EnglishНа русском

Ефективна економіка № 9, 2014

УДК 338.24:339.2

 

Я. Я. Калат,

аспірант, Національний інститут стратегічних досліджень, м. Київ

 

ОСНОВНІ ВИКЛИКИ ЄВРОРЕГІОНАЛЬНОМУ СПІВРОБІТНИЦТВУ В УМОВАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ У ТРАНСКОРДОННОМУ ПРОСТОРІ

 

Ya. Ya. Kalat,

postgraduate student, The National Institute for Strategic Studies

 

MAJOR CHALLENGES EUROREGIONAL COOPERATION UNDER CONDITIONS ENSURING THE ECONOMIC SECURITY OF THE REGION IN CROSS-BORDER SPACE

 

Активізація єврорегіонального співробітництва зумовлює підвищення соціально-економічного розвитку прикордонних територій, покращення інфраструктурного та інноваційного забезпечення, створення умов для залучення інвестицій та коштів із структурних фондів Європейського Союзу, підвищення продуктивності праці, покращення добробуту населення та забезпечення конкурентоздатності тощо, а також призводить до виникнення можливих загроз економічній безпеці прикордонних регіонів.

У статті визначено особливості забезпечення економічної безпеки регіону через потенційні загрози у транскордонному просторі та розкрито деякі властивості транскордонних регіонів України. Визначено основні види загроз у транскордонному регіоні такі, як: зовнішньоекономічні, зовнішньополітичні, продовольчі, енергетичні, екологічні, економічні та інформаційні.

 

Activation of Euro-regional cooperation leads to increasing social and economic development of border areas, improving infrastructure and innovation, creation of conditions for attracting investments and funds from the structural funds of the European Union, increasing productivity, improving welfare and ensuring competitiveness, etc., and also leads to potential threats economic security of border regions.

The article outlines the features to ensure the economic security of the region because of the potential threat of cross-border area and discovered some properties of cross-border regions of Ukraine. The main types of risks in cross-border region such as foreign trade, foreign policy, food, energy, environmental, economic and information.

 

Ключові слова: транскордонний регіон, транскордонний простір, транскордонне співробітництво, єврорегіональне співробітництво, економічна безпека регіону.

 

Keywords: cross-border region, cross-border space, cross-border cooperation, Euro-regional cooperation, economic security of region.

 

 

Постановка проблеми. Пошук шляхів та можливостей економічного розвитку держави поставив проблему захисту та надійності чи не на перше місце серед властивостей економічної системи. Економічна безпека є “найважливішою якісною характеристикою економічної системи, що визначає здатність підтримувати послідовну реалізацію національно-державних інтересів, стійку дієздатність господарських суб’єктів, нормальні умови життєдіяльності населення” [1, с. 11].

В процесі активізації єврорегіонального співробітництва, який почався із приєднання України до “Європейської рамкової конвенції про  транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями” у 1993 році та введенням у дію ЗУ “Про транскордонне співробітництво”  24 червня 2004 р. і отримала новий подих з впровадженням Євросоюзом у 2009 році ініціативи «Східне партнерство» [2], набуло актуальності питання забезпечення економічної безпеки транскордонних регіонів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З набуттям Україною незалежності та зростанням ролі міжнародного співробітництва у діяльності держави й регіональному розвитку у зміцненні економіки країни, науковці звернули свою увагу на процеси та явища, які виникають в межах транскордонних регіонів. Дослідження  проблематики забезпечення економічної безпеки на рівні регіону в умовах транскордонного співробітництва та регіонального розвитку присвячені праці таких українських вчених, як Бєлєнького П., Варналія З., Власюка О., Жаліла Я., Долішнього М., Засадко В, Мікули Н., Мокія А., Писаренко С., Студеннікова І.В, М. Флейчук, Яремко Л.. Незважаючи на великий внесок зроблений науковцями у розвиток даної проблематики, все-таки  певні теоретичні та прикладні питання потребують подальших досліджень.

Мета статті. Метою написання статті є визначення особливостей забезпечення регіональної економічної безпеки в процесі транскордонної, в тому числі й єврорегіональної, співпраці, яка може стати засобом підвищення рівня економічного розвитку прикордонних територій та стимулом пришвидшення інтеграції України в Європейську спільноту.

Виклад основного матеріалу. Транскордонне співробітництво – це специфічна сфера зовнішньоекономічної, політичної, екологічної, культурно–освітньої та інших видів міжнародної діяльності, яка здійснюється на регіональному рівні. Така діяльність має низку особливостей, а саме – наявність кордону і необхідність його облаштування, спільне використання природних ресурсів і відповідно спільне вирішення проблем екологічної безпеки, більш широким взаємним спілкуванням населення сусідніх держав та особистими зв’язками людей, значно вищим навантаженням на інфраструктуру (дороги, зв’язок, сферу обслуговування, придорожня інфраструктура) [3, с. 16].

 Наявність кордону між суміжними територіями створює бар’єри соціального,  господарського,  інфраструктурного  та  культурного  характеру, які нівелюються в процесі транскордонного співробітництва. Транскордонне співробітництво означає співпрацю суміжних територій сусідніх держав, тобто визначальним є наявність кордону між співпрацюючими територіями [3, с. 12]. Суміжними територіями сусідніх держав є прикордонні регіони, які включають адміністративно-територіальні одиниці, що прилягають до державного кордону і є складовими частинами транскордонного регіону. На думку І. Студеннікова, ознаками ідентифікації приналежності прикордонних регіонів до певного транскордонного регіону є наявність певних природно-географічних умов, приналежність цієї території до цілісної екосистеми, яка об’єктивно формується і функціонує незалежно від лінії державного кордону, наявність сталих історико-культурних, етнічних, соціально-економічних зв’язків, а також рівень залучення місцевої громади до розвитку транскордонного співробітництва як у інституціалізованих формах, так і у вигляді неформальної співпраці. Ще одним індикатором є рівень самоусвідомлення певною частиною населення своєї приналежності до транскордонного регіону [4, с. 194].

Транскордонне співробітництво здійснюється в межах території транскордонного регіону, який охоплює прикордонні адміністративно-територіальні одиниці сусідніх держав [5, с. 5]. Проте, І. Студенніков зазначає, що межі його можливостей істотно розширюються за рахунок допомоги, яка надається Європейським Союзом через його програми та ініціативи” [6, С. 12-13]. Тобто програми транскордонного співробітництва можуть охоплювати не тільки транскордонні регіони, але й прилеглі до них території і тим самим впливати на економічний розвиток сусідніх регіонів. Прикладом може бути “Програма транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна на 2007- 2013 роки”, де до територій даної програми в Україні, крім Львівської, Волинської та Закарпатської областей,  входять також прилеглі регіони співпраці, такі як Рівненська, Тернопільська та Івано-Франківська області. Те саме стосується Польщі (прилеглі регіони співпраці: Жешувсько-Тарнобжезький субрегіон (Пiдкарпатське воєводство), Ломжинський субрегіон (Підляське воєводство) та Люблінський субрегіон (Люблінське воєводство)) та Білорусії (прилеглі регіони співпраці: східна частина Мінської (15 районів і місто Мінськ) та Гомельська область) [7].

Однією з особливостей транскордонної співпраці є те, що вона, в результаті свого функціонування, забезпечує цілісність територіальної системи транскордонного регіону, а складові території одного транскордонного регіону можуть одночасно належати декільком територіальним системам різних транскордонних регіонів (див рис.1).

Рис. 1. Транскордонні регіони України за участю Закарпатської області

 

Як бачимо на рис.1, Закарпатська область входить у чотири транскордонних регіони України (українсько-румунський, українсько-угорський, українсько-словацький, українсько-польський), в результаті чого, вона має в чотири рази більше потенційних можливостей для розвитку, але відповідно зростають й загрози. Теж саме стосується й Одеської, Волинської та Чернігівської областей, правда вони входять тільки в два транскордонних регіони: українсько-румунський, українсько-молдовський; українсько-польський, українсько-російський; українсько-білоруський, українсько-російський відповідно. Зокрема, як зазначає Н. Мікула: “транскордонний регіон може охоплювати суміжні території декількох країн, як наприклад, Волинська область України, Брестська область Білорусії, Люблінське воєводство Польщі чи Закарпатська область України, область Саболч-Сатмар-Берег Угорщини та край Кошіце Словаччини” [3, c.28 ].

Транскордонний простір визначається в процесі створення зв‘язків та договірних відносин у прикордонних територіях з метою пошуку рішень для спільних та ідентичних проблем, що є основою транскордонного співробітництва, та є насиченою територією, що охоплює безліч об‘єктів і зв‘язків між ними: населені пункти, промислові підприємства, економічно освоєні та рекреаційні площі, транспортні та інженерні мережі, розміщених по обидва боки кордону [5, с. 6].

Транскордонний простір, як і економічний, характеризується такими якісними характеристиками [5, c. 6-7; 8]:

- щільність - густота на одиницю площі простору (чисельність населення, обсяг валового регіонального продукту, природні ресурси, основний капітал тощо );

- просторове розміщення (показники рівномірності, диференціації, концентрації, розподілу населення і економічної діяльності, у тому числі наявність господарських освоєних і неосвоєних територій);

- зовнішня і внутрішня зв'язаність (інтенсивність економічних зв‘язків між частинами та елементами простору, умови мобільності товарів, послуг, капіталу та кордону, пропускна здатність кордону та прикордонної інфраструктури);

- відкритість (рівень сприйняття інновацій, рівень готовності системи до структурних змін, рівень безпеки - безпечність).

Проте для транскордонного простору найважливішими характеристикою є інтенсивність та щільність зв’язків. Також характерним є розміщення кордону між адміністративно-територіальними одиницями сусідніх країн, який відіграє не малу роль у формуванні зв’язків між елементами простору. Умови перетину кордону, пропускна здатність кордону, відкритість кордону, митні збори та платежі, візовий режим формують умови для розвитку транскордонної співпраці.

Однією із форм реалізації транскордонного співробітництва є єврорегіони. Н. Мікула визначає єврорегіони, як інституціалізована форма транскордонного співробітництва, її найвищий рівень у ієрархії. Крім того зазначає, що єврорегіональним співробітництвом є співробітництво єврорегіонів, тобто єврорегіон, як суб’єкт співпраці [9, с. 604]. Ми не можемо погодитись із А. Балян, яка у своїй праці визначає типи єврорегіонального співробітництва такі як [10, с. 56]: транскордонне співробітництво, інтеррегіональне (міжрегіональне співробітництво), транснаціональне співробітництво. Ми вважаємо, що це є форми міжнародного співробітництва регіонів, про що пише Н. Мікула у своїй монографії «Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво», базуючись на методологічних засадах ЄС [11].

У своїй праці  С. Науменко та Л. Науменко ґрунтовно описали взаємозв’язок економічної безпеки з транскордонним співробітництвом регіону через виокремлення функціональних складових економічної безпеки регіону таких як:  сировинно-ресурсної, продовольчої, енергетичної, екологічно-техногенної, технологічної, фінансової, зовнішньоекономічної [12]. В. Мунтіян відносить до «внутрішніх складових» економічної безпеки держави, окрім ресурсно-сировинної, енергетичної, фінансової, воєнно-економічно технологічної, продовольчої, соціальної, демографічної, екологічної та тіньової економіки [13, с.459] ще й інформаційну безпеку. Ми вважаємо, що доцільно додати ще одну компоненту – інформаційну безпеку, до переліку складових С. Науменко та Л. Науменко. Це можна пояснити тим, що інформація в наш час відіграє провідну роль у економічному розвитку як на державному, так і локальному, регіональному рівнях. Забезпечення інформацією та інформаційна безпека мають вкрай важливе значення у транскордонному просторі, так як вчасний рівномірний надійний обмін інформацією сприяє поглибленню стосунків між громадами, органами місцевої влади, громадськими організаціями та іншими учасниками транскордонної, в тому числі єврорегінальної, співпраці, підвищенню рівня зайнятості населення, ефективному прийняттю рішень та плануванню розвитку прикордонних територій, стимулює розвиток підприємницької діяльності тощо.

На рис. 2 показано компоненти економічної безпеки прикордонного регіону з врахуванням функціонування транскордонного співробітництва.

 

Рис. 2. Складові компоненти економічної безпеки регіону в контексті транскордонної співпраці

 

Економічна безпека в транскордонному просторі забезпечується під впливом таких чинників, як покращення інвестиційного клімату для залучення необхідного розміру інвестицій, збільшення долі інноваційної продукції, структур­не перетворення економіки, розвиток прикордонної інфраструктури, ефективне використання та застосування власних джерел та можливостей розвитку регіонів тощо. Забезпечення економічної безпеки регіону залежить від здатності як центральних так і місцевих органів влади створити сприятливе середовище для залучення інвестицій, розвитку малого та середнього підприємництва, створення робочих місць, покращення добробуту населення та забезпечити конкурентоздатність, стабільний економічний розвиток регіону, який би ефективно функціонував, як окрема, відносно самостійна частина цілого механізму економічної системи країни. В основі економічної безпеки регіону як категорії відображаються регіональні інтереси (забезпечення і підтримка гідного рівня життя населення, раціональне використання наявного економічного потенціалу, реалізація незалежної соціально-економічної політики регіону, збалансованість та інтегрованість у фінансову систему країни) і необхідність їхнього захисту від різноманітних внутрішніх (що виникають у межах регіону) і зовнішніх (з боку проведеної економічної політики держави, адміністрацій інших регіонів, іноземних держав) загроз при дотриманні балансу із загальнонаціональними інтересами [14].

Особливості економічної безпеки в транскордонному просторі проявляються й через потенційні загрози прикордонним регіонам, які виникають або вирішуються в процесі транскордонної співпраці. Загалом, при аналізі економічної безпеки регіону необхідно враховувати низку комплексних показників, зокрема: зовнішньополітичні; продовольчі та енергетичні, економічні (зокрема, інвестиційні загрози та загрози у реальному секторі), екологічні та соціальні загрози [15, с. 41]. Далі розглянемо можливі загрози у транскордонному регіоні:

- зовнішньоекономічні загрози – найбільшою загрозою у цій сфері може бути тінізація економіки та відтік факторів виробництва у більш продуктивне середовище, надмірне зростання іноземних інвестицій та залежність території від імпортної продукції. Це насамперед пов’язано з неефективним використанням соціально-економічного потенціалу прикордонних територій. Певні можливості (наприклад, спрощений перетин кордону), які виникають в процесі транскордонної співпраці, відкривають шляхи для розвитку цих явищ. Зміцнення конкурентних позицій, розробка стратегічного планування розвитку регіону й чітке його виконання, моніторинг ефективності іноземного інвестування, товарна збалансованість імпорту та експорту  сприятимуть подоланню негативних явищ;

-  зовнішньополітичні загрози - можливий територіальний сепаратизм, який пов'язаний із суттєвою соціальною диференціацією громадян, нерівномірним економічним розвитком регіонів. Етнічна спорідненість з іншою частиною транскордонного регіону та культурно-мовні протиріччя у своїй державі можуть відіграти не останню роль у формуванні цієї загрози;

- продовольчі загрози – пов’язані, насамперед, із надмірним імпортом продуктів харчування ціни на які часто нижчі ніж на аналогічні вітчизняні товари, а самі продукти не є якісними. Забезпечити продовольчу безпеку можна в першу чергу нарощуючи власне сільськогосподарське виробництво та зменшуючи його собівартість, а це можна зробити підтримуючи та стимулюючи власного виробника, запроваджуючи інновації в сільське господарство, запроваджуючи стандарти якості та враховуючи контроль з боку споживача;

- енергетичні загрози – насамперед втрата енергоресурсів в процесі транспортування через неузгодженість технічних характеристик енерготранспортних систем та низький рівень транскордонної співпраці у даній сфері. Наприклад, розвиток транскордонної співпраці у енергетичній сфері дасть можливість залучення коштів з міжнародних фондів спрямованих на розвиток даного напрямку. Це дозволить відновити основні фонди, запровадити сучасні технології та альтернативні джерела енергії;

- екологічні загрози – пов’язанні з імовірністю потрапляння небезпечних токсичних і хімічних речовин до атмосфери та ґрунтових вод з подальшим забрудненням головних водних артерій прилеглих регіонів сусідніх країн [16] або не можливістю розв’язання екологічних проблем самотужки. В рамках програм транскордонного співробітництва можна вирішити дані питання, наприклад, методом залучення коштів з європейських цільових фондів (фондів, які спрямовані на подолання проблем екологічного характеру) чи  розробкою стратегії функціонування спільної системи забезпечення екологічної безпеки (наприклад, у рамках Програми Транскордонного Співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013 був реалізований проект «Розвиток транскордонної системи захисту від загроз природного характеру на українсько-польському кордоні» (номер PBU/0081/10). В результаті було придбано 7 спеціалізованих пожежно-рятувальних автомобілів: 4 великотоннажні пожежно-рятувальні автомобілі (по 2 для кожної зі сторін) та 3 автомобілі для рятувальних робіт на висотах для польської сторони та проведено спільні пожежно-тактичні навчання [7]);

- економічні  загрози – проявляються у фінансово-банківській та інвестиційній сферах економічної діяльності регіону, зокрема, в реальному секторі економіки. Назвемо деякі з них: внутрішня конкуренція регіонів за інвестиційні ресурси, в якій, через слабкий розвиток транскордонного співробітництва, низьку інвестиційну привабливість території та недостатність внутрішніх коштів перевагу нададуть більш економічно розвиненій країні;  втрата внутрішнього ринку може наступити в результаті надмірному імпорту товару та низько конкурентних  вітчизняних товарів; неефективне використання іноземних інвестицій, тобто передусім потрібно залучати інвестиції в проекти виробництво конкурентоздатних товарів; непрозорість іноземних інвестиційних каналі; тіньова економічна діяльність, що пов’язане із недосконалим та обтяжливим податковим навантаженням;

- інформаційні загрози – пов’язані з низьким рівнем інформаційного забезпеченням суб’єктів транскордонної співпраці. Недостатньо розвинений механізм інформаційного обміну між учасниками транскордонного регіону, непоінформованість про можливі проекти транскордонного і дезінформація послаблюють транскордонне співробітництво та сповільнюють розвиток прикордонних територій.

Як вже було зазначено, що кордон має важливе значення у розвитку транскордонної співпраці, те саме стосується і забезпечення економічної безпеки транскордонного регіону. З цього випливає ще одна особливість, яка полягає у тому, що механізм забезпечення економічної безпеки по різні боки кордону є не однаковий.

Часто невдачі транскордонного співробітництва є наслідком неефективної діяльності органів влади на місцях. Основними недоліками таких невдач є найчастіше брак фінансових ресурсів для забезпечення реалізації проектів, недостатній досвід державних структур у співпраці, особливо на регіональному рівні, відсутні навички стратегічного планування розвитку, обмеження в інформаційному просторі, низький рівень ініціатив на локальному рівні тощо [17].

Висновки. Активізація транскордонного співробітництва, в тому числі і єврорегіонального, потребує якісної регіональної політики, в основі якої б лежали  сучасні механізми регіонального розвитку. Забезпечення економічної безпеки з врахуванням особливостей у транскордонному просторі повинно бути одним з головних  елементів цієї політики. Вплив потенційних загроз на регіональну економічну безпеку в умовах єврорегіонального співробітництва  та механізми захисту від негативних чинників потребують подальших досліджень.

 

Література.

1. Економічна безпека держави: сутність та напрями формування [Текст] /Л. С. Шевченко, О. А. Гриценко, С. М. Макуха та ін.; за ред. Л. С. Шевченко. — Х.: Право, 2009. — 312 с.

2. Впровадження Європейської політики сусідства в Україні: досягнення 2012 року й рекомендації до подальших дій (21/03/2013) [Електронний ресурс] // Представництво Європейського Союзу в Україні. – Режим доступу: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/press_corner/all_news/news/2013/2013_03_21_2_uk.htm  

3. Мікула Н. Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво: Монографія. – Львів: ІРД НАН України, 2004. – 395 с.

4. Студенніков І.В. Феномен єврорегіонів в контексті методології історико-регіональних досліджень // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. – Вип. 22-23. – Київ, 2003. – С. 187-201

5. Рекомендації щодо впровадження нових форм транскордонного співробітництва / Кол. авторів за ред. д.е.н., проф. Мікули Н.А. / НАН України. Ін-т регіональних досліджень – Львів, 2010. – 150 с.

6. Студенніков І. Транскордонне співробітництво та його місце в регіональному розвитку // Регіональна політика в країнах Європи: Уроки для України / За ред. С. Максименка. – К.: Логос, 2000. – С. 138-167.

7. Завершення реалізації проекту "Розвиток транскордонної системи захисту від загроз природного характеру на польсько-українському кордоні" / Офіційний сайт Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна на 2007-2013 роки. http://www.pl-by-ua.eu/

8. Манів, З. О. Регіональна економіка [Текст] : навч. посібник / З. О. Манів, І. М. Луцький, С. З. Манів. – Л. : Магнолія-2006 , 2011. – 638 с. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1560031838792/rps/ekonomika_ukrayini_tsilisna_sotsialno-ekonomichna_sistema

9. Конвергенція економічних моделей Польщі та України: монографія / К 64 [Д- Лук'яненко, В. Чужиков, М. Г. Вожняк та ін.] ; за наук. ред. Д. Лук'я-ненка, В. Чужикова, М. Г. Вожняка. - К. : КНЕУ, 2010. - 719с.

10. Балян А. В. Міжрегіональне транскордонне співробітництво України за умов розширення Європейського Союзу (на прикладі прикордонних регіонів України та Угорщини). - Ужгород: Ліра, 2005. - 320 с.

11. Practical Guide to Cross-border Cooperation / Third Edition 2000 / Phare / AEBR / EC. P.216, p. B2- 64. 3.

12. Науменко С.В., Науменко Л.М. Концептуальний підхід до формування механізму підтримки економічної безпеки регіону. // Вісник Волинського інституту економіки та менеджменту. – №1, 2011 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vviem/2011_1/17.pdf

13. Мунтіян В. І. Економічна безпека України / В. І. Мунтіян. – К.: Вид-во КВШ, 1998. – 462 с.

14. Користін О. Є. Економічна безпека. 2010 [Електронний ресурс]/ Режим доступу : http://pidruchniki.ws/15840720/ekonomika/ekonomichna_bezpeka_-_koristin_oye

15. Флейчук М. І. Методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки регіону / М. І. Флейчук, М. Д. Янків // Вісник ЛКА. – Серія „Економічна”. – Вип. 23. – Львів: Вид-во ЛКА, 2006. – 269 с– С. 40-42 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://mev.lac.lviv.ua/downloads/ied/stati/konkurentospromozhnist_LKA.pdf

16. Грудзенко В. Г. Транскордонні проблеми еколого-економічної безпеки України // Науковий вісник ЧДІЕУ. Серія 1, Економіка : збірник наукових праць. – Чернігів : ЧДІЕУ, 2011.– №4(12).– С.47-54.

17. Біль М. Транскордонне співробітництво регіонів України в галузі туризму: сучасний стан та основні напрямки розвитку / М. Біль // Демократичне врядування: науковий вісник. – 2008. – Вип. 2. Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeVr/2008_2/fail/Bil.pdf

 

References.

1. Shevchenko, L. S. Hrytsenko, O. A. and Makukha, S. M. (2009), Ekonomichna bezpeka derzhavy: sutnist' ta napriamy formuvannia [The economic security of the state: the nature and directions of forming], Pravo, Kharkiv, Ukraine.

2. Delegation of the European Union to Ukraine (2013), “ENP Country Progress Report 2012 – Ukraine”, available at:  http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/press_corner/all_news/news/2013/2013_03_21_2_en.htm (Accessed 4 Sept 2014).

3. Mikula, N. (2004), Mizhterytorial'ne ta transkordonne spivrobitnytstvo [Inter-territorial and cross-border cooperation], IRD NAN Ukrainy, L'viv, Ukraine.

4. Studennikov, I.V. (2003), "The phenomenon of European regions in the context of the methodology of historical and regional studies", Istoriia Ukrainy. Malovidomi imena, podii, fakty, vol. 22-23, pp. 187-201

5. Mikula, N.A. (2010), Rekomendatsii schodo vprovadzhennia novykh form transkordonnoho spivrobitnytstva [Recommendations for the introduction of new forms of cross-border cooperation], NAN Ukrainy. In-t rehional'nykh doslidzhen', L'viv, Ukraine.

6. Studennikov, I. (2000) "Cross-border cooperation and its role in regional development", Rehional'na polityka v krainakh Yevropy: Uroky dlia Ukrainy [Regional policy in Europe: Lessons for Ukraine], Lohos, Kyiv, Ukraine, pp. 138-167.

7. Cross-border Cooperation Programme Poland - Belarus - Ukraine (2014),  available at:  http://www.pl-by-ua.eu/ (Accessed 4 Sept 2014).

8. Maniv, Z. O. Luts'kyj, I. M. and Maniv, S. Z. (2011),  Rehional'na ekonomika [Regional Economics], Mahnoliia-2006, L'viv, Ukraine.

9. Luk'ianenko, D. Chuzhykov, V. and Vozhniak, M. H. (2010), Konverhentsiia ekonomichnykh modelej Pol'schi ta Ukrainy [The convergence of economic models in Poland and Ukraine],  KNEU,  Kyiv, Ukraine.

10. Balian, A. V. (2005), Mizhrehional'ne transkordonne spivrobitnytstvo Ukrainy za umov rozshyrennia Yevropejs'koho Soiuzu (na prykladi prykordonnykh rehioniv Ukrainy ta Uhorschyny) [Inter-regional cross-border cooperation between Ukraine and the conditions of EU enlargement (for example, the border regions of Ukraine and Hungary)], Lira, Uzhhorod, Ukraine .

11. Phare (2000), Practical Guide to Cross-border Cooperation, 3-rd ed., Phare AEBR, Gronau, EU.

12. Naumenko, S.V. and Naumenko, L.M. (2011), "Conceptual approach to support the formation mechanism of regional security", Visnyk Volyns'koho instytutu ekonomiky ta menedzhmentu, vol.1, [Online],  available at:  http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vviem/2011_1/17.pdf (Accessed 4 Sept 2014).

13. Muntiian, V. I. (1998), Ekonomichna bezpeka Ukrainy [The economic security of Ukraine], Vyd-vo KVSh, Kyiv, Ukraine.

14. Korystin, O. Ye. (2010), "Economic Security", available at:  http://pidruchniki.ws/15840720/ekonomika/ekonomichna_bezpeka_-_koristin_oye (Accessed 4 Sept 2014).

15. Flejchuk, M. I. and Yankiv, M. D. (2006), "Methodological approaches to assessing the level of economic security in the region", Visnyk LKA. – Seriia „Ekonomichna”, vol. 23, pp. 40-42.

16. Hrudzenko, V. H. (2011), "Transboundary problems of ecological and economic security of Ukraine", Naukovyj visnyk ChDIEU. Seriia Ekonomika, vol.4(12), pp.47-54.

17. Bil', M. (2008), "Cross-border cooperation regions of Ukraine in the field of tourism: current situation and main directions of development", Demokratychne vriaduvannia: naukovyj visnyk, vol. 2, [online], available at:  http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeVr/2008_2/fail/Bil.pdf (Accessed 4 Sept 2014).

 

 

Стаття надійшла до редакції 18.09.2014 р.