EnglishНа русском

Ефективна економіка № 10, 2014

УДК 346.6; 336.1

 

М. С. Письменна,

к. е. н., доцент кафедри менеджменту, економіки та права,

Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету, м. Кіровоград

 

СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ЗАКУПІВЕЛЬ ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ

 

M. S. Pysmenna,

PhD in Economics, Associate Professor of Department of Management,

Economics and Law, Kirovohrad Flying Academy of National Aviation University, Kirovohrad

 

SYSTEM OF THE STATE FINANCIAL CONTROL OF PUBLIC PROCUREMENT

 

Розглянуто функції та визначено ключові елементи системи державних закупівель, як важливого елемента державного регулювання економіки. При цьому наголошено необхідності здійснення контролю державних закупівель на усіх стадіях їх здійснення - починаючи з планування і закінчуючи інспектуванням звітності. Проведено дослідження еволюції норм функціонування державних закупівель, визначено вплив на формування форм та різновидів системи державного фінансового контролю закупівель за державні кошти, визначено складові системи державного фінансового контролю за формами та різновидами здійснення з урахуванням специфіки закупівель за державні кошти. Особливу увагу приділено застосуванню аудиторського контролю, як незалежного фінансового контролю, що реалізується через перевірку даних з метою висловлення незалежної думки аудитора про її  достовірність  в  усіх  суттєвих аспектах, оскільки саме державні закупівлі є складним підконтрольним об’єктом для класичних форм  контролю через складні механізми регулювання на законодавчому рівні, які виступають нормативними величинами, по відношенню до яких знаходяться контрольні відхилення.

 

The functions are considered and the key elements of the public procurement system, as an important element of state regulation of the economy, are defined. At the same time, the need to exercise the control on public procurement at all stages of its implementation - from planning through inspection of reports, is emphasized. The evolution of the rules of functioning of public procurement is studied, the influence on the formation of varieties and forms of the public financial control system on public procurement is defined, the composition of the public financial control system in a variety of forms and types is analyzed according to special features of public procurement. Particular attention is paid to the use of audit type of control as an independent financial control, which is implemented through checking the data in order to express an independent audit opinion on its accuracy in all material respects, because the public procurement is a difficult controlled object for the classical forms of control through the complex regulatory mechanisms in legislative field, acting as normative values, in relation to which there are the control deviations.

 

Ключові слова: державні закупівлі, форма контролю, норма контролю, державний фінансовий контроль, аудиторський контроль, державне замовлення.

 

Keywords: public procurement, form of control, rules of control, state financial control, audit control, public order.

 

 

Постановка проблеми. На даний час серед найважливіших питань соціально-економічного розвитку України особливе місце займає підвищення ефективності використання державних коштів для забезпечення стійкого розвитку національної економіки. Одним з методів державного регулювання економіки є система державних закупівель. Державним закупівлям відводиться роль важливого макроекономічного регулятора, за допомогою якого можливе формування повноцінного конкурентного середовища, здійснення стабілізаційної політики в країні. У зв’язку з цим, підвищуються вимоги до формування та використання бюджетних коштів в частині державних закупівель.

Водночас система державних закупівель є сферою для зловживань, як з боку державних  замовників у особі фізичних осіб, що несуть відповідальність за проведення державних торгів, так і з боку учасників цих торгів.

Неконтрольованість державних закупівель аргументується тим, що прослідковується тенденція щодо збільшення порушень та зловживань у цій сфері. Слід зазначити, що з року в рік результативність контрольних заходів зростає, але при цьому погіршується ситуація з усуненням порушень та реагуванням на їх виявлення. Даний факт вказує на те, що численні зміни до закупівельного законодавства не вирішують проблемних питань, які виникають при проведенні торгів, а кількість проведених контрольних заходів не зменшують обсягів порушень [1].

Аналіз останніх джерел та невирішені раніше частини загальної проблеми. Хоча сучасні вітчизняні дослідники сфери фінансового контролю (С. Бардаш, М. Білуха, І. Дрозд, Є. Мних, І. Стефанюк, В. Шевчук та ін.) велику увагу приділяють розвитку та становленню фінансового контролю у системі державного управління України, розглядаючи фінансовий контроль, як один із механізмів у системі забезпечення максимальної економії та ефективності витрачання державних коштів та збереження матеріальних ресурсів держави, особливості контролю державних закупівель досліджується фрагментарно. Найбільше наукових праць присвячено проблемам найефективнішої організації тендерних закупівель (Н. Заєць, С.Лістрова, В.Лопатніков, В.Міняйло).

Поєднання в єдиному понятті державних закупівель товарів, робіт та послуг підкреслює їх системний характер, що зумовлює необхідність дослідження механізму економічно-правового регулювання та управління відносин, що мають місце в процесі закупівлі. Зокрема, здійснення організації контролю за цільовим використанням коштів державного бюджету та шляхах підвищення ефективності функціонування системи державних закупівель в Україні з метою економії державних коштів, забезпечення вільного конкурентного середовища та соціально-економічного зростання в цілому [2].Зважаючи на це, метою статті є дослідження процесу закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти та контролю за їх здійсненням як складову загальнонаціональної системи державного фінансового контролю.

Виклад основного матеріалу дослідження. Варто відзначити, що державні закупівлі є важливим елементом державного регулювання економіки, оскільки виконують низку важливих функцій:

- забезпечення першочергових державних потреб в різних видах продукції (робіт, послуг);

- сприяння прогресивним зрушенням у виробництві та соціальній сфері, модернізації різноманітних елементів суспільної інфраструктури;

- забезпечення функціонування систем, які гарантують підтримку життєвого рівня населення країни та його екологічну безпеку;

- формування державних резервів і запасів;

- задоволення потреб науки і освіти, охорони здоров’я, національної оборони, транспорту і зв’язку, АПК, ЖКГ тощо;

- забезпечення реалізації державних науково-технічних програм, створення нових інформаційних технологій.

Державні закупівлі здійснюють суттєвий вплив на економіку щодо матеріального забезпечення функціонування державних структур, що утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів; створення нових робочих місць через закупівлю державою окремих видів товарів, робіт, послуг, що, сприяє підвищенню платоспроможності населення, впливає на всі галузі економіки стимулюючи їх розвиток; регулювання економічними методами кон’юнктури, що складається на продовольчих та непродовольчих ринках [3, c. 307].

Виходячи з нормативно-правового забезпечення сфери державних закупівель в Україні визначимо ключові елементи системи державних закупівель:

- законодавче забезпечення організації державних закупівель – встановлення прозорих та сприйнятливих правил здійснення закупівель;

- створення відповідних інституцій – координація та надання консультативних послуг у сфері державних закупівель;

- процедурне забезпечення – визначає механізм здійснення конкурсних торгів відповідно до законодавчих норм та положень;

- інформаційне забезпечення – широке інформування замовників та потенційних учасників процедур закупівлі;

- здійснення контролю за дотриманням розпорядниками державних коштів законодавства щодо державних закупівель – забезпечення дотримання законодавства, попередження порушень, притягнення до відповідальності;

- навчання, розробка освітніх програм – підготовка і підвищення кваліфікації фахівців, що безпосередньо займаються закупівлями товарів, робіт і послуг в організаціях-замовниках.

При цьому, зазначимо, що контроль державних закупівель має виконуватися на усіх стадіях здійснення закупівель за державні кошти: починаючи з планування, продовжуючи моніторингом та безпосереднім проведенням процедур закупівлі, укладанням і виконанням договору та формуванням звітності, що підлягає інспектуванню [4].

Загалом фінансовий контроль це одна із основних функцій держави, що забезпечує умови нормального функціонування її фінансової системи. В сьогоднішніх умовах розвитку та становленню фінансової системи нашої країни особлива увага повинна приділятись контролю саме за використанням державних фінансових ресурсів, адже держава повинна діяти, як фінансово-ефективний механізм.

Державний фінансовий контроль в частині перевірки державних закупівель повинен включати в себе перевірку усього алгоритму здійснення закупівель за державні кошти з метою зниження рівня корумпованості, недотримання законодавства у сфері державних закупівель та відповідно попередження неправомірного витрачання державних коштів або притягнення до відповідальності винних у цьому осіб і відшкодування ними відповідних збитків, завданих державі. Виконання такого завдання потребує участі таких різновидів державного фінансового контролю, як зовнішній, внутрішній централізований, внутрішній децентралізований, аудиторський контроль.

Зовнішній контроль та внутрішній централізований контроль – це законодавчо встановлена діяльність  органів державної влади та управління всіх рівнів з виявлення та попередження помилок і зловживань в управлінні державними грошовими та іншими матеріальними ресурсами (капіталами), а також такими, що використовуються в господарській діяльності та відчужуваними нематеріальними об'єктами державної власності, що призводять до прямої або непрямої фінансової та/або матеріальної шкоди державі; недотримання фінансово-господарського, у тому числі бюджетного, законодавства; недоліків в організації систем управління (у тому числі внутрішнього контролю) фінансово-господарською діяльністю державних органів та підприємств [5]. Термін «централізований» виник у зв’язку з реалізацією в Україні Концепції державного внутрішнього фінансового контролю, яка передбачає здійснення централізованого контролю виконавчої влади спеціалізованим контрольним органом, яким в Україні є Державна фінансова інспекція [6].

Внутрішній контроль — це, в першу чергу, самоконтроль, який здійснюють організації, підприємства, установи за власною фі­нансовою діяльністю та фінансовою діяльністю підрозділів, що входять до їх складу. Він є складовою частиною управління ор­ганізацією і у державному секторі здійснюється на основі європейського підходу організації державного внутрішнього фінансового контролю (ДВФК), описаної вперше її ідеологом, практиком Робертом де Кьонінгом [7], в Україні такі дослідження продовжено вітчизняними вченими і практиками [8].Для державних органів влади в частині регламентації побудови системи внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту діють Стандарти внутрішнього аудиту [9].

Аудиторський контроль, як незалежний фінансовий контроль, реалізується через перевірку даних бухгалтерського обліку  і  показників фінансової  звітності  суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її  достовірність  в  усіх  суттєвих аспектах   та  відповідність  вимогам  законів  України,  положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших  правил  (внутрішніх положень    суб'єктів господарювання)  згідно   із   вимогами користувачів. В частині державних закупівель такими користувачами стають підприємства, які підтверджують свою фінансову звітність при її поданні для участі у тендерних процедурах.

Державні закупівлі з моменту реформування економіки нашої країни вважаються складним підконтрольним об’єктом для зазначених різновидів контролю через складні механізми регулювання на законодавчому рівні, які виступають нормативними величинами, по відношенню до яких знаходяться контрольні відхилення.

Досліджуючи норму для здійснення процедури контролю державних закупівель, слід зазначити особливості її еволюції. Перші роки незалежності України характеризувались жорстким державним управлінням з чітким директивним плануванням. Однак, вже на початку 90-х років було прийнято Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991 [10] та Указ Президента «Про державне замовлення в Україні» від 04.05.1992  [11], котрі надавали системі державних закупівель певної уніфікованості. Проте, відмови від централізованої системи замовлення продукції не спостерігалось. Радикальні зміни у нормативно-правовому забезпеченні відбулись з прийняттям Закону України «Про поставку продукції для державних потреб» від 22.12.1995 [12]  у частині залучення іноземних компаній та розширення кола суб’єктів господарювання, що беруть участь у державних закупівлях. Подальше розширення та удосконалення норми закупівельного законодавства відбулось з прийняттям Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22.02.2000 [13], котрий був спрямований на формування конкурентного середовища, забезпечення відкритості процедур закупівель та адаптації українського законодавства до законодавства ЄС та Типового закону ЮНСІТРАЛ.

Для цілей контролю цей закон вважається першою нормою у сфері державних закупівель, що регулює питання ринкових відносин та участі у них держави, як замовника, що здійснює закупівлі. Він містив вимоги щодо відповідальності, однак фактичної реалізації цих вимог здійснено не було.

Лише у 2004 році у Кодекс про адміністративні правопорушення [14] було внесено статтю 164-14 про відповідальність за порушення законодавства при здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, якою було встановлено накладення штрафу на посадових осіб за відповідне порушення від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В подальшому зазначена стаття неодноразово змінювалась, як в частині вимог щодо форми  порушень, відповідальність за які вона встановлювала, так і в частині розміру штрафних санкцій.

При цьому, слід зазначити, що з 1993 року в Україні діяв закон про державну контрольно-ревізійну службу в Україні [15], в якому передбачалось, що державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок та надавалось  їх визначення, відповідно до якого державні закупівлі були підконтрольними об’єктами.

У грудні 2005 року до зазначеного закону були внесені зміни, в результаті яких було встановлено, що державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту та інспектування. Через складність та важливість державних закупівель, як підконтрольного об’єкта, змінами до  закону у системі державного фінансового контролю було виокремлено  перевірку державних закупівель, як окремий вид контролю.

Таким чином, відбулося формування нового різновиду контролю через державну потребу контролювати складну сферу державних закупівель. При цьому їх перевірка полягала у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводилась органами державної контрольно-ревізійної служби на всіх стадіях державних закупівель.

Водночас у зв’язку з відокремленням зазначеного виду державного фінансового контролю для його реалізації було розроблено низку нормативних документів, таких як Порядок проведення перевірок державних закупівель органами державної контрольно-ревізійної служби [16, 17] та Методичні рекомендації [18] з даних питань, перші з яких були розроблені у 2009 році, та в подальшому змінювались разом із вимогами законодавства у даній сфері.

Загалом, в ході реалізації перевірки державних закупівель, як окремого виду контролю, відповідні нормативні акти постійно зазнавали змін в частині їх доопрацювання у відповідності до вимог законодавства у сфері державних закупівель.

Так, у 2010 році був прийнятий черговий Закон про здійснення державних закупівель [19], який визначав суб’єкти контролю та їх повноваження. Контроль у сфері державних закупівель за цим законом покладався на Рахункову палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Крім того, у 2012 році відбулось глобальне реформування системи державного фінансового контролю за результатами якого контролюючі служби діють і сьогодні[15].

Законом України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”  визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування, а також, вперше, визначенню кожного із зазначених видів контролю присвячено окрему статтю закону.

Тож на сьогоднішньому етапі формування системи державного фінансового контролю перевірка державних закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органом державного фінансового контролю на всіх стадіях державних закупівель.

Однією із особливостей проведення перевірки державних закупівель є те, що вона може здійснюватись як в ході інспектування, так і аудиту. При цьому не обов’язкове здійснення аудиту чи інспектування для проведення перевірки державних закупівель.

Згідно визначення, державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

Інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Враховуючи зазначене, перевірка державних закупівель має свої особливості проведення в ході кожного із контрольних заходів, зокрема такою особливістю є оформлення її результатів. При цьому питання, що розглядаються під час здійснення перевірки державних закупівель, є загальними для будь-якого виду контролю, в тому числі контролю, що здійснюють інші державні органи відповідно до своїх повноважень.

Висновки. Державні закупівлі, являючись важливою і складною сферою реалізації соціальних функцій державних органів, є специфічним підконтрольним об’єктом. Дослідження еволюції норм функціонування процедур здійснення закупівель за державні кошти показало вплив підконтрольного об’єкту на виокремлення різновиду державного фінансового контролю  - перевірки закупівель. Суб’єкти контролю, що мають повноваження здійснювати перевірки у сфері державних закупівель, реалізують їх через форми, які забезпечують попередження та недопущення порушень в ході здійснення державних закупівель та виявлення уже скоєних відхилень у цій сфері. Результатом діяльності системи державного фінансового контролю державних закупівель є виявлення підстав для притягнення до відповідальності винних осіб та відшкодування  збитків, що завдали такі порушення.

 

Література.

1. Дрозд І.К. Державний фінансовий контроль: результат є, а результативність? // Сучасний стан та перспективи розвитку державного контролю і аудиту в Україні: зб. наук. праць за заг. ред. В. Д. Базилевича. К.: ВПЦ «Київський університет» – 2009.– С. 124-127.

2. Дікань Л.В. Особливості контролю у бюджетних установах, організаціях та на промислових підприємствах / Л.В. Дікань // Контроль і ревізія : навч. посібник / Л.В. Дікань . – 2-ге вид., перероб. і доп . – К. : Знання, 2007 . – С.180-188.

3. Германчук П. К. Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах, державне замовлення та державні закупівлі / П. К. Германчук,      П. Г. Петрашено, О. І. Ворона та ін. – К. : НВП «АВТ», 2004. – 528 с.

4. Міняйло В.П. Методологічні засади контролю закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти / В.П. Міняйло // Бізнес-інформ. – 2013. – № 9. – С. 190–196.

5. Бурцев В.В. Система фінансового контролю / В.В Бурцев //Современная Россия. Информаційно-аналітичний портал. — (http//www.nasledie.ru/schetpal/).

6. Про схвалення Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.05.2005 № 158-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/158-2005-%D1%80.

7. Р. де Кьонінг. ДВФК/Пер. з англ. Р. Рудницька. – Львів: Видавництво Комісії ЄС. – 2007. – С.34.

8. Внутрішній контроль та аудит у секторі державного управління України та європейський досвід / Андрєєв П.П., Гізатуліна Л.В., Дрозд І.К., Ян ван Тайнен, Чечуліна О.О. та ін. – К.: Кафедра, 2011. – 120 с.

9. Про затвердження Стандартів внутрішнього аудиту : наказ Міністерства фінансів України від 04.10.2011 № 1247 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1219-11.

10. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991 № 887-XII: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/887-12/page2

11. Указ Президента «Про державне замовлення в Україні» від 04.05.1992 № 289 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/289/92

12. Закон України «Про поставку продукції для державних потреб» від 22.12.1995 № 493/95-ВР: Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/493/95-вр

13. Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22.02.2000 № 1490-III: Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1490-14/page5

14. Кодекс про адміністративні правопорушення: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

15. Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні :закон України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-12.

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631 “Про затвердження Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами”: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/631-2013-п

17. Порядок проведення перевірок державних закупівель органами державної контрольно-ревізійної служби, затверджений наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 26.06.2007 № 136: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0808-07

18. Наказ Держфінінспекції України від 02.12.2013 № 285 «Про затвердження Методичних рекомендацій»: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN96912.html

19. Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 N 2289-VI: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2289-17/print1361283790095110

 

References.

1. Drozd, I.K. (2009), “State financial control: there is a result, what about performance?”, Suchasnyy stan ta perspektyvy rozvytku derzhavnoho kontrolyu i audytu v Ukrayini [Current state and prospects of development of state control and audit in Ukraine], zb. nauk. prats' za zah. red. V. D. Bazylevycha [Coll. of scient. works under ed. of V.D. Bazilevich], Kyiv, Ukraine, pp. 124-127.

2. Dikan, L.V. (2007), Osoblyvosti kontrolyu u byudzhetnykh ustanovakh, orhanizatsiyakh ta na promyslovykh pidpryyemstvakh [Features of control in budget institutions, organizations and industrial entreprises], 2nd ed., Znannia,  Kyiv, Ukraine.

3. Germanchyuk, P.K., Petrasheno, P.G., Voronina, O.I., et al. (2004), Planuvannya, oblik, zvitnist', kontrol' u byudzhetnykh ustanovakh, derzhavne zamovlennya ta derzhavni zakupivli [Planning, accounting, reporting, control in budget institutions, public order and public procurement], NVP “AVT”,  Kyiv, Ukraine.

4. Minyaylo, V.P. (2013), “Methodological principles of control on procurement of goods, works and services for public funds”, Bisnes Inform, no. 9, pp. 190-196.

5. Bourtsev, V.V. (2012), “The system of financial control”, Sovremennaja Rossija. Informacіjno-analіtichnij portal, available at: www.nasledie.ru/schetpal/, (Accessed at September 22, 2014).

6. Cabinet of Ministers of Ukraine (2005), Resolution “On approval of the concept of development of public internal financial control for the period until 2017”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/158-2005-%D1%80 (Accessed at September 22, 2014).

7. de Koning, R. (2007), DVFK [PIFC], tr. from English byRudnytska, R., Vydavnytstvo Komisiyi YeS, Lviv, Ukraine.

8. Andreev, P.P., Hizatulina, L.V., Drozd, I.K., van Tuinen, J., Chechulina, O.O., et al. (2011), Vnutrishniy kontrol' ta audyt u sektori derzhavnoho upravlinnya Ukrayiny ta yevropeys'kyy dosvid [Internal control and audit in the public sector of Ukraine and European experience], Kafedra, Kyiv, Ukraine.

9. Ministry of Finance of Ukraine (2011), Order “On approval of the Internal audit standards”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1219-11 (Accessed at September 22, 2014).

10. Verkhovna Rada of Ukraine (1991), Law of Ukraine “On enterprises in Ukraine”, available at: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/887-12/page2 (Accessed at September 22, 2014).

11. President of Ukraine (1992), DecreeOn public procurement in Ukraine”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/289/92 (Accessed at September 22, 2014).

12. Verkhovna Rada of Ukraine (1995), Law of Ukraine “On the supply of goods for state needs”, available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/493/95-BP (Accessed at September 22, 2014).

13. Verkhovna Rada of Ukraine (2000), Law of UkraineOn procurement of goods, works and services for public funds”, available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1490-14/page5 (Accessed at September 22, 2014).

14. Verkhovna Rada of Ukraine (1984), “Code of administrative offences”, available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 (Accessed at September 22, 2014).

15. Verkhovna Rada of Ukraine (1993), Law of UkraineOn the basic principles of public financial control in Ukraine”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-12. (Accessed at September 22, 2014).

16. Cabinet of Ministers of Ukraine (2013), Resolution “On approval of the public procurement audits of state financial inspection and its territorial bodies”, available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/631-2013-n (Accessed at September 22, 2014).

17. Main Control and Revision Office of Ukraine (2007), Order “Conduct audits of public procurement by the State Control and Revision Office”, available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0808-07 (Accessed at September 22, 2014).

18. State Financial Inspection of Ukraine (2013), OrderOn approval of methodical recommendations”, available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN96912.html (Accessed at September 22, 2014).

19. Verkhovna Rada of Ukraine (2010), Law of Ukraine “On public procurement”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2289-17/print1361283790095110 (Accessed at September 22, 2014).

 

Стаття надійшла до редакції 15.10.2014 р.