УДК 332.142.2

 

Є. В. Афанасьєв,

д. е. н., професор кафедри інноваційного менеджменту та управління бізнес-процесами,

ДВНЗ «Криворізький національний університет», м. Кривий Ріг

О. Б.Письменна,

старший викладач, інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води

 

ОЦІНКА РЕСУРСНО-ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ УРАНОДОБУВНОЇ ГАЛУЗІ В КОНТЕКСТІ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯМ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ УКРАЇНИ

 

Y. V. Afanasiev,

Ph.D., Professor of Innovation Management and Business Process Management Department,

SHEE Kryvyi Rih National University, Kryvyi Rih

O. B. Pysmenna,

Senior Lecturer, Institute of Entrepreneurship "Strategy", Zhovti Vody

 

RESOURCE AND PRODUCTION POTENTIAL ASSESSMENT OF URANIUM MINING INDUSTRY IN THE CONTEXT OF IMPROVING THE MECHANISM OF REGULATION OF RESOURCE MINERAL BASE OF UKRAINE

 

У статті розглянуто окремі ключові аспекти ефективності використання ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі України. Запропоновано методичний підхід щодо оцінювання рівня ефективності використання ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі за критерієм граничного доходу з метою визначення шляхів раціонального використання мінерально-сировинної бази України. Розглянуто механізм регулювання ресурсозбереженням на основі застосування кластерного підходу в уранодобувній галузі.

 

This article reviews some key aspects of resource efficiency and production potential of uranium mining industry in Ukraine. The methodical approach to evaluation of the efficiency of resource and production potential of uranium mining industry is proposed. It is done with the help of marginal revenue criterion in order to determine the ways of rational use of mineral raw materials of Ukraine.

The mechanism of regulation of resource saving through the use of the cluster approach in the uranium mining industry is studied.

 

Ключові слова: ресурсно-виробничий потенціал уранодобувної галузі, механізм регулювання ресурсозбереженням, граничний дохід, кластерний підхід.

 

Keywords: resource and production potential of uranium mining industry, regulatory mechanism of resource, the marginal revenue, cluster approach.

 

 

Постановка проблеми. Політична ситуація, що склалася в Україні, проведення воєнних дій на сході країни, а також криза з постачанням нафти та газу, частковим припиненням видобутку вугілля, потребує економічної переоцінки роботи уранової галузі України як сировинної складової атомної енергетики в цілому. Раціональне використання ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі дає можливість створити основу для впровадження механізму регулювання ресурсозбереженням на основі застосування кластерного підходу, що дозволить скоротити  втрати доходу з причин нераціонального використання мінерально-сировинної бази країни.

Важливість раціонального економічного обґрунтування подальшого розвитку уранодобувних комплексів України та аналізу ситуації, що склалася в національній уранодобувній галузі, обумовлена, перш за все, станом на атомній промисловості України [1]. Разом з тим, у зв’язку з економічною кризою в Україні, на нашу думку, виникає необхідність визначення шляхів підвищення рівня використання ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі на засадах кластеризації, упровадження механізму регулювання ресурсозбереженням із застосуванням інноваційних технологій та диверсифікації сировини для забезпечення атомних станцій паливом.

Аналіз останніх досліджень. Суттєвий внесок у розгляд основних питань дослідження рівня використання ресурсно-виробничого потенціалу внесли роботи таких відомих вчених економістів і практиків, як: В.М. Авдєєнко, В.А. Котлов, Н.П. Коновалова, А.М. Турило, Н.В. Романченко. Питанням ресурсозбереження приділяється значна увага з боку зарубіжних і вітчизняних вчених: О.А. Кроллі, Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовський, Е.Б. Стародубцева, С.В. Мочерний, М.І. Іванов, А.В. Бреславцев, Л.Т. Хижняк, Д.В. Липницький, Н.І. Конищева, Л.В. Рожкова, Н.А. Кушнирович. Ресурсозбереженню як системі заходів, спрямованих на комплексне використання сировини та переробку вторинних ресурсів, приділена увага в роботах авторів: В.С. Іфтемічук, В.А. Григор’єв, М.І. Маниліч, Г.Д. Шута.

Формулювання цілей статті. Мета дослідження полягає у підвищенні рівня ефективності використання ресурсно-виробничого потенціалу та удосконаленні механізму регулювання ресурсозбереженням на основі застосування кластерного підходу, що дозволить скоротити втрати доходу з причин нераціонального використання мінерально-сировинної бази уранодобувної галузі України.

Виклад основного матеріалу. Сучасні зміни, що відбуваються в енергетиці України, переважно пов’язані з визначенням доступності та вартості енергоресурсів. Часткове припинення видобутку вугілля внаслідок проведення воєнних дій на сході країни, зменшення постачання газу та нафти підвищує важливість уранодобувної галузі України як сировинної бази атомної енергетики держави. Стратегічне значення уранодобувної галузі визначається не тільки домінуючими позиціями атомної енергетики в енергетичному балансі держави, але й наявністю значних покладів уранової руди, запаси якої можуть повністю задовольнити потребу в сировині для виробництва тепловидільних елементів українських атомних електростанцій [2]. Раціональне використання ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі дає можливість створити основу для впровадження механізму регулювання ресурсозбереженням на основі застосування кластерного підходу, що дозволить скоротити  втрати доходу з причин нераціонального використання мінерально-сировинної бази.

На сьогоднішній день уранодобувна галузь України представлена трьома шахтами, які відпрацьовують чотири родовища, а також переробним комплексом, розташованим у м. Жовті Води. Мічурінське і Центральне родовища відпрацьовуються Інгульською шахтою, Ватутінське родовище – Смолінською шахтою, Нововокостянтинівська шахта з липня 2011 року почала дослідно-експлуатаційне відпрацювання Новокостянтинівського родовища.

Разом з цим, слід відзначити, що стан сировинної бази урановидобувної галузі постійно погіршується у зв’язку зі значним вичерпанням підготовлених запасів, зниженням їх якісних і економічних характеристик, ускладненням умов видобутку в результаті тривалої експлуатації, відсутністю нових підготовлених запасів.

Основними чинниками, що вплинули на існуючу ситуацію, є:

- нехтування значенням власної сировинної ресурсно-енергетичної бази для потреб енергетики країни, особливо в забезпечені її енергетичної незалежності й економічного потенціалу в перспективі;

- відсутність чіткої державної політики та підтримки у питаннях забезпечення країни у поточному періоді й на перспективу стратегічними енергетично-сировинними ресурсами.

Проведений аналіз показників видобутку уранової сировини наочно дозволяє оцінити стан уранодобувної галузі України та визначити основні тенденції (рис. 1.).

 

Рис. 1. Динаміка основних виробничих показників діяльності уранодобувної галузі України

 

Динаміка наочно демонструє, що поступове збільшення обсягів видобутку уранової руди в 2011 році змінилося спадом, пов’язаним зі скорочення розвіданих запасів Ватутінського родовища. Початок дослідно-експлуатаційного відпрацювання Новокостянтинівського родовища з липня 2011 року не дав змоги покращити ситуацію, зважаючи на недостатність виробничих потужностей Новокостянтинівської шахти. Таким чином, в 2013 році відбулося скорочення випуску уранового оксидного концентрату.

Застосування індексного методу дозволяє більш детально оцінити основні тенденції уранодобувної галузі України (рис. 2).

 

Рис. 2. Індексний аналіз основних виробничих показників діяльності уранодобувної галузі України

 

Аналіз сировинної бази діючих уранових родовищ показує, що через вичерпність розвіданих запасів родовищ, що експлуатуються, у період до 2017 року відбудеться значне вибуття діючих гірничодобувних потужностей. Разом з цим, існує затримка в освоєнні нових родовищ урану – з розвіданих родовищ планується до відпрацювання лише Новокостянтинівське родовище, проте його потужності цілком можуть замінити існуючі при належному інвестуванні.

Таким чином, ситуація, що склалась у сировинній базі уранодобувної галузі, без упровадження механізму регулювання ресурсозбереженням, може призвести до скорочення виробництва уранового оксидного концентрату та подальшого зниження рентабельності виробництва. За цих умов важливого значення набуває застосування кластерного підходу, що дозволяє підвищити рівень використання ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі України.

Раціональне використання ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі дає можливість створити основу для забезпечення пропорційності багатостадійних процесів видобутку і переробки сировини за критерієм оптимізації сумарних витрат за усіма ланцюгами технологічного циклу і забезпечення підвищення рентабельності виробництва шляхом залучення до продуктивного використання побіжного видобутку сировини [3].

Оцінку та прогнозування ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі в контексті вдосконалення механізму регулювання ресурсозбереженням мінерально-сировинної бази України, на нашу думку, необхідно здійснювати, використовуючи таку багатофакторну модель:

 

,               (1)

 

де  – обсяг видобутку товарної руди;  – середнє значення вмісту урану в товарній руді;  – коливання середнього значення вмісту урану в товарній руді;  – коливання співвідношення випуску уранового оксидного концентрату до обсягів видобутку товарної руди;  – відхилення від середнього значення випуску уранового оксидного концентрату;  – ціна уранового оксидного концентрату;  – собівартість уранового оксидного концентрату;  – роки ретроспективного та прогнозованого періоду.

Окремі значення кожної із локальних складових потенціалу визначаються на основі бальних характеристик їхніх показників [4].

Цільовий функціонал оцінювання і прогнозування ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі представляється у вигляді матриці , елементами якої є бальні оцінки кожної із локальних складових потенціалу, нормалізовані на основі принципу зіставлення граничного доходу  з граничними витратами:

 

. (2)

 

Спираючись на поняття “… дії закону спадної продуктивності (спадної віддачі), коли по мірі зростання обсягу виробництва граничний дохід зменшується, а граничні витрати зростають [5], і необхідністю урахування якісних характеристик уранових руд, базисні значення при нормалізації оцінок локальних складових ресурсно-виробничого потенціалу доцільно визначати відносно тих періодів ретроспекції, де проявляється дія закону спадної продуктивності для функцій для змінних  і :

 

;   .

 

При цьому базисні значення при нормалізації оцінок локальних складових ресурсно-виробничого потенціалу  відносно  визначається за умови:

 

,

 

звідки:

 

,

 

де  – граничні витрати;   – граничний дохід.

Аналогічно, базисні значення при нормалізації оцінок локальних складових ресурсно-виробничого потенціалу  відносно  визначається за умови:

 

,

звідки:

 

.

 

Отримавши цільовий функціонал оцінювання та прогнозування ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі, обчислюється вклад кожної із локальних оцінок :

 

, .

 

Комплексне інтегроване значення ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі, на нашу думку, доцільно обчислювати такою формулою:

 

, ,

 

де  – коефіцієнт, що характеризує величину зменшення ефективності використання ресурсно-виробничого потенціалу з урахуванням причин нераціонального використання мінерально-сировинної бази уранодобувної галузі України.

Графічне відображення проведеної оцінки ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі в контексті вдосконалення механізму регулювання ресурсозбереженням, що розраховане на основі наведених даних діяльності уранодобувної галузі України, наведена на рис. 3.

Динаміка ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі наочно демонструє коливання основних показників, що впливають на загальний рівень ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі.

Оцінка рівня наявного та нереалізованого ресурсно-виробничого потенціалу свідчить про можливість отримання додаткового доходу за рахунок факторів, що дозволяють усунути причини нераціонального використання мінерально-сировинної бази:

- знизити собівартість за рахунок упровадження гідрозакладальних робіт і заміщення матеріалів та реагентів на відходи виробництв інших підприємств;

- збільшити обсяги виробництва за рахунок упровадження блокового вилуговування та доочищення шахтної води (переробка мулу, ґрунтів, відходів рудозбагачувальної фабрики і рудозбагачувальної установки).

 

Рис. 3. Динаміка ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі за показниками виробничої діяльності

 

Крім того, серед негативних техногенних факторів варто виявити приховані можливості, які дозволять підвищити рівень використання потенціалу, а саме за рахунок очищення забрудненого мулу і доочищення шахтної води отримати додатковий обсяг продукції.

Здійснена оцінка ефективності використання ресурсно-виробничого потенціалу галузі може бути надійною основою для прогнозування  розвитку сировинної бази. Раціональне використання ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі можливе лише за умови впровадження механізму регулювання ресурсозбереженням уранової галузі України.

 

Рис. 4. Оцінка рівня наявного та нереалізованого ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі України

 

На нашу думку, кластеризацію слід розглядати як основу механізму [6]. В основу було покладено створення широкомасштабного інтегрального кластеру уранодобувної промисловості, що складається із:

- науково-виробничого кластеру;

- екологічного кластеру;

- економічного кластеру;

- соціального кластеру;

- зовнішньо-економічного сировинного кластеру.

За умов, що склалися, доцільним є формування узагальнюючого (інтегрального) кластеру, що є основою механізму регулювання ресурсозбереженням з урахуванням зовнішньої складової (рис. 5).

Метою даного кластеру є підвищення рівня реалізація ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі України за рахунок:

- широкого використання відходів інших виробництв у технологічних процесах уранової галузі;

- вибіркового відпрацювання блоків із вмістом не нижче 0,15%;

- запровадження інноваційних технологій, а саме: купного, блокового та свердловинного підземного вилуговування уранової руди карбонатними розчинами.

 

 

Рис. 5. Узагальнюючий (інтегральний) кластер як основа механізму регулювання ресурсозбереженням уранової галузі України

 

Враховуючи, що без функціонування зовнішньо-економічного сировинного кластеру випуск товарної продукції зменшиться, а критична ситуація в енергетиці України вимагає значного збільшення випуску закису-окису урану, для додаткового випуску готової продукції можливо здійснювати закупівлю чорнових уранових концентратів за кордоном. Якість отримання закису-окису урану із промпродуктів відповідає вимогам сертифікату якості України. Тому можна стверджувати про економічну доцільність часткової заміни власної сировини.

Висновки. Запропонований методичний підхід оцінювання і прогнозування ресурсно-виробничого потенціалу доводить доцільність упровадження механізму регулювання ресурсозбереженням на основі кластерного підходу. Кластеризація уранодобувної галузі України із залученням зовнішньо-економічного сировинного кластеру дасть можливість розглядати його як головний тактичний напрямок підвищення рівня реалізації ресурсно-виробничого потенціалу уранодобувної галузі України.

 

Література.

1. Письменна О.Б. Економічне обґрунтування подальшого розвитку уранодобувних комплексів України / О.Б. Письменна // Інвестиції: практика та досвід. – 2013. – № 23. – С. 69-73.

2. Cabinet of Ministers Ukraine (2006), “Enerhetychna stratehiia Ukrainy na period do 2030 roku”, available at: http://bio-energy.com.ua/images/energ_strateg.doc, (Accessed 18 June 2014).

3. Турило А.М. Потенціал підприємства: сутність, класифікація, види / А.М. Турило, К.В. Богачевська // Економіка: Економіка підприємства – Бізнес Інформ, 2014. – № 2. – С. 259-263.

4. Афанасьєв Є.В. Системний аналіз і оцінка ресурсно-виробничого потенціалу промислового підприємства / Є.В. Афанасьєв, Н.І. Рябикіна // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2001. – С. 26-30.

5. Вітлінський В.В. Моделювання та кількісне оцінювання економічного ризику великих виробничих систем / В.В. Вітлінський, Є.В. Афанасьєв // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – Вип. 185: У 4 т. Том IV. – С. 742-752.

6. Письменна О.Б. Кластеризація як одна із складових частин ресурсозбереження уранової промисловості України / О.Б. Письменна // Інвестиції: практика та досвід. – 2012. – № 17. – С. 57-61.

 

References.

1. Pysmenna, O.B. (2003), “Ekonomichne obgruntuvannia podalshoho rozvytku uranodobuvnykh kompleksiv Ukrainy” [Economic ground of subsequent development of booty uranium complexes in Ukraine], Investytsii: praktyka ta dosvid, vol. 23, pp. 69-73.

2. Cabinet of Ministers Ukraine (2006), “Enerhetychna stratehiia Ukrainy na period do 2030 roku”, [Online], available at: http://bio-energy.com.ua/images/energ_strateg.doc, (Accessed 18 June 2014).

3. Turylo, A.M. and Bohachevska, K.V. (2014), “Potentsial pidpryiemstva: sutnist, klasyfikatsiia, vydy”, Ekonomika: Ekonomika pidpryiemstva – Biznes Inform, vol. 2, pp. 259-263.

4. Afanasiev, Ye.V. and Riabykina, N.I. (2001), “Systemnyi analiz i otsinka resursno-vyrobnychoho potentsialu promyslovoho pidpryiemstva”, Ekonomika: problemy teorii ta praktyky, DNU, Dnipropetrovsk, Ukraine, pp. 26-30.

5. Vitlinskyi, V.V. and Afanasiev, Ye.V. (2003), “Modeliuvannia ta kilkisne otsiniuvannia ekonomichnoho ryzyku velykykh vyrobnychykh system”, Ekonomika: problemy teorii ta praktyky, vol. 185, no IV, DNU, Dnipropetrovsk, Ukraine, pp. 742-752.

6. Pysmenna, O.B. (2012), “Klasteryzatsiia yak odna iz skladovykh chastyn resursozberezhennia uranovoi promyslovosti Ukrainy”, Investytsii: praktyka ta dosvid, vol. 17, pp. 57-61.

 

Стаття надійшла до редакції  20.08.2014 р.