EnglishНа русском

Ефективна економіка № 9, 2014

УДК 339.9

 

Л. О. Кібальник,

к. е. н., доцент, докторант кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин

Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ

 

РЕГІОНАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ АДАПТАЦІЇ ДО ГЕОЕКОНОМІЧНИХ ЗМІН

 

Lyubov A. Kibalnik,

Ph.D., Associate Professor, post-doctoral student of the Department of World Economy and International Economic Relations,

Institute of International Relations, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

 

REGIONAL MECHANISMS OF ADAPTATION TO THE GEO-ECONOMIC CHANGES

 

У статті проаналізовано інструменти адаптації до геоекономічних трансформацій найбільш розвинутих регіональних інтеграційних утворень, як-от: Європейський Союз, Північно-американська зона вільної торгівлі та Асоціація   країн Південно-Східної Азії. Виокремлено три основні регіональні механізми регулювання геоекономічних змін: 1) тарифно-орієнтований; 2) геополітично-орієнтований; 3) компетенційно-орієнтований.

Перший підхід є характерним для організації НАФТА та ґрунтується на регіоналізації торгових елементів і включає спільні інфраструктурні, аналітичні, контрактні відносини між аналізованими країнами. Адаптація до геоекономічних змін країнами АСЕАН відбувається через геополітично-орієнтовану систему, що передбачає регіоналізацію інститутів консультативної та політичної сфери і акцентує увагу  на спільних, соціальних, та інфраструктурних відносинах між країнами. Країни Європейського Союзу застосовують компетенційно-орієнтований підхід, що ґрунтується на односторонній  регіоналізації інститутів фіскальної, монетарної  сфери та акцентує увагу  на концентрації повноважень серед країн-лідерів угруповання. Обґрунтовано, що серед цих механізмів найбільш ефективним є компетенційно-орієнтований підхід.

Доведено, що у складі кожного з угруповань доцільно виділити дві категорії країн:  інфестаторів та контамінантів. Перша група країн має  можливість коригувати динаміку економічної активності за рахунок інших, не витрачаючи власні ресурси. Друга група - це країни, що змушені підпорядковуватись спільним та виключним компетенціям головуючих акторів міжнародного ринку.

Результати дослідження мають теоретичну та практичну цінність, так як, з одного боку, пояснюють асиметричність розвитку національних економічних систем в межах інтеграційних угруповань, а з іншого, розкривають можливі шляхи пристосування до сучасних геоекономічних трансформацій.

 

The tools of adaptation to geo-economic transformations of the most advanced regional integration entities, such as: European Union, the North American Free Trade Area and the Association of South-East Asian Nations, are analyzed in the article. Three main regional mechanisms of regulating geo-economic changes are distinguished; they are: 1) tariff oriented; 2) geo-politics oriented; 3) competence oriented.

The first approach is characteristic to the NAFTA organization and is based on the regionalization of trade elements including joint infrastructural, analytical, contractual relationship between the analyzed countries. The adaptation to geo-economic changes by ACEAH countries takes place through geo-politics oriented system providing regionalization of consultative and political institutes and focusing on the joint social and infrastructural relations between countries. The countries of European Union apply competence oriented approach based on unilateral regionalization of fiscal and monetary institutes and focusing on the concentration of powers among leading countries of the grouping. It is substantiated that competence oriented approach is the most efficient among these mechanisms.

It is proved that two categories of countries should be distinguished; they are infestators and contaminants. The first group of countries has an opportunity to coordinate the dynamics of economic activity at the expense of the others without spending their own resources. The second group is the countries which have to submit to the joint and exclusive competences of the leading actors at international market.

The theoretical and practical significance of the research results are stipulated by the explanation of asymmetric development of national economic systems within integration grouping and the determination of the possible ways of adaptation to modern geo-economic transformations.

 

Ключові слова: регіоналізація, інтеграційні угруповання, країни-інфестатори, країни-контамінанти,інструменти адаптації.

 

Key words: regionalization, integration groups, infestator countries, contaminant countries, adaptation tools.

 

 

Постановка проблеми. На початку ХХІ ст. сучасна геоекономічна система переживає темпоральну трансформацію і у низці своїх життєво важливих проявів демонструє риси нової історичної епохи. Помітно частіше проступають контури монополяризації світового господарства та кризових явищ. У розвитку геоекономічних відносин декларування демократичних принципів і процедур, застосовується, як прикриття зовсім недемократичної політики. Внаслідок цілеспрямованого курсу на інституціоналізацію фінансового сектора забезпечується асиметрія економічного зростання між економічно розвинутими країнами та країнами з транзитивними економіками. Водночас процеси регіоналізації, на нашу думку, діють на противагу негативним проявам функціонування міжнародних економічних організацій. З огляду на це, вважаємо актуальним дослідження механізмів адаптації регіональних інтеграційних угруповань до глобальних геоекономічних трансформацій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам вивчення різних аспектів геоекономіки присвячено праці таких вчених, як-от: В. Дергачов, К. Жан, Е. Кочетов, Е. Лутвак, О. Неклесса, П. Савона, А. Філіпенко, Ю. Яковець та ін. Ці дослідження, насамперед, стосуються визначення суті, структури та основних методологічних підходів аналізу такого системного утворення, як геоекономіка. Проблемами трансформації суспільства загалом, економічних трансформацій та кардинальних якісних та кількісних змін у економічних системах займалися В. Базилевич, О. Білорус,  А. Гальчинський, В. Геєць, Дж. Корнаі, І. Лукінов, Ю. Пахомов, К. Поланьї та ін. Водночас сучасні кардинальні зміни у геоекономічному просторі є недостатньо дослідженими, а проблеми формування регіональних механізмів реагування на геоекономічні трансформації не отримали поглибленого висвітлення в економічній літературі.

Постановка завдання. Метою дослідження є виокремлення  основних інструментів реагування на геоекономічні трансформації окремими регіональними інтеграційними угрупованнями на основі аналізу специфіки їхніх механізмів адаптації до цих змін.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналізуючи механізми пристосування до геоекономічних змін, пропонуємо спиратися на класифікацію за територіальними рівнями. Остання передбачає визначення найбільш ефективних інтеграційних угруповань не за ступенем інтеграції, а за кінцевими результатами діяльності. Загалом основні показники, що відображають результати діяльності інтеграційних угруповань світового простору, відображено у таблиці 1.

 

Таблиця 1.

Результати діяльності основних інтеграційних угруповань світу*

Інтеграційні угруповання

Населення (млн осіб)

ВВП (млрд дол.)

Учас

ники

2009 р.

2012 р.

Зростання %

На душу населення

Економічне співтовариство країн Центральної Африки

146,08

271,15

283,93

4,71

1,944

11

Економічне співтовариство країн Західної Африки

294,65

530,20

561,42

5,89

1,905

15

Андське співтовариство

97,33

825,92

869,88

5,32

8,937

4

Карибське співтовариство

16,53

97,17

96,77

-0,41

5,855

15

ЕС-33

576,328

15828,07

16126,95

2,08

28,034

33

Рада співробітництва арабських держав Перської затоки

38,61

1039,00

1195,00

15,01

30,951

6

Митний союз Білорусії, Казахстану і Росії

169,10

2418,81

2542,81

5,13

15,037

3

Спільний ринок країн Південної Америки

282,60

3023,00

3213,00

6,29

11,369

5

Асоціація держав Південно-Східної Азії

2146,14

16156,34

17780,87

7,66

8,285

17

Північно-

американська зона вільної торгівлі

456,46

17112,00

17615,00

2,94

38,590

3

*Складено автором за джерелами [1; 2]

 

Аналіз результатів діяльності основних інтеграційних угруповань свідчить, що хоча в світі існує велика кількість угод про регіональну інтеграцію, результативність цієї співпраці у більшості випадків є відносно декларативною. На нашу думку, з метою узагальнення регіональних механізмів адаптації до геоекономічних трансформацій, увагу доцільно сконцентрувати на регіональних угрупованнях, що здійснюють значний внесок у виробництво світового валового продукту. Серед таких виокремимо: у Західній Європі – Європейський Союз (ЄС); у Північній Америці – Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (НАФТА); у Південно-Східній  Азії – Асоціацію   країн Південно-Східної Азії (АСЕАН).

Серед зон вільної торгівлі однією з найактивніших в розрізі наднаціонального регулювання геоекономічних трансформацій є північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА), тобто угода про вільну торгівлю між Канадою, США і Мексикою, що ґрунтується на моделі Європейського Співтовариства (Європейського Союзу). На початок ХХІ ст. НАФТА є найбільшою у світі регіональною зоною вільної торгівлі. Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі містить комплекс домовленостей, що розповсюджуються, окрім торгівлі, на сферу послуг і інвестицій і об’єднує дві промислово розвинуті держави та одну країну,  що розвивається. Створення зони вільної торгівлі у північноамериканському регіоні було обумовлено низкою геоекономічних чинників: географічною близькістю країн-учасниць і елементами взаємодоповнюваності структур національних економік; тісними торговими зв’язками і розширеним виробничим кооперуванням; зростаючою мережею підконтрольних підприємств американських ТНК в Канаді та Мексиці і Канадських ТНК в США; посиленням позицій ЄС, Японії і нових індустріальних країн на світовому ринку. З огляду на вище зазначені геоекономічні передумови базовою платформою позиціювання НАФТА є зняття бар’єрів на торгівлю товарами між країнами-учасницями. Загалом динаміку показників внутрішньої торгівлі в країнах НАФТА за 2005–2013 рр. відображено на рисунку 1.

До основних елементів реагування НАФТА на міжнародні трансформації у геоекономічному просторі, слід віднести: зняття бар’єрів та стимулювання руху товарів і послуг між країнами-учасницями угоди; створення і підтримка умов справедливої конкуренції в зоні вільної торгівлі; залучення інвестицій у країни-члени угоди; забезпечення належного і ефективного захисту та охорони прав інтелектуальної власності в цій Зоні; створення дієвих механізмів впровадження і використання угоди, спільного вирішення суперечок та управління; встановлення бази для майбутньої тристоронньої, регіональної та міжнародної кооперації з метою розширення і покращення Угоди [3].

 

  

Рис. 1. Динаміка показників внутрішньої торгівлі в країнах  НАФТА за 20052013 рр.*

*Складено автором за джерелами [4; 5]

 

Серед основних переваг пристосування до геоекономічних змін країнами НАФТА є формування такої інституційної структури, яка забезпечує  мобільність реагування як на зовнішні конфлікти відносно третіх держав, так і на внутрішні координаційні аспекти. Наслідком цього є суттєва стійкість до трансформаційних процесів у геоекономіці.

Водночас структура північноамериканського інтеграційного угруповання має особливості у порівнянні з європейською моделлю пристосування до геоекономічних трансформацій. Головна відмінність – асиметричність економічної залежності США, Канади і Мексики. Взаємодія господарських структур Мексики і Канади за глибиною і масштабами значно поступається канадо-американській і мексико-американській інтегрованості. Канада і Мексика швидше є конкурентами на американському ринку товарів і робочої сили, суперниками із залучення капіталу і технологій американських корпорацій, ніж партнерами в інтеграційних процесах.

Інша особливість північноамериканського економічного угруповання полягає в тому, що її учасники знаходяться в різних стартових умовах. Якщо Канаді за останнє десятиріччя вдалося наблизитися за основними макропоказниками (обсяги ВВП на душу населення, продуктивність праці) до США, то Мексика, що значний період часу знаходилася у статусі економічно відсталої держави з великою зовнішньою заборгованістю, поки що, помітно відстає від інших членів НАФТА.

Різниця у розмірах ВВП на душу населення між Мексикою і США сягає 6,6 разів, а з Канадою – 4,1 рази. Такий істотний розрив рівнів економічного розвитку країн-членів ускладнює створення єдиного господарського комплексу. Варто зазначити, що всередині НАФТА є лише один центр економічної сили – США. Ця моноцентричність полегшує управління (країна-лідер легко може нав’язати свої рішення більш слабким партнерам), але одночасно створює середовище потенційних конфліктів. Інтеграція теж виявляється однобокою: Канада і Мексика тісно інтегровані зі США, але не одна з одною.

Таким чином, країни НАФТА мають досить помірний рівень регулювання геоекономічних трансформацій. Проте, особливості інтеграційних процесів у межах угруповання забезпечують стабілізацію показників внутрішньої торгівлі та гармонізацію відносин у сферах, що є вигідними для всіх трьох країн. Водночас стійкість до кризових явищ в аналізованих країнах є результатом не стільки взаємодоповнюваної структури торгівлі, скільки оперативного реагування на диспропорції у монетарній та фіскальній сферах.

Зауважимо, що до негативних елементів цієї системи слід віднести відсутність узгодженості дій у довгострокових стратегічних кроках і вироблення програм для реагування на такі негативні геоекономічні процеси для цих країн, як-от: нерівномірність, посилення диференціації у рівні розвитку між країнами, окремими регіонами; розшарування економічного потенціалу у цих країнах, а як наслідок виникнення центрів, де зосереджуються інтелектуальні сили і куди притягується фінансовий капітал. Отже, йдеться про тарифно-орієнтовану систему адаптації до геоекономічних змін, що ґрунтується на регіоналізації торгових елементів та охоплює спільні інфраструктурні, аналітичні, контрактні відносини між аналізованими країнами.

Наступним інтеграційним угрупованням, що має значні результати діяльності, суттєві географічні масштаби, а тому і наднаціональний рівень регулювання геоекономічних трансформацій, є АСЕАН. Метою асоціації є  прискорення економічного розвитку та соціального прогресу в краïнах-учасниках, захист миру та стабільності в регіоні, а також надання краïнам Південно-Східної Азії можливостей мирного врегулювання спірних питань. В основу АСЕАН покладено Зону вільної торгівлі, що надає систему тарифних преференцій для сприяння вільного потоку товарів в межах цього угруповання.

З метою підвищення конкурентоспроможності товарів, вироблених в зоні АСЕАН, а також створення умов для залучення інвестицій було розроблено нові форми промислового співробітництва (АІКО). Зміни економічної ситуації у світі,  виконання країнами АСЕАН зобов’язань перед СОТ, створення передумов для реалізації ідеї зони вільної торгівлі та зони інвестицій АСЕАН зумовили зміни низки параметрів, на яких ґрунтувалися промислові програми співпраці. Нова схема промислового співробітництва АСЕАН, зберігши окремі особливості попередніх схем, передбачає ширше використання тарифних і нетарифних методів регулювання. Її цілями є: зростання виробництва промислової продукції; поглиблення інтеграції; збільшення рівня інвестицій у держави АСЕАН із третіх країн; розширення внутрішньої торгівлі між країнами АСЕАН; удосконалення технологічної бази; підвищення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку; зростання ролі приватного сектора.

На сьогодні взаємодія в рамках цього інтеграційного угруповання має досить декларативний характер з огляду на показники міжнародної торгівлі. (рисунок 2). Головними цілями організації є геополітичні аспекти, зокрема, встановлення миру і стабільності в регіоні через прихильність принципам Статуту ООН; прискорення економічного, соціального і культурного розвитку її держав-членів на основі співпраці і взаємодопомоги; підтримка взаємовигідного співробітництва з міжнародними і регіональними організаціями, що мають подібні цілі. Таким чином, йдеться про геополітично-орієнтовану систему адаптації геоекономічних цілей, що ґрунтується на регіоналізації інститутів консультативної та політичної сфери і акцентує увагу  на спільних, соціальних, та інфраструктурних відносинах між країнами АСЕАН.

 

Рис. 2. Показники міжнародної торгівлі в країнах АСЕАН за 2013 р.*

*Складено автором за джерелами [6–8]

 

На противагу двом вище зазначеним підходам адаптації до геоекономічних змін, Європейська інтеграція є складним і багатогранним процесом, заснованим на взаємодії міжнародно-правових форм і методів співпраці з елементами внутрішнього федералізму. Ефективність регіональних інструментів реагування на геоекономічні трансформації цієї організації є унікальною, що засвідчують показники міжнародної торгівлі. Так, питома вага ЄС у світовій торгівлі перевищує рівень США. На частку промислових товарів припадає близько 80 % загального імпорту країн ЄС зі США. Виробниче та транспортне обладнання – найбільш важлива група позицій і у світовому експорті, і у світовому імпорті. Члени Союзу виробляють до 80 % промислової продукції, 3/4 імпорту і 4/5 експорту всіх країн Західної Європи [1; 9; 10].

Концептуалізація системи інструментів реалізації геоекономічної політики в країнах Європейського Союзу свідчить, що завдяки симбіозу спільних компетенцій, які супроводжуються координацією виключних компетенцій в Європейському Союзі, здійснюється одночасне коригування як з боку  національних економічних систем, що спрямоване на стратегічні цілі і формування дорожньої карти розвитку, так і внутрішні корекції щодо функціональних аспектів.

Вище зазначене дозволяє швидше реагувати на новітні виклики у міжнародній торгівлі та визначати оптимальні рішення не тільки в рамках наднаціонального рівня,  але й на мезо- та мікро- рівнях. Водночас внутрішня економічна ефективність варіюється від держави до держави. Пакт про стабільність і зростання регулює фінансово-бюджетну політику Європейського Союзу. Він поширюється на всі держави-члени, з конкретними правилами, які застосовуються щодо членів єврозони, котрі передбачають, що дефіцит бюджету кожної держави не повинен перевищувати 3 % ВВП, а державний борг – 60 %. Водночас є країни які розраховують свій майбутній бюджет з дефіцитом, що значно перевищує  3 %, а країни єврозони загалом мають борг, що перевищує 60 % ВВП.

Ще одним фактом, що засвідчує значну диференціацію і асиметрію розвитку, є те, що 5 країн-членів з найбільшим ВВП (Німеччина, Франція, Великобританія, Італія та Іспанія) створюють більше 70 % всього ВВП Євросоюзу, а 10 країн з найменшим ВВП – лише 3 %. Також асиметрія економічних проблем в країнах ЄС, що є проявом геоекономічної політики, виявляється у структурі безробіття, рівень якого варіюється серед держав-членів. Так, у Іспанії, Ірландії та балтійських країнах рівень безробіття у два, а то й у три рази перевищує середній по ЄС. Скоригований рівень безробіття в країнах Європейського союзу у березні 2013 р. становив 8,3 % порівняно з 6,7 % у березні 2012 р. [11; 12]. Слід підкреслити, що вище зазначене, на нашу думку, є наслідком саме геоекономічної політики Європейського союзу.

Отже, система інструментів реалізації геоекономічної політики в країнах Європейського Союзу засвідчує, що завдяки симбіозу спільних та виключних компетенцій, у Європейському Союзі здійснюється одночасне коригування як стратегічних планів, так і функціональних аспектів його діяльності. Таким чином, йдеться про компетенційно-орінтовану систему адаптації до геоекономічних змін у світовому господарстві, що ґрунтується на односторонній  регіоналізації інститутів фіскальної, монетарної  сфери та акцентує увагу  на концентрації повноважень серед країн-лідерів угруповання.

Підсумовуючи особливості реагування на геоекономічні трансформації та враховуючи специфіку геоекономічного впливу країн в межах регіональних інтеграційних угруповань, пропонуємо у їхній структурі розрізняти дві групи країн. Перша категорія це – країни-інфестатори, що мають можливість коригувати динаміку економічної активності за рахунок інших країн, не витрачаючи власні ресурси. Такі країни забезпечують процвітання власної економіки завдяки регулюванню тих чи інших параметрів країн-контамінантів. Останні – це ті країни, які змушені підпорядковуватись спільним та виключним компетенціям головуючих акторів міжнародного ринку. Для країн-контамінантів ці дії можуть мати загрозу зниження конкурентоспроможності національної економіки, обмеження присутності на міжнародних ринках, погіршення інвестиційного клімату, деградації екологічної ситуації тощо. Країни-інфестатори є лідерами в галузях інформаційної сфери та технологій постіндустріальної сфери.

Країни-контамінанти відокремлені від країн-інфестаторів технологічною та інституційною завісою. Вони не мають можливості створити свій сектор високих технологій та інституційних бар’єрів. Їм лишається тільки купувати високотехнологічну продукцію за монопольно високими цінами та у інституційних рамках країн-інфестаторів. Ті країни, які швидше освоюють ядро майбутнього нового технологічного укладу, набувають статусу інфестаторів. В умовах відкритості економік країн-контамінантів інфестаторам досить легко вдається знайти ринок збуту товарам, які в інших умовах загрожували б останнім кризою перевиробництва. Продовження життєвого циклу продукції та «перенесення» кризи перевиробництва у країни-контамінанти уможливлюється через відсутність аналогів на ринку, неконкурентоспроможності вітчизняної продукції, дефіциту тих чи інших товарів, заниженого рівня споживчих вимог тощо.

На нашу думку, інтеграційні угруповання НАФТА і ЄС можна сприймати  як своєрідну модель нейтралізації кризових проявів у економічному розвитку  провідних країн. Так, зокрема, у НАФТА Сполучені Штати Америки вирішують економічні проблеми за рахунок Канади та Мексики. Щодо ЄС, то внаслідок вступу нових членів, рівень розвитку яких є нижчим, ніж у провідних країн організації, створюється гарантований «внутрішній» ринок збуту застарілої продукції та технологій. Нової якості цьому процесу надає той факт, що країни-інфестатори здійснюють політику активного залучення висококваліфікованих фахівців, учених, завдаючи величезних економічних збитків країнам-контамінантам. Так, показовими є, опубліковані у 2012 р. дані Всесвітньої організації інтелектуальної власності, згідно з якими автором кожної четвертої патентної заявки, поданої у США, є іноземний громадянин, який працює у Сполучених Штатах Америки.

Висновки та перспективи подальших наукових досліджень. Отже, систематизація регіональних механізмів адаптації до геоекономічних трансформацій засвідчує, що інструменти реагування на геоекономічні зміни доцільно згрупувати у певні блоки: 1) тарифно-орінтований; 2) геополітично-орієнтований; 3) компетенційно-орінтований. Серед механізмів адаптації до змін у геоекономічному просторі найбільш ефективним інструментом є компетенційно-орінтований підхід, що застосовується у ЄС. У будь-якому регіональному угрупованні, незалежно від ступеня інтеграції, але враховуючи геоекономічну залежність між країнами, слід розрізняти дві категорії:  країни-інфестатори та країни-контамінанти. У наявних теоретичних і практичних напрацюваннях, котрі стосуються міждержавних економічних відносин регулювання геоекономічних трансформацій на регіональному рівні, відсутні концепції, які пояснюють асиметричність розвитку національних економічних систем та значну диференціацію наслідків світових фінансово-економічних криз, що й може бути об’єктом подальшого дослідження у цій сфері.

 

Література.

1. World Trade Report 2013. Factors shaping the future of world trade The World Trade Organization  [Електронний ресурс]. – Режим доступу :   http://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/world_trade_report13_e.pdf (Accessed 7 May 2014).

2. Annual Report 2013. The World Trade Organization  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/anrep_e/anrep13_e.pdf

3. World Trade Organization International Trade Statistics 2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wto.org/english/res_e/statis_e/its2013_e/its2013_e.pdf

4. The official site. North American Free Trade Agreement [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.naftanow.org/about/default_en.asp

5. Trade Investment and Economic Statistics. Foreign Affairs Trade and Development Canada [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.international.gc.ca/economist-economiste/statistics-statistiques/index.aspx?lang=eng

6. Country Report of the ASEAN Assessment on the Social Impact of  the  Global Financial Crisis: Indonesia [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.aseansec.org/wp-content/uploads/2013/07/Indonesia.pdf

7. ASEAN Economic Community Chartbook 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.aseansec.org/wp-content/uploads/2013/07/AEC-Chartbook-2010.pdf

8. The official site. ASEAN Publications [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.aseansec.org/resources/

9. Доля стран СНГ, ЕС и других крупнейших участников международной торговки в мировом экспорте и импорте в 2012 году [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cisstat.com/rus/graphik/f-trade2013.pdf

10. Анализ международной торговли между странами ЕС и странами Восточного партнерства за 2002–2013 годы // Обозреватель, 25 апреля, 2014 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://obozrevatel.com/Infographic/81496-analiz-mezhdunarodnoj-torgovli-mezhdu-stranami-es-i-stranami-vostochnogo-partnerstva-za-2002-2013-godyi.htm

11. Foresight 2020: Economic, industry and corporate trends. A report from the Economist Intelligence Unit sponsored by Cisco Systems [Електронний ресурс]. – Режим доступу:    http://graphics.eiu.com/files/ad_pdfs/eiuForesight2020_WP.pdf

12. The official site. The International Monetary Fund [Електронний ресурс]. – Режим доступу:    http://www.imf.org/external/country/index.htm

 

References.

1. World Trade Report 2013. (2014), “Factors shaping the future of world trade The World Trade Organization“, available at: http://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/world_trade_report13_e.pdf (Аccessed 20 May 2014)

2. Annual Report 2013. (2014), “The World Trade Organization“, available at:  http://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/anrep_e/anrep13_e.pdf  ccessed 20 March 2014)

3. World Trade Organization International Trade Statistics 2013. (2014), available at: http://www.wto.org/english/res_e/statis_e/its2013_e/its2013_e.pdf (Accessed 25 March 2014)

4. The official site. (2014), “North American Free Trade Agreement“, available at:  http://www.naftanow.org/about/default_en.asp (Accessed 20 January 2014)

5. Trade Investment and Economic Statistics. (2014), “Foreign Affairs Trade and Development Canada“, available at: http://www.international.gc.ca/economist-economiste/statistics-statistiques/index.aspx?lang=eng (Accessed 4 July 2014)

6. Country Report of the ASEAN Assessment on the Social Impact of  the  Global Financial Crisis: Indonesia. (2014), available at:  http://www.aseansec.org/wp-content/uploads/2013/07/Indonesia.pdf (Accessed 20 August 2014)

7. ASEAN Economic Community Chartbook 2010. (2014), available at:   http://www.aseansec.org/wp-content/uploads/2013/07/AEC-Chartbook-2010.pdf  (Accessed 2 August 2014)

8. The official site. (2014), “ASEAN Publications“, available at:    http://www.aseansec.org/resources/  (Accessed 9 September 2014)

9. Dolya stran SNH, ES y druhykh krupneyshykh uchastnykov mezhdunarodnoy torhovky v myrovom eksporte y ymporte v 2012 hodu“. (2014), available at:   http://www.cisstat.com/rus/graphik/f-trade2013.pdf (Accessed 21 January 2014)

10. Analyz mezhdunarodnoy torhovly mezhdu stranamy ES y stranamy Vostochnoho partnerstva za 2002–2013 hodu“. (2014),  Obozrevatel, [Online], 25 aprelya, available at:   http://obozrevatel.com/Infographic/81496-analiz-mezhdunarodnoj-torgovli-mezhdu-stranami-es-i-stranami-vostochnogo-partnerstva-za-2002-2013-godyi.htm (Accessed 11 May 2014)

11. A report from the Economist Intelligence Unit sponsored by Cisco Systems. (2014), “Foresight 2020: Economic, industry and corporate trends“, available at:   http://graphics.eiu.com/files/ad_pdfs/eiuForesight2020_WP.pdf (Accessed 30 August 2014)

12. The official site. (2014), “The International Monetary Fund“,   available at:    http://www.imf.org/external/country/index.htm (Accessed 21 September 2014)

 

 Стаття надійшла до редакції 19.09.2014 р.