УДК 629:331.101.6

 

А. В. Стукало,

к. е. н., старший викладач кафедри «Вагони і вагонне господарство»,

Державний економіко-технологічний університет транспорту, м. Київ

 

Розрахунок показника «Продуктивність праці» у взаємозалежності від середньої заробітної плати у галузевих господарствах залізниць України

 

Alina Stukalo,

PhD, senior lecturer at Cars and Carriage Facilities Department,

State Economics and Technology University of Transport, Kyiv

 

Calculation of the «labor productivity» in the interdependence of the average wage in the sector of the railroad Ukraine

 

У пропонованій статті автором досліджуються основні особливості розрахунку показника «Продуктивність праці» натуральним методом в таких галузевих господарствах, як локомотивне та господарство перевезень. Проведено аналіз обсягів для визначення продуктивності праці, середньооблікової чисельності працюючих, середньомісячної заробітної плати і розраховано продуктивність праці за 2007 - 2013 рр. по даним галузевим господарствам. В результаті аналізу даних показників був зроблений висновок про те, що темпи росту середньомісячної заробітної плати в основних галузевих господарствах перевищують темпи зростання продуктивності праці, що може призвести до напруження у фінансово-економічній діяльності цих господарств і викликати інфляційні тенденції. Всебічна і об’єктивна оцінка рівня продуктивності праці та заробітної плати є важливим завданням для виявлення можливих резервів зростання продуктивності праці, для підвищення ефективності використання трудових ресурсів, доходів. З цією метою продуктивність праці доцільно визначати у вартісному виразі як дохід від основної діяльності одного працівника основної діяльності.

 

In this article the author examines the main features of calculation of the "labor productivity" natural methods such industry sector as locomotive department and economy of transportations. The article analysis to determine the amounts of labor productivity, the average number of employees, average wages and labor productivity is calculated for 2007 - 2013 y. for industry sector. The article analysis of these indicators, it was concluded that the growth rate of average wages in major industry sector exceeds the rate of productivity growth, which can lead to stress in the financial and economic activities of industry sectors and cause inflationary pressures. A comprehensive and objective assessment of the level of labor productivity and wages is an important task to identify possible sources of increased productivity, to improve the utilization of labor resources income. For this purpose, it is expedient to define productivity in terms of value as income from operations of one worker by main activity.

 

Ключові слова: продуктивність праці, галузеві господарства, середньооблікова чисельність, заробітна плата, натуральний метод.

 

Keywords: productivity, industry sector, the average number, wage, natural method.

 

 

Постановка проблеми. Залізничний транспорт України, як єдиний, безперервний у часі та просторі виробничо-технологічний комплекс, обслуговує практично всі регіони України, є найбільш надійним, а у деяких випадках єдиним засобом сполучення і забезпечує перевезення вантажів і пасажирів у необхідних для економіки держави обсягах. Історично залізничний транспорт має розгалужену структуру експлуатаційних підрозділів, які взаємодіють у єдиній технології, становлять складний багатогалузевий комплекс, що розподіляється за різними видами діяльності.

Серед факторів організації виробництва, насамперед, виділяються трудові ресурси, так як саме витрати на оплату праці та більшість податків складають значну частку у витратах залізниць та структурних підрозділів залізничного транспорту. Тому в умовах ринкової економіки одним із головних завдань галузі є подальше удосконалення управління трудовими ресурсами на залізницях, підприємствах та в структурних підрозділах галузі.

У зв’язку з необхідністю забезпечення стабільної роботи залізничного транспорту в сучасних умовах слід вважати доцільним в комплексі заходів з управління трудовими ресурсами звернути увагу на показник «Продуктивність праці», використовуючи його як орієнтир для подальших перетворень як в організації виробництва і перевезень, так і в складі виробничих структур на залізницях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні, методичні та прикладні аспекти актуальних проблем економіки праці, управління трудовими ресурсами та продуктивності праці дістали значного розвитку в роботах українських вчених В.Ф. Андрієнка, О.І. Лмоші, С.І. Бандура, Л.К. Безчасного, Д.П. Богині, І.К. Бондар, О.А. Бугуцького, Л.І. Ворогіної, В.М. Данюка, Г.А. Дмитренка, М.І. Долішнього, С.М. Злупка, Є.П. Качана, М.М. Кім, A.M. Колота, Л.В. Кривенко, І.Д. Крижка, В.Д. Лагутіна, Е.М. Лібанової, І.І. Лукінова, Н.Д. Лук’янченко, Ю.В. Ніколенка, В.М. Новікова, О.Ф. Новікової, В.В. Онікієнка, Н.О. Павловської, Ю.І. Палкіна, І.Л. Петрової, С.І. Пірожкова, М.Д. Прокопенка, В.А. Савчен-ка, М.А. Сіроштана, О.А. Турецького, О.М. Уманського, О.А. Устенка, Д.М. Черваньова, М.Г. Чумаченка, А.А. Чухна, Л.С. Шевченко та ін.

Ціллю даної статті є аналіз розрахунку показника «Продуктивність праці» в таких галузевих господарствах, як локомотивне та господарство перевезень натуральним методом за період 2007-2013 рр. з метою встановлення взаємозв’язку між темпами зростання продуктивності праці та середньомісячної заробітної плати на залізницях України.

Виклад основного матеріалу дослідження. Галузеві господарства залізниць – єдиний транспортний конвеєр, безперебійна діяльність якого неможлива без чіткої та злагодженої роботи і взаємодії кожної складової ланки, що забезпечується працею багатотисячного колективу їх працівників.

Якщо по залізницях продуктивність праці в перевезеннях розраховується за приведеними т-км на одну особу, то в розрізі основних галузевих господарств вона визначається за встановленими показниками для кожного господарства (табл. 1). [1, с. 26-43]

 

Таблиця 1.

Об’ємні показники для визначення продуктивності праці  по основних галузевих господарствах

 

З урахуванням зазначених встановлених показників обсягів роботи підрозділів галузевих служб і середньооблікової кількості працюючих здійснюється розрахунок продуктивності праці.

Якщо аналізувати показник продуктивності праці в галузевих підрозділах за темпами його зростання, то можна зробити висновок про значні коливання цього показника за останні роки.

Так, у 2012 р. найбільшого темпу зростання продуктивності праці відносно попереднього року досягнуто по господарству будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд – 131 %, по пасажирському господарству – 106,2 %, по господарству перевезень – 101,1 %, по вагонному господарству – відповідно 103,4 %. Найнижчий темп зростання продуктивності праці по локомотивному господарству – 100,1 %.

Проте у 2013 р. темпи зростання продуктивності праці відносно рівня 2012 р. помітно зменшилися. Вони збільшилися лише по чотирьох основних галузевих господарствах і склали: по вагонному господарству – 107,9%,  пасажирському господарству – 107,0 %, електропостачання – 101,1 %,  господарству автоматики, телемеханіки та зв’язку – 100,5 %. По решті основних галузевих господарств цей показник був знижений. Особливо значне його падіння по господарству будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд, темп зростання відносно досягнутого за попередній рік  – 90,9 %, що сталося, головним чином, через різке скорочення капіталовкладень та обсягів ремонтно-будівельних робіт.

Для подальшого аналізу розглянемо взаємозв’язок між продуктивністю праці та заробітною платою по деяких галузевих  господарствах.

Локомотивне господарство. Головним завданням локомотивного господарства та його структурних підрозділів є забезпечення локомотивної тяги справним рухомим складом, його ремонт, технічне обслуговування, поточне утримання у стані, який гарантує безперебійність та безпеку руху поїздів всіх категорій.

Кількість працюючих у локомотивному господарстві обліковується за виробничими групами:

– локомотивні бригади;

– працівники, зайняті на технічному обслуговуванні локомотивів;

– працівники, зайняті на екіпіровці та подачі палива на локомотиви;

– працівники,  зайняті на поточному ремонті локомотивів;

– працівники, зайняті на капітальному ремонті локомотивів;

– працівники інших професій.

Загальна середньооблікова кількість працюючих основної діяльності у господарстві утримувалась практично на одному рівні – близько 63,8 тис. осіб і тільки у 2008 р. вона зменшилась у зв’язку з переведенням певної частини працівників, які були зайняті на обслуговуванні та ремонті мотор-вагонних секцій і дизель-поїздів, до новоствореного окремого господарства приміських пасажирських перевезень.

Із загальної середньооблікової кількості працівників господарства на сьогодні 94,5 % працюючих зайнято в перевезеннях.

Продуктивність праці по господарству розраховується як відношення обсягів тонно-кілометрів брутто в межах плечей обслуговування до середньооблікової кількості працюючих в перевезеннях [1, с. 32-36]. При цьому слід зазначити, що із цієї чисельності 70 % працюючих безпосередньо залежать від обсягів експлуатаційного показника роботи залізниць, а саме: чисельність локомотивних бригад, чисельність працюючих, які зайняті технічним обслуговуванням локомотивів, екіпіровкою та поточним і капітальним ремонтами локомотивів.

Майже 30 % кількості зайнятих в перевезеннях у господарстві виконують інші види робіт по забезпеченню надійності експлуатації локомотивного парку, діяльності локомотивних депо і вважаються умовно незалежними від обсягів цього експлуатаційного показника. Тобто, при  розрахунках продуктивності праці в перевезеннях по локомотивному господарству враховується кількість працюючих, яка безпосередньо залежить від його обсягів (70 %) і яка умовно не залежить від його обсягів (30 %).

Виконання обсягів перевезень в тонно-кілометрах брутто в межах плечей обслуговування по локомотивному господарству за 2007 – 2013 рр. зазнавало помітних коливань (табл. 2) [2].

 

Таблиця 2.

Обсяги перевезень в межах плечей обслуговування  по локомотивному господарству за 2007 – 2013 рр. (млн тонно-км брутто)

 

Так, зростання обсягів перевезень в тонно-кілометрах брутто в межах плечей обслуговування відбувалося у 2007 р. та 2010 р. відносно відповідного попереднього періоду, а у 2008, 2009 та 2012, 2013 рр. навпаки – зниження. І таким чином цей показник господарства за 2013 р. було виконано на 18,2 % нижче рівня 2007 р.

Аналогічне становище склалося на всіх залізницях, де обсяг перевезень по локомотивному господарству зменшився порівняно з 2007 р.

Однією з важливих обставин у виконанні цього показника є загальне зниження обсягів перевезень і перш за все – вантажних у зв’язку з економічною кризою в країні і певним скороченням виробництва. Проте деякого впливу цей показник господарства зазнав і у зв’язку із структурними змінами в ньому – виділення в самостійне галузеве господарство приміських пасажирських перевезень.

Середньооблікова кількість працюючих господарства як в основній діяльності, так і в перевезеннях протягом 2007 – 2013 рр. поступово скорочувалась (табл. 3) [3].

 

Таблиця 3.

Середньооблікова кількість працюючих по локомотивному господарству за 2007-2013 рр.(осіб)

 

За 2013 р. середньооблікова  кількість працюючих по господарству склала 45 373 особи, що становить  71,1 % до 2007 р., з них в перевезеннях – 42 894 осіб. Питома вага працюючих в перевезеннях до загальної чисельності  господарства склала 94,5 %, тобто 5,5 % працюючих (2 479 осіб) не враховується в визначенні продуктивності праці.

Найбільше скорочення кількості працівників у 2013 р. порівняно з 2007 р. сталося на Південній (68,3 %) та Львівській (59,6%) залізницях.

Середньомісячна заробітна плата по господарству з 2007 по 2013 рр. зростала, крім 2009 р., стабільно і помітними темпами і за 2013 р. досягла 4 715,8 грн (табл. 4) [3].

 

Таблиця 4.

Середньомісячна заробітна плата працівників локомотивного господарства за 2007 – 2013 рр. (грн)

 

Найбільші темпи її підвищення на Південно-Західній (240,9 %) та Південній (223,5 %) залізницях, а менші значення її підвищення на Придніпровській та Одеській залізницях – 213,8 % і 209,2 % відповідно.

Продуктивність праці у господарстві залежно від обсягів перевезень та середньооблікової кількості працюючих з 2007 по 2013 рр. підвищувалась щорічно, крім 2009 р., і темп зростання її склав у 2013 р. 16,2 % відносно 2007 р. (табл. 5).

Найбільший темп зростання  її на Львівській (130,4 %), Одеській (119,3 %) і Південно-Західній (117,2 %) залізницях.

За 2013 р. по локомотивному господарству 5,5 % середньооблікової кількості працюючих не враховується в визначенні продуктивності праці, зростання продуктивності праці до 2007 р. становить 16,2 %, а темп зростання середньомісячної заробітної плати одного працюючого в господарстві – більше ніж у 2 рази, тобто середньомісячна заробітна плата збільшується значно більшими темпами, ніж продуктивність праці.

 

Таблиця 5.

Продуктивність праці по локомотивному господарству за 2007 – 2013 рр. (т-км брутто в межах плечей обслуговування/особу)

 

Господарство перевезень. Головними завданнями господарства перевезень та його структурних підрозділів є організація руху поїздів і маневрової роботи на станціях і дільницях залізниць.

Персонал працюючих у господарстві перевезень обліковується за  такими виробничими групами:

­         штат по формуванню поїздів, який містить: складачів поїздів, маневрових диспетчерів, чергових по гірках й парках, операторів сортувальних гірок, регулювальників швидкості руху, чергових стрілочних постів, сигналістів, операторів, працівників  інших видів професій.

Експлуатаційним показником роботи господарства перевезень,  за яким розраховується продуктивність праці одного працюючого, є обсяг робіт у приведених тонно-кілометрах, що складається із суми тарифних тонно-кілометрів та пасажиро-кілометрів.

Обсяги перевезень у приведених тонно-кілометрах, за якими визначається продуктивність праці в даному господарстві, за період 2007 – 2003 рр. виконувалися нерівномірно (табл.6) [4].

Так, у 2008 – 2009 рр. відбулося зниження їх до 2007 р., проте далі  обсяги стабільно зростають і у 2012 р. вони  склали 327 906,5  млн т-км, що на 0,2 % більше 2011 р. та все ж менше 2007 р. на 2,4 %. Проте у 2013 р. обсяги перевезень зменшились до 308 610,7 млн приведених т-км, що на 5,9 % менше рівня 2012 р. і на 8,1 % менше рівня 2007 р.

Не досягли  рівня 2007 р. всі залізниці, крім Одеської, де обсяг перевезень було забезпечено на 8,3 % вище, ніж у 2007 р.

 

Таблиця 6.

Обсяги перевезень для визначення продуктивності праці за 2007 – 2013 рр. по господарству перевезень  (млн приведених т-км)

 

Господарство перевезень – єдине серед галузевих господарств, де увесь персонал працюючих віднесено на перевезення.

Середньооблікова кількість працівників у господарстві за 2013 р. – 30 664 осіб, що на 10,1 % менше ніж у 2007 р. (табл.7) [3].

 

Таблиця 7.

Середньооблікова кількість працюючих по господарству перевезень за 2007 – 2013 рр. (осіб)

 

Кількість працюючих зменшена на всіх залізницях, найбільш помітно кількість скорочено на Одеській (на 14,1 %) та Львівській (на 12,5 %) залізницях.

Середньомісячна заробітна плата по господарству (табл. 8) [3] у 2013 р. досягла 3 868,4 грн, що складає 215,9 % до рівня 2007 р. Найвищий рівень її на Південно-Західній залізниці – 4 039,5 грн, найнижчий на Львівській – 3 683,6 грн.

 

Таблиця 8.

Середньомісячна заробітна плата працівників по господарству перевезень за 2007 – 2013 рр. (грн)

 

Продуктивність праці по господарству перевезень було знижено у 2008 – 2009 рр., далі вона зростала і у 2012 р. була на 4,3 % вище її рівня за 2007 р. (табл.9). Хоча у 2013 р. продуктивність становила 10 065,3 тис. приведених т-км/особу, що на 2 % менше рівня 2012 р. і становить 102,3 % рівня 2007 р.

 

Таблиця 9.

Продуктивність праці по господарству перевезень за 2007 – 2013 рр. (тис. приведених т-км/особу)

 

Збільшили продуктивність праці за останні 7 років Одеська залізниця – на 26,0 %, залишилась майже на рівні 2007 р. Львівська залізниця – 0,7 % та Південно-Західна – на 0,4 %. Решта залізниць господарства не досягли рівня продуктивності праці 2007 р.

За 2013 р. по господарству перевезень середньомісячна заробітна плата одного працюючого порівняно з 2007 р. збільшується значно більшими темпами, ніж продуктивність праці: зростання середньомісячної заробітної плати одного працюючого – більше ніж в 2 рази, а темп зростання продуктивності праці до 2007 р. склав 2,3 %.

Висновки з даного дослідження. Проведене дослідження виконання за період 2007 – 2013 рр. обсягів перевезень, середньооблікової кількості працюючих, середньомісячної заробітної плати, продуктивності праці для таких галузевих господарств, як локомотивне та господарство перевезень та порядку визначення її згідно з діючою на залізничному транспорті методикою, а також взаємозалежності між ними дає можливість зробити певні узагальнюючі висновки відносно доцільності діючого порядку.

Діючі методи передбачають встановлення для кожного галузевого  господарства окремого показника для виміру виконаних робіт, який є основою для визначення продуктивності праці і по суті є натуральним.

Це не дозволяє зіставляти, порівнювати дійсні трудовитрати окремих виробничих груп працюючих, а відтак і реальний внесок їхньої праці в загальний результат роботи будь-якого підрозділу чи окремої галузі господарства залізниці.

До того ж при обчисленні продуктивності праці із врахуванням тільки контингенту працюючих, зайнятих в перевезеннях, не враховується решта персоналу основної діяльності, чисельність якого становить більше 16 % від загальної чисельності. Може складатися враження, що трудова діяльність цієї групи працюючих особливо не впливає на досягнення потрібного кінцевого результату того чи іншого підрозділу або галузі. Але це не так, безумовно працю даної групи працюючих слід вважати потрібною, вона доповнює або якоюсь мірою впливає на процес забезпечення перевезень, створюючи  необхідні інфраструктурні умови тощо.

Існуюча відокремленість показників обсягів робіт по галузевих господарствах та між виробничими  групами працюючих  в господарствах, умовність віднесення їх до перевезень, не дозволяє побачити і врахувати загальні трудовитрати, необхідні або фактично понесені, щоб досягти певного кінцевого результату при забезпеченні процесу перевезень в галузі,  на залізниці або на залізничному транспорті в цілому. Можна зазначити, що натуральний метод обчислення продуктивності праці на залізницях стримує можливості використання її як інструменту пошуку резервів та напрямів підвищення ефективності виробництва.

Всебічна і об’єктивна оцінка рівня продуктивності праці та заробітної плати є важливим завданням для виявлення можливих резервів зростання продуктивності праці, для підвищення ефективності використання трудових ресурсів, доходів. З цією метою продуктивність праці доцільно визначати у вартісному виразі як дохід від основної діяльності одного працівника основної діяльності.

 

Література.

1. Рекомендації по техніко-економічним розрахункам окремих показників експлуатаційної роботи залізниць, затверджені наказом Укрзалізниці від 18.06.2001р № 329-Ц. [Текст]. - Київ, 2001 - 63с.

2. Форми статистичної звітності УЗ за 2007 – 2013 рр. « Звіт про обсяги перевезень в тонно-кілометрах брутто в межах плечей обслуговування по локомотивному господарству».

3. Форми статистичної звітності УЗ за 2007 - 2013 рр. «Звіт з праці» за формою № 1-ПВ.

4. Форми статистичної звітності УЗ за 2007 - 2013 рр. «Звіт про перевезення вантажів, їх пробіги і отримані за них доходи» за формою ГО-12.

 

References.

1. Rekomendatsiyi po tekhniko-ekonomichnym rozrakhunkam okremykh pokaznykiv ekspluatatsiynoyi roboty zaliznyts', zatverdzheni nakazom Ukrzaliznytsi vid 18.06.2001r № 329-Ts.( 2001) [Recommendations for technical and economic analysis of selected indicators of operational railways], Ukrzaliznytsya, Kyyiv, Ukraine.

2. Statistical reporting forms UZ (2007 – 2013), “Zvit pro obsyagy perevezen' v tonno-kilometrakh brutto v mezhakh plechey obslugovuvannya po lokomotyvnomu gospodarstvu” [Report on traffic volumes in gross ton kilometers within shoulders services for locomotive department], Derzhkomstat, Kyiv, Ukraine.

3. Statistical reporting forms UZ (2007 – 2013), “Zvit z pratsi za formoyu № 1-PV” [Report on the Work], Derzhkomstat, Kyiv, Ukraine.

4. Statistical reporting forms UZ (2007 – 2013), “Zvit pro perevezennya vantazhiv, yikh probigy i otrymani za nykh dokhody za formoyu GO-12” [Report on the transportation of goods, their mileage and obtained of their incomes], Derzhkomstat, Kyiv, Ukraine.

 

 Стаття надійшла до редакції 19.11.2014 р.