EnglishНа русском

Ефективна економіка № 2, 2015

УДК 336.21 : 338.4

 

О. В. Богер,

аспірантка, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, м. Київ

 

ПОДАТКОВІ СТИМУЛИ ДЛЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ВТРАЧЕНІ МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

 

O. Boger,

postgraduate, Kyiv National Economic University named by Vadym Hetman, Kyiv

 

TAX INCENTIVES FOR INNOVATION: MISSED OPPORTUNITIES AND PERSPECTIVES

 

Стаття розкриває основні питання стосовно змін податкового законодавства в рамках податкових реформ 2010 та 2015 років. Суттєвого впливу реформ зазнала не лише сфера інновацій, але й уся українська економіка. Матеріали статті узагальнюють основні аспекти податкових змін в Україні та їх результатів.

У статті проводиться аналіз податкового законодавства та пов’язаних з ним нормативно-правових актів, оцінка ймовірних наслідків для стану української економіки та сфери інновацій.

Матеріали статті розкривають актуальні питання податкового реформування в Україні 2010-2015рр., з характеристикою причин та результатів змін.

 

The article under review discloses the main tax law changes issues within the tax reforms of 2010 and 2015. Innovation has not only undergone significant influence from reforms, but also the Ukrainian economy. The article summarizes the main aspects of tax changes and their results in Ukraine.

The article analyzes the tax law and related legal acts, the assessment of the likely consequences for the Ukrainian economy and innovation areas.

The article reveals the urgent issues of tax reform in Ukraine 2010-2015rr., with description of the causes and results of the changes.

 

Ключові слова: податкова реформа, Податковий кодекс України, інноваційна діяльність,  стимулювання R&D.

 

Key words: tax reform, the Tax Code of Ukraine, innovation, R & D incentives.

 

 

Проведення податкових реформ завжди було необхідним етапом для підвищення соціально-економічного становища країни, поліпшення бізнес-середовища, та стабілізації державних фінансів. За останні п’ять років найсуттєвіший вплив на стан української економіки мали податкові реформи 2010 та 2014-2015рр.

Податкова реформа 2010 року здійснювалася з метою забезпечення сталого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі з одночасним збільшенням сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів. Відповідно необхідним було вирішення таких стратегічних завдань [Програма економічних реформ 1]:

- зміцнення позиції вітчизняного бізнесу в міжнародній конкурентній боротьбі за рахунок зменшення частки податків у витратах підприємств і скорочення витрат часу платників на нарахування й сплату податків;

- підвищення ефективності адміністрування податків;

- побудова цілісної й всеосяжної законодавчої бази з питань оподаткування, гармонізованої із законодавством ЄС;

- встановлення податкової справедливості для відновлення рівних умов конкуренції в економіці України;

- зменшення глибини соціальної нерівності.

Передбачалися такі необхідні кроки:

1. поетапне зниження податку на прибуток після 2012 року;

2. перенесення податкового навантаження з факторів виробництва – праці й капіталу – на споживання, ресурсні й екологічні платежі шляхом поетапного підвищення ставок акцизного збору на алкогольні напої й тютюнові вироби, а також запровадження екологічного податку;

3. скасування низки малоефективних податків і зборів, що не приносять суттєвого доходу до державного бюджету;

4. реформування системи сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування:

5. запровадження єдиного соціального внеску (ЄСВ);

6. поступове підвищення ставки ЄСВ для найманих робітників і знизити її для роботодавців;

7. запровадження принципів нарахування й відповідності доходів і видатків при оподаткуванні прибутку підприємств;

8. удосконалення порядку амортизації основних засобів і нематеріальних активів з метою стимулювання їх оновлення, зокрема впровадження прискореної амортизації виробничого обладнання;

9. запровадження "податкових канікул" для малого бізнесу.

Результат: пункти 1, 2, 4, 5, 9 – виконані в період з 2011-2013рр. Починаючи з реформи 2015 року виконані наступні пункти: 3, 6. Це означає, що базові положення стосовно принципів оподаткування за п. 7 – не були реалізовані, існування тіньових схем та корупційних явищ залишилися без змін. Удосконалення порядку амортизації відбувалося в рамках переходу до міжнародних стандартів фінансової звітності.

Для підвищення ефективності адміністрування податків, у тому числі вирішення проблеми податкового шахрайства й зволікань з відшкодуванням податку на додану вартість, починаючи з реформи Податкового кодексу (ПК) 2010 року [3] і дотепер відбувається удосконалення інформаційного забезпечення й впровадження автоматизації в органах державної податкової служби для зниження витрат на адміністрування податкової системи; спрощений порядок реєстрації платників податків.

Податкова реформа 2010 року мала лише початкові елементи змін на шляху побудови цілісної й всеосяжної законодавчої бази й гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС. ПК в редакції 2015 року має багато конструктивних змін, які не були реалізовані до цього: удосконалено адміністрування ПДВ, зменшено кількість податків та зборів, впроваджено податок на майно. Враховуючи складну політичну, економічну та соціальну ситуацію в країні, уряд не став продовжувати пониження ставки податку на прибуток, що було передбачено в ПК 2010 року  - 3 01 січня 2014 року – 16%. Так, однією із найхарактерніших відмінностей ПК 2015 року від ПК 2010року – є зміна розміру рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України – перехід від гривневого до доларового еквіваленту, п. 2561.3 [2]. Становище сільськогосподарської галузі ускладнилося тим, що розмір рентної плати зріз майже в три рази, і переходить до 4-ї групи платників єдиного податку. Ст. 291, 293 [2]

Податкова реформа 2015 року має на меті вирішити поточні проблеми, а саме зберегти та збільшити наповненість до Державного бюджету за рахунок додаткових податкових надходжень. Таким чином, в результаті маємо: підвищення акцизів, запровадження податку на майно, податку на розкішні автомобілі, додаткового імпортного збору терміном на 12 місяців, податок на обіг лотерей, військовий збір. Зростання податкового навантаження на українську економіку має багато негативних стратегічних наслідків.

Програмою економічних реформ 2010-2014рр. передбачалося скорочення податкових пільг, при цьому вони мали свій позитивний вплив, проте, більшість із них були відмінені у 2015 році: ускладнили сферу застосування спрощеної системи оподаткування.

Найголовнішим негативним фактором для існування інноваційної діяльності є відмінені більшості пільг, які застосовувались стосовно податку на прибуток підприємств. Відмінені пільгові ставки для: сфери ІТ – 5%, пріоритетних інвестиційних проектів – 0%. Позитивним є те, що продовжений термін податкових канікул до 01.01.2016р. для підприємств, чистий дохід яких за звітний період не перевищує 3млн.грн. Ст. 142, 154 [2,3]

Реформи інноваційної діяльності  2010-2014рр. передбачали:

- визначення принципів державно-приватного партнерства у науково-технічній та інноваційній сферах;

- визначення принципів і механізмів надання державної підтримки інноваційній діяльності;

- проведення переговорів з Європейською Комісією щодо приєднання України до Європейського дослідницького простору (ERA).

- розвиток інноваційної інфраструктури;

- реалізація сучасних механізмів державної підтримки інноваційної діяльності;

- підвищення рівня фінансової автономії наукових установ і ВНЗ у розпорядженні коштами, отриманими від замовників різних форм власності за виконання НДДКР;

- перехід на міжнародні критерії оцінювання праці вчених, оптимізація структури державного науково-дослідного сектору;

- збільшення бюджетного фінансування прикладних наукових досліджень, науково-технічних розробок та інноваційної діяльності;

- оновлення матеріально-технічної бази наукових установ і ВНЗ. [1]

В Україні Законом України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» стратегічними пріоритетними напрямами на 2011-2021 роки є: [4]

1) освоєння   нових   технологій   транспортування   енергії, впровадження  енергоефективних,   ресурсозберігаючих   технологій, освоєння альтернативних джерел енергії;

2) освоєння  нових  технологій  високотехнологічного розвитку  транспортної   системи,   ракетно-космічної   галузі,   авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки;

3) освоєння   нових  технологій  виробництва  матеріалів,  їх оброблення і  з'єднання,  створення  індустрії  наноматеріалів  та нанотехнологій;

4) технологічне   оновлення   та   розвиток  агропромислового комплексу;

5) впровадження нових технологій та обладнання  для  якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики;

6) широке  застосування  технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища;

7) розвиток    сучасних     інформаційних,     комунікаційних технологій, робототехніки.

Ці пріоритети лягли в основу конкретних державних цільових програм, проте, 28 з цих програм були скасовані в середині 2011 року, і лише деякі нові програми були розпочаті в 2012 році. Одна з двох державних цільових програм, які збереглися - це Програма розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики, яка була спочатку затверджена в 2008 році. [5]

Вона була розрахована на три роки, а її бюджет становив 10,5 млн. грн. Основною метою програми є створення ефективних інструментів моніторингу державної інноваційної політики на центральному та регіональному рівнях. Початковим планом було створення спеціальних груп на державному та регіональному рівнях для збору даних, проведення досліджень та підготовки аналітичних матеріалів про ситуацію в інноваційній сфері. Ці групи повинні були працювати під керівництвом Міністерства економіки України. Ряд основних інструментів оцінки інноваційної діяльності був розроблений і запропонований Міністерством економічного розвитку та торгівлі України.

Друга програма - це «Програма створення в Україні інноваційної інфраструктури» [6]. Вона була розрахована на п'ять років і бюджет в 280 млн. грн. Передбачалося, що Програма отримає фінансування з різних джерел: з Державного бюджету (104 млн. гривень), місцевих бюджетів (близько 80 млн. гривень) та інших джерел (приватного бізнесу та міжнародних донорів: 96 млн. гривень). В рамках цієї Програми уряд розраховував залучити інвесторів для створення центрів трансферу технологій для малого бізнесу. Приватні компанії повинні були виграти від використання новостворюваних елементів інфраструктури за рахунок надання різних послуг і продуктів для інноваційних компаній та отримання певних привілеїв, у тому числі доступу до більш дешевих (субсидованим) банківськими кредитами, інформації та досвіду державних наукових центрів.

На жаль, жодна з програм не отримала достатнього фінансування в період 2009-2012 років. Кілька інших програм були ініційовані в другій половині 2009-початку 2010 року і схвалені парламентом, в тому числі програми з підтримки нанотехнологій. Крім того, парламент прийняв нову державну цільову космічну програму на 2008-2012 роки. Основною метою програми є інтеграція діяльності підприємств і науково-дослідних інститутів у космічній сфері та більш ефективне використання результатів НДДКР для підтримки сталого розвитку та національної безпеки. Державний бюджет передбачає мінімальне фінансування у розмірі 1,46 млрд. гривень за п'ятирічний період. Значна частина коштів надходить з альтернативних джерел, контрольованих урядом (1,035 млрд. гривень), і зарубіжних замовників (3 млрд. гривень). [7]   

У період з 1998 по 2010 рік було ініційовано більше 200 інноваційних програм, які офіційно передбачали державне фінансування. Тим не менш, більше половини з них не отримали фінансування, у зв'язку з відсутністю відповідних процедур на стадії парламентського затвердження і негнучкістю бюджету. Тому, затверджене парламентом фінансування не означає його реалізацію.

Указ Президента «Про заходи, спрямовані на забезпечення ефективної реалізації Програми економічних реформ на 2010-2014 роки: Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» [8] був підписаний 21 грудня 2010. Цей указ передбачав підготовку на початку 2011 року комплексного плану національного розвитку з окремою главою «Розвиток в науково-технічній та інноваційній сферах».

У 2011-2012 роках українська влада  створила кілька робочих експертних груп, які почали роботу з переписування існуючих законів у галузі науки, техніки та інновацій. Були підготовлені нові проекти Закону «Про інноваційну діяльність», Закону «Про вищу освіту» та Закону «Про науково-технічну діяльність». Однак тільки один з них був направлений до парламенту (станом на травень 2012 року).

Розробка та впровадження інноваційних програм в Україні пов'язані з деякими специфічними проблемами. Парламент визначає основні принципи та напрями державної політики в галузі інновацій і технологій та затверджує пріоритетні напрями науково технічного та інноваційного розвитку України. У країні діяла велика кількість пов'язаних з інноваційною діяльністю законів (близько 80 за період 1992-2011 років), що призвело до складної і нестабільної ситуації в правовому полі. Крім того, відсутня ефективна вертикальна координація між організаціями, відповідальними за розробку політики, і особами, відповідальними за здійснення цієї політики.

Програми розробляються міністерством, державним комітетом і співробітниками агентства при обмеженому участю інших зацікавлених сторін з приватного сектора або академічних кіл.

Фінансування залишається ключовим питанням для реалізації політики. Програми, прийняті і оголошені парламентом, часто не можуть отримати ресурси, які закладалися в бюджеті. Відсутність належного та стабільного фінансування є одним з ключових недоліків інноваційної політики в Україні, за загальним визнанням учасників інноваційного процесу.

З огляду на вище перелічені характеристики податкових реформ та програми реформ інноваційної діяльності, можна стверджувати про часткові успіхи у активізації інноваційної діяльності та втрачені можливості зростання інноваційного розвитку економіки.

Основними проблемами податкової системи реформ 2010 – 2015рр. досі залишаються:

- неефективний розподіл витрат, пов’язаних з системою адміністрування податків і зборів, що породжує ряд інших проблем, таких як зростання тіньової економіки та корупційних схем;

- нестабільність і непередбачуваність податкової системи України, що призводить до порушення принципів оподаткування.

Причинами вище перелічених проблем є:

- нестабільна нормативно-правова база оподаткування й суперечливість окремих законодавчих норм;

- нераціональна система податкових пільг, що залишає можливості для ухиляння від сплати податків і не забезпечує стимулювання інноваційної діяльності та енергоефективності;

- значні розбіжності між податковим і бухгалтерським обліком.

Висновки. Українська економіка знаходиться на етапі існування лише окремих елементів інноваційної економіки. Стимулювання сфери R&D має складний і комплексний характер впливу. Податкові реформи 2010 та 2015 років неабияк позначилися на інноваційній діяльності. Якщо реформування з 2010 року мали всеосяжний і довгостроковий характер впливу на економіку, то реформа 2015 року змінила стратегічні орієнтири на вирішення поточних проблем. Очевидним є той факт, що, на жаль відчутного поштовху у розвитку інноваційної діяльності не відбулося. Враховуючи Державний бюджет на 2015 року та новий Податковий кодекс від 01.01.2015р., стимулювання інноваційної діяльності та активізації сфери інновацій не передбачається.

А отже, уряд України вкотре ігнорує світові тенденції інноваційного розвитку, що призводить до втрат науково-технологічного потенціалу високотехнологічного сектора і обмежує можливості мати власні конкурентні переваги.

 

Література.

1. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Режим доступу: http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf

2. Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” №71-VIII від 28.12.2014. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/71-19

3. Податковий Кодекс України, Закон, від 02.12.2010 №2755-VI, Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20101202

4. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» № 3715-VI від 08.09.2011. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3715-17

5. Постанова КМУ «Про затвердження Державної цільової програми             розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки» № 439 від 07.05.2008. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=439-2008-%EF.

6. Постанова КМУ «Про затвердження Державної цільової економічної              програми «Створення в Україні інноваційної інфраструктури» на 2009-2013 роки» № 447 від 14.05.2008. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=447-2008-%EF

7. Офіційний веб-сайт Державне космічне агентство України. Режим доступу: http://www.nkau.gov.ua/nsau/catalogNEW.nsf/160776743F0D4A37C 3256BB30050B196/6FAF7E382FEEA2A2C225726D00425D75?OpenDocument&Lang=U

8. Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення ефективності               реалізації Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» № 1154/2010 від 21.12.2010. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1154/2010  

 

References.

1. The Official website of the President of Ukraine. Available at: http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf

2. The Law of Ukraine “On Amendments to the Tax Code of Ukraine and some other legislative acts of Ukraine on tax reform” №71-VIII of 28.12.2014,  available at: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/71-19

3. The Tax Code of Ukraine №2755-VI of 02.12.2010. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20101202

4. The Law of Ukraine “On innovation activity priorities in Ukraine” № 3715-VI of 08.09.2011. Available at:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3715-17

5. The Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the State target program of development of information and analytical support implementation of state innovation policy and monitoring of innovative economic development» № 439 of 07.05.2008. Available at:   http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=439-2008-%EF.

6. The Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the State target economic program "Creation of innovation infrastructure in Ukraine" for 2009-2013» № 447 of 14.05.2008. Available at:   http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=447-2008-%EF

7. The official web site of the National Space Agency of Ukraine. Available at: http://www.nkau.gov.ua/nsau/catalogNEW.nsf/160776743F0D4A37C3256BB30050B196/6FAF7E382FEEA2A2C225726D00425D75?OpenDocument&Lang=U

8. The Decree of the President of Ukraine "On measures to ensure the effectiveness of implementation of the program of economic reforms for 2010-2014 "Prosperous Society, Competitive Economy, Effective State” № 1154/2010 of 21.12.2010. Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1154/2010

 

   Стаття надійшла до редакції 19.02.2015 р.