EnglishНа русском

Ефективна економіка № 2, 2015

 УДК 004.255.152 

 

Ю. В. Рубан,

к. е. н., доцент кафедри біржової діяльності Національного університету біоресурсів і природокористування Україні

 

Страхування ризиків зміни ціни на зерно за допомогою ф’ючерсних контрактів

 

Y. V. Ruban,

Ph.D, Associate Professor department exchange of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

 

Insurance risk in the price of grain with futures contracts

 

Розглянуто проблеми страхування ризиків зміни ціни на зерно за допомогою ф’ючерсних контрактів. В сучасних умовах все більше стає актуальним використання фінансових інструментів  для страхування цінових ризиків на зерно, в цьому контексті проаналізовано основні засади і можливість їх використання в сучасних економіко - правових складових в країні. Останні роки ціни на зерно в країні все більше корелюються зі світовими, але існують фактори, які впливають на їх розходження, що в деталях і розглянуто з прив’язкою до територіальних відмінностей. В сучасних умовах можна говорити не тільки про вплив ф’ючерсних котирувань бірж на спотові ціни в країні але й про вплив спотових цін на ф’ючерсні.

 

The problems of insurance risk in the price of grain futures contracts has been revealed. In modern conditions is increasingly becoming important use of financial instruments for price risk insurance for grain, in this context, analyzes the basic principles and the possibility of their use in modern economy - legal components in the country. In recent years the price of grain in the country is more correlated with the world ones, but there are factors that affect their differences in detail and discussed with reference to regional differences. In modern terms we can talk not only about the impact of futures exchanges quotations on spot prices in the country but also the impact of spot prices for futures.

 

Ключові слова: хеджування, ф’ючерсні контракти, базис, спотові ціни.

 

Key words: hedging, futures, basis, spot prices.

 

 

Постановка проблеми. Ринкові відносини підтверджують, що біржі є економічними складовими і забезпечують прозорість, відкритість сільськогосподарських ринків. Біржі в країнах з розвиненим ринком виконують такі важливі економічні функції, як страхування цінових ризиків, прозоре ціноутворення, трансферт фінансових і товарних потоків, забезпечення планування та прогнозування діяльності, стабілізація економіки на макроекономічному рівні.

В Україні біржовий ринок сільськогосподарської продукції не відповідає необхідним вимогам: цілковито відсутня біржова торгівля в класичному її визначенні. Формування ціни на сільськогосподарську продукцію також значною мірою залежить від державної політики регулювання цін на аграрному ринку, але використання фінансових інструментів для страхування цінових ризиків на зерно дозволяє зафіксувати мінімальну ціну, яка відображае кон’юнктуру світового ринку.

 Формулювання цілей статті. В даній статті будуть розглянуті різні підходи до страхування цін на сільськогосподарську продукцію. Ціллю статті є вивчення різних механізмів та методів фіксацій цін для виявлення оптимального. Також необхідно з’ясувати наскільки ефективно використовувати ф’ючерсні контракти для хеджування.

Виклад основного матеріалу. В Україні біржовий ринок сільськогосподарської продукції не відповідає необхідним вимогам: цілковито відсутня біржова торгівля в класичному її визначенні. Класичний зразок товарної біржі в тому, що це неприбуткова організація, яка обслуговує професійних брокерів, що представляють на ній інтереси товаровиробників і переробників, отримуючи за свої послуги відсотки.

Причинами нерозвиненого біржового ринку в країні є відсутність законодавчого й регуляторного середовища у цій сфері, не сформовані тактичні та стратегічні засади державної політики сприяння розвитку біржової діяльності. У країні відсутній спеціалізований регуляторний орган, який би здійснював організаційне забезпечення, координацію, контроль за біржовою торгівлею. Внаслідок відсутності регулювання біржовий ринок розвивається стихійно.

Ф’ючерсні контракти на пшеницю, кукурудзу, ячмінь пивоварний торгуються на біржі Евронекст, що особливо цікаво для індикативу цін в Україні. Але орієнтиру в сучасних умовах замало, і тому необхідно проаналізувати можливість використання даних інструментів з ціллю фіксації мінімальних цін для виробників. Саме Європейський союз є головним конкурентом України щодо на зовнішніх ринках якщо говорити про пшеницю. А от кукурудзу ЕС активно імпортує з України, особливо слід відмітити 2013/14 маркетинговій рік. Ф’ючерсний контракт, базою в якого є ячмінь на біржі Matif, поступається ліквідністю кукурудзі та пшениці[1].

Враховуючи те, що біржова інфраструктура Європейського Союзу є однією з найбільш розвинутих у світі, французька біржа МАТІФ запропонувала ринку свій перший контракт на рапс в 1994 році. З подальшою лібералізацією аграрного ринку були створені ф’ючерсні контракти на пшеницю, кукурудзу та пивоварний ячмінь.

На теперішній час, європейські фермери управляють своїм ціновим ризиком виключно за допомогою ринку ф’ючерсів та опціонів. А ціни на сільськогосподарську продукцію на ринку формуються виключно під впливом попиту та пропозиції і корелюються з іншими світовими цінами.

Зважаючи на те, що економіка США є однією з найдавніших ліберальних економік світу, управління ризиком виникло з еволюції аграрних відносин та відзначилося створенням першого в світі ф’ючерсного контракту на пшеницю в 1865 році в Чикаго. У США історично склалося, що ціноутворення на ринку відбувається під впливом попиту та пропозиції. В подальшому, будуть створюватися нові ф’ючерсні контракти, які охоплювали все більше сільськогосподарських культур та матимуть більшу географію. Саме ф’ючерсні контракті були основним інструментом управління ціновим ризиком для виробників в США. Тим не менш, на почату двадцятого століття були введені такі механізми підтримки фермерів за допомогою товарних та фінансових інтервенції з боку держави. Іншою мірою підтримки були фіксовані ціни, які розраховувалися на основі історичних та маркетингових. Регулятором визначався економічно обґрунтований рівень цін і при реалізації сільськогосподарської продукції нижче даної ціни, виробник отримував доплату у вигляді маркетингової субсидії, яка фактично становила різницю між фіксованою ціною та ціною реалізації. Ці міри на даний час є лише історією, адже вони були скасовані в процесі реалізації політики на підвищення конкурентоздатності місцевого сільськогосподарського виробництва. В США, на даний момент повернулися до ліберальної політики ціноутворення на аграрному ринку і ф’ючерсний ринок є саме тим місцем, де визначаються ціни на сільськогосподарську продукцію під впливом попиту та пропозиції. Тим не менш, це не означає, що в США відсутні механізми підтримки виробників. Насправді їх дуже багато, але від підтримки цін на сільськогосподарську продукцію державна підтримка перейшла у площину субсидій, субвенцій та прямих виплат сільськогосподарським товаровиробникам.

Слід також зазначити, що ф’ючерсні ринки у Чикаго стали місцем ціноутворення на сільськогосподарську продукцію для усього світу. Такі ринки ще називають індикативними ринками, тобто ринками на котирування яких орієнтуються при встановленні цін на локальних ринках, особливо слід відмітити кукурудзу. Вони розширили географію свого функціонування і тепер операції фіксації цін для операторів проводяться у різних куточках світу.

В Україні ціноутворення на аграрному ринку у значній мірі залежить від світової кон’юнктури. Через те, що наша країна у великій мірі інтегрована в світову економіку і має потужній експортний потенціал, складається ситуація, коли світові ціни стають цінами попиту в портах Чорного моря мінус ставки фрахту. На даний момент в Україні не існує інструментів з управлянні ціновими ризиками через недосконалість українського законодавства, валютного регулювання, нерозвиненість логістичної та біржової інфраструктури та відсутність потужного спекулятивного капіталу. Саме тому міжнародні трейдери, які оперують в Україні та великі компанії надають перевагу іноземним майданчикам при страхуванні цінових ризиків[2].

При аналізі ціноутворення на сільськогосподарському ринку України слід розрізнять експортні культури та культури, які переробляються і споживаються переважно всередині країні. В першому випадку ціни повністю залежать від світової кон’юнктури, в другому – ціни є результатом взаємодії попиту та пропозиції на національному ринку. Часто трапляються ситуації, коли цей баланс порушується з боку держави, коли вводяться експортні обмеження у вигляді тарифів, квот та заборони експорту на ті чи інші сільськогосподарські культури, і таким чином ціни на ці культури формуються вже під впливом виключно ситуації на внутрішньому ринку. Це, як правило супроводжується обернену кореляцію цін по відношенню до міжнародного ринку. В цій ситуації вигоди кінцевих споживачів є сумнівними через низьку вартість базової сировини у ціні кінцевої продукції, а втрати сільськогосподарських товаровиробників є значними через недоотримання прибутку у порівнянні з іншими учасниками.

Звертаючись до логістичної інфраструктури і її впливу на ціноутворення на аграрному ринку в Україні слід зазначити, що монопольне становище на ринку залізничних перевезень дуже часто призводить до від’ємної кореляції цін на локальних ринках по відношенню до котирувань в морських портах через неможливість відправити продукцію в напрямку портів, в основному одеського регіону[2].

Базисні ризики при здійснення ф’ючерсної торгівлі завжди існують. Базис - це сума, на яку кожний день місцева спотова ціна на товар вище чи нижче ф'ючерсної ціни на конкретний місяць доставки, які визначенні на біржах. Якщо оператор зернового ринку каже про базис, він має на увазі перш за все різницю між спотовою ціною та ф'ючерсною ціною на місяць доставки, який є найближчий. Також необхідно враховувати ф’ючерсні ціни на який саме урожай, для прикладу місяць поставки вкаже, на маркетинговий рік.

Стандартизація ф’ючерсних контрактів гарантує високу ліквідність ринку, тобто легко находяться продавці і покупці на однакові контракти, оговорюється тільки ціна, яка буде в майбутньому.

При укладанні ф'ючерсного контракту, його продавець зобов'язуєтесь поставити продукцію на певну дату поставки, а покупець зобов'язуєтесь прийняти поставку і заплатити за заздалегідь обумовленою ціною. Насправді, дуже мале число контрактів реально доходять до поставки. В основному, позиції ліквідуються до поставки зворотної операції. Це дозволяє враховувати інтереси ринкових спекулянтів, яким не потрібен фізичний товар, так як їх цікавить лише курсова різниця, а виробникам страхувати свою ціну не змінюючи звичних каналів збуту своєї продукції. У той же час можливість поставки гарантує прив'язку цін фізичного та ф'ючерсного ринку.

Доступ до ф'ючерсних котирувань відносно простий, це забезпечує прозорість ті інформативність ринку. Ризик пов'язаний з невиконанням зобов'язань сторонами повністю відсутній, через гарантування виконання контрактів за допомогою гарантійних  внесків, і тим самим гарантується виконання зобов'язань сторін.

Ф’ючерсний контракт базою якого є кукурудзу на Чиказькій товарні біржі активно торгується з 1973 р. при чому є на протязі багатьох років лідером по обсягах укладених угод серед інших інструментів. З точки зору ефективності даного інструменту для біржі можемо теж зробити висновок позитивний оскільки комісія бірж як правило формується від обороту. З іншої сторони даний інструмент є цікавим як для хедерів так і для спекулянтів[3].

Сформувавши  в свій час вдалу специфікацію ф’ючерса на кукурудзу Чиказька товарна біржа вдало поєднала бажання хеджерів, які повинні враховувати особливості фізичної поставки та спекулянтів яких в першу чергу цікавить доступність інструменту та його висока ліквідність. Обсяг контракту 5000 бушелів ( близько 127 т.), на перший погляд значний та як свідчить практика оптимальний для ф’ючерсної торгівлі. Якість повинна відповідати #2 жовтій кукурудзи згідно стандартів які діють в США, також передбачається можливість фізичної поставки  #1 при цьому продавець отримає близько 0,6 $/т. та #3 в цій ситуації ціна буде меншою на 0,6 $/т. Мінімальна зміна ціни 12,5 $/т, що значно збільшує ліквідність даного інструменту шляхом консолідації попиту та пропозиції. Місяці поставки березень, травень , липень, вересень, грудень відповідають розрахункам біржі, як найбільш необхідні серед інших. Знову таки вони повинні враховувати як інтереси хедерів так і спекулянтів, саме це вдале поєднання забезпечить високу ліквідність і відповідно ефективність біржової торгівлі від цього матиме дивіденди весь ринок. Час торгів в електронному режимі з 14:00 до 17:00 год., а в формі відкритого подвійного аукціону з 9:30 до 13:15 год. До цих пір існує дискусія з розвитком технологій публічні торги не зможуть конкурувати по затратах з електронними торгами, але існують на провідних біржах в тому числі і США. Відповідь дуже проста просто ці біржі пішли еволюційним, а не революційним шляхом та як наприклад Японські, і на відкритих торгах з голосу в основному торгують покупці і продавці, які зацікавлені в фізичній поставці товару і хеджування цінових ризиків. Денні ліміти коливань цін в специфікації контрактів 16 $/т і можливе збільшення до 24 $/т при обмеженому попиті чи пропозиції. Не повинно бути жодних цінових обмежень на поточний місяць за контрактом. Ліміти цін раніше не притаманні для біржового ринку та під час криз, як показував досвід були конче необхідні. В сьогоднішніх умова ліміти скоріше всього використовуються, як психологічний фактор для торгівців та створюють їм певні візуальні рамки. Останній день торгів - робочий день до 15-го календарного дня контрактного місяця. Поставка повинна бути здійснена не пізніше ні на другий робочий день після закінчення торгів даним контрактом. Розрахункова ціна середньозважена за останню хвилину торгів з 13:59 до 14:00 год. Методика розрахунку дуже важлива при встановлення гарантійних внесків, а саме чим більш вдалий алгоритм тим менше ризиків для біржі її членів та учасників торгів.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Невід’ємною складовою ф’ючерсної торгівлі кукурудзою є специфікація, яка дозволяє зробити даний інструмент ефективним для хедерів, спекулянтів та самої біржі. Провідними складовими специфікації є обсяг контракт, якісні характеристики, денний ліміт коливання ціни, методика розрахунку розрахункової ціни.

В сучасних умовах враховуючи найбільшу кореляцію з Чикаго в країні є можливим фіксація мінімальної ціни на кукурудзу за допомогою ф’ючерсних контрактів або опціонів. При чому слід відмітити переваги та недоліки даних інструментів, які роблять вибір більш складним. Т все ж переваг більше в опціонів, які є ефективнішими з точки зору мінімізації ризиків при зміні ф’ючерсних цін.

Що стосується пшениці то враховуючи статистичні дані доцільніше використовувати Евронекст, але проблеми з якістю, які були не враховані в поточному маркетинговому році додають зайвих ризиків, та все ж можливість використання ф’ючерсів та опціонів, як торгуються на даній біржі є і цім треба користуватися, щоправда з більшою уважність.

 

Література.

1. Біржа Евронекст [Електронний ресурс].-режим доступу //derivatives.euronext.com/en/products/commodities/contract-list.

2. Росляков А. А. Формування та регулювання цін на сільськогосподарську продукцію на ринку ЄС, США та України / А. Росляков // Ефективна економіка. – 2013. – № 9.

3. Чиказька товарна біржа [Електронний ресурс].-режим доступу // www.cmegroup.com

 

References.

1. EURONEXT. Website//derivatives.euronext.com/en/products/commodities/contract-list.

2. Roslyakov A.A. Pricing and price regulation of agricultural markets in EU, USA and Ukraine / A Roslyakov // Efficient Economy. - 2013. - № 9.

3. Chicago board of trade. Website режим доступу // www.cmegroup.com

 

 Стаття надійшла до редакції 20.02.2015 р.