English • На русском
Електронний журнал «Ефективна економіка» включено до переліку наукових фахових видань України з питань економіки (Категорія «Б», Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.07.2019 № 975)
Ефективна економіка № 2, 2014
УДК 338.242.2
В. М. Кучеренко,
Генеральний директор УКРВИНПРОМУ
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РИНКУ ВИНОГРАДУ ТА ПРОДУКТІВ ЙОГО ПЕРЕРОБКИ З ПОЗИЦІЇ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ
V. M. Kucherenko,
General Director UKRWINEPROM
THEORETICAL ASPECTS OF THE MARKET OF GRAPE AND ITS PROCESSING PRODUCTS FROM THE POSITION OF AGRICULTURAL ECONOMIC SECTOR
В статті розглянуто проблемні теоретичні питання розвитку ринку винограду та продуктів його переробки з позиції специфіки кон’юнктури аграрного ринку, де присутні досить специфічні економічні відносини, які складають систему агробізнесу. Визначено, що теоретичі засади ринку винограду та продуктів його переробки відтворють загальні законо-мірності, які властиві для ринку сільськогосподарської продукції. Розглянуто ринкову кон’юнктуру , яка формується під впливом взаємопов’язаних факторів, роль яких нерівноцінна, так як не всі вони в однаковій мірі впливають на фор-мування стану і динаміку товарної кон’юнктури. Слід враховувати, що вино-градно-виноробне виробництво складається з виробничо-технологічних циклів, сільськогосподарського і промислового, в основі якого лежить вирощування і переробка винограду. Зазначено, що еластичність – це міра чутливості попиту і пропозиції до зміни чинників щодо вартості товарів. На сучасному етапі виноградно-виноробна галузь в процесі переходу на нові організаційно-виробничі форми власності і господарювання потребує змін, оскільки знаходиться в стані тривалої економічної кризи, характеризується скороченням загальних площ насаджень виноградників, зменшенням їхньої урожайності. Наведено існуючі проблеми у виноробній галузі та негативні тенденції розвитку, які зумовлені рядом чинників.
The author considers problematic theoretical issues of grape and its processing products market development from the position of agricultural market situation specifics, where quite specific economic relations, which compose the system of agribusiness, exist. It is determined that the theoretical basis of grape and its processing products market reflect the general regularities, inherent to agricultural market. The author considers market situation, which is influenced by interrelated factors whose role is unequal, because not all of them equally affect on forming the state and dynamics of market situation. It should be taken into account that grape and winemaking production consists of productive and technological cycles, agricultural and industrial, which is based on growing and processing of grape. The author indicates that elasticity is a measure of supply and demand sensitivity to the change of factors regarding value of goods. At the present stage grape and winemaking industry in the process of transition to the new organizational and production forms of ownership and business needs to be changed, because it is in the state of continuous economic crisis, reduction of vineyards plantations and their productivity decreasing. The article shows the current problems in the winemaking industry and negative tendencies of development, which are caused by a number of factors.
Ключові слова: аграрний ринок, економічні відносини, ринкова кон’юнктура, стан виноградарства та виноробства, негативні тенденції розвитку.
Keywords: agricultural market, economic relations, market situation, the state of viticulture and winemaking, negative tendencies of development.
Постановка проблеми. Роль і місце ринку в економіці країн є одним із найбільш складних та важливих питань, і в той же час мало розроблених в економічній теорії.
Ринок – це керована виробниками і покупцями соціально економічна система, що функціонує в умовах правової держави з метою забезпечення якості життя людей, що відповідає постійно зростаючим світовим стандартам. Збалансованість ринку товарів забезпечується завдяки дії закону попиту і пропозиції, динамічна відповідність яких досягається продуманою системою державного регулювання і маркетингу. Пропозиція сільськогосподарської продукції залежить від обсягів її виробництва і цін на неї. Ціноутворення на продукцію агропромислового комплексу залишається однією з найскладніших нерозв’язаних проблем на сучасному етапі. Саме ця проблема повинна вирішуватися з допомогою ринкового механізму. Деякі теоретичні та науково-практичні проблеми, пов’язані з розвитком ринку виноградарства та виноробства з позиції аграрного сектору економіки не отримали до теперішнього часу належної наукової розробки та узагальнення.
Аналіз наукових досліджень та публікацій. Дослідженню ринку вино-граду та продуктів його переробки в аграрному сектору економіки приділяється недостатньо уваги. Одночасно, розвитку аграрного ринку та виноградарсько-виноробному підкомплексу присвячено багато наукових праць таких учених, як В.Г. Андрійчук, О. А. Авласенко, П.Т. Саблук, Ю. В. Тінтулов, О.М. Шпичак та інші. На сьогоднішній день в наукових розробках не вироблені єдині концептуальні підходи, що відображають істотні особливості і закономірності ефективного функціонування виноробних структур.
Результати дослідження. Український аграрний сектор економіки, що значно перевищує потреби внутрішнього ринку, є ланкою, що з одного боку може стати локомотивом розвитку національної економіки та її ефективної інтеграції в світовий простір, а з іншого – зростання доходів, задіяного в аграрній економіці сільського населення, що складає третину всього населення країни, дати мультиплікативний ефект у розвитку інших галузей національної економіки [1].
Аграрний ринок – складова частина єдиного ринкового простору. Тому в основі його функціонування лежать загальні принципи ринкового господарю-вання: орієнтація на споживача, свобода вибору, свобода виробника, конку-ренттний характер відношень, пріоритет приватного інтересу. Водночас еко-номіка аграрного ринку виділяється в окремий напрямок досліджень, тому загальні принципи виявляють себе на цьому ринку специфічно. Пояснюється це особливостями сільського господарства, які можна розділити на дві групи чинників:
– обумовлена тісним зв’язком аграрних технологій з природними умовами: погода, клімат, фізіологія живих організмів;
– визначається перерозподілом в аграрних співтовариствах економічних і соціально-демократичних процесів.
Економічні відносини в аграрному секторі економіки досить специфічні, бо виникають вони з приводу привласнення й використання землі як основного фактору виробництва. Це, в свою чергу, відрізняє аграрний сектор економіки від інших галузей народного господарства. Особливості аграрного сектора економіки полягають в тому, що по-перше, на відміну від промисловості, для якої земля є лише загальною умовою функціонування в сільському господар-стві земля – головний об’єкт виробничих відносин і основний засіб виробни-цтва; по-друге, для сільського господарства характерним є збіг часу виробниц-тва і робочого періоду, що породжує сезонний характер виробництва; по-тре-тє, в сільському господарстві тісно переплітаються економічні і природні процеси відтворення. Тому кінцевий результат є сума зусиль людини і природи; по-четверте, складність і різноманітність економічних зв’язків, породжених входженням сільського господарства до агропромислового комплексу (АПК), а також переплетінням різноманітних форм власності [2].
У ринковій економіці сукупність відносин і зв'язків галузей АПК складає систему агробізнесу. Специфіка сільськогоподарського виробництва зумовлює особливості відтворення в сфері аграрної економіки, в усій системі АПК. Головна ознака, за якою ті чи інші галузі відносять до комплексу – їхня участь у виробництві кінцевої продукції із сільськогосподарської сировини. Особливе місце тут займає ринок винограду та продуктів його переробки, на який також поширюються особливості сільського господарства та сучасні проблеми в АПК.
Виноград – це гроно, що складається із стрижня, від якого відходять гребені з плодоніжками і ягодами. Грона має різну щільність (щільна, рихла) і величину (маленькі, середні, великі і дуже великі). Вирощування і переробкою винограду займається винограднопродуктовий комплекс.
До складу винограднопродуктового комплексу України входять виногра-дарство, промислова переробка винограду, а також виробництва, що обслугову-ють ці галузі. Кінцевою продукцією комплексу є свіжий виноград, виноградний сік, виноградна м‘язга, виноматеріали, виноградні тихі, шампанські та ігристі вина та коньяки України, які виготовляють з технічних сортів винограду. З відходів виробництва отримують кормове борошно, оцет, виноградну олію, дріжджі, спирт, виннокам'яну кислоту, дубильні речовини, органічні добрива тощо.
Слід зазначити, що з теоретичних засад ринок винограду та продуктів його переробки, з позиції аграрного сектору економіки відтворює загальні законо-мірності, які властиві для ринку сільськогосподарської продукції, де обмежена сфера дії ринкових законів, що пояснюються такими обставинами:
a) основні ресурси сільськогосподарського виробництва є нерукотворні ресурси природи – рослини, тварини, земля, клімат, погода. Такі ресурси розвиваються на основі біологічних законів, які є первинними стосовно ринкових;
б) частина створеної в сільському господарстві продукції стає ресурсом для подальшого процесу виробництва, тобто минає ринок, не стає об’єктом купівлі-продажу (посадковий матеріал, корми, продукція що розподіляється між робітниками в формі оплати праці, ін);
в) багатогалузевий характер і величезна різноманітність товарної продукції сільського господарства є причиною того, що потреба в обміні за допомогою купівлі-продажу в умовах сільського господарства нижча.
Вільна дія сільськогосподарського виробника обмежена його залежністю від непередбачених і постійно мінливих природних умов. Результати сільсько-господарського виробництва досить сильно залежать від кількості опадів, наяв-ності сонячних днів, кількості днів з ефективною температурою, інших при-родних чинників, які доля сільськогосподарського виробника можуть стати причиною як економічного процвітання так і фінансового краху.
Можливості сільськогосподарського виробництва обмежені просторовими рамками, площею сільськогосподарських угідь, ріллі, сіножатей. Сільськогос-подарський виробник не може зробити помітного впливу на прискорення про-цесу виробництва, тому, що останні переплітається з біологічними процесами, такими як вегетація рослин, інше. У кінцевому розрахунку, усе це виявляється у в обмежених можливостях виробника сільськогосподарської продукції впливати на розмір її пропозиції.
Ринкова кон’юнктура формується під впливом взаємопов’язаних факторів: попиту, пропозиції і ціни. Нормальне співвідношення попиту і пропозиції – це їх рівновага, тобто відповідність між об’ємом і структурою попиту на товари та їх пропозиція. Крім цього важливими інститутами, що впливають на аналіз кон’юнктури є наступні: бюджетне фінансування, кредитування, оподаткування, ціноутворення ін. Тобто існує сукупність важелів, що впливають на функці-онування господарства, окремого товарного ринку в кожний момент часу під впливом різноманітних факторів, або причин яким створюється та чи інша рин-кова ситуація, у відповідний часовий період.
На кон’юнктуру ринку мають вплив такі фактори, а саме економічні, полі-тичні, соціальні, технічні, природно-біологічні. Відомий вчений Г.Я.Кіперман [3] поділяє їх на циклічні (масштаби оновлення основного капіталу, попит на споживчі товари, стан кредитно-грошової сфери); нециклічні (науково-техніч-ний прогрес, процеси концентрації та централізації капіталу та виробництва, мілітаризація економіки ін.); випадкові (тимчасові, фактори, що швидко зміню-ються (посуха, хвороби ін.) за характером впливу на кон’юнктуру нециклічні. Конюнктуроутворюючі фактори автор поділяє на постійно діючі (державне регулювання економіки, НТП, інфляція, вплив монополій) і не постійно діючі (сезонність у виробництві та споживанні, соціальні конфлікти, політичні кризи, стихійні лиха). Циклічні закономірності функціонування економіки є першо-причиною всіх кон’юнктурних коливань, але водночас кон’юнктура характе-ризується і визначеною самостійністю стосовно економічного циклу. У фазі піднесення може спостерігатися погіршення кон’юнктури певних товарних ринків і, навпаки, у період кризи і депресії можливі тимчасові зміни ділової активності. Крім того є ряд факторів, які класифікуються за характером дії на об’єктивні (пов’язані з економічною ситуацією) та суб’єктивні (зумовлені дією окремих суб’єктів, як правило, монополістів). Монополізація галузей економіки, як правило, призводить до монопольного становища на ринку, що супроводжується підвищенням цін з метою отримання більших прибутків. Але таке суб’єктивне ставлення до економічного розвитку не супроводжується адекватним розширеним споживання, оскільки останнє характеризується рамками платоспроможного попиту, тому високий ступінь монополізації галузей економіки може створити негативні умови впливу монополістів на кон’юнктуру товарних ринків.
Роль факторів нерівноцінна, не всі вони в однаковій мірі впливають на формування стану і динаміку товарної кон’юнктури. Тому в дослідженні кон’юнктури важливу роль відіграє системний підхід до вивченню факторів, що формують її тобто сукупність принципів – теоретичного дослідження об’єктів, що зображаються у вигляді складних систем. Він використовується для визначення механізму динаміки об’єкта, допомагає виявити його структуру і принцип функціонування.
Специфічною рисою аграрного ринку, зокрема і ринку винограду та про-дуктів його переробки, є недостатня гнучкість попиту і пропозиції. Вона вия-вляється в середньостроковому періоді: у так званих помилкових коливаннях, у довгостроковому періоді: у вигляді секторальної структури. При цьому слід враховувати, що виноградарсько-виноробне виробництво складається з вироб-ничо-технологічних циклів, сільськогосподарського і промислового, в основі якого лежить вирощування і переробка винограду. Економічна система виноробного виробництва побудована таким чином, що може акумулювати не лише матеріальні ресурси, але також здатна впливати на економічні стосунки між суб'єктами господарської діяльності [4].
В результаті ринкової ціни на сільськогосподарську продукцію (так і винограду) призводить до нераціонального поділу ресурсів. У основі недостат-ньої гнучкості попиту і пропозиції сільськогосподарської продукції лежить їх низька цінова еластичність, що пояснюється тим, що сільськогосподарська продукція, це, як правило, життєво необхідні продукти харчування. Чим вища ступінь необхідності продукції, тим не значніша реакція попиту на зміну ціни. Більш того, низька еластичність пропозиції сільськогосподарської продукції обумовлена її залежністю від природних умов і високої капіталоємкості сіль-ськогосподарського виробництва. Зазначимо, що еластичність – це міра чутли-вості попиту і пропозиції до зміни чинників, що їх визначають, і, насамперед, від вартості товарів. Виходячи з цього визначення відношення, яке характеризує зміну попиту відповідно до зміни ціни у відсотках, називається еластичністю попиту за ціною і визначається за формулою [5]:
,
де: ЕDр – коефіцієнт еластичності попиту за ціною;
∆QD – зміна попиту у відсотках;
∆P – зміна ціни у відсотках.
Коефіцієнт еластичності попиту на ринку винограду та продуктів його переробки залежно від ціни показує на скільки відсотків зміниться попит на продукт при зміні ціни на нього на 1%. Еластичність попиту за ціною завжди має від’ємне значення. Знак «мінус» свідчить про зворотну залежність між ціною і величиною попиту.
Розмір пропозиції продукції на ринку винограду та продуктів його пере-робки визначається процесами розширення і скорочення виробництва, що у сільському господарстві тісно переплітаються з біологічними процесами. Швидке розширення і скорочення сільськогосподарського виробництва так і виноробства також проблематичне через високу капіталоємкість [6]. Недостатня гнучкість попиту і пропозиції сільськогосподарської продукції і у вино-граднопродуктовому комплексі в умовах мінливої ринкової кон’юнктури породжую утруднену адаптацію пропозиції до структурних змін в економіці України , що розвивається. На сучасному етапі виноградно-виноробна галузь в процесі переходу на нові організаційно-виробничі форми власності і господарювання потребує змін, оскільки знаходиться в стані тривалої еконо-мічної кризи.
Сучасний стан виноградарства та виноробства характеризується скороченням загальних площ насаджень виноградників, зменшенням їхньої урожайності. Спостерігається загальне падіння економічної ефективності виробництва винограду та виноробної продукції.
На даний час у виноробній галузі існують проблеми, які полягають у наступному:
1. Невідповідність обсягів виробництва: столового винограду потребам населення; винограду технічних сортів потребам виноробства, яке орієнтовано на попит на внутрішньому та зовнішньому ринках.
2. Закладення насаджень садивним матеріалом низьких селекційних категорій.
3. Невідповідність сортового складу виноградних насаджень вимогам виноробства.
4. Низька ефективність виробництва винограду, яка зумовлена високою долею старих та зріджених виноградних насаджень, що підвищує собівартість і знижує конкурентноздатність столового винограду та вітчизняної виноробної продукції.
Така негативна тенденція розвитку, яка склалася у виноградарстві зумовлена наступними чинниками:
- економічного кризою України;
- низькою ефективністю виноградарства порівняно з пшеницею;
- недосконалістю чинного законодавства з питань власності на землю;
- низьким рівнем доходу працюючих у виноградарстві;
- невизнанням при формуванні бюджетної політики об'єктивної нерівності умов відтворення сільськогосподарського виробництва порівняно з іншими галузями і сферами діяльності, що спричинено сезонністю виробництва, залежністю від природно-кліматичних умов, тривалістю виробничих циклів і, відповідно, уповільненим оборотом капіталу;
- недостатнім рівнем державної фінансової підтримки виноградарства та наукових досліджень в галузі;
- недостатнім стимулюванням впровадження інноваційних технологій та інвестицій в агропромислове виробництво;
- відсутністю паритетних економічних відносин між аграрним сектором та іншими галузями економіки;
- відсутністю паритетних економічних відносин між суб'єктами інтеграційної структури: «виробник винограду - виробник вина»;
- недостатнім рівнем розвитку інфраструктури аграрного ринку, тінізацією та монополізацією каналів реалізації продукції;
- відсутністю інформаційного забезпечення з питань господарювання в ринкових умовах.
Ситуація, що склалася в винограднопродуктовому комплекс, складової АПК, на сьогодні, не дає можливості подолати зазначені негативні явища без розробки та впровадження державної системної політики в аграрній сфері економіки України і, зокрема, в сфері виноградарства та виноробства, яка потребує впровадження більш вдосконалених механізмів господарювання, що сприятиме розвитку ринку винограду та продуктів його переробки.
Висновки.
1. Теоретичні засади ринку винограду та продуктів його переробки, з позиції аграрного сектору економіки відтворюють загальні закономірності, які властиві для ринку сільськогосподарської продукції, де обмежена сфера дії ринкових законів.
2. Збалансованість ринку товарів забезпечується завдяки дії закону попиту і пропозиції, динамічна відповідність яких досягається продуманою системою державного регулювання і маркетингу. Закон нормально функціонує тільки на основі гнучкої системи цін, що відображає індивідуальні переваги, і коливання пропозиції в результаті зміни попиту на товари. У основі недостатньої гнучкості попиту і пропозиції сільськогосподарської продукції лежить їх низька цінова еластичність, що пояснюється тим, що сільськогосподарська продукція, це, як правило, життєво необхідні продукти харчування.
3. Специфічною рисою аграрного ринку, зокрема і ринку винограду та про-дуктів його переробки, є недостатня гнучкість попиту і пропозиції. Вона вия-вляється в середньостроковому періоді: у так званих помилкових коливаннях, у довгостроковому періоді: у вигляді секторальної структури. При цьому слід враховувати, що виноградо-виноробне виробництво складається з виробничо-технологічних циклів, сільськогосподарського і промислового, в основі якого лежить вирощування і переробка винограду.
Використана література/
1. Стратегія розвитку аграрного сектору економіки України на період до 2020 року.[Елекронний ресурс].Ресурс доступу :http://minagro.gov. ua/node/7644
2. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Економіка Ч.1; Ч.2: Загальна економічна теорія; Спеціальна економічна теорія / Г.І. Башнянин ,П.Ю. Лазур, В.С. Медведєв – К.: Ніка-Центр; Ельга, 2002. – 527 с. .[Електронний ресурс]. Ресурс доступу: http://buklib.net/books/22032/.
3. Рыночная экономика [Текст] : популяр. слов. : 200 терминов / Ред. Г. Я. Киперман. - М. : Политиздат, 1991. - 224 с.
4. Авласенко О. А. Сучасні тенденції розвитку виноробства в Україні і її регіонах / О. А. Авласенко / Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка», № 6, 2014.[Електронний ресурс]. Ресурс доступу: http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3128.
5. Матчина И. Г. Экономика виноделия / И. Г. Матчина, А. Н. Бузни – Симферополь: «Таврида», 2003. –256с.
6. Саблук П.Т. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформ.-аналіт. / П.Т. Саблук /36./ За ред.– К., 2003.– 763с.
References.
1. Stratehiia rozvytku ahrarnoho sektoru ekonomiky Ukrainy na period do 2020 roku, [Online], available at: http://minagro.gov. ua/node/7644
2. Bashnianyn, H. I. Lazur, P.Yu. and Medvediev, V.S. (2002), Ekonomika Ch.1; Ch.2: Zahalna ekonomichna teoriia; Spetsialna ekonomichna teoriia, Nika-Tsentr; Elha, Kyiv, Ukraine, p.527, [Online], available at: http://buklib.net/books/22032/.
3. Kiperman, G. Ja. (1991), Rynochnaja jekonomika: populjar. slov. : 200 terminov, Politizdat, Moscov, Russia, p.224.
4. Avlasenko, O. A. (2014), “Suchasni tendentsii rozvytku vynorobstva v Ukraini i yii rehionakh” [Modern progress of vine making trends are in Ukraine and its regions], Elektronne naukove fakhove vydannia «Efektyvna ekonomika», vol. 6, [Online], available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3128.
5. Matchina, I. G. and Buzni, A. N. (2003), Jekonomika vinodelija, «Tavrida», Simferopol', Ukraine, p.256.
6. Sabluk, P.T. (2003), Ahropromyslovyi kompleks Ukrainy: stan, tendentsii ta perspektyvy rozvytku, Kyiv, Ukraine, p.763.
Стаття надійшла до редакції 20.02.2014 р.