EnglishНа русском

Ефективна економіка № 3, 2015

УДК: 339.92

 

Ю. С. Рогозян,

к. е. н., старший науковий співробітник відділу проблем міжрегіонального співробітництва

Луганської філії Інституту економіко-правових досліджень НАН України, м. Київ

 

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО оцінки ефективності міжрегіонального (прикордонного) співробітництва

 

Y. S. Rohozyan,

Ph.D., senior researcher of the problems of regional cooperation Lugano branch of the Institute of Economic and Legal Research of NAS of Ukraine, Kyiv

 

Methodical approach to evaluating the effectiveness of interregional (border) cooperation

 

В статті виявлено та узагальнено підходи до визначення міжрегіонального (прикордонного) співробітництва, розроблено методичний підхід до процесу оцінки ефективності міжрегіонального (прикордонного) співробітництва, який базується на закономірностях формування та розвитку кожного з регіонів та включає в себе низку показників.

 

The article revealed and generalized approaches to determining regional (border) cooperation, the methodical approach to evaluating process the effectiveness of regional (border) cooperation based on the formation and development laws of each region and includes a number of indicators.

 

Ключові слова: міжрегіональне співробітництво, розвиток, індикатори, ефективність, оцінка, методичний підхід, регіон, показники, етапи.

 

Keywords: interregional cooperation, the development of indicators, effectiveness, evaluation, methodical approach, region, indicators, stages.

 

 

Постановка проблеми. Міжрегіональне  (прикордонне) співробітництво має велике значення в економічному розвитку регіонів в контексті шляху до глибокої інтеграції в головних сферах діяльності, саме ці напрями співробітництва сприяють підвищенню соціально-економічного розвитку відповідних територій. Для обґрунтування управлінських рішень та для ефективної координації дій з метою визначення та подальшого вирішення спільних проблем у міжрегіональному регіоні необхідно проводити дослідження не лише прикордонних територій, а й самого регіону як специфічного територіального утворення. Специфіка цих територій має свої відмінності, тому і методика оцінки кожного напряму співробітництва ґрунтується на окремих, своїх показниках.

З метою розробки системи заходів щодо усунення негативних тенденцій у розвитку міжрегіонального співробітництва важливо визначити фактори з тих, які впливають на сам процес. Можна погодитися, що ці фактори доцільно поділити на зовнішні та внутрішні. Однак, вчені не конкретизували їх зміст, або ж наповнили дані  групи факторів чинниками які, дещо звужують коло  досліджень. Зважаючи на інтеграційні зв’язки, які можуть зароджуватися як між регіонами різних країн, так і в межах однієї держави, фактори впливу мають різний характер на окремих рівнях розвитку зв’язків. Про зовнішні чинники, що впливають на міжрегіональну діяльність, в цілому можна сказати, що вони впливають на економічну ситуацію в країні (регіоні) та її галузевої особливості;  внутрішні фактори, пов'язані з індивідуальними особливостями учасників співпраці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальнометодологічні аспекти міжрегіонального співробітництва досліджували українські вчені І. Заблодська, О. Кушніренко, Н. Мікула, З. Петренко, Є. Рябінін, І. Студенніков, Т. Терещенко та ін. Різні аспекти прикордонної взаємодії стали предметом вивчення в працях Б. Адамова, М. Баглікової, С. Вовк, В. Гарагонича, О. Кирюхіна, Г. Ковальського, Л. Михайлової, В. Цехановича, А. Яценко тощо. Багато вчених досліджують діяльність конкретних регіонів міжрегіонального співробітництва: А. Голиков, Б. Гуцало, А. Кирюхин, Г. Нечаєв, Ю. Никишкин, О. Саєнко та ін.

Постановка завдання. Не дивлячись на досить різноманітні дослідження, досі не визначено оптимальний склад учасників міжрегіонального (прикордонного) співробітництва, відсутня загальноприйнята класифікація його організаційних форм, способів і критеріїв забезпечення ефективності, методика оцінки ефективності співробітництва. У зв’язку з цим, розвиток науково-методичних та правових положень інфраструктурного забезпечення активізації міжрегіонального (прикордонного) співробітництва постає дуже актуальним та своєчасним.

Мета полягає у формуванні теоретико-методичних засад оцінки ефективності міжрегіонального (прикордонного) співробітництва.

Завдання дослідження: визначити сутність понять «міжрегіональне -» та «прикордонне співробітництво»; виявити, проаналізувати та запропонувати методичне забезпечення оцінки ефективності міжрегіонального (прикордонного) співробітництва.

 

Виклад основного матеріалу.

Одним із пріоритетних напрямів державної політики багатьох країн - є забезпечення сталого регіонального розвитку. Загальні підходи щодо його досягнення в Україні та країнах Європи майже однакові. Це стосується таких питань, як подолання регіональних диспропорцій, застосування окремих норм та принципів тощо. Однак, однією з найважливіших форм регіонального розвитку, в сучасних умовах, є міжрегіональне (прикордонне) співробітництво, яке має велике значення як для регіонів так й для країни в цілому.

Значна кількість науковців стверджує, що поняття міжрегіонального співробітництва значно ширше ніж поняття інших форм співробітництва, наприклад, транскордонного, тобто міжрегіональне співробітництво включає транскордонне, а також може поширюватися й на прикордонні регіони. Однак незважаючи на значний вклад вчених щодо визначення сутності міжрегіонального співробітництва слід зазначити що існують розбіжності як в науковій літературі, так і в нормативно-правових документах.

Узагальнюючи визначення щодо сутності міжрегіонального співробітництва слід зазначити, що це взаємоузгоджена діяльність як усередині держави так і за її межами органів державної влади, органів влади адміністративно-територіальних одиниць, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, громадських організацій, яка здійснюється на підставі чинного законодавства з метою вирішення спільних економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших питань.

Основу ефективності міжрегіонального (прикордонного)  співробітництва складає комплексна соціально-економічна ефективність.

Соціальна ефективність – це відповідність результатів співробітництва основним соціальним потребам, меті населення  регіону. Соціально ефективним є співробітництво, яке забезпечує соціальний розвиток залучених до нього територій, поліпшення умов життя населення  регіону, сприяння активізації всіх соціальних сил на даній території.

Економічна ефективність – це результативність співробітництва, отримана шляхом зіставлення матеріальних та нематеріальних затрат, впроваджених заходів та одержаного економічного результату від реалізації міжрегіонального (прикордонного) співробітництва. Економічно ефективне здійснення вищезазначеного співробітництва полягає в тому, що всі учасники співпраці  прагнуть до найвищої ефективності. Для цього вони максимізують вигоди від співробітництва і мінімізують витрати [1, с. 14].

Для визначення методики ефективності міжрегіонального (прикордонного) співробітництва вчені А. П. Голіков, Н. І. Гончаренко, Н. А. Казакова, О. В. Ханова [2, с. 18 - 29] вважають, що доцільно зробити регіональну діагностику тих країн, до складу яких відноситься територія міжрегіонального (прикордонного) співробітництва за трьома блоками показників (природно-ресурсний, демографічний та економічний), що дозволить розрахувати комплексну оцінку соціально-економічного розвитку регіонів, яка і є основою ефективності міжрегіонального (прикордонного) співробітництва.

Для цього використано методичний підхід, який включає наступні етапи (рис. 1).

 

 

Рис. 1. Методичний підхід до оцінки ефективності міжрегіонального  (прикордонного) співробітництва

* Складено автором

 

Розглянемо  детальніше кожен з вищенаведених етапів оцінки ефективності міжрегіонального (прикордонного) співробітництва.

1. Встановлюється сукупність показників оцінки.

2. Серед сукупності регіонів обирається той, для якого значення обраного показника є найбільшим (nmax) у випадках, коли більший показник означає  краще положення регіону, або найменшим (nmin) у випадках, коли чим нижче показник, тим краще положення регіону (наприклад, рівень інфляції).

3. Для всіх регіонів розраховуються часткові індекси забезпеченості демографічними та економічними ресурсами (і) за формулою:

 

                                                      (1)

 

де nij – значення показника для регіону.

4. Визначається індекс соціально-економічного розвитку кожного з регіонів у розрізі окремих складових (природно-ресурсної, демографічної, економічної) як середнє арифметичне.

5. Загальний індекс соціально-економічного стану розвитку кожного з регіонів, розраховується як сума всіх складових регіональної діагностики.

До переліку економічних індикаторів було обрано такі показники:

- валовий регіональний продукт, $ США на особу  (ВРП);

- частка регіону у доданій вартості, % (ЧРДВ);

- частка с/г у виробництві валової продукції, %. (ЧСВВП);

- рентабельність с/г виробництва, %. (Р);

- частка збиткових підприємств, %. (ЧЗП);

- коефіцієнт інфляції, %. (КІ);

- частка інноваційних технології у виробництві, %.(ЧІТВ);

- обсяг інвестування економіки країни, на особу, $ США. (ОІЕК);

- коефіцієнт покриття експортом імпорту (КПЕІ).

Розрахунки загального індексу соціально-економічного стану розвитку кожного з регіонів проводяться з урахуванням наступної послідовності.

1. Розрахунок індексу природно-ресурсного забезпечення регіонів.

Природно-ресурсний рівень – важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови. Відповідно до найбільш поширеного трактування під природними ресурсами розуміють тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства. Природно-ресурсний рівень розвитку є багатокомпонентним. Для діагностики природно-ресурсного рівню розвитку прикордоння доцільно обрати наступні індикатори:

- частка сільськогосподарських угідь, %.

- лісистість території, %.

- частка об’єктів природно-заповідного фонду, %.

- кількість викидів забруднюючих речовин у повітря, кг.

Останній індикатор (кількість викидів забруднюючих речовин у повітря) хоча не є ознакою природно-ресурсної характеристики, але дає змогу оцінити екологічну забрудненість регіонів.

 

2. Розрахунок індексу демографічного стану регіонів.

Аналіз основних індикаторів населення є одним з головних завдань будь-якого регіонального дослідження. Діагностика дає змогу оцінити природний рух населення,виявити негативні та позитивні явища. Для діагностики демографії регіонів співробітництва доцільно обрати такі індикатори:

- коефіцієнт народжуваності;

- коефіцієнт смертності;

- коефіцієнт природного приросту/скорочення населення;

- коефіцієнт міграційного приросту/скорочення населення;

- частка економічно активного населення;

- коефіцієнт безробіття;

- середня зарплатня, $ США на одну особу;

- кількість пенсіонерів, осіб на 1000 населення.

 

3. Розрахунок індексу економічного стану регіонів як сума всіх складових регіональної діагностики. В цьому розрізі доцільно отримані розрахунки згрупувати між собою та провести ще й кластерний аналіз, який дасть уточнення щодо попередніх розрахунків соціально-економічного стану регіонів, які відносяться до міжрегіонального (прикордонного) співробітництва.

Процес оцінки ефективності міжрегіонального (прикордонного) співробітництва є перспективним напрямом реалізації діяльності його регіонів. Однак така концепція буде ефективною тільки тоді, коли існує взаємна довіра між партнерами й усі сторони рівно зацікавлені в розвитку міжрегіональних (прикордонних) зв'язків, бо  у такому випадку вони готові йти на компроміси в процесі формування міжрегіональної (прикордонної) політики, гармонізації стандартів і принципів перетинання кордону.

 

Висновки. Виконане наукове дослідження дозволило сформулювати ряд висновків та пропозицій, основні з яких зводяться до наступного:

- виявлено та узагальнено підходи до визначення міжрегіонального (прикордонного) співробітництва;

- доведено, що міжрегіональне (прикордонне) співробітництво має велике значення в економічному розвитку регіонів шляхом глибокої інтеграції в головних сферах їх діяльності; саме ці напрями співробітництва сприяють підвищенню соціально-економічного розвитку відповідних територій. Також визначено, що для обґрунтування управлінських рішень та для ефективної координації дій з метою визначення та подальшого вирішення спільних проблем у міжрегіональному співробітництві необхідно проводити дослідження не лише прикордонних територій, а й самого регіону як специфічного територіального утворення. Окрім цього, специфіка цих територій має свої відмінності, тому і методика оцінки кожного напряму співробітництва ґрунтується на окремих, своїх показниках;

- запропоновано методику дослідження міжрегіонального (прикордонного) регіону, яка базується на закономірностях його формування та розвитку, а також враховує специфічні аспекти функціонування суб’єктів господарювання. Дослідження вимагає формування міжрегіональної статистики, яка складається з національних статистичних даних регіонів, і яка є порівняльною.

 

Література.

1. Бєлєнький, П.Формування та розвиток системи міжрегіонального та транскордонного співробітництва в Україні / П. Бєлєнький, Н. Мікула //Регіональна економіка. – 2011. – № 3. – С. 61 – 73.

2. Вертинская Т. Концептуальная модель механизма управления внешнеэкономическими связями на региональном уровне в Республике Беларусь : автореф. дис. канд. экон. наук. 08.00.05 /Вертинская Т.С.; АН Беларуси, Ин-т экономики. – Минск : б.и., 2006. – Библиогр.: С .19 –21.

3. Еврорегион     «Слобожанщина»:     от     соглашения     к     действию//Интернет-газета  ForUm//www.pixmap.uaportal.com

4. Закон України "Про державний кордон", №1777– XII від 04.11.91 р. http//www.rada.kiev.ua

5. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", N 959-XII від 16.04.91 р. http//www.rada.kiev.ua

6. Закон України "Про транскордонне співробітництво" від 24 червня 2004 р., № 1861-IV. http//www.rada.kiev.ua

7. Закон України "Про приєднання України до статуту Ради Європи", № 398/95-ВР від 31.10.95 р. http//www.rada.kiev.ua

8. Закон України "Про приєднання до Європейської хартії місцевого самоврядування", № 452/97–ВР від 15.07.97 р. http//www.rada.kiev.ua

9. Закон України "Про транзит" від 20.10.1999 р. http//www.rada.kiev.ua

10. Заставний Ф.Д. Економічна і соціальна географія України. – К.: Форум, 2010.

11. Кухарская Н.А., Бандур С.И., Новацкий В.И. Внешнеэкономическая деятельность как фактор развития конкурентоспособности промышленности Украины // Экономические инновации. – 2010. – № 7. – С. 147 – 157.

12. Лукаш О. А. Формування методичних підходів до оцінки ефективності прикордонного співробітництва / О. А. Лукаш // Механізм регулювання економіки. – 2012. – № 1. – С. 145 – 154.

13. Мікула Н. Єврорегіони  –  наш шлях  до добросусідства // Науковий  світ. – 2004. –  № 9. –  С. 17, 32.

14. Назаренко О.М. Основи економетрики: Підручник. – Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004. – 392 с.

 

References.

1. Bielien'kyj, P. and Mikula, N. (2011) “Forming and development of the system of interregional and transfrontal collaboration is in Ukraine”, Rehional'na ekonomika, vol. 3, pp. 61-73.

2. Vertynskaia, T.(2006) “Conceptual model of the mechanism of management of foreign economic relations at the regional level in Republic of Belarus”, Ph. D. Thesis, The development of productive forces and regional economy, Institute of economy, Minsk, Repablic of Belarus.

3. Ynternet-gazeta ForUm, The European region is "Slobozhanschyna": from anagreement to the action”, available at: www.pixmap.uaportal.com

4. The Verkhovna Rada of Ukraine (1991), The Law of Ukraine "About a state boundary ", available at: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1777-12 (Accessed 5march 20154).

5. The Verkhovna Rada of Ukraine (1991), The Law of Ukraine "About foreign economic activity", available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/959-12 (Accessed 5march 20154).

6. The Verkhovna Rada of Ukraine (2004), The Law of Ukraine "About a transfrontal collaboration", available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1861-15 (Accessed 5march 20154).

7. The Verkhovna Rada of Ukraine (1995), The Law of Ukraine "About tacking of Ukraine to the charter of CE", available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/398/95-вр (Accessed 5march 20154).

8. The Verkhovna Rada of Ukraine (1995), The Law of Ukraine "About tacking to the European charter of local self-government", available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_036 (Accessed 5march 20154).

9. The Verkhovna Rada of Ukraine (1995), The Law of Ukraine "About transit of loads", available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1172-14 (Accessed 5march 20154).

10. Zastavnyj, F. D.(2010). Ekonomichna i sotsial'na heohrafiia Ukrainy [Economic and social geography of Ukraine], Forum, Kyiv, Ukraine.

11. Kuharskaja, N.A. Bandur S.Y. and Novackyj, V.Y. (2010), “Foreign economic activity as factor of development of competitiveness of industry of Ukraine”, Jekonomicheskie innovacii, vol. 7, pp. 147–157.

12. Lukash, O. A. (2012), “Forming of the methodical going is near the estimation of efficiency of frontier collaboration”, Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, vol. 1, pp. 145-154.

13. Mikula, N. (2004), “The European regions are our way to neighbourliness”, Naukovyj  svit, vol.9, pp. 17, 32.

14. Nazarenko, O.M. (2004), Osnovy ekonometryky [Bases of econometrics], Tsentr navchal'noi literatury, Kyiv, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 20.03.2015 р.