УДК 657:636.03

 

Н. І. Суворова,

асистент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту,

Одеський державний аграрний університет, м. Одеса

 

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

 

N. I. Suvorova,

assistant of the chair «Accounting and Auditing», Odessa State Agrarian University

 

ACCOUNTING AND ANALYTICAL SUPPORT LIVESTOCK PRODUCTION

 

За матеріалами дослідження розкрито питання аналітичного обліку продукції тваринництва, а також практично обґрунтовано застосування ідеї дев’ятизначної кодифікації бухгалтерських рахунків в рамках синхронізації ведення фінансового та управлінського обліку. Пропонується в управлінському обліку як відповідники зазначеному порядку символів аналітичного рахунку прийняти власне об'єкти обліку витрат: центр витрат, місце виникнення витрат, технологічний процес, вид продукції. При такій чіткій ієрархічній побудові аналітичного рахунку відповідні облікові номери увійдуть як до дебетового, так і кредитового рахунку, тобто аналітичний облік формуватиметься не тільки для рахунків витрат, а й для кореспондуючих рахунків відповідно до даних складського обліку, руху запасів, основних засобів, а також з даними про заробітну плату працівників-відрядників тощо.

 

On materials the research questions of analytical accounting of livestock products is solved, and also reasonably practicable application ideas nine codification of accounts within the synchronization conducting of financial and management accounting. In management accounting as a counterpart to the order of symbols analytical account to take proper objects of cost accounting, cost center, place of origin expenses, process, kind of production is proposed. With such a precise hierarchical construction of analytical accounts corresponding registration numbers will be included as a debit and the credit account, that is, analytical accounting will be formed not only for accounts costs, but also for the corresponding accounts according to the stock control, movement of inventories, fixed assets, as well as data on salaries of employees pieceworker etc.

 

Ключові слова: витрати, аналітичний облік, система бухгалтерських рахунків, управління, контроль.

 

Keywords: expenses, analytical accounting, system accounts, management, control.

 

 

Постановка проблеми. Здійснення економічно необґрунтованих реформ в аграрному секторі особливо негативно позначилося на розвитку тваринництва. Рентабельність цієї галузі знизилася з 22,2 % у 1990 році до 11,3 % у 2013 році. При цьому найбільш збитковими виступають вирощування ВРХ (-43,3 %) та овець та кіз (-42,8 %). Виробництво основних видів продукції і поголів'я тварин за період 1990-2014 років зменшилося в 2,5–5,6 рази. Через різке зниження обсягів виробництва продукції тваринництва не тільки зменшилась питоме споживання продукції тваринництва, а й зросла питома вага імпорту в забезпечення населення до 35 – 40 %, а в багатьох промислових центрах і великих мегаполісах і до 60 – 70 %, що значно вище допустимого порогу продовольчої безпеки країни.

Одним із виходів з кризового стану галузі тваринництва, підвищення конкурентоспроможності продукції та гарантування стійкого економічного становища на ринку є зміна методів управління виробництвом шляхом створення у агропідприємствах системи аналітичного обліку, що забезпечить отримання оперативної інформації внутрішніми користувачами для ефективного управління тваринництвом та для розробки стратегії і тактики господарювання підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомі дослідження теоретичного та практичного характеру удосконалення аналітичного обліку продукції тваринництва досліджували відомі вітчизняні науковці, серед яких Дем’яненко М.Я., Кірейцев Г.Г., Лінник В.Г., Маренич Т.Г., Моссаковський В.Б., Нападовська Л.В., Садовська І.Б., Саблук П.Т. та ін.

Окремі практичні аспекти синхронізації різних видів обліку в розрізі аналітики бухгалтерських рахунків висвітлено Безверхим К. та Головим С.

В свою чергу, прагнення побудувати сильну внутрішньовиробничу облікову систему, яка б оперативно відображала весь цикл отримання продукції тваринництва спонукає шукати новий аналітичний інструментарій, що й обумовило необхідність проведення даного дослідження.

Постановка завдання. Мета даної статті полягає розробці практичних пропозицій щодо удосконалення системи аналітичного обліку витрат і виходу продукції тваринництва.

Виклад основного матеріалу. У тваринництві, як і в інших галузях, понесені витрати неоднорідні. Вони включають різні конкретні матеріальні витрати (корми, біопрепарати, медикаменти тощо), витрачену працю, амортизацію основних засобів і т.п. При цьому бухгалтерський облік у тваринництві покликаний забезпечити суворий поділ витрат за їх видами. У цілому побудова обліку витрат у тваринництві має ряд відмінностей, що визначається особливостями галузі.

Оскільки в тваринництві, як правило, не існує тривалих розривів у строках вкладень коштів і виходу продукції, вважається, що всі витрати даного календарного року відносяться до виробництва продукції цього року. Тобто, в бухгалтерському обліку немає необхідності розмежовувати витрати тваринництва по суміжних роках. Всі витрати в тваринництві відображаються на рахунках з обліку витрат під продукцію поточного року.

Як відомо, облік витрат і вихід продукції тваринництва ведуть на субрахунку 232 «Тваринництво», на дебеті якого відображують витрати, а на кредиті  вихід продукції за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.

У тваринництві немає великої різноманітності виконуваних робіт. Технологічний процес виробництва тут характеризується однорідністю виконуваних операцій: годування і догляд за худобою, отримання продукції. Причому всі ці операції, як правило, протікають безупинно і не розмежовуються суворо в часі. Отже, в тваринництві відсутня чітко виражений поділ витрат у часі за видами робіт і окремими операціями. Тому в бухгалтерському обліку не групують витрати за цією ознакою.

Нарешті, в тваринництві виробничий процес, як правило, сконцентрований, наприклад, виробництво продукції молочного тваринництва – на фермах, свинарства – на свинофермах і т.д. Отже, в бухгалтерському обліку не виникає складнощів у розмежуванні витрат по окремим виробничим підрозділам, за винятком випадків, коли один вид тварин міститься на кількох фермах.

Отже, в тваринництві розмежування витрат та отримання відповідних підсумкових даних повинно забезпечуватися за основними видами виробництв і групами тварин, за основними видами витрат, а при розосередженості виробництва витрати розмежовують за підрозділами. Розмежування витрат за першою ознакою забезпечується за рахунок їх побудови аналітичного обліку. Аналітичні рахунки витрат відкривають по основних галузях тваринництва, а всередині галузі – по кожному виду виробництва або групі худоби. Розмежування по другій ознаці досягається за рахунок відповідної побудови облікових регістрів.

Система бухгалтерських рахунків передбачає вертикальну (ієрархічну) та горизонтальну (інформаційні зв'язки) структуру. Горизонтальні зв'язки проявляються через кореспонденцію рахунків, виражену подвійним записом даних про факти господарської діяльності. Вертикальні зв'язки виражені в підпорядкуванні інформаційних рівнів синтетичного та аналітичного обліку - синтетичних і аналітичних рахунків.

Вертикальний розріз в інформаційній системі бухгалтерського обліку представляє собою структуру, що складається з кількох рівнів, кожний з яких виконує свої інформаційні функції в системі управління підприємством. Однак, можливим є виділення четвертого і більш низьких рівнів аналітичного обліку в залежності від ступеня деталізації даних про господарські операції.

Удосконалення системи аналітичного обліку продукції тваринництва передбачає предметну диверсифікацію аналітичних рахунків, їх побудову відповідно до об'єктів витрат й категорій, у розрізі яких надана інформація буде адекватною для висновків і управлінських рішень.

Ознайомившись із напрацюваннями по даному питанню відмітимо, що першим кроком в досягненні зазначеного є дотримання принципу побудови аналітичного рахунку на основі ідеї 9-значної кодифікації, запропонованої С. Головим, яка включає об'єкт витрат, контрольованість, статтю витрат, структурну одиницю, функцію та діяльність [2, с. 414]. Тобто в практиці налагодження управлінського обліку аграрними підприємствами в процесі виробництва продукції тваринництва аналітичні рахунки бажано формувати слідуючим чином:

1. Перші дві цифри позначатимуть синтетичний номер рахунку витрат. При включенні до собівартості прямих витрат, перші дві цифри рахунку завжди будуть «23», далі для господарств нашої тематики дослідження зазначається субрахунок галузі тваринництва «2».

2. Враховуючи доцільність створення центрів відповідальності в організаційній структурі підприємства, четвертий символ слід ввести двозначний (літера та цифра), що буде характеризувати відповідний центр відповідальності «витрати», наприклад Ф1 – ферма 1.

3. Оскільки характер сільськогосподарського виробництва є попроцесним, п’ятий символ рахунку позначатиме код кожного процесу.

4. Шостим символом позначається код конкретного виду продукції, собівартість якого формується.

5. Сьомий символ характеризує елемент витрат, що необхідно в контексті реалізації облікової політики про облік собівартості за елементами, а також власне зручності при заповненні звіту про фінансові результати (розділ 2).

6. Восьмий символ позначатиме однорідну групу об'єктів витрат (наприклад, матеріали).

7. Дев’ятий символ позначатиме власне первинний об'єкт витрат, що були понесені для виготовлення конкретного виробу (партія ТМЦ тощо).

Базовим джерелом для формування повної інформації про об’єкти витрат має стати управлінський облік, оскільки саме в ньому інформація формується оперативно і є максимально наближеною до виробничих реалій. В подальшому ця інформація буде відповідним чином відкоригована і відображена у фінансовому обліку у відповідні строки. Проте така методика породжує проблему синхронізації різних видів обліку. Так, К. Безверхий зазначає, що «використання одних і тих самих знаків для фінансового й управлінського обліку вносить плутанину в кодування й кореспонденцію рахунків» [1, с. 17].

З метою запобігання такої плутанини між фінансовим і управлінським обліком пропонується в управлінському обліку як відповідники зазначеному порядку символів аналітичного рахунку прийняти власне об'єкти обліку витрат (центр витрат, технологічний процес, вид продукції) і здійснювати записи саме у вигляді таких «літеризованих» рахунків. Як це може виглядати в практиці обліку, на прикладі ТОВ «Трофімова» Овідіопольського району Одеської області, продемонструємо в таблиці 1.

 

Таблиця 1.

Кореспонденція рахунків при аналітичному обліку витрат з урахуванням потреб контролю й управління в ТОВ «Трофімова»

(звітний період: грудень 2012 р.)

Розроблено автором на основі регістрів синтетичного обліку ТОВ «Трофімова»

 

Ми розглянули умовний приклад, оскільки нашим завданням є на базі найпоширеніших витрат продемонструвати, як запропонована система вплітатиметься в загальну тканину обліку й формування інформації для зацікавлених користувачів.

При такій чіткій ієрархічній побудові аналітичного рахунку відповідні облікові номери увійдуть як до дебетового, так і кредитового рахунку, тобто аналітичний облік формуватиметься не тільки для рахунків витрат, а й для кореспондуючих рахунків відповідно до даних складського обліку, руху запасів, основних засобів, а також з даними про заробітну плату працівників-відрядників тощо.

Подібна методика, частково (в деталізованому вигляді) синхронізована з інтегрованим Планом рахунків і водночас автономна в частині часу, інтервалу й ступеня деталізації витрат, може використовуватися для будь-якої статті витрат, бо навіть якщо у виробництві певного виду продукції використовувалися неоднакові запаси, різнилися основні засоби, ця методика все одно дасть змогу визначити «вклад» кожного центру витрат й навіть окремих, його частин.

Наголосимо, що в тих сільськогосподарських підприємствах, в яких впроваджена та успішно функціонує комплексна автоматизація облікової роботи, при застосуванні цієї методики можна використовувати принцип ієра­рхічних гілок, коли користувач може бачити дані лише про ті витрати, які його цікавлять, наприклад за певним процесом чи видом продукції. Водночас  інформація про решту витрат є «згорнутою», і не відволікає увагу.

Висновки. На етапі завершення проведеного дослідження зазначимо, що наведена система удосконалення аналітики обліку витрат та виходу продукції тваринництва є досить зручною насамперед тим, що не суперечить загальноприйнятій системі ведення бухгалтерського обліку (тобто не передбачає відокремлення фінансового обліку витрат від управлінського обліку та калькулювання собівартості), а лише вносить необхідне для підприємства уточнення, пов'язане з групуванням витрат по об’єктам витрат для досягнення мети, що передбачає формування облікової інформації у тому вигляді, в якому вона об'єктивно й цілеспрямовано допомагатиме уповноваженим кадрам в ухваленні зважених управлінських рішень.

 

Список використаних джерел:

1. Безверхий К. Організація первинного обліку непрямих витрат промислових підприємств / К. Безверхий // Бухгалтерський облік і аудит. – 2012. – № 2. – С. 16-23

2. Голов С.Ф. Управлінський облік. [Підручник]. – 2-ге вид. / С.Ф. Голов. – К.: Лібра. – 2004. – 704 с.

3. Дем’яненко М.Я. Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку: монографія / М.Я. Дем’яненко, В.В. Чудовець – К.: ННЦ ІАЕ, 2008. – 288 с.

4. Лінник В.Г. Калькуляція собівартості продукції сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. / В.Г. Лінник. – К.: НМК ВО, 1991. – 220 с.

5. Садовська І.Б.Організація управлінського обліку в сільськогосподарських підприємствах: теорія і практика: Монографія  /І.Б. Садовська, Н.В. Тлучкевич. – Луцьк: Редакційно-видавничий відділ ЛНТУ, 2008. – 352 с.

 

References

1. Bezverkhyj, K. (2012), “Organization primary account indirect costs of industrial enterprises”, Bukhhalters'kyj oblik i audit, vol. 2, pp. 16–23.

2. Holov, S.F. (2004), Upravlins'kyj oblik [Management Accounting], 2nd ed, Libra, Kyiv, Ukraine.

3. Dem'ianenko, M.Ya. and Chudovets' V.V. (2008), Inventaryzatsiia v systemi bukhhalters'koho obliku [Inventory accounting system], NNTs IAE, Kyiv, Ukraine.

4. Linnyk, V.H. (1991), Kal'kuliatsiia sobivartosti produktsii sil's'kohospodars'kykh pidpryiemstv [Calculation of cost of production of agricultural enterprises], NMK VO, Kyiv, Ukraine.

5. Sadovs'ka I.B. and Tluchkevych N.V. (2008), Orhanizatsiia upravlins'koho obliku v sil's'kohospodars'kykh pidpryiemstvakh: teoriia i praktyka [Organization of management accounting in agricultural enterprises: Theory and Practice], Redaktsijno-vydavnychyj viddil LNTU, Luts'k, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 19.04.2015 р.