English • На русском
Електронний журнал «Ефективна економіка» включено до переліку наукових фахових видань України з питань економіки (Категорія «Б», Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.07.2019 № 975)
Ефективна економіка № 4, 2015
УДК 339.7
А. О. Рожко,
к. е. н., доцент кафедри міжнародних фінансів та глобальної економіки ім. С.І.Юрія,
Тернопільський національний економічний університет, м.Тернопіль
ЕТИЧНЕ ІНВЕСТУВАННЯ В ГЛОБАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ
Alla Rozhko,
PhD, associate professor of the Serhii Yurii international finance and global economy department,
Ternopil National Economic University
ETHICAL INVESTMENT IN THE GLOBAL ECONOMY
В статті зроблено спробу теоретичного дослідження етичного інвестування як одного із видів руху капіталів у глобальній економіці. Результатом цього стало розуміння етичного інвестування як процесу відповідального здійснення капіталовкладень, який інтегрує соціальні, екологічні та етичні міркування в процесі прийняття інвестиційного рішення з врахуванням критеріїв сталого розвитку. Автором узагальнено основні принципи та форми прояву етичних інвестицій в світі, зроблено емпіричний аналіз ранжування глобальних етичних фондів. Охарактеризовано обсяги інвестування у відновлювану енергетику світу, та, зокрема, ФРН. Окреслено перспективи розвитку етичних інвестицій в Україну, у зв’язку з чим необхідно усунути фактори законодавчого, інституційного та інфраструктурного рівня, що гальмують процес їх залучення.
The paper attempts to theoretical overview of ethical investment as one of the types of capital movements in the global economy. The result was an understanding of ethical investment process as a responsible capital flow, which integrates social, environmental and ethical considerations in making investment decisions with regard to sustainable development criteria. The author summarizes the basic principles and forms of ethical investment in the global economy. Empirical analysis of the global ethical funds within the ranking of equity funds was made. The levels of investment in renewable energy in the world were characterized, and in particular in Germany. Prospects of development of ethical investment in Ukraine were held; therefore it is necessary to eliminate the factors of legal, institutional and infrastructural level, hindering their involvement.
Ключові слова: етичне інвестування, етичні інвестиції, акціонерний фонд, соціальна відповідальність, сталий розвиток, відновлювана енергетика, відновлювані джерела енергії.
Keywords: ethical investments, ethical funds, fund equity, social responsibility, sustainable development, renewable energy sector, renewable energy sources.
Постановка проблеми. Феномен етичного інвестування став предметом дослідження і набув актуальності разом із становленням концепції сталого розвитку, презентованою Г.Г.Брундтланд у 1987 р. у вигляді т.зв. «магічного трикутника» (з нім. magisches Dreieck), вершинами якого є економічна доцільність, екологічна сприйнятливість та соціальна справедливість. Загалом, еволюціонуючи, концепція сталого розвитку сьогодні є основою як глобальної стратегії розвитку світу, так і базисом економічної політики розвинутих держав, а також корпорацій і фірм. Відтак, базуючись на постулатах цієї концепції, процеси інвестування в глобальній економіці також набувають ознак «сталості», і часто реалізуються в міжнародному економічному середовищі з етичних міркувань, поєднуючи традиційні бізнес-цінності – дохідність, ліквідність, ризиковість – та новаторські (альтернативні) підходи – екологічність, соціальну відповідальність, вірність цивілізаційним цінностям.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед зарубіжних та вітчизняних науковців, що досліджували проблематику етичного інвестування, слід назвати М.Борелло, Д.Глушкова, Дж.Дреблоу, Е.Гоффман, С.Купера, К.Маккензі, О. Кузнецова, Б.Петрущака, М.Стетман, А.Трегуба, Г.Гаррісона, Дж. Хенкока та інших. В той же час, певні макрофінансові та глобальні аспекти здійснення цього виду інвестування висвітлені в науковій літературі недостатньо, що і обумовило обрання автором теми дослідження.
Постановка завдання. Метою статті є теоретичне дослідження етичного інвестування як одного із видів руху капіталів в глобальній економіці, узагальнення його принципів та форм прояву, емпіричний аналіз динаміки глобальних етичних фондів, а також усвідомлення перспектив приваблення етичних інвестицій в Україну.
Виклад основного матеріалу дослідження. Узагальнюючи результати досліджень багатьох науковців [1, 7-14], під етичним інвестуванням слід розуміти такий процес відповідального здійснення капіталовкладень, який інтегрує соціальні, екологічні та етичні міркування в процесі прийняття інвестиційного рішення. Відповідальне використання грошей і капіталів означає, що цільові фінансові ресурси повинні відповідати принципам «магічного трикутника», який в інвестиційному аспекті повинен зважувати такі три критерії: «безпека», «ліквідність» та «прибутковість». Однак, на думку зарубіжних дослідників, «магічний трикутник» слід розширити до «магічного квадрату», додавши до основних критеріїв також четвертий – «етика» / «стійкість» [2, C.51].
Врахування цих критеріїв дозволить вважати умови відповідальних інвестиційних проектів виконаними. При цьому слід розмежувати:
1. цілі капіталовкладень (при виборі варіанту капіталовкладень вищеперераховані критерії повинні бути так зважені один до одного, щоб – залежно від доступної суми інвестицій та інших умов – в максимально можливій мірі були досягнуті цілі, що пов’язані із інвестиціями. Із додатковим врахуванням етично сталих критеріїв тривимірна модель оцінки інвестицій розширюється до чотиривимірної);
2. реалізація інвестицій (на ринках грошей та капіталів під принципом «promote, perform, prevent» (з англ., «сприяти, реалізувати, запобігти» сформувались різноманітні інструменти, які інвестор через етично сталі аспекти капіталовкладень може використати для впливу на прийняття рішення. Цими інструментами є:
– виключення негативних впливів (екстерналій);
– включення позитивних впливів (ефектів);
– вибір разових проектів або форм прямого інвестування;
– визначення ступеню зобов’язань та взаємних інтересів (діалог підприємств та/або міра прав голосу);
– визначення ініціатив, які відповідають стратегічним намірам проекту (керівництва фірми, уряду регіону/держави).
Отже, кожен інвестор має вирішувати на основі індивідуальних проектних умов та дерева цілей, на які із зазначених інструментів в рамках «магічного квадрату» йому покладатись щодо капіталовкладень, і яким чином імплементувати рішення в рамках загальної стратегії сталого розвитку (модульний принцип).
Окремим видом етичних інвестицій є інвестиції природоохоронного значення, які розглядаються як економічний інструмент, що використовується суб’єктами природоохоронної сфери, які вступають у відносини один з одним з приводу інвестиційної діяльності для обмеження або виключення негативного екологічного ефекту і отримання позитивного екологічного ефекту [3, С.173].
Учасниками процесу етичного інвестування у світі можуть виступати як окремі інвестори, так і фонди, однак будь-який з них має дотримуватись наступних правил: 1) функціонування ринку на принципах чесної конкуренції, відповідальності, прозорості, 2) існування індивідуального етичного простору, 3) пошук компромісу між прибутковістю та етичністю.
Як зазначають автори статті [4, C.191], на європейському ринку працюють переважно інституційні інвестори, частка яких станом на 2012 р. становила близько 94%, при цьому значну частку своєї роботи вони реалізують через недержавні пенсійні фонди. Цікавим фактом є те, що в країнах світу у механізмах етичного інвестування в різній мірі задіяні також релігійні організації, громадські організації, страхові та консалтингові агентства.
У міру розширення руху етичного інвестування, на думку авторів [5] сьогодні спостерігається готовність підтримувати і вкладати гроші в ті підприємства, які сприяють збереженню енергії та зниження відходів або енергоспоживання; виробляють екологічно чисті продукти харчування, які не містять хімікатів або шкідливих домішок в концентраціях вище допустимих рівнів; беруть участь у відновленні лісів, що здійснюється місцевими групами; будують житлові будинки і селища з урахуванням енергозбереження; виробляють екологічно чисті види транспорту або енергосистеми; створюють кооперативи або застосовують системи участі в прибутках; випускають надійну, справну, корисну і потрібну продукцію. Так, до переліку етично відповідальних компаній у глобальній економіці сьогодні слід віднести Intel, Samsung, Kimberly Clark, Procter&Gamble, GlaxoSmithKlein, ProCreditBank, Caterpillar, Coca-Cola та інші, а рейтингування глобального Ethisphere Institute доводить існування в світі близько 140 компаній, що є лідерами у сфері корпоративної етики, соціальної відповідальності та екологічності. Усі вони охоплюють близько 100 країн світу та 36 галузей – від авіакосмічної промисловості до відновлюваної енергетики [6].
Часто для того, щоб акціонери отримували вигоду, компанії пропонують своїм клієнтам рішення, які підвищують рівень їх зацікавлення проблемами сталого розвитку. Вони використовують технології та інновації для підвищення ефективності діяльності та продуктивності з одночасним зниженням впливу на екологію. Така турбота за клієнтів, дилерів, дистрибуторів та постачальників, дозволяє цим відповідальним (етичним) компаніям відкривати нові можливості для бізнесу. Корпораціями також забезпечується активна участь на рівні галузевого керівництва, місцевих громад та населення, тим самим підтримуючи зацікавленість та просуваючи проекти в рамках сталого прогресу економіки та суспільства.
Поряд з поняттям етичного інвестування досить часто сьогодні використовується також термін «етичне споживання», що в першу чергу означає свідомий вибір споживачами тієї продукції, що була вироблена без шкоди для довкілля, використання примусової праці, чи є результатом неетичної моделі поведінки з партнерами та співробітниками. Своє поширення критерій «етичності» отримав вже з 1980-х рр., коли з’явились і відповідні фінансові інститути: етичні фонди та етичні банки. Ці організації не працюють з акціями та рахунками компаній, які зайняті виробництвом чи торгівлею тютюновою, алкогольною продукцією, зброєю, а також пов’язані з азартними іграми чи атомною енергетикою, що мають порушення законодавства, правила конкуренції тощо. В літературі підтверджується наявність у світі інвесторів, що уникають вкладати гроші в акції цих компаній. Експериментальні дослідження, виконані зарубіжними авторами, довели, що інвестори в ситуації вибору діяли під впливом не лише фінансових вигід, але і моральних міркувань [7-10]. Приміром, М. Борелло відмічає, що люди, які бажають підтримати етичні фінанси, вчиняють так з різних причин, і було б некоректно розглядати етичних інвесторів в якості гомогенної групи. Для деяких етичні інвестиції — це спосіб долучитись до загальнолюдських цінностей та ідеалів, в які вони вірять. Інші є вважають етичні інвестиції невідємною частиною свого життя [11, С.49].
Звертаючись до позиціонування міжнародних акціонерних фондів етичного інвестування у глобальному середовищі, то слід відмітити наступне. Ці фонди впродовж 2014 р. приваблювали «зелених» новачків в основному через свою міжнародну та тематичну диверсифікацію. Деякі з кращих представників групи компаній позиціонували себе як учасники рейтингу MSCI World, що за останні дванадцять місяців приніс збільшення їх активів 11,2% в середині квітня цього року. Виходячи з цього, згідно з ранжуванням прибутковості World Index залежно від 3-х або 5-ти річного періоду, середнє зростання вартості акцій складо щорічно 11,6% і 15,3% (табл. 1).
З обсягом понад 2,7 млрд. євро Pioneer Funds Global Ecology не тільки є найбільшим серед подібних у групі, але й впродовж усіх трьох періодів порівняння фонд посідає перше місце в поточному рейтингу. Цей фонд інвестує від 60 до 90 цінних паперів з навантаженням більш ніж на три відсотки активів фонду. Основною метою є широке поширення освіченості громадян з питань сталого розвитку, в країнах і галузях. Згідно прогнозів агентства Bloomberg, збільшення потенційної дохідності Фонду очікується в майбутньому у трьох тематичних галузях, які загалом складають найбільшу частку акцій фонду – 54%, а саме: «Cleantech»-технології (14%), «зелене» будівництво та енергоефективність (16%) та відновлювана енергетика (24%).
Таблиця 1.
Топ-5 глобальних акціонерних фондів згідно з принципами етичної (соціальної) відповідальності
Назва фонду |
ISIN |
Норма прибутковості, % |
||
1 рік |
3 роки |
5 років |
||
Pioneer Funds Global Ecology A |
LU0271656133 |
21,06 |
10,93 |
7,75 |
KBC Eco World |
BE0133741752 |
10,48 |
9,99 |
3,64 |
Nordea-1 Climate and Environmt Eq |
LU0348926287 |
20,47 |
9,71 |
- |
ÖkoWorld ÖkoVision Classic C |
LU0061928585 |
6,27 |
8,19 |
4,16 |
Jupiter JGF Global Ecology Growth L |
LU0231118026 |
16,01 |
8,16 |
5,75 |
Erste WWF Stock Umwelt A |
AT0000705660 |
29,29 |
7,29 |
4,51 |
FTSE Environmental Opp 100 EasyETF |
FR0010616284 |
14,83 |
7,16 |
- |
Meridio Funds - Green Balance P |
LU0117185156 |
13,37 |
6,65 |
2,64 |
Green Effects NA I-Werte Fonds |
IE0005895655 |
13,33 |
6,35 |
6,06 |
KBI Instl Gess A |
IE00B3QJ9N79 |
11,25 |
5,72 |
- |
Примітка. Побудовано автором на основі [12].
Серед країн Європи найбільш активними в питаннях етичного інвестування (в різні сфери економіки) є Франція, Великобританія, Люксембург, Австрія, Німеччина. Остання забезпечує лідерство у регіоні щодо інвестування у розвиток відновлюваної енергетики, хоча з 2010 р. спостерігається поступовий спад інвестицій (2010 р. – 26,6 млрд. євро, 2011 р. – 23,2 млрд. євро, 2012 р. – 19,5 млрд. євро, 2013 р. – 16,3 млрд. євро) [13].
Охарактеризуємо етичні фонди в Німеччині, що займаються інвестиціями у об’єкти сонячної, вітрової енергетики та виробництва біогазу (табл.2).
Таблиця 2.
Інвестиційні фонди в «зелену» енергетику ФРН, 2011 р.
Назва фонду |
Обсяг інвестицій, млн. євро |
Мінімальний внесок, євро |
Термін до / дивіденди* |
Інвестиції у сонячну енергетику |
|||
Chorus CleanTech Solar |
45,9 |
10000 |
2019 / 293% |
GEDEA-Ingelheim Solar-Strom-D2 |
3,0 |
2000 |
2030 / 245% |
HCI Energy Solar 1 |
34,3 |
5000 |
2028 / 209% |
Klima Rendite Fonds 1 |
60,0 |
15000 |
2019 / 261% |
KOGEP drei Solar Wandersleben |
5,8 |
20000 |
2027 / 223% |
PT Energiefonds Dt. Solardächer |
8,0 |
2500 |
2029 / 224% |
SolEs 21 GmbH & Co. KG |
70,9 |
10000 |
2019 / 205% |
Інвестиції в об’єкти виробництва біогазу |
|||
Biogas-Anlage Glienick |
3,6 |
10000 |
2029 / 301% |
Biogasfonds Schloss Wendlingh. |
6,0 |
5000 |
2029 / 321% |
Drei Regionen Fonds |
14,9 |
5000 |
2029 / 313% |
Інвестиції у вітрову енергетику |
|||
Wind Invest 3 - Zweitmarktfonds |
10,0 |
5000 |
2018 / 209% |
* включаючи повернення власного капіталу
Примітка. Побудовано автором на основі [14, С.10].
Щодо цього напрямку етичного інвестування, то сама по собі відновлювана енергетика відповідає цілям сталого розвитку економіки та суспільства, і, незважаючи на спад абсолютних обсягів інвестицій впродовж 2009 та 2012-2013 рр., ця галузь має резерв до подальшого зростання. Так, за даними International Energy Agency впродовж 2013 р. було здійснено інвестицій в обсязі понад 1,6 трлн. дол. США в енергетику по всьому світу, з них 250 млрд. – у відновлювані джерела енергії [15]. Це на 17% більше, ніж у 2012 р., і лише на 3% менше, ніж у рекордному 2011 р. У сегменті електроенергетики відновлювані енергоносії вже давно забезпечують інвестиційне лідерство. У період 2000-2013 рр. близько 57% від щорічних інвестицій здійснювались в сектор відновлюваних джерел енергії по всьому світу, в той час як 40% припадало на електростанції на викопному паливі та 3% - на атомні електростанції.
Слід відмітити, що сьогодні розвиток етичного інвестування в Україні є значно утрудненим через структурні дисбаланси в економіці та складний військово-політичний стан. Низка дослідників відзначають, що на процеси етичного інвестування мають вплив фактори різних рівнів: а) фактори законодавчого рівня: слабке регулювання, а часто відсутність в галузях соціальної відповідальності компаній та охорони навколишнього середовища, б) фактори інституційного рівня: недостатньо чітка система органів регулювання охорони навколишнього середовища, охорони праці, систем корпоративної поведінки та культури, в) інфраструктурні фактори: відсутність етичних фондів, відсутність рейтингів етичності, відсутність товариств, спілок, об’єднань у сфері етичної відповідальності бізнесу. Проте, це не змушує ігнорувати дану тему, оскільки Україна приєдналась до країн-послідовників концепції сталого розвитку в світі та може забезпечити свій внесок у багатьох зрізах щодо подальшого прогресу людства.
Висновки. Процеси етичного інвестування в глобальному економічному середовищі є об’єктивними та вимушеними, оскільки світова економіка отримує сьогодні критичний сигнал щодо подальшої динаміки, що і обґрунтовано в концепції сталого розвитку. На сьогодні існує близько 150 компаній в світі, що визнані соціально (етично) відповідальними, і ведуть свій бізнес згідно визначених критеріїв – прибутковості, соціальної справедливості та екологічності. Корпоративна етика цих компаній дотримується на високому рівні, що забезпечує їх високе місце у рейтингу. Слід відзначити, що для України етичне інвестування має велике значення, оскільки країна активно інтегрується у світову економіку, де панує конкуренція, визнаються високі стандарти якості, цінуються ставлення до працівників, враховуються інтереси суспільства / громади, шанобливо використовуються природні ресурси тощо. І якщо зараз Україні доводиться вирішувати більш прагматичні економічні проблеми, то в майбутньому слід буде активніше освоювати і розвивати етичні інвестиції, для того, щоб забезпечити подальше входження у світовий фінансовий простір.
Список літератури.
1. Anand P. The ethical investor: Exploring dimensions of investment behaviour / Anand P., Cowton C.J. // Journal of Economic Psychology. – 1993. – Vol. 14. – P.377–385.
2. Leitfaden für ethisch nachhaltige Geldanlage // Texte, #113, 2010. – S.51-55.
3. Хопчан В. Наслідки реалізації інвестицій природоохоронного значення / Володимир Хопчан // Галицький економічний вісник. – 2009. – №2. – С.172–177.
4. Лазар Ю.В. Сучасні тренди розвитку соціально відповідального інвестування: закордонний та вітчизняний досвід / Ю.Лазар, О.Завальна // Механізм регулювання економіки. – 2012. - №4. – С.190-195.
5. Левченко Г.М. Соціальна відповідальність у контексті тенденцій етичного інвестування / Г.Левченко, О.Волк // Вісник Сумського державного університету. – 2011. - №2. – С.183-186.
6. The 2014 World’s Most Ethical Companies : [Electronic resource]. – Available at: http://ethisphere.com/magazine-articles/the-2014-worlds-most-ethical-companies/
7. Petrushchak В. The ethical motives of investment in the context of national economy's ecologization / B. Petrushchak // Munich Personal RePEc Archive : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mpra.ub.uni-muenchen.de/28362/1/MPRA_paper_28362.pdf
8. Cooper C. Key issues in ethical investment / Cooper C., Schlegelmilch B. // Business Ethics: An European Review. – 1993. – Vol. 2(4). – P.213–227.
9. Hofmann, E. Ethical investment: How do moral considerations influence investment behaviour? / Hofmann E., Hoelzl E., Kirchler E. // 30th Annual Congress JAREP. – Prague, September 21–24, 2005. – Р.88-94.
10. Webley P. Commitment among ethical investors: An experimental approach / Webley P., Lewis A., Mackenzie C. // Journal of Economics Psychology. – 2001. – Vol. 22. – P.27–42.
11. Borrello M. Conventional or ethical investment? The choice of a group of Italian investors: an experimental approach / Borello M., Pedon A. // 30th Annual Congress IAREP. Prague, September 21–24, 2005. – Р.46-51.
12. Weltweit grüne Renditen erzielen / Fondsexklusive online (Ausgabe 02/2014) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fondsexklusiv.de/
13. Investitionen in Anlagen zur Nutzung Erneuerbarer Energien in Deutschland in den Jahren 2000 bis 2013 (in Milliarden Euro) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://de.statista.com/statistik/daten/studie/171896/umfrage/investitionen -in-anlagen-zur-nutzung-von-strom-aus-erneuerbaren-energien/
14. Grünes Geld. Banken und Versicherung // Verlag-Sonderveröffentlichung der Axel Springer Financial Media GmbH, München. – 2012. – Vol.114. – S.8-12.
15. Key Energy Statistics 2014. International Energy Agency : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.iea.org/publications/
References.
1. Anand, P., Cowton, C. J. (1993), “The ethical investor: Exploring dimensions of investment behaviour”. Journal of Economic Psychology, vol. 14, pp.377–385.
2. “Leitfaden für ethisch nachhaltige Geldanlage“ (2010), Texte, #113, pp.51-55.
3. Hopchan, V. (2009), “Naslidky realizacii investyciy pryrodoohoronnoho znachennia“, Halytskyy economichnyi visnyk, vol. 2, pp.172–177.
4. Lazar, Y., Zavalna, O., (2011), “Suchasni trendy rozvytku socialno vidpovidalnogo investuvannia: zakordonnyi ta vitchyynianyy dosvid“, vol. 4. – pp.190-195.
5. Levchenko, H., Volk, O. (2011), “Socialna vidpovidalnist u konteksti tendenciy etychnoho investuvannia”, Visnyk Sumskogo derzhavnogo universytety, vol. 2. – pp.183-186.
6. The 2014 World’s Most Ethical Companies, (2014), [Online], available at: http://ethisphere.com/magazine-articles/the-2014-worlds-most-ethical-companies/
7. Petrushchak, В. (2011), “The ethical motives of investment in the context of national economy's ecologization”, Munich Personal RePEc Archive, [Online], available at: http://mpra.ub.uni-muenchen.de/28362/1/MPRA_paper_28362.pdf
8. Cooper, C., Schlegelmilch, B. (1993), “Key issues in ethical investment”, Business Ethics: An European Review, vol. 2(4), pp.213–227.
9. Hofmann, E., Hoelzl, E., Kirchler, E. (2005), „Ethical investment: How do moral considerations influence investment behaviour?”, 30th Annual Congress JAREP, Prague, Czech Republic, September 21–24, pp.88-94.
10. Webley, P., Lewis, A., Mackenzie, C. (2001), “Commitment among ethical investors: An experimental approach”, Journal of Economics Psychology, vol. 22, pp.27–42.
11. Borrello, M., Pedon, A. (2005), “Conventional or ethical investment? The choice of a group of Italian investors: an experimental approach”, 30th Annual Congress IAREP, Prague, Czech Republic, September 21–24, pp.46-51.
12. “Weltweit grüne Renditen erzielen”, Fondsexklusive online (Ausgabe 02/2014), [Online], available at: http://www.fondsexklusiv.de/
13. “Investitionen in Anlagen zur Nutzung Erneuerbarer Energien in Deutschland in den Jahren 2000 bis 2013 (in Milliarden Euro)”, [Online], available at: http://de.statista.com/statistik/daten/studie/171896/umfrage/investitionen -in-anlagen-zur-nutzung-von-strom-aus-erneuerbaren-energien/
14. “Grünes Geld. Banken und Versicherung“, (2012), Verlag-Sonderveröffentlichung der Axel Springer Financial Media GmbH, München, vol.114, pp.8-12.
15. “Key Energy Statistics 2014”, International Energy Agency, [Online], available at: www.iea.org/publications/
Стаття надійшла до редакції 20.04.2015 р.