Удк: 336.77:631.162

 

М. М. Бабич,

кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємств,

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини ВНЗ "Університет "Україна"

 

Формування сталої фінансової системи як запоруки продовольчої безпеки країни

 

N. N. Babich,

PhD, assistant professor of business economics,

Nicholas Interregional Institute of Human Development University "University" Ukraine"

 

OF SUSTAINABLE FINANCIAL SYSTEM AS THE KEY TO FOOD SECURITY

 

Н. Н. Бабич,

кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики предприятий,

Николаевский межрегиональный институт развития человека ВУЗ "Университет" Украина"

 

ФОРМИРОВАНИЕ УСТОЙЧИВОЙ ФИНАНСОВОЙ СИСТЕМЫ КАК ЗАЛОГ ПРОДОВОЛЬСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ СТРАНЫ

 

В статті розглянуто проблеми фінансової системи агропродовольчого сектору та її роль у забезпеченні продовольчої безпеки України. В результаті дослідження запропоновано напрями удосконалення фінансової системи агропродовольчого сектору.

 

In the article the problems of the financial system of agri-food sector and its role in the food security of Ukraine. The study suggested areas of improvement financial system agri-food sector.

 

В статье рассмотрены проблемы финансовой системы агропродовольственного сектора и ее роль в обеспечении продовольственной безопасности Украины. В результате исследования предложены направления совершенствования финансовой системы агропродовольственного сектора.

 

Ключові слова: фінансова система, агропродовольчий сектор, продовольча безпека, фінансове забезпечення, податкове регулювання, бюджетне регулювання.

 

Keywords: financial system, the agri-food sector, food safety, financial security, tax regulations, budgetary adjustment.

 

Ключевые слова: финансовая система, агропродовольственный сектор, продовольственная безопасность, финансовое обеспечение, налоговое регулирование, бюджетное регулирование.

 

 

Постановка проблеми. Забезпечення продовольчої безпеки є однією з головних функцій будь-якої держави. Аграрний сектор є визначальним для вирішення продовольчої проблеми, крім того, він є системоутворюючим для 95 % території України, на якій живе і трудиться 27 % населення. Він покликаний забезпечити стійке забезпечення населення продуктами харчування, а промисловість сировиною, а також продовольчу незалежність і безпеку країни. Без стійкого зростання сільськогосподарського виробництва неможливо створити раціональну структуру економіки. Разом з тим, в ринкових умовах забезпечити стабільний розвиток та функціонування будь-якої системи можливо за умови створення ефективної фінансової системи.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Проблемам реформи та державної фінансової підтримки аграрного сектору присвятили свої праці вчені П. Гайдуцький, М. Гладій, О. Ґудзь, М. Дем’яненко, С. Дем’яненко, С. Зоря, П. Лайко, П. Стецюк, В. Онегіна, Т. Осташко, П. Саблук та інші.

Основні дослідження провідних учених ведуться по вирішенню соціальної та виробничої складової продовольчої безпеки та пошуку шляхів розв’язання проблеми продовольчої безпеки в Україні. Дослідженням даної проблеми займаються такі вітчизняні вчені, праці яких є фундаментальними, зокрема: О. В. Березін, В. І. Власов, Г. М. Калетник, В.Я. Месель-Веселяк, М. Й. Малік, Б. Й Пасхавер, П. Т. Саблук.

Актуальність теми визначається тим, що проблематика фінансової системи щодо гарантії продовольчої безпеки в країні так і залишається не вирішеною.

Мета дослідження. Дослідити проблеми фінансової системи агропродовольчого сектору та визначити її роль і напрями удосконалення з метою забезпечення продовольчої безпеки України.

Виклад основного матеріалу досліджень. Продовольча безпека – це такий рівень продовольчого забезпечення населення, який гарантує соціально-економічну та політичну стабільність у суспільстві, стійкий та якісний розвиток нації, сім’ї, особи, а також сталий економічний розвиток держави [1, с. 4].

Ми погоджуємося з думкою Н.М. Третяк, що забезпечення ефективного функціонування системи продовольчої безпеки безпосередньо залежить від:

- стійкості фінансової системи;

- структурних змін в АПК;

- інвестиційної політики;

- формування підсистеми технічного забезпечення;

- удосконалення податкового законодавства;

- організації банківського обслуговування;

- створення товарних запасів матеріально-технічних засобів;

- діючої системи страхування урожаїв і майна підприємств АПК;

- науково-інформаційного забезпечення [2, с. 248].

Фінансова система – форма організації грошових відносин між всіма суб'єктами відтворювального процесу по розподілу і перерозподілу сукупного суспільного продукту. Взаємозв'язані ланки фінансової системи: державний бюджет, позабюджетні фонди, кредит, страхові і резервні фонди, фондовий ринок, фінанси підприємств різних форм власності; сукупність різних сегментів фінансових стосунків, кожен з яких має специфіку у формуванні і використанні грошових коштів [3, с. 90]. Поняття "фінансова система" уживається в двох значеннях: як сукупність інституцій (установ), що займаються грошовими операціями (фонди, компанії, банки), і як система фінансових відносин. Фінансова система – англ. Financial System, може бути визначена на глобальному, регіональному рівнях або рівні окремого підприємства.

В структуру фінансів як цілісній категорії входять декілька взаємозв'язаних ланок (інститутів), кожен з яких сприяє нагромадженню використанню відповідних грошових фондів. Фінансовий інститут – група однорідних економічних стосунків, регульованих правом і взаємозв'язаних по формах і методах акумуляції або розподілу грошових коштів [3, с. 91]. Сукупність тих інститутів, що входять до складу фінансових і інших ланок в їх взаємозв'язку, утворюють фінансову систему (рис. 1).

 

Рисунок 1. Фінансова система агропродовольчого сектора

 

Центральне місце у фінансовій системі агропродовольчого сектору України належить бюджетній системі, особливо в частині реалізації бюджетних програм. Забезпечення продовольчої безпеки неможливо реалізувати, покладаючись лише на ефективний розподіл ресурсів ринкового механізму – цінові коливання на світовому ринку продовольства суттєво впливають на формування внутрішньої пропозиції. Стабілізувати ці коливання практично неможливо, але адекватно реагувати можна, принаймні через міжнародні угоди. Експерти багатьох міжнародних організацій, зокрема FAO, наголошують на критичній потребі подальшого вдосконалення заходів регулювання поведінки інвесторів та підвищення прозорості міжнародного продовольчого ринку з метою скорочення спекулятивних операцій, які спричиняють зростання цін на продовольство. Важливо відзначити недостатність дій, спрямованих тільки на регулювання цін. Зокрема, в межах ЄС розгорнулась дискусія стосовно необхідності тіснішої координації ЄС у зв’язку з реформуванням ринків фінансових деривативів (на сільськогосподарські товари) з Міжнародною організацією комісій щодо цінних паперів (IOSCO) та Радою з фінансової стабільності (FSB) з метою вироблення суворіших вимог до спекулятивних операцій. Концентрація на фінансових аспектах забезпечення цінової стабільності на продовольчі, зокрема зернові, товари відповідає також Паризькій зустрічі міністрів сільського господарства G-20. Прийнятим загальним планом дій передбачено: збільшити інвестиції у світовий агропромисловий комплекс; підвищити прозорість фінансових ринків; поліпшити міжнародну координацію для боротьби з кризами та їх запобігання; підвищити ефективність регулювання ринків сільськогосподарських продуктів. Як випливає із загального плану, важлива роль у процесах забезпечення продовольчої безпеки світу відводиться фінансовій складовій. Очікується, що ці заходи, на основі забезпечення надійної інформації, дозволять прогнозувати й коригувати можливі цінові коливання на продовольчих ринках. Ініціатива Світового банку щодо хеджування на ринках деривативів підтримана інвестиційним банком JP Morgan. Ця ініціатива буде спрямована на приватний сектор країн, що розвиваються (в основному Китай та Індію, в яких кліматичні умови спричинили другий сплеск цін на сільськогосподарські товари після продовольчої кризи 2007–08 рр.), включаючи сільськогосподарські кооперативи та підприємства харчової промисловості. Інвестиційний банк JPM пропонуватиме прості інструменти хеджування [4, с. 84-85].

Забезпечення продовольчої безпеки країни залежить від стану аграрних виробників, розвитку їх діяльності та обсягів фінансування. Найважливішою стороною діяльності аграрних підприємств є фінансове забезпечення, оскільки фінансові ресурси потрібні для покриття витрат виробництва й обігу, своєчасного виконання фінансових зобов’язань перед державою, банками та іншими суб’єктами господарювання, формування доходів і прибутків [2, с. 249].

Податковий механізм є невід’ємною складовою системи фінансового стимулювання інвестиційних процесів, оскільки формує інвестиційну привабливість економіки країни в цілому або окремих її секторів. Інвестиційна привабливість аграрного сектору без вжиття державою спеціальних заходів є досить низькою. Враховуючи це, урядом повинні вживатись ефективні заходи щодо стимулювання інвестиційної активності в аграрному секторі економіки. Застосування спеціальних режимів оподаткування у сільському господарстві передбачає формування у їх суб’єктів додаткових обсягів фінансових ресурсів. Це робить їх формою непрямої державної підтримки розвитку агропромислового виробництва та інструментом стимулювання інвестиційної активності в галузі. Внаслідок застосування спеціальних податкових режимів дохідність сільськогосподарського виробництва зростає, що відповідним чином позначається на його інвестиційній привабливості. Такий підхід до формування податкового механізму максимально стимулює інвестиційні процеси, оскільки підвищення ефективності сільськогосподарської діяльності не обумовлює відповідного зростання податкових зобов’язань – навпаки, рівень податкового навантаження у цьому випадку знижується. Крім того, нинішня податкова практика стимулює також процеси вертикальної інтеграції виробництва, оскільки в такому випадку до податкових пільг долучаються переробні та торгівельні структури [5, с. 370].

Відтак основними напрямами удосконалення фінансової системи агропродовольчого сектору у забезпеченні продовольчої безпеки України слід вважати:

1) покращення фінансового забезпечення підприємств агропродовольчого сектору. Необхідно поліпшити структуру та напрямки інвестиційного й фінансового забезпечення, спрямовувати фінансові ресурси на придбання й застосування новітніх технологій і техніки, що в кінцевому підсумку сприятиме поліпшенню результатів господарювання аграрних підприємств;

2) удосконалення податкового регулювання має бути направлене на забезпечення дії спеціальних режимів оподаткування і повинно передбачати, в першу чергу, усунення наявних їх недоліків за принципом максимальної ефективності використання сум податкових зобов’язань, що залишаються у розпорядженні сільгосппідприємств та унеможливлення поширення схем податкової оптимізації, що набули масовості у галузі. При цьому, важливо продемонструвати інвесторам стабільність та прозорість механізму оподаткування, зваженість та послідовність податкової політики, яка б виступала органічною складовою загальної стратегії розвитку аграрного сектору економіки;

3) забезпечення ефективного бюджетного регулювання. Доцільно запровадити державні програми щодо фінансової підтримки аграрних виробників з метою забезпечення продовольчої безпеки;

4) адекватне фінансове регулювання. З метою запобігання зростання цін на продовольство на внутрішньому ринку України потрібно передбачити фінансові механізми стабілізації внутрішнього продовольчого ринку, в тому числі за рахунок збільшення фінансування під утворення оперативних запасів продовольства для інтервенцій у разі надмірного підвищення цін.

Висновки. На сучасному етапі розвитку фінансових відносин важлива роль належить урізноманітненню їх форм і методів, забезпеченню гнучкості щодо встановлення умов впливу на господарську діяльність сільськогосподарських підприємств. Для забезпечення продовольчої безпеки населення країни, необхідним є удосконалення фінансової системи агропродовольчого сектору, яка передбачає покращення фінансового забезпечення підприємств агропродовольчого сектору, удосконалення податкового регулювання, забезпечення ефективного бюджетного регулювання та адекватне фінансове регулювання.

 

Список використаних джерел

1. Саблук П. Т. Продовольча безпека України / П. Т. Саблук, О. Г. Білоус // Економіка АПК. — 2009. — № 10. — С. 3—7.

2. Третяк Н. М. Фінансування аграрного виробництва як запорука продовольчої безпеки країни / Н. М. Третяк // Фінансовий простір. — 2014. — №4 (16). — С. 247—252.

3. Правдюк Н. Л. Формування сталої фінансової системи аграрного сектору / Н. Л. Правдюк // Облік і фінанси АПК. — 2012. — №2. — С. 90—93.

4. Дергалюк І. В. Про посилення фінансової складової забезпечення світової продовольчої безпеки / І. В. Дергалюк // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Економіка. — 2011. — №2 (46). — С. 82—86.

5. Тулуш Л. Д. Вплив податкового механізму на інвестиційну активність у аграрному секторі економіки України / Л. Д. Тулуш // Економічні науки. — Серія : Облік і фінанси. — 2014. — Випуск 11 (41). — С. 367—376.

 

References.

1. Sabluk, P. T. and Bilous, O. H. (2009), “Prodovolcha bezpeka Ukrainy”, Ekonomika APK, vol.10, pp. 3—7.

2. Tretiak, N. M. (2014), “Finansuvannia ahrarnoho vyrobnytstva yak zaporuka prodovolchoi bezpeky krainy”, Finansovyi prostir, vol.4 (16), pp. 247—252.

3. Pravdiuk, N. L. (2012), “Formuvannia staloi finansovoi systemy ahrarnoho sektoru”, Oblik i finansy APK, vol.2, pp. 90—93.

4. Derhaliuk, I. V. (2011), “Pro posylennia finansovoi skladovoi zabezpechennia svitovoi prodovolchoi bezpeky”, Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy Ser. Ekonomika, vol.2 (46), pp. 82—86.

5. Tulush, L. D. (2014), “Vplyv podatkovoho mekhanizmu na investytsiinu aktyvnist u ahrarnomu sektori ekonomiky Ukrainy”, Ekonomichni nauky Seriia Oblik i finansy, vol. 11 (41), pp. 367—376.

 

Стаття надійшла до редакції 20.11.2014 р.