EnglishНа русском

Ефективна економіка № 5, 2015

УДК 336.71

 

Н. В. Бова,

аспірант кафедри банківської справи,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

 

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РЕСУРСНОЇ БАЗИ БАНКІВ В УКРАЇНІ

 

N. V. Bova,

PhD-student of Banking Department, Kyiv National Taras Shevchenko

 

FEATURES OF FORMATION OF TH  RESOURCE BASE OF THE BANKS IN UKRAINE

 

У статті досліджено науково-теоретичні підходи до формування ресурсної бази банківських установ. Проаналізовано динаміку та сучасний стан, а також умови формування ресурсного потенціалу банків в Україні. Визначена роль коштів населення у формування ресурсної бази банку.

 

The article considers the scientific and theoretical approaches for the formation of the resource base of banks. It contains the analysis of the dynamics and current situation and conditions of the resource potential of banks in Ukraine. The research defines the role of public funds for the formation of the resource base of the bank.

 

Ключові слова: банківські ресурси, ресурсна база, ресурсний потенціал банків, заощадження населення, депозитна політика, страхування депозитів.

 

Key words: bank resources, resource base, resource potential of banks, savings, deposit policy , deposit insurance.

 

 

Актуальність проблеми. Сучасні умови господарювання впливають на підвищення вимог щодо функціонування банківських установ в Україні. Це стосується прибутковості, ліквідності, надійності, а також наявності конкурентних переваг у того чи іншого банку. Конкурентна боротьба між банками, яка спричинена дією ринкових важелів розвитку, призводить до зменшення їх кількості. До основних причин припинення діяльності банків можна віднести неспроможність їх нейтралізувати існуючі в банківському секторі ризики, а також відповідати за своїми зобов’язаннями. Така ситуація обумовлена тим, що у фінансово-кредитних установ недостатня ресурсна база, яка включає як власний капітал банку так і залучені та позичені кошти. Слід зазначити, що Національний банк України вживає низку заходів щодо підтримання банками достатнього рівня банківського капіталу за допомогою встановлення певних нормативів, здійснює рефінансування банків для підтримки їх ліквідності, а також на законодавчому рівні намагається припинити відтік капіталу з вітчизняної банківської системи. Проте в Україні все більше банків стають банкрутами, підривається довіра до вітчизняної банківської системи, значна частина коштів населення знаходиться поза банками, не здійснюється кредитування реального сектору економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням стосовно достатності ресурсної бази, підвищення рівня капіталізації банківської системи присвячено праці вітчизняних та зарубіжних науковців, а саме: М.Д. Алексеєнка, О.І. Барановського, А.С. Гальчинського, Т.С. Смовженко, В.В. Коваленко, В.І. Міщенка, С.В. Міщенко, С.В. Науменкової, К.Ф. Черкашиної, І.В. Ларіонової, Ф. Мишкіна, П. Роуза, Дж. Сінкі мл., Д. Розенберга, Е. Долана та інших.

Метою статті є порівняльний аналіз основних джерел фінансових ресурсів банків, а також пошук тих, що є найбільш оптимальними у сучасним умовах господарювання в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Цілком очевидним є той факт, що для успішної діяльності на фінансовому ринку банки використовують не лише власний капітал, але й залучений та позичений. Саме останні два види капіталу становлять левову частку у структурі капіталу кожного банку.

Однак Ф. Мишкін зазначає, що не вигідно нагромаджувати занадто багато капіталу, оскільки це впливає на розмір доходу акціонерів. Так, при отриманні чистого прибутку у розмірі 1 млн. грошових одиниць при сумі активів 100 млн. грошових одиниць, якщо власний капітал становить 10 % , то акціонери отримують дохід у розмірі 10 %, а якщо власний капітал – 5%, дохід акціонера – 20 % відповідно [1].

Цікаву точку зору щодо необхідності та доцільності залучення банком коштів для здійснення своєї діяльності мали класики політичної економіки. Так, Д. Рікардо говорив, що власне функції банкіра починаються тільки з того моменту, коли він утилізує чужі гроші. Поки він оперує тільки власними коштами, він лише капіталіст. Діяльність такого банкіра була б вузькою, і таке підприємство не було б банком” [2].

Отже, для того, щоб суб’єкт господарювання став банком, він повинен отримати право залучати грошові кошти ззовні, які потім будуть використані для здійснення активних операцій. Отримати такий дозвіл можна лише після того, коли буде створено свій власний капітал.

Залучений капітал, зазвичай, значно перевищує власний капітал. Він включає тимчасово вільні грошові кошти фізичних та юридичних осіб, залучені банком на вклади за певну плату, на певних умовах та на строк або до запитання. Досить часто такі операції називають депозитними.

Позичковий капітал – це кредити, які запозичені на міжбанківському ринку або у центрального банку, а також кошти від продажу боргових цінних паперів на грошовому ринку.

Спільним для обох видів капіталу – залученого та позиченого – є те, що це чужі кошти для банку, які знаходяться у тимчасовому розпорядженні банку, але при цьому слід враховувати існуючі відмінності між ними (таблиця 1).

 

Таблиця 1.

Основні відмінності між залученим та позиченим капіталом

Порівняльна характеристика

Залучений капітал

Позичений капітал

Ініціатива запозичення

Від клієнтів (вкладників), позиція банку пасивна

Від банку, оскільки він займає активну позицію

Хто визначає плату за користування коштами

У більшості випадків банк

Плату за користування визначає кредитор

Строк користування коштами та їх кількість

Визначає вкладник з огляду на власні потреби та інтереси

Визначає банк–позичальник

Основні напрямки використання коштів

Для здійснення активних операцій

Для підтримання ліквідності (у більшості випадків)

Необхідність додаткових витрат

Маркетингові витрати для отримання конкурентних переваг

Не потребує додаткових маркетингових витрат

Можлива кількість кредиторів

Банк залучає кошти одночасно від багатьох вкладників

Отримати наступну позику можливо за умови погашення попередньої (у більшості випадків)

Валюта коштів

Національна та іноземна

У більшості випадків лише національна

Джерело: власна розробка

 

Аналізуючи таблицю 1 можна стверджувати, що у залучені кошти є більш привабливими для банківських установ, оскільки у випадку банк займає активну позицію та сам визначає низку ключових моментів, на яких зосереджена увага. Даний факт підтверджено відповідним аналітичним матеріалом (таблиця 2).

 

Таблиця 2.

Динаміка та структура пасивів банків в Україні у 2008-2015 роках

Показники

01.01.

2008

01.01.

2009

01.01.

2010

01.01.

2011

01.01.

2012

01.01.

2013

01.01.

2014

01.01.

2015

Пасиви, усього млн. грн.

599396

926086

880302

942088

1054280

1127192

1278095

1316852

Капітал, млн.грн.

69578

119263

115175

137725

155487

169320

192599

148023

Питома вага капіталу у загальних пасивах,%

11,61

12,88

13,08

14,62

14,75

15,02

15,07

11,24

Зобов'язання банків, млн.грн.

529818

806823

765127

804363

898793

957872

1085496

1168829

Питома вага зобов'язань банків у загальних пасивах,%

88,39

87,12

86,92

85,38

85,25

84,98

84,93

88,76

Кошти фізичних осіб, млн.грн.

163482

213219

210006

270733

306205

364003

433726

416371

Питома вага коштів фізичних осіб у загальних пасивах,%

27,27

23,02

23,86

28,74

29,04

32,29

33,94

31,62

Питома вага коштів фізичних осіб у зобов'язаннях банків,%

30,86

26,43

27,45

33,66

34,07

38,00

39,96

35,62

Джерело: розраховано автором на основі [3]

 

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що на протязі 2008-2013 рр. поступово збільшувалася питома вага капіталу банків у загальних пасивах, хоч і незначною мірою з 11,61 % до 15,07%. Це свідчить про певне нарощення власного капіталу банками України, оскільки збільшення питомої ваги капіталу відбувалося одночасно зі збільшенням обсягу пасивів з 599396 млн.грн. до 1278095 млн.грн. на початок 2014 року. У той же час питома вага зобов'язань банків у загальних пасивах зменшувалася. Але при цьому потрібно зазначити, що питома вага коштів фізичних осіб як у загальних пасивах так і у зобов'язаннях банків з 2008 по 2011 рік зменшувалася, а починаючи з 2011 по 2015 рік зростала. Так, на початок 2015 року питома вага коштів фізичних осіб у зобов'язаннях банків становила майже 40 %.

Деякі дослідники виділяють певні етапи, протягом яких відбувалася зміна ролі і значення заощаджень населення як джерела ресурсного потенціалу вітчизняних банків. А саме: 1 етап формування значної довіри населення до банків і перетворення депозитів фізичних осіб на одне з найголовніших джерел ресурсного потенціалу вітчизняного банківського сектору, що тривав протягом 2002-2005 рр. Даний етап характеризувався відносною стабільністю на валютному і фінансовому ринках, у цей період банки пропонують населенню досить привабливі умови депозитних програм. Як результат, до кінця 2005 року ресурсний потенціал вітчизняних банків майже на 35,0% складався з заощаджень населення. На 2 етапі (2006-2008 рр.) заощадження населення перестають бути головним джерелом формування ресурсної бази вітчизняних банків коли їх питома вага у банківських ресурсах систематично знижувалась. У 2006 р. за рахунок заощаджень населення було сформовано 32,0% від усіх ресурсів банківського сектору України, а на початок 2008 року цей показник знизився до 23,0%. На нашу думку, така ситуація була обумовлена початком світової фінансової кризи та валютною нестабільністю в Україні. Вжиті заходи щодо мораторію на дострокове знаття депозитів дещо зменшили відтік коштів клієнтів з банківської системи, але у той же час негативно вплинули на довіру населення до останньої. Наступний етап можна назвати етапом відновлення довіри населення до банківської системи України та зростання ролі заощаджень у якості основного джерела формування ресурсного потенціалу банків (2010-2014 рр.). Таку ситуацію можна пояснити здебільшого відсутністю в Україні альтернативних джерел вкладення коштів населення. Недостатня розвиненість фондового ринку в Україні робить банківські вклади майже єдиним джерелом вкладення коштів населення. Але подальше погіршення економічної ситуації в Україні, розгортання бойових дій на Сході, різка девальвація гривні, банкрутство банків приводять до зниження довіри населення до банківської системи та, відповідно, до відтоку депозитів. Отже, можна виділити 4 етап, що характеризується зниженням ролі вкладів населення, у якості одного з основних джерел формування ресурсного потенціалу банків в Україні.

Що стосується поточної ситуації, за офіційними даними Національного банку України, обсяг депозитів у національній валюті в березні зменшився на 2,0% (з початку року на 5,7%) – до 345,2 млрд. грн., що відбулося за рахунок зменшення залишків на рахунках фізичних осіб на 4,1% (з початку року на 10,1%) – до 176,3 млрд. грн., водночас вклади юридичних осіб збільшилися на 0,2% (з початку року вони зменшилися на 0,6%) – до 168,9 млрд. грн. Обсяг депозитів в іноземній валюті за місяць знизився на 7,4% (з початку року на 14,4%) – до 16,6 млрд. дол. США (у доларовому еквіваленті), у тому числі юридичних осіб на 7,3% (з початку року на 10,7%) – до 5,1 млрд. дол. США, фізичних осіб на 7,4% (з початку року на 15,9%) – до 11,5 млрд. дол. США [4].Зазначені дані є черговим підтвердженням негативної ситуації, що склалася у банківському секторі України, яка характеризується значним відтоком коштів фізичних осіб з банківського сектору України, що, в свою чергу негативно відображається на ресурсній базі банків в Україні. Негативні наслідки ситуації, що склалася дуже важко переоцінити, адже банки вимушені шукати альтернативні джерела ресурсного забезпечення, а також вирішувати проблему ліквідності. За даними Національного банку України лише за березень 2015 року загальний обсяг рефінансування становить 13 871,14 млн. грн., який було надано 24 банкам. Кредити овернайт становили 7 718,67 млн. грн., були надані 14 банкам. Кредити, отримані шляхом участі у тендері на строк до 90/360 днів становили 3 239,47 млн.грн. – 15 банкам. Кредити під програми фінансового оздоровлення 2 913,00 млн.грн. та були надані 4 банкам [5].

При цьому слід зазначити, що середньозважена процентна ставка за операціями з підтримання ліквідності банків становила 30,43%, облікова ставка при цьому встановлена на рівні 30%, а річна зміна ІСЦ у березні дорівнює 45,8 %. Таке порівняння свідчить про те, що тенденцію здорожчення позичених коштів. Що стосується середньозваженої вартості кредитів та депозитів, залучених від фізичних та юридичних осіб  у національній валюті, вона також  зросла: за наданими кредитами – до 24,16% з 18,64%, за залученими депозитами – до12,36% з 9,06%. Середньозважена ставка за наданими кредитами в національній валюті на міжбанківському кредитному ринку збільшилася до 26,01% річних з 22,39%.

Вищезазначений аналіз підтверджує значну вартість позичених ресурсів для банків, але більш повним він буде у порівнянні зі ставками за депозитами. В Україні компанія Thomson Reuters розраховує індикативну ставку «Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб» (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates, або UIRD) за методикою, розробленою спільно з Національним Банком України, на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються провідними учасниками українського ринку банківських депозитів фізичних осіб. Для розрахунку індексу використовуються номінальні ставки банку по «класичному» депозиту для стандартних сум на відповідні строки. «Класичним» вважається депозит для фізичної особи – нового вкладника, без права поповнення до кінця строку, з виплатою процентів в кінці строку [6].

 

Таблиця 3.

Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (% річних) на 24.04.2015 року

Період

гривня

долар США

євро

3 міс.

20,15

7,94

7,19

6 міс.

20,57

8,69

7,49

9 міс.

20,95

8,86

7,93

12 міс.

21,24

9,22

8,16

Джерело: розраховано автором на основі [6]

 

Висновки. Отже, порівняння вартості залучених та позичених коштів, ще раз підтверджує, що вагомим чинником формування ресурсного потенціалу ділового банку в Україні виступають депозити фізичних осіб, основним джерелом яких є заощадження населення.

Оптимальне співвідношення між основними складовими ресурсної бази, основою якої є вклади населення, сприяє впровадженню оптимізаційної моделі ресурсного забезпечення комерційного банку. Достатня кількість ресурсів дає можливість банківській установі ефективно виконувати свої функції та досягнути основної мети, що полягає у отриманні прибутку за рахунок активних операцій. При цьому достатня кількість ресурсів у банківській установі дозволить підтримувати її ліквідність та надійність, а також нейтралізувати певні ризики, що притаманні банківському сектору.

 

Список використаних джерел.

1. Мишкін Ф. С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Ф. С. Мишкін ; пер. з англ. С. Панчишина. – К. : Основи, 1998. – 963 с.

2. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно–кредитная политика : пер. с англ. / Долан Дж. Э., Кэмпбэлл К. Д., Кэмпбэлл Дж. Р. – М. : Профико, 1991. – 448 с.

3. Основні показники діяльності банків в Україні / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36807&cat_id=36798

4. Основні тенденції грошово-кредитного ринку України за березень 2015 року / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=14716098&cat_id=58038.

5. Інформація щодо підтримання Національним банком України ліквідності банків через різні інструменти за березень 2015 року / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=16283713

6. Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (% річних) на 24.04.2015 року. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/index

 

References.

1. Mishkіn F. S. (1998) Ekonomіka groshej, bankіvs'koї spravi і fіnansovuh runkіv [Economics of money, banking and financial markets], Osnovu, Kiev, Ukraine.

2. Colin D. Campbell, Edwin G. Dolan, Rosemary G. Cambell (1998) Money, Banking, and Monetary Policy, Thomson Learning, Stanford, USA.

3. National bank of Ukraine (2014) “Main indexes on banking activity of Ukraine”, available at www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36807&cat_id=36798 (Accessed 08 May 2015).

4. National bank of Ukraine (2015) “Main tendencies of the monetary maret in Ukraine, March, 2015”, available at: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=14716098&cat_id=58038 (Accessed 08 May 2015).

5. National bank of Ukraine (2015) “Information about support of the liquidity by the National bank of Ukraine using different instruments in March, 2015”, available at  http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=16283713 (Accessed 08 May 2015).

6. National bank of Ukraine (2015) “Ukrainian interest rates index for deposits of individuals (% year) on 24 April 2015”, available at: http://www.bank.gov.ua/control/uk/index (Accessed 08 May 2015).

 

Стаття надійшла до редакції 11.05.2015 р.