EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2012

УДК 338.45:332.14

 

В. Р. Купчак,

к. е. н., доцент кафедри міжнародної економіки, маркетингу і менеджменту

Івано-Франківського навчально-наукового інституту менеджменту Тернопільського національного економічного університету

 

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯМ В РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСАХ

 

EVALUATION OF ENERGY EFFICIENCY AND ENERGY CONSERVATION RESERVES IN THE INDUSTRY IN THE REGIONS

 

У статті досліджена регіональна система стратегічного управління енергоефективністю. Розроблена блок-схема ієрархічного методу стратегічного управління енергозбереженням в регіонах. Визначені основні цілі та завдання генеруючих, передавальних і користувальницьких стратегій як складових енергетичної стратегії регіону. Запропоновані  види промислово-енергетичних кластерів. Наведені цільові показники регіональної стратегії енергозбереження та  характеристика системи стимулюючих заходів в галузі енергозбереження і підвищення енергетичної ефективності як інструменту реалізації стратегії енергозбереження в РПК.

 

The paper analyzes regional strategic management system energy efficiency. Developed a block diagram of a hierarchical method of strategic management of energy conservation in the regions. Defined the main objectives and tasks of generating, transmitting and user strategies as components of the energy strategy of the region. The proposed industrial and energy clusters. Given the targets of the regional strategy of energy saving and characteristic of the system enabling activities in the field of energy saving and increasing energy efficiency as a tool for implementing energy-saving strategies of the PKK.

 

В статье исследована региональная система стратегического управления энергоэффективностью. Разработана блок-схема иерархического метода стратегического управления энергосбережением в регионах. Определены основные цели и задачи генерирующих, передающих и пользовательских стратегий как составляющих энергетической стратегии региона. Предложенные виды промышленно-энергетических кластеров. Приведены целевые показатели региональной стратегии энергосбережения и характеристика системы стимулирующих мероприятий в области энергосбережения и повышения энергетической эффективности как инструмента реализации стратегии энергосбережения в РПК.

 

Ключові слова: енергоресурсозберігання, ергоефективності, енергоаудиторів, паливно-енергетичні ресурси, регіональні промислові комплекси, енергоємність, навколишнє природне середовище, промислово-енергетичні кластери, регіональний паливно-енергетичний баланс.

 

Keywords:  energoresursosberezhenija, arguementive, energy auditors, energy resources, regional industrial complexes, energy, environment, industrial and energy clusters, regional energy balance.

 

Ключевые слова: енергоресурсозберігання, ергоефективності, энергоаудиторов, топливно-энергетические ресурсы, региональные промышленные комплексы, энергоемкость, окружающую природную среду, промышленно-энергетические кластеры, региональный топливно-энергетический баланс.

 

 

Вступ. Підвищення енергоефективності української економіки є найважливішим макроекономічним завданням, вирішення якого вимагає застосування системного підходу до стратегічного управління процесами забезпечення енергозбереження і не може обмежуватися лише окремими заходами щодо скорочення енергоспоживання в усіх сферах економіки. Енергозбереження доцільно розглядати як один з системоутворюючих чинників переходу до сталого розвитку країни, з яким повинні координуватися всі інші види діяльності і заявлені пріоритети розвитку України. У зв'язку з цим, пропонується концепція і основні принципи загального управління енергозбереженням (Total energy-saving management TESM).

Метою дослідження є  розробка та дослідження концептуальних підходів, методологічних основ і організаційно-економічних методів формування регіональної системи стратегічного управління енергоефективністю.

Аналіз останніх публікацій. Комплексність проблеми підвищення енергоефективності визначає широке коло досліджень у цьому напрямі. Різні аспекти підвищення енергоефективності досліджували такі вчені, як Башмаков І. О., Безруких П. П., Гнідий М. В., Кулик М. М., Лапко О. О., Лір В. Е., Маляренко В. А., Микитенко В. В., Огурцов А. П., Суходоля О. М., Черепанова В. О., Шидловський А. К. та ін. Питаннями формування стратегії сталого розвитку окремих регіонів та національної економіки в цілому займалися Александров І. О., Буркинський Б. В., Геєць В. М., Заблодська І. В., Кизим М. О., Коваленко М. А., Масловська Л. Ц., Сенчагов В. К., Пила В. І., Тищенко О. М., Топіха В.І., Шаститко А. Є. та ін.

Виклад основного матеріалу. Концепція TESM передбачає реалізацію системного підходу до організації та управління всіма процесами енергозбереження в усіх сферах соціально-економічної діяльності сучасного суспільства на основі всеосяжного обліку стратегічних інтересів всіх споживачів, транспортувальників і виробників паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), а також відображає необхідність зниження негативного впливу всіх підприємств учасників ланцюга поставок ПЕР на навколишнє природне середовище (НПС).

Концепція TESM реалізується на основі використання наступних принципів: співпричетність; безпека; взаємозамінність ресурсів; ефективність; екологічність;. баланс інтересів; інноваційність; стійкість; комплексність; відповідальність; інтернаціональність; конкретність і результативність. [1]

На рис. 1 показано взаємозв'язок основних напрямів і методів реалізації процесів енергозбереження з міжнародними документами у сфері підвищення енергоефективності та охорони НПС.

 

Рис. 1. Взаємозв'язок напрямків і методів енергозбереження з міжнародними документами у сфері

підвищення енергоефективності та охорони НПС

 

Необхідний ієрархічний метод стратегічного управління енергозбереженням у регіоні на основі формування промислово-енергетичних кластерів (ПЕК)  і використання трирівневої системи стратегій соціально-економічного розвитку регіону, що включає територіальні, функціональні та оперативні стратегії. Функціональні стратегії визначають розвиток окремих сфер економіки і галузей промисловості (рис. 2). Оперативні стратегії розвитку регіону являють собою детально розробляєми на рік плани заходів поетапної реалізації основних напрямів діяльності з територіальними і функціональними стратегіями.

 

Рис. 2. Блок-схема ієрархічного методу стратегічного управління енергозбереженням в регіонах

 

На основі функціональної стратегії розвитку регіону в галузі енергетики з набору стратегій вибирається регіональна енергетична стратегія, яка включає генеруючу, розподільну (передавальну) і призначену для користувача складові. Генеруючі стратегії - це стратегії регіону в галузі виробництва різних видів ПЕР, розподільні (передавальні) - стратегії в області передачі і розподілу. Користувальницькі стратегії визначають обсяги та структуру споживання різних видів ПЕР в регіоні. У таблиці 1 представлені генеруючі, передавальні і користувальницькі регіональні складові енергетичних стратегій.

Після розробки енергетичної стратегії регіону та її складових формуються регіональні стратегії забезпечення енергозбереження: кластерні (для регіональних ПЕК); виробничі (для окремих галузей промисловості та промислових кластерів); споживчі та природоохоронні (для окремих промислових підприємств).

 

Таблиця 1.

Основні цілі та завдання генеруючих, передавальних і користувальницьких стратегій як складових енергетичної стратегії регіону

Енергетична стратегія регіону

Генеруюча стратегія

Передавальна стратегія

Користувальницька

стратегія

Ресурсно-сировинна

Збільшення обсягів виробництва ПЕР в регіоні.

Збільшення обсягів передачі ПЕР в регіоні; розвиток регіональних каналів розподілу ТЕР.

У структурі споживання ПЕР переважають переробні галузі. ПЕР використовуються в основному в регіоні.

Інноваційна

Зниження собівартості виробництва ПЕР з використанням інноваційних технологій; розширення використання ВІЕ і комбінованих виробництв ПЕР.

Зниження втрат у мережах поставок ПЕР на основі інновацій.

Збільшення в структурі споживання ПЕР частки інноваційних енергоефективних підприємств.

Технологічна

Збільшення обсягів виробництва ПЕР необхідної якості з використанням енергоефективних технологій.

Забезпечення необхідної якості передачі і розподілу ПЕР.

Збільшення обсягів споживання ПЕР зростаючими галузями; створення ПЕК

Аутсор-

сингова

Скорочення власного виробництва ПЕР за рахунок використання зовнішніх енергосистем.

Розвиток системи передачі ПЕР з інших регіонів.

Обсяги споживання ПЕР змінюються незначно.

Інсорсин-

гова

Зростання внутрішнього виробництва ПЕР для трансферу в інші регіони.

Розвиток і оптимізація каналів передачі ПЕР.

Структура споживання ПЕР змінюється незначно.

Инфра-

структур-

на

Стабілізація виробництва ПЕР; збільшення використання ВІЕ.

Збільшення обсягів передачі ПЕР на основі зростання потужностей розподільних мереж і установок.

Стабілізація регіонального споживання ПЕР.

 

Під регіональним ПЕК розуміється різновид латерального територіального промислового кластеру, що включає взаємопов'язану сукупність підприємств виробників і споживачів ПЕР, а також підприємств, що реалізують передачу і розподіл енергії, пов'язаних спільними потоками ПЕР, що дозволяє забезпечити підвищення економічної ефективності використання ПЕР за рахунок ефекту масштабу і зниження логістичних витрат; виробничої кооперації, а також виконання спільних проектів та організації інноваційної інфраструктури в галузі енергозбереження. [2]

Можна запропонувати наступні види кластерів ПЕК.

1. Генеруючі кластери - різновид територіальних промислових технологічних кластерів, що об'єднують виробників різних видів ПЕР, що забезпечують ефект на основі координації функціонування об'єктів видобутку і генерації ПЕР.

2. Виробничо-енергетичні кластери - кластери, що включають промислові підприємства різних видів, розташовані на території регіону і вхідні до логістичного ланцюга поставок ПЕР.

3. Вертикально-інтегровані енергетичні кластери об'єднують промислові та енергетичні підприємства, розташовані на території регіону і формуючі ланцюг створення цінності кінцевої промислової продукції.

4. Горизонтальні енергетичні кластери формуються в регіонах, для яких характерна наявність регіональних промислових кластерів функціонально-галузевого типу, що використовують ПЕР з різних джерел, включаючи ВДЕ.

5. Комбіновані енергетичні кластери - це різновид генеруючих кластерів, які забезпечують виробництво ПЕР одного типу, а також мають багатоканальну інфраструктуру передачі та транспортування ПЕР. Зазвичай формуються за участю АЕС, ГЕС та інших великих підприємств енергетики.

6. Зекупераційні енергетичні кластери - це різновид виробничо-енергетичних кластерів, що забезпечують використання вторинних ПЕР і відходів у промисловості та енергетиці регіону.

7. Інноваційні енергетичні кластери включають інноваційну інфраструктуру, яка забезпечує розробку, впровадження та поширення інновацій, в т.ч. розширюють можливості використання ВДЕ.

8. Інфраструктурно-транспортні енергетичні кластери об'єднують підприємства, що забезпечують передачу ПЕР через територію регіону.

Організаційно-функціональний метод реалізації стратегії енергозбереження в промисловості характеризується наявністю державного та  регіонального взаємопов'язаних рівнів управління енергозбереженням в РПК, а також науково-обгрунтованої структури регіональної стратегії енергозбереження з урахуванням необхідності її інтеграції в комплексні стратегії соціально-економічного розвитку регіону, орієнтовані на досягнення цільових показників ефективності та результативності, наведених у таблиці 2.

 

Таблиця 2.

Цільові показники регіональної стратегії енергозбереження

Цілі енерго-

збереження

Показники

Економічні

зниження енергоємності продукції в абсолютному вираженні;

зниження частки витрат на ПЕР в собівартості продукції.

Соціальні

підвищення рівня зайнятості населення в регіоні;

підвищення рівня життя населення;

  зниження несприятливого впливу використання ПЕР на стан здоров'я і НПС;

  підвищення рівня підготовки та перепідготовки фахівців у галузі енергозбереження.

Інноваційні

зниження обсягів споживання ПЕР за рахунок застосування інноваційних енергозберігаючих технологій та ВІЕ;

підвищення обсягів випуску енергозберігаючої продукції.

Інвестиційні

впровадження нових енергоресурсозберігаючих технологій у різних секторах економіки, застосування яких дозволить отримати високу енергоефективність в довгостроковій перспективі;

зростання доходів від експорту ПЕР за рахунок їх економії при реалізації заходів у галузі енергозбереження.

Природоохоронні

зниження викидів шкідливих речовин в навколишнє природне середовище;

рекуперація вторинних енергоресурсів та запобігання втрат ПЕР;

  зростання обсягів виробництва енергії за рахунок використання потенціалу ВІЕ.

 

Необхідна раціональна система розподілу повноважень, предметів відання та відповідальності державних, регіональних органів влади при розробці та реалізації стратегій енергозбереження на всіх етапах стратегічного управління енергозбереженням: формування та проведення державної політики в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності; її інформаційне забезпечення; затвердження стратегічних та оперативних цілей енергозбереження, в т.ч. нормативів енергоефективності; розробка системи стимулювання, в т.ч. визначення розмірів бюджетних асигнувань за економію ПЕР бюджетними установами; розробка заходів з енергозбереження та підвищення енергоефективності; моніторинг; контролінг та енергоаудит; оцінка ефективності заходів з енергозбереження та їх коригування. [3]

У таблиці 3 наведена характеристика системи стимулюючих заходів в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності як інструменту реалізації стратегії енергозбереження в РПК.

 

Таблиця 3.

Характеристика системи стимулюючих заходів в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності

Групи заходів

Повноваження державних органів влади

Повноваження органів влади

регіонів України

Податкові та майнові

Розробка положення про створення особливих економічних зон з високою енегоефективних; формування системи податкових пільг при реалізації програм енергозбереження; трансферт до бюджетів регіонів частини доходів від реалізації квот на викид парникових газів.

Формування регіональної системи податкових пільг при реалізації програм енергозбереження; надання на пільгових умовах в оренду об'єктів, що перебувають у регіональній власності.

Тарифні

Розробка пропозицій щодо структурі інвестиційної складової в тарифах на продукцію та послуги природних монополій, а також положення про компенсацію витрат регіонів, що реалізують програми енергозбереження.

Створення системи компенсації фінансових втрат організаціям - виробникам і транспортувальників ПЕР, пов'язаних зі зниженням енергоспоживання в регіоні; розробка пропозицій щодо інвестиційної складової в тарифах.

Інвестиційні

Розробка системи державної підтримки інвестицій у підвищення енергоефективності; формування державного замовлення на енергозберігаючу продукцію; створення державно - приватних партнерств у сфері підвищення енергоефективності.

Компенсація відсоткової ставки за кредитами на реалізацію інвестиційних проектів у сфері енергозбереження; формування регіонального замовлення на енергоефективну продукцію; субсидування проектів з енергозбереження.

Організаційні

Створення державних центрів підготовки енергоаудиторів; підтримка створення саморегулівних організації у сфері забезпечення енергозбереження.

Проведення конференцій та семінарів з енергозбереження; створення регіональних асоціацій споживачів і виробників ПЕР.

Інноваційно -кадрові

Розробка державної програми наукових досліджень в галузі енергозбереження за участю НДІ НАНУ; формування державної бази даних по інноваційним розробкам і фахівцям в галузі енергозбереження; створення мережі інноваційних центрів; формування державної системи підготовки та перепідготовки кадрів в галузі енергоефективності та логістики енергоресурсозберігання.

Формування регіональної інноваційної інфраструктури енергозбереження; підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації представників підприємств-споживачів ПЕР і співробітників адміністрацій з управління інноваціями в галузі енергозбереження; формування регіонального замовлення на підготовку фахівців у галузі енергозбереження.

 

На рис. 3 показано місце прогнозного регіонального паливно-енергетичного балансу (РПЕБ) в стратегії соціально-економічного розвитку регіону, а також регіональної енергетичної стратегії та стратегії енергозбереження регіону.

 

Рис. 3. Прогнозний РПЕБ як компонент стратегії розвитку регіону,  регіональної енергетичної стратегії та стратегії енергозбереження

 

Структура РПЕБ враховує ступінь доступності ПЕР для промисловості регіонів, а також вплив їх виробництва та використання на НПС. Відзначимо, що при складанні РПЕБ для визначення ціни придбання ПЕР в інших регіонах необхідно враховувати додаткові витрати на можливу заміну в ланцюзі постачань ПЕР.

Блок-схема запропонованої методики складання РПЕБ за принципом «знизу-вгору» наведена на рис. 4. Перевагою запропонованої методики є наявність чіткого взаємозв'язку і звітних, і прогнозних ПЕБ регіонів зі стратегіями їх соціально-економічного розвитку, яка досягається за рахунок того, що початкові варіанти прогнозних РПЕБ формуються не на державному, а на регіональному рівнях.

Висновок. Слід зазначити, що завдання раціоналізації використання ПЕР в регіонах на основі запропонованої методики може бути вирішене шляхом перегляду і оптимізації напрямів та обсягів міжрегіональних потоків ПЕР. Даний підхід передбачає аналіз при складанні прогнозних ПЕБ динаміки зміни цін на ПЕР, вироблених (видобуваємих) в регіоні і поза його з урахуванням логістичних витрат. Для того, щоб на практиці врахувати ціновий фактор, регіони повинні представляти в своїх орієнтовних прогнозних РПЕБ (як однопродуктові, так і зведені) дані по собівартість внутрішнього виробництва (видобутку) кожного виду ПЕР, а також відомості за кінцевими відпускними цінами з різних видів ПЕР.

 

Рис. 4. Блок схема пропонованої процедури складання РПЕБ країни та регіонів «знизу-вгору»

 

Список використаних джерел.

1. Фрай К. Экология или энергетическая безопасность – что важнее? (если бы Маслоу занимался проблемами энергетики) / К. Фрай // Вопросы экономики. – 2006. – № 4. – С. 104–113.

2. Храмов Р. А. Стратегические нефтяные запасы / Р. А. Храмов, Э. М. Халимов // Геология нефти и газа. – 2005. – № 5. – С. 49–54.

3. Яковенко Л. І. Світовий досвід розробки програм енергозбереження / Л. І. Яковенко, О. С. Максименко // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Випуск 255: В 9 т. – Т. ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2009р. – С. 388–398.

 

Стаття надійшла до редакції 20.12.2012 р.