УДК 004.9:331.3

 

О. С. Завгородня,

к. е. н.,доцент кафедри комп'ютерних систем і технологій

Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця

 

ПЕРСПЕКТИВИ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ ПЕРСОНАЛУ В УКРАЇНІ

 

O. S. Zavgorodnia,

PhD in Economics, assistant professor of computer systems and technologies department,

Simon Kuznetz Kharkiv National University of Economics

 

PERSONNEL E-LEARNING PROSPECTS IN UKRAINE

 

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та їх широке проникнення в усі сфери виробничого та суспільного життя значно впливає на умови функціонування підприємств і організацій. Воно створює нові умови до розвитку підприємств та застосування інформаційно-комунікаційних безпосередньо у поточній діяльності, у тому числі у навчанні персоналу підприємств. Для виявлення перспектив застосування систем електронного навчання у виробничій та підприємницькій діяльності українських підприємств проаналізовано детально практику використання таких систем за кордоном, виявлено переваги та недоліки використання таких систем та інструментів у розвитку працівників. У результаті сформовано перелік тенденцій розвитку електронних систем, що сформують нові шляхи їх застосування для бізнес-завдань. Зазначено шляхи впровадження електронного навчання в Україні.

 

The development of information and communication technologies, their implementation in all spheres of economic and civil life influences substantially on functioning of enterprises and organizations. It creates new sources and leverages for enterprise development and implementation of information and communication technologies in operational activities. One of the object of interest of their implementation is personnel development. The practice cases of e-learning usage abroad was analyzed in order to define prospects of e-learning implementation in production and entrepreneurship activities of Ukrainian enterprises. The benefits and shortcomings of e-learning usage in personnel development was investigated. As the result, there list of main tendencies in e-learning development was provided. It may help identify new ways of business e-learning implementation abroad, as well as in Ukraine.

 

Ключові слова: електронне навчання, інформаційні технології у навчанні персоналу, переваги та недоліки електронного навчання, використання електронного навчання для розвитку персоналу, тенденції розвитку електронного навчання.

 

Keywords: e-learning, information technologies in learning personnel, benefits and drawbacks of e-learning, e-learning usage for personnel development, tendencies of e-learning development.

 

 

Постановка проблеми. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та їх широке проникнення в усі сфери виробничого та суспільного життя значно впливає на умови функціонування підприємств і організацій. Останнім часом популяризація систем електронного (e-learning) та змішаного (blended learning) технологічно-збагаченого навчання за кордоном викликало низку публікацій та дискусій науковців світу, що досліджують ефекти використання таких форм навчання та створені ним проблеми. Незважаючи на усі складності впровадження систем електронного навчання та забезпечення їх ефективності, застосування таких систем поширюється як в академічному, так і у виробничому середовищах по всьому світі. У цьому ракурсі постає запитання щодо участі України у зазначених процесах та виявлення причин значного відставання у впровадженні систем електронного навчання на українських підприємствах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням впливу інформаційно-комунікаційних технологій на процеси індивідуального та колективного навчання присвячено роботи багатьох вітчизняних та закордонних вчених, серед яких знаним є науковий доробок Карпентера Р. Г., Кларка Р. С., Мейера Р. Є., Морісона Д, Гісланді П., Кітченхема А., Ванга В. С., Беспалько В. П., Кайміна В. А., Полата Е.С., Лапчіка П. М. та ін. Проблемам практики використання саме систем електронного навчання присвячено роботи Т. Андерсона, К.С. Джіубана, Д. Джонсона, Дж. Дрона, Л. Крамера, Д. Морісона, П.П. Пальмера, Дж. Томаса, Дж. Хелмса, С.С. Чанга та інших. Однак серед українських дослідників електронного навчання проблемам його впровадження у практику підприємств уваги присвячено дуже мало, – українських науковців переважно цікавить використання можливостей електронного навчання у освітній сфері.

Постановка завдання. Беручи до уваги важливість та цінність використання переваг електронного навчання у виробничій та підприємницькій діяльності, завданням цієї статті є виявлення перспектив використання систем електронного навчання у виробничій та підприємницькій діяльності українських підприємств.

Виклад основного матеріалу дослідження. Поширення систем електронного навчання у світі не виникає сумнівів. Причинами такого поширення є низка переваг, що надає саме така форма навчання. Першою і основною перевагою, яку може забезпечити електронне навчання, вважається зниження вартості навчальних програм. Так, згідно дослідження [1, р. 6], 65% опитаних представників підприємств у Великій Британії вважають саме цю перевагу основною для електронного навчання. У інших дослідженнях про зниження вартості як перевагу електронного навчання йдеться більш обережно та зазначається [2], що електронне навчання забезпечує "потенційну можливість зниження вартості навчання". У [4, р. 84, 89] порівняння вартості електронного навчання із традиційними моделями пов'язують напряму із обраними педагогічними моделями та відповідною технологічною базою реалізації системи електронного навчання: у когітивно-поведінковій педагогічній моделі може знижуватись вартість навчання, у коннективістській моделі вартість, навпаки, може його значно підвищувати.

Усі дебати щодо можливості економії грошових коштів при реалізації систем електронного навчання приводять до оцінки ефективності такого типу навчання, що є набагато більше дискутованою. Так, 37% респондентів фронтального дослідження роботодавців [1, р. 6] вважають електронне навчання таким, що підвищує продуктивність праці та ефективність. Згідно дослідження 2015 року [3, р. 9] ефективним електронне навчання вважали вже лише 12% роботодавців. Надалі, у тому ж звіті зазначається [3, р. 11]: "дослідження виявили, що існує загальноприйняте уявлення щодо ефективності використання навчання на робочому місці та за допомогою внутрішніх програм розвитку, у той час як ефективність електронного навчання наразі викликає сумніви". Причиною таких вагань, на думку [5, 6, 7], є спрощене початкове уявлення про особливості застосування інструментів електронного навчання, недостатня якість технічної інфраструктури для ефективної організації такого навчання, низька якість проектування окремих програм та систем електронного навчання.

На нашу думку, другорядною, але не менш важливою причиною таких сумнівів може бути якість використовуваних систем вимірювання ефективності навчальних програм. Так, згідно [3, р. 25] 14% (із 541 опитаних роботодавців) взагалі на оцінюють ефективність навчання, ще 37% – оцінюють лише рівень задоволеності слухачів. Такі спрощені підходи до оцінки результатів навчання не можуть забезпечити гідного зворотного зв'язку.

До безсумнівних переваг електронного навчання відносять можливість нівелювання просторових та часових бар'єрів у навчанні. Так, можливість навчати працівників будь-де зазначається як надзвичайно важливий фактор як для роботодавців [4, р. 81], так і для працівників підприємств [8, р. 48]. Близько 31% роботодавців зазначили важливість забезпечення навчання на робочому місці системами  електронного навчання [1, р. 6]. Також, перевагами електронного навчання роботодавці визнають [2] доступність навчання у необхідний момент та на постійній основі; гнучкість доступу без часових та просторових обмежень; можливість одночасно навчати необмежену кількість працівників; можливість забезпечення єдності подачі матеріалів та дотримання єдиних стандартів навчання; можливість зменшення часу на навчання; можливість відстежувати та контролювати якість, швидкість навчання та його результати; можливості глобального співробітництва; можливість персоналізувати навчання для кожного. Такі переваги електронного навчання для роботодавців є безсумнівними.

До одновних недоліків електронного навчання відносять недостатньо прогнозований рівень вмотивованості та залученості у процес навчання [9]. Згідно опитування користувачів систем електронного навчання [8, р. 48], відсоток користувачів із високою залученістю у електронне навчання складає приблизно 2,6%, тоді як традиційні форми навчання забезпечують залучення приблизно 65,5%.

Низький рівень залученості та вмотивованості при електронному навчанні має наслідком високий рівень вибуття з програм електронного навчання в університетах [7] та незадовільний рівень освоєння на підприємствах [1]. Так, близько 63% підприємств пропонували можливість електронного навчання працівникам, однак у 1/4 організацій успішно закінчують такі програми близько 50% навчених, тоді як для 27% підприємств рівень успішності становить лише 10% (тобто близько 90% працівників, що проходили таке навчання, марно витрачали час та кошти підприємств) [1, р. 5]. Опосередкованими причинами таких незадовільних результатів зазначають у недостатньому рівні зацікавленості програмами менеджерів нижньої ланки управління, а також недостатній рівень технічного забезпечення таких програм [2].

Також бар'єрами та недоліками електронного навчання у організаціях виділяють [2]: обмеження наявної технологічної інфраструктури; недостатність відповідної підтримки для тих, хто навчається; недостатність розмежування сфер, де електронне навчання є більш ефективним, а де краще використовувати традиційні методи (електронне навчання більш ефективне для отримання професійних знань (hard skills) ніж соціальних компетентностей (soft skills)); недостатня якість навчального контенту; недостатня підтримка з боку менеджменту; недостатність знань та навичок інформаційно-комунікаційних технологій окремими групами працівників (що унеможливлює ефективне електронне навчання); недостатня мотивація тих, хто навчається, до успішного закінчення курсу електронного навчання. Окремо варто зазначити значущість одного з висновків дослідження результатів електронного навчання працівників підприємств [8, р. 59]: підвищення кваліфікації персоналу засобами "електронного навчання найбільш ефективне для ситуацій, де спостерігається значна здібність між підходами до роботи та підходами до навчання, де робота полягає у інтенсивному застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій, і де нагально необхідним є оновлений навчальний контент".

Враховуючи зазначені переваги та незважаючи на зазначені недоліки, системи електронного навчання широко використовуються на закордонних підприємствах. Близько трьох четвертих досліджених організацій (78%) використовували електронне навчання [1, р. 2]. Воно є надзвичайно розповсюдженим серед організацій громадського сектору (93%). До того ж відсоток його використання зростає із розміром підприємства: 48% середніх підприємств (50–249 працівників) використовують електронне навчання, тоді як 78–93% великих підприємств залучають власних працівників до процесів електронного навчання (250–999 працівників – 78%, 1000–4999 – 86%, більше 5000 – 93%).

Більше того, передбачається розширення використання електронного навчання найближчим часом. Респондентів з 529 підприємств оцінюють перспективи зростання у своїх організаціях різних форм на інструментів навчання наступним чином: використання електронного навчання зростатиме на 59% підприємств, використання змішаного навчання зросте на 40%, застосування віртуальних навчальних курсів та вібінарів розширюватиметься на 36% підприємств, навчання на основі мобільних пристроїв – на 25%, масові відкриті онлайн курси використовуватимуться на 13% (тоді як 12% підприємств планують відмовитися від такої практики), гейміфіковане навчання використовуватимуть 11% підприємств (планують відмовитися – 11%) [3, р. 10].

Згідно того ж дослідження [2, р. 16] наразі найбільш популярними технологіями електронного навчання є мобільне навчання (57%), віртуальні класи (40%), соціальні медіа (30%), вебінари (25%). Також очікується, що п'ятірку найбільш вживаних методів навчання у наступному році складатимуть: навчання на робочому місці (50%), електронне навчання (29%), внутрішні програми розвитку (25%), навчання у колег (як безпосередній інструктаж, так і через онлайн мережі практиків) (25%), зовнішні конференції та майстеркласи (15%) [3, р. 11].

У якості основної мети використання електронного навчання більше 50% зазначають тренування за вимогами законодавства та виконання законодавчо-правових норм (безпека, гігієна, захист даних), а також у процесах первинного інструктажу – 34% [1, р. 3].

Таке широке розповсюдження різних форм та інструментів електронного навчання на підприємствах зумовлює також суттєву активність населення у рамках електронного навчання. Так, за даними [10], у 2007–2010 рр. відсоток жителів Євросоюзу, хто використовував мережу Інтернет для цілей навчання варіювався близько 52–60% від усіх активних користувачів (тих, хто взагалі користувався мережею). Більше того, безпосередньо онлайн-курси проходили в середньому 8% від усіх активних користувачів Євросоюзу у 2013 р., тоді як за окремими країнами такий показник склав: 16% – у Фінляндії, 11–15% у Литві, Іспанії, Великій Британії, Ісландії та Норвегії. Найбільш активними групами у здобутті освіти через онлайн-курси виявилися професіонали з інформаційно-комунікаційних технологій (їх частка варіювалася до 23–26%), а також осіб віком від 16 до 24 років із вищою освітою (їх частка варіювалася до 15–31%) [10]. Авжеж, ці групи можуть перетинатися (та певне і перетинаються). Однак основним висновком із такої статистики є значний, статистично підтверджений рівень участі населення країн Євросоюзу у електронному навчанні.

Однією з вагомих причин такої участі може бути значні зусилля державних та громадських органів у створенні, підтримці та розповсюдженні систем масових відкритих онлайн курсів (Massive Open Online Courses, MOOCs).

Згідно робіт різних дослідників, найбільш очікуваними тенденціями у запровадженні та застосуванні електронного навчання є:

 - очікується значне зростання застосування електронного навчання у секторі приватних послуг та громадському секторі розвинутих країн [1, р. 4];

- розширення можливостей використання штучного інтелекту у середовищах електронного навчання [2];

- розширення ігрових практик навчання із фокусуванням на досвіді користувачів, розширене використання і розмиття технологій у управлінні знаннями і їх передачі [2];

- поява більшої кількості електронних курсів на основі коннективістської моделі, що включатиме більш складні методи пошуку та відкриття знань, у тому числі на основі аналізу сховищ знань та методів data mining  [4, р. 90–91];

- поява об'єктно-орієнтованих, контекстуальних, заснованих на діяльності моделей навчання. Поява нових теорій та педагогічних моделей навчання на основі колективного знання та досвіду  [4, р. 90–91];

- підвищення стандартизованості та регулювання у сфері електронного навчання [11].

Зазначені тренди доводять перспективність розвитку такої форми навчання для підприємств країн із розвинутою економікою. Більшість переваг електронного навчання можуть бути використані і на українських підприємствах, оскільки можливості зниження вартості навчання, його контекстуалізація та швидке оновлення матеріалу є універсальними перевагами, доступними для бізнесу будь-якої країни світу. Однак позиції України у запровадженні електронного навчання оцінити на основі оприлюднених статистичних даних неможливо, – такі дані не збираються на державному рівні. Більше того, навіть дані щодо комп'ютеризації та автоматизації виробничої та підприємницької діяльності збираються лише періодично у вибіркових дослідженнях. Однак поверхневе опитування працівників підприємств (у м. Харків) свідчить про віддаленість перспектив використання електронного навчання у навчанні персоналу на робочому місці.

Локомотивом розвитку та впровадження систем електронного навчання в Україні наразі виступає освітній сектор, що намагається активно розвивати відповідні пирогами. Освітні інституції як джерело реального досвіду можуть забезпечити проникнення таких технологій на підприємства, що дає надію на розвиток електронного навчання у реальному секторі економіки.

Висновки з проведеного дослідження. У результаті проведеного аналізу наукових статей та статистичних джерел було виявлено переваги та недоліки застосування електронного навчання на підприємствах. На їх основі було виокремлено провідні тенденції з розвитку таких систем у світі. Отримані результати можуть стати рушієм для свідомого використання систем електронного навчання у навчанні працівників українських підприємств.

 

Література.

1. Focus on e-learning. CIPD survey report. London : Chartered Institute of Personnel Development, 2011. [Electronic resource]. – [Electronic data]. – Access mode : http : http:// www.cipd.co.uk. – Title from the screen.

2. Egan J. E-learning / J. Egan, factsheet of CIPD, revised June 2012. [Electronic resource]. – [Electronic data]. – Access mode : http : //www.cipd.co.uk. – Title from the screen.

3. Learning and development 2015 [Electronic resource] // Annual survey report 2015. Chartered Institute of Personnel Development. – 2015. – May. [Electronic data]. – [Electronic data]. – Access mode : http:// www.cipd.co.uk. − Title from the screen.

4. Anderson T. Three generations of distance education pedagogy / T. Anderson, J. Dron // International Review of Research in Open and Distance learning, 2011. – Vol. 12, No. 3. – Рр. 80–97. [Electronic resource]. – [Electronic data]. – Access mode : http : //www.irrodl.org/index.php/irrodl/article/viewFile/ 890/1826. – Title from the screen.

5. Kitchenham A. Blended learning across disciplines: Models for implementation / A. Kitchenham, editor. – Hershey: Information Science Reference (an imprint of IGI Global), 2011. – 278 p.

6. Morrison D. E-learning strategies: How to get implementation and delivery right first time / Don Morrison. – England : Wiley Publishing. − 2003. – 428 p.

7. Minocha S. Learner-centred design and evaluation of web-based e-learning environments / S. Minocha, H. Sharp. The 7th HCI Educators Workshop: Effective Teaching and Training in HCI, 1–2 April 2004, University of Central Lancashire, Preston. [Electronic resource]. – [Electronic data]. – Access mode : http: //www.ics.heacademy.ac.uk/events/displayevent.php?id=73. – Title from the screen.

8. Batalla-Busquets J.P. On-the-job e-learning: worker's attitudes and perceptions /JP. Batalla-Busquets, C. Pacheco-Bernal // The International Review of Research in Open and Distance Learning, 2013.– Vol. 14, No. 1. – Pp. 40–64. – [Electronic resource]. – [Electronic data]. – Access mode : http : //www.irrodl.org/index.php/irrodl/article /viewFile/1304/2444. – Title from the screen.

9. Johnson D. Comparing student assessments and perceptions of online and face-to-face versions of an introductory linguistics course / D. Jojnson, C.C. Palmer // Online Learning, 2015. – Vol. 19, Issue No. 2. – Pp. 33–50. [Electronic resource]. – [Electronic data]. – Access mode : http : //www.onlinelearningconsortium.org/publications/olj_main. – Title from the screen.

10. Eurostat Official Statistical Database [Electronic resource]. – [Electronic data]. – Access mode : http : //www.ec.eurostat.org. – Title from the screen.

11. Абрамов О. М. Про становлення, розвиток та взаємозв'язок стандартів та специфікацій електронного навчання (e-learning) / О. М. Абрамов // Вісник Харківської державної академії культури, 2012. – № 37. – С. 284–293.

 

References.

1. CIPD (2011) "Focus on e-learning. CIPD survey report. London : Chartered Institute of Personnel Development" [Online], available at: http://www.cipd.co.uk. – (Accessed 9 August 2015).

2. Egan J. (2012) "E-learning", factsheet of CIPD, revised June 2012. [Online], available at: http : //www.cipd.co.uk (Accessed 9 August 2015).

3. CIPD (2015) "Learning and development 2015. Annual survey report 2015", Chartered Institute of Personnel Development, May. [Online], available at: http:// www.cipd.co.uk. (Accessed 9 August 2015).

4. Anderson T., J. Dron (2011) "Three generations of distance education pedagogy", International Review of Research in Open and Distance Learning, Vol. 12, No. 3. [Online], available at: http : //www.irrodl.org/index.php/irrodl/article/ viewFile/ 890/1826. (Accessed 9 August 2015).

5. Kitchenham A. (2011) "Blended learning across disciplines: Models for implementation", Hershey: Information Science Reference (an imprint of IGI Global).

6. Morrison D. (2003) "E-learning strategies: How to get implementation and delivery right first time", England : Wiley Publishing.

7. Minocha S., Sharp. H. (2004) "Learner-centred design and evaluation of web-based e-learning environments", The 7th HCI Educators Workshop: Effective Teaching and Training in HCI, 1–2 April 2004, University of Central Lancashire, Preston. [Online], available at: http: //www.ics.heacademy.ac.uk/events/displayeve nt.php?id=73. (Accessed 9 August 2015).

8. Batalla-Busquets J.P., Pacheco-Bernal C. (2013) "On-the-job e-learning: worker's attitudes and perceptions",  The International Review of Research in Open and Distance Learning, Vol. 14, No. 1, Pp. 40–64. [Online], available at: http : //www.irrodl.org/index.php/irrodl/article/viewFile/1304/2444. (Accessed 9 August 2015).

9. Johnson D., Palmer C.C. (2015) "Comparing student assessments and perceptions of online and face-to-face versions of an introductory linguistics course", Online Learning, Vol. 19, Issue No. 2, Pp. 33–50. [Online], available at: http: //www.onlinelearningconsortium.org/publications/olj_main. (Accessed 9 August 2015).

10. Eurostat Official Statistical Database [Online], available at: http://www.ec.eurostat.org. (Accessed 9 August 2015).

11. Abramov O.M. (2012) "The establishment, development and connection of standarts and specifications of e-learning", Visnyk Kharkivskoi Derzhavnoi Akademii Kultuty, Vol. 37, Pp. 284–293.

 

Стаття надійшла до редакції 07.08.2015 р.