ІНВАРІАНТНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТЕХНОГЕННИХ ЗБИТКІВ У НАЦІОНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ

 

Рецензія на монографію «Техногенні збитки у національному господарстві: економічне оцінювання та засади державного регулювання»* (автор — Бублик М. І.)

 

 

Наразі, господарська діяльність в Україні, будучи номінально спрямованою на оптимізацію ресурсного забезпечення й отримання прибутків, змушена враховувати негативні еколого-економічні зміни від результатів своєї діяльності. Зазначене потребує економічного оцінювання тих втрат, шкоди й збитків (у натуральних і вартісних формах), які у процесі та внаслідок своєї діяльності зазнають підприємства, зокрема, та національне господарство, загалом. Адже, коли на мікрорівні ця проблема швидше пов’язана із необхідністю в розвитку виробничих фондів (підвищенням ефективності їх використання, модернізацією технології виробництва тощо), то на макрорівні вона переростає у загрози аварійних пошкоджень чи руйнувань основних виробничих фондів, виникнення високих степенів забруднення навколишнього природного середовища, що також веде до зниження рівня людського потенціалу та зростання техногенних збитків у національному господарстві.

Відомо, що до загрозливого рівня техногенних збитків у національному господарстві та погіршення якості життя населення (зростання кількості захворювань, зниження тривалості життя, підвищення смертності тощо) в масштабах суспільства привів зростаючий деструктивних вплив господарської діяльності на навколишнє природне середовище, який зумовлений низьким заміщенням споживання невідновлюваних та перевищенням відтворення відновлюваних природних ресурсів. Все це зумовлює необхідність розроблення нової соціально-економічної політики нашої держави, яка б не тільки враховувала прогнозовані обсяги антропогенного навантаження на довкілля, а й визначала в довгостроковій перспективі адекватні інструменти механізму державного регулювання техногенних збитків. Для економічної науки зі всією очевидністю постала проблема подальшого розроблення теоретичних та методологічних засад з економічного оцінювання, прогнозування та інструментального забезпечення державного регулювання техногенних збитків в межах національної економіки України.

Розв’язанню проблем розвитку методології економічного оцінювання техногенних збитків та формування засад їх державного регулювання у масштабах національного господарства і присвячено рецензовану монографію М. І. Бублик, тому вона, без сумнівів, є актуальною.

Слід зазначити той факт, що сьогодні актуальним для управління національним господарством є вирішення проблеми формування адекватних реальним процесам в національній економіці інструментів державного регулювання техногенних збитків з врахування інваріантності її розвитку. Це вимагає виявлення у механізмі державного регулювання техногенних збитків тих інструментів, які є більш результативними за масштабами відвернених (попереджених) збитків і дозволяють досягти мети за мінімально можливих витрат, що реалізовано автором монографії за використання відомих (державно-приватне партнерство, соціальна відповідальність бізнесу тощо) та запропонованих (техногенне страхування, техногенна рефлексія та гомологізація освіти) інструментів. Для вибору типу механізму державного регулювання техногенних збитків відповідно до рівня деструктивного впливу господарської діяльності автором було розроблено модель нечіткого кластеризування за складовими факторів виникнення цих збитків як у цілому національному господарстві, так і в кожному виді економічної діяльності та їх просторовою концентрацією.

Автор стверджує (у першому розділі монографії) актуальність розширення інструментарію державного регулювання техногенних збитків у національному господарстві України, оскільки від його ефективності та адекватності рівням деструктивного впливу господарської діяльності на суспільство й населення, а також особливостей макроекономічного середовища в державі, залежатиме здатність національної економіки зберігати стабільність, протидіяти несприятливим факторам зовнішнього середовища та забезпечувати свій постійний розвиток. У тому числі, наукове видання присвячене дослідженню відомих у світі та актуальних сьогоднішньому стану національної економіки України методів економічного оцінювання техногенних збитків, спричинених як звичайною, так і надзвичайною господарською діяльністю людини. За результатами аналізу еволюції ключових понять теорії економічних збитків автор розширила класифікацію техногенних збитків у національному господарстві, ввівши як класифікаційні ознаки: напрям дії вражаючих факторів, часовий вектор, момент відшкодування, форму оцінювання тощо.

У другому розділі монографії автор аналізує стан національного господарства, фактори формування техногенних збитків у ньому та систему їх економічного оцінювання. За результатами кореляційно-регресійного аналізу факторів деструктивного впливу господарської діяльності на довкілля й суспільство та рівнів сприйняття цього впливу реципієнтами автор встановила існування стійких взаємозв’язків між факторами формування техногенних збитків. Зазначене дозволило отримати з достатнім ступенем ймовірності прогнозні значення на найближчі три роки досліджуваних величин певних видів факторів формування техногенних збитків на основі побудованих автором трендових моделей та за допомогою методу ранжування цих моделей. А, у третьому розділі автор наукового видання представляє дослідження нормативно-законодавчого забезпечення методів економічного оцінювання та шляхів державного регулювання техногенних збитків як в Україні, так у світі, а також репрезентує порівняльний аналіз розрахунку загального техногенного збитку, завданого населенню, довкіллю й суб’єктам економічної діяльності надзвичайною ситуацією техногенного характеру, за діючою (нормативно-затвердженою) методикою та запропонованим автором методом оцінювання техногенних збитків, спричинених надзвичайною господарською діяльністю підприємств. У цій відповідності автор запропонувала науково-методичний підхід до економічного оцінювання завданих техногенних збитків, спричинених звичайною господарською діяльністю підприємств у різних видах економічної діяльності національного господарства за обсягами сукупних потоків техногенних відходів. Запропонований підхід ґрунтується на використанні етапів оцінювання спожитих ресурсів; вивчення технологій виробництва; збирання даних про потоки техногенних відходів; аналізування даних про сукупні шкоду, втрати та витрати як у національному господарстві, так і в окремих його видах економічної діяльності.

З метою розробки концепції комплексного економічного оцінювання техногенних збитків у національному господарстві автор побудувала (у четвертому розділі монографії) систему індикаторів для оцінювання техногенної шкоди, втрат та збитків у національному господарстві, а також розробила модель техносолітона (симбіозу економічних структур з мінімальними техногенними збитками) для побудови концептуальних засад механізму державного регулювання техногенних збитків та національної логістичної системи, спрямованої на регулювання логістичних потоків в межах запропонованого механізму.

У цій відповідності, за використання результатів комплексного економічного оцінювання та прогнозування обсягів техногенних викидів, скидів і відходів автор застосовує нечітко-логічні методи, що належать до методів експертного оцінювання з метою визначення та прогнозування прямих і непрямих техногенних збитків у національному господарстві. На основі розробленої у п’ятому розділі наукового видання нечітко-логічної експертної системи для оцінювання непрямих техногенних збитків автор розробила: а) методологічні засади з оцінювання, моделювання та прогнозування рівнів техногенної захворюваності та техногенної смертності населення України, що дає змогу визначати частку від загальної захворюваності чи смертності, зумовлену деструктивним впливом постійного забруднення (обсягами викидів, скидів і відходів); б) концептуальні положення для формуванні адекватної (відповідної) податкової політики, обґрунтувавши необхідність введення техногенного податку як окремого додаткового елементу податкової політики в умовах критичних рівнів деструктивного впливу господарської діяльності. Поряд із зазначеним, у науковому виданні представлено (у шостому та сьомому розділах) результати теоретико-методологічного обґрунтування науково-прикладних положень формування механізмів державного регулювання техногенних збитків у національному господарстві та їх інструментів. Зокрема, розроблений метод вибору механізмів державного регулювання техногенних збитків у національному господарстві на основі методу нечіткого кластеризування дає змогу формувати адекватні бюджетно-податкові інструменти досліджуваного механізму відповідно до рівнів деструктивного впливу господарської діяльності в окремо вибраних видах економічної діяльності та адміністративно-територіальних одиницях. Окрім теоретико-концептуальних та методологічних здобутків у монографії представлено і науково-прикладні розробки програмно-цільових засад упровадження механізмів державного регулювання техногенних збитків у національному господарстві, а також формування інструментів їх державного регулювання, серед яких інноваційно-інвестиційні інструменти: державно-приватне партнерство та техногенне страхування прогнозованих збитків, а також мотиваційні інструменти: соціальна відповідальність бізнесу, влади й громадських організацій, техногенної рефлексії та гомологізації освіти тощо.

Автор одержала наукові положення, сформулювала висновки і рекомендації, в обґрунтованості і достовірності яких не доводиться сумніватися. Підґрунтям цього ствердження є інформаційно-фактологічна база та інструментарій дослідження.

Достовірність наукових положень, які одержала М. І. Бублик, доведена як застосуванням інформації, яка не викликає сумнівів щодо реального відтворення ситуації і тенденцій, так і використанням методів логічного, статистичного та економіко-математичного аналізу, що сприяли підвищенню точності оцінювання показників й адекватності результатів ситуації, що склалася в обраній сфері дослідження. Слід зазначити, що рецензована монографія є класичною за структурою, містить усі необхідні складники і структурні елементи, у тому числі додатки для обґрунтування й деталізування науково-прикладних розробок і концептуальних положень.

Одержані автором наукові результати беззаперечно є вкладом у теорію та практику економіки та управління національним господарством в умовах загострення еколого-економічної кризи розвитку національної економіки України.

Отже, монографія М. І. Бублик «Техногенні збитки у національному господарстві: економічне оцінювання та засади державного регулювання» є закінченою кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто автором. Дане дослідження репрезентує нове вирішення актуальної проблеми економічного оцінювання техногенних збитків і їх державного регулювання й, у сукупності, постає суттєвим внеском у поглиблення теоретичних і методологічних основ з економічного оцінювання та інструментального забезпечення управління національною економікою. Запропоновані наукові розробки доведені до такого методологічного рівня, який дозволяє рекомендувати їх до впровадження державним органам влади та вищим навчальним закладам. Вона стане корисною для науковців, аспірантів і студентів, а також фахівців у галузі економіки та управління національним господарством.

Рецензент: Ілляшенко С. М., д.е.н., професор,  завідувач кафедри маркетингу та управління інноваційною діяльністю, Сумський державний університет

 

*Бублик М. І. Техногенні збитки у національному господарстві: економічне оцінювання та засади державного регулювання: монографія / М. І .Бублик. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 420 с.

 

Рецензія надійшла до редакції 14.08.2015 р.