EnglishНа русском

Ефективна економіка № 10, 2015

Переглянути у форматі pdf

ВПЛИВ ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ НА ЕКОНОМІЧНУ СИТУАЦІЮ В УКРАЇНІ
К. П. Черненок

УДК:331.25(477)

 

К. П. Черненок,

к. е. н., доцент (б.в.з.) кафедри фінансів і кредиту,

Чорноморський державний університет імені Петра Могили, м. Миколаїв

 

ВПЛИВ ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ НА ЕКОНОМІЧНУ СИТУАЦІЮ В УКРАЇНІ

 

K. P. Chernenok,

cand. sc. (econ.), assoc. prof. of the department of finance and credit,

Petro Mohyla Black Sea State University

 

Influence of pension reform on the economic situation in Ukraine

 

Здійснено аналіз впливу реформування пенсійної системи України на економічну ситуацію в країні. Проведене дослідження дало змогу систематизувати зміни у сфері пенсійного забезпечення, які відбулися з запровадженням основних законів, що регулюють зазначену сферу, а саме: «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Недержавне пенсійне забезпечення», «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Окрім того, досліджено вплив реформування національної пенсійної системи на загальноекономічну ситуацію в країні, у тому числі розвиток фінансового ринку. Це дозволило довести, що перспективним напрямом розвитку пенсійної системи України має бути посилення накопичувальних принципів у пенсійному забезпеченні, що сприятиме використанню пенсійних коштів  в якості інвестиційних ресурсів. Отримані результати дослідження можуть бути використані при формуванні програм соціально-економічного розвитку держави в частині удосконалення національної системи пенсійного забезпечення.

 

The influence of pension reform in Ukraine on the economic situation in the country is analysed. The research made it possible to identify changes in pension provision, which introduced with basic pension laws, namely: “On Compulsory State Pension Insurance”, “On Non-State Pension Provision”, “On Measures To Ensure The Legislative Reform Of The Pension System”. In addition, the influence of the national pension system reform in the overall economic situation in the country, including the development of the financial market is investigated. It proves that promising direction of development of Ukraine's pension system should be to enhance accumulation components being involved and used as investment resources. The findings of the article can be used in the formation of socio-economic development in terms of improvement of the national pension system.

 

Ключові слова: пенсійна реформа, накопичувальний принцип, інвестування, пенсійні активи, недержавне пенсійне забезпечення.

 

Keywords: pension reform, accumulation principle, investing, pension assets, non-state pension provision.

 

 

Постановка проблеми. Реформування національної пенсійної системи має бути запорукою економічного розвитку, значимою передумовою соціальної стабільності. Окрім того, важливо коригувати параметри національної пенсійної системи, що зумовлено необхідністю адаптування до динамічних змін в усіх сферах економічної діяльності й життя суспільства. Міжнародний досвід засвідчує, що найбільш пріоритетним напрямом реформування національних пенсійних систем на сучасному етапі є посилення принципу  багаторівневості у фінансуванні пенсій. В Україні з часу перших реформаційних змін, що призвели до докорінної трансформації структури національної пенсійної системи минуло більш ніж 10 років, тож актуальним є аналіз впливу пенсійної реформи на економічну ситуацію в країні протягом цього періоду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-методологічним підґрунтям досліджень у сфері даної проблематики є розробки вчених Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи. Вчені вищезазначеної установи провели дослідження процесів реформування національної пенсійної системи, результатом чого став випуск колективної монографії [1]. Крім того, детальний аналіз базового закону, що регулює сферу пенсійного забезпечення в Україні наведено у праці Б.О. Надточія та Л.А. Демчук [2]. Докладно досліджували проблеми реформування пенсійних систем зарубіжні вчені, такі як М. Батлер [3], В. Роїк [4], Е. Уайтхауз [5]. Втім, реформування національної пенсійної системи триває, тож дослідження його впливу на економічну ситуацію в країні є вкрай актуальним.

Метою статті виступає дослідження впливу пенсійної реформи в Україні на економічну ситуацію в країні.

Виклад основного матеріалу. Офіційним початком реформування пенсійної системи України вважається 2004 р., у якому набрали чинності нові закони, що регулюють сферу пенсійного забезпечення [6, 7]. Законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення» принципово змінено структуру пенсійної системи, сформовано основи для розвитку нової моделі пенсійного забезпечення. Наступний активний етап реформування настав у 2011 р., з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» [8]  (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Вплив запровадження нового законодавства на сферу пенсійного забезпечення

Період

Зміни в  пенсійному законодавстві

Вплив на пенсійне забезпечення

2004 р.

Запровадження трирівневої пенсійної системи

Збалансування демографічних та економічних ризиків у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування

Введення поняття страхового стажу

Забезпечення більш справедливого та цільового використання коштів системи державного пенсійного страхування

Поява накопичувальної складової пенсійної системи (другий і третій рівень пенсійної системи)

Створення умов для поліпшення стану сплати пенсійних внесків, стимулювання відтоку коштів з “тіньового” сектору економіки, індивідуалізація пенсійних накопичень

Регламентація діяльності системи недержавного пенсійного забезпечення

Зменшення залежності від державної пенсійної системи, можливість мати рівень пенсії, що залежить виключно від фінансових можливостей особи протягом життя

2011-2012 рр.

Обмеження розміру пенсії 10-ма прожитковими мінімумами                                                   

Зниження навантаження на розподільчий компонент пенсійної системи шляхом зниження його витрат

Поетапне підвищення стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років окремим категоріям працівників

Зміна пенсійного віку: поетапне підвищення пенсійного віку жінок та зміна граничного віку перебування на державній службі

Збільшення співвідношення між платниками пенсійних внесків та пенсіонерами

Збільшення ставки підвищення розміру пенсії у разі відкладення виходу на пенсію (при призначенні пенсії за вислугу років та за віком)

Стимулювання до продовження трудової діяльності після настання пенсійного віку

Джерело: складено на основі аналізу законів України [6; 7; 8]

 

Аналіз власне пенсійних змін є складовою дослідження впливу на економічну ситуацію в країні, адже за даними Державного комітету статистики [9], третина населення України – пенсіонери. Тож їх рівень життя є не лише індикатором ефективності пенсійної системи, але й показником економічного благополуччя населення.

Відповідно до зазначеного у табл. 1, другий і третій рівень національної пенсійної системи – накопичувальна складова, сутність якої полягає в акумулюванні коштів на індивідуальних рахунках для фінансування власної пенсії у майбутньому. Саме поступовий перехід від виключно розподільчої пенсійної системи та поява накопичувальних принципів у пенсійному забезпеченні є головним здобутком початкового етапу реформування пенсійної системи України. Надалі головною метою є підвищення ефективності розподільчого компонента та обґрунтування умов функціонування накопичувальних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення. Таким чином, реформування пенсійної системи направлене на зниження навантаження на розподільчий компонент та створення умов для функціонування накопичувальної складової пенсійного забезпечення. Запровадження державного накопичувального компонента (другий рівень пенсійної системи відповідно до Закону України [6]) залишається перспективним завданням реформування пенсійної системи. Отже, накопичувальні принципи у пенсійному забезпеченні на даному етапі в Україні реалізовано лише за рахунок недержавного пенсійного забезпечення.

Слід зазначити, що протягом останнього десятиліття розвиток недержавного пенсійного забезпечення суттєво інтенсифікувався. Так, за даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [10], кількість недержавних пенсійних фондів (НПФ) на кінець першого півріччя 2015 р. – 72, а учасників за укладеними пенсійними контрактами – 833,5 тис. осіб. Однак якщо корпоративні пенсійні фонди можуть розвиватися за рахунок коштів, що отримують від своїх засновників, то для відкритих пенсійних фондів сьогодні проблематичним є залучення приватних осіб із числа потенційних учасників у зв’язку з низьким рівнем доходів населення, а також недовірою до НПФ і недостатньою інформацією про їх діяльність. Внаслідок цього, нині можна констатувати відсутність сформованого попиту з боку потенційних учасників НПФ на недержавне пенсійне забезпечення.

А втім одним з найбільш суттєвих наслідків реформування національної пенсійної системи та розвитку недержавного пенсійного забезпечення є зростання темпів розвитку ринку капіталів. Адже розвиток недержавного пенсійного забезпечення відповідно створює попит на довгострокові фінансові інструменти. З рис. 1 видно, що досі переважає консервативна стратегія інвестування пенсійних активів. Однак подальший розвиток накопичувальної складової пенсійної системи сприятиме не лише кількісним, але й якісним змінам. Оскільки адміністратори недержавних пенсійних фондів, формуючи інвестиційні портфелі мають керуватись загальними принципами інвестиційної діяльності, оцінюючи ризик та дохідність.

 

 

Рис. 1. Структура інвестованих пенсійних активів, станом на 30.06.2014 р., млн. грн.

Примітка. Категорія «інше» включає в себе об’єкти нерухомості, банківські метали та інші активи, не заборонені законодавством України

Джерело: дані Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [10]

 

Загалом слід зазначити, що частка активів пенсійних фондів (у % до ВВП) залишається низькою. Проте подальша трансформація системи пенсійного забезпечення, зростання ролі накопичувальних принципів сприятиме акумулюванню пенсійних коштів й удосконаленню фінансової інфраструктури.

Іншим наслідком реформування пенсійної системи України з посиленням страхових принципів у пенсійному забезпеченні стає розвиток страхування життя (рис. 2).

 

Рис. 2. Динаміка страхових премій та страхових виплат із страхування життя, 2008–2014 рр.

 

Подальший його розвиток призведе до зниження вартості страхування внаслідок посилення конкуренції, що дозволить зробити даний сегмент страхування більш доступним для людей з різним рівнем доходу.

Аналізуючи вплив реформування пенсійної системи на економічну ситуацію,  необхідно зазначити тісний взаємозв’язок сфери пенсійного забезпечення та ринку праці. Заходи спрямовані на посилення страхових принципів у пенсійному забезпеченні мають стимулювати працівників уникати тіньових схем виплати заробітної плати, сприяти підвищенню рівня економічної активності населення, позитивно впливати на пропозицію якості робочої сили, тощо. Так, поширення тіньової економіки негативно впливає на ефективність пенсійної системи, зменшуючи рівень надходжень до Пенсійного фонду, оскільки призводить до зменшенням офіційного рівня зайнятості та доходів. Для протидії цьому також доцільним є запровадження багаторівневої моделі пенсійного забезпечення. Адже  незареєстрована зайнятість або приховування доходів зменшує рівень надходжень до розподільчої системи і відповідно, рівень виплат пенсіонерам у поточному періоді. На противагу цьому, посилення накопичувальних принципів означатиме необхідність перераховувати кошти для акумулювання власного пенсійного капіталу. Отже, посилюється взаємозв’язок між страховими внесками та розміром майбутньої пенсії. З іншого боку, страхові внески можуть бути не пов’язані з розміром офіційної заробітної плати (наприклад, при недержавному пенсійному забезпеченні), тож у цьому випадку тіньові доходи, які в цілому є негативним явищем, сприятимуть вирішенню соціальних питань. Окрім того, розвиток недержавного пенсійного забезпечення частково дає можливість змінити акценти в пенсійному забезпеченні з держави в бік особистої відповідальності людини за розмір майбутньої пенсії, що спричинятиме зростання попиту на освітні, консультаційні послуги, пов’язані з питаннями пенсійного забезпечення.

Висновки та перспективи подальших досліджень. За час, що минув з моменту запровадження нових базових законів, що регулюють сферу пенсійного забезпечення  складно комплексно охарактеризувати вплив пенсійної реформи на економічну ситуацію в країні, адже деякі результати реформування будуть відчутні лише у довгостроковому періоді. Разом із тим, проведене дослідження дозволило систематизувати зміни, які відбулися у сфері пенсійного забезпечення України після запровадженням базових законів, що її регулюють та проаналізувати характер їх впливу на рівень життя пенсіонерів. В Україні сформована законодавча база, що регулює сферу пенсійних відносин на основі принципу багаторівневості, тобто фінансування пенсій як за розподільчим, так і за накопичувальним принципом. Однак аналіз основних показників системи недержавного пенсійного забезпечення засвідчує, що розвиток недержавних пенсійних фондів знаходиться на початковому етапі. Проте, можна зробити висновок, що існує потреба та створено передумови у подальшому посиленні ролі накопичувальних принципів у фінансуванні пенсій. Це дозволяє індивідуалізувати процес накопичення пенсійного капіталу, підвищити рівень життя пенсіонерів в умовах зростання демографічного навантаження на осіб працездатного віку, а також сприяє розвитку фінансово-кредитної сфери країни, удосконаленню соціально-трудових відносин, формує джерело внутрішніх інвестицій.

 

Література.

1. Пенсійна реформа в Україні: напрями реалізації: [колективна  монографія / за ред. Е.М. Лібанової]. — К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, 2010. — 270 с.

2. Надточій Б.О. Пенсія в Україні [коментар Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування] / Б. О. Надточій, Л. А. Демчук. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 512 с.

3. Butler M. Anticipation effects of looming public-pension reforms / M. Butler //  St. Gallen: Forschungsgemeinschaft fur Nationalokonomie an der Hochschule St. Gallen,  1997. — 29 p.

4. Роик В.Д. Пенсионная система России: вызовы XXI века и пути модернизации / В. Д. Роик. — СПб.: Питер, 2012. — 256 с. : ил.

5. Уайхауз Э. Пенсионная панорама / Э. Уайхауз — М.: Весь Мир, 2008. — 224 с.

6. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.zakon1.rada.gov.ua/

7. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 № 1057-IV [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.rada.gov.ua/

8. Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.rada.gov.ua/

9. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

10. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://nfp.gov.ua/content/stan-i-rozvitok-npz.html

 

References.

1. Libanova, E.M. et al. (2010), Pensiina reforma v Ukrayini: napryamy realizatsii [Pension reform in Ukraine: directions of realization]; edited by E.M. Libanova, NAN Ukrainy, Instytut demografii ta sotsialnyh doslidzhen, Kyiv, Ukraine.

2. Nadtochiy, B.O., Demchuk, L.A. (2006), Pensiya v Ukrayini. Komentar Zakonu Ukrayiny “Pro zahalnoobovyazkove derzhavne pensiyne strakhuvannya” [Pension in Ukraine. Commentary of the Law of Ukraine “On Mandatory State Pension Insurance”], Kyiv, Yurinkom Inter, 512 p.

3. Butler M. (1997), Anticipation effects of looming public-pension reforms, St. Gallen: Forschungsgemeinschaft fur Nationalokonomie an der Hochschule St. Gallen, 1997. — 29 p.

4. Roik, V.D. (2012), Pensionnaya sistema Rossii: vyzovy XXI veka i puti modernizatsii [The pension system of Russia: challenges of the XXI century and the path of modernization], Piter, St.Petersburg, Russia.

5. Uaykhauz E. (2008), Pensionnaya panorama [Pension panorama], Ves Mir, Moscow, Russia.

6. The Verkhovna Rada of Ukraine (2003), The Law of Ukraine ”On Compulsory State Pension Insurance”, available at: http://zakon1.rada.gov.ua/ (Accessed 30 September 2015).

7. The Verkhovna Rada of Ukraine (2003), The Law of Ukraine ” On Non-State Pension Provision”, available at: http://zakon1.rada.gov.ua/ (Accessed 30 September 2015).

8. The Verkhovna Rada of Ukraine (2011), The Law of Ukraine ”On measures to ensure the legislative reform of the pension system”, available at: http://zakon1.rada.gov.ua/ (Accessed 30 September 2015).

9. Derzhavnyy komitet statystyky Ukrayiny, available at: http://www.ukrstat.gov.ua/  (Accessed 29 September 2015).

10. Natsional'na komisiya, shcho zdiysnyuye derzhavne rehulyuvannya u sferi rynkiv finansovykh posluh, available at: http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/NPF/NPF_IІ_kv%202014.pdf/ (Accessed 29 September 2015).

 

Стаття надійшла до редакції  07.10.2015 р.