EnglishНа русском

Ефективна економіка № 1, 2011

УДК [658.5:655.1]:005-047.7

 

Л. Є. Довгань,

професор кафедри менеджменту, 

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»,

кандидат економічних наук, професор, Факультет менеджменту та маркетингу

Г. А. Мохонько,

старший викладач,

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»,

кандидат економічних наук, Факультет менеджменту та маркетингу

 

ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКУ ВТРАТИ СТРАТЕГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНОЇ ГАЛУЗІ

 

В статті запропонована методика оцінювання ризику втрати стратегічної стійкості підприємства. Викладені результати проведення оцінювання на 6 підприємствах видавничо-поліграфічної галузі (поліграфічних підприємствах та у видавництвах).

 

In the article the method of estimation of risk of loss of strategic stability of the enterprise is offered. The results of estimation on 6 enterprises of publishing and printing industry (printing companies and publishing houses) are presented.

 

Ключові слова: стратегічна стійкість підприємства, оцінювання, ризик, втрата стратегічної стійкості підприємства

 

 

Вступ. Зростання соціально-економічної та політичної невизначеності в країні значною мірою обумовлює перманентний прояв різноманітних викликів та загроз, непрогнозований вплив яких на діяльність підприємств призводить до зростання ризикованості здійснення господарських операцій. У зв’язку з цим набуває важливості проблема формування відповідного механізму забезпечення стратегічної стійкості підприємств, зорієнтованого одночасно як на досягнення стратегічних цілей розвитку, так і на підтримку стабільності функціонування.

В ринковому середовищі стабільне функціонування й розвиток підприємства можливі лише за умови чіткого з'ясування співвідношень між гнучкістю, адаптацією, адаптивністю, пристосуванням, стійкістю та економічною безпекою.

Стійкість підприємства багато в чому визначається стабільністю навколишнього економічного середовища. У той же час, для того, щоб успішно протистояти динамічності й мінливості умов зовнішнього оточення, складність та швидкість прийняття рішень повинні відповідати складності та швидкості змін, що відбуваються.

Невизначеність призводить до ризику через відсутність повної інформації та неможливість точного передбачення. Ризик на відміну від невизначеності є вимірювальною величиною – кількісною мірою слугує ймовірність несприятливого наслідку. Ці ймовірності можуть бути визначені або на підставі статистичних даних, або на підставі експертних оцінок [7, С. 178].

Отже, невизначеність – це стан зовнішнього середовища, а ризик – це похідна від стану невизначеності, що описує імовірність небажаної події.

Мельник Л.Г. розглядає ризик як можливість чи загрозу відхилення результатів конкретних рішень чи дій від запланованих [3,  с.280]. Ризик – це загроза втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоодержання доходів або понесення додаткових витрат у результаті здійснення конкретних видів виробничої і фінансової діяльності [8].

Соціально-економічними передумовами ризику є діяльність підприємства у ситуації невизначеності, дефіциту інформації, конкуренції, несприятливі політичні, соціально-економічні процеси, нестача ресурсів тощо.

Існує багато різних підходів щодо оцінювання ризику діяльності підприємства. Науковцями розроблено ряд методів оцінювання ризику, кожен з яких має свої переваги та недоліки. Зокрема, що стосується статистичних методів [1], то він потребує значних витрат часу, трудомісткість застосування й розрахунків; метод експертних оцінок [10] може носити суб’єктивний характер одержання кінцевих результатів дослідження; до недоліків аналітичного методу [2] відноситься ігнорування того факту, що будь-яка виробнича діяльність перебуває в постійному розвитку [6].

Постановка задачі. Метою даної статті є запропонування методики оцінювання ризику втрати стратегічної стійкості підприємств та її апробація на підприємствах видавничо-поліграфічної галузі. Основою удосконаленої методики оцінювання ризику втрати стійкості є результати оцінювання стратегічної стійкості підприємства, що базувалось на використанні теорії нечіткої логіки та нечітких множин і дало змогу оцінити рівень стратегічної стійкості в цілому та за підсистемами підприємства – виробничою, фінансовою, інвестиційно-інноваційною, маркетинговою, управлінською, соціальною та екологічною, визначити проблемні сфери діяльності підприємства, виявити наявні та потенційні можливості забезпечення його стійкості, а найголовніше – забезпечити керівництво підприємства необхідною інформацією для прийняття відповідних рішень щодо управління.

Результати. При оцінюванні стратегічної стійкості підприємств доцільно враховувати ступінь ризику втрати стратегічної стійкості, який визначається мірою відхилення від визначеного допустимого діапазону значень показників компонент стратегічної стійкості.

Для розроблення методики оцінювання ризику втрати стратегічної стійкості використаємо методику оцінки ризику, запропоновану В.А.Смоляком [9], оскільки вона дозволяє досить швидко, точно й об'єктивно оцінити ризик діяльності значної групи підприємств. Методика оцінювання ризику втрати стратегічної стійкості передбачає розрахунок інтегрального показника.

Для розрахунку інтегрального показника ризику втрати стратегічної стійкості підприємства використовуємо ті ж самі показники, що і для оцінювання  рівня стратегічної стійкості та її компонент [4; 5].

Допустимий діапазон значень показників стійкості визначаються за допомогою запропонованих порогових значень з урахування тенденцій їх зміни. Пропонуємо допустимий діапазон відраховувати від прийнятного рівня оцінки показника стійкості в сторону динамічного рівня. Тобто, наприклад, для показника «темп росту випуску продукції» виробничої стійкості  (від 147,31 і більше), для «коефіцієнта зносу основних фондів» – (0;0,59) і т. д.

Наступним кроком є визначення бальної шкали (табл. 1). Присвоєння бала здійснюється виходячи з відповідності (або невідповідності) значення показника допустимому діапазону.

0 балів – значення показника стійкості у звітному періоді не належить допустимому діапазону та в порівнянні з попереднім періодом зазнало негативних змін. Таким чином, ситуація на підприємстві щодо показника з мінімальним значенням за шкалою є гранично негативною;

1 бал – значення показника стійкості у звітному періоді не належить допустимому діапазону, однак: або є резерв для його поліпшення (значення показника в порівнянні з попереднім періодом покращилося); або тенденція на погіршення діяльності підприємства не є закріпленою в динаміці (у попередньому періоді значення показника належало допустимому діапазону);

2 бали – значення показника у звітному періоді належить допустимому діапазону, однак: або є тенденція до його погіршення (значення знизилося в порівнянні з попереднім періодом, однак залишилося в межах допустимого діапазону); або тенденція на поліпшення діяльності підприємства не є закріпленою в динаміці (у попередньому періоді значення показника не належало допустимому діапазону);

3 бали – значення показника у звітному періоді належить допустимому діапазону та в порівнянні з попереднім періодом збільшилося в позитивному напрямі. Тобто ситуація на підприємстві щодо показника з максимальним значенням за шкалою є гранично позитивною.

 

Таблиця 1. Бальна шкала оцінки ризику втрати стратегічної стійкості

Бал

Належність значення показника допустимому діапазону:

належить (+), не належить (–)

Напрям зміни значення показника в динаміці

Бальна характеристика показника стійкості

Звітний період

Попередній

період

0,0

Негативний

Значення показника не належить допустимому діапазону, ситуація за звітний період змінилася в сторону погіршення порівняно з попереднім періодом

0,5

Без змін

Значення показника не належить допустимому діапазону, ситуація за звітний період не зазнала змін порівняно з попереднім періодом

1,0

Позитивний

Значення показника не належить допустимому діапазону та за звітний період намітилася тенденція до його поліпшення порівняно з попереднім періодом

+

Не враховується

Значення показника не належить допустимому діапазону, а в попередньому періоді належало допустимому діапазону

2,0

+

Значення показника у звітному періоді належить допустимому діапазону, а в попередньому періоді було поза його межами

+

+

Негативний

Значення показника належить допустимому діапазону, однак за звітний період намітилася тенденція до його погіршення порівняно з попереднім періодом

2,5

+

+

Без змін

Значення показника належить допустимому діапазону й за звітний період не зазнало змін порівняно з попереднім періодом

3,0

+

+

Позитивний

Значення показника належить допустимому діапазону й за звітний період покращилося порівняно з попереднім періодом

 

Для прийняття компромісних рішень виділяють проміжні бали:

0,5 бала – значення показника стійкості у звітному періоді не належить допустимому діапазону та було таким же самим у попередньому періоді (тобто тенденції до погіршення або поліпшення стану немає);

2,5 бала – значення показника стійкості у звітному періоді належить допустимому діапазону та було таким же самим у попередньому періоді (тобто тенденції до погіршення або поліпшення стану немає).

Виходячи з наявної групи показників оцінки, визначеного допустимого діапазону їх значень та бальної шкали розраховується інтегральний показник оцінки ризику втрати стратегічної стійкості. Розрахунок даного показника здійснюється за формулою:

                                                                                                                                   (1)

де R – інтегральний показник ризику втрати стратегічної стійкості підприємства;  - неперове число;  - питома вага і-го показника;  – бальне значення i-го показника; n – кількість показників;  – розрахований інтегральний показник рівня стратегічної стійкості.

Розрахований інтегральний показник оцінки ризику втрати стійкості є величиною, що характеризує умови невизначеності та конфліктності, іманентні процесу оцінювання стійкості функціонування підприємства.

Отримане значення показника повинно бути інформативним, нести у собі економічний зміст, а тому визначимо зони ризику і розподілимо їх для інтерпретації результату (табл.2).

Аналогічно тому, як здійснювали поділ на рівні стійкості виділимо п’ять зон ризику: безризикова, стабільна, допустима, критична, катастрофічна. Значення показника стійкості лежить в межах від 0 до 1, відповідно при , при . Враховуючи, що , то значення множника  лежатиме в межах . Взаємозв’язок між стійкістю та ризиком є тісним і взаємооберненим при негативній дії внутрішніх та зовнішніх збурень. Значення інтегрального показника ризику втрати стійкості знаходитиметься в межах від 0 до 8,16. Градацію зон ризику встановимо шляхом поділу інтервалу на п’ять рівних зон.

 

Таблиця 2. Інтерпретація інтегрального показника ризику втрати стратегічної стійкості підприємства

Межі зон ризику

Інтерпретація інтегрального показника ризику втрати стратегічної стійкості підприємства

Характеристика зони

[6,528;  8,160]

Безризикова

Область, в якій випадкові збитки не очікуються, їй відповідають майже нульові збитки чи перевищення прибутку над очікуваним, забезпечується високий рівень стратегічної стійкості

 [4,896;  6,528)

Стабільна

Область, у межах якої зберігається економічна стабільність підприємницької діяльності, тобто випадкові збитки можуть мати місце, але вони значно менші за очікуваний прибуток від підприємницької діяльності

 [3,264;  4,896)

Допустима

Область стійкості, у межах якої зберігається економічна доцільність підприємницької діяльності, тобто мають місце випадкові збитки, але в цілому вони не перевищують очікуваний прибуток від підприємницької діяльності

[1,632;  3,264)

Критична

Область нестійкого (передкризового) стану, де можливі обсяги збитків, що перевищують величину очікуваних прибутків. Величина можливих збитків у цій зоні може призвести до втрати всіх коштів, вкладених підприємцем у справу

[0,000;  1,632)

Катастрофічна

Область кризового стану, де величина можливих збитків перевершує критичний рівень і може досягати величини майнового стану підприємця. Катастрофічний ризик може призвести до краху, банкрутства компанії, закриття та розпродажу її майна

 

Розрахований інтегральний показник ризику втрати стратегічної стійкості визначає міру ризику, яка характеризує умови функціонування підприємства, відображає можливі обсяги збитків в результаті фінансово-господарської діяльності.

Показникам оцінки стратегічної стійкості підприємств видавничо-поліграфічної галузі присвоїмо бальні значення. Апробація оцінювання стратегічної стійкості підприємства була здійснена на підприємствах видавничо-поліграфічної галузі, групування підприємств здійснювалося за КВЕД 22.1. «Видавнича справа» та 22.2. «Поліграфічна діяльність»: «Київська правда», «Книга», «Віпол», «Наукова думка», «Освіта» та «Картографія». Результати оцінювання інтегрального показника ризику втрати стратегічної стійкості підприємств наведено в табл.3.

 

Таблиця 3. Розрахункові значення інтегрального показника ризику втрати стратегічної стійкості підприємств видавничо-поліграфічної галузі за 2001−2009 рр.

Підприємства

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Поліграфічні підприємства

 

ВАТ «Видавництво “Київська правда”»

2,940

2,396

2,677

3,126

2,996

2,641

2,609

2,907

2,902

АТ ЗТ «Книга»

3,201

2,229

2,206

2,911

2,494

2,804

2,505

2,834

2,673

ЗАТ "Віпол"

2,968

2,254

2,540

2,179

3,021

2,365

2,803

3,266

3,272

Видавництва

 

ДП НВП Видавництво "Наукова думка"

2,676

2,580

3,133

3,261

2,468

3,052

2,104

3,180

3,106

Державне спеціалізоване видавництво «Освіта»

3,814

2,783

3,132

2,774

2,736

2,970

3,521

2,996

2,968

ДНВП “Картографія”

3,254

3,072

3,000

3,264

3,310

3,275

4,267

3,807

3,747

 

Отримані дані дозволили дійти висновків, що для підприємств, які аналізувалися, характерною є  критична зона ризику, тобто передкризовий стан, де можливі обсяги збитків перевищують величину очікуваних прибутків (лише ДНВП «Картографія» знаходиться в зоні допустимих ризиків), така ж ситуація прогнозується і в майбутньому, що підтверджується результатами прогнозування інтегрального показника ризику втрати стійкості підприємства на 2010-2012 рр. (табл.4, рис. 1).

 

 

 

 

Таблиця 4. Прогнозні значення інтегрального показника ризику втрати стратегічної стійкості підприємств видавничо-поліграфічної галузі на 2011−2012 рр.

Підприємства

2010 (план)

2011

2012

Поліграфічні підприємства

ВАТ «Видавництво “Київська правда”»

2,971

2,838

2,867

АТ ЗТ «Книга»

2,582

2,685

2,645

ЗАТ «Віпол»

3,222

3,228

3,185

Видавництва

ДП НВП Видавництво «Наукова думка»

3,051

3,241

3,255

Державне спеціалізоване видавництво «Освіта»

3,019

2,957

2,922

ДНВП «Картографія»

3,895

3,976

3,989

 

Результати проведеного оцінювання стратегічної стійкості підприємства свідчать, що розрахований інтегральний показник оцінювання ризику втрати стійкості характеризує умови невизначеності та конфліктності, іманентні процесу оцінювання стійкості функціонування підприємства і показує міру ризику при оцінюванні  стійкості.

 

Висновки. Аналізуючи вище викладене, можна зробити такі висновки:

1.        При оцінюванні та прогнозуванні стратегічної стійкості підприємств доцільно враховувати ступінь ризику втрати стратегічної стійкості, який визначається мірою відхилення від визначеного допустимого діапазону значень показників компонент стратегічної стійкості. Запропонована методика оцінювання ризику втрати стратегічної стійкості передбачає розрахунок інтегрального показника ризику втрати стратегічної стійкості підприємства, в якому було враховано розрахований інтегральний показник рівня стратегічної стійкості, бальна оцінка показників системоутворювальних компонент, питома частка кожного показника. Переваги запропонованої методики оцінювання ризику втрати стратегічної стійкості обумовлені ще тим, що вона дозволяє проводити таку оцінку комплексно, об’єднувати багато різних за економічним змістом та вагомістю одиниць виміру і факторів, виявити проблемні сфери виробничо-господарської діяльності підприємств, враховувати важливі аспекти діяльності підприємства, що дає змогу виявити й оцінити можливості розвитку підприємства, досягнення стратегічних цілей підприємства.

2.        За результатами розрахунків виділено п’ять зон ризику: безризикову, стабільну, допустиму, критичну, катастрофічну. Значення цього показника знаходилося в інтервалі  .  Градацію зон ризику встановлено шляхом поділу інтервалу на п’ять зон: катастрофічну R[0,000; 1,632); критичну R[1,632; 3,264); допустиму R[3,264; 4,896); стабільну R[4,896; 6,528); безризикову R[6,528; 8,160].

Отримані результати оцінювання рівня ризику втрати стратегічної стійкості підприємств є підґрунтям для прийняття ефективних управлінських рішень щодо вибору та обґрунтування стратегічних альтернатив стійкого розвитку підприємств в умовах нестабільного середовища.

 

Список використаної літератури:

1.        Багиева М.Н. Концептуальные основы анализа и оценки рисков предприятия: Учеб. Пособие / Багиева М.Н.;  Под ред. Д.В. Соколова. – СПб.: СПбУЭФ, 2001. – 51 с.

2.        Лапуста М.Г. Риски в предпринимательской деятельности / М.Г. Лапуста, Л.Г. Шаршукова. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 223 с.

3.        Мельник Л.Г. Економіка підприємства: Підручник / Мельник Л.Г. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 648с.

4.        Мохонько Г.А. Оцінювання економічної стійкості підприємств видавничо-поліграфічної галузі: критерії та показники / Мохонько Г.А. // Економіка та держава: міжнародний науково-практичний журнал. - 2009. - №2.– С.52-55.

5.        Мохонько Г.А. Оцінювання стратегічної стійкості підприємств видавничо-поліграфічної галузі в умовах нестабільного ринкового середовища / Мохонько Г.А.  [Електрон. ресурс] // Ефективна економіка. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/

6.        Новосельцький О.М. Моделювання стійкості функціонування підприємства з урахуванням ризику:  автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.11. «Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці»/ О.М. Новоселецький. – Київ, 2008. – 25 с.

7.        Пастухова В.В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність: Монографія / Пастухова В.В.. – К.: Київ.нац.торг-екон.ун-т, 2002. – 302с.

8.        Риски в современном бизнесе/ Грабовый П.Г., Петрова С.Н., Полтавцев С.И. – М.: Изд-во «Аланс», 1994. – 200с.

9.        Смоляк В.А. Алгоритмізація процедури оцінки ризику діяльності підприємств / Смоляк В.А.// Управління розвитком.–2004.– №2. – С.104-105.

10.     Сулим М.В. Економічний ризик та методи його вимірювання: Навч. посіб. / Сулим М.В. – Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2003. – 196с.

Стаття надійшла до редакції 18.01.2011 р.