УДК: 330.322.1:338.22.053.4(477)

 

В. М. Герзанич,

к. е. н., доцент кафедри економічної теорії,

Ужгородський національний університет, м. Ужгород

 

ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ: ОСНОВНІ СТРАТЕГІЇ ТА СПОСОБИ ЇХ ОПТИМІЗАЦІЇ

 

V. M. Herzanych,

Ph.D., associate professor of the economic theory,

Uzhgorod National University, Uzhgorod

 

FOREIGN INVESTMENTS ATTRACTION IN THE NATIONAL ECONOMY: BASIC STRATEGIES AND WAYS OF THEIR OPTIMIZATION

 

У статті обґрунтовано необхідність залучення іноземних інвестицій в національну економіку та вигода від них для підприємств-реципієнтів, інвесторів, держави. Розглянуто основні стратегії, що існують на сьогоднішній день: пасивну, активну та комплексну, - їх суть та доцільність застосування. Проаналізовано використання зазначених стратегій в Україні, їх ефективність. Підкреслено важливість оцінки ефективності інвестиційної політики. Також досліджено можливості оптимізації та вдосконалення стратегій залучення іноземних інвестицій й запропоновано ряд економічних та інституційно-організаціних заходів, головними з яких є удосконалення політики у сфері надання податкових пільг, скорочення обсягів пільг іноземним інвесторам, наданих у ручному режимі, а також  створення та розвиток в Україні приватних агентств із залучення інвестицій.

 

In the article grounds the necessity of attracting foreign investments into the national economy and benefit from them for recipient companies, investors and the state. Considered the main strategies that exist today: passive, active and comprehensive - their content and appropriateness of use. Analyzed the use of these strategies in Ukraine, their effectiveness. Emphasized the importance of evaluating the effectiveness of investment policy. Also explored opportunities to optimize and improve strategies of attracting foreign investments and suggested a number of economic and institutional Organizing measures, foremost of which is the improvement of policies in the area of tax incentives, reduction of incentives to foreign investors provided in the manual mode, and the establishment and development in Ukraine of private investment promotion agency.

 

Ключові слова: іноземні інвестиції, стратегії, національна економіка.

 

Keywords: foreign investment, strategy, national economy.

 

 

Постановка проблеми. Активність інвестиційної діяльності в країні значною мірою визначає рівень розвитку національної економіки. З огляду на це іноземні інвестиції є значним резервом економічного розвитку, джерелом модернізації, реструктуризації та створення нових підприємств і виробництв, але вони вимагають розробки обґрунтованого, виваженого підходу до ефективного залучення та сприятливого їх функціонування. Потенційно наша країна, володіючи значним внутрішнім ринком, сільськогосподарським та промисловим потенціалом, різноманітними природними ресурсами, може стати провідним реципієнтом іноземних інвестицій. Однак, незважаючи на значну кількість заходів, реалізованих державними структурами і спрямованих на підвищення ефективності інвестиційної політики в Україні, вона поки що залишається недосконалою. Розробка та реалізація інвестиційної політики в умовах поглиблення євро інтеграційних процесів повинна базуватися на науково обґрунтованих підходах до формування позитивного інвестиційного іміджу країни, а також на чітко визначених національних пріоритетах залучення іноземних інвестицій. За таких умов постає необхідність виробити обґрунтовані підходи до ефективного залучення іноземного інвестування на макрорівні.

 Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженням проблем активізації іноземних інвестицій у національній економіці займалися такі вчені, як І.О. Бланк, В.М. Геєць, Н.О. Маргіта, В.В. Папп, В.П. Мікловда, Л.М. Федулова.

Причини низької ефективності процесу залучення іноземних інвестицій в Україні досліджувалися в роботах В.В. Петрушевської, О.І. Барановського. Вивченням інвестиційного клімату в Україні та інвестиційної сфери в цілому займались такі вітчизняні дослідники як Ю.Н. Бажал, В.І. Ляшенко. Однак більшість із запропонованих ученими підходів стосується оцінки ефективності інвестиційної політики в цілому; у них відсутній аналіз конкретних інструментів залучення прямих іноземних інвестицій та найголовніше, неможливо оцінити результативність тих чи інших інструментів залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел з метою забезпечення комплексного економічного розвитку країни.

Проблемам оцінки та визначенню чинників ефективності вкладання інвестицій в економіку країни, які можуть бути застосовані при оцінці системи залучення іноземних інвестицій, присвячено роботи  Д. те Вельде, К. Джуд, О.Кліменко, Г. Левьежа, Дж. Лі, О. Марієва, Д. Нестєрова, О. Прокопенко, Н.Третяк, Дж. Уолша, М. Фалька та інші. Прогнозуванням обсягів іноземних інвестицій як одного з чинників поліпшення інвестиційного клімату, зокрема  в напрямі посилення надійності діяльності інвесторів, займались А.Баш’є, Р.Боднар, І. Єлейко,  С. Кірхнер, Т.Корольова,  М. Маргарідо,  Т. Погорєлова,  Б. Талал, Ф. Туролла, Ф. Хефнер, П. Шутл та інші.

Стаття передбачає виконання таких завдань:

- обґрунтування необхідності залучення іноземних інвестицій у національну економіку;

- розкриття сутності стратегій залучення іноземних інвестицій;

- аналіз використання зазначених стратегій в Україні;

- дослідження можливостей удосконалення стратегій.

Виклад основного матеріалу. Досвід розвинутих країн світу і результати досліджень представників вітчизняної та світової економічної думки доводять, що  залучення іноземних інвестицій в національну економіку є вигідним для:

- підприємств-реципієнтів: зростає виробничий капітал, заробітна плата робітникам, поліпшуються умови праці, відбувається технічне переоснащення виробництва, впроваджуються інновації, підвищується його конкурентоспроможність і т.ін.;

- інвесторів: зростають очікувані прибутки від інвестиційних проектів, реалізованих на таких підприємствах, відкриваються нові ринки збуту виробленої продукції тощо;

- держави: зростають валовий випуск продукції, податкові надходження до бюджету, реалізуються соціальні програми.

Тож є абсолютно зрозумілим, що результатом численних досліджень у цій галузі стало формування стратегій залучення іноземних інвестицій. На сьогодні їх виділяють три: пасивну, активну та комплексну.

Пасивний підхід передбачає майже повну відсутність специфічних заходів, спрямованих на залучення інвестицій. Найчастіше такий підхід застосовується, коли урядовці відчувають, що порівняльні переваги та макроекономічні умови країни є достатніми для того, щоб залучити потрібний обсяг іноземних інвестицій.

Основні елементи, якими користується країна для залучення іноземних інвестицій за умови провадження пасивної інвестиційної політики – це, передовсім, природні переваги: географічне розташування, природні ресурси, пропозиція праці. Умови для іноземних інвестицій в даному випадку є такими: законодавча система, процес прийняття та відбору інвестиційних програм і проектів, захист інвестицій, обмеження інвестицій. Конкурентні переваги: інфраструктура, умови господарювання, макроекономічна рівновага, відкритість економіки, особливі переваги.

Активний підхід до залучення іноземних інвестицій включає певні особливі заходи, покликані стимулювати до входження в економіку ті чи інші типи інвестицій із більшим потенціалом, щоб генерувати позитивні екстерналії у приймаючій країні (наприклад, виробничі взаємозв’язки або створення доданої вартості, ноу-хау та обладнання). Головною метою активного підходу є скорочення розриву з конкурентами. Він застосовується в тих країнах, де уряд зацікавлений в інтенсифікації та диференціації процесу залучення іноземних інвестицій.

Активний підхід передбачає встановлення спеціальної інституційної структури для просування та залучення іноземних інвестицій. Її організаційним елементом є агентства із залучення інвестицій (investment promotion agencies), що успішно функціонують у багатьох країнах світу. Ці установи поширюють інформацію стосовно переваг країни серед потенційних інвесторів і допомагають останнім облаштуватися та закріпитися у країні.

Проміжний – комплексний підхід до залучення іноземних інвестицій має місце, коли країна обирає залучення певного типу інвестицій, поєднуючи його із загальною політикою розвитку держави. В цьому випадку виникає зворотний зв’язок між інвестиційною та загальнодержавною політикою, що надає позитивних екстерналій обом. В разі застосування комплексного підходу політика залучення інвестицій та політика економічного розвитку координуються та інтегруються, здійснюючи таким чином синергетичний ефект для державної політики залучення інвестицій. Слід зазначити, що комплексний підхід містіть інституційні та економічні складові, притаманні активному підходу.

Для оцінки ефективності інвестиційної політики необхідно запровадити використання набору індикаторів із метою постійного контролю впливу іноземних інвестицій, відстеження стану робіт з реалізації державної політики та порівняння їх значень зі значеннями у конкурентів.

Така політика має на меті не лише залучення інвестицій, але й максимізацію тих переваг, які вони спричиняють. Тобто це потребуватиме підвищення конкурентоспроможності місцевих компаній для того, щоб вони могли інтегруватись у виробничі та збутові мережі іноземних корпорацій.

При виборі типу іноземних інвестицій слід мати на увазі, що пасивний підхід доцільно використовувати тим країнам, чиї переваги є більш вагомими за переваги конкурентів. Очевидно, що в Україні це наразі не так. Активний підхід до залучення іноземних інвестицій варто використовувати тим країнам, у яких переваги несуттєво слабші за переваги конкурентів. У певних галузях ця ситуація характерна і для українських реалій, проте в більшості сегментів економіка нашої країни далеко відстала від своїх конкурентів, тож не може отримувати вигоди від активної політики та потребує довгострокових дій щодо проведення структурних перетворень. Тому найбільш відповідним для України є комплексний підхід до залучення іноземних інвестицій. Саме такий підхід оптимальним при виборі пріоритетних напрямів інвестування. Країна може обирати пріоритетні типи інвестицій та робити відповідні кроки для їх залучення.

З метою удосконалення стратегій до залучення іноземних інвестицій в економіку України вважаємо за потрібне вжити ряд заходів, що поділяються на  дві групи: економічні та інституційно-організаційні.

Економічні заходи стосуються, перш за все, удосконалення політики у сфері надання податкових пільг. З метою мінімізації негативних наслідків надання інвесторам податкових пільг, найпростіші типи пільг (встановлення зниженої ставки податків та зборів, звільнення від сплати податків та зборів) доцільно надавати: 1) іноземним компаніям, які планують короткострокове інвестування в Україні; 2) компаніям, які створюються, а не тим, що розширюються; 3) мобільним компаніям або компаніям, які працюють на багатьох ринках, зокрема компаніям, бізнес яких пов’язаний з Інтернетом, страховим компаніям, банкам, оскільки вони можуть краще користуватись різними податковими режимами у країнах; 4) експортно орієнтованим іноземним інвесторам, які працюють на багатьох ринках, а також на ринках з високим рівнем конкуренції.

З метою запобігання проявам корупції та хабарництва пропонуємо скорочувати обсяги пільг іноземним інвесторам, наданих у ручному режимі. Його компонентну будову становлять:

- заходи зі стимулювання інвестицій (економічні, інституційно-організаційні та законодавчо-правові);

- економічні заходи (різноманітні заходи зі спрощення інвестицій, удосконалення нормативно-правової бази як частини довготривалого процесу, який включає контакт з інвесторами);

Що ж стосується інституційно-організаційних заходів, то основними інструментами такого підходу є агентства із залучення інвестицій та пільги.

Наразі для потенційних іноземних інвесторів притаманний брак обізнаності з особливостями та перевагами інвестування в Україні. Це виникає за рахунок:

- інформаційної асиметрії. В Україні окремим юридичним особам складно дістати офіційну інформацію стосовно умов діяльності на внутрішньому ринку, надто неформальної її частини. Таким чином, у потенційних інвесторів можуть виникати хибні уявлення стосовно реальних умов ведення бізнесу в Україні;

- витрат на створення нових підприємств. Для компанії, що інвестує в Україну вперше, необізнаність із чинними законодавчими процедурами, ринками факторів виробництва, діловою культурою тощо можуть стати перепоною до створення компанії, і, як наслідок, Україна втратить інвестиції.

Усунути цю необізнаність покликані агентства із залучення інвестицій.

На даний момент в Україні існують два державних агентства, які займаються діяльністю із залучення інвестицій: Державне агентство з інвестицій і розвитку та Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації.

Державне агентство України з інвестицій та розвитку є центральним органом виконавчої влади у сфері інвестиційної діяльності, основними функціями якого є участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері інвестиційної та інноваційної діяльності, сприяння залученню інвестицій. У сфері інформатизації, користування національними інформаційними ресурсами, трансферу технологій залученням інвестицій займається Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України.

На нашу думку в рамках реалізації комплексного підходу до формування пріоритетів залучення іноземних інвестицій в Україні крім державних доцільно  створити кілька потужних приватних агентств із залучення інвестицій.

Стратегічна діяльність приватного інвестиційного агентства із залучення інвестицій містить такі складові:

- аналіз політичного та економічного середовищ (спрямований на дослідження тих чинників, що впливають на стан бізнесу, але знаходяться поза контролем власника бізнесу. Аналіз може включати все, починаючи від кваліфікації робочої сили, законодавства та регуляторних актів, якими бізнес має керуватись, до географічних умов роботи);

- надання пільг для іноземних інвесторів (до функцій агентства входить інформування інвесторів щодо пільг. Наразі Уряд України надає два типи пільг для іноземних інвесторів: фінансові пільги, що включають гранти уряду, урядові кредити за пільговими ставками, участь держави в акціонерному капіталі новостворених компаній за рахунок іноземних інвесторів; податкові пільги).

   Управління приватним інвестиційним агентством повинне ураховувати його структуру, спеціалізацію, рівень централізації та розмір. Що стосується встановлення та підтримки взаємозв’язків, то в сучасних умовах в Україні приватному інвестиційному агентству доцільно розвивати їх у двох напрямах:

1. Співробітництво з установами, що мають безпосереднє відношення до надання інвестицій. Цей напрям забезпечує взаємозв’язки з організаціями, які безпосередньо дотичні до процесу залучення інвестицій, такими, як урядові організації, торгово-промислові палати, банки. Таке партнерство є важливим як з точки зору оцінки економічного стану, так і для налагоджування контактів із метою надання пропозицій щодо його поліпшення.

2. Співробітництво з установами, що мають опосередковане відношення до інвестицій. Разом із роботою з безпосередніми партнерами щодо стимулювання залучення інвестицій, приватним інвестиційним агентствам в Україні доцільно залучати до роботи заклади вищої освіти та науково-дослідні інститути, великі компанії-експортери, логістичні компанії, міжнародні організації, які можуть допомогти тим чи іншим чином.

Агентства із залучення інвестицій повинні передбачити інформаційні потреби своїх клієнтів (потенційних інвесторів) і готувати для них відомостей про ресурси та можливі витрати в зв’язку з ведення бізнесум в економіці Україні та її найважливіших секторах її економіки.

Завдячуючи цьому інвестори отримають можливість оперативно вводити дані у свій аналіз ефективності витрат. Також за допомогою агентств визначаються додаткові джерела загальнодоступної інформації, встановлюються партнерські зв’язки з потенційними приватними джерелами. Таким чином співробітники агентств із залучення інвестицій можуть оперативно формувати пакети інформації у відповідності до потреб кожного інвестора окремо.

Реалізація зазначених пропозицій у сфері державної політики інвестиційного регулювання в умовах інтеграції України до світових господарських зв’язків сприятиме нарощенню обсягів залучених іноземних інвестицій, надасть нових можливостей для сталого економічного розвитку країни.

Висновки. З метою оптимізації напрямів залучення іноземних інвестицій визначено дві групи заходів: економічні та інституційно-організаційні.

Економічні заходи стосуються, перш за все, удосконалення політики у сфері надання податкових пільг. Крім того, з метою запобігання проявам корупції та хабарництва варто скорочувати обсяги пільг іноземним інвесторам, наданих у ручному режимі. Інституційно-організаційні заходи передбачають створення та розвиток в Україні приватних агентств із залучення інвестицій. Зокрема, визначено базові напрями їх діяльності та види інформації, яку вони мають надавати потенційним іноземним інвесторам.

Реалізація зазначених пропозицій у сфері політики інвестиційного регулювання сприятиме зростанню обсягів залучених іноземних інвестицій, що позитивно позначиться на економічному розвитку України.

 

Список використаних джерел.

1. Абрамович І.В. Напрями активізації державної політики щодо залучення іноземних інвестицій в економіку України/ І.В. Абрамович // Економіка та держава. – 2006. – № 9. – С. 25–27.

2. Андрійчук В.Г. Фінансово-економічні механізми та організаційно-інституціональні заходи щодо формування привабливого інвестиційного клімату та необхідність активізації їх використання в умовах інтеграційних прагнень України / В.Г. Андрійчук, С.С. Стецюк // Економічні науки. Економічна теорія та економічна історія. – Вип. 5. – Ч.1. – Режим доступу: http://archive.nbuv. gov.ua/portal/soc_gum/en/ETEI/2008_5_1/index.html

3. Герзанич В.М. Основні недоліки та проблеми залучення іноземних інвестицій в Україні / В.М. Герзанич  //Електронне наукове фахове видання "Ефективна економіка", 2014. – №4. – Режим доступу до журн.: http://www.economy.nayka.com.ua/n=4&y=2014

4. Краснікова Л.І. Позитивні і негативні аспекти впливу прямих іноземних інвестицій на економічний розвиток / Л.І. Краснікова, Ю.А. Подвисоцький // Економічний простір. – 2010. – №33. – С. 90-98.

 

References.

1. Abramovych, I.V. (2006), “Directions of activation state policy of attracting foreign investment in Ukraine”, Ekonomika ta derzhava, vol. 9, pp. 25–27.

2. Andrijchuk, V.H. (2008), “Financial and economic mechanisms and organizational and institutional measures for creating an attractive investment climate and the need to enhance their use in integration aspirations of Ukraine”, Ekonomichni nauky. Ekonomichna teoriia ta ekonomichna istoriia. [Online], vol. 5, available at: http://archive.nbuv. gov.ua/portal/soc_gum/en/ETEI/2008_5_1/index.html (Accessed 15 September 2015).

3. Herzanych, V.M. (2014), “The main disadvantages and problems of attracting foreign investment to Ukraine”, Efektyvna ekonomika  [Online], vol. 4, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/n=4&y=2014 (Accessed 15 September 2015).

4. Krasnikova, L.I. and Podvysots'kyj, Yu.A. (2010), “Positive and negative aspects of foreign direct investment on economic development”, Ekonomichnyj prostir, vol. 33, pp. 90–98.

 

Стаття надійшла до редакції  18.10.2015 р.