УДК 339.137.2

 

Г. Ю. Федорова,

аспірантка кафедри міжнародних економічних відносин

Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Харків

 

СТАН ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ НІМЕЧЧИНИ В ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕРІОД

 

H. Y. Fedorova,

Post-graduate student of the Department of International Economic Relations of

V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv

 

BALANCE OF PAYMENTS OF GERMANY IN POST-CRISIS PERIOD

 

Стаття присвячена актуальній проблемі ідентифікація стану платіжного балансу Німеччини в посткризовий період економічного розвитку європейської економіки. Актуальність дослідження німецької економіки пов’язане із євроінтеграційним курсом України, а також із ключовою роллю Німеччини в структурі української зовнішньої торгівлі. Вплив фінансової кризи зазнали всі європейські економіки, однак Німеччина змогла підтримати позитивну динаміку зростання ВВП при одночасному профіциті поточного рахунку платіжного балансу і дефіциті фінансового рахунку. Незважаючи на те, що в епоху глобалізації ряд виробництв був переведений з розвинених країн у ті, що розвиваються, з їх дешевою робочою силою, Німеччини на відміну від решти країн ЄС все ж таки вдалося уникнути процесу деіндустріалізації. При цьому збереглася конкурентоспроможність експортної промислової і наукомісткої продукції, і її економіки в цілому. Німеччині вдалося вибудувати сучасну систему для розвитку економічної діяльності в різних ключових галузях. У країні існують всі умови для розвитку малого та середнього бізнесу: тісний зв'язок науки з економікою, високий рівень освіти, розвинена інфраструктура.

 

The article is devoted to the problem of identification of the balance of payments in Germany in post-crisis period of economic development of the EU. Relevance of the study of the German economy is related to the European integration course of Ukraine, as well as the key role of Germany in the structure of Ukrainian foreign trade. The impact of the financial crisis experienced all European economies, but Germany was able to maintain positive growth of GDP, with the surplus of the current account and capital account deficit. Despite the fact that in the era of globalization series production was transferred from developed countries to those developing countries with their cheap labor, Germany, unlike other EU countries still managed to avoid the process of de-industrialization. This preserved the competitiveness of the export industry and high-tech products, and its economy as a whole. Germany managed to build a modern system for the development of economic activity in various key areas. There are all conditions for development of small and medium-sized businesses: the close relationship between science and economy, high levels of education infrastructure.

 

Ключові слова: платіжний баланс, макроекономічна політика, світова економічна криза, державне регулювання, сальдо, стимулювання експорту.

 

Keywords: balance of payments, macroeconomic policy, global economic crisis, government regulation, balance, export promotion sourcing.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Економіка ФРН залишається «локомотивом» розвитку Європейського Союзу. Питома вага європейського бюджету формується завдяки німецьким надходженням.

Світова фінансово-економічна криза, яка почалася в 2008 році торкнулося всіх без винятку європейських економік, однак німецька економічна модель виявилася найбільш стійкою. Саме досвід макроекономічної політики Німеччини в період 2008-2015 рр. є цікавим для аналізу і корисним для застосування в інших країнах, які є великими експортерами. Платіжний баланс в цієї ситуації є найважливіший макроекономічний індикатор та наукова категорія, яка дозволяє проводити діагностику відхилень розвитку національного господарства.

На сьогоднішній день платіжний баланс всебічно вивчається фахівцями в сфері міжнародних економічних відносин, як джерело найважливішої інформації, яке розкриває особливості участі країни в міжнародному обміні товарами, послугами, капіталами.

Невід’ємною частиною відображення платіжного балансу є міжнародні розрахунки суб’єктів міжнародних економічних відносин. Будь-яка зовнішньоекономічна операція потребує злагодженого функціонування системи міжнародних розрахунків, а вибір її форми визначається низкою чинників, враховуючи позиції економічних контрагентів, ступінь довіри ділових партнерів, політичну ситуацію та економічну кон’юнктуру

Актуальність дослідження німецької економіки пов’язане із євроінтеграційним курсом України, а також із ключовою роллю Німеччини в структурі української зовнішньої торгівлі.

Аналіз останніх публікацій і досліджень. Питанням регулювання платіжних балансів та економіко-математичного аналізу світогосподарських зв’язків присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких варто виділити таких авторів: С. Александер, Г. Алпатов, К. Ардалан, Ю. Базулін, В. Борісов, С. Бородич, Дж. Бхагваті, М. Васерман, Р. Дорнбуш, М. Енг, П. Іващенко, Г. Клейнер, В. Кругов, П. Кругман, К. Кулкарні, І. Лук’яненко, Н.Макаркін, Дж. Мід, Д. Начан, Д. Сальваторе, П. Самуельсон, Б. Смітієнко та інші.

Серед українських дослідників німецької економіки варто виділити роботи В.С. Морозова.

Серед німецьких дослідників варто виділити роботи Х. Брауна, Р. Кренгеля, У. Патерсона, Р. Хардінг та інших.

Разом із тим аналіз стану німецької економіки через призму платіжного балансу та макроекономічної політики в посткризовий період є недостатнім та потребує нових науково обґрунтованих висновків.

Мета статті. Метою роботи є ідентифікація стану платіжного балансу Німеччини в період посткризового відновлення.

Виклад основного матеріалу. Міжнародні економічні відносини бурхливо розвиваються в першу чергу завдяки відповідній зовнішньоекономічній політиці держави, що є не тільки основним суб'єктом, а й базовим рівнем регулювання світових господарських зв'язків [1].

Хоча платіжні баланси за своєю природою не можуть бути постійно пасивні або активні, поляризація їх стану посилює нестабільність валютних курсів, переливи капіталу, особливо «гарячих грошей», негативно впливає на грошовий обіг і в результаті на економіку. При цьому стихійний механізм вирівнювання платіжного балансу через автоматичний процес цінового регулювання діє вкрай слабо. Тому відновлення рівноваги міжнародних розрахунків вимагає цілеспрямованих державних заходів. Врівноважування балансу міжнародних розрахунків входить до числа головних цілей економічної політики держави поряд із забезпеченням темпів економічного зростання, боротьбою з інфляцією і безробіттям.

Існує різноманітний арсенал методів регулювання платіжного балансу, спрямованих на стимулювання або на обмеження зовнішньої торгівлі на основі грошово-кредитної та економічної ситуації в країні.

О.М. Колодізєв [2] пов’язує регулювання платіжного балансу з механізмами валютного регулювання. Ця особливість полягає в тому, що саме через них реалізується внутрішній зв'язок стану валютного ринку країни зі станом її національної економіки та забезпечується суто економічне регулювання валютної сфери.

Насправді, дефіцит платіжного балансу, вибір державного впливу та інструментів регулювання зводиться до двох варіантів: або так звану політику дефляції, тобто загальне зниження попиту в країні, а отже, допомога утримання чи зниження темпів економічного зростання, або спеціальних заходів щодо регулювання зовнішніх платежів прямого державного регулювання окремих статей платіжного балансу [3].

С.Я. Боринець наполягає, що зовнішньоекономічна діяльність кожної країни призводить до виникнення двох зустрічних потоків іноземної валюти: вхідного (наприклад, виручка від експорту продукції) та вихідного (наприклад, оплата імпорту). Інтегральним показником цих потоків можуть бути баланси міжнародних розрахунків як співвідношення грошових вимог і зобов'язань, надходжень і платежів однієї країни щодо інших [4, c.71]. Ми погоджуємось з таким визначенням, і вважаємо що платіжний баланс є головним статистичним документом, який відображає зовнішньоекономічні операції держави та являє собою вагому складову макроекономічної системи.

О.І. Рогач стверджує, що «відмітною рисою розвитку світової економіки на початку XX ст. стало посилення ролі держави в зовнішньоекономічній діяльності; систематизацію, облік і аналіз даних щодо міжнародних розрахунків було покладено на державні економічні структури — казначейства, бюджетні та кредитні органи, митниці. Отже, методи укладання платіжного балансу набрали офіційного характеру. Методологію обліку міжнародних економічних операцій було започатковано у двох провідних економіках світу — США та Великій Британії» [5].

В. Шевчук стверджує, що важливість платіжного балансу як узагальнюючої аналітичної характеристики зовнішньої торгівлі та потоків капіталу, пояснюється, насамперед, можливістю стимулюючого або дестабілізуючого впливу на економічне зростання [6].

Також вважаємо доцільним підкреслити важливість наукових робіт проф. С. Якубовського, який в своїх працях досліджував вплив монетарної політики на формування статей платіжного балансу як в Україні, так в країнах ЄС.

Німеччина - найбільший експортер з виробництва машин, хімічної продукції, транспортних засобів, а також побутової техніки.

Восени 2011 р Конституційним судом Федеративної Республіки Німеччини було прийнято рішення, від якого, на думку експертів, залежала подальша доля Євросоюзу. Суд визнав законним виділення урядом Німеччини допомоги країнам єврозони, які опинилися на межі дефолту.

 

Рис. 1. Динаміка ВВП ФРН в період 2007-2015 рр., млн. євро [7]

 

Протягом періоду, що досліджується, спостерігаємо зростання німецького ВВП в абсолютному вираженні. За 2008 рік збитків не сталося, що було пов'язано з тим, що в першому кварталі 2008 року приріст ВВП підвищився, а вже в другому кварталі він пішов на спад, але все одно показники були збільшені за рахунок першого кварталу.

У 2009 році скорочення економіки в Німеччині сталося приблизно на 2,25%. Це було викликано тим, що різко зменшився попит на продукцію німецьких компаній. Стався різкий скачок банкрутств по всій країні. Економіка країни потрапляє в стагнацію. Більше того, у ФРН досить швидко починають знижуватися податкові доходи, що погіршує становище державного фінансування [7].

Незважаючи на те, що в епоху глобалізації ряд виробництв був переведений з розвинених країн у ті, що розвиваються, з їх дешевою робочою силою, Німеччини на відміну від решти країн ЄС все ж таки вдалося уникнути процесу деіндустріалізації. При цьому збереглася конкурентоспроможність експортної промислової і наукомісткої продукції, і її економіки в цілому.

Динаміка експорту-імпорту товарів та послуг представлена на рис. 2.

 

Рис. 2. Динаміка експорту-імпорту товарів та послуг Німеччини, млн. євро [7]

 

Позитивне значення сальдо торговельного балансу пов'язано з великим інноваційним потенціалом підприємств ФРН, особливо малих і середніх, продукція яких користується величезним попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках. У свою чергу попит сприяє міжнародної конкурентоспроможності Німеччини як усередині країн ЄС, так і на світовому рівні.

Крім того, для збереження наявного міжнародного становища в економічній політиці Німеччини, на федеральному рівні була реалізована програма, спрямована на реорганізацію і реформування всієї соціально-економічної моделі економіки. Проведені структурні реформи дозволили ринку праці стати більш гнучким, ніж очікувалося. Це в свою чергу призвело до створення нових робочих місць, залученню інвестицій та розкриттю більшого потенціалу для інноваційної діяльності. Всі ці дії сприяли не тільки внутрішньому економічному зростанню, а й сприяли зміцненню країни під час кризи. Враховуючи об'єктивні виклики постіндустріального розвитку, німецькою державою приймаються зусилля у розробці та подальшій підтримці інноваційної політики, завданням якої є остаточний переклад німецької економіки на інноваційну модель розвитку. Останнім часом інновацій, а також інвестиціям в інновації приділяється значна увага в політиці на федеральному рівні, оскільки саме вони стають основою стійкого зростання економіки в міру розвитку суспільства, заснованого на знаннях. З метою реалізації даної політики, державою здійснюється організаційно-інституційна та фінансова підтримка інноваційної діяльності; проводиться постійне вдосконалення правового забезпечення охорони прав на інтелектуальну власність.

Разом із позитивним торговельним балансом, в Німеччині спостерігається зростання сукупного споживання домогосподарств через зростаючи доходи населення (рис. 3).

 

Рис. 3. Динаміка споживання домогосподарств, млн. євро [7]

 

До економічної кризи Німеччина трималася нарівні з економікою США за обсягом зовнішньої торгівлі, не дивлячись на те, що економічний потенціал втричі менше. "Після оголошення в 2008 році про неплатоспроможність американського банку" Lehman Brothers ", спад у світовій торгівлі завдав сильного удару по економіці Німеччини" [8]. Тоді, ж Німеччина відразу опинилася в скрутному становищі, тому що попит на товари з Німеччини різко скоротився, а саме, було вироблено на 34% менше автомобілів, ніж у попередньому році. Позитивним фактором було те, що Німеччина, на відміну від більшості країн, що не постраждала від іпотечного кредитування, так як в цій країні банки дуже ретельно перевіряють кредитора, який повинен мати постійну роботу, хороший стабільний заробіток і хорошу банківську історію.

Найбільших втрат від фінансової кризи понесли компанії орієнтовані на експорт. А саме: машинобудування, суднобудування, металообробка та електроніка. Якщо враховувати той факт, що більша частина економіки ФРН залежить саме від експорту, то не важко зробити висновки, що почалося негайне падіння всієї економічної системи Німеччини. Але, були і такі галузі, які змогли утриматися на своїх ногах і в якійсь мірі пом'якшити крах економіки - це харчова, фармацевтична промисловість, роздрібні мережі і ринок послуг [9].

Якщо по країні йде банкрутство підприємств, отже, починаються скорочення робітників. Скорочувався штат співробітників на промислових підприємствах. Приблизно кожен дев'ятий найманий співробітник був позбавлений свого робочого місця. З жовтня 2008 року по вересень 2009 року без роботи [10] залишилося близько 3200000 чоловік.

Незважаючи на кризу, громадяни ФРН були соціально захищені. Захист полягав у збереженні пенсій для пенсіонерів та інвалідів, а особи, які втратили через кризу свої робочі місця, отримували допомогу з безробіття в розмірі 60% від щомісячної заробітної плати [10].

Що стосується бюджетів усіх рівнів влади, то тут не можна сказати, що криза не залишив свого відбитку. Разом з соціальними стабільними умовами для громадян було знижено податки, що згодом вплинуло на збільшення державного боргу. Скоротився податок на прибуток підприємств і промисловий податок, падіння склало 4,5 млрд євро, (приблизно 93%) за рік з 2008 по 2009 р.р. Також в значній мірі був скорочений ПДВ при імпорті товарів (2,9 млрд євро - 27%) і це враховуючи різкі зменшення обсягів зовнішньої торгівлі [7, 10].

У Німеччині саме в соціальній сфері держава займає активну позицію, а от у бізнес намагається не втручатися. Уряд прекрасно розумів, що ситуація виходить з-під контролю і якщо кількість безробітних буде збільшуватися, то можуть початися різного роду протести і страйки, що може посилити і без того поганий стан країни. Тому уряд вирішив зробити свого роду соціальні заходи. Було знайдено рішення - уникнути повного безробіття й не втратити кваліфікованих працівників, шляхом розширення виплат частково безробітним або людям, які будуть працювати неповний робочий день. Така компенсація часткової зайнятості дозволила зберегти число хороших співробітників, а, отже, і підтримати навички та мотивацію працівників. Така стратегія виявилася дуже успішною і за рік кількість працівників, переведених на неповний робочий день, збільшилася приблизно у вісім разів і склало близько 1,1 млн осіб [7].

Крім матеріального забезпечення, за даними експертів, криза не сприятливо позначається на здоров'ї людей. За оцінками ВООЗ, криза робить негативний вплив на психічний стан людей. "Економічні наслідки від психічних розладів (виражаються у вигляді зниження праці) оцінюються для країн Європейського союзу в 3-4% від обсягу Валового національного продукту" [11].

Найсильнішим подією, в якому вимагали багато сил, став порятунок німецького автомобільного концерну "Опель", постраждалого через банкрутство материнського концерну "Дженерал моторс". Свої сили з порятунку цього концерну доклали канцлер, віце-канцлер, міністр економіки та інші високопоставлені особи ФРН, тому ця тема опинилася в центрі уваги на виборах в Бундестазі в 2009 році. Не дивлячись на всі докладені зусилля А. Меркель в головному особі, концерну "Опель", довелося скоротити більше 5 тис. Робочих місць, щоб вийти зі скрутного становища [11].

Безумовно, всі ці фактори вплинули на стан платіжного балансу Німеччини. Флуктуації сальдо статей платіжного балансу відображені на рис. 4.

 

Рис. 4. Динаміка сальдо рахунків платіжного балансу Німеччини

 

Починаючи з 2007 року сальдо рахунків платіжного балансу має наступну динаміку – іманентне позитивне сальдо рахунку поточних операцій і операцій за капіталом при одночасному від’ємному сальдо фінансового рахунку. Факторами, що зумовлюють стан поточного рахунку є – профіцит торговельного балансу, зростаючий попит на німецькі товари всередині ЄС та в світі, інноваційні технології в промисловості тощо.

Від’ємне сальдо фінансового рахунку пояснюється значними фінансовими коштами, які ФРН вкладає в загальноєвропейські фонди, інвестування німецькими ТНК своїх дочірніх компаній тощо [12].

На думку В.С. Морозова, «соціально-ринкова економіка Німеччини відводить державі, головним чином, регулюючі функції в інтересах забезпечення: свободи конкуренції, стабільності цін, високої зайнятості, зовнішньоекономічної динаміки і збалансованості» [13].

Висновки. Після проведеного дослідження варто зробити наступні висновки. Платіжний баланс в сучасній економічній науці займає важливе місце, оскільки в систематизованому вигляді відображає стан зовнішньоекономічних відносин країни та дозволяє урядам країн застосовувати різнопланові заходи державної економічної політики з метою врівноваження платіжного балансу.

Німеччині вдалося вибудувати сучасну систему для розвитку економічної діяльності в різних ключових галузях. У країні існують всі умови для розвитку малого та середнього бізнесу: тісний зв'язок науки з економікою, високий рівень освіти, розвинена інфраструктура. На федеральному рівні постійно здійснюється підтримка інноваційного розвитку компаній, які в свою чергу, стають основою стійкого зростання економіки. Урядом вживаються заходи щодо зниження рівня бюрократизації, зменшенню податкового тягаря щодо тих компаній, які здійснюють інвестиції в НДДКР і модернізацію бізнес-процесів, спрощення доступу до венчурного капіталу. Однак для подальшого підтримання експортної активності компаній Німеччини доведеться приділити набагато більше уваги формуванню нових ефективних інструментів і механізмів для сприяння зовнішньоекономічній діяльності. І пов'язано це з тим, що на світовому ринку високотехнологічної продукції посилюється конкурентна боротьба між розвиненими західними країнами і поруч індустріальних країн Південно-Східної Азії, яким вдалося успішно провести свою експортно-орієнтовану індустріалізацію. Зараз частка цих країн у світовому експорті наукомісткої продукції становить 15% (так, у Китаї обсяг продукції галузей новітніх технологій виріс за 10 років в 27 разів, а її частка у валовому промисловому продукті зросла до 35,4% [20]). При цьому фаворитами поки залишаються США і Японія, які зосередили у себе половину всього світового наукомісткого сектора. Німеччина - єдина з країн ЄС займає на світовому ринку високотехнологічної продукції третє місце. Цей успіх досягнуто завдяки грамотному поєднанню інноваційної та експортної політики.

.

 

Література.

1. АгаповаТ.А. Макроэкономика [Текст]: підручник / Т. А. Агапова, С. Ф. Серегина. – М.: Маркет ДС, 2009. – 448 с.

2. Колодізєв О. М. Гроші та кредит [Текст]: навч. посіб. / О. М. Колодізєв, О. Р. Яременко. Харківський держ. економічний ун-т. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2004. - 156 с.

3. Шевчук В. Макроекономічні ризики прискореної акумуляції зовнішнього боргу в економіці України [Текст] / В.О. Шевчук // Стратегічні пріоритети, 2009. - № 2 (11). - С. 159─166

4. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси [Текст] : підручник для студ. вищ. навч. закладів / С. Я. Боринець. – К.: Знання-Прес, 2002. - 311 с.

5. Міжнародні фінанси [Текст] : підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / О. І. Рогач [та ін.] ; ред. О. І. Рогач. - К.: Либідь, 2003. - 784 с.

6. Шевчук В.О. Взаємодія платіжного балансу і економічного зростання у країнах з транзитивною економікою [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук: спец. 08.00.02 «Світове господарство і міжнародні економічні відносин / Шевчук Віктор Олексійович; Київський нац. екон. Ун-т імені В. Гетьмана – Київ, 2004. – 34 с.

7. Eurostat. Database. [Electronic resource]. – Access mode – http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/submitModifiedQuery.do

8. Самотуга В. Н., Стерин А. Н. Германия в посткризисный период: рецепты по оздоровлению современной немецкой экономики. Экономика и управление 2011. №7 (69). С. 39

9. Государственное урегулирование в условиях экономического кризиса: опыт Германии. [Электронный ресурс]. Режим доступа – http://www.ibl.ru/konf/021210/7.html 

10. Баранова К., Фербер Г. Эффективность государственных мер по борьбе с последствиями финансового кризиса в Германии. Регион: экономика и социология, 2012. №2. С. 88-89

11. Павленко О. В. Социально-экономические последствия кризиса в Еврорпе. Серия: Международный опыт парламентской деятельности. Актуальные темы. Аналитический вестник. №28 (471). С. 19

12. Игнатущенко Е. И. Инновационная Германия в экономике Европейского Союза в эпоху мирового экономического и финансового кризиса [Текст] / Е. И. Игнатущенко // Молодой ученый. — 2012. — №7. — С. 78-82.

13. Морозов В.С. Сучасна соціально-ринкова економіка ФРН // Інформаційно-аналітична довідка. – Торговельно-економічна місія у складі Посольства України у ФРН. – Берлін, 2006. – 15 с.

 

References.

1. Agapova, T.A. and Seregina, S.F. (2009), Makroekonomika [Macroeconomics], Market DS, Moscow, The Russian Federation.

2. Kolodizєv, O.M. and Yaremenko, O.R. (2004), Groshi ta credit [Finances and Credit],  PH "INZHEK", Kharkov, Ukraine.

3. Shevchuk, V.O. (2009), “Macroeconomics risks of rapid accumulation of foreign debt in the economy of Ukraine”, Strategically Priorities, vol. 2 (11), pp. 159─166.

4. Borinets,  S.E. (2002), Mizhnarodni finansy [International Finance],  Knowledge-Pres, Kyiv, Ukraine.

5. Rogach, O.I. (2003), Mizhnarodni finansy [International Finance], Libid, Kyiv, Ukraine.

6. Shevchuk,  V.O. (2004), “The interaction of balance of payments and economic growth in countries with transitive economy” Degree of Doctor Thesis, World economy and international economic relationship, V. Getman Kyiv national economy university, Kyiv, Ukraine.

7. Eurostat (2015), available at:  http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/submitModifiedQuery.do

(Accessed 12, October, 2015).

8. Samotuga,  V.N. Sterin, A.N. (2011), “Germany in the post-crisis period”, Economy and management, vol. №7 (69), p. 39.

9. The investment, business and the law (2010), “State regulation in the terms of the economic crisis: the German experience”, available at: http://www.ibl.ru/konf/021210/7.html, (Accessed 7, October, 2015).

10. Baranova, K.. Ferber, G. (2012), “The effectiveness of government measures to combat the effects of the financial crisis in Germany”, Region: Economics and Sociology, vol. №2,pp. 88-89.

11. Pavlenko, O.V. (2011), “The socio -economic consequences of the crisis in Europe”, Actual themes. Analytical Bulletin, vol. 28 (471), p. 19.

12. Ignatuschenko, E.I. (2012), “The innovative Germany in the economy of the EU in the period of economic and financial crisis”, Young scientist, vol. 7, pp. 78-82.

13. Morozov, V.S. (2006), “Modern social-market economy of Germany”, Informatsiyno-analytichna dovidka,  p. 15.

 

Стаття надійшла до редакції  18.10.2015 р.