УДК 336.148(045)

 

А. А. Шевчук,

ад’юнкт Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

ЕФЕКТИВНІСТЬ КОНТРОЛЮ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

 

A. A. Shevchuk,

adjunct, Military Institute of Taras Shevchenko National University of Kiev

 

THE EFFECTIVENESS OF THE CONTROL OF FINANCIAL RESOURCES AS A TOOL FOR FINANCIAL STABILITY OF LOCAL BUDGETS

 

Систематизовано напрями досліджень ефективності державного фінансового контролю фінансових ресурсів як інструменту їх збільшення та впливу на фінансову стабільність розвитку місцевих бюджетів в умовах децентралізації.

 

Systematized research areas of efficiency of state financial control financial resources as a tool to increase and their impact on the sustainable development of local budgets under decentralization.

 

Ключові слова: контроль, ефективність, легалізація, фінансові ресурси, потенційні фінансові ресурси, мережевий облік, коригування, єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб.

 

Keywords: control, efficiency, legalization, financialresources, potential financial resources, network account, ofadjustment, only social payment, income tax physical.

 

 

Постановка проблеми. Запровадження децентралізації органів місцевого самоврядування в Україні сприятиме розширенню функцій, які покладаються на місцеві органи влади, що потребує формування нової парадигми управління та визначення ролі фінансового контролю в цьому процесі.

В умовах децентралізації місцеве самоврядування виступатиме як система управління, яка матиме реальну спроможність регламентувати значну частину державних справ, діючи в межах закону та в інтересах місцевого населення. Виконання функцій у нових умовах тісно пов’язано з фінансовим забезпеченням територіальних громад, що визначає нову філософію контролю фінансових ресурсів спрямовану на збільшення надходжень до місцевих бюджетів.

Мета дослідження. Систематизація напрямів удосконалення ефективності контролю фінансових ресурсів як інструменту фінансово-економічної стабільності розвитку місцевих бюджетів.

Аналіз останніх публікацій та досліджень Дослідженням питань організації фінансового контролю фінансових ресурсів присвячені праці вітчизняних учених: М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця,О.Д. Василика, Н.Г. Виговської, М.М. Голованя, І.В. Грицюка, Є.В. Калюги, М.Г. Чумаченка, В.О. Шевчука.

Однак недостатньо досліджена науковцями роль контролю в управлінні фінансовими ресурсами місцевих бюджетів, що формує нову філософію контролю направлену на взаємодію регіональних органів з органами фінансового контролю через вдосконалення нормативно-правового їх діяльності, що сприятиме збільшенню надходжень місцевих бюджетів.

Викладення основного матеріалу дослідження. Фінансовий контроль є важливою функцією управління та сприяє реалізації політики держави, щодо законності, доцільності й ефективності використання коштів місцевого бюджету. В умовах децентралізації необхідно формувати нову філософію контролю, яка забезпечуватиме не лише перевірку законності та доцільності використання фінансових ресурсів, а й ефективності дій у напрямку їх формування. Ця система контролю має забезпечити фінансову стабільність територіальних громад, а її реалізація буде здійснена через впровадження законодавчих, організаційних та адміністративних заходів,що сприятиме ефективності контролю і, як результат збільшення фінансових ресурсів місцевих бюджетів.

 З огляду на вищевикладене постає необхідність дослідити економічну сутність фінансових ресурсів та ефективності контролю. Термін “контроль” походить від французького “controle”, що означає перевірку або спостереження з метою перевірки. У свою чергу, “controle” утворилося від латинського “contra” – протидія, протилежність тому, що виражено в другій частині слова, а також “role” – міра впливу, значення, ступінь участі у чомусь. Якщо об’єднати дві складові поняття “контроль”, то це перевірка, а також спостереження з метою перевірки для протидії чомусь небажаному, виявлення, попередження та припинення протиправної поведінки з боку будь-кого [1]. Спираючись на наведене визначення, слід приділити поглиблену увагу такій складовій як «роль», що визначена як ступінь участі у чомусь. Оскільки фінансовий контроль фінансових ресурсів здійснює держава за допомогою фінансових інструментів, то постає необхідність дослідити ступінь участі у формуванні надходжень фінансових ресурсів до місцевих бюджетів.

Дослідження питань, пов’язаних із теоретичними аспектами функціонування системи державного фінансового контролю ресурсів місцевих бюджетів, спрямовано на висвітлення економічної сутності фінансових ресурсів як об’єкта контролю та визначення роль контролю при формуванні потенційних фінансових ресурсів [2,3].

Розглянемо узагальнене визначення поняття «фінансові ресурси місцевих бюджетів» (рис. 1).

 

Рис. 1. Узагальнене визначення поняття «фінансові ресурси місцевих бюджетів»*

*Складено автором

 

Виходячи із запропонованого авторського визначення економічної природи фінансових ресурсів місцевих бюджетів, доцільно обґрунтувати необхідність введення нового економічного терміна – потенційні фінансові ресурси, які будуть отримані від ефективності використання інструментарію контролю(табл. 1).

 

Таблиця 1.

Трактування нового економічного терміна  «потенційні фінансові ресурси»*

*Складено автором

 

Слід зазначити, що в умовах децентралізації роль контролю фінансових ресурсів полягатиме не тільки в комплексній оцінці сфери фінансів, роботи територіальних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо їх спроможності забезпечити регіон коштами, а у виявленні додаткових джерел наповнення місцевого бюджету за рахунок прийняття управлінських рішень, що сприятимуть ефективності контролю процесів формування фінансових ресурсів місцевих бюджетів .

Отже на підставі вищевикладеного , контроль як інструмент управління передбачає усвідомлену та планомірну дію системи, яка впливає на підзвітні й підконтрольні ланки для реалізації основної мети – розвитку бізнесу в певних регіонах, що сприятиме фінансовій незалежності регіонів за рахунок додаткових джерел формування фінансових ресурсів місцевих бюджетів,що надійдуть від сплати податків.

Разом із тим слід зазначити, що контроль, як функція управління фінансовими ресурсами місцевих бюджетів, передбачає використання в майбутньому інформації мережевого обліку в цілому та по регіонах для ефективного контролю процесів формування фінансових ресурсів.

Професор В.О.Шевчук пропонує визначати ефективність контролю основними показниками системи контролю, одним із яких є ступінь розв’язання проблеми [5].

Для розв’язання проблеми збільшення надходжень до місцевих бюджетів нами запропоновано використання результатів ефективного контролю. Зокрема, впровадження державного фінансового аудиту на основі інформації мережевого обліку, основними завданнями якого є своєчасність виявлення недоліків адміністративного, нормативно-правового та фінансового характеру, які підвищать ефективність контролю та забезпечать фінансову незалежність регіонів за рахунок залученню оптимального обсягу фінансових ресурсів, раціонального використання та результативного пошуку нових джерел.

Врахувавши досягнення економічної науки та використавши досвід зарубіжної і національної практики, необхідно продовжити розвивати нову філософію перспективного контролю процесів формування й використання фінансових ресурсів місцевих бюджетів, яка відповідатиме сучасним вимогам та сприятиме фінансовому забезпеченню певної території вже сьогодні в контексті розв’язання соціально-економічних питань.

Запропоновано вдосконалити визначення економічного терміна – «перспективний контроль фінансових ресурсів місцевих бюджетів» з урахуванням реалій сьогодення і трактувати, як систему заходів, що впроваджуються на етапі підготовки, розробки та здійснення процесу прийняття управлінського рішення щодо ефективності контролю фінансових ресурсів місцевих бюджетів,поєднавши дані ретроспективного контролю з інформацією мережевого обліку щодо зовнішнього середовища. Використання державного фінансового аудиту максимально унеможливить негативний вплив на реалізацію процесу розвитку економіки й територіальних громад шляхом проведення контрольних дій та аналітичних процедур. Контрольна функція виявляється в тому, що органи контролю повинні сприяти збільшенню обсягу фінансових ресурсів для даного регіону. Слід зазначити, що в майбутньому для проведення державного фінансового аудиту доцільно створити автоматизовану програму, врахувавши, що людина з її творчими можливостями органічно буде включена до мережевої системи переробки і використання інформації, поєднавши силу людського розуму з можливостями потужної електронної тех­ніки, яка надасть повну інформацію для перспективного контролю фінансових ресурсів місцевих бюджетів відповідно до сучасних вимог, що сприятиме розвитку певних територій. Отже, перспективний контроль дасть змогу вивчати вплив факторів результативного пошуку джерел фінансових ресурсів місцевих бюджетів, а одним із шляхів є зменшення податкового навантаження за спрямування дії контролю від минулого до сучасного в майбутнє, що сприятиме фінансовій забезпеченості місцевих громад для реалізації свого потенціалу через створення належного середовища для розвитку бізнесу певного регіону та країні в цілому з метою збільшення надходжень фінансових ресурсів за рахунок легалізації оплати праці [6,7].

Результати дослідження переконують , що виплата офіційної заробітної плати вимагає подальшого пошуку нових фінансових інструментів контролю на основі оптимального механізму сплати єдиного соціального внеску, що сприятиме зменшенню податкового тиску та зумовить динамічний розвиток економіки певних територій за рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб. Слід зазначити, що основним джерелом податкових надходжень місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб, частка якого визначена на рівні 61.9.% за 2014 р. по Україні,як підтверджують дані аналізу надходжень.

Перспективами подальших досліджень буде використання зарубіжного досвіду для реформування системи контролю,зокрема щодо оподаткування заробітної плати, з вивченням механізму коригування єдиного соціального внеску за рахунок інших податків, що зменшить податковий тиск на бізнес в частині оплати праці та збільшить надходження фінансових ресурсів. Адже оплату праці визначено як триєдиний вираз: для працівників - це доходи; для підприємств бізнесу – це витрати; для держави - надходження у вигляді сплати єдиного соціального внеску та податків,зокрема за рахунок податку на доходи фізичних осіб, який формує майже 80% податкових надходжень фінансових ресурсів, наприклад місцевих бюджетів Вінницької області та є основним джерелом надходжень фінансових ресурсів місцевих податків (рис. 2).

 

Рис*. 2. Триєдиний вираз контролю коштів на оплату праці, як джерело формування фінансових ресурсів

*Складено автором

 

З метою розвитку ефективної системи контролю фінансових ресурсів місцевих бюджетів охарактеризовано пріоритетні напрями ефективності підвищення в умовах децентралізації, побудовано модель контролю процесів формування, де показано залежність між інструментами та збільшенням обсягу фінансових ресурсів. Для реалізації контролю процесів формування фінансових ресурсів місцевих бюджетів необхідно залучати такі інструменти контролю, в основу яких покладено позитивні зміни податкової реформи, як норми контролю та зорієнтовані на використання елементів контролю, таких як запровадження нових субрахунків, подвійний запис, документування (удосконалення розрахунково-платіжних відомостей з оплати праці,звітності по податку на прибуток та ін.) та створення робочих документів для контролю з використанням контрольних процедур за підконтрольними об’єктами. Запропоновано алгоритмічну модель дій суб’єктів контролю, що сприятиме удосконаленню контрольного процесу в цілому та дасть змогу оперативно виявити відхилення для прийняття заходів щодо їх попередження у майбутньому [8].

Модель контролю фінансових ресурсів на основі запропонованої методики визначення залежності між інструментами та показниками надходжень фінансових ресурсів місцевих бюджетів з урахуванням факторів впливу в умовах децентралізації, зокрема розрахунків єдиного соціального внеску(ЄСВ) з використанням регресивно-прогресивного методу,індикативного підходу оплати праці, коригування податку на прибуток сприятиме зменшенню податкового тиску на бізнес-одиниці і, як наслідок, легалізації заробітної плати та збільшення надходження фінансових ресурсів місцевих бюджетів за рахунок основного джерела – податку на доходи фізичних осіб [9].

Впровадження методики розрахунку на основі регресивно-прогресивного методу єдиного соціального внеску дасть змогу легалізувати, а використання індикативного підходу - детінізувати оплату праці, зменшивши податковий тиск на бізнес, тоді як використання нових фінансових інструментів контролю дозволить збільшити надходження фінансових ресурсів та виконати бізнесом соціальну функцію, сплачуючи ЄСВ, який сприятиме появі нового соціального ефекту, забезпечивши соціальний пакет працівникові [10].

В умовах децентралізації фінансове забезпечення набуває домінантного значення, і для наповнення фінансовими ресурсами місцевих бюджетів слід враховувати такий чинник як оплата праці. Ключовою проблемою залишається досягнення суспільно прийнятного рівня відповідності й оптимальності щодо отримання офіційної заробітної плати та податкового навантаження на бізнес. Приховану заробітну плату можна вважати найвідчутніших на сьогодні перепон в економічному та соціальному розвитку держави. Змінити ситуацію могло б запровадження такого інструменту контролю в частині оплати праці, як індикативний метод розрахунку оплати праці, яка дорівнює розміру мінімальної заробітної плати помноженої на відповідний коефіцієнт, адже таке впровадження відповідатиме реальному стану виплаченої заробітної плати. Дане нововведення спричинить невдоволення роботодавців тільки у разі, якщо реальна заробітна плата робітника буде менша від індикативної, адже різницю нарахувань податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску підприємець буде змушений покривати за рахунок своїх витрат. Така ситуація виникатиме лише за існування тіньової заробітної плати, а контроль індикативної заробітної плати дасть змогу показати реальну суму, тоді як використання регресивно-прогресивного методу полегшить податковий тягар роботодавців, що приведе до детінізації доходів і сприятиме поповненню бюджету фінансовими ресурсами.

Економічний розвиток національної господарської системи в цілому, кожного бізнес-суб’єкта та працівника зокрема зумовлює формування достовірної, повної й об’єктивної інформації, що потребує внесення запропонованих змін у систему обліку процесу згідно з розглянутою методикою. Розроблена нами обліково-контрольна модель, сприятиме ефективності контролю трудових відносин і прозорості офіційних виплат, налагодження інформаційних потоків між учасниками та контролю кожною із сторін легальної заробітної плати (рис. 2).

Для контролю використання прибутку автором статті запропоновано удосконалити податкову звітність – податкову декларацію по податку на прибуток у частині запровадження додаткового розділу «Коригування податку на прибуток на суму єдиного соціального внеску, яка визначається на основі регресивно-прогресивної шкали». Ефективність контролю спрямовуватиметься на те, щоб відкоригована сума була направлена на розширення бізнесу, створення робочих місць, що сприятиме збільшенню обсягів фінансових ресурсів місцевих бюджетів [8].

 

Рис. 3. Модель ефективності контролю інформаційних потоків щодо легалізації оплати праці**

*Відсоткова ставка розраховується за регресивно-прогресивним методом

**Розробка автора

 

Ефективність розробленого порядку контролю за формуванням фінансових ресурсів місцевих бюджетів із позиції держави(ефективність системи контролю фіскальної політики) визначено через коефіцієнт ефективності системи контролю фіскальної політики (Кеф) щодо фінансових ресурсів місцевих бюджетів на основі запропонованої методики за допомогою формули: Кеф=Рфр/Сфр, де Рфр – розрахункова сума фінансових ресурсів згідно із авторською методикою по сплачених податках і зборах по оподаткуванню середньої зарплати; Сфр - сума фінансових ресурсів,одержана від сплачених податків і зборів при мінімальній заробітній платі. Ефективною фіскальну політику слід вважати за умови, що коефіцієнт ефективності більше одиниці, в нашому випадку - 1,77 (рис.4) [9].

Рис. 4. Оцінка ефективності контролю фінансових ресурсів на основі запропонованої моделі*

*Розробка автора

 

У процесі дослідження визначено основні заходи вдосконалення контролю фінансового забезпечення ресурсами:законодавче врегулювання впровадження запропонованої методика, адже її суть відповідає світовим тенденціям оподаткування, яка зорієнтована на зменшення сплати податків. Коригування єдиного соціального внеску податком на прибуток дасть змогу збільшити надходження фінансових ресурсів місцевих бюджетів за рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб і може бути податковим проривом та основою подальшого реформування податкової системи в частині оподаткування заробітної плати, що зумовлює її легалізацію.

На основі узагальнення та систематизації підходів щодо ефективності фінансового контролю фінансових ресурсів місцевих бюджетів виявлено потребу концептуальної зміни підходів до механізмів контрольної діяльності шляхом переорієнтації з функціонально-структурного підходу контрольної діяльності до контролю за процесами,що сприятиме зміцненню державної влади, місцевого самоврядування, стабільності фінансової системи, становленню ефективної системи державного фінансового контролю в Україні, а також збільшенню фінансових ресурсів місцевих бюджетів і як результат, підвищення рівня фінансової самостійності регіонів.

Висновки та перспективи подальших досліджень

1. Запропоновано вдосконалене визначення фінансових ресурсів місцевих бюджетів із позиції фінансового контролю.

2.Відповідно до запропонованого трактування нового економічного терміна «потенційні фінансові ресурси»слід розглянути як ресурси, що можуть бути утворені завдяки дієвим фінансовим інструментам контролю, одним із яких є зменшення оподаткування заробітної плати, що приведе до її легалізації та збільшить надходження податку по доходах фізичних осіб як основного джерела формування фінансових ресурсів місцевих бюджетів.

3. Визначено потребу в необхідності інформації мережевого обліку для ефективності контролю як інструменту управління фінансовими ресурсами місцевих бюджетів , щодо їх прогнозування.

4. Запропоновано нову філософію контролю в умовах децентралізації, яка має належати перспективному, тобто випереджувальному, суть якого полягатиме в наданні інформації, яка передбачатиме доцільність та ефективність реалізації майбутніх заходів, що сприятимуть формуванню фінансових ресурсів місцевих бюджетів.

5. Обґрунтовано пропозиції щодо ефективності контролю ресурсів місцевих бюджетів за рахунок певних інструментів, зокрема запропоновано податкову звітність, робочий документ контролера, що передбачає застосування контрольних процедур та елементів контролю з удосконалення контрольного процесу фінансових ресурсів місцевих бюджетів для їх нарощування.

6. Розроблено комплексний підхід - моделювання контролю процесів формування фінансових ресурсів на основі авторської методики визначення залежності між інструментами та показниками надходжень фінансових ресурсів місцевих бюджетів з урахуванням факторів впливу в умовах децентралізації. Сформовано методичне забезпечення на основі нової методики розрахунків ЄСВ, через коригування податку на прибуток, що сприятиме зменшенню податкового тиску на бізнес-одиниці, та визначено ефективність її результатів.

Дані пропозиції можуть стати основою подальшого дослідження реформування податкової системи в частині оподаткування зарплати, розширення повноважень контролюючих органів з метою забезпечення ефективності контролю, щодо створення робочих місць та їх впливу на збільшення фінансових ресурсів місцевих бюджетів.

 

Список літератури.

1. Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія: Підручник / Ф.Ф. Бутинець, Н.Г. Виговська, Н.М. Малюга,Н.І. Петренко– Ж.: ПП “Рута», 2002. – 544 с.

2. Шевчук А.А. Теоретичні аспекти дослідження ролі інструментів контролю щодо формування фінансових ресурсів місцевих бюджетів            / А.А.Шевчук //:Збірник наукових праць. Вип. 118 ( част. 2). К : Київс. націон. Універс. Ім. Тараса Шевченка. Інст. міжнар.відн. – 2014.-№118.- С.170-173.

3. Шевчук А.А., Теоретичні підходи у вивченні поняття фінансові ресурси місцевих бюджетів /А.А. Шевчук //Тези доповідей 9 міжнародної науково-практичної конференції «Військова освіта і наука: сьогодення і майбутнє» (22 листопада 2013року) Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка.: Київ. – 2013.-С.251.

4. Шевчук А.А., Шевчук Л.П. Контроль нарахування податків із заробітної плати як фінансовий інструмент збільшення потенційних ресурсів місцевих бюджетів /А.А.Шевчук, Л.П.Шевчук // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (23 жовтня 2014 р.), м. Кам’янець-Подільський. – Тернопіль : Крок, 2014. – С.181-183.

5. Шевчук В.О.Фінансовий контроль як форма реалізації контрольної функції фінансів / В.О. Шевчук, В.Ф. Середа // Вісник Львівської комерційної академії. – Серія економічна. – 2004. –Випуск 16. – С. 492-495.

6. Шевчук А.А. Ринкові підходи до формування і використання коштів на оплату праці та нова парадигма їх аналізу і контролю/ А.А.Шевчук, Л.П.Шевчук // м. Київ, Актуальні проблеми економіки. -2009.-№ 5 (95) - С. 249-255.

7. Шевчук А.А. Інформаційні технології контролю заробітної плати шляхом формування мережевого бухгалтерського обліку/А.А. Шевчук, Л.П. Шевчук // Науковий журнал 2.-2011-.№2 Вісник Хмельницького національного університету, Економічні науки. Том 1. - С.101-106.

8. Шевчук А.А. Фінансові інструменти контролю оподаткування заробітної плати / А.А.Шевчук, Л.П Шевчук//Науковий журнал «Регіональна бізнес-економіка та управління». Він. фінансово-економічний університет.-2015.- Вип. №1 (45).-С. 208-214

9. Шевчук А.А. Моделювання контролю фінансових ресурсів згідно з запропонованою методикою та визначення її ефективності / А.А.Шевчук, Л.П.Шевчук // Вісник Хмельницького національного університету, Науковий журнал 6. 2014, Економічні науки, Том 1, - 2014-№6. - С.157-162.

10. Шевчук А.А Контроль зменшення ЄСВ – інструмент збільшення фінансових ресурсів місцевих бюджетів /А.А Шевчук,Л.П.Шевчук//Економічні науки. Серія «Облік і фінанси». Збірник наукових праць. Луцьк-2015. Випуск №12 (45) Частина 1.С. 387 -393.

 

References.

1. Butynets', F.F. Vyhovs'ka, N.H. Maliuha, N.M. and Petrenko, N.I. (2002), Kontrol' i reviziia: Pidruchnyk [Control and Audit: Textbook], Ruta, Zhytomyr, Ukraine.

2. Shevchuk, A.A. (2014), “Theoretical aspects of research on the role of the instruments of control of financial resources of local budgets”, Zbirnyk naukovykh prats', vol. 118 (part 2), pp. 170–173.

3. Shevchuk, A.A. (2013), “Theoretical approaches in the study of the concept of financial resources of local budgets” Tezy dopovidej 9 mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Conference Proceedings of the 9 International Scientific Conference], Vijs'kova osvita i nauka:s'ohodennia i nauka [Military education and science: present and future], Military Institute of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine, p. 251.

4. Shevchuk, A.A. and Shevchuk, L.P. (2014), “Control accrual of taxes from wages as a financial instrument increase potential resources of local budgets”, Zbirnyk materialiv mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Conference Proceedings of International Scientific Conference], Bukhhalters'kyj oblik, analiz i audyt ta upravlinnia ekonomichnymy protsesamy v svitovij i natsional'nij ekonomitsi: istoriia, suchasnist', perspektyvy [Accounting, Analysis and Audit and Control in the Global Economic Processes and the National Economy: History, Present and Prospects], Kamianets-Podilskyi, Ukraine, pp. 181–183.

5. Shevchuk, V.O. and Sereda, V.F. (2004), “Financial control as a form of control of implementation Finance functions”, Visnyk L'vivs'koi komertsijnoi akademii, vol. 16, pp. 492–495.

6. Shevchuk, A.A. and Shevchuk, L.P. (2009), “Market approaches to the formation and use of labor and the new paradigm of analysis and control”, Aktual'ni problemy ekonomiky, vol. 95 no. 5, pp. 249–255.

7. Shevchuk, A.A. and Shevchuk, L.P. (2011), “Informational technologies of control of wages by forming a networking accounting”, Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu, vol. 2, part. 1, pp. 101–106.

8. Shevchuk, A.A. and Shevchuk, L.P. (2015), “Financial instruments of wages tax control”, Rehional'na biznes-ekonomika ta upravlinnia, vol. 45 no. 1, pp. 208–214.

9. Shevchuk, A.A. and Shevchuk, L.P. (2014), “Modeling control of financial resources in accordance with the proposed method and its evaluation”, Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu, vol. 6. part. 1, pp. 157–162.

10. Shevchuk, A.A. and Shevchuk, L.P. (2015), “Control reduction single social contribution – a tool to increase financial resources of local budgets”, Zbirnyk naukovykh prats', vol. 45, no. 12, part. 1, pp. 387–393.

 

Стаття надійшла до редакції  18.10.2015 р.