УДК 339.17

 

Г. О. Соколюк,

кандидат економічних наук,доцент кафедри менеджменту,

Хмельницький національний унівепситет

П. В. Футорний,

магістрант, Хмельницький національний університет

 

Сучасні світові тенденції з проведення міжнародних аукціонів

 

G. O. Sokoliuk,

cand.sc.(econ.), assistant professor of management department

Khmelnytskyi National University

P. V. Futornyi,

Undergraduate Khmelnytskyi National University

 

Modern world trends of the International Auction

 

У статті проаналізовано сутність терміну “аукціон”, історичні аспекти становлення міжнародної аукціонної торгівлі, загальний механізм, пов'язаний із організацією та проведенням міжнародних аукціонів із виділенням основних етапів, визначено основні географічні центри, де проводяться міжнародні аукціони за ознакою товарно-продуктової спеціалізації, досліджено основні принципи у техніках проведення “голандського” та “англійського” аукціонів, визначено поняття “валютного” та “золотого” аукціонів, охарактеризовано переваги від участі у проведенні аукціонних торгів для покупця та продавця визначеного товару, досліджено сучасні світові тенденції, що відповідають рівню розвитку міжнародних аукціонів, а також визначено значення міжнародних аукціонних домів “Sotheby’s” та “Christie’s” та зростання частки продажу антикваріату та інших дорогоцінних товарів у межах міжнародної аукціонної торгівлі.

 

The article analyzes the essence of “auction”, historical aspects of establishing of the international auction trading, a common mechanism, which is associated with the organization and conducting of international auctions thought main stages, defines the main geographical centers where auctions are held with the basis of international commodity and product specialization, explored the basic principles of the technique of “Dutch” and “English” auction, defined the concept of “currency” and “gold” auctions, describes the benefits of participation in conducting auctions for the buyer and seller of specified goods, studies modern world trends, corresponding to the development of international auctions, and also the importance of international auction houses “Sotheby's” and “Christie's” and increasing the share of sales of antiques and other precious goods in the international auction trade.

 

Ключові слова: аукціон, товари, товарний лот,  міжнародний аукціон, торгівля, міжнародна торгівля.

 

Keywords: auction, goods, the lot, international auction, trade, international trade.

 

 

Постановка проблеми. В умовах глобалізації світових економічних процесів відбувається розширення торговельних зв’язків між різними країнами з використанням інструменту міжнародного аукціону, який дає можливість будь-якій країні отримати роль продавця або ж покупця певного товару. Основною ідеєю проведення аукціонів є продаж товару без використання фіксованих цін. Тому аукціонна торгівля як різновид ринкової торгівлі є інструментом, що дає можливість продавцю товару, який прагне одержати максимальний прибуток, вдало для себе використати конкуренцію між декількома покупцями, що претендують на купівлю конкретного товару.

В наш час центрами міжнародної аукціонної торгівлі  все більше стають країни третього світу, багаті на природні ресурси, які уречевлюються у виробленні та подальшому продажі конкретних товарів. Втім роль всесвітньо відомих аукціонних середовищ Західної Європи та Північної Америки не нівелюється, а скоріше профорієнтується на більш вигідні аукціонні торги.

Аналіз останніх досліджень. Характеризуючи інформаційну базу дослідження вчених варто виділити праці М. С. Алябишева, який систематизував та обґрунтував процес укладання договорів на аукціоні [1]. Питання проектування та втілення інтелектуальних систем в межах функціонування Інтернет-аукціонів досліджено В. А. Висоцькою, А. В. Овчаренко, Л. В. Чирун [2], Н. В. Притулою визначено, що електронна міжнародна торгівля є найбільш перспективним сектором розвитку нової економіки [8]. Н. Л. Полішко визначено особливості укладанні договорів на аукціонах, торгах та конкурсах [7], а Н. В. Рожко – специфіку функціонування світового ринку антикваріату із використанням у тому числі і аукціонної торгівлі [9]. Науковий інтерес у межах вітчизняного законодавства має питання впорядкування земельних аукціонів, ці проблеми з юридичної точки зору досліджено у праці М. В. Коритник [5].

Віддаючи належне значному науковому доробку вчених, варто зазначити, що додаткового дослідження потребують ті трансформаційні процеси, що відбуваються у техніці проведення аукціонних торгів в міжнародному масштабі, тобто сучасні тенденції проведення міжнародної аукціонної торгівлі.

Постановка завдання. Цілями статті є дослідження особливостей проведення міжнародної аукціонної торгівлі, визначення основних світових центрів проведення міжнародної аукціонної торгівлі за ознакою товарної специфікації, дослідження етапності проведення міжнародного аукціону, формулювання переваг використання інструменту міжнародного аукціону для продавця та покупця товару, а також визначення сучасних тенденцій розвитку форм міжнародної аукціонної торгівлі.

Результати досліджень. Інтеграція світового ринку дозволила розширити масштаб міжнародної торгівлі за допомогою міжнародних біржових торгів, міжнародних тендерів та міжнародних аукціонів.

Аукціон – це організаційна форма публічного продажу майна або товарів у визначений час і у встановленому місці. Об'єкт продажу дістається особі, яка запропонувала за нього або найвищу ціну, або ціну достатню для продавця товару [1, c. 10].

Міжнародний аукціон – це спеціально організовані, періодично діючі в певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів у завчасно обумовлені терміни та в спеціально визначеному місці проводиться продаж раніше оглянутих товарів, які переходять у власність покупця, який запропонував найвищу (в окремих випадках достатню для продавця) ціну [4, c. 207].

Саме аукціонна торгівля стала початком до поглиблення торговельних зв’язків та процесів не лише всередині країни, а й на міжнародній арені. Історично перші відомості про проведення аукціонів у сучасному розумінні датуються ще XVIII – XIX ст. у Великобританії, що безпосередньо пов’язано із географічними відкриттями американського континенту та «шляху» в Індію. Інші дослідники стверджують, що прототипом для проведення аукціонів стала так би мовити технологія работоргівлі на невільничих ринках, втім з часом  об’єктом торгівлі замість людини-раба поступово ставав певний товар. Це пояснює і дотепер збережену практику обов’язкового представлення лоту – частини партії товару (якщо це масовий лот), або ж одиничного товару перед покупцем, що зацікавлений у його купівлі.

Міжнародні аукціони як форма організованих товарних ринків відомі раніше, ніж товарні біржі. Однак міжнародна аукціонна торгівля використовується переважно для збуту обмеженої номенклатури товарів, серед яких: хутро, предмети антикваріату, художні вироби, коні, вироби з дорогоцінних металів, зернові, вовна, чай, тютюн, овочі, фрукти, квіти, риба, тропічні та дорогоцінні породи лісу, шкіра тощо.

Географічні центри проведення міжнародних аукціонів тяжіють як до фінансово-розвинених центрів, так і до місць безпосереднього виробництва товарів. Міжнародні товарні аукціони організовуються 2-4 рази на рік у великих торговельних центрах (Нью-Йорк, Лондон, Ліверпуль, Токіо та ін.) спеціальними брокерськими фірмами та асоціаціями на комісійних засадах.

Зокрема найважливішими аукціонними центрами з продажу, наприклад, вовни є Лондон, Ліверпуль, Сідней, Антверпен; хутра - Санкт-Петербург, Лондон, Нью-Йорк, Монреаль Монреаль, Стогкольм, Осло; чаю - Лондон, Амстердам, Калькутта, Коломбо;  тютюну - Амстердам, Нью-Йорк; прянощів - Лондон, Амстердам; антикварних і художніх виробів - Крісті (Christie) і Сотбі (Sotheby) в Лондоні, Нью-Йорк, Амстердам, квітів - Амстердам, Копенгаген, овочів і фруктів - Антверпен, Амстердам, морепродуктів - США і порти західноєвропейських країн (крім Ісландії і Норвегії), кіньми - Довіль (Франція), Лондон, Москва [4, c. 208].

Для аукціонної торгівлі деяких товарів характерне її переміщення в міста виробництва цього товару – це хутро, вовна, чай, тютюн, власне для яких аукціонна торгівля є найважливішою формою реалізації на міжнародному ринку.

Через міжнародні аукціони відбувається продаж близько 70 % чаю, що реалізується на світовому ринку, до 90 % немитої вовни, що експортується загалом Австралією і Новою Зеландією. Абсолютним рекордсменом з міжнародної аукціонної торгівлі квітами є Голландія: щорічно тут реалізуються до 900 млн. троянд, 250 млн. тюльпанів і 220 млн. квітів у горщиках, всього понад 3 млрд. штук. Частка Нідерландів у міжнародній торгівлі квітами становить понад 60% [4, c. 208].

В Україні аукціонна торгівля в цілому є нерозвиненою. За роки незалежності не було визначено внутрішнього центру аукціонної торгівлі, проте варто зазначити, що потенційними для становлення вітчизняного центру міжнародної торгівлі із використанням аукціонів є галузі сільського господарства (особливо зернових культур), а також продуктів первинної обробки чорної та кольорової металургії. Предметним сучасним вітчизняним аукціоном є земельний аукціон, який характеризуються невпорядкованістю та складністю юридичної складової їх здійснення з огляду на мораторії щодо продажу землі [5].

Техніка проведення аукціонів класифікує їх як аукціони на підвищення або зниження ціни у гласній або таємній формах (рис. 1.).

 

Рис. 1. Різновиди аукціонів за технікою проведення

(складено автором за матеріалами [4, c. 209, 211 - 212])

 

Як бачимо з рис. 1, деякі аукціони використовують метод підвищення ціни, за умовами якого аукціонер поступово збільшує ціну, названу спочатку, доки не буде досягнутий найвищий рівень ціни, за якою і здійснюється операція купівлі-продажу, такі аукціонні торги із підвищенням ціни називають «англійськими».

Сутнісно інакшим є метод зниження цін, який дістав назви «голландський». Згідно голландького методу аукціонер призначає максимальну ціну, яка оголошується (загорається на екрані) в аукціонному залі, знижуючи її до тих пір, доки один з учасників торгу не виявить свого бажання здійснити операцію купівлі шляхом натиснення кнопки, що знаходиться на закріпленому за ним місці, після чого фіксується зареєстрований номер покупця, який купив даний лот. Покупець, який натиснув кнопку другий не має права на даний товар за ціною, нижчою за першу досягнуту ціну на аукціоні. Подібна система проведення аукціонного торгу широко використовується при торгівлі овочами, фруктами, рибою, тобто швидкопсувними товарами.

У випадку, коли імена покупців є відомими для загалу – аукціон вважається гласним, відповідно негласний аукціон не передбачає оголошення імені покупців при проведенні торгів.

Історично існували і інші різновиди аукціонів, які в наш час уже не проводяться, оскільки торгівлю цими «товарами» перебрали на себе міжнародні біржі.

Валютний аукціон – це організована форма проведення операцій з купівлі-продажу іноземних валют за конкурсом покупців у постійних або наперед визначених місцях у встановлений час. Торги на валютному аукціоні відбуваються відкрито, з участю самих покупців відповідно до аукціонних правил. Партії валют, що реалізуються на аукціоні, називають лотами. Кожен лот має початкову ціну. Покупці можуть упродовж торгів підвищувати ціну на величину, наперед встановлену в правилах проведення торгів. Якщо чергове підвищення ціни не пропонується, то після триразового її повторення аукціоніст ударом молотка підтверджує продаж лота покупцеві, який назвав найвищу ціну. Деякі аукціони проводять із постійним зниженням ціну цьому разі лот дістається тому покупцеві, який перший скаже «так» [6].

Золотий аукціон – продаж золота на публічних торгах, який здійснюють, як правило, держава або міжнародні валютно-фінансові організації зі своїх запасів, спосіб реалізації коштовних металів, згідно з яким вони переходять до покупців, що дають за них найвищу ціну. Золоті аукціони виникли у 70-х XX ст. внаслідок змін, що сталися у функціонуванні золота в економічній системі світового господарства [6].

Найбільший інтерес до золотих аукціонів виявили швейцарські банки, німецькі грос-банки («Дойче банк» і «Дрезднер банк»), могутні американські фірми, насамперед компанія Енгелхарда та ін.

Проте варто зазначити, що останнє десятиліття пожвавило аукціонну торгівлю практикою проведення  Інтернет-аукціонів, які по суті є заочними і не потребують витрат на оренду приміщень.

Що стосується самих товарів, що продаються на аукціонах, бувають масовими, тобто відповідають цілим партіям і одиничними, проте у будь-якому випадку торгівля не проводиться без попереднього огляду одиниці товару – лоту, в свою чергу однакові за якісними показниками лоти групуються в більші партії – страти.

Техніка проведення аукціону поділяється на 4 етапи (рис. 2).

 

Рис. 2. Етапи проведення міжнародного аукціону

(складено автором за матеріалами [4, c. 210])

 

Сама процедура проведення аукціонів дає певні переваги як для покупця, так і для продавця визначеного товару (рис. 3).

 

Рис. 3. Переваги проведення міжнародних аукціонів для їх учасників

(складено автором)

 

Варто також зазначити, що попри цілу низку переваг аукціонів у сучасній міжнародній торгівлі спостерігається тенденція до падіння ролі класичного аукціону, аналіз наукових джерел [4, 11] дозволив виділити ряд причин даного процесу:

− уникнення посередництва у міжнародній торгівлі із поступовим посиленням прямих зв’язків між експортерами та імпортерами товарів, що забезпечує, перш за все, економію на комісійній винагороді для аукціонів, проте як наслідок часто із завищенням ціни на товар для покупця;

− посилення ролі міжнародної біржової торгівлі із можливостями більш відтянутої в часі купівлі необхідних товарів, або додатковому спекулюванні на купівлі-продажі термінових контрактів (деривативів) без кінцевої мети набуття власності на визначений товар;

− значні додаткові витрати пов’язані з розвантаженням, зберіганням, відправкою товару тощо, що суттєво знижують економічну ефективність експорту;

− зростання ролі Інтернет-аукціонів, які мали б трансформувати техніку проведення аукціонів, розширити клієнтську мережу та відроджувати продаж одиничних товарів, проте по суті Інтернет-аукціони заперечують основну вимогу аукціонної торгівлі – огляд товару перед здійсненням покупки, а також часто ігнорують принцип компромісного ціноутворення на товар.

Варто зазначити, що скорочення ролі міжнародних аукціонів мало стосується всесвітньо визнаних аукціонних домів «Sotheby's» (Нью–Йорк, США) та «Christie's» (Лондон, Великобританія), які спеціалізуються на продажу антикваріату, художніх цінностей і виробів дорогоцінних металів, автомобілів та навіть вина.

«Sotheby's» заснований в 1844 р. торговцем Самуелем Бейкером, який вирішив зробити ставку на продаж з аукціону бібліотек після смерті їх власників. У наш час не лише в Нью–Йорку, а й у Лондоні є штаб-квартира «Sotheby's», а в 30 країнах п'яти континентів знаходяться понад 60 офісів та аукціонних залів фірми. Щорічно фірма організовує до 500 аукціонів за 70 напрямами і продає понад 250 тис. предметів. Тут і вироби образотворчого мистецтва, книги, рукописи, музичні інструменти, поштові марки, ювелірні вироби, старовинні монети, ковдри, фарфор, антикварні меблі, медалі, годинники та автомобілі, колекційні вина, арабські скакуни, зброя, земельна і нерухома власність [9, c. 25].

На сьогодні «Sotheby's» контролює близько 51 % аукціонного ринку розкоші та продовжує освоювати нові території: розширює операції в Німеччині, Ізраїлі, Австрії, відкрито представництва в Сеулі і на Тайвані. Першою серед західних аукціонних фірм «СОТБІС» влаштувала продаж товарів мистецтва в Китаї, має плани проникнення на ринки Східної Європи. «Christie's» є головним конкурентом «Sotheby's». Він контролює майже 40 % цього ринку Дві третини угод конкуренти укладають щорічно протягом двох тижнів навесні і восени, коли провадяться аукціони з продажу полотен імпресіоністів, творів авангарду і сучасного мистецтва [10].

Сумарна виручка від продажів аукціонного дому «Sotheby's» за підсумками 2014 року склала 5,4 мільярда доларів, що на 176 мільйонів більше відповідного показника «Christie's». Виручка Sotheby's від приватних продажів склала 734,2 мільйона доларів що також більше показника Christie's, чия виручка від приватних угод досягла 702,4 мільйона доларів [10].

Висновки. Таким чином, поняття міжнародниого аукціону як одного із інструментів здійснення міжнародної торгівлі можна вважати спеціально організованим товарним ринком, в межах якого здійснюється організація купівлі-продажу товару, що складається з чотирьох основних етапів - підготовки, огляду товару, аукціону (безпосередньо торгу) та власне оформлення угоди. Міжнародні аукціони належать до регулярних форм організації торгівлі на зовнішньому ринку, що мають публічний характер, тобто надають можливість усім заінтересованим експортерам та імпортерам брати участь у торгових операціях. Переваги міжнародних аукціонів полягають у тому, що вони дозволяють створювати відкриту конкуренцію, виявляти ціну товару та швидко його реалізовувати у великих обсягах. З урахуванням цього на міжнародних товарних аукціонах частіше за все превалює пропозиція товарів з боку потужних представників індустріально розвинутих держав. Покупцями ж є обмежена кількість компаній, що використовують надмірну пропозицію в своїх інтересах і зацікавлені в заниженні цін. Основними предметами торгу на міжнародних аукціонах є обмежений перелік «товарів» як у вигляді сировини, так і вигляді готової продукції. У сучасні міжнародній торгівлі попри значні переваги аукціонів їхня роль поступово зменшується порівнюючи із міжнародними біржами та тендерами, проте все-таки залишаються потужні торгові центри, які щорічно примножують виручку від аукціонної торгівлі.

 

Література.

1. Алябишев М. С. Особливості укладення договорів на аукціоні: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / М. С. Алябишев ; НДІ приват. права і підприємництва Акад. правов. наук України. – К., 2009. – 83 с.

2. Висоцька В. А. Проектування та реалізація інтелектуальних інформаційних систем інтертет аукціону / В .А. Висоцька., А. В. Овчаренко, Л. В. Чирун. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vlp.com.ua/files/08.pdf

3. Грачова М. В. Виставки, ярмарки та аукціони в Інтернеті / М. В. Грачова, О. В. Орлик // Інформатика та інформаційні технології, 20 квітня 2015 р. : матер. конф. – Одеса, ОНЕУ. – С. 56-59.

4. Козак Ю. Г. Міжнародна торгівля: підручник, вид 5-те, переробл. і доповн. / Ю. Г. Козак, Т. Спорек, Е. Молендовський. – Київ-Катовіце-Краков. Центр учбової літератури, 2015. – 272 с.

5. Коритник М. В. Проведення аукціонів при передачі в оренду земель сільськогосподарського призначення державної форми власності  / М. В Коритник // Економіка АПК. - 2015. - № 2. - С. 116-122.

6. Мочерний С. В. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т. 1. / відп. ред. С. В. Мочерний. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.ukr.vipreshebnik.ru/entsiklopediya/19-a/765-auktsion.html

7. Полішко Н. Л. Особливості укладання договорів на торгах, аукціонах, конкурсах / Н. Л. Полішко // Юридична наука. - 2011. - № 4-5. - С. 24-30.

8. Притула Н. В. Електронна міжнародна торгівля як сектор розвитку нової економіки / Н. В. Притула / Матеріали міжнародної науково-практичної інтернет конференції «Теоретичні та організаційно-матодичні засади надання електронних послуг в системі Е-урядування». – ОНПУ, Одеса, 25 квітня 2014. – C. 47-50.

9. Рожко Н. В. Особливості організації та функціонування світового ринку антикваріату / Н. В. Рожко // Галицький економічний вісник. - 2011. - №1(30). - С. 24-29.

10. Фінансові новини компанії «Sotheby's». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://investor.shareholder.com/bid/releases.cfm?ReleasesType=Earnings

11. Циганкова Т. М. Міжнародна торгівля: Навч. посібник / Т. М. Циганкова, Л. П. Петрашко, Т. В. Кальченко. − К. : КНЕУ, 2001. — 488 с.

 

References.

1. Alyabyshev, M. S (2009), “Features of contracts at the auction”, Ph.D. Thesis, Legal. Science, Acad. legal. Science of Ukraine.,  Kharkiv, Ukraine.

2. Vysotska, V. A, Ovcharenko, A. V, Chyrun, L. V. (2008), “Design and implementation of intelligent information systems intertet auction”, Lviv Polytechnic publishing, [Online], available at: http://vlp.com.ua/files/08.pdf (Accessed 19 Oct 2015).

3. Gracheva, M. V. and Orlik, O. V. (2015), “Shows, fairs and online auctions”, Informatika ta informatsiyni tehnoligii, pp. 56-59.

4. Kozak, U. G, Sporek, T, Molendovskyy, E. (2015), 5th ed., Mizhnarodna torgivlya [International trade], Tsentr uchbovoi literatury, Kyiv-Katowice-Krakow, Ukraine and Poland.

5. Korytnyk, M. V. (2015), “Holding auctions at lease agricultural land state property”, Ekonomika APK, vol. 2, pp. 116–122.

6. Mocherny, S. V. (2000), Economic Encyclopedia [Online], available at: http://www.ukr.vipreshebnik.ru/entsiklopediya/19-a/765-auktsion.html (Accessed 19 October 2015).

7. Polishko, N. L. (2011), “Specific features of settling bidding, auction and competition contracts”, Yurydychna Nauka, vol. 4-5, pp. 23-30

8. Prytula, N. V. (2014), “Electronic international trade as a sector of the new economy”, Materialy mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi internet konferentsiyi “Teoretychni ta orhanizatsiyno-matodychni zasady nadannya elektronnykh posluh v systemi E-uryaduvannya” [Proceedings of the International Scientific and Practical Internet Conference “Theoretical and organizational bases matodychni electronic services in the system of E-governance”], ONPU, Odessa, Ukraine, pp. 47–50.

9. Rozhko, N. V, (2011), “Features of the organization and functioning of the world market of antiques”, Halyts'kyy ekonomichnyy visnyk, vol. 1 (30), pp. 24–29.

10. Financial news of «Sotheby's» company, (2015), “News of the company“, available at: http://investor.shareholder.com/bid/releases.cfm?ReleasesType=Earnings (Accessed 19 October 2015).

11. Tsyhankova T. M., Petrashko L. P., Kalchenko T. V. “International trade“ : Navch. posibnyk  − K. : KNEU, 2001. — 488 p.

 

Стаття надійшла до редакції  18.10.2015 р.