УДК 327.7:338.246.2

 

І. Г. Ханін,

доктор економічних наук, професор кафедри міжнародної економіки,

Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

 

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ ЕКСПОРТНОГО КОНТРОЛЮ ТЕХНОЛОГІЙ ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

 

I. G. Khanin,

Doctor of Economic Science, professor of international economics,

National University of Water Management and Nature Resources Use, Rivne

 

DEVEPMENT TRENDS OF INTERNATIONAL EXPORT CONTROL SYSTEM FOR dual-use technologies

 

У статті уточнено сутність та особливості здійснення експортного контролю технологій подвійного призначення. Обґрунтовано зростання значущості міжнародного співробітництва у цій сфері. Кратко охарактеризовано міжнародні режими експортного контролю технологій подвійного призначення (Комітет Цангера, Група ядерних постачальників, Режим контролю ракетних технологій, Австралійська група, Вассенаарські домовленості), членом яких є Україна. Визначено тенденції розвитку системи, що утворюється цими режимами. Проаналізовано досвід США, ЄС та Німеччини у щодо побудови системи експортного контролю. Виокремлено напрями удосконалення державної політики у сфері контролю за експортом технологій подвійного призначення в Україні. Акцентовано увагу на необхідності більш широкого використання інформаційних технологій. Сформульовано рекомендації щодо створення інформаційних та організаційних інструментів у сфері експортного контролю.

 

This article clarifies the nature and peculiar features of export control exercised over dual-use technologies. It also justifies the increased importance of international cooperation in this area. The article briefly describes the international regimes of export control exercised over dual-use technologies (Zangger Committee, the Nuclear Exporters Committee, Missile Technology Control Regime, Australian Group, Wassenaar Arrangement) of which Ukraine is a member. It identifies system development trends which are established by these regimes. It also analyses experience of USA, EU and Germany in building the export control system. The article identifies areas of improvement of state policy in the field of export control exercised over dual-use technologies in Ukraine. It focuses attention on the relevance of more widespread use of information technologies. It also formulates recommendations on creation of information and organizational instruments in the field of export control.

 

Ключові слова: технології подвійного призначення; експортний контроль; міжнародні організації; міжнародне співробітництво; державна політика.

 

Keywords: dual-use technologies; export control; international organizations; international cooperation; public policy.

 

 

Постановка проблеми. Інтеграція економіки України у світогосподарську систему вимагає створення сприятливих умов для розвитку торговельних відносин у всіх сферах. Це стосується і військового сектору, адже Україна входить у першу десятку країн-лідерів експорту озброєнь і військової техніки. Реалізація експортного потенціалу військово-промислового комплексу (ВПК), який залишається досить потужним, вимагає послідовного виконання вимог міжнародного регулювання, що охоплює і технології подвійного призначення (ТПП).

За останні десятиліття сформувалась міжнародна система експортного контролю як військової продукції, так і ТПП. Через об’єктивні причини ця система постійно змінюються, що вимагає відповідної адаптації національного законодавства й адміністративних механізмів. З огляду на це, важливим науково-практичним завданням є дослідження тенденцій розвитку міжнародної системи експортного контролю, зокрема стосовно ТПП. Це необхідно для розробки заходів щодо поглиблення міжнародного співробітництва та підвищення ефективності експортного контролю ТПП на національному рівні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематиці експортного контролю в Україні присвячені праці: В. Бегми, М. Будніка, С. Галаки, О. Гришуткіна, С. Кондратова, Г. Перепелиці, О. Сівера, Н. Скляра, В. Хаустова, А. Шевцова, А. Шехова, В. Шумбасова та ін. У той же час особливосты та тенденції розвитку міжнародної системи контроля ТПП досліджені фрагментарно.

Хотілося б зазначити, що ТПП в Україні не приділяється достатньо уваги. Між тим, наприклад, В. Рихтюк, акцентуючи увагу на великому потенціалі оборонної сфери у становленні інноваційної моделі економіки в Україні, представляє ТПП як один з ключових чинників інноваційного розвитку [1]. С. Кулицький обґрунтовує підвищення значущості ТПП у контексті модернізації ВПК та прискорення інноваційного розвитку національної економіки. ТПП з’єднують воєнне і цивільне виробництво, розширюють можливості підприємства на зовнішніх ринках збуту (озброєнь, військової техніки, цивільних товарів). Це сприяє конверсії підприємств ВПК та зміни його відтворювальної моделі, що пов’язано зі збільшенням експортних орієнтацій [2]. М. Сунгуровський, розглядаючи проблемні питання розвитку оборонно-промислового комплексу України, відзначає значні резерви нарощування експорту товарів подвійного призначення. Автор наголошує на тому, що у руках держави мають залишатися важелі регулювання ВПК, зокрема державна підтримка експорту та експортний контроль, а також має продовжуватись імплементація і вдосконалення механізмів, запропонованих у Кодексі поведінки стосовно експорту озброєнь і в рамках інших багато­сторонніх режимів контролю над озброєннями (у тому числі інформаційний обмін на міжнародному рівні) [3]. На основі узагальнення досвіду трансформації воєнних економік розвинутих країн М. Бондарець робить висновок про важливість ТПП як чинника модернізації оборонної промисловості. Такі технології, будучи важливою складовою експорту розвинених країн, стають об’єктом пріоритетної підтримки з боку держави [4].

З огляду на ситуацію, увага до ТПП в Україні останніми роками стрімко зростає. Однак розвиток міжнародної системи контролю за експортом таких технологій зумовлює необхідність дослідження її змін, що потрібно для підвищення ефективності експортного контролю на національному рівні.

Мета дослідження: проаналізувати основні елементи міжнародної системи експортного контролю ТПП і тенденції її розвитку, визначити напрями удосконалення державної політики щодо удосконалення такого контролю в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Експортний контроль ТПП забезпечується сукупністю відповідних норм міжнародного права і багатосторонніх політичних зобов’язань, що покликано запобігти критичній концентрації таких технологій та їх використанню для створення загроз. Це спрямовано на зниження ризику військових конфліктів і тероризму, попередження і протидію розповсюдженню зброї, засобів її доставки. Тому експортний контроль (озброєнь, військової техніки і ТПП) є однією з головних складових системи міжнародної безпеки.

Актуалізація проблем ефективного міжнародного експортного контролю ТПП зумовлена рядом причин, а саме: підвищення рівня військово-політичної напруги у світі та вірогідності військових конфліктів; загострення проблем глобального тероризму; розширення спектру ТПП і, подекуди, звуження можливостей експортного контролю на національному рівні.

З розвитком глобалізації, ефективні заходи експортного контролю можливо здійснювати на основі активізації міжнародного співробітництва. Головними організаціями, які розробляють засади експортного контролю у світі є: ООН, ОБСЄ, НАТО, ЄС, МАГАТЕ та Організація із заборони хімічної зброї. На основі багатосторонньої взаємодії створено такі міжнародні режими експортного контролю [5; 6; 7; 8]:

– Комітет Цангера – неформальна організація, створена з метою реалізації Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Комітет об’єднує експертів, які займаються гармонізацією Договору, підтримує і оновлює список обладнання і матеріалів, які можуть бути експортовані тільки при наданні певних гарантій («Тригерний список»). Також Комітет розробляє норми і процедури експортного контролю такого обладнання і матеріалів, які застосовуються МАГАТЕ;

– Група ядерних постачальників – об’єднання займається експортним контролем окремих видів матеріалів, устаткування, програмного забезпечення, які можуть використовуватись для виготовлення ядерної зброї; організація розробляє списки, керівні засади, зокрема щодо ТПП, які застосовуються у ядерному циклі;

– Режим контролю ракетних технологій – погоджує і координує виконання спільної експортної політики країн-учасниць, встановлює єдиний список товарів і ТПП (більше 250 позицій), що контролюються, у тому числі матеріалів, устаткування і програмного забезпечення, необхідних для розвитку, виробництва і експлуатації ракетної техніки. Режим контролює передачу ракет, особливо здатних доставляти корисне навантаження не менше 500 кг з дальністю більше 300 км;

– Австралійська група – неформальна організація, яка займається забезпеченням експортного контролю ТПП; визначено окремі види матеріалів, устаткування та програмного забезпечення (більше 300 позицій), що можуть бути використані у створені хімічної та біологічної зброї;

– Вассенаарські домовленості – режим з найбільш широким набором списків експортного контролю; він спрямований на запобігання накопиченню зброї, обладнання і ТПП, які можуть сприяти підвищенню військового потенціалу, а також розробці механізмів обміну інформацією як способу гармонізації практики експортного контролю. Домовленості охоплюють товари військового призначення, а також ТПП (більше 3 тис. позицій), що можуть бути використані для створення звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки (окремі види матеріалів, устаткування і програмного забезпечення).

На сьогоднішній день Україна є учасницею всіх п'яти існуючих міжнародних режимів експортного контролю ТПП. Це вимагає урахування тенденцій розвитку системи, що утворюється цими режимами, серед яких головними є: 1) зростання ролі міжнародних організацій не тільки у розробці списків і процедур, а і у вирішенні технологічних, організаційних, правових питань; 2) розширення у використанні інфомраційних технологій для здійснення моніторингу; 3) подальша гармонізація структури національних списків на основі міжнародних узагальнень і класифікацій; 4) поява нових функціональних компонентів системи (спеціалізованих інструментів, організаційних механізмів, підрозділів тощо), що підтверджує її розвиток; 5) зростання уваги до передачі ТПП на світовому рівні та посилення впливу експортного контролю на світовий ринок технологій; 6) поступове проникнення міжнародної системи експортного контролю у національні системи у плані інституціонального та інформаційного забезпечення.

Окрім цього у контролі ТПП приймають участь МАГАТЕ (поміж іншого сприяє міжнародному співробітництву у сфері контролю за ядерними технологіями) [9] та Організація із заборони хімічної зброї (займається моніторингом хімічної індустрії, контролем за розповсюдження хімічних речовин і технологій, сприяє поглибленню міжнародного співробітництва у цій сфері) [10].

Нові тренди у інститутах та практиці експортного контролю задають, насамперед, США та ЄС. У США функції експортного контролю покладено на Держдепартамент (Бюро міжнародної безпеки та нерозповсюдження), департаменти торгівлі, внутрішньої безпеки, фінансів, оборони, енергетики та ін., діяльність яких часто проводиться на міжнародному рівні. Ці структури реалізують зусилля, спрямовані на просування національних стратегічних і зовнішньополітичних цілей, захист інтересів безпеки, зокрема за допомогою своєчасного регулювання трансферту ТПП, приділяючи особливу увагу зброї масового знищення. Під проводом Бюро промисловості та безпеки США постійно здійснюються заходи щодо раціоналізації експортного контролю, виявлення недоліків у митному, прикордонному, економічному, транспортному інфраструктурному та правовому аспекті. Через спеціальний проект («Щит Америки») до цього залучаються різноманітні компанії, зайняті у виробництві, продажі та експорті технологій та боєприпасів. Широкі функції покладені також на Координаційний центр органів експортного контролю та Бюро митного і прикордонного контролю, досвід яких є цікавим з точки зору визначення прогресивних змін. У системі експортного контролю експортні ліцензії мають право видавати Держдепартамент, державні департаменти торгівлі і фінансів (у тому числі одночасно), тому діє Єдине агентство ліцензування (у якості «одного вікна»). Система експортного контролю США покликана забезпечувати всебічний контроль, головними засадами її створення є ефективна міжвідомча координація та міжнародне співробітництво. У США діють декілька списків експортного контролю (зокрема щодо ТПП, на які припадає близько 30% запитів на отримання ліцензій) і всі з них підтримуються міжнародними режимами. США тісно співпрацюють з широким колом партнерів (країн і організацій) щодо контролю за розповсюдженням зброї, техніки і ТПП, особливо у конфліктних регіонах. Зокрема ефективним інструментом впливу на окремі держави є санкції. Одним з компонентів ефективного стратегічного управління у сфері ТПП є прийняття контрольних списків, які відповідають міжнародним стандартам (разом з військовою продукцією), та Міжнародні правила торгівлі зброєю (ITAR) [11].

ЄС (включно з Євратомом) контролює експорт, транзит і брокерську діяльність у сфері ТПП з метою сприяти миру та безпеці, враховуючи, що товари подвійного призначення являють значну частину торгівлі об’єднання зі стратегічними партнерами і охоплюють тисячі малих, середніх і великих компаній. ТПП відносяться до широкого діапазону цивільних галузей (енергетика, аерокосмічна промисловість, лазери і навігація, телекомунікації, науки про життя, хімічна і фармацевтична промисловість, збагачувальне устаткування, електроніка, напівпровідникова та обчислювальна промисловість, медична та автомобільна промисловість). Тому експортний контроль має вирішальне значення для підтримки інновацій [12].

Режим експортного контролю ЄС включає: списки ТПП; правила щодо експорту-імпорту; митний контроль; механізм консультацій, у том числі онлайн. Цей режим регулюється законодавством ЄС, яке передбачає загальні правила управління і узгодження національної політики. Положення є обов'язковими і мають пряму дію на всій території ЄС. Тим не менш, держави-члени ЄС виконують певні додаткові заходи для реалізації деяких положень комуні тарного законодавства, наприклад, щодо застосування санкцій [12].

Експортний контроль ЄС, як інструмент регулювання торгівлі, є одним з найбільш прогресивних у світі і взаємопов’язаний з міжнародними зусиллями щодо нерозповсюдження зброї. Ця система постійно еволюціонує, враховуючи зміну ризиків і загроз безпеки. Єврокомісія проводить регулярні консультації і підтримує постійний діалог з галузевими асоціаціями, науковими колами та громадянським суспільством для того, щоб знайти баланс між безпекою та конкурентоспроможністю. Крім того, держави-члени ЄС здійснюють постійну інформаційно-просвітницьку діяльність і підтримують діалог з бізнесом на національному рівні [12]. На рівні об’єднання прийнято Кодекс поведінки ЄС щодо експорту озброєнь, відповідно до якого країни-члени взяли на себе зобов'язання дотримуватись загальних вимог при постачанні озброєнь. Зокрема це стосується зобов'язань щодо виконання міжнародних угод про ТПП та у суміжних сферах (права людини, боротьба за тероризмом, підтримка миру та безпеки тощо) [12].

Провідні позиції ЄС у сфері експортного контролю за ТПП підтримуються значними напрацюваннями окремих країн-членів. Показовим є приклад Німеччини, яка є активним учасником міжнародних угод і робить великий внесок у побудову ефективної системи експортного контролю на світовому рівні. Зокрема Німеччина є лідером у побудові автоматизованих інформаційних систем у сфері експортного контролю, які полегшують діяльність контролюючих органів та видачу міжнародних сертифікатів [14].

Аналіз світового досвіду дозволяє визначити напрями удосконалення державної політики у сфері контролю за експортом ТПП. Хотілося б звернути увагу на необхідність більш широкого використання інформаційних технологій для роботи зі звітністю, моніторингу ринків товарів (пов’язаних з ТПП) і дотримання вимог, проведення різноманітних процедур (проведення скорингу і скринінгу учасників ринку, подання документів, отримання дозволів для експорту-імпорту, тимчасового вивезення чи транзиту ТПП). Важливим напрямом підвищення ефективності політики експортного контролю є створення системи міжвідомчої взаємодії, що потребує нових організаційних схем та створення нових інформаційних систем (інструментарію). Також в Україні необхідно покращити взаємодію органів, що проводять експортний контроль, з промисловими підприємствами та посередницькими компаніями. Мета такої взаємодії – інформування про ТПП і проведення консультацій з органами влади ще на стадії розробки технологій. Це дозволить оперативно адаптувати систему контролю і тим самим підвищити її дієвість.

Для ефективного експортного контролю ТПП в Україні доцільно створити наступні інформаційні та організаційні інструменти: 1) портал національної системи експортного контролю (охоплюючи і ТПП), який має полегшити інформування і взаємодію з бізнесом і науковим сектором; 2) міжвідомчу база даних, доповнену інструментами класифікації та ідентифікації, пошуку за національними, іноземними і міжнародними списками, тарифної верифікації (з додатковими можливостями для митної перевірки); 3) базу знань промислових підприємств, які займаються ТПП, що має розширити можливості моніторингу на різних стадіях розробки і використання таких технологій; у межах такої бази знань доцільно створити інформаційні інструменти для скорингу і скринінгу учасників ринку (заявників, посередників та інших сторін), особливо звертаючи увагу на відстеження кінцевого використання ТПП; 4) електронні системи навчання чиновників, прикордонників і митників, а також професіоналів у галузі боротьби з поширенням ТПП, озброєнь і техніки; 5) програму внутрішнього контролю, що надавала би керівництву інформацію про дотримання процедур експортного контролю; 6) програму інформування і просвітництва, яка би включала онлайнові механізми та різноманітні заходи. При створенні цих інструментів мають бути враховувати аспекти включення до міжнародної системи експортного контролю ТПП. Зокрема у перспективі може бути розроблена європейська система інтегрованого моніторингу розробки, передачі та використання ТПП.

Висновки. Через об’єктивні причини ефективний експортний контроль є неможливим без створення міжнародних систем і співробітництва. Головними організаціями, які розробляють засади експортного контролю у світі є: ООН, ОБСЄ, НАТО, ЄС, МАГАТЕ та Організація із заборони хімічної зброї. На основі багатосторонної взаємодії створено міжнародні режими експортного контролю (Комітет Цангера, Група ядерних постачальників, Режим контролю ракетних технологій, Австралійська група, Вассенаарські домовленості), які формують відповідну інституціональну основу. Враховуючи прогресивні зміни міжнародної системи, що породжуються розвиненими країнами, в Україні доцільно посилити міжвідомчу взаємодію, взаємодію з бізнесом, а також створити ряд інформаційних та організаційних інструментів (портал національної системи експортного контролю, міжвідомчої бази даних, бази знань промислових підприємств, які займаються ТПП, електронні системи навчання чиновників, прикордонників і митників, програми внутрішнього контролю та програми інформування і просвітництва). У подальшому передбачається визначити недоліки системи експортного контролю в Україні.

 

Література.

1. Рихтюк В.Л. Потенціал оборонної сфери в інноваційній моделі розвитку національної економіки / В.Л. Рихтюк; автореф. дис. канд. наук: 08.02.03, Інст-т екон. і прогно-ня НАН України. – Київ, 2005. – 22 с.

2. Кулицький С. ВПК і технології подвійного призначення в Україні: стан і перспективи: аналітична доповідь [Електронний ресурс] / С. Кулицький // Сила народа. – Режим доступу: www.silanaroda.com/ index.php?itemid =6236.

3. Сунгуровський М. Оборонно-промисловий комплекс України: проблемні питання розвитку / М. Сунгуровський // Національна безпека і оборона. – 2004. – №8. – С. 37-43.

4. Бондарець М.В. Стратегії трансформації воєнних економік розвинутих країн в умовах глобалізації / М.В. Бондарець; автореф. дис. канд. екон. наук: 08.05.01; Ін-т світ. екон-ки і міжнар. відно-ин НАН України. – Київ, 2006. – 18 с.

5. Державна служба експортного контролю [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.dsecu.gov.ua.

6. United Nations [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.un.org.

7. Australia Group [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.australiagroup.net.

8. Wassenaar Arrangement [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.wassenaar.org.

9. International Atomic Energy Agency [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://www.iaea.org.

10. Organisation for the prohibition of chemical weapons [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://www.opcw.org.

11. A Resource on Strategic Trade Management and Export Controls [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.state.gov/strategictrade.

12. EU import and export rules [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://ec.europa.eu/trade/import-and-export-rules.

13. Federal Office for Economic Affairs and Export Control [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.bafa.eu/bafa/en/export_control/index.html.

 

References.

1. Rykhtiuk V.L., (2005), “Potentsial oboronnoi sfery v innovatsiinii modeli rozvytku natsionalnoi ekonomiky”, [The potential of the defense sector in the innovative model of development of the national economy], NAN Ukrainy, Kyiv, 22 p.

2. Kulytskyi S., (2009), “VPK i tekhnolohii podviinoho pryznachennia v Ukraini: stan i perspektyvy: analitychna dopovid” [Military-industrial complex and dual-use technologies in Ukraine: situation and perspectives], Syla naroda, [Online], available at: www.silanaroda.com/ index.php?itemid =6236.

3. Sunhurovskyi M., (2004), “Oboronno-promyslovyi kompleks Ukrainy: problemni pytannia rozvytku”, [Defense-industrial complex of Ukraine: challenges development], Natsionalna bezpeka i oborona, vol. 8, pp. 37-43.

4. Bondarets M.V., (2006), Stratehii transformatsii voiennykh ekonomik rozvynutykh krain v umovakh hlobalizatsii, [Strategy transformation of military economies of developed countries in the context of globalization], NAN Ukrainy, Kyiv, 18 p.

5. Derzhavna sluzhba eksportnoho kontroliu, [State export control service], [Online], available at: http://www.dsecu.gov.ua.

6. United Nations [Online], available at: http://www.un.org.

7. Australia Group [Online], available at: http://www.australiagroup.net.

8. Wassenaar Arrangement [Online], available at: http://www.wassenaar.org.

9. International Atomic Energy Agency [Online], available at: https://www.iaea.org.

10. Organisation for the prohibition of chemical weapons [Online], available at: https://www.opcw.org.

11. A Resource on Strategic Trade Management and Export Controls [Online], available at: http://www.state.gov/strategictrade.

12. EU import and export rules [Online], available at: http://ec.europa.eu/trade/import-and-export-rules.

13. Federal Office for Economic Affairs and Export Control [Online], available at: http://www.bafa.eu/bafa/en/export_control/index.html.

 

Стаття надійшла до редакції 14.06.2015 р.