УДК 338

 

С. І. Плотницька,

канд., екон., наук, доцент,

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

 

РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ФАКТОР ПОБУДОВИ ЕФЕКТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

 

S. Plotnytska,

Associate Professor, PhD (Econ.),

O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv

 

ENTERPRISES RESOURCE POTENTIAL AS A FACTOR OF THE EFFECTIVE COMPETITIVENESS STRATEGY CREATION

 

Стаття присвячена розробці методики оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу аграрного підприємства та його компонентів. Встановлено, що впровадження цієї методики в діяльність аграрних підприємств дозволяє виявити адекватну стратегію підвищення конкурентоспроможності і забезпечити прогресивний розвиток аграрного підприємства

 

The aim of the article is to develop model for assessing the efficiency of agro enterprises resource potential and its components. This model implementation to the activities of agricultural enterprises creates an adequate strategy to increase competitiveness and ensure the progressive development of the agricultural enterprises.

 

Ключові слова: ресурсний потенціал підприємства, компоненти ресурсного потенціалу, стратегії конкурентоспроможності.

 

Key words: enterprises resource potential, components of the resource potential, competitiveness strategies.

 

 

Постановка проблеми. Вихід економіки України з ремісії і гостра необхідність створення умов для збільшення обсягів виробництва є зовнішніми факторами, що стимулюють підвищення результативності діяльності вітчизняних аграрних підприємств. Досягнення стійкої конкурентної переваги багато в чому визначається не тільки сприятливими зовнішніми умовами, а й наявністю системи управління потенціалом підприємства. Підприємства розвивають свою конкурентоспроможність, розробляючи нові моделі управління, орієнтовані на запити споживача, створюючи базу постійних партнерів і підвищуючи ефективність діяльності підприємств. Вітчизняні підприємства змушені долати кризові ситуації, пов'язані зі зниженням обсягів виробництва, браком інвестицій, входом на ринок іноземних виробників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемні питання щодо визначення сутності ресурсного потенціалу підприємства, ефективного його використання та управління на рівні підприємства висвітлені у працях зарубіжних і вітчизняних науковців, зокрема: Бачевської Б. Є., Вовка Ю. Я., Гавви В. Н., Заблодської І. В., Краснокутської Н. С., Олексюка О. І., Решетняка О. О., Рєпіної І. М., Федоніна О. С., Чухрай Н. І., Яремка І. Й.

Невирішені раніше частини загальної проблеми. Незважаючи на значну кількість наукових розробок у сфері управління ресурсним потенціалом, проблеми підвищення ефективності удосконалення  залишилися за полем зору згаданих

Метою статті є аналіз та обґрунтування шляхів підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств Харківської області.

Виклад основного матеріалу. Завдання формування і вдосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємств стає одним з головних чинників виживання та розвитку в умовах непостійності і мінливості навколишнього середовища. Питання пошуку шляхів ефективного використання наявних ресурсів, компетенцій, можливостей розвитку підприємств мають особливе значення, оскільки їх рішення дозволить забезпечити максимальне завантаження виробничих потужностей, зниження витрат і підвищення якості продукції та послуг, стійкість конкурентної позиції підприємства і збільшення частки лояльних споживачів.

Стратегічне управління формується, виходячи з бачення організації і на основі трьох базових складових: ресурсний потенціал, стратегія і конкурентоспроможність (рис. 1). Дослідження даних дефініцій дозволяє говорити про їх діалектичну єдність. Однак, механізм взаємозв'язку цих категорій стратегічного управління в численних наукових працях сучасних авторів не розглядається.

 

Рис. 1. Зв'язок домінантних категорій стратегічного розвитку

 

Здійснення діяльності підприємства в умовах ринкового середовища обумовлює необхідність ведення ним успішної конкурентної боротьби, необхідність формування певних конкурентних переваг. Характер цих переваг залежить від ринкового середовища і здібностей підприємства - його ресурсного потенціалу.

Розгляд стратегій підприємства в даному контексті дозволяє характеризувати поняття стратегії забезпечення конкурентоспроможності як сукупності управлінських рішень, що представляють собою програму формування ресурсного потенціалу підприємства, яка забезпечує якісний розвиток його ключових конкурентних переваг і сприяє його росту.

Процес розробки та реалізації стратегії повинен проводитися, виходячи з відповідності спрямованості організаційного розвитку та накопиченого ресурсного потенціалу.

Формування ресурсного потенціалу для визначення стратегії конкурентоспроможності аграрного підприємства проводиться під впливом загальноприйнятих принципів стратегічного управління, які, на нашу думку, доцільно доповнити принципом домінантності, оскільки дане правило дозволить виділити певний компонент ресурсного потенціалу (або пропорцію компонентів). «Домінанта» стане основою процесу побудови даної стратегії і підкреслить унікальність даного підприємства з урахуванням наявних факторів конкурентного середовища і фази життєвого циклу [2].

Враховуючи всі правила, які висуваються до стратегічного процесу, формуємо модель стратегічного управління ресурсним потенціалом (рис. 2).

 

Рис. 2. Модель стратегічного управління формуванням ресурсного потенціалу аграрного підприємства,

спрямована на визначення стратегії конкурентоспроможності

 

Представлена модель відображає формування ресурсного потенціалу аграрного підприємства, що надає управлінський вплив на бізнес-процеси, і його стратегічний розвиток за допомогою функціональної підсистеми системи управління, яка забезпечує ефективне виконання властивих йому функцій.

Базисом для побудови моделі є спрямованість підприємства на стратегічний розвиток, що забезпечує його конкурентоспроможність, і раціонально сформований ресурсний потенціал дозволить здійснити вибір стратегії в залежності від напрямку організаційного розвитку підприємства: стратегія інтегрованого зростання, концентрованого зростання, диверсифікації або скорочення.

Представлена модель є допоміжним інструментом розробки напрямку організаційного розвитку підприємства, а процес формування ресурсного потенціалу створює необхідні передумови для успішної реалізації стратегії аграрного підприємства, спрямованої на забезпечення його конкурентоспроможності.

В основу побудови алгоритму формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності аграрного підприємства входять наступні основні послідовні дії формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності:

- Виявлення найбільш значущих чинників аграрної галузі, що визначають конкурентоспроможність (галузеві конкурентні домінанти);

- Виявлення найбільш значущих компонентів ресурсного потенціалу аграрного підприємства або їх пропорції (домінанта ресурсного потенціалу);

- Аналіз ефективності використання ресурсного потенціалу аграрного підприємства і його компонентів з метою визначення напрямку стратегічного розвитку.

Представлений алгоритм реалізується за допомогою трьох основних фаз: підготовка, побудова та реалізація стратегії, послідовність яких обумовлена виконанням 14 етапів (рис. 3).

 

Рис. 3. Алгоритм розробки та реалізації стратегії забезпечення конкурентоспроможності аграрного підприємства

 

На основі даного алгоритму видно, що формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності аграрного підприємства будується не тільки на аналізі факторів середовища, але і на стратегічному управлінні ресурсним потенціалом, результат якого доцільно виміряти показниками ефективності його використання.

Оцінка ефективності використання ресурсного потенціалу аграрного підприємства повинна формуватись за допомогою комплексної методики, що дозволяє врахувати неповторність його складу.

У сучасній літературі не приділяється належної уваги характеристикам і опису оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу та його компонентів як фактору побудови адекватної стратегії конкурентоспроможності. Для оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу та складу на основі вивчення спільних рис аграрних підприємств нами пропонуються методичні підходи до критеріїв і показників їх ефективності [6].

Методика заснована на комплексній оцінці ресурсного потенціалу, що дозволяє врахувати неповторність його складу та передбачає виконання двох етапів (рис. 4).

Загальний показник оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу аграрного підприємства може бути розрахований як середньозважений, що включає ефективність використання окремих компонентів.

Метод визначення узагальнюючого середньозваженого показника оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу аграрного підприємства складається з трьох етапів:

- визначення показників оцінки ефективності використання елементів ресурсного потенціалу (за системою показників), при цьому 100% = 1;

- визначення інтегральних показників ефективності використання елементів ресурсного потенціалу за певний часовий період (один, два і більше років);

- розрахунок комплексного середньозваженого показника ефективності використання ресурсного потенціалу [5].

 

Рис. 4. Розрахунок комплексного середньозваженого показника оцінки ефективності

використання ресурсного потенціалу аграрного підприємства

 

Значення підсумкового показника, рівне одиниці або вище, свідчить про те, що ресурсний потенціал адекватний обраній стратегії. Значення показника нижче одиниці свідчить про невідповідність ресурсного потенціалу даній стратегії конкурентоспроможності.

Основу системи показників становить матричний метод, заснований на експертних оцінках, результатом якого є побудова матричної моделі 3х3, що включає в себе три групи показників (рис. 5):

 

Рис.  5. Матрична модель визначення узагальнюючого показника оцінки ефективності компонента ресурсного потенціалу

Адаптовано за [7]

 

- показники результату, які відображають ефект використання ресурсного потенціалу аграрного підприємства;

- показники витрат, пов'язаних з використанням ресурсного потенціалу аграрних підприємств, які можливо розділити на підгрупи, пов'язані з використанням елементів ресурсного потенціалу аграрного підприємства і його в цілому;

- показники ресурсів - кількісні показники, що відображають джерела формування складових ресурсного потенціалу малого аграрного підприємства; залежно від елемента ресурсного потенціалу, вони можуть бути представлені чисельністю працівників, посівною площею і т.п.

Основним моментом застосування матричного методу є вибір вихідних показників і впорядкування їх сукупності. Від того, наскільки правильно зроблений вибір, і впорядковані вихідні показники кожної групи, залежать висновки за результатами проведеного аналізу і значення самого узагальнюючого показника ефективності.

Вибір показників залежить, насамперед, від рівня управління і цілей, поставлених перед експертами.

Якщо мета аналізу полягає у визначенні узагальнюючого показника оцінки економічної ефективності конкретного елемента ресурсного потенціалу, то в сукупність вихідних даних слід включити всі основні показники, що характеризують ресурси, які входять до його складу і впливають на результати господарської діяльності, витрати на його використання і його кінцеві елементи.

За індексами (темпами зростання) відносних показників, що знаходяться під діагоналлю матриці, за формулою середньої арифметичної розраховується значення узагальнюючого показника ефективності використання елементу ресурсного потенціалу [4].

Дані показники дозволяють оцінити ефективність використання ресурсного потенціалу аграрного підприємства і його складових. Для того, щоб визначити, наскільки ефективно вони були використані, необхідно стежити за динамікою їх зміни або користуватися порівняльним методом, зіставляючи їх з показниками конкурентів або показниками норми, плану, минулих років.

Четвертий етап - визначення узагальнюючого середньозваженого показника оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу аграрного підприємства.

 

 або       (1)

 

де ω_i – питома вага i-го елементу ресурсного потенціалу (який оцінюється за допомогою методу експертних оцінок, зокрема методом рангової кореляції);

Ке_i – узагальнюючий показник ефективності використання i-го елементу ресурсного потенціалу;

_i - інтегральний показник ефективності використання i- го елементу ресурсного потенціалу.

П'ятий етап - порівняння отриманого показника з еталонним.

Апробація запропонованої методики оцінки ефективності ресурсного потенціалу аграрного підприємства проведена на прикладі ТОВ «Благодарник».

Аналіз ефективності ресурсного потенціалу був здійснений на базі використання матриці 3х3 (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Оцінка ефективності використання елементів ресурсного потенціалу ТОВ «Благодарник»

 

Більш наочно результати аналізу представлені графічною моделлю на рисунку 10, де ФМП - фінансово-майновий потенціал, Кп -кадровий потенціал, Опп - організаційно-підприємницький потенціал, Iкп - інформаційно-комунікативний потенціал.

Представлені результати свідчать про те, що самими малозатребуваними є кадровий та інформаційно-комунікаційний потенціали. Порівняння в періодах (рис. 6) також показало, що до незатребуваних відносяться інформаційно-комунікативний та організаційно-підприємницький потенціали.

 

Рис. 6. Показники ефективності елементів ресурсного потенціалу підприємства ТОВ «Благодарник»

 

Визначення комплексного середньозваженого показника оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу ТОВ «Благодарник» представлене в табл. 2.

Використання пропонованої методики, також, дозволило виявити ефективність використання ресурсного потенціалу підприємства, в цілому, в 2008 році він склав 0,84, а в 2009 році - 0,92; 2010 році - 0,95 дані показники нижче рекомендованої норми, а, отже, підприємство не досягло максимального економічного ефекту від реалізації продуктів, і даний потенціал не відповідає реалізованій стратегії забезпечення конкурентоспроможності.

 

Таблиця 2.

Результат оцінки вагомості елементу ресурсного потенціалу ТОВ «Благодарник»

 

Висновки. При даному ресурсному потенціалі підприємству було запропоновано використовувати стратегію концентрованого зростання, а точніше - посилення позиції на ринку, використання якої дозволило б організації зберегти рівень наявної конкурентоспроможності, а при нарощуванні ресурсного потенціалу - перейти до стратегії розвитку.

 

Список використаних джерел.

1. Вишневська О.М. Формування та оцінювання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств / О.М. Вишневська // Вісник ХНАУ. – 2007. - № 3. - С. 27-32.

2. Гончар О. І. Еволюція категорії «потенціал підприємства» та її роль в економічних дослідженнях / О. І. Гончар, Ю. Г. Галкіна // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – ғ5. Т.3 – С. 245-247.

3. Данилова А.С. Стратегическое управление ресурсным потенциалом торгового предприятия малого бизнеса [Текст] / А.С. Данилова // Научное обозрение. – Серия 1. – Экономика и право. – 2011. – № 2.

4. Краснокутська Н. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. пос. / Н. С. Краснокутська. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 352 с.

5.  Стец І. І. Потенціал і розвиток підприємства: Навчальний посібник / І.І. Стец. – Тернопіль: Економічна думка, 2010. – 674 с.

6. Трегобчук В. Відтворення та ефективне використання ресурсного потенціалу АПК (теоретичні та практичні аспекти) / В.Трегобчук, А. Юзефович, Д. Крисанов, О. Попова, В. Прадун, Н. Скурська – К.: Інститут економіки НАН України., 2003. – 259 с.

7. Трыкалов С.П. Моделирование производственных процессов в условиях рыночных отношений [Текст] / С.П. Трыкалов. – СПб.: Альфа, 1997. – 514 с.

 

References.

1.  Vyshnevs'ka, O.M. (2007), “Formation and evaluation of the resource potential of agricultural enterprises”, Visnyk KhNAU, vol. 3, pp. 27-32.

2.  Honchar, O. I. and Halkina, Yu. H. (2009), “Evolution category "potential of the company" and its role in economic research”, Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu, vol.5, no.3, pp. 245-247.

3.  Danylova, A.S. (2011), “Strategic management of the resource potential of the trade, small businesses”, Nauchnoe obozrenye.  Seryia 1.  Ekonomyka y pravo, vol. 2.

4.  Krasnokuts'ka, N. S. (2005), Potentsial pidpryiemstva: formuvannia ta otsinka [The potential of the company: development and evaluation], Tsentr navchal'noi literatury, Kyiv, Ukraine.

5.  Stets, I. I. (2010), Potentsial i rozvytok pidpryiemstva [Potential and Development Company], Ekonomichna dumka, Ternopil', Ukraine.

6.  Trehobchuk, V. Yuzefovych, A. Krysanov, D. Popova, O. Pradun, V. and Skurs'ka, N. (2003), Vidtvorennia ta efektyvne vykorystannia resursnoho potentsialu APK (teoretychni ta praktychni aspekty) [Play and efficient use of resource potential of AIC (theoretical and practical aspects)] Instytut ekonomiky NAN Ukrainy, Kyiv, Ukraine.

7.  Trykalov, S.P. (1997), Modelyrovanye proyzvodstvennykh protsessov v uslovyiakh rynochnykh otnoshenyj [Modelling of production processes in market conditions], Al'fa, StPitersburg, Russia.

 

 Стаття надійшла до редакції 20.04.2015 р.