EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2015

Переглянути у форматі pdf

ЕКОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ПРИ РОЗРОБЦІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
Н. С. Прокопенко, І. І. Дуднікова, М. О. Скорик

УДК: 336.711.65: 504

 

Н. С. Прокопенко,

доктор економічних наук, професор,

зав. каф. фінансів та банківської справи, ПВНЗ «Європейський університет»

І. І. Дуднікова,

доцент, зав. каф. екології, ПВНЗ «Європейський університет»

М. О. Скорик,

старший викладач кафедри економічної теорії, Національний університет державної податкової служби

 

ЕКОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ПРИ РОЗРОБЦІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

 

Nаtaliya  Prokopenko,

Doctor of Economics, professor

Head of the Finance and banking departament, PHEE "European University"

Irina Dudnikova,

associate professor, Head of Ecology departament, PHEE "European University"

M. Skorik,

senior lecturer of  Economics department, National University of State Tax Service

 

ECOLOGICAL COMPONENT IN FORMULATION OF FINANCIAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT PROGRAM OF AGRICULTURAL SECTOR  IN TERMS OF EUROPEAN INTEGRATION

 

В статті розглянуто методологію розробки фінансово-економічної програми розвитку аграрного сектору в умовах євроінтеграції. Аргументовано необхідність екологічної складової в даній програмі. Доведено, що стратегія розвитку сільськогосподарської території  повинна мати три основні блоки розвитку економічного району  – економіка, екологія, інфраструктура. Визначається мета і способи її досягнення. Перший етап включає в себе окреслення  методів, якими необхідно користуватися при розробці стратегії. На другому етапі аналізується ситуація в якій знаходиться дана адміністративно – територіальна одиниця на основі звітів статистичних органів, місцевих органів самоуправління, що розташовані на даній території. Третій етап передбачає здійснення   SWOT-аналізу (з’ясування слабких і сильних сторін економічного району). На четвертому етапі (заключному) визначаються пріоритети. Запропоновано підходи до діагнозу екологічного забруднення поділяти на чотири блоки: 1-й блок: сприяння розвитку нових технологій через фінансові механізми для вирішення питань зневілювання негативного впливу на екологічного середовище;  2-й блок: створюються умови фінансовими, податковими механізмами до запровадження нових технологій, пов’язаних із захистом екологічного середовища; 3-й блок: впровадження нових технологій із захисту довкілля; 4-й блок – впровадження намічених екологічних заходів чи заборона дій, що спонукають до екологічних ризиків.

 

The article is about the formulation methodology of financial and economic development program of the agricultural sector in terms of European integration. It has been argued the necessity of the ecological component in such program. It has been proved the development strategy of agricultural area should have three main blocks of economic zones development: the economy, the ecology, the infrastructure. It has been determined the purpose and way to achieve it. The first phase involves defining the methods which should be used in the development strategy. The second phase is for analyzes the situation  of  administrative - territorial unit  on the basis of statistical reports, local government reports of such territory. The third stage involves a SWOT-analysis (clarifing the strengths and weaknesses of the economic area). In the fourth stage (final) should be define the priorities.

It has been proposed to subdivide into four blocks the approaches to the diagnosis of environmental pollution. 1st block is the promotion of new technologies due to the  financial mechanisms to discard the negative impact on the environment; 2nd block : they are created the conditions of financial, tax mechanisms for the introduction of new technologies related to the protection of  the environment; 3rd block: introduction of new technologies to protect the environment; 4th block: the implementation of planned environmental measures or prohibition of actions that encourage the environmental risks.

 

Ключові слова: екологічна складова, фінансово-економічна програма, аграрний сектор.

 

Keywords: ecological component, economic and financial program, the agricultural sector.

 

 

Постановка проблеми. При вступі в Євроспільноту будь-яка країна повинна виконувати вимоги європейської політики щодо розвитку галузей і економіки в цілому. Сутність цієї політики стосовно розвитку аграрного сектору полягає у: регулюванні ринку сільськогосподарської продукції, забезпеченні рівня   конкурентоспроможності, захисту навколишнього середовища, безпеки продуктів аграрного сектору. Поряд з цим приділяється увага щодо рівномірного розвитку всіх секторів економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам розробки цільових державних програм, в тому числі і екологічного спрямування  були присвячені праці таких дослідників, як: Запатріна І. В. [1], Гейць В. М. [2], Димченко О.В., Димченко В.В. [3], Демидов Б.А., Величко А.Ф.,   Волощук І. В. [4], Чумаченко М. Г. [5] та багато інших. Результати аналізу напрацювань учених свідчать про ряд проблем стосовно методології розробки фінансово-економічних програм розвитку аграрного сектору в умовах євроінтеграції, обов’язкового врахування екологічних ризиків при цьому і заходів з їх мінімізації.

Постановка завдання. Зважаючи на вище означене, виникає необхідність у визначенні методичних підходів до розробки фінансово-економічних програм розвитку аграрного сектору в умовах євроінтеграції.

Виклад основного матеріалу дослідження. В Україні Урядом приділялася увага стосовно розробки цільових програм [6, 7, 8], але нажаль методичні підходи до їх розробок чітко не були прописані, тим паче при спрямуванні європейського вектору розвитку. При вступі в Євроспільноту будь-яка країна повинна виконувати вимоги європейської політики щодо розвитку галузей і економіки в цілому. Сутність цієї політики стосовно розвитку аграрного сектору полягає у: регулюванні ринку сільськогосподарської продукції, забезпеченні рівня   конкурентоспроможності, захисту навколишнього середовища, безпеки продуктів аграрного сектору. Поряд з цим приділяється увага щодо рівномірного розвитку всіх секторів економіки.

Рішення про фінансування з бюджету ЄС  для здійснення певних заходів виноситься на розгляд при наявності стратегії розвитку країни чи окремо взятої адміністративно-територіальної одиниці. У разі коли це програма реформування області, то вона повинна мати початковий і заключний етап стратегічного розвитку. Мета будь-якої стратегії розвитку –означення проблем і розробка напрямів їх розв’язання.

 За допомогою методології розробки стратегії розвитку сільських територій розроблено стратегічний план розвитку карпатського сільськогосподарського регіону України (входить в цей регіон Львівська і Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька області) (рис. 1; рис. 2). Стратегія розвитку сільськогосподарської території  повинна мати три основні блоки розвитку економічного району  – економіка, екологія, інфраструктура. Визначається мета і способи її досягнення. Перший етап включає в себе окреслення  методів, якими необхідно користуватися при розробці стратегії. На другому етапі аналізується ситуація в якій знаходиться дана адміністративно – територіальна одиниця на основі звітів статистичних органів, місцевих органів самоуправління, що розташовані на даній території. Третій етап передбачає здійснення   SWOT-аналізу (з’ясування слабких і сильних сторін економічного району). На четвертому етапі (заключному) визначаються пріоритети. Таким чином, місцеві органи влади повинні довести необхідність отримання фінансування для розвитку території. Обов’язкова умова розробки стратегії розвитку регіону – включення вирішення питань екологічного характеру.

 

Рис. 1. Розробка економічної програми розвитку агарного сектору Карпатського економічного району України

 

Рис. 2. Шляхи досягнення основних завдань економічного розвитку аграрного сектору Карпатського економічного району України

 

Методика розробки стратегічних проектів для міських і сільських територій ідентична. Також  ця методика передбачає розробляти стратегію для розв’язання проблем як психологічного так і  соціологічного характеру фінансовими механізмами.

На початковому етапі розробки стратегії мешканці адміністративної території, для якої розробляється програма, складають уяву про майбутнє буття і методом спільних дискусій окреслюють майбутній проект. Те що планується на даному етапі не повинно бути обмежено ні в чому (ні в часі, ні в коштах і т. ін..). Коли у представників громади окреслюється цілісне уявлення про майбутнє, тоді розробники приступають до визначення мети.

Далі ставляться завдання для досягнення наміченої мети і птім розробляється загальний проект з метою отримання під його впровадження фінансування. Після цього його необхідно широко презентувати. ЄС запровадила процедуру затвердження таких документів на основі рішення місцевого самоврядування. Такий документ набуває статусу місцевого закону і, звісно, керівник регіону не може одноосібно його змінити. У таких проектах міститься багато інформації про характер територій, психологію громади, місцеві звичаї. Його переводять на англійську мову і він може бути використаний при переговорах з іноземними інвесторами.

Сутність організації праці над стратегією полягає в тому, що якомога більше потрібно запросити до участі у розробці цього документу зацікавлених осіб через оголошення в газеті, по місцевому телебаченню, розсилаючи листи-запрошення: бурмістру, віту, депутатам, відповідальним за сміттєзвалища, до спортивно-оздоровчих організацій, закладів культури та охорони історичних пам’яток архітектури, також представникам позаурядових спілок, товариствам опіки інвалідів, об’єднанням підприємців та інші, тобто необхідно повідомляти ті організації, які охоплюють певні групи людей. Це здійснюється з метою, щоб програма якомога повніше могла задовольнити широкі верстви населення.

Кожна громада (сільська, селищна рада і т. ін..) повинна мати свій сайт і оновлювати інформацію про те, які потрібно виконати процедури, щоб отримати кошти. Наприклад, у Польщі три тисячі гмін і коли інформація не обновлюється в Internet – бурмістру пред’являють штрафні санкції. Усі організації мають однаковий рівень важливості. Також вони повинні повідомити гміну про свою реєстрацію та про свої наміри. Розробники стратегії повідомляють про дебати і запрошують усіх, хто має хоч яку-небудь причетність до з’ясування цього питання та інформують про план стратегії [9].

Не можна розробити стратегію, коли немає результатів аналізу ситуації, що склалася. Тому у місцевих органах влади, статистичних службах, службах зайнятості направляються листи для отримання  інформації для здійснення аналізу ситуації в осередку, а також через Internet можна з’ясувати, чи існують розробки в даному регіоні, які можуть бути виконані іншими розробниками (істориками, біологами, геологами).

При розробці плану стратегії потрібно спочатку описати  географічні та кліматичні умови території, а потім перейти до статистичних даних. Кожна з цих територій має свою особливість. Слід схарактеризувати рівень економічного розвитку. Часто анкетуються тільки ті особи, що присутні на зборах. Якщо задіяні всі групи населення, то такі результати досить обєктивні.

Методи і прийоми дослідження: анкетування, безпосереднє спілкування, зондаж (опитування на вулиці). Здійснюється характеристика осіб, що входили в групу. Зондаж документально не підтверджується. Не може бути стратегії без фотографій і топографічних знімків (при необхідності).

Після цього переходять до діагнозу. Діагноз – базовий елемент стратегії. Здійснюється процес виявлення в адміністративній території негативного і позитивного. Євроспільнота рекомендує, у яких сферах зробити діагноз: економіка – спеціалізація підприємств, рівень платоспроможності, кількість зайнятих і безробітних працівників, проблеми та пропозиції для майбутніх інвесторів, податкова політика місцевого органу самоуправління (в частині встановлення ставок місцевих податків), аналіз виконання бюджету.

Діагноз потрібно робити поглиблений його потрібно робити за кожним напрямком. Наступна сфера діагнозу – територія (сільськогосподарські угіддя, лісові угіддя, землі під промисловими підприємствами, під рекреаційними спорудами, житловими комплексами). Регіон потрібно поділити на окремі території, виділивши депресивні, і після цього зробити конкретний діагноз для окремих теренів). З’ясувати рівень економічного і соціально-культурного розвитку, бідності, суспільної апатії: чи є верстви населення, що не можуть користуватися тими благами, що надаються за рахунок державних коштів (медичне обслуговування, навчання в школах) через брак грошей. Так, у Польщі розробляються спеціальні стратегії інтегрування суспільства. При встановленні діагнозу, що якась територія «занепала», усі зусилля направляються, щоб викорінити таку ситуацію. Діагноз також здійснюють для різних життєво необхідних сфер діяльності гміни: водоканалізаційної, телефонної мережі, газо-енергетичної та рівень охвату населення послугами Інтернет-зв’язку, паралельно проводиться аналіз: у якому стані перебувають ці мережі. Далі з’ясовується демографічна структура населення: яке співвідношення жінок до чоловіків, рівень міграції. Слід зазначити, що за даними Світового банку кількість мігрантів з України становить 6,5 млн, осіб [10]. Також аналізуються групи за статтю та віком. Результати цього діагнозу доводяться до інвестора. Необхідність результатів цього дослідження полягає в тому, що, наприклад, до місця розміщення птахофабрики працівників потрібно возити за 30 км, тому що на даній території працездатне населення відсутнє. Досліджується, разом з цим, рівень розвитку соціальної сфери.

Наступний, не менш важливий за значимістю діагноз – діагноз екологічного середовища. З’ясовуються умови утилізації відходів, очищення стоків, проводиться аналіз води, повітря. Автор наголошує, що потрібно здійснювати діагноз для всіх сфер. Якщо результати діагнозу «покажуть», що, наприклад, у даній сфері наявне забруднення води, то вирішення даної проблеми буде першочерговим завданням в розробці стратегії. Це певна методологія поділу на групи. Далі ставиться мета: які потрібно з’ясувати питання.

Використовуючи вищеописану методологію і методи планування фінансово-економічної стратегії розвитку економіки аграрного сектору та сільських територій центрального регіону України, здійснюється діагноз екологічного забруднення регіону України:

– 1-й блок: посприяти розвитку нових технологій через фінансові механізми для з’ясування питань зневілювання екологічного середовища (запрошувати фірму, яка буде використовувати нові технології, інша фірма  готова буде збудувати очисні споруди);

– 2-й блок: створити умови фінансовими, податковими механізмами до запровадження нових технологій, пов’язаних із захистом екологічного середовища. За допомогою економічних показників переконати виконавців програми в необхідності пошуку;

– 3-й блок: розпочати дії (фінансові, податкові заходи), спрямовані на впровадження нових технологій із захисту довкілля. Влада повинна організовувати залучення інвестицій податковими механізмами для розв’язання проблем, визначених діагнозом. Вона є провідною силою і, звісно, це вимагає більшого напруження праці;

– 4-й блок – впровадження намічених екологічних заходів чи заборона дій, що спонукають до екологічних ризиків. Побудувати нові споруди для застосування нових технологій із захисту навколишнього середовища.

Методологія розподілу коштів: завдання в проекті розподіляються на три групи (в 1 групу входить 2 – стратегічні завдання, у 2 групу 4 – пріоритетні, у третю 8 – необхідних). Після інформування інвесторів і приватних партнерів кошти розподіляються таким чином: 50% від суми, що включає кошти громади і приватних інвесторів, направляється на виконання двох стратегічних завдань; 30% коштів направляється на виконання пріоритетних (чотирьох) завдань; 15% – на виконання 8 необхідних завдань третьої групи; 5% – це резерв для нових ідей. Як видно, чим  менш важлива група за рангом, тим менше коштів. Наприклад, якщо територія на якій розташована громада має погані дороги, то виконання завдання з будівництва магістралей чи ремонту відноситься до першої групи завдань, бо 15% коштів третьої групи – це замало, а проектів у третій групі потрібно виконати багато. Розташування завдань за ієрархією – дуже відповідальна робота, тому що приймається важливе рішення щодо регіону, чи країни в цілому.

Висновки з даного дослідження. За вищезазначеною методикою можуть бути розроблені варіанти розвитку економіки аграрного сектору і сільських територій будь-якого економічного району України. Мета розробки проекту повинна полягати у наступному:   створити придатні умови для розвитку економіки аграрного сектору і сільських територій зазначеного регіону, що утворить умови для зменшення рівня відтоку трудових ресурсів у великі міста та за межі країни, а також сприятиме залученню іноземних  інвестицій, розвитку підприємницької діяльності на території сільських адміністративних одиниць завдяки застосуванню фінансових та податкових механізмів до регулювання економічних процесів.

 

Список літератури.

1. Запатріна І. В. Удосконалення процесів контролю за ефективним використанням бюджетних коштів в Україні / І. В. Запатріна – Збірник наукових праць НННЦ ПіС :  К. 2007, вип.. 12, с. 20-29.

2. Геєць В.М. Державні цільові програми та упорядкування програмного процесу в бюджетній сфері : монографія // В.М. Геєць, О.І. Амоша, Т.І. Приходько. – К. : Наукова думка, 2008. – 383 с.

3. Димченко О.В. Роль програмно-цільових механізмів удосконалення бюджетного процесу в реформуванні житлово-комунального господарства / О. В. Димченко, В. В. Димченко  - Економіка та держава,  2010, № 6, с. 40-44.

4. Демидов Б.А., Величко А.Ф.,   Волощук І. В. Системно-концептуальные основы деятельности в военно-технической области. – Кн. 2 : Организационно-методические основы деятельности военно-технической области / Б. А. Демидов,  А. Ф. Величко,   И. В. Волощук ; под. ред. Б. А. Демидова. – К. : Технол. Парк, 2006. – 1152 с.

5. Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі / М.Я. Азаров, О.І. Амоша (кер. кол.), М.Г. Чумаченко та ін. Т.4. – К.: НДФІ, 2004. – 368 с.

6. Про державні цільові програми : Закон України від 18. 03. 2004 р. № 1621 –IV. [Електронний ресурс]. –   Режим доступу : http://ej.kubagro.ru/2004/06/pdf/14.pdf

7. Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних

цільових програм :  Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня  2007 р. №106. [Електронний ресурс]. –   Режим доступу : http://ej.kubagro.ru/2004/06/pdf/14.pdf

8. Мінекономіки послідовно здійснює оптимізацію державних цільових програм. [Електронний ресурс]. –   Режим доступу :   http://news.yurist-online.com/news/kmu/1375/

9. Прокопенко Н. С. Адаптація національної податкової системи до зовнішніх змін: досвід Польщі / Н. С. Прокопенко // Вісн. Сумського держ. аграр. ун-ту. Серія: Фінанси і кредит. – 2006. – № 2(21). – С. 358 – 369

10. Кравчук К. Скільки мігрантів працює за кордоном? – [Електронний ресурс] – режим доступу  : http://society.lb.ua/life/2013/11/28/243134_skilki_ukraintsiv_pratsyuie.html  

 

References.

1. Zapatrina, I. V. (2007), “Udoskonalennia protsesiv kontroliu za efektyvnym vykorystanniam biudzhetnykh koshtiv v Ukraini”, Zbirnyk naukovykh prats NNNTs PiS, vol. 12, pp. 20-29.

2. Heiets, V.M. Amosha, O.I. and Prykhodko, T.I. (2008), Derzhavni tsilovi prohramy ta uporiadkuvannia prohramnoho protsesu v biudzhetnii sferi [The state target programs and streamline the programming process in the public sector], Naukova dumka, Kyiv, Ukraine, p.383.

3. Dymchenko, O.V. and Dymchenko, V.V. (2010), “Rol prohramno-tsilovykh mekhanizmiv udoskonalennia biudzhetnoho protsesu v reformuvanni zhytlovo-komunalnoho hospodarstva”, Ekonomika ta derzhava, vol. 6, pp. 40-44.

4. Demydov, B.A. Velychko, A.F. and Voloshchuk I. V. (2006), Sistemno-konceptual'nye osnovy dejatel'nosti v voenno-tehnicheskoj oblasti [System-conceptual basis of activities in the military-technical field], Book 2, Organizacionno-metodicheskie osnovy dejatel'nosti voenno-tehnicheskoj oblasti [Organizational-methodical bases of activity of military-technical cooperation], Tehnol. Park, Kyiv, Ukraine, p.1152.

5. Azarov, M.Ya. Amosha, O.I. Chumachenko, M.H. and others (2004), Prohramno-tsilovyi metod u biudzhetnomu protsesi [Program Budgeting in the budget process], vol.4, NDFI, 2004. Kyiv, Ukraine, p.368.

6. The Verkhovna Rada of Ukraine (2004), The Law of Ukraine "Pro derzhavni tsilovi prohramy”, available at:  http://ej.kubagro.ru/2004/06/pdf/14.pdf

7. Cabinet of Ministers of Ukraine (2004), “Pro zatverdzhennia Poriadku rozroblennia ta vykonannia derzhavnykh tsilovykh prohram”, available at:  http://ej.kubagro.ru/2004/06/pdf/14.pdf

8. “Minekonomiky poslidovno zdiisniuie optymizatsiiu derzhavnykh tsilovykh prohram”, [Online], available at:    http://news.yurist-online.com/news/kmu/1375/

9. Prokopenko, N. S. (2006), “Adaptatsiia natsionalnoi podatkovoi systemy do zovnishnikh zmin: dosvid Polshchi”, Visn. Sumskoho derzh. ahrar. un-tu. Seriia: Finansy i kredyt, vol. 2(21), pp. 358 – 369

10. Kravchuk, K. “Skilky mihrantiv pratsiuie za kordonom?”, [Online], available at:  http://society.lb.ua/life/2013/11/28/243134_skilki_ukraintsiv_pratsyuie.html 

 

Стаття надійшла до редакції 14.12.2015 р.