УДК 336.5 : 338.4 / 336.2

 

О. В. Григораш,

викладач, Університет митної справи та фінансів

 

Державна підтримка та бюджетно-податкові важелі стимулювання розвитку малого підприємництва

 

O. V. Grygorash,

lecturer, University of Customs and Finance

 

State support and fiscal and tax instruments to stimulate small business development

 

У статті проаналізовано теоретичні засади поняття бюджетно-податкових важелів стимулювання розвитку малого підприємництва у нормативно-правовій та науковій літературі, узагальнено підходи до класифікації бюджетних та податкових важелів. Визначено методи впливу на регулювання діяльності малого підприємництва у національній та світовій практиці. Дано оцінку ефективності застосування державної підтримки та бюджетно-податкових важелів розвиту малого підприємництва як інструментів стимулювання підприємницької активності, сприяння зайнятості населення, забезпечення пропозиції на внутрішньому ринку та нарощування бюджетних доходів.

 

The article contains the analyzes of the theoretical bases of the concept of fiscal instruments to stimulate the development of small business in the legal and scientific literature, generalized the classification approaches of budgetary and fiscal levers. The methods of influence on the regulation of small business in national and international practice are defined. The estimate of the effectiveness of state support and fiscal instruments to develop small businesses as tools to stimulate entrepreneurship, promote employment, ensure domestic supply and increase budget revenues are given.

 

Ключові слова. Бюджетно-податкові важелі, державна підтримка, стимулювання, мале підприємництво, податкові ставки, податкові пільги, бюджетні втрати.

 

Key words. Budget and tax instruments, government support, stimulation, small business, tax rates, tax allowance, budgetary losses.

 

 

Постановка проблеми. Сьогодні в науковій літературі можна знайти багато підтверджень необхідності розвитку і стимулювання підприємницької активності, обґрунтовано ряд пропозицій щодо методів державної підтримки, але всі публікації поєднують висновки щодо неефективності здійснення заході підтримки і стимулювання.

Важливу роль у забезпечення розвитку суб’єктів малого підприємництва як рушійної сили економічних перетворень та бюджетоутворюючої складової є застосування бюджетно-податкових важелів стимулювання, що й обумовлює актуальність теми дослідження. Проте має місце неоднозначність та у деяких випадках, суперечливий характер визначення цих понять.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Державна підтримка і стимулювання розвитку малого підприємництва досить широко висвітлені у науковій літературі. Цій тематиці посвячені публікації таких вітчизняних науковців: А.І. Крисоватого, В.М. Мельника, В.Г. Боронос , А.М. Соколовської, Н.А. Шикіної та І.В. Мамонтової, Н.С. Прокопенко, І.Є. Чуркіної, Н.І. Рубан та І.І. Чуницької, О.М. Гавриш та І. В. Колупаєвої, Л.Л. Тарангул, Л.В. Лисяк та В.Є. Тараненко, Т.В. Паєнтко, О.О. Молдован, А.І. Даниленко та інших.

Постановка завдання. Отже, метою статті є узагальнення існуючих підходів до трактування поняття бюджетно-податкових важелів стимулювання розвитку малого підприємництва та аналіз практичних аспектів їх застосування.

Викладення основного матеріалу. Принципової відмінності між поняттями «стимулювання» та «підтримка» немає, проте ототожнювати їх некоректно. Термін «стимулювання» застосовується в контексті створення умов, мотивації, прискорення певних процесів, «підтримка» ж передбачає надання зміцнюючих опорних засобів. Л.Л. Тарангул [6] вживає дефініції у таких словосполученнях: бюджетна підтримка та податкове стимулювання. У цій статті розглядаємо і підтримку і стимулювання як можливості розвитку малого підприємництва шляхом державного регулювання.

В широкому розумінні бюджетно-податкові важелі здійснюють одночасний подвійний вплив на розвиток підприємництва: податкові механізми вилучають накопичені кошти, перерозподіляють їх та за допомогою бюджетних механізмів повертають домогосподарствам, збільшуючи їх заощадження з метою підвищення купівельної спроможності, та підприємствам, стимулюючи розширення виробництва.

Поняття «бюджетно-податкові важелі» широко висвітлене у публікаціях вітчизняних науковців (табл. 1).

З урахуванням існуючих поглядів на форму і зміст бюджетно-податкових важелів, у цьому дослідженні будемо визначати їх як сукупність інструментів впливу держави на розвиток підприємництва з метою регулювання господарської діяльності та нарощування бюджетних доходів.

Бюджетні та податкові важелі можна розглядати як два взаємодоповнюючі компоненти економічного розвитку: прямий (бюджетне інвестування) та непрямий (додатково-бюджетні важелі формування сприятливого інвестиційного клімату) [9], або як взаємовиключні: застосування податкових важелів дозволяє скоротити прямі бюджетні витрати, тож є альтернативою до засобів бюджетної політики [20]. О.О. Молдован [13] визначає податкові стимули як певний трансферт бюджетних коштів до підприємницького сектору, який здатен використати їх більш ефективно, ніж держава.

На наш погляд, режим застосування бюджетних і податкових важелів як інструментів бюджетно-податкової політики не має носити реципроктного (взаємовиключаючого) характеру, а може застосовуватися одночасного залежно від можливостей бюджету, оскільки застосування податкових важелів пов’язано із отриманням (або втратою) певного рівня надходжень, бюджетних – із здійсненням бюджетних видатків і їх спрямуванням.

 

Таблиця 1.

Підходи до визначення поняття бюджетно-податкових важелів та їх класифікації

Джерело: складено автором

 

Класифікація бюджетно-податкових важелів стимулювання розвитку малого підприємництва представлена на рисунку 1.

 

Рис. 1. Класифікація бюджетно-податкових важелів стимулювання розвитку малого підприємництва

Джерело: складено автором

 

Податкові ставки – інструмент для реалізації як фіскальної, так регулюючої функції. Безпосереднім індикатором якості господарської діяльності виступають податки на фінансовий результат: податок на прибуток та єдиний податок. Основна ставка податку на прибуток підприємств в Україні протягом 2014-2015 рр. визначена на рівні 18%.

Слід відзначити, що в Україні ставка податку на прибуток має одне з найнижчих значень у Європі. Зокрема, у 2014 р. у Франції корпоративний податок справлявся за ставкою 38%, у Бельгії – 34%, в Італії та Португалії – 31,4% та 31,5%. Проте є і такі країни, де ставка оподаткування прибутку поступається українській: у Словенії вона встановлена на рівні 17%, у Литві та Латвії – 15%, а у Болгарії взагалі становить 10% [1].

З наведених тенденцій можна зробити висновок, що ставка оподаткування є певним відображенням рівня соціально-економічного розвитку країни. В Україні податок на прибуток носить більше фіскальне, ніж регулююче значення, враховуючи той факт, що податок на прибуток підприємств становить 11,3% доходів державного бюджету України у 2014 р. [5] Ставки податку на прибуток в Україні носять скоріше номінальний, ніж реальний характер. Так, протягом 2009-2014 рр. реальна ставка податку на прибуток підприємств поступалася номінальній, за винятком 2013 р., коли було запроваджено щомісячну авансову сплату податку (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Номінальна та реальна ставка податку на прибуток підприємств у 2009-2014 рр.

Джерело: складено автором за [5, 15]

 

Такі тенденції можуть обумовлювати щонайменше дві причини:

1. високий рівень тінізації господарської діяльності і неможливість значної частини доходів потрапити у фокус податкової звітності;

2. застосування податкових пільг, що не завжди мають практичне обґрунтування [9, 13], але є найпоширенішим важелем стимулювання підприємницької діяльності.

Відповідно до Податкового кодексу [15], податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності визначених підстав.

Поряд з перевагами застосування податкових пільг, необхідно тримати у фокусі уваги і недоліки, пов’язані з ними. На разі позитивна стимулююча роль податкових пільг дещо згасає при розгляді їх через призму недоотримання надходжень, тобто втрат бюджету.

Так, застосування податкових пільг може здійснюватися щодо видів економічної діяльності або до груп платників. В Україні мало місце застосування обох підходів.

Із набуттям чинності Податкового кодексу, починаючи з 2011 р. було запроваджено ряд галузевих пільг з податку на прибуток, зокрема у харчовій промисловості, у сфері навчання, оздоровлення та відпочинку дітей, у сфері комунальних послуг, у паливно-енергетичній. Такі пільги слід розглядати як безстрокові для визначених галузей.

Мали місце і строкові пільги з податку на прибуток, передбачені Податковим кодексом у редакції до 2015 р. для суб’єктів підприємницької діяльності, що надавали готельні послуги, підприємств легкої промисловості, суднобудівної та літакобудівної промисловості, підприємств машинобудування для агропромислового комплексу.

Виходячи з того, податок на прибуток вважають таким, що має найбільший потенціал впливу на інвестиційну діяльність [11], можна зробити висновок про селективний характер податкового стимулювання підприємницької діяльності, що спрямований на розвиток підприємств конкретних галузей та видів економічної діяльності.

У зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу відповідно до [16], із запроваджених пільг діючими залишилися тільки дві:

- прибуток для підприємств і організацій, заснованих громадськими організаціями інвалідів (ст. 142 [15]).

- до 01.01.2016 р. звільнення від оподаткування суб’єктів малого підприємництва, у яких чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за останній річний звітний період не перевищує 3 млн. грн. та нарахована за кожний місяць звітного періоду заробітна плата (дохід) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншою, ніж дві мінімальні заробітні плати (п. 16 підрозділу 4 розділу ХХ [15]).

Перша пільга носить соціально спрямований характер, пов’язаний не з державною підтримкою підприємництва, а з необхідністю працевлаштування окремих груп населення, друга пільга є прикладом «податкових канікул» з метою стимулювання розвитку малого підприємництва.

Таким чином робимо висновок про зміну спрямованості пільгування підприємництва із галузевої на сегментну: скасування всіх галузевих пільг при збереженні права суб’єктів малого підприємництва на податкові канікули до 2016 р. Але розглядаючи мале підприємництво не як сегмент ринку, а як окремий механізм, характеризуємо його підтримку як горизонтальну (стимулювання в цілому, без конкретних пріоритетів), оскільки більшість галузевих пільг, що діяли до 2015 р. були спрямовані на підтримку підприємств у пріоритетних галузях, представлених крупним бізнесом, за винятком підприємств легкої промисловості.

Як уже зазначалося, зворотним боком застосування податкових пільг є бюджетні втрати. Платники податків Дніпропетровської області у 2014 р. отримали 2,08 млрд. грн. пільг, в тому числі державний бюджет втратив 1,53 млрд. грн., місцевий бюджет недоотримав 0,55 млрд. грн. У структурі наданих пільг (рисунок 2) традиційно переважає податок на додану вартість – 49,1%. Друга за обсягом пільга надана по податку на прибуток – 27,2%.

 

Рис. 2 .Структура наданих податкових пільг у Дніпропетровській області у розрізі податків і зборів станом на 01.01.2015 р.

Джерело: складено автором за [10]

 

Група податкових пільг, пов’язана із самофінансуванням, включає прискорену амортизацію та інвестиційний податковий кредит. Ця група пільг пов’язана із стимулюванням інноваційної діяльності.

Різниця між зазначеними видами стимулювання полягає у тому, що амортизація дозволяє швидше відшкодувати вартість придбаних засобів, податковий кредит дає можливість відстрочити необхідність сплати податкових зобов'язань від прибутку, отриманого в результаті реалізації інноваційного (інвестиційного) проекту.

Третім податковим важелем стимулювання підприємницької активності є альтернативна система оподаткування. В Україні вона представлена спрощеною системою оподаткування.

Стосовно бюджетних важелів стимулювання розвитку малого підприємництва, які охарактеризовано як прямі і непрямі, слід зазначити наступне. Найпростішим інструментом прямого стимулювання розвитку суб’єктів малого підприємництва виступає пряме бюджетне фінансування проектів або державне замовлення на виконання робіт.

В такому разі держава отримує необхідний продукт (товар, роботи, послуги), а мале підприємництво забезпечене роботою і його підприємницький потенціал реалізовано. Такий спосіб стимулювання розвитку малого підприємництва у сфері інноваційних розробок представляє собою американську модель фінансування фундаментальних досліджень [2]: замовлення на інноваційні розробки фінансуються цільовим способом державою або корпораціями на коопераційній основі. Японська модель передбачає фінансування наукових центрів, лабораторій, які можуть самостійно приймати рішення щодо проведення науково-дослідних робіт. Поєднанням описаних способів фінансування підприємницької активності у сфері інновацій є західноєвропейська модель [2].

В Україні зараз переважає застосування японської моделі, що полягає в утриманні науково-дослідних інститутів, які займаються інноваційними розробками. На наш погляд, більш ефективним важелем стимулювання інноваційної активності є фінансування інноваційних проектів цільовим способом шляхом передачі замовлень конкретним суб’єктами підприємницької діяльності.

Ще одним прямим інструментом стимулювання розвитку малого підприємництва є пільгове або безвідсоткове кредитування суб’єктів малого підприємництва, зайнятих у пріоритетних сферах економічної діяльності або задіяних у реалізації визначених проектів. Такий важіль також пов'язаний із прямим виділенням коштів із бюджетів різного рівня з метою забезпеченням підприємств доступними кредитними ресурсами.

В Україні державна фінансова підтримка підприємництва забезпечується через програму «Мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва». Відповідно до неї, бюджетні кошти надаються суб'єктам малого підприємництва на конкурсних засадах на поворотній основі за умови забезпечення виконання зобов'язання щодо їх повернення та сплати відсотків за користування бюджетними коштами. Оскільки бюджет Українського фонду підтримки підприємництва обмежений, підприємці тяжіють до банківського кредитування.

Третім важелем прямого державного стимулювання розвитку малого підприємництва є компенсація відсотків за наданими підприємцям кредитами. Такий інструмент підтримки підприємництва мало представлений в Україні: у 2013 р. лише 191,2 тис. грн. (0,8%) коштів заходів регіональних та місцевих програм спрямовано на компенсацію відсотків за банківськими кредитами. На наш погляд, такий інструмент, не зважаючи на досить обмежену практику застосування в Україні, може стати ефективним стимулом розвитку малого підприємництва, оскільки для підприємства є тотожним безвідсотковому кредиту, а для держави представляє інтерес з точки зору можливості виділяти незначні транші замість надання значної разової суми тіла кредиту.

У країнах Європейського Союзу, зокрема у Великій Британії та Франції під час світової фінансової кризи у 2008–2010 рр. [4], успішно впроваджено інструмент стимулювання підприємництва, що полягає у фінансуванні банківських та інших фінансових установ з метою підтримки останніми реального сектора.

Непрямі бюджетні важелі стимулювання розвитку малого підприємництва також набули широкого застосування у світі.

Так, непрямим важелем бюджетного стимулювання малого підприємництва є надання державних гарантій за кредитами [7, 13]. Досвід успішного використання цього інструмента демонструє Японія [12], в Україні державними гарантіями забезпечуються в основному позики великих підприємств пріоритетних галузей.

Дієвим інструментом непрямого бюджетного стимулювання, який межує за своїм економічним змістом із податковим, є створення спеціальних інституцій: бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів та технологічних парків. Віднесення цього важеля до групи бюджетних обумовлено прямими бюджетними витратами: наданням приміщення для організації процесу, офісного обладнання та інших необхідних компонентів, податковим інструментом його можна вважати у зв’язку із можливістю застосування до таких груп платників спеціальних податкових стимулів.

Слід зазначити, що реалізація бюджетних важелів можлива за умови цільового використання бюджетних ресурсів. Основним інструментом координації підтримки підприємництва є регіональні програми, реалізація яких має відбуватися на основі використання програмно-цільового методу.

Висновки. Отже, не зважаючи на широкий спектр бюджетно-податкових важелів, застосування яких у світовій практиці демонструє високу ефективність, в Україні механізм стимулювання розвитку малого підприємництва функціонує нерезультативно. З метою сприяння розвитку малого бізнесу пропонується застосування податкових важелів до конкретних видів економічної діяльності у малому підприємництві, а не до аналізованого сегменту ринку в цілому. Державна підтримка у вигляді бюджетного фінансування має носити адресний характер і здійснюватися відповідно до вимог програмно-цільового методу.

Перспективи подальших досліджень. Наступним кроком дослідження має стати вибір та обґрунтування видів економічної діяльності, суб’єкти малого підприємництва в яких мають найбільший інноваційний та виробничих потенціал з одного боку, та можливості нарощування доходів бюджету з іншого.

 

Список використаних джерел.

1. Taxation trends in the European Union. Data for the EU Member States, Iceland and Norway // Eurostat Statistical books. – 2014 edition. – 314 р.

2. Барановський О. Державна підтримка малого бізнесу: Світовий досвід і Україна [Текст] / О. Барановський // Економіка України. – 2009. – №1. – С. 74-79.

3. Боронос В.Г. Вплив бюджетних важелів на фінансове забезпечення розвитку території [Текст] / В. Г. Боронос // Механізм регулювання економіки – 2013. – № 1. – С. 196-206.

4. Булана О.О. Бюджетно-податкові механізми стимулювання посткризової активізації підприємницької діяльності [Текст] / О. О. Булана // Економіка і прогнозування. - 2011. - № 2. - С. 53-62.

5. Бюджетний моніторинг: аналіз виконання бюджету [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ibser.org.ua.

6. Бюджетна підтримка та податкове стимулювання національної економіки України : [Монографія] / за заг. Ред. Л.Л. Тарангул; Нац. унів-т ДПС України. – Ірпінь, К.: Фенікс, 2012. – 532 с.

7. Даниленко А.І. Вплив кризи на фінанси реального сектору економіки України та шляхи їх оздоровлення [Текст] / А.І. Даниленко // Звіт про науково-дослідну роботу. Інститут економіки та прогнозування НАН України – 2014. – 34 с.

8. Дідик А. М. Економічні важелі впливу на діяльність підприємств: етимологічний, семантичний та типологічний аспекти  [Текст] / А. М. Дідик // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - 2014. - № 797. - С. 440-446.

9. Затонацька Т. Г. Проблеми та перспективи формування бюджетного механізму стимулювання інвестиційних процесів [Текст] / Т. Г. Затонацька // Теоретичні та прикладні питання економіки : зб. наук. пр. – Вип. 21. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. – С. 200–206.

10. Зведений звіт про інші податкові пільги в розрізі податків та зборів станови на 01.01.2015 // Матеріали Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

11. Лисяк Л. Податкові інструменти державного регулювання підприємницької діяльності [Текст] / Л. Лисяк, В. Тараненко // Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції. – 2013. –№3. – С. 66-71.

12. Ломачинська І. А. Фінансова інфраструктура розвитку малого бізнесу [Текст] / І.А. Ломачинська // Добробут націй в умовах глобальної нестабільності. Збірник наукових праць третьої міжнародної науково-практичної конференції: частина I. – Одеса: Одеський національний університет імені   І.І. Мечникова. – 2013. – С. 13-16.

13. Молдован О. О. Щодо удосконалення податкових інструментів підтримки малого підприємництва в Україні [Електронний ресурс] / О. О. Молдован // Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/1621/.

14. Паєнтко Т. Шляхи оптимізації пільг у системі оподаткування доходів з урахуванням світового досвіду [Текст] / Т. Паєнтко // Вісн. Нац. акад. держ. управління при Президентові України. - 2004. № 4. - С 18-24.

15. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/

16. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи. Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/71-19/page.

17. Рубан Н. І. Джерела ефективності бюджетно-податкових важелів в умовах кризи фінансових відносин [Текст] / Н. І. Рубан, І. І. Чуницька // Науковий вісник Національного університету ДПС України. – 2010. –  № 1 (48). –  С. 42–48.

18. Тарангул Л.Л. Ефективність бюджетно-податкової підтримки національної економіки України [Текст] / Л.Л. Тарангул, Д.М. Серебрянський, Н.В. Новицька // Науковий вісник Національного університету ДПС України, 2011. – № 3 (54). – С. 34-44.

19. Чуницька І.І. Бюджетно-податкові важелі формування фінансового потенціалу держави.: автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук / І. І. Чуницька . – Ірпінь : Б.в., 2009 . – 21 с.

20. Шикіна Н. А. Бюджетно-податкові важелі як інструмент розвитку економіки [Електронний ресурс] / Н. А. Шикіна, І. В. Мамонтова // Сталий розвиток економіки. - 2013. - № 1. - С. 345-348.

 

References.

1. Taxation trends in the European Union. Data for the EU Member States, Iceland and Norway // Eurostat Statistical books. – 2014 edition. – 314 р.

2. Baranovs'kyj O. (2009) “State support for small business: The world experience and Ukraine”, Ekonomika Ukrainy,.vol. 1, pp. 74-79.

3. Boronos V.G. (2013) “The impact on the budget leverage financial support on development of the territory”, Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, vol. 1, pp. 196-206.

4. Bulana O.O. (2011) “Budget and tax incentive mechanisms post-crisis business activity stimulation”, Ekonomika i prohnozuvannia, vol. 2, pp. 53-62.

5. Institute budget and Social and Economic Research (2015), “Budget monitoring“, available at: http://www.ibser.org.ua.

6. Taranhul L.L. (2012) “ Biudzhetna pidtrymka ta podatkove stymuliuvannia natsional'noi ekonomiky Ukrainy” [Budgetary support and tax incentives for national Ukraine economy], Fenіks, Іrpіn', Ukraine.

7. Danylenko A.І. (2014) “ Vplyv krizi na fіnansy real'nogo sektoru ekonomіky Ukraїny ta shljahy yih ozdorovlennja” [The crisis impact on the finance of Ukraine real economy and ways of their sanatory], Zvit pro naukovo-doslidnu robotu. Instytut ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy.

8. Dіdyk A. M. (2013) “Economic leverage on enterprises: etymological, semantic and typological aspects”, Visnyk Natsional'noho universytetu "L'vivs'ka politekhnika". Menedzhment ta pidpryiemnytstvo v Ukraini: etapy stanovlennia i problemy rozvytku, vol. 797, pp. 440-446.

9. Zatonats'ka T. H. (2010) “Problems and prospects of the formation of budget mechanism to stimulate investment processes”, Teoretychnі ta prykladnі pytannja ekonomіky, pp. 200–206.

10. The Department of State Fiscal Service in Dnipropetrovsk region (2015), “Zvedenyi zvit pro inshi podatkovi pilhy v rozrizi podatkiv ta zboriv” [The other tax allowence in terms of tax and fee. Summary report], Ukraine.

11. Lysiak L. and Taranenko V. (2013) “Tax instruments of state regulation of business”, Naukovyj visnyk: Finansy, banky, investytsii, vol. 3, pp. 66-71.

12. Lomachyns'ka I.A. (2013) “Financial infrastructure of small business”, Zbіrnik naukovih prac' tret'oyi mіzhnarodnoyi naukovo-praktychnoї konferencіyi [Proceedings of the Third International Scientific Conference], vol. 1, pp. 13-16.

13. Moldovan O.O. (2012), “ Regarding the improvement of tax instruments small business support in Ukraine ”, Natsional'nyj instytut stratehichnykh doslidzhen' pry Prezydentovi Ukrainy, [Online], available at: http://www.niss.gov.ua/articles/1621/.

14. Paientko T. (2004) “The ways to optimize benefits in the income tax system, taking into account the world experience”, Visn. Nats. akad. derzh. upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy, vol. 4, pp. 18-24.

15. The Verkhovna Rada of Ukraine (2010), Tax Code Ukraine, available at: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=2755-17.

16. The Verkhovna Rada of Ukraine (2014), The Law of Ukraine “ On Amendments to the Tax Code of Ukraine and some other legislative acts of Ukraine on tax reform”, [Online] available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/71-19/page.

17. Ruban N. I. (2010) “The sources of fiscal instruments effectiveness in the crisis of financial relations”, Visn. Naukovyj visnyk Natsional'noho universytetu DPS Ukrainy, vol. 1, pp. 42-48.

18. Taranhul L.L. (2011) “The effectiveness of fiscal and budget support of national economy of Ukraine”, Naukovyj visnyk Natsional'noho universytetu DPS Ukrainy, vol. 3, pp. 34-44.

19. Chunyts'ka I.I. (2009) “Budget and tax levers of financial potential of the state formation”, Ph.D. Thesis, National University of State Tax Service of Ukraine, Irpin’, Ukraine.

20. Shykina N.A., Mamontova I.V. (2013) “Budget and tax leverage as an instrument of economic development”, Stalyj rozvytok ekonomiky, vol. 1, pp. 345-348.

 

Стаття надійшла до редакції 11.12.2015 р.