EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2015

Переглянути у форматі pdf

АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ВІКОННИХ СИСТЕМ НА УКРАЇНСЬКОМУ РИНКУ СКЛА
М. С. Бардаш, В. В. Подольна, К. К. Писанець

УДК 338.1

 

М. С. Бардаш,

студентка кафедри економічної кібернетики та маркетингу 5 курсу

Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ

В. В. Подольна,

к. е. н., доцент, доцент кафедри економічної кібернетики та маркетингу,

Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ

К. К. Писанець,

к. е. н., доцент, доцент кафедри економічної кібернетики та маркетингу,

Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ

 

АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ВІКОННИХ СИСТЕМ НА УКРАЇНСЬКОМУ РИНКУ СКЛА

 

M. S. Bardash,

student of the Department of Economic Cybernetics and Marketing 5th year,

Kyiv National University of Technology and Design, Kyiv

V. V. Podolna,

Ph. D., associate professor , assistant professor of Economic Cybernetics and Marketing,

Kyiv National University of Technology and Design, Kyiv

K. K. Pysanets,

Ph. D., associate professor , assistant professor of Economic Cybernetics and Marketing,

Kyiv National University of Technology and Design, Kyiv

 

ANALYSIS OF ENERGY SAVING WINDOW`S SYSTEM IN UKRAINIAN MARKET OF GLASS

 

У статті наведено результати дослідження рівня споживання енергозберігаючих склопакетів на ринку скла України. Визначено подальші тенденції розвитку виробництва склопакетів. Проаналізовано причини спаду виробництва світлопрозорих конструкції, структуру та основні показники ринку склопакетів та ринку скла в цілому.

 

The article is devoted to key aspects of energy-efficient insulating glass on the market of glass of Ukraine. Also, in this article was Determined further trends manufacture glass. The reasons of recession translucent design, structure and key market indicators insulating glass and the market of glass as a whole.

 

Ключові слова: Cкло матеріали, ринок скла, криза, спад обсягів виробництва, перспективи розвитку, енергозберігаючі системи.

 

Keywords: Glass materials, market of glass, crisis, decline in production, prospects for development, energy saving systems.

 

 

Актуальність теми. Енергоресурси України є дефіцитними, тому держава імпортує 75% природного газу та 85% нафти і нафтопродуктів. Така структура паливно-енергетичного балансу є критичною і неприйнятною з точки зору енергетичної безпеки. Тож, одним із головних завдань поставлених перед Українською державою є  зменшення неефективного споживання енергетичних ресурсів, що дозволило б скоротити витрати та перерозподілити їх між іншими потребуючими фінансування галузями. [6]

Починаючи з кінця 2014 року в Україні почалася економічна криза, яка зачепила кожну галузь економіки, включаючи сектор скломатеріалів. Як відомо, металопластикові вікна, а саме їх головний елемент – склопакет, має високі енергозберігаючі властивості. Встановлення склопакетів допомагає утримувати тепло у житлових будинках та відбивати холод зовні, що зберігає температуру всередині приміщення на приблизно стабільному рівні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ринок скла та скломатеріалів є специфічним. Існує обмежена кількість спеціалістів, що досліджували стан та рентабельність продукції у межах цієї галузі. Варто відзначити таких дослідників як Гладуненко Р. [1], Мороз М. [2], Бут О. [3], Крюк Т. [4], Копылов В. [5], Шевченко В. [6], Чурахіна К. [7]. У роботах даних авторів недостатньо уваги приділено питанню тенденцій рівня споживання енергозберігаючих склопакетів на ринку України.

Метою дослідження є визначення причин спаду виробництва світлопрозорих конструкції, аналіз структури та основних показників ринку склопакетів та ринку скла в цілому, а також тенденцій до змін об’ємів ринку склопакетів.

Виклад матеріалу: Спочатку розглянемо структуру ринку серед найбільш популярних видів склопакетів серед населення – це двокамерні та однокамерні склопакети за 2011-2014 роки.

 

Рис. 1. Структура ринку склопакетів відповідно до кількості камер

 

Дивлячись на даний графік, можемо зробити висновки, що використання однокамерних склопакетів значно перебільшує використання двокамерних (їх частка становить до 90%). Існують два фактори, що визначають вибір однокамерних склопакетів на противагу двокамерних:

1) мотиви економії;

2) новизна технології виготовлення (в однокамерному склопакеті використовують енергозберігаюче скло, яке робить такий склопакет значно ефективнішим порівняно із використанням у ньому простого флоат скла, навіть у випадку двокамерного виконання).

Перевага використання однокамерних склопакетів також диктується тарифами на обслуговування енергоносіїв, що дорожчають майже кожен місяць, і зумовлюють негативну динаміку платоспроможності споживачів. Це, зокрема, формує усвідомлення суспільством важливості енергозбереження, що є рушійною силою розвитку ринку склопакетів.

 

Рис. 2. Частка використання енергозберігаючого скла у склопакетах у житлових та нежитлових приміщеннях (%)

 

Ми можемо спостерігати, що динаміка частки використання енергозберігаючого скла у житлових та у нежитлових приміщеннях позитивна. Це підтверджує той факт, що населення України досить давно задумались про альтернативні методи заощадження частини комунальних витрат, використовуючи металопластикові вікна із мультифункціональним, сонцезахисним та теплозберігаючим склом.

Розглянемо продажі ринку конструкцій зі скла, що, зокрема, включає енергозберігаючі віконні та світлопрозорі фасадні системи [1]. Можемо спостерігати значний спад виробництва віконних конструкцій та їх імпорту з 2013 по  2014 роки, що видно з рисунку 3.

 

Рис. 3. Динаміка розвитку загального обсягу ринка  флоат скла в Україні за 2013-2014рр.

(Складено автором за джерелом [1])

 

Розглянемо основні фактори, що визначили тенденції на ринку. Одним з факторів є дія мита та реакція інших країн на його введення. Так, під час введення тимчасового мита 2013 року Україна була піддана тиску як з боку Європейських країн, так і країн СНД (особливо Росії). Найбільші виробники скла мають свої заводи в країнах, що географічно оточують Україну і мають велике зацікавлення в експорті скла до неї. По-перше, це є Росія, що має великі корпорації по виробництву скла «IGC», «Pilkington», «Guardian»; по-друге, Польща – «Pilkington», «Saint-Gobain», «Guardian», «Euroglas» (найбільший завод у Европі); по-третє, Болгарія – «Sisecam» (Турецький концерн); по-четверте, Румунія – «Saint-Gobain» (міжнародний концерн); а також білоруський виробник. Оскільки тиск на Україну був досить відчутний, для України постала проблема визнання необгрунтованості введення мита (в 25% на ввезення скла з-за кордону), що значною мірою призвело до скорочення обсягів імпортованого скла.

Іншим фактором, що мав вплив на тенденції ринку стали дії крупного заводу Пролетарій, що покращив конкурентне становище на українському ринку скла шляхом лобіювання введення додаткового мита на скло від 3,5 до 4,5 мм та квотування цього товару. Тобто за цією структурою представництву Торговий Дім заводу Пролетарій держава мала надати можливість бути офіційним імпортером тих квот, що одержали б українські фірми імпортери на даний товар. Таким чином, українським фірмам імпортерам дозволялось без мита ввести певну кількість скла, а функцію на ввезення було доручене структурі заводу надалі, тільки доручивши завезення, фірма могла б закупити товар по квотам і без додаткового мита. Решта скла, що завозилось без доручення обкладалось певним визначним додатковим митом [5].

Ситуація для світової конкурентної економіки є досить надзвичайна, адже виробник монополіст прагне реалізувати власне виробництво за завищеною ціною і в той же час контролювати імпорт скла в Україну через свою уповноважену структуру по даній системі.

Розглянемо перспективи розвитку ринку. Для українських підприємців перспективи є складними. Це обґрунтовується тим, що ціни доволі виросли, після початку кризи (що собою й дали підставу на введення тимчасового мита). Відзначимо, що на той період скло з Польщі відпускалося по ціні до 1 євро за один кв. метр 4 мм скла, а на сьогодні аналогічний товар коштує не менше 32 – 40 євро ( ціна підвищена практично на 130%). Також значний вплив та реакція Росії на такі нововведення може дати поштовх на негативну відповідь для України в чомусь більш глобальному та суттєвому.

Наразі українська скляна продукція ще поки не досягла оптимального рівня конкурентоспроможності в порівнянні з низкою компаній з Європи та Америки. Також технологічні та інноваційні  підходи у виробництві скла вказують на відставання від зарубіжних конкурентів по ряду важливих показників виробництва як технологічних так і виробничих. Серед негативних факторів потрібно вказати і те, що вплив на навколишнє середовище на порядок  вище, ніж у конкурентів з Європи.

Ціна енергоносіїв для українських виробників скла відіграє досить важливу роль, а саме вартість російського газу і електроенергії. Важливо також додати, що виробники не застраховані від можливих політичних ризиків, коливань цін на сировинні матеріали, сезонної кон'юнктури, домовленостей між країнами. У той же час з великою ймовірністю можна припустити помітне збільшення попиту на продукцію зі скла  на прикінці  весною і влітку у зв'язку з пожвавленням робіт будівельних компаній. Як і раніше, попит на скляну  продукцію буде задовольнятися саме за рахунок імпорту.

Розглянемо перспективи розвитку українського ринку скла на 2016  рік. За даними компанії Захід [6] .У 2016 році слід очікувати виникнення дефіциту листового флоат-скла на території України. Причина нестачі скляної продукції буде викликана розривом між попитом на скляною продукцію і скороченням виробничих потужностей виробників скла, а саме Лисичанського склозаводу Пролетарій.

Слід очікувати того, що багато великих постачальників скла, як наприклад, «Гомель скл»о (Білорусь) і «Guardian Скло»( Ростов),що нещодавно відкрився на території Росії; (м Червоний Сулін) прагнутимуть заповнити звільнився сегмент на внутрішньому українському ринку. Однак першочерговим завданням для зазначених вище підприємств, найімовірніше, буде насичення продукцією внутрішнього російського ринку, а також заміщення обсягу експорту як Лисичанського заводу Пролетарій, так і турецького підприємства «Sisecam». Очевидно, що ринок Росії виглядає привабливіше для зазначених вище підприємств через своєю масштабністю і більш високих прибутків. За даними статистики в 2014 році темпи зростання скляного ринку РФ склали 12.

Висновки. Якщо загалом говорити про ринок світлопрозорих конструкцій,то відчувається значний спад цієї галузі,приблизно на 30%. Та зберігаються тенденції для подальшого спаду. Основним способом зміни ситуації на ринку скла в Україні є будівництво нових виробничих потужностей. Це розв'яже проблему на тривалий час. Україна не є традиційним ринком для іноземних постачальників і тому поки що її не розглядають як перспективу для інвестування. Необхідним є зацікавлення постачальників скла стабільною політикою, підготовка бази бізнесу для перспективи. Та якщо говорити окремо про енергозберігаючі склопакети та взагалі про енергоефективні світлопрозорі конструкції, то цей сектор розвивається у правильному напрямку і спостерігається позитивна динаміка використання теплих склопакетів.

 

Література.

1. Статистичний щорічник України за 2013 рік. − К.: Державна служба статистики України, 2014. – 534 с.

2. Гранатуров В.М. Ризики підприємницької діяльності: Проблеми аналізу. / В.М. Гранатуров, О.Б. Шевчук – К.: Зв’язок, 2000. – 152 с.

3. Стекольная индустрия Украины: состояние, динамика и перспективи развития 2008-2012 гг. - Киев, 2012. - 262 с.

4. Копылов В. А. Производство стеклянных изделий: окна, двери, витражи / В. А. Копылов // Стекло. – 2010. − № 6 (24). – С. 18-19.

5. Сумарний обсяг імпорту та екпорту окремих підгруп товарів за кодами УКТЗЕД // [Електронний ресурс]. − Режим доступу:http://www.customs.gov.ua/ dmsu/control/cstat/f11a/showstat.

6. Інтернет ресурс «http://www.ukrstat.gov.ua»

7. Інтернет ресурс  «http://zaxid.net»

 

References.

1. State Statistics Service of Ukraine (2014), Statystychnyj schorichnyk Ukrainy za 2013 rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2013], State Statistics Service of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

2. Hranaturov, V.M. and Shevchuk, O.B. (2000), Ryzyky pidpryiemnyts'koi diial'nosti: Problemy analizu. [Risks of business and problems of analisis], Zv'iazok, Kyiv ,Ukraine.

3. State Statistics Service of Ukraine (2012), Stekol'naia yndustryia Ukrayny: sostoianye, dynamyka y perspektyvy razvytyia (2008-2012) [Glass Industry of Ukraine: state, dynamics and prospects of development for 2008-2012], Kyiv, Ukraine.

4. Kopylov, V. A.(2010), Manufacture of glass products: windows, doors, stained-glass windows, Steklo, vol. 6 (24), pp. 18-19.

5. State Fiscal Service of Ukraine (2015), “The total volume of import and export of certain subgroups goods nomenclature codes”,available at: http://www.customs.gov.ua/ dmsu/control/cstat/f11a/showstat. (Accessed 10 Nov 2015)

6. State Statistics Service of Ukraine (2015), Statistical information, available at: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Accessed 10 Nov 2015).

7. Zaxid.net (2015), available at: http://zaxid.net (Accessed 10 Nov 2015).

 

Стаття надійшла до редакції 04.12.2015 р.