УДК 658.15/.16:005.334.4:009.9

 

Л. І. Лук’яненко,

кандидат економічних наук, доцент, професор,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана»

В. О. Кабай,

аспірант, ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана»

 

СТРУКТУРА САНАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КОМПАНІЙ ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

L. Lukianenko,

Candidate of Economics, Associate Professor, professor,

SHEE «Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman»

V. Kabai,

post-graduate student, SHEE «Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman»

 

THE STRUCTURE OF THE REMEDIAL POTENTIAL OF COMPANIES IN THE SECTOR OF INFORMATION TECHNOLOGY

 

У статті розглядаються основні підходи до визначення поняття санаційного потенціалу підприємства та власне визначення поняття санаційного потенціалу ТНК. Визначено структуру санаційного потенціалу підприємств з урахуванням їх галузевої приналежності. Визначено необхідність застосування шкали рівнів санаційного потенціалу підприємства.

 

In the article the main approaches to the definition of sanation potential of the company and its own definition ofsanation potential of TNCs. The structure sanation potential companies based on their industry sector. The necessity of the application of the scale of the sanation potential of the company.

 

Ключові слова: санація, санаційний потенціал, структура санаційного потенціалу, рівень санаційного потенціалу підприємства.

 

Keywords: sanitation, sanation potential sanation potential structure, the level of sanation potential of the company.

 

 

Вступ. Сучасна світова економічна ситуація є складною і непередбачуваною для функціонування усіх суб’єктів господарювання на ринку, вона спричиняє розвиток кризових явищ на мікро- та макрорівнях, що підтверджується великою кількістю неплатоспроможних та збиткових підприємств, державних установ, транснаціональних корпорацій, банків і, навіть, цілих міст та держав. Через неможливість впровадження інноваційних технологій бізнесу і, як наслідок, втрату конкурентних переваг на внутрішніх і зовнішніх ринках суб’єкти господарювання змушені порушувати справи про банкрутство. Наслідки банкрутства транснаціональних корпорацій мають макроекономічний ефект, що тягне за собою тяжкі соціальні наслідки: зростання безробіття, зниження життєвого рівня та посилення соціальної напруженості. Виникає необхідність проведення санаційних процедур, які дозволять попередити банкрутство суб’єктів господарювання, погасити їх зобов’язання перед кредиторами, зберегти робочі місця, знизити соціальну напругу та оцінити санаційний потенціал.

Постановка проблеми. Економічний зміст фінансового оздоровлення потребує застосування до нього стратегічного підходу, відповідно до якого програма фінансового оздоровлення суб’єкта господарювання повинна включати тактичні і стратегічні заходи. Впровадження тактичних заходів дозволяє відновити платоспроможність та ліквідність у поточному періоді, а реалізація стратегічних заходів дозволяє досягти оптимального рівня використання фінансового потенціалу у довгостроковій перспективі. Для обґрунтованої характеристики фінансово-економічного стану суб’єкта дослідження на певний момент часу, необхідно комплексно оцінити всі екзогенні та ендогенні фактори, які впливають окремо та у взаємозв’язку на процеси стійкого функціонування підприємства.

Багато науковців зазначають, що рівень здатності підприємства протидіяти негативним факторам внутрішнього і зовнішнього середовища визначає його санаційна спроможність, в основі визначення якої покладений санаційний потенціал підприємства. Однак, питання визначення та встановлення складу і основних критеріїв комплексної оцінки санаційного потенціалу підприємства залишається малодослідженим. Отже, актуальність проблеми визначення доцільності проведення санації викликає необхідність у детальному вивченні теоретичних аспектів санаційного потенціалу, його складових та розробці методик його оцінки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато зарубіжних та вітчизняних учених присвятили свої наукові доробки питанням доцільності проведення санаційних процедур та визначенню санаційного потенціалу підприємства. Найвагомішими є праці К. В. Багацької, Б. Бекенферде, І. А. Бланка, Г. Булкот, О. М. Галенко, М. Джексона, Н. Здравомислова, Г. Каузера, Т. С. Клебанової, Л. О. Лігоненко, О. О. Терещенка, Г. Харрингтона. Проте проаналізувавши публікації можна стверджувати, що проблема визначення санаційного потенціалу підприємства має дискусійний характер, методики його оцінки залежать від авторського бачення та обмежені поточним станом без можливим перспективних змін, крім того, автори переважно досліджують окремі складові санаційного потенціалу нівелюючи їх комплексний вплив.

Метою даної статті є визначення сутності та формування складу санаційного потенціалу підприємств, та транснаціональних корпорацій, зокрема, а також, дослідження методики визначення санаційного потенціалу підприємства.

Виклад основного матеріалу. Нестабільність умов функціонування бізнес-середовища та високий рівень конкурентної боротьби викликають потребу пошуку ефективніших інструментів забезпечення підприємства довгостроковими конкурентними перевагами. Ефективним інструментом у досягненні цієї мети виступає управління потенціалом підприємства, що дозволяє протистояти небезпекам зовнішнього та внутрішнього середовища і виступає головною умовою сталого розвитку підприємства.

Потенціал підприємства виступає як сукупна здатність підприємства здійснювати діяльність, спрямовану на досягнення максимально можливого результату за умови альтернатив розвитку підприємства в зовнішньому середовищі функціонування, забезпечення високого ступеня фінансової стійкості і платоспроможності [1, с. 140].

Однією із категорій, які використовують для характеристики здатності підприємства до виживання є «санаційний потенціал». К.О. Соломянова-Кирильчук [2] і О. О. Терещенко [3] розглядають санаційний потенціал як наявність у підприємства фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових і трудових ресурсів, які обумовлюють вдале проведення заходів із подолання кризи. Основою санаційного потенціалу виступає стійка позиція підприємства на ринку, наявність реальних можливостей збільшення обсягів реалізації, конкурентних переваг, достатнього виробничого та кадрового потенціалу, реальної та дієвої санаційної концепції. Таким чином, санаційний потенціал спрямований, в першу чергу, на успішне проведення санації підприємства, а не на формування передумов, які б сприяли її попередженню.

Транснаціональним корпораціям доводиться працювати у декількох країнах одночасно, що значно ускладнює проведення санаційних процедур. У кожному конкретному законодавстві обсяг використання санаційних процедур і реабілітаційних режимів має великі відмінності, а тому і різні результати збереження діючих корпорацій. Таким чином, механізм управління фінансовою санацією транснаціональних корпорацій має свої особливості, зокрема:

- існує необхідність визначення ймовірності банкрутства для ТНК із врахуванням та застосуванням особливостей законодавства кожної країни, на території яких здійснюється діяльність;

- здійснення прогнозування тенденцій розвитку кризових явищ;

- розгляд та оцінка турбулентності економічного середовища, з метою визначення переваг від транснаціональності та їх раціонального використання у майбутньому;

- розробка комплексу організаційно-управлінських заходів щодо ліквідації розвитку кризи, відновлення платоспроможності та уникнення банкрутства в майбутньому;

- створення механізму визначення ефективності реалізації санаційних заходів транснаціональної корпорації.

З урахуванням особливостей механізму управління санаційними процедурами транснаціональних корпорацій необхідним є визначення поняття «санаційного потенціалу ТНК». Таким чином, санаційний потенціал ТНК – система усіх наявних ресурсів, резервів та прихованих можливостей корпорації, які забезпечують можливість мінімізувати негативний вплив кризи, з використанням системи інструментів щодо санування цілей, рішень, розмірів, профілю, правової форми та процесу функціонування корпорації у напрямку відновлення санаційної спроможності для проведення ефективної санації. При цьому санаційний потенціал дає уявлення про можливість та доцільність реалізації санації корпорацією.

Таке трактування санаційного потенціалу включає ресурсний підхід (наголошує на можливості управління санаційною спроможністю, через ефективне використання ресурсів та потенційних можливостей корпорації); системний підхід (показує, що санаційний потенціали є системою ресурсів, резервів, явних та прихованих можливостей корпорації); результативний підхід (виділяє чіткий взаємозв’язок між санаційним потенціалом та ефективністю фінансової санації через санаційну спроможність).

Основою для ефективного проведення фінансового оздоровлення є наявність та достатність санаційного потенціалу. Причому кожен окремий суб’єкт господарювання має свій власний санаційний потенціал, що визначається специфікою його функціонування, особливостями його розвитку, галузевою приналежністю. Так в одних суб’єктів це можуть бути інноваційні технології, сучасне обладнання, оптимальний кадровий склад; в інших – особлива позиція на ринку, якість продукції, бренд, ділова репутація та налагоджені зв’язки з партнерами.

Так як санаційний потенціал є складною, динамічною та поліструктурною системою, необхідно визначити його складові. Існує багато різноманітних підходів до того, які саме складові поєднує у собі санаційний потенціал. Найчастіше для формування його структури економісти використовують різні комбінації таких складових як: фінансовий, виробничий, маркетинговий, трудовий, організаційний, ресурсний, інвестиційний, інноваційний, правовий, інформаційний, комерційний потенціал та інші. Сам санаційний потенціал пропонується визначати як функцію від його складових. Проте автори в своїх працях не враховують галузеву особливість діяльності підприємства, яка в свою чергу напряму впливає на формування структури санаційного потенціалу [4, с. 42].

 Таким чином, визначення складу санаційного потенціалу має носити галузевий характер, адже для фірм різних галузей визначальне значення може мати один вид потенціалу, і зовсім ніякого впливу – інший. Так, наприклад, для компаній важкої промисловості визначальним і базовим буде виступати виробничий потенціал, а вже для компаній сфери обслуговування та зв’язку більший влив на санаційну спроможність складуть маркетинговий та трудовий потенціал. Отже, визначаючи структуру санаційного потенціалу та його оцінку, крім набору складових необхідно враховувати і вагу кожного елемента в залежності від специфічних властивостей самої компанії та враховувати особливості її розвитку.

Сьогодні значного розвитку набуває галузь комп’ютерних технологій, зокрема програмного забезпечення. Транснаціональні корпорації типу Apple, Google, Adobe, Dell, Asus, Intel, Microsoft постійно розвиваються, змінюються, відповідають на виклики турбулентного середовища. Через значну залежність від розвитку та впровадження інноваційних технологій, вони постійно знаходяться у стані потенційної небезпеки банкрутства, про що свідчать злети і падіння протягом усієї історії становлення кожної з них. З урахуванням цього, було проведено аналіз структури санаційного потенціалу компаній галузі інформаційних технологій.

Серед галузевих особливостей та характерних властивостей діяльності фірм у сфері інформаційних технологій можна зазначити: трудомісткість виробництва, специфічність інформаційного продукту, глобалізація розвитку ІТ, процеси конвергенції ІТ, залежність від моди, споживача та попиту на ринку, необхідність впровадження та застосування якісних технологій та інновацій, якість продукції, високий рівень конкурентної боротьби у галузі, залежність від доступності до суміжних технологій та адекватна ціна.

На онові визначених особливостей діяльності фірм галузі інформаційних технологій доцільно виділити основні складові санаційного потенціалу суб’єктів господарювання даної галузі: фінансовий, трудовий, маркетинговий, виробничий, інноваційно-інвестиційний (рис. 1.).

 

Рис. 1. Основні складові санаційного потенціалу підприємств галузі інформаційних технологій

 

Вибір таких складових пояснюється тим, що саме їх ефективне використання створить передумови для забезпечення конкурентоспроможності, платоспроможності, прибутковості і в кінцевому результаті досягнення довгострокових цілей санації. Виходячи з вищезазначених галузевих особливостей підприємств інформаційних технологій можна відмітити, що найбільшу вагу у загальній елементній структурі потенціалу підприємств цієї галузі займають фінансова, інноваційно-інвестиційна та трудова складові, що перебувають під сильним впливом ринкових чинників.

Характеристику складових санаційного потенціалу доцільно розпочати з ключового елементу, а саме, - фінансового потенціалу. Його можна визначити як сукупність перспективних і наявних можливостей у підприємства з мобілізації власних фінансових ресурсів, а при необхідності і запозичених, їх розподілу і використанню з метою забезпечення ефективної та безперервної діяльності підприємства і досягнення його стратегічних цілей. Для якісного аналізу фінансового потенціалу використовують показники фінансового стану підприємств, що характеризують фінансову стійкість, автономність, платоспроможність, прибутковість, ділову активність, стан і структуру балансу підприємства у динаміці, протягом декількох років. Недостатність фінансових ресурсів може слугувати визначальним чинником неплатоспроможності, банкрутства, і навіть можливої ліквідації.

Наступним елементом у структурі санаційного потенціалу підприємств галузі інформаційних технологій доцільно розглянути інноваційно-інвестиційний потенціал. Він включає усі накопичені ресурси підприємства (фінансові, виробничі, інтелектуальні, інформаційні, логістичні та інші), необхідні для здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності та впровадження нових технологій вищого рівня. Основними показниками оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу слугують обсяг, структура, якість та ефективність інвестиційних вкладень, реалізація та прибутковість інноваційної продукції. Вдосконалення технологій господарювання, застосування передових технологій, збільшення частки інноваційних продуктів дозволяє підвищити конкурентоспроможність, а ефективне використання наявних здобутків, - і конкурентоздатність підприємства, що дозволить досягти довгострокових цілей фінансової санації.

Поєднання оптимальної системи взаємодії між кадрами підприємства з наявною сукупністю здатностей та можливостей, що забезпечує нормальне функціонування підприємства, складає трудовий потенціал. Характеризується кваліфікацією кадрів, складом та структурою персоналу, а результативними показниками для оцінки трудового потенціалу є продуктивність праці працівників та робітників, ефективність праці та динаміка розміру заробітної плати. Саме персонал підприємства є рушійною силою його інноваційного розвитку, застосування передових підходів та методів в галузі інформаційних технологій є необхідною складовою ведення бізнесу в ринковій економіці.

Ще одним із ключових елементів структури санаційного потенціалу підприємства є маркетинговий потенціал, який включає в себе усі дії, пов’язані з реалізацією та просуванням продукції та послуг, що надаються підприємством, просуванням та переглядом існуючої номенклатури, аналізом дохідності за видами асортименту та споживачами, з метою забезпечення прибутковості та досягнення тактичних та стратегічних цілей. Маркетинговий потенціал формує цілі та завдання для усіх інших елементів структури санаційного потенціалу підприємства. Основними показниками оцінки маркетингового потенціалу є конкурентоспроможність, обсяги реалізованої продукції та наданих послуг, наявність розвиненої логістичної мережі, частка на ринку, ділова репутація.

Виробничий потенціал зазвичай розглядають як сукупність факторів виробництва (ресурсних, технічних і технологічних характеристик), які визначають реальний обсяг продукції та послуг, які здатне надати підприємство. При характеристиці даної складової структури санаційного потенціалу слід проаналізувати стан та рівень матеріально-технічної бази, можливість та доцільність збереження асортименту продукції та послуг, обсягів виробництва, ефективність використання виробничих активів, частку активів, задіяних у виробництві та наданні послуг, які приносять доходи у порівнянні з усіма наявними активами. Від стану виробничих активів підприємства залежить ефективність розробки нових видів продукції та послуг, що в галузі інформаційних технологій відіграє ключову роль, адже дозволяє мати конкурентні переваги на ринку.

Таким чином, проаналізувавши структуру санаційного потенціалу підприємства та дослідивши характеристику його складових, підтверджуємо наявність тісного взаємозв’язку та взаємодії між ними. Для порівняння санаційних потенціалів різних підприємств, можна застосовувати оцінку рівня санаційного потенціалу. Однак, усі проаналізовані роботи авторів мають різні підходи до питання його оцінки, не містять конкретних розрахунків, або тих, що стосуються інтегральної оцінки санаційного потенціалу.

Оцінка санаційного потенціалу підприємства-боржника є інструментом, за допомогою якого можна визначити стан неплатоспроможності підприємства та його здатність подолати кризу, визначити фактори впливу, що призвели до зниження рівня його окремих елементів. Оцінка  рівня санаційного потенціалу дозволить прийняти ефективні управлінські рішення або щодо впровадження санаційних заходів та визначення оптимальних стратегічних напрямів оздоровлення підприємства, або щодо його ліквідації.

 Висновки. В умовах розвитку та поглиблення фінансово-економічної кризи особливої актуальності набувають питання пов’язані із визначенням доцільності та ефективності проведення санації господарюючих суб’єктів. Успішність проведення санаційних заходів на підприємстві визначається, в першу чергу, його санаційною спроможністю та санаційним потенціалом. Особливо актуальною сьогодні є проблема визначення доцільності проведення санації у кожному окремому випадку. Непоодинокими є ситуації, коли починають санувати підприємство, що не має можливостей для подальшого розвитку і, навпаки, ліквідовують ті суб’єкти господарювання, які здатні за сприятливих умов відновити свою діяльність.

Оскільки функціонування в умовах кризи загрожує банкрутством усім суб’єктам господарювання, особливої актуальності набуває визначення санаційного потенціалу саме для транснаціональних корпорацій.

Санаційний потенціал ТНК – система усіх наявних ресурсів, резервів та прихованих можливостей корпорації, які забезпечують можливість мінімізувати негативний вплив кризи, з використанням системи інструментів щодо санування цілей, рішень, розмірів, профілю, правової форми та процесу функціонування корпорації у напрямку відновлення санаційної спроможності для проведення ефективної санації.

Санаційний потенціал необхідно розглядати як поточну оцінку здатності підприємства до виживання та ефективного розвитку в майбутньому. Поряд з цим, важливо визначити складові санаційного потенціалу, з урахуванням галузевої приналежності суб’єкта господарювання та обсягів його діяльності.

Детальне ознайомлення зі складовими санаційного потенціалу підприємств галузі інформаційних технологій дозволяє використовувати його, як інструмент в організаційно-економічному механізмі управління санації підприємств цієї галузі.

 

Список використаних джерел.

1. Булович Т. В. Санаційний потенціал як передумова виживання підприємства / Т. В. Булович // Сталий розвиток України. – 2010. - №2 – С. 64-68.

2. Соломянова-Кирильчук К. О. Санаційний потенціал, як ключова категорія кризового менеджменту / К. О. Соломянова-Кирильчук // Економіка, фінанси, право. – 2008. - №4. – С. 20-23 .

3. Терещенко О. О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: монографія / О. О. Терещенко. – К.: КНЕУ, 2008. – 272 с.

4. Ларіонова К. Формування санаційного потенціалу як інструменту управління санацією підприємств легкої промисловості [Електронний ресурс] / К. Ларіонова, Т. Донченко // Соціально-економічні проблеми і держава. — 2012. — Вип. 2 (7). — С. 38'47. — Режим доступу до журн. : http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2012/12lklplp.pdf

 

References.

1. Bulovych, T. V. (2010) “Remedial potential as a prerequisite for the survival of the enterprise”, Stalyj rozvytok Ukrainy, vol. 2,  рр. 64-68.

2. Solomianova-Kyryl'chuk, K. O. (2008), “Sanation potential, as a key category of crisis management ”, Ekonomika, finansy, pravo, vol. 4, pp. 20-23.

3. Tereschenko, O. O. (2008),  Antykryzove finansove upravlinnia na pidpryiemstvi: monohrafiia [Anti-crisis financial management at the enterprise: monograph], KNEU, Kyiv, Ukraina.

4. Larionova, K. and Donchenko, T. (2012), “Formation of sanitation potential as an instrument of light industry enterprises reorganization management”, Sotsial'no-ekonomichni problemy i derzhava, [Online], vol. 2, no. 7, available at: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/1830 (Accessed 18 Nov 2015)..

 

Стаття надійшла до редакції 17.12.2015 р.