EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2015

Переглянути у форматі pdf

ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НА ХЛІБОПЕКАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Г. А. Мохонько, О. В. Дзик

УДК: 338

 

Г. А. Мохонько,

к. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту, НТУУ «КПІ», м. Київ

О. В. Дзик,

магістрант кафедри менеджменту, НТУУ «КПІ», м. Київ

 

ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НА ХЛІБОПЕКАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

 

H. A. Mokhonko,

PhD, Associate Professor of Management and Marketing Department,

Kyiv Polytechnic Institute, Kyiv

O. V. Dzyk,

Master of Management and Marketing Department, Kyiv Polytechnic Institute, Kyiv

 

FEATURES OF INTRODUCTION OF INNOVATIVE MODELS OF DEVELOPMENT FOR BAKERY ENTERPRISES

 

В статті досліджено та проаналізовано існуючі моделі інноваційного розвитку промислових підприємств. Вивчено зарубіжний досвід стимулювання інтелектуального капіталу, як вагомого аспекту інноваційного розвитку. Визначено фактори, які потрібно враховувати при виборі моделі для втримання конкурентних позицій на ринку, покращення інноваційного клімату підприємства, а також для повної його відповідності сучасному стану зовнішнього середовища. Названо основні бар’єри, що можуть створювати несприятливе середовище для подальшого впровадження моделі інноваційного розвитку. Визначено вихідні принципи обрання підприємством тієї чи іншої моделі,  де  сукупні елементи демонструють унікальний механізм для максимально ефективного розподілу стратегічних ресурсів. Обгрунтовано вибір найбільш можливої моделі для хлібопекарського підприємства із обгрунтуванням ситуації, що склалася на ринку.

 

In article the existing models of innovative development of the industrial enterprises are investigated and analysed. It is studied foreign experience of stimulation of the intellectual capital, as powerful aspect of innovative development. Factors which need to be considered at a model choice for deduction of competitive positions in the market, improvement of innovative climate of the enterprise, and also for full of compliance to a current state of environment are defined. The main barriers which can create the adverse environment for further introduction of model of innovative development are called. The initial principles of election of this or that model as the enterprise where cumulative elements show the unique mechanism for the most effective distribution of strategic resources are defined. The choice of the most possible model for the baking enterprise with justification of a situation in the market is reasonable.

 

Ключові слова: модель інноваційного розвитку, інноваційний розвиток, стратегічний розвиток, інтелектуальний капітал, стратегія.

 

Keywords: model of innovative development, innovative development, strategic development, intellectual capital, strategy.

 

 

Постановка проблеми.

Розвиток хлібопекарського підприємства в сучасних умовах неможливий без застосування інноваційних механізмів та моделей, оскільки від цього залежить темп зростання показників фінансово-економічної діяльності, які відображають особливості роботи підприємства та дають можливість робити прогнози, щодо його подальної діяльності.

Інновації є основою виробництва конкуретноспроможної продукції. Тому проведення інноваційної політики на хлібопекарському підприємстві повинно бути обов'зковою умовою для ефективного управління.

На сьогодні ринок переживає нелегкі часи через загострення конкуренції між виробниками продукції. Виробництво продукції повинно відбуватись на новому рівні, що включає в себе не тільки високоякісну вировину, але й подачу готового виробу.

За даними Державної служби статистики динаміка обсягів виробництва хліба має тенденцію до зниження, тому існує потреба в нових теоретичних та практичних підходів до управління інноваційним потерціалом підприємств хлібопекарської галузі, отже розгляд питань щодо моделей інноваційного розвитку має особливе значення для вдосконалення стратегічногї складової.

Аналіз останнії досліджень і публікацій.

Питанням практичних і теоретичних аспектів стратегічного управління інноваційним розвитком присвячені наукові праці відомих українських і зарубіжних учених: А. Гальчинського, І. Балабанова, В. Диканя, Л. Антонюка, В. Аньшина, С. Валдайцева, О. Амоші, В. Гейця, С. Глазьєва, І. Грозного, В. Павлової, В. Мединського С. Ілляшенка, П. Завліна, Л. Нейкової, П. Перерви, І. Павленка, В. Семиноженка, В. Стадника, Р. Фатхутдинова, Д. Черваньова та ін. [1]

Постановка завдання.

Мета статті полягає у дослідженні особливостей впровадження моделей інноваційного розвитку хлібопекарських підприємств шляхом виокремлення та аналізу існуючих факторів, що мають вплив на діяльність підприємства. Зокрема потрібно виділити:

- фактори, що вповільнюють процес інноваційного оновлення;

- фактори, що впливають на правильний вибір інноваційної моделі підприємства;

- узагальнити існуючі моделі та виокремити найбільш сприятливу для підприємств хлібопекарської галузі, що буде підґрунтям для економічного росту та закріплення конкурентної позиції.

Виклад основного матеріалу.

В умовах взаємопов’язаності промислового виробництва актуальним стає питання щодо необхідності забезпечення інноваційного розвитку хлібопекарських підприємств для збереження та нарощування його позицій в конкурентному середовищі. Модернізація виступає основою та є передумовою економічного зростання реального сектору економіки. На основі аналізу актуальних публікацій можна зробити висновок, що ефективних механізмів вирішення проблем підприємства досить багато, але в умовах стрімкого росту інноваційної складової ключовим підхід, що забезпечить комплексний інноваційний розвиток підприємства. Чітка оптимізація інноваційних моделей та окреслення основних напрямів інноваційної політики забезпечує попередження негативних наслідків, що гальмують розвиток підприємства.

Результати дослідження економічної літератури дають нам функціональний та орієнтований на науковий результат (предметно-технологічний) підходи до пояснення терміну «інноваційний розвиток». Розгорнуте пояснення представлено в таблиці 1.

 

Таблиця 1.

Визначення терміну «інноваційний розвиток»

Функціональний

Предметно-технологічний

інноваційний розвиток пов’язується із функціями створення, впровадження та поширення нововведень, а також реалізації інноваційних проектів.

інноваційний розвиток розглядається як кінцевий результат наукової чи науково-технічної діяльності

Джерело: [4, с. 27]

 

З наукової точки зору під інноваційним типом розвитку розуміють спосіб економічного зростання, що базується на постійній модернізації, спрямованій на [4, с. 28]:

- наявність можливості використання певних ресурсних факторів у створенні інноваційних товарів і формуванні конкурентних переваг.

- покращення всіх аспектів функціонування господарської системи;

- періодичному перегрупуванні сил,  що обумовлені цілями і завданнями розвитку системи.

Досягнення цілей діяльності хлібопекарського підприємства забезпечується в результаті використання методів стратегічного управління, а саме розробки відповідної стратегічної інноваційної моделі.

Геоекономічний словник-довідник професора В.А.Дергачова дає наступне визначення: інноваційна модель розвитку – економічна модель розвитку, заснована на високих технологіях, що сприяють створенню конкурентоспроможної продукції на ринку [2].

 Опираючись на визначення, дане авторами в посібнику «Інноваційний розвиток підприємства», інноваційною вважають таку модель розвитку, яка безпосередньо ґрунтується на отриманні нових наукових результатів та їх технологічному впровадженні, забезпечуючи приріст ВВП головним чином за рахунок виробництва і реалізації наукоємної продукції та послуг. Зазвичай, термін «інноваційний розвиток» вже тривалий час використовується і на мікрорівні (тобто на рівні підприємств та компаній). Його варто визначати як процес поступової зміни стану та можливостей підприємства, який має пряму залежність від інноваційного потенціалу, джерелом якого є інновації, що створюють якісно нові можливості для подальшої діяльності підприємства на ринку шляхом реалізації уміння знаходити нові рішення, ідеї та у результаті винаходів [4, с. 27].

За останній час розвинуті промислові країни визначають свій напрямок руху, як інноваційний. Науково-технічний прогрес вражає своєю динамікою тому найменше зволікання відкидає країну з лідерів до послідовників.

Для успішного функціонування всіх механізмів організації необхідно створити умови привабливі для висококваліфікованих фахівців, які здатні утримувати компанію в лідерах за умов високої конкуренції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, оскільки інтелектуальний капітал виступає рушійною силою мотиваційного механізму інноваційної діяльності.

Нижче в табличній формі подано характеристику стимулювання активізації інноваційного розвитку в різних країнах світу та в Україні. Тому аналіз таблиці дасть нам необхідне розуміння слабких сторін цього питання в реаліях сучасного стану хлібопекарських підприємств в нашій державі.

 

Таблиця 2.

Стимулювання інноваційного розвитку в різних країнах

Країна

Заходи стимулювання

Україна

Безпосереднє відношення до інновацій має лише кожне десяте підприємство, практично відсутнє заохочення творчості і винахідництва, старіння наукових кадрів набуває загрозливих масштабів

США

Залучення допомоги консультантів з оплати праці, які розробляють особливі критерії, формули оплати, розмір винагород, спираючись на відповідну шкалу експертного оцінювання нових ідей за ступенем ефективності, новизни, витрат праці інноваторів

Японія

В системі стимулювання чітко виокремлюються чотири головні частини: прямі виплати (базові та надбавки), побічні виплати, бонуси, пенсійні виплати. Заохочення до впровадження інновацій проявляється в запровадженні освітньо-професійного розвитку, залучення працівників в управління виробництвом на основі створення «гуртків якості»

Англія, Франція, Німеччина, Бельгія

Створення преміальних фондів за розробку, освоєння й випуск нової продукції, розмір яких пов’язується з приростом обсягу продажу такої продукції, її питомою вагою в загальному обсязі виробництва

 

Джерело: [3]

 

Отже бачимо, що стан стимулювання інноваційного розвитку в контексті інтелектуального потенціалу на вітчизняних підприємствах є незадовільним та далеким від закордонних аналогів. Проблематика мотивації персоналу набуває дедалі більшого значення, оскільки у всіх видах інноваційної діяльності зростає елемент творчих та розумових зусиль.

Загальна оцінка ситуації на підприємствах України дає розуміння того, що присутні також вагомі  політичні та економічні фактори, які значно уповільнюють процес інноваційного оновлення. Окрім недосконалості законодавчої бази, складності процесу впровадження інновацій та великої кількості бар’єрів підприємствам стають на заваді наступні ключові фактори [6, с. 182]:

- висока вартість інноваційних послуг, що в умовах кризової ситуації є вирішальним фактором;

- недостатність коштів підприємств;

- мала кількість кваліфікованого персоналу;

- відсутність попиту на інновації;

- перешкоди на шляху пошуку партнера для співпраці;

- недостатня інформація про технології та відсутність бази для науково-технічного розвитку.

Узагальнюючи вищесказане можна зробити висновок, що ключовими є фінансові та ринкові бар’єри. Також окремо варто виділити недосконалість інноваційної політики підприємств. З урахуванням появи нових технологій, постійних та швидких змін вподобань споживачів, а також перебудови економіки особливу увагу потрібно звернути на маркетингову складову інноваційної політики. Постійний моніторинг зовнішнього середовища, загроз, конкурентів, ризиків, аналіз поведінки споживача, систематичний пошук нових ідей створять захисний механізм щодо подолання кризових питань. Підприємство, за рахунок постійної готовності, буде мати сильну конкурентну позицію, систематичний розвиток та нарощування інноваційного потенціалу. Розроблення інноваційної стратегії із врахуванням маркетингових особливостей виробництва необхідно для здійснення підприємством безперебійної інноваційної діяльності.

Інноваційні процеси для конкурентного підприємства спрямовані на вирішення стратегічних завдань. Вони формують оптимальну структуру, визначають пріоритетні цілі для підприємства та впорядковують їх. Ефективність реалізації цих цілей залежить від правильного вибору інноваційної моделі, що має велике значення для системної та злагодженої діяльності промислового підприємства. Зазвичай існує можливість використання декількох типів інноваційного розвитку. Це зумовлено низкою факторів [5]:

- територіальне розташування виробництва;

- географія ринку збуту готової продукції;

- характер реагування та потреби та умови суспільного розвитку;

- можливі ризики та проблеми підприємства;

- внутрішні особливості галузі;

- специфікою різних інноваційних моделей.

Отже модель повинна бути розроблена із врахуванням всіх вищеперерахованих факторів та пріоритетів економічного розвитку підприємства, що буде повністю відповідати сучасному стану зовнішнього середовища.

Для узагальнення нижче в таблиці 3 представлено можливі моделі інноваційного розвитку підприємства та їх короткий опис.

 

Таблиця 3.

Характеристика моделей інноваційного розвитку підприємства

Назва моделі

Основні характеристики елемента

Результат та ефективність

1

Державної підтримки

- фінансування відбувається за кошти державного бюджету;

- гарантується продовольча безпека держави та вирівнювання науково-технічного потенціалу

- забезпечення споживачів якісною продукцією, її конкурентоздатність та вихід на світовий ринок

2

Локального інноваційного середовища

- скупчення виробничого, наукового та фінансового потенціалу, що об’єднуються спільним процесом інноваційного розвитку підприємства;

- створення принципово нових технологій, продукції та матеріально-технічного забезпечення

- отримання новітніх  стратегічних інновації, що забезпечать конкурентоздатність

3

Внутрішньо-галузеві кластери

- об’єднання наукових досліджень і розробок в єдиний інноваційний ланцюг;

- концентрація на вирішенні проблем підприємства за допомогою інструментів матеріально-технічного забезпечення та фінансових ресурсів

- розробка нових технологій та продукції

4

Міжгалузеві науково-технічні комплекси

- налагодження взаємодії з іншими інноваційним суб’єктами;

- створення інноваційної системи за умови iнтеграції всіх факторів, що мають вплив на виробничу діяльність

- трансфер технологій та підвищення якості науково-технічного потенціалу при мінімальних витратах ресурсів;

- швидка реакція на зміни зовнішнього середовища та нові ходи конкурентів;

- співпраця та налагодження зв’язків з машинобудівними підприємствами та АПК

6

Змішана

- сполучення елементів інших моделей

- задоволення інтересів промислового підприємства

- злагоджений інноваційний розвиток виробництва

Джерело: [5]

 

Вибір тієї чи іншої моделі інноваційного розвитку в першу чергу залежить від стратегічної спрямованості підприємства, обсягу продукції, що виробляється, а також велика кількість внутрішніх факторів, які обов’язково враховуються.

Безсумнівно, в чистому вигляді переважно не існує яскраво виражених моделей інноваційного розвитку. Найбільш поширеною з п’яти вищеперерахованих можна назвати змішану, але при цьому підприємство визначає для себе ключову модель, на яку спрямована орієнтація виробництва. Всі ці процеси відбувається для зміцнення позицій в конкурентному середовищі, оскільки чим ширше охоплення підприємством всіх базових принципів інноваційної моделі або моделей, тим вища його стійкість до ризиків та несприятливих ситуації, які можуть надходити ззовні.

Щодо вихідних принципів обрання підприємством моделі, то можна виділити наступні [5]:

- чіткість цільової направленості промислового підприємства на швидке, вчасне та ефективне запровадження інноваційних науково-технічних досягнень;

- швидка адаптація до можливих змін у зовнішньому середовищі;

- гнучкість, для підтримки максимально ефективної діяльності підприємства в майбутньому;

- можливість охоплення максимально можливого кола технічних та технологічних новацій.

Таким чином сукупність елементів моделі демонструють унікальний механізм для максимально ефективного розподілу стратегічних ресурсів. Всі ці аспекти важливі для створення продукту, що буде задовольняти потреби споживачів.

Модель потрібна для активного використання управлінських рішень спрямованих на досягнення економічного результату, тому на прикладі ДП ПАТ «Київхліб» Макарівський хлібозавод запропонуємо можливу модель інноваційного розвитку підприємства.

Ситуація серед виробників хлібобулочних виробів змінилася порівняно з попередніми роками. Якщо раніше на ринку Києва та області монополістом був ПАТ «Київхліб», дочірнім підприємством якого і є наше, то в 2012 році було відкрито два потужних підприємства: новий завод в селі Нові-Петрівці та хлібопекарський комплекс ТМ «Кулиничі». З поясвою конкурентів на ринку ситуація змінилася і було порушено баланс, що панував в регіоні. З новими підприємствами досить важко конкурувати, тому що їх рівень матеріально-технічного забезпечення є значно вищим.

Керівництву слід формулювати подальшу стратегію інноваційного розвитку враховуючи ці особливості та доцільним було б звернути увагу на змішану модель інноваційного розвитку, елементи якої включають в себе комплекс найнеобхідніших дій, щодо підвищення стійкості підприємства до ризиків.

Висновок.

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

1. Досліджено існуючі моделі інноваційного розвитку хлібобулочних підприємств. Проаналізовано залежність подальшої конкурентоспроможності промислового підприємства та його місце на ринку  від правильно вибраної моделі інноваційного розвитку.

2. Визначено фактори, з урахуванням яких повинна бути розроблена модель для повної відповідності сучасному зовнішньому середовищу, а також виокремлено основні бар’єри, що можуть створювати несприятливе середовище для подальшого впровадження моделі.

3. Запропоновано варіант найбільш ефективної моделі для хлібопекарського підприємства за умов збільшення конкурентів в регіоні. Модель потрібна для активного використання стратегічних рішень спрямованих на досягнення економічного результату, що дозволить не втрачати позиції.

Подальші дослідження спрямовані на вдосконалення існуючих інноваційних моделей, які доцільно використовувати на хлібопекарських підприємствах враховуючи особливості їхнього розташування та характер стратегічної спрямованості.

 

Список використаної літератури.

1. Вергал К.Ю. Формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємства: автореф. дис. на здобуття ступ. канд. економ. наук: 14.06.09 / Ксенія Юріївна Вергал. – Полтава, 2010. – 22, [1] с.

2. Дергачев В.А.Геоэкономический словарь-справочник [Текст] / В. А. Дергачев ; НАН Украины, Ин-т проблем рынка и экон.-экол. исслед. - О. : ИПРЭЭИ НАНУ, 2004. - 178 с.

3. Особливості впровадження моделей інноваційної активності промислових підприємств  [Електронний ресурс] // Ефективна економіка. – 2010. - №2. – Режим доступу до журн.: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=139. – Назва з екрану

4. Інноваційний розвиток підприємства: [навчальний посібник] / Микитюк П. П, Крисько Ж. Л., Овсянюк-Бердадіна О. Ф., Скочиляс С. М. – Т.: ПП «Принтер інформ», 2015 – 224с.

5. Моделі інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості [Електронний ресурс] // Електронний архів Національного університету харчових технологій. – 2012. – Режим доступу.: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/handle/123456789/264

6. Основи інноваційної політики в умовах нестабільної економіки [Електронний ресурс] // Соціально-економічні проблеми і держава. – 2009. – №1 (2). – Режим доступу до журн.: http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/1882/1/Fedyshyn.pdf

 

References.

1. Verhal, K.Yu. (2009), “Formation of the mechanism of strategic innovative development of the enterprise”, Ph.D. Thesis, Economy and management of the enterprises, Poltavs'kyy universytet spozhyvchoyi kooperatsiyi Ukrayiny, Poltava

2. Derhachev, V. A. (2004), Heoekonomycheskyy slovar'-spravochnyk [Geoeconomic dictionary reference], NSA Ukraine, Odesa, Ukraine.

3. Hryn'ko, T.V. (2010), “Features of introduction of models of innovative activity of the industrial enterprises”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol . 2, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=139 (Accessed  Nov 2015).

4. Mykytyuk, P. P. Krys'ko, Zh. L. Ovsyanyuk-Berdadina, O. F. and Skochylyas, S. M. (2015), Innovatsiynyy rozvytok pidpryyemstva[Innovative development of enterprise], Prynter inform, Ternopil, Ukraine.

5. Petukhova, Olga. (2012), “Fundamentals of innovative policy in the conditions of unstable economy”, Elektronnyy arkhiv Natsional'noho universytetu kharchovykh tekhnolohiy, available at: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/handle/123456789/264

6. Fedyshyn, Iryna. (2009), “Fundamentals of innovative policy in the conditions of unstable economy”, Sotsial'no-ekonomichni problemy i derzhava, [Online], vol. 1(2), available at:http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/1882/1/Fedyshyn.pdf

 

 Стаття надійшла до редакціії 19.12.2015 р.