EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2015

Переглянути у форматі pdf

ОСОБЛИВОСТІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ – ВИРОБНИКІВ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
Б. В. Марецький

УДК 658.821

 

Б. В. Марецький,

здобувач освітнього рівня “магістр»,

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

 

ОСОБЛИВОСТІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ – ВИРОБНИКІВ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

 

B. V. Marecki,

applicant education level "Master",

Vinnytsia Trade and Economic Institute of Kyiv National University of Trade and Economics

 

FEATURES COMPETITIVENESS OF ENTERPRISES – FOOD PRODUCERS

 

Задача конкурентоздатного виробника  - це визначення цільового сегменту ринку, донесення до споживача переваг та результату використання нових технологій, в першу чергу – смакові та корисні якості. Головні конкурентні переваги виробників полягають в тому, що виробник повинен або зайняти вже відому цільову нішу, або створити її з подальшою підтримкою для ефективної реалізації продукції. Головна гіпотеза дослідження полягає у виконанні аналізу відомих інструментів та методів оцінки конкурентоспроможності з подальшою розробкою стратегії та заходів гнучкої тактики для її підвищення з врахуванням особливостей зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства-виробника харчових продуктів. Колесо конкурентної стратегії М. Портера для виробників харчової промисловості може бути адаптовано з деталізацією кожного сектора кола. В першу чергу – це визначення виробничої спеціалізації та цільових ринків, крім того, важливим є територіальні ринки – коли споживач довіряє власним виробникам. Відповідно до кожного виду продукції необхідно здійснити маркетингові дослідження та постійно виконувати аналіз продажів. Оцінка конкурентоспроможності товару здійснюється шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння. Порівняння здійснюється за групами технічних і економічних параметрів. На основі результатів дослідження  розроблені рекомендації для виробників харчової промисловості

 

Problem competitive products – the definition of target market segment, bringing benefits to consumers and the outcome of the use of new technologies, especially – taste and useful qualities. The main producers are competitive advantages that the manufacturer must take or already known target niche, or create it with further support for effective sales. The main hypothesis of the study is to perform analysis of known tools and methods to assess the competitiveness of the further development of the strategy and tactics of flexible measures for its improvement taking into account the characteristics of the external and internal environment of the manufacturer of food. Wheel of competitive strategy bei Porter for manufacturers of food processing can be adapted detailing each sector of the circle. First of all - the definition of industrial specialization and target markets, in addition, it is important territorial markets - the consumer trusts own producers. Under each product should carry out market research and constantly perform analysis of sales. Evaluation of the competitiveness of goods made by comparing the parameters analyzed parameters of production base of comparison. The comparison made by groups of technical and economic parameters. Based on the results of the study recommendations for manufacturers of food industry.

 

Ключові слова: організаційна структура, ефективність, парадигма, управління, функції управління, гібридна організаційна структура, стратегія підприємства.

 

Keywords: organizational structure, efficiency, paradigm, governance, management, hybrid organizational structure, business strategy.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. В епоху науково-технічного прогресу швидкий розвиток технічних і технологічних можливостей виробництва часом випереджає розвиток потреб середнього покупця. Задачею конкурентоздатного виробника стає визначення цільового сегменту ринку, донесення до споживача переваг та результату використання нових технологій, в першу чергу – смакові та корисні якості.

Дефініції «конкурентоспроможність», «конкурентоздатність» розглянуті цілою низкою наукових шкіл.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблем.

Серед авторів можна відокремити роботи Г. О. Башук [1], Л.О. Зайцевої [2], О.О. Коваленко [3], Т.А. Кундиловської О. О. [4], Масляєвой [5], З. О Толчанової [6], Л.О. Чорної [7], та інших.

Найбільш популярним закордонним автором є Майкл Портер [8], теоретичні та практичні підходи до конкурентоспроможності підприємства-виробника харчових продуктів використані в дослідженні.

Головні конкурентні переваги виробників полягають в тому, що виробник повинен або зайняти вже відому цільову нішу, або створити її з подальшою підтримкою для ефективної реалізації продукції. Зі сказаного вище можна зробити висновок про те, що проблема підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства є важливим та нагальним питанням, має багато особливостей в різних галузях, територіальних ринках, вирішенню якого і присвячується дана робота.

Головна гіпотеза дослідження полягає у виконанні аналізу відомих інструментів та методів оцінки конкурентоспроможності з подальшою розробкою стратегії та заходів гнучкої тактики для її підвищення з врахуванням особливостей зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства-виробника харчових продуктів.

Мета статті полягає у представленні результатів дослідження, головних з яких є адаптація відомих методів та систем підтримки та підвищення конкурентоспроможності підприємства для виробника харчових продуктів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Колесо конкурентної стратегії М. Портера для виробників харчової промисловості може бути адаптовано з деталізацією кожного сектора кола [8, C. 27]. В першу чергу – це визначення виробничої спеціалізації та цільових ринків, крім того, важливим є територіальні ринки – коли споживач довіряє власним виробникам. Відповідно до кожного виду продукції необхідно здійснити маркетингові дослідження та постійно виконувати аналіз продажів (Рис. 1). Підприємство-виробник в сучасних умовах, як правило реалізує продукцію оптовикам, а також має свої роздрібні магазини і надає свою продукцію і послуги для підприємств, що використовують продукцію як напівфабрикат або складову. Активна підтримка виробничих технологій дозволяє покращити якість продукції та, з часом, зменшити собівартість продукції. Але запровадження нових технологій потребує постійного підвищення кваліфікації та мотивації робочої сили. Для виробників харчової промисловості  одним з необхідних умов високого рівня конкурентоздатності є ефективна система логістики та збуту, активної роботи з якістю сировини, правильні архітектурні рішення та організація виробництва та загальних організаційних структур. Зрозуміло, що неможливо обійтись без нових досліджень та розробок і ефективної фінансової діяльності. В сучасних умовах на підприємстві повинна бути розроблена конкурентна стратегія. В якій будуть визначені переваги та слабкі сторони підприємства, можливості та загрози для галузі, для конкретного підприємства та територіального ринку, соціальні очікування  та індивідуальні цінності ключових виконавців. Така стратегія повинна бути відображена в системі моніторингу показників якості продукції та господарської діяльності підприємства. Оцінка конкурентоспроможності продукції може проводитися відповідно до таких етапів:

Рис. 1. Адаптоване колесо конкурентної стратегії для підприємства-виробника харчової промисловості

 

1. Маркетингові дослідження. Визначення основних показників відповідно до  різних стадій життєвого циклу продукту (розробці, виготовлення, продажу та експлуатації), відносно цілі оцінки можуть бути визначені виходячи зі стадій життєвого циклу продукту. На підставі маркетингових досліджень формулюються вимоги до виробу. Основними критеріями при цьому виступають:

— технічний рівень продукції;

— відповідність рівня якості продукції вимогам міжнародних стандартів, специфічним вимогам споживача;

— відповідність рівня якості продукції в споживанні вимогам нормативно-технічної документації;

— рівень витрат споживача на придбання продукції, сплату митних зборів, податки, транспортування, тощо.

2. Оцінка показників якості продукції по закінченню технологічних процесів.

3. Оцінка показників якості продукції шляхом опитування споживача та аналізу ринку продукції та її аналогів.

При визначенні переліку параметрів виробу, які підлягають оцінюванню, аналізу нормативних параметрів, доцільно керуватися:

- діючими міжнародними (ІСО, МЕК та інші) та регіональними стандартами;

- національними та закордонними стандартами [2].

Стандарти ISO серії 9000 спрямовані на досягнення одного з головних завдань підприємства в ринкових умовах господарювання – задоволення потреб споживачів. Відповідно до визначення поняття «якість продукції», «вона максимально сприяє здоров'ю та задоволенню потреб людей, залучених до її проектування і відновлення (повторного використання) за умови мінімальних витрат енергії та інших ресурсів і при допустимій, прийнятній дії на навколишнє середовище і суспільство» [2, 198]. У відповідності до вимог міжнародного стандарту ISO серії 9000 «життєвий цикл» продукції складається з 11 етапів: маркетинг; проектування та розробка технічних вимог, розробка продукції; матеріально-технічне забезпечення; підготовка та розробка технічних процесів; виробництво; контроль, проведення випробувань та досліджень, упаковка та зберігання, реалізація та розподіл продукції; монтаж та експлуатація; технічна допомога в обслуговуванні; утилізація після використання.

Система управління конкурентоспроможністю підприємства повинна базуватись на конкурентній стратегії, показниках стратегічного розвитку, детальних показниках якості кожного виду продукції, показниках відповідності очікувань споживачів, новим технологіям, можливостям підприємства [3; 4]. Крім того, необхідно сформувати ефективну організаційну структуру та виробництво з високим рівнем підготовки. Існують наступні етапи неформалізованої експертно-аналітичної  процедури синтезу, які містить проектування сучасного організаційно-структурного механізму управління:

1) відповідно до прийнятої стратегії встановлюються цілі і завдання організації;

2) визначаються функції для виконання завдань;

3) поділ функцій на обов’язки  і визначення їхніх характеристик ( за змістом, ресурсами, термінами, вимогами до кваліфікації виконавців);

4) роботи групують за підрозділами і посадами (департаменталізація);

5)   за підрозділами визначають чисельність персоналу;

6) виходячи з об’єктивних вимог, призначають керівників робіт і підбирають виконавців;

7) відповідальність і повноваження делегують від керівників безпосереднім підлеглим;

8) ієрархічне делегування (призначення деяких підлеглих керівниками підрозділів) і обмеження «сфери контролю» керівників;

9) призначають штатних помічників керівників;

10) помічників перетворюють у штабних фахівців, з виділенням для них апарата службовців і наділення їх статусом функціональних керівників;

11) відбувається формування органів групового прийняття рішень (координаційних комітетів);

12) децентралізація - делегування   повноважень з прийняття рішень, розпоряджень ресурсами на основі створення автономних відділень усередині підприємства.

Створення системи цілей підприємства і наступний аналіз організаційних структур з погляду їхньої відповідності даним  цілям, є основою побудови концепції ефективного організаційно-структурного механізму управління сучасним підприємством. По можливості цілі повинні бути кількісно сформульовані, а протиріччя між ними  ліквідуються  шляхом встановлення пріоритетів.

Наукова новизна дослідження полягає у запропонованій системі моніторингу показників конкурентоспроможності підприємства та побудови конкурентоспроможної стратегії розвитку.

Практична цінність дослідження полягає у  запровадженні висновків та пропозицій щодо удосконалення конкурентоспроможності підприємства  на прикладі виробника згущеного молока.

Для виробника згущеного молока було розроблено SWOT та PEST аналіз, а також проаналізовані основні етапи запровадження системи якості.

Здійснюючи аналіз середовища підприємства –виробника згущеного молока як приклада харчової промисловості слід мати на увазі, що можливості і загрози можуть переходити в свою протилежність: нереалізована можливість може стати загрозою, якщо її використає конкурент, або, навпаки, заздалегідь помічена загроза може створити для підприємства додаткову перевагу тоді, коли конкуренти її не усунули.

Виходячи з зазначених елементів SWOT, виділених в профілі позиціювання, для можливо скласти наступну матриць SWOT- аналізу (табл. 1). Після складання матриці SWOT підприємству необхідно відповісти на наступні питання:

1. Чи має підприємство сильні сторони або конкурентні переваги, на яких могла б ґрунтуватися стратегія?

2. Чи роблять слабкі сторони підприємства його уразливим у конкурентній боротьбі і/або чи позбавляють вони підприємство можливості використати певні перспективи галузі? Які слабкі сторони повинна подолати стратегія?

3. Які можливості в зовнішньому і внутрішньому середовищі може використати підприємство зі своїми ресурсами і досвідом, щоб реально розраховувати на успіх?

4. Яких загроз більше усього повинно побоюватися керівництво і до яких стратегічних змін воно повинно звернутися, щоб забезпечити надійний захист?

 

Таблиця 1.

Матриця SWOT - аналізу діяльності  виробника згущеного молока

 

Можливості

Загрози

Рівень конкурентного потенціалу

Самофінансу-вання господарської діяльності

Недостатнє фінансування

Екологічні показники

Сила

Нові технології

Розвивати напрямки конкурентного зростання

Пошук додаткових коштів для здійснення конкурентної діяльності

Пошук альтернативних джерел фінансування

Активізувати роботу з наглядовими органами щодо екологічних питань

Здатність до здійснення конкурентної діяльності

Розглянути альтернативні варіанти конкурентної стратегії

Активізувати конкурентну діяльність

Здійснювати конкурентну діяльність за рахунок роботи з ресторанами та кондитерськими формами

Вдосконалити екологічні показники

Слабкість

Наявність потенційної конкуренції

Підсилити контроль за використанням коштів на здійснення конкурентної діяльності

Вдосконалити систему фінансування інноваційної діяльності

Підсилити контроль за надходженням коштів

Підсилити контроль за використанням коштів на екологічні заходи

Висока наукоємність робіт

Підвищити рівень існуючого конкурентного потенціалу

Збільшити обсяги фінансування конкурентної діяльності

Оптимізувати систему розподілу коштів

Підсилити контроль за якістю продукції, її екологічності

 

При визначенні конкурентоспроможності продукції виробника треба виходити з таких основних методологічних засад:

- конкурентоспроможність продукції оцінюється шляхом порівняння двох чи більше аналогів, що обумовлює відносність даного показника;

- при оцінці конкурентоспроможності продукції враховуються не всі властивості, а лише ті, які викликають інтерес у споживача, задовольняючи його потреби;

- рівень конкурентоспроможності визначається для окремого виду продукції з урахуванням конкретних умов її реалізації та споживання, тобто для конкретного ринку збуту чи його сектора.

Базою порівняння можуть виступати:

- потреби покупців;

- величина корисного ефекту;

- конкуруючий товар;

- гіпотетичний зразок;

- група аналогів.

Значно частіше базою порівняння виступає група аналогів, відібраних для узгодження класифікаційних параметрів зразка й оцінювання продукції. З групи аналогів спочатку відбираються найбільш представницькі вироби, потім – прогресивні вироби, які мають найкращі перспективи на ринку збуту і користуються найбільшим попитом у споживачів.

Оцінка конкурентоспроможності товару здійснюється шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння. Порівняння здійснюється за групами технічних і економічних параметрів [8].

На основі результатів дослідження  розроблені рекомендації для виробників харчової промисловості:

обов’язкова розробка конкурентної стратегії;

запровадити динамічне коригування обсягу виробництва, цінової політики;

проаналізувати підвищення вимог до якості та безпечності молочної сировини;

проаналізувати можливості поліпшення якості продукції, її смакових та орга­нолептичних показників за рахунок використання якісної сировини;

розпочати аналіз можливостей впровадження систем управління якістю, безпечністю, екологічністю продукції.

 

Література.

1. Башук, Г. О. Економіко-інноваційна модель конкурентоспроможності продукції в Україні / Г. О. Башук // Економіка & держава. – 2013. – №6. – С.102-106.

2. Зайцева, Л. О. Якість продукції - необхідна передумова конкурентоспроможності підприємства / Л. О. Зайцева // Актуальні проблеми економіки. – 2014. – №9. – С.196-200.

3. Коваленко, О.О. Взаємовплив стратегії розвитку підприємства та ІТ- стратегії. Управлінські та інформаційні інструменти // Вісник Львівського університету. - 2007.- Вип. 37.-С. 565-569.

4. Кундиловська, Т.А.Розробка методики визначення конкурентного потенціалу молочних консервів / Т.А.Кундиловська, Г.І.Брусемська// Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. - Випуск 46. - Т. 2. -  С. 339-345.

5. Масляєва, О. О. Концептуальні основи управління конкурентоспроможністю молокопереробних підприємств / О. О. Масляєва // Економіка & держава. – 2012. – №5. – С.101-103.

6. Молчанова, Е. Н. Использованиепотребительскихоценок при определенииконкурентоспособностипродовольственныхтоваров / Е. Н. Молчанова, В. Е. Понаиарева // Пищевая промышленность. – 2014. – №1. – С.42-44.

7. Чорна, Л. О. Сучасна парадигма побудови ефективних організаційних структур управляння підприємством [Електроний ресурс] /Л. О. Чорна. -Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3705. – Назва з екрану.

8. Портер, М. Международная конкуренция / М. Портер. − М.: Международные отношения, 1993. − 798 с.

 

References.

1. Bashuk, H. O. (2013), “Economic and innovative model of competitive products in Ukraine”, Ekonomika & derzhava, vol. 6,pp. 102-106.

2. Zaytseva, L. O.(2014), “Product quality - a prerequisite for the competitiveness of enterprises”, Aktual'ni problem ekonomiky, vol. 9,pp. 196-200.

3. Kovalenko, O. O.(2007), “Interference development strategy and IT strategy. Management tools and information”, Visnyk L'vivs'koho universytetu, vol. 37,pp. 565-569.

4. Kundylovs'ka, T. A. (2014), “Development of methods for determining competitive potential canned milk”, Naukovi pratsi Odes'koyi natsional'noyi akademiyi kharchovykh tekhnolohiy, vol. 2(46),pp. 339-345.

5. Maslyayeva, O. O. (2012), “Conceptual bases of management of competitiveness milk business”, Ekonomika & derzhava, vol. 5,pp. 101-103.

6. Molchanova, E. N. and Ponamareva, V. E.(2014), “Using consumer evaluations in determining the competitiveness of food products”, Pishchevaya promyshlennost', vol. 1,pp. 42-44.

7. Chorna, L. O. (2014) The current paradigm of efficient organizational management structure”, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3705, (Accessed 4 December 2015).

8. Porter, M.(1993), Mezhdunarodnaya konkurencіya [International konkurentsіya], Mezhdunarodnye otnosheniya, Moscow, Russia.

 

 Стаття надійшла до редакції 10.12.2015 р.