EnglishНа русском

Ефективна економіка № 3, 2016

УДК 336.012.23

 

Н. А. Ясинська,

д. е. н., доцент, п.н.с., Донбаська державна машинобудівна академія Міністерства освіти і науки України, м. Краматорськ

О. Ю. Івченкова,

к. е. н., доцент кафедри «Інтелектуальні системи прийняття рішень»,

Донбаська державна машинобудівна академія Міністерства освіти і науки України, м. Краматорськ

 

ІНСТРУМЕНТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІТЕРАЦІЇ ФІНАНСОВИХ КРИЗ

 

N. A. Yasynska,

Doctor of economic sciences, assistant of professor, Donbass State Engineering Academy of Ministry of Education and Science of Ukraine, Kramatorsk

H. Yu. Ivchenkova,

PhD, Donbass State Engineering Academy of Ministry of Education and Science of Ukraine, Kramatorsk

 

THE TOOLS OF RESEARCH OF FINANCIAL CRISES’S ITERATION

 

Стаття присвячена актуалізації проблем повторюваності фінансових криз та їх впливу на умови перерозподілу фінансів у суспільстві на момент їх виникнення. Визначено специфічність та неповторюваність фінансових криз і механізмів перерозподілу фінансів. Тому набір інструментів щодо їх подолання має бути завжди унікальним та своєчасним. Результати реалізації науково-методичного підходу до регулювання особистих фінансів у фінансовій системі та оцінка результативності функціонування фінансової системи при регулюванні особистих фінансів згідно із запропонованим науково-методичним підходом дозволили визначитися із набором моделей діагностики та виявлення глибини ітерації за низкою факторів. Відповідно до виявлених ітерацій, у статті запропоновано алгоритм та методологічні особливості ітераційного процесу структурно-субстратної оптимізації управління фінансовими кризами об’єкт-центричної соціономіки.

 

The article is devoted to mainstreaming the recurrence of financial crises and their impact on conditions of redistribution of finance in society in time of its occurrence. There are specificity and not repeatability of financial crises and mechanisms of finance redistribution in it. Therefore, a set of tools for overcoming them should always be unique and timely. The results of the implementation of the scientific and methodological approach to governance of personal finances in the financial system and assessment of efficiency of functioning of this system in the regulation of personal finances in the proposed scientific and methodical approach has allowed us to define a set of models of diagnostics and detection of the depth of iteration in some factors. According to the identified iterations, the algorithm and methodological features of the iterative process structural-substrate optimization of management of financial crises in the object-centric socionomics are offered in the article.

 

Ключові слова: фінансова криза, ітерація, особисті фінанси, соціономіка, структурно-субстратна оптимізація.

 

Keywords: financial crisis, iteration, personal finance, socionomics, structural and substrate optimization.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді

Найбільш важливою проблемою сучасної економіки України є подолання фінансового та економічного спаду, відновлення нормального відтворювального процесу в усіх ланках фінансової системи. Досягнення цієї мети можливе через впровадження трансформаційних процесів в економіці. Трансформації, як якісним змінам, має бути піддана саме фінансова сфера економіки через її превалювання у ХХІ столітті в загальноекономічних процесах. Сучасні динамічно змінюванні ринкові умови наполегливо потребують від керівників пошуку шляхів, які ведуть до стабільно стійкого положення всіх суб’єктів фінансової системи. Мета забезпечення їх успішної роботи може бути досягнута через здійснення комплексу заходів щодо покращення фінансово-економічних результатів діяльності інституційної інфраструктури, яка забезпечує таку трансформацію всім або окремим ланкам фінансової системи. Ця проблема носить загальнонаукову та загальнопрактичну спрямованість, що є результатом активізації євроінтеграційних процесів та результатом еволюції економічної думки українського суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематика системності настання криз, зокрема фінансових, не є новою. У тому чи іншому аспектах нею займалися такі вчені, як С. Дік [S. Dick], Є. Полуектов [Е. Полуэктов], А. Коротаєв [А. Коротаев], Є. Івахненко [Е. Ивахненко], В. Віндж [V. Vinge], С. Армстронг [S Armstrong], Р. Курцвейл [.Kurzweil] та ін. [1-8]. Ця проблема достатньо тривалий час буде залишатися «відкритою» за низкою причин, сутність яких наведено у статті.

Незважаючи на це, метою статті є систематизація теорії та практики подолання фінансових криз на основі наведення та обґрунтування доцільності використання сучасних інструментів виявлення, аналізу та оцінки їх ітерації.

Виклад основного матеріалу дослідження

Виходячи із особливостей фінансового розвитку сучасної України слід відмітити активну позицію іноземних приватних інвесторів до національних об’єктів інвестування та високу ступінь інтеграції банківської системи до світової фінансової системи. Заявлений високий рівень інтеграційних процесів повинний мати ґрунтовні підстави фінансових можливостей національних суб’єктів фінансової системи, відповідно він має бути практично підкріплений високою фінансовою активністю населення України до споживчих, інвестиційних та інших операцій на національному фінансовому ринку. Таку описову характеристику до перспектив фінансових процесів в Україні можна застосувати до фінансової системи періоду 2008-2013 рр. Дослідження основних індикаторів економічного й фінансового розвитку країни за 2002-2014 рр. дозволили виявити ітерацію зростання із нетривалими періодами фінансової стагнації. У ці періоди адміністративним апаратом державного управління України впроваджувалися регуляторні дії із використанням відповідних інструментів, використання яких дозволяло штучно скорочувати періоди та глибину фінансових криз. Власне на фоні світових фінансових криз національні були результатом економічних. Тому їх глибина у фінансовому секторі не мала повного прояву. Наразі сучасні світові фінансові кризи мають в основі фінансові дисбаланси попередніх періодів, зокрема:

у 2008 році:

формування полюса з низькими процентними ставками і полюса зі стабільно високими процентними ставками;

виникнення полюса з високими рівнями валютних резервів і полюса зі значними дефіцитами поточного рахунку платіжного балансу;

формування високого рівня суверенних боргів у країнах з високорозвиненими економіками з одночасним зниженням темпів економічного зростання в цих країнах, що не створює передумов для покриття цих боргів навіть у найближчі 20 років;

виникнення курсового валютного дисбалансу, за відсутності світового валютного регулятора – як інструмента забезпечення ліквідності та стабільності;

у 2013 році:

сповільнення інвестиційних процесів і, відповідно, інноваційних процесів в економіках країн, що розвиваються;

сповільнення економічного розвитку у країнах з високими процентними ставками;

збільшення нерівномірності розподілу доходів у світовій економіці;

посилення соціального конфлікту у країнах за наслідками світової та регіональної фінансових криз.

Досконала (відносно інших країн) економічна структура розвинутих країн запровадила загальноприйняті та інноваційні на той час інструменти подолання фінансової кризи – нульова або низька облікова ставка, використання операцій РЕПО для зростання ліквідності фінансових корпорацій, впровадження монетарної політики QE, регуляторна діяльність на фондових біржах тощо. Недосконала економічна структура (країн, що розвиваються) у той самий час сприяла встановленню високих процентних ставок, збільшенню чутливості до інфляційних процесів (через зниження абсолютної вартості основних соціальних виплат населенню країни), запровадженню жорсткої монетарної антиінфляційної політики.

Через тривалий світовий фінансовий дисбаланс, у період фінансової кризи у світовій фінансовій системі були сформовані нові механізми перерозподілу фінансів. Кожний з механізмів має класичну структуру, але контентно – різняться. У межах даного дослідження наведемо назву цих механізмів:

процентна редукція, через існування груп країн з різнополярними процентними ставками (операції «carry trade», відтік капіталу та людських ресурсів за кордон);

інноваційний прорив за існування у знаної кількості країн боргового важеля понад 60% ВВП – криза інновацій наступить у 2024 р. (за Дж. Хюбнером), а технологічна сингулярність – у 2030 р. (за В. Вінджем [1, 4]), у 2040 р. (за узагальненою оцінкою експертів під керівництвом С. Армстронга [3]), у 2045 р. (за Р. Курцвейлом [1, c. 616; 2]). Період приблизно в 5 (15, 20) років буде періодом інноваційної кризи. На фоні витоків й специфіки фінансових процесів ХХІ століття цей період буде мати особливі наслідки, які позначяться на рівні людського існування (за парадигмою експоненціального закону розвитку науки);

зона фазового переходу Мір-Системи з 1970-х років ХХ століття по теперішній час (за А. Коротаєвим [6]) (за парадигмою S-образного закону розвитку науки і суспільства) – супроводжується  політичними, економічними, фінансовими й природніми кризами та валютними війнами [7].

Ці узагальнюючі механізми містять менші. Загальноекономічні та фінансові закони суспільного розвитку передбачають всеохоплюючу втрату реальної вартості активів абсолютно усіх акторів фінансової системи. Розмір втрати визначається рівнем фінансової культури та знань, розвитком інститутів державного управління й ринкового механізму. У будь-якому випадку відносний розв’язок означеної проблеми лежить у площині ефективності роботи державного апарату. Складовими такої успішності є політичне законодавство (соціально-спрямоване об’єднання тактичних інтересів бізнесу і влади), глибина драфт-розвитку економіки країни, встановлення групових або загальних правил гри у бізнесі, об’єктність або суб’єктність бізнесу, наявність або відсутність системних проектів, поновлювана (наскільки часто) модель економічного розвитку та ступінь прозорості й ефективності фондового ринку.

Інструменти дослідження ітерації фінансових криз, які широко використовуються у наукових дослідженнях ХХІ століття – це математична статистика (кореляційно-регресійний аналіз, математичний аналіз), економіко-статистичне моделювання (нейромережеве моделювання, метод нечіткої логіки), економічне моделювання (диференціальне числення, варіаційне числення, графічні методи, теорія катастроф і теорія хаосу).

Дослідження понад 50 фінансових індикаторів розвитку фінансової системи України за 49 періодів (поквартально з 2002 по 2014 рр.) дозволило виявити ітерацію в їх динаміці [9]. Прогноз двох, за думкою автора, найвагоміших фінансових індикатора (наявних доходів в ланці особистих фінансів та ВВП) наведено у табл. 1 та  2.

 

Таблиця 1.

Результати реалізації науково-методичного підходу до регулювання особистих фінансів у фінансовій системі

Період

Прогнозне значення результуючого показника ланки особистих фінансів одержано на основі:

Фактичне значення результуючого показника ланки особистих фінансів

багатофакторної моделі

нейромережевої моделі

нечіткологічної моделі

І квартал 2014 р.

493 309,53

265 781,80

278 740,62

260 362,00

ІІ квартал 2014 р.

480 236,52

316 247,23

315 992,43

296 949,00

ІІІ квартал 2014 р.

472 706,57

291 588,69

330 000,74

318 382,00

Середньоквадратичне відхилення апрок-симації, % (факт)

40,02

6,63

5,41

Середньоквадратичне відхилення апроксимації (нормативне значення) – 12-15%

 

 

Таблиця 2.

Значення результативності функціонування фінансової системи при регулюванні особистих фінансів

Період

Прогнозне значення показника ВВП, одержане на основі прогнозного значення результуючого показника ланки особистих фінансів, визначеного на базі моделі:

Фактичне значення показника ВВП

багатофакторної

нейромережевої

нечіткологічної

1 квартал 2014

306 354,10

272 804,16

352 918,43

313 568,00

2 квартал 2014

304 835,08

311 999,49

368 017,15

375 903,00

3 квартал 2014

306 084,29

390 749,40

363 492,48

434 166,00

Середньоквад­ратичне відхилення апроксимації, % (факт)

27,69

15,51

12,98

Середньоквадратичне відхилення апроксимації(нормативне значення) – 12-15%

 

Обидва фінансових індикатора являють собою результат роботи модераторів соціально-економічних дій – фізичних та юридичних осіб. Систематизація сукупності дій дозволила виявити такі ефекти: «гори», «улоговини», «піднесення» та «рову». Ці ефекти в межах фінансової системи є аналогом загальновідомим стереотипам поведінки трейдерів на фондовій біржі (бикам, ведмедям, вівцям тощо). Зокрема ефект «гори» для фінансової системи України описує директивність фінансування соціальної політики в системі державного регулювання, ринкового механізму та саморегулювання, ефект «улоговини» – графічно репрезентує визначення необхідності підвищення мінімальних соціальних виплат для активізації інвестиційної діяльності, ефект «піднесення» – мобільність національної соціальної політики відповідно до змін зовнішнього середовища, ефект «рову» – раціональну політику суспільства до використання централізованих ресурсів. Ситуації, які описує ефект «улоговини» визнані оптимістичними при активній позиції держави, бізнесу та самої фізичної особи стосовно регулювання особистих фінансів. Описані ефекти сформовані на підставі аналізу індикаторів результатів функціонування ланок фінансової системи. Вони поки не є часто використовуваними, однак наступний моніторинг, диверсифікація залежних та незалежних факторів, результуючих показників (відповідно до предмету дослідження), можуть дозволити уніфікувати описову характеристику прогнозних дій спланованих ітерацій на майбутнє. Це дозволить не тільки прогнозувати фінансові кризи, а й управляти ними відповідно фінансовими інструментами, адекватними реаліям часу щодо їх застосування.

Під ітерацією розуміємо незамкнутість циклу, постійне оновлення, самодоповнення, вибудовування нових рівнів власної складності [5]. Алгоритм та методологічні особливості ітераційного процесу структурно-субстратної оптимізації управління фінансовими кризами викладений А. Румянцевим у [8]. Примітне, що ітераційний процес має безкінечну кількість циклів.

 

Таблиця 3.

Ієрархія цільових підсистем, яка застосована під час побудови моделі виникнення, розвитку та подолання фінансових криз і

структурно-субстратних оптимальних систем управління методами субстратного підходу

Критерії класифікації

Цільові підсистеми

Спосіб пізнання

Універсальний

Загальний

Конкретно-абстрактний

Особливий

Конкретно-відокремлений

Рівень абстрагування

Доцільності

Класу завдань

Узагальненого алгоритму

Конкретної схеми управління

Практики

Номер рівня

4

3

2

1

0

Вид системи

Ідеальна

Ідеальна

Ідеальна

Ідеальна

Матеріальна

Концепт системи

Властивість цілісності

Властивість  спільності між задачами управління (субстрат)

Відносини між блоками

Відносини між функціями управління

Властивість залежності ефективності управління від методів

Структура системи

Відносини  співпідпорядко-ваності між рівнями абстрагування

Відносини приналеж-ності до задач управління

Набір властивостей, які отримують під час структурного розбиття проблеми

Набір властивостей, які описані блоками схеми управління

Відносини між об’єктами управління

Аналізовані системи

Комплекс систем, які утворюють ієрархію

Всі завдання управління

Узагальнений алгоритм управління

Схема управління конкретним об’єктом

Аналізований об’єкт управління

 

Проблему фінансової кризи потрібно розглядати через призму системності і складності. Нерозуміння і неповнота дослідження джерел і недооцінка наслідків фінансових дисбалансів багато в чому пов’язана з тим, що аналітики продовжують недооцінювати і не у повній мірі досліджувати кризові процеси в поточній системі управління.

Фінансовий ринок відноситься до такого класу об’єктів управління, який не може бути описаний на підставі традиційних соціологічних методик. Вся справа в природі цього об’єкта, він веде себе непередбачуваним чином, породжуючи соціальні ризики, які самі актори-утворювачі ініціюють. Цими акторами виступають люди з різною кваліфікацією, знаннями, інтересами і прагненнями. І тут важливо підкреслити значення об’єкт-центричної соціономіки, яка поки ще гідно не оцінена. Мову слід вести про те, як відбулося перетворення ринку в об’єкт, який пройшов точку запуску аутопойєзиса. Вступаючи у відносини з об’єктами такого класу важливо зрозуміти не стільки те, як люди, керуючись своїми раціональними уявленнями, здійснюють інструментальну діяльність, скільки те, як вплив об’єктних світів опирається конструктивним намірам людини і сприяє виробленню нової соціальності. Відповідно, аутопойєзис економічних об’єктів несе в собі онтологічно (а не гносеологічно) непередбачувані соціальні ризики. Саме ця обставина змушує кардинально переглянути дослідницьку практику і стратегію взаємодії людини з подібними об’єктами.

У цих умовах перестає працювати класичний підхід «від задуму», коли ефективність управління цілком і повністю залежить від розгадки закладеної в об’єкт внутрішнього запису закону. Тут бажана мета – максимальна повнота управління, оволодіння керуючим рівнем, коли на виході отримуємо гарантований результат. Непередбачуваність видається при такому підході як не зовсім повноцінне розуміння внутрішньої схеми об’єкта управління. Але поведінка ринку, як об’єкта, онтологічно непередбачувана і має певний ступінь свободи, відносну автономію, інактивацію та ітерацію.

Початково аутопойєзис притаманний складним соціальним системам і він же є основною системною ознакою фінансових ринків. Рух фінансів може служити одним з прикладів запуску самого процесу. На ранньому етапі фінанси у вигляді грошей працювали в якості простого засобу для обміну, обігу товарів, їх вартісного вираження. Згодом ускладнення системи призвело до виникнення фінансово-економічного механізму.

Дослідження еволюції ринкового механізму, який визначив передумови фінансово-економічного механізму, дає підстави стверджувати, що ринок веде себе як живий організм. Така поведінка деяких математичних об’єктів досліджується, наприклад, в нерівноважній динаміці. Домінуюча характеристика даного типу об’єктів – це недостатність об’єктивності, незавершеність існування, нетотожність. Об’єкт веде себе так, що процес йде попереду експертного знання. Він ніколи повністю не відкритий для спостереження. Суб’єкт або людина бере участь в процесі, але тільки на правах однієї з незалежних змінних ітераційних процесів.

Висновки та перспективи подальших розвідок

В даному випадку маємо щось інше за змістом і процедурою взаємодії. Таким чином, зіткнувшись з новим типом складності об’єкта, доречно припустити існування двох стратегій її подолання.

Перша можлива стратегія – це запобігання кризи за допомогою блокування одних і переналаштування інших структур фінансово-економічного механізму. Це – шлях спрощення. Зменшення складності через повернення до перевірених і безвідмовних форм організації економіки і фінансів.

Друга – це ускладнення, а отже – пошук нових інструментів більш чіткого налаштування і взаємодії з об’єктом. У новій політиці повинні враховуватися умови включення людинорозмірного аксіологічного (ціннісного) фактора до складу об’єктів управління.

 

Список літератури.

1. Dick Steven J. Cosmos and Culture. Culture Evolution in a Cosmic Context / Steven J. Dick, Mark L. Lupisella. NASA SP-2009-4802. - P. 1263. – pp. 613- URL: http://nasasearch.nasa.gov/search?utf8=%E2%9C%93&affiliate=nasa&query=Vernor++Vinge

2. Kurzweil Raymond. The Singularity Is Near: When Humans Transcend Biology / Raymond Kurzweil. Viking, 2005. – P.652.

3. Stuart Armstrong: How We're Predicting AI URL: http://library.fora.tv/2012/10/14/Stuart_Armstrong_How_Were_Predicting_AI

4. Vernor Vinge. The Coming Technological Singularity: How to Survive in the Post-Human Era / Vernor Vinge URL: http://www-rohan.sdsu.edu/faculty/vinge/misc/singularity.html

5. Ивахненко Е. Н. Финансовый кризис как проблема объектной сложности / Е. Н. Ивахненко // Современная экономика: концепции и модели инновационного развития / Мат-лы междунар. научн.-практ. конф.: в 2-х кн. Кн. 1. — М.: ГОУ ВПО «РЭА им. Г. В. Плеханова», 2010. С.164-168.

6. Коротаев А. В. Новые технологии и сценарии будущего, или Сингулярность уже рядом? / А. В. Коротаев // История и синергетика. Методология исследования. – 2-е изд., М.: Изд-во ЛКИ/URSS, 2008. – С. 183-191.

7. Полуэктов Е. Строптивые деньги. Финансовый кризис и валютные войны  [Электронный ресурс] / Е. Полуэктов // Политический журнал. – №2. – 2010. – Режим доступа : http://www.intelros.ru/readroom/polit_mag/pg_198_2010/7725-stroptivye-dengi.html

8. Румянцев А. Информационный коллапс – одна из причин экономических кризисов / А. Румянцев [Электронный ресурс] // STUDIUM/ - №3. – 2010. – Режим доступа:http://maxpark.com/user/4000062034/content/515768

9. Ясинська Н. А. Інституційна інфраструктура особистих фінансів : антикризовий аспект : [монографія] / Н. А. Ясинська. – Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2014. – 496 с.

 

References.

1. Dick Steven J. Cosmos and Culture. Culture Evolution in a Cosmic Context / Steven J. Dick, Mark L. Lupisella. NASA SP-2009-4802. - P. 1263. – pp. 613, URL: http://nasasearch.nasa.gov/search?utf8=%E2%9C%93&affiliate=nasa&query=Vernor++Vinge

2. Kurzweil Raymond. The Singularity Is Near: When Humans Transcend Biology / Raymond Kurzweil. Viking, 2005. – P.652.

3. Stuart Armstrong: How We're Predicting AI URL: http://library.fora.tv/2012/10/14/Stuart_Armstrong_How_Were_Predicting_AI

4. Vernor Vinge. The Coming Technological Singularity: How to Survive in the Post-Human Era / Vernor Vinge URL: http://www-rohan.sdsu.edu/faculty/vinge/misc/singularity.html.

5. Ivakhnenko E.N. (2010), Finansoviy krizis kak problema obyertnoy slozhnosti [Financial crisis as the problem of the complexity of the object], Publishing House of the Plekhanov Russian University of Economics, Moscow, Russia, vol. 1, pp. 41-45.

6. Korotaev A.V. (2008), Novie technologii i scenarii budushchego ili singularnost ryadom? [New technologies and future scenario, or Singularity already close?], Publishing House of the LCI / URSS, Moscow, Russia.

7. Polouektov E. (2010), “Shrew money. The financial crisis and currency war”, Stroptivie dengi. Finansoviy krizis i valutnie voyni, Political magazine, vol. 2, URL: http://www.intelros.ru/readroom/polit_mag/pg_198_2010/7725-stroptivye-dengi.html.

8. Rumyantsev A. (2010), “Info Collapse - one of the causes of economic crises”, Informacionniy collapsodna iz prichin economicheskikh krizisov, STUDIUM, vol. 3, URL: http://maxpark.com/user/4000062034/content/515768

9. Yasynska N. A. (2014), Instituciyna infrastructura osobistich finansiv: antikrizisniy aspect [Institutional infrastructure personal finance, anti-crisis aspect], Publishing House of the Polytechnic National University Lviv, Ukraine.

 

 Стаття надійшла до редакції 09.03.2016 р.