EnglishНа русском

Ефективна економіка № 3, 2011

УДК 338

 

Т. Г. Детюк,

Заступник Голови ДПА в Київські області

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ПОДАТКОВИХ ПЕРЕВІРОК В

УМОВАХ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ

 

У статті проаналізовано підходи до організації перевірок в умовах дії нового Податкового кодексу, встановлено їх загальну відповідність практиці адміністрування податків у зарубіжних країнах та сучасним науковим підходам; акцентовано увагу на недостатності визначення ризиків, які безпосередньо інформують про ймовірність несплати податків

Ключові слова: податок, податкова перевірка, податковий ризик, ризикоорієнтована система адміністрування податків.

 

Organization of tax’ documental inspection in the conditions of Tax Code

 

At this article was analyzed approaches of inspection’s organization in the conditions of Tax Code, was adjusted their total accordance to practice of tax’ administration in the foreign countries and modern scientific approaches; was accented on weakness of risk’ definition that must inform about tax’ duties unplayable’s probability.

Key words: tax, tax’ inspection, tax’ risk, risk oriented system of tax’ admitistration.

 

В умовах проблематичності формування достатньої податкової складової доходів бюджету та необхідності скорочення рівня тіньової економіки особливої уваги заслуговує здійснення контролюючими органами заходів щодо підвищення ефективності податкового контролю за здійснюваними платниками податків всього масиву господарських операцій.

Дані питання є досить складними, а тому є предметом дискусій та всебічного аналізу науковців та практиків. Така дискусія ведеться щодо теоретичних засад побудови ефективної податкової системи, а також безпосередньо практичних заходів, ефективне впровадження яких дозволить підвищити результативність адміністрування податків в Україні.

Питанням теорії та практики здійснення контролю за сплатою податків приділялася значна увага з боку як основоположників економічної науки ‑ Ж. Бодена, А. Вагнера, А. Сміта, Й. Зонненфельса, Й. Юсті, так і сучасних вітячизняних та зарубіжних науковців – А. Крисоватого, О. Десятнюк, В. Антипова, К. Швабія, І. Букиної, В. Красницького, Е. Аткинсона та ін. Останні наукові дослідження доводять необхідність створення та функціонування систем автоматизованого відбору платників податків до перевірок [1, 2, 4, 9] та систем управління ризиками [2, 3, 5]. Саме тому процесам відбору платників податків для проведення перевірок та методології їх здійснення приділялося багато уваги. Проте із введенням у дію Податкового кодексу, змінилися підходи до визначення об’єктів оподаткування та проведення контрольних заходів. Враховуючи наведене, метою даної статті є аналіз норм чинного податкового законодавства щодо організації податкових перевірок та надання пропозицій з усунення наявних недоліків.

Одним з основним питань, які виникали при податковому реформуванні, визначалося уніфікація податкового законодавства. Саме така уніфікація повинна стати основою комплексної трансформації податкової системи. Прийнятий Верховною Радою України Податковий кодекс, попри його суперечливість, є важливим для розвитку вітчизняної податкової системи. Він сприяє узгодженості податкового законодавства з нормами законодавства інших галузей права; прозорості адміністрування податків, урегулюванню взаємовідносин між фіскальними органами та платниками податків. Кодексом визначено, що висновки актів перевірок можуть базуватися на підставі відповідних первинних, розрахункових та бухгалтерських документів, податкової інформації, експертних висновків, судових рішень, інших метеріалів, отриманих у порядку та у спосіб, передбачених податковим законодавством. Кодексом встановлені види податкових перевірок, підстави та терміни їх проведення, порядок прийняття податкових повідомлень-рішень. Проте, поза увагою Податкового кодексу залишились підстави та порядок застосування непрямих методів визначення податкових зобов’язань.

Згідно Податкового кодексу, податкові перевірки класифіковано на: камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Суть камеральної перевірки зводиться до перевірки даних податкової звітності у приміщенні органу державної податкової служби виключно, документальної – до своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства. Фактична перевірка контролює дотримання вимог порядку здійснення касових та розрахункових  операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, дозволів тощо.

У Податковому кодексі збереглися „старі” підстави у проведені позапланових документальних перевірок. Це насамперед стосується випадків неподання звітності, ненаданні відповідей та документальних підтверджень на запити податкових органів, декларування від’ємного значення по податку на додану вартість більш ніж 100 тис. грн., припинення (ліквідації, реорганізації) підприємства, на виконання приписів суду, постанови слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх проваджені. Розширилися підстави у проведені позапланових виїзних перевірок за рахунок випадків, коли платником податків після проведення перевірок додатково надаються документи, уточнюючі розрахунки податкової звітності за період, які вже були перевірені податковими органами [7].

За наявності підстав для проведення планових або позапланових перевірок, документальні перевірки можуть бути невиїзними. У цьому разі необхідне прийняття відповідного рішення керівником податкового органу та повідомлення платника податків про її початок за 10 календарних днів про дату початку та місце проведення такої перевірки [7].

Податковим кодексом передбачається створення інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної податкової служби як цілісної системи, спрямованої на загальний аналіз результатів господарської діяльності платників податків, що забезпечить покращення адміністрування, дозволить спрямувати податковий контроль на тих платників податків, які ухиляються від виконання податкового обов’язку, і зменшити навантаження на сумлінних платників податків. Світовий досвід вказує на недоцільність проведення документальних перевірок суцільним порядком. На практиці частка таких перевірок не перевищує 5% від зареєстрованої кількості платників податків. У країнах ЄС також спостерігається тенденція до вибіркових перевірок заявок на відшкодування ПДВ. Слід зазначити, що в Україні для юридичних осіб, частка планових документальних перевірок, які проводяться підрозділами податкового контролю за 2008–2010рр. становить 5-8 %, що відповідає світовим тенденціям. Зведені дані наведено у табл.1.

 

Таблиця 1.

Зведені дані щодо кількості виїзних планових документальних

перевірок за 2008-2010 роки

Показник

2008

І півріччя 2009

2009

І півріччя 2010 (2010*)

платники податку на прибуток

421 800

419 563

421 704

413 243

платники ПДВ

335 934

318 572

304 554

292 216

кількість виїзних планових перевірок

24 722

11622

23 241

10 605

частка перевірок до кількості платників податку на прибуток, відс.

5,9

2,8

5,5

2,6 (5,2)

частка перевірок до кількості платників ПДВ, відс.

7,4

3,6

7,6

3,6 (7,2)

 Джерело: статистичні дані ДПА України [6];

* за 2010 рік – дані попередні.

 

Податковим кодексом також запроваджується планування документальних перевірок на основі ризикоорієнтованої системи. Так, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбиратимуться платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби [7].

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюватиме центральним органом державної податкової служби [8]. На сьогодні, перелік таких ризиків (табл. 2) складається з понад 40 позицій, а саме:

 

Таблиця 2.

Перелік ризиків для відбору платників податків до плану-графіку перевірок

№ з/п

Назва ризику

 

Критерії високої категорії ризику

1

Рівень сплати податків неадекватний рівню сплати податків по відповідній галузі по податку на прибуток.

2

Рівень сплати податків неадекватний рівню сплати податків по відповідній галузі по ПДВ.

3

Темпи зростання валових доходів підприємства не відповідають темпам зростання сплати податків.

4

Податкова віддача менше 1 відсотка.

5

Декларування від'ємного об'єкта оподаткування податком на прибуток протягом 2 податкових періодів

6

Декл. залишку від’єм.знач.,який після бюджетного відш.включ до складу податк.кредиту наступ.подат. періоду (26 рядок) у сумі > 100 тис.грн.

7

Платник згідно з Системою автоматизованого співставлення має розбіжності понад 100 тис. грн. заниження податкового зобов'язання

8

Платник згідно з Системою автоматизованого співставлення має розбіжності понад 100 тис. грн. завищення податкового кредиту

9

наявність інформації правоохоронних органів, підрозділів податкової міліці, юридичних підрозділів органів ДПС щодо взаємовідносин з СГ з ознаками фіктивності, учасниками конвертаційних центрів, реєстрацію яких скасовано у судовому порядку, проушено кримін

10

Декларування платником податків значних оборотів операцій з цінними паперами без фактичного отримання позитивного результату (сума рякдів додатку К3 1,2,3,4,5,6,7 <=0)

11

Декларування платником податків значних оборотів операцій з цінними паперами з отриманням незначного позитивного фінансового результату ПВ<1%

 

Критерії середньої категорії ризику

12

Сума інших витрат перевищує 10% суми скорегованих валових витрат.

13

обсяги операцій з пов’язаними особами або неплатниками податку на прибуток перевищують 10% суми скоригованих валових витрат

14

Обсяги податкових пільг з податку на прибуток перевищують 1 млн.грн.

15

Подання уточ.розрахунків податк.звітності з податку на прибуток у бік зменшення податкових зобов’язань

16

Сума відшкодованих з бюджету сум ПДВ перевищує сплату податку на прибуток.

17

Одноразове декларування суми ПДВ до відшкодування у значних обсягах (більше 100 тис.грн.)

18

Коригування платником податків звітності з ПДВ в обсягах 10 і > % відсотків податкових зобов'язань

19

Коригування платником податків звітності з ПДВ в обсягах 10 і > % відсотків податкового кредиту

20

Зарахув. від’ємного знач .різниці поточ. зв. періоду у зменш. суми податк понад 100 тис.грн.

21

Здійснення експортних операцій з товарами, невластивими основному виду діяльності підприємства („нетиповий” експорт)

22

Декларація з ПДВ за звітний період з урахуванням податкових накладних, виписаних в іншому податковому періоді ( понад 2 місяці)

23

Відхил. > 10 % між задекр. у дек. ПДВ обс. опер. на мит. тер. України та задек. у декл. з податку на прибуток доход. від продажу товарів

24

наявність взаємовідносин з суб’єктами господарювання, які знаходяться на спрощенні й системі оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками даного підприємства

25

наявність інформації підрозділів податкової міліції про ухилення від оподаткування та або своєчасного погашення податкового боргу

26

наявність інформації підрозділів боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, про надходження узагальнених матеріалів від Держфінмоніторингу

27

наявність інформації підрозділів оподаткування юридичних осіб про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком, які видаються до отримання спирту етилового

28

наявність систематичних порушень вимог законів України (див. 16) п.4.2.2наказу 548)

29

наявність у податкових органах інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій

 

Критерії незначної категорії ризику

30

Сума сумнівної(безнадійної) заборгованості перевищує 10% суми скорегованих валових витрат.

31

Несвоєчасне нарахування та сплата ПДВ

32

Адреса масової реєстрації платників податків. Критерій 10 (адреса)

33

Здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів зареєстрованих в офшорних зонах.

34

виплата доходів нерезидентам в офшорних зонах

35

перевищення суми витрат від суми продажу на 10%

36

значне відхилення виторгів від інших СГ

37

негативна динаміка виторгів, зменшення суми продажу

38

перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів

39

значна кількість і періодичність ремонтів РРО

40

значна кількість РРО, які не використовуються

41

збільшення ПК на 10 млн. або у 2 рази в порівнянні з попереднім періодом

42

збільшення ПК першого податкового періоду > 50% статутного фонду новоутвореного платника ПДВ

43

повторна реєстрація СГ платником ПДВ у разі анулювання свідоцтва платника ПДВ за ініціативою податкового органу.

 

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначатиметься залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний (табл.2). При цьому, платники податків з незначним ступенем ризику включатимуться до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік [7].  

Для платників ПДВ, передбачено також порядок автоматичного відшкодування цього податку, у разі відповідності встановленим критеріям: відсутній податковий борг, мінімальна кількість працівників, розмір заробітної плати, вартість основних фондів тощо.

Отже є підстави вважати що стратегічний напрям розвитку податкового контролю в частині організації документальних перевірок в Україні відповідає науковим засадам та передовому досвіду зарубіжних країн. З урахуванням наведеного вище, а також те, що у Податковому кодексі передбачено градацію розмірів штрафних санкцій залежно від повторюваності порушень (25, 50 та 75%) [7], за умови високої ефективності податкових перевірок, можна говорити про становлення ризикоорієнтованої системи адміністрування податків, яка стимулює добровільне виконання податкових зобов’язань платниками податків.

Проте, по-суті наведених вище ризиків слід зазначити, що вони, за деяким виключенням, не містять цілеспрямованої інформації щодо ухилення від сплати податків. Так, з 43 ризиків лише 5 ризиків (№№6,7,25–27 табл.2) несуть інформацію обєктивного змісту про можливі порушення податкового законодавства. З урахуванням положень глави 7 Податкового кодексу, якою встановлені організаційні засади інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів ДПС, сьогодні актуальним є розроблення та впровадження нормативних актів щодо отримання інформації від державних органів, органів місцевого самоврядування, платників податків та податкових агентів, оброблення, узагальнення та інтегрування таких даних до інформаційних ресурсів ДПА України з метою проведення відповідних звірок та конкретизації податкових ризиків в автоматичному режимі.

Отже, з наведеного вище можна зробити висновок про те, що практика організації та проведення податкових перевірок в Україні потребує удосконалення за рахунок конкретизації податкових ризиків та їх належного відпрацювання та впровадженню процедури визначення зобовязань за непрямими методами. До інших пріоритетних напрямів удосконалення контрольно-перевірочної роботи, які у комплексі з визначеними вище забезпечать синергетичний ефект у підвищенні ефективності податкових перевірок, слід віднести: удосконалення методології здійснення перевірок та порядку оформлення їх результатів, підвищення кваліфікації особового складу, що здійснює контрольно-перевірочну роботу, мінімізація корупційних ризиків, забезпеченню настання економічної та кримінальної відповідальності за несплату податків.

 

Список використаних джерел

1. Антипов В. І. Тіньова економіка та економічна злочинність : світові тенденції, українські реалії та правові засоби контролю (теоретико-методологічне узагальнення) : моногр. / В. І. Антипов. – Вінниця : ДП ДКФ, 2006. ‑ 1040 с.

2. Букина И. С. Современные тенденции налогового администрирования в зарубежных странах / Букина И. С. // Мировая экономика и международные отношения. ‑ 2009. ‑ № 7. ‑ C. 37‑42.

3. Десятнюк О. М. Управління податковими ризиками нова парадигма розбудови податкової системи України / О. М. Десятнюк // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. – 2007. – №606. – С. 355–361. – (Серія : Менеджмент та підприємництво в Україні : етапи становлення і проблеми розвитку).

4. Красницкий В. А. Налоговый контроль в системе налогового администрирования / Красницкий В. А. – М. : Финансы и кредит, 2008 – 168 с.

5. Крисоватий А. І. Податкові системи зарубіжних країн : навч. посіб. [для студ. вищих навч. закл.] / А. І.Крисоватий. – Т. : Економічна думка. 2001. – 258 с.

6. Основні статистичні дані про діяльність державної податкової служби України за 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 роки та І півріччя 2010 року : Звіт. – Сайт ДПА України. – Режим доступу : http://www.sta.gov.ua.

7. Податковий кодекс України : від 23.12.2010 р. № 2856-VI [Електронний ресурс] // Офіційний вісник України. – 2010. – № 92. – Ст. 3248. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.

8. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання : Наказ ДПА України : від 27.07.2008 р. № 548. – Комп’ютерна правова система : ЛІГА:ЗАКОН. – Режим доступу : http://www.liga.net.

9. Швабій К. І. Методика відбору платників податків для документальних перевірок / К. І. Швабій, Н. В. Новицька // Світ фінансів. – 2007. – №2. – С.85–93.