EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2015

Переглянути у форматі pdf

УПРАВЛІННЯ ГНУЧКИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗОРУДНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙ СВІТОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ
О. А. Куліш

УДК 658.5:622.34

 

О. А. Куліш,

здобувач кафедри економіки, організації та управління підприємствами,

ДВНЗ «Криворізький національний університет», м. Кривий Ріг

 

УПРАВЛІННЯ ГНУЧКИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗОРУДНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙ СВІТОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ

 

O. A. Kulish,

External PhD student, Department of Economics,

Organization and Management of Enterprises, SHEE «Kryvyi Rih National University», Kryvyi Rih

 

MANAGEMENT OF CHANGABLE DEVELOPMENT OF UKRAINIAN IRON ORE ENTERPRISES IN TERMS OF THE WORLD ECONOMY’S TRANSFORMATION

 

В статті розглянуто окремі проблемні питання стосовно ефективного гнучкого управління використанням ресурсно-виробничого потенціалу підприємств залізорудної галузі, як однієї з пріоритетних галузей економіки, за умов поглиблення інтеграційних процесів світової економіки і постійних трансформацій ринку залізорудної продукції, де на перший план постають питання забезпечення ефективності стратегічного розвитку підприємств галузі в контексті ключових аспектів щодо забезпечення їх стійкості до оновлення виробничо-економічних процесів на бізнес-рівні менеджменту організацій.

Показано, що при обґрунтуванні раціональних варіантів стратегічного набору її локальних бізнес-стратегій, які забезпечують необхідну гнучкість розвитку підприємств залізорудної галузі України в умовах трансформацій світового економічного простору, не слід зупинятися на використанні звичайних класичних методів математичного моделювання та спеціальних методів дослідження операцій у менеджменті, де за цільову функцію приймається одиничний критерій і визначається його оптимальне значення. Разом з тим, повинні враховуватися інтереси держави як власника надр, так і інтереси надрокористувачів власників окремих та об’єднаних корпоративних структур бізнесу. У цьому зв’язку, для оптимізації величини обсягів експорту та внутрішнього споживання залізорудної сировини запропоновано для надрокористувачів - власників корпоративних структур бізнесу галузі методичний підхід до оцінювання виробничо-економічних стратегічних рішень за критерієм ефективності використання власного капіталу, який має виокремлювати аспект стійкості підприємств до оновлення і водночас є ключовим індикатором у процесі моніторингу забезпеченості необхідного рівня їх гнучкого розвитку.

 

The article deals with some issues on effective resource and production potential management of the enterprises of the iron ore industry as one of the priority sectors of the economy, in terms of integration processes enrichment of the global economy and the continuing transformation of the market of iron ore products. Such an issue as the effectiveness of strategic development of the enterprises of this economic sector is raised to ensure their resilience to upgrade production and economic processes at the business-level while managing organizations.

When offering the rationale for choosing a strategic set of local business strategies that ensure the necessary changeability of enterprises of the iron ore industry in Ukraine in terms of transformation of the world economic space, one should not stop at using ordinary classical methods of mathematical modelling and special methods of activity analysis, which adopt a single criterion determined by its optimum value as the objective function. However, one should take into account both the interests of the state as the owner of mineral resources and the interests of subsoil users of certain corporate business structures. Hence, for optimizing the value of exports and internal consumption of iron ore methodical approach to the evaluation of industrial and economic policy-making criterion for the efficiency of its own capital is offered to subsoil users – the owners of corporate business structures of the industry. This approach should isolate the aspect of sustainability of enterprises to be upgraded and at the same time be a key indicator in monitoring the availability of the required level of changeability.

 

Ключові слова: гнучкий розвиток, підприємства залізорудної галузі, ресурсно-виробничий потенціал, зовнішній ринок, внутрішній ринок, власний капітал, стійкість до оновлення.

 

Keywords: changeable development, enterprises of iron ore industry, resource and production potential of a foreign market, the domestic market, equity, stability to update.

 

 

Постановка проблеми. В умовах постійних трансформацій ринкових відносин у світовому економічному просторі підприємства промисловості національного господарства наражаються на часом непереборні труднощі, пов’язані з періодично виникаючими економічними кризами, та зазнають істотних втрат від результатів своєї виробничо-економічної діяльності як наслідку порушення рівноваги в стратегічному розвитку техніко-економічної системи у контексті забезпечення гнучкості підприємства до змін у зовнішньому середовищі. Зазначене обумовлено як великою орієнтацією на застарілу (традиційну) методологію до управління, зокрема, підприємствами залізорудної галузі однієї з базових галузей господарства України, що проявляється у їх внутрішньому середовищі (організація виробництва, зниження витрат, ефективність використання всіх ресурсів, ріст продуктивності праці і т.д.), так і не завжди готовністю цих підприємств до використання нових підходів у сфері економічного управління, у тому числі маркетингу, розробки конкурентного статусу залізорудного підприємства щодо полегшення пристосування його до трансформаційних змін у зовнішньому середовищі. Отже, успіх сучасних підприємств залізорудної галузі залежить від того, як швидко буде встановлена загроза їх існуванню, що обумовлює актуальність проблеми пристосування до зовнішнього середовища при безумовній важливості внутрішнього середовища підприємства яке є першорядним завданням і проявляється в стратегічному прогнозуванні гнучкого розвитку в умовах постійних трансформацій світової економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В умовах трансформаційних процесів національної економіки все більше уваги приділяється вітчизняними вченими-економістами теорії прогресивного розвитку промислових підприємств на галузевому рівні [1; 2, с. 75-81; 3, с. 292; 4, с. 18-21]. При цьому, пріоритетними в умовах поглиблення інтеграційних процесів світової економіки [3, с. 7-8; 5, с. 44-45] і постійних трансформацій ринку залізорудної продукції постають питання забезпечення ефективності стратегічного розвитку підприємств залізорудній галузі, як однієї з базових галузей економіки, на бізнес-рівні менеджменту організацій. Велика увага приділяється ринковому позиціонуванню вузькоспеціалізованих залізорудних підприємств галузі та торговельних марок їх продукції на підґрунті домінуючих компетенцій стратегічних одиниць бізнесу (СОБ) корпоративного типу, що є необхідною запорукою забезпечення їх гнучкого стратегічного розвитку. Тобто, на рівні окремих стратегічних зон господарювання галузі повинні забезпечуватися конкурентні переваги та позиції на ринку залізорудної сировини (ЗРС). Разом з тим, на сьогодні ще недостатньо приділяється уваги ресурсно-виробничій стратегії СОБ залізорудної галузі як функціональної стратегії, що реалізується на основі раціональної організації процесу гнучкого управління науково-технічним розвитком за критерієм ефективності використання власного капіталу як ключового показника максимізації акціонерної власності суб’єкта господарювання (СГ) корпоративного типу.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою дослідження є забезпечення ефективного гнучкого управління використанням ресурсно-виробничого потенціалу підприємств залізорудної галузі. При цьому, основним завданням дослідження є вдосконалення підходів до раціонального використання капіталу підприємств залізорудної галузі, що дозволить забезпечити стабільність процесу максимізації величини валової залізорудної продукції та відповідно максимізації величини валового доходу при мінімальних величинах витрат, пов’язаних як із виробництвом товарної залізорудної продукції, так і її оновленням.

Виклад основного матеріалу. Однією з особливостей завдань стратегічного управління гнучким розвитком організацій є те, що рішення відносно цих завдань повинні бути обов’язково прийнятими, незважаючи на те, чи є можливість досить точно спрогнозувати результати, які отримуються від реалізації прийнятих рішень, чи ні. Особливо це стосується великих вузькоспеціалізованих (малопрофільних) підприємств, таких, як: окремі СОБ корпоративного типу та об’єднанні корпоративні структури бізнесу (ОКСБ) залізорудної галузі, які є високоінерційними виробничо-економічними системами. Таким чином, важливість завдань стосовно ухвалення стратегічних рішень за умов недостатньої або перекрученої інформації не підпадає під сумніви [6, с. 138-139]. Отже, при здійсненні діагностики фінансово-економічного стану великих СОБ залізорудної галузі та обґрунтуванні оптимального варіанту стратегічного набору її локальних бізнес-стратегій щодо їх гнучкого розвитку не слід зупинятися на використанні звичайних класичних методів математичного моделювання та спеціальних методів дослідження операцій у менеджменті, де за цільову функцію приймається одиничний критерій ефективності та визначається його оптимальне значення.

Таким чином, необхідно здійснювати комплексний моніторинг і аналіз фінансових та економічних результатів реалізації бізнес-процесів виробничих програм СОБ корпоративного типу залізорудної галузі з урахуванням динаміки якості товарної залізорудної продукції, що надасть можливість оцінювати та прогнозувати ефективність економічного розвитку галузі, деталізувати результати її діяльності у межах фінансово- і техніко-економічних систем окремих СОБ корпоративного типу та ОКСБ і їх бізнес-стратегій.

Визначаючи центральною подією стратегічного менеджменту момент взаємодії товару і ринку, зауважимо, що в межах дослідження аспектів відповідності між товарною продукцією мінеральної сировини і ринком, з точки зору практики управління стратегією розвитку залізорудної галузі, необхідно розглядати поняття природної (натуральної), вимушеної та уразливої відповідності, а також невідповідності [7, с. 91]. Причому поряд зі стратегіями, що враховують відповідність, цілком імовірно припустити доцільність введення стратегії подолання невідповідності, яка може видозмінюватися через неоднорідність невідповідностей (ємності, коли обсяг поставок, що пропонує виробник, перевищує місткість ринку; компетенцій, коли компетенції виробника не відповідають потребам ринку; «короткозорості», коли виробник не в змозі сприймати ринок у цілому і т.п.).

Концептуальні положення щодо формування механізму управління ефективним розвитком науково-технічного прогресу (НТП) в залізорудній галузі України у контексті її функціональних і бізнес-стратегій ґрунтуються на визначені раціональної програми виробництва залізорудної продукції відносно ключових факторів ефективної діяльності СОБ галузі: ресурсів; резервів (інвестиційно-інноваційний потенціал і можливості; запас фінансової міцності; запас по продуктивності і т.п.); виробничо-економічного потенціалу; збутового потенціалу (спроможність стабільно, ритмічно і повністю забезпечувати потенційні ринки ЗРС тощо).

При цьому, вплив сучасного перебігу трансформаційних процесів світової економіки на структуру та функціонування ринку ЗРС, нагально потребує визначення відповідних шляхів підвищення ефективності використання ресурсно-виробничого потенціалу залізорудної галузі та необхідності розгляду і врахування як межі економічної безпеки її виробничо-економічних програм запасу фінансової міцності, що дозволяє виокремити такі ключові аспекти (умови) формування стратегії прогресивного розвитку галузі [7, с. 91-92]:

- «достатній» запас фінансової міцності - стратегія може полягати в інвестуванні коштів у виробництво, кадри, освоєння нових ринків і нових видів продукції, в інші види діяльності, цінні папери і т. д.;

- «дуже невеликий» запас фінансової міцності - стратегія буде полягати в жорсткому контролі за витратами і оптимізацією всієї діяльності галузі.

Зазначені умови узагальнено виокремлюють межі основних варіантів управління ефективним розвитком НТП в залізорудній галузі України у контексті її функціональних і бізнес-стратегій, де відповідно другої умови особливу увагу необхідно приділяти ретельній оцінці інвестиційно-інноваційних програм з точки зору окупності проектних рішень, оскільки в цьому випадку галузь йде на певний ризик (обсяг продажів занадто близький до рівня беззбитковості).

На нашу думку, як це вже було показано в [7, с. 92-93], виходячи з даних виробничо-господарської діяльності ПАТ «Криворізький ЗРК», як ОКСБ залізорудної галузі, і розрахунків щодо оптимізації величини обсягів реалізації продукції на зовнішньому та внутрішньому ринках споживання ЗРС варто вводити досить жорсткі обмеження, зокрема, щодо забезпечення відношення пропорційності натуральних обсягів товарної продукції. Так, з огляду на те, що ПАТ «Криворізький ЗРК» у своїй стратегії розвитку орієнтується на випуск товарної продукції в обсязі 6000 тис. т [1; 7, с. 93] і забезпеченості внутрішнього споживання ЗРС заводами України в обсязі, наприклад, не менше ніж 1500 тис. т, будемо мати таке відношення пропорційності в умовах адаптації до коливань валютного курсу:

 

,                             (1)

 

де  - дохід від реалізації ЗРС на зовнішніх і внутрішньому ринках; х, у - обсяги експорту та реалізація металургійним підприємствам на внутрішньому ринку; L - курс обміну іноземної валюти (зокрема, курс гривні до долару).

У зв’язку з цим, важливим постає питання щодо оптимізації і раціонального використання капіталу підприємств залізорудної галузі, що дозволить забезпечити стабільність процесу максимізації величини валової залізорудної продукції та відповідно максимізації величини валового доходу при мінімальних витратах, пов’язаних як із виробництвом товарної залізорудної продукції, так і її оновленням. При цьому не слід забувати про не перевищення рівня допустимого ризику, пов’язаного з негативними відхиленнями від прогнозованих стратегічних результатів виробничо-господарської діяльності окремих СОБ корпоративного типу та ОКСБ залізорудної галузі в межах добувної промисловості України.

Отже, виникає протиріччя стосовно інтересів держави як власника надр щодо управління національним господарством і надрокористувачами (власниками - підприємствами залізорудної галузі України) відносно забезпечення виконання обмеження (1). Таким чином, для оптимізації величини обсягів експорту та внутрішнього споживання ЗРС необхідно для надрокористувачів як власників окремих СОБ корпоративного типу, так і ОКСБ мати відповідний критерій контролю достатньо необхідного рівня ефективності виробничо-господарської діяльності який би виокремлював аспект їх стійкості до оновлення.

З огляду на те, що виробничо-економічна діяльність будь-якого сучасного СГ зорієнтована на отримання доходів і прибутків та як наслідок її ефективності, якій завжди ставиться у взаємозалежність виникнення відповідних ризиків, на нашу думку, у якості основної ключової складової цільової функції оцінювання гнучкості управління СГ на бізнес-рівні з урахуванням стійкості до оновлення його бізнес-процесів, доцільно обрати ефективність використання власного капіталу як найбільш важливого показника максимізації акціонерної власності СГ та індикатора моніторингу конкурентоспроможності його бізнес-стратегій.

Обґрунтованість таких міркувань, з огляду на принципи комплексності, збалансованості та варіантності щодо оцінки рівня гнучкого розвитку СОБ корпоративного типу залізорудної галузі, як СГ, з урахуванням аспекту його стійкості до оновлення, переконливо пояснюється поданням показника рентабельності власного капіталу мультиплікативною ланцюговою функціональною залежністю від чотирьох складових у поєднанні з показником оцінки стійкості до гнучкого розвитку [6, с. 139-140; 8, с. 48-49]:

 

,                 (2)

 

де  – цільова функція (критерій) оцінювання гнучкості управління СГ на бізнес-рівні з урахуванням стійкості до оновлення його бізнес-процесів;  – величина чистого прибутку;  – величина власного капіталу;  – величина оборотних активів;  – кредиторська заборгованість;  – дохід від реалізації залізорудної продукції;  – чистий прибуток, що спрямовується на оновлення виробничо-економічних процесів;  – показник забезпеченості оборотних коштів власним капіталом;  – показник покриття оборотних активів;  – показник кредитовіддачі короткотермінової заборгованості;  – показник прибутковості;  – показник оцінки стійкості СГ до гнучкого розвитку.

Надамо ґрунтовні пояснення окремим складовим побудованого критерію оцінювання рівня гнучкого розвитку СОБ корпоративного типу залізорудної галузі (2) щодо їх значущості в процесі забезпечення стійкості до оновлення виробничо-економічної системи СОБ в сучасних умовах перебігу трансформаційних процесів світової економіки.

Коефіцієнт забезпечення оборотних коштів власним капіталом () показує, яка частка оборотних активів припадає на 1 грн. власного капіталу. Величина даного коефіцієнта повинна встановлюватись із урахуванням специфічних умов функціонування СОБ корпоративного типу та його галузевої спрямованості.

Коефіцієнт покриття () показує, яка частка кредиторської заборгованості припадає на 1 грн. оборотних активів. Це означає, що коли у СГ виникає необхідність у короткий термін погасити свою кредиторську заборгованість, то це може бути здійснено за рахунок реалізації частини запасів товарно-матеріальних цінностей. У більшості випадків величина цього коефіцієнту буде залежати від співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості. При встановленні величини коефіцієнту  слід брати до уваги чинники впливу, що визначені для розрахунку коефіцієнту забезпечення оборотних коштів власним капіталом.

Коефіцієнт кредитовіддачі короткотермінової заборгованості () вказує на збільшення або зменшення короткотермінової заборгованості, яка створена на підприємстві за рахунок споживачів продукції, кошти за яку будуть одержані виробником у майбутньому. Зростання коефіцієнту означає підвищення швидкості оплати заборгованості СГ, його зменшення вказує на збільшення закупівлі товарно-матеріальних цінностей, розрахунок за які буде здійснено у майбутньому.

Коефіцієнт прибутковості підприємства () характеризує прибутковість реалізації продукції, наданих робіт і виконаних послуг. При цьому доцільно щоб темпи зростання чистого прибутку перевищували темпи зростання виручки від реалізації продукції. При незмінності виручки від реалізації продукції, прибуток може зростати за рахунок зміни структури ціни.

Показник оцінки стійкості СОБ корпоративного типу залізорудної галузі до гнучкого розвитку () який є орієнтиром щодо розподілу прибутку і збільшення його долі, що може бути направлена на виконання стратегічних задач стосовно забезпечення ефективного розвитку галузі в цілому.

Отже, запропонована мультиплікативна цільова функція (2) є критерієм оцінювання виробничо-економічних стратегічних рішень як окремих СОБ корпоративного типу, так і ОКСБ щодо їх стійкості до оновлення та гнучкого розвитку і дозволяє врахувати сукупність ключових чинників, на яких відображається вплив фінансово-економічних ризиків при прогнозуванні та оптимізації стратегії стабільного гнучкого економічного розвитку залізорудної галузі України в умовах трансформаційних процесів світової економіки.

Висновки та перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Особливість сучасного стану економіки України характеризується складністю структур та взаємозв’язків суб’єктів господарської діяльності, що, зокрема, обумовлюється нестабільністю розвитку економічних відносин, недосконалістю правового середовища, методів і економічних важелів регулювання макроекономічних процесів. За цих умов формування належної стратегії забезпечення ефективного економічного розвитку підприємств залізорудної галузі України з урахуванням особливостей процесів комплексного освоєння надр, невизначеності й конфліктності перебігу трансформаційних процесів ринку залізорудної продукції та обумовленого ними ризику є важливою народногосподарською проблемою.

Підприємства залізорудної галузі є виробничо-економічними системами з доволі складними технологічними циклами, що характеризуються високою енергоємністю та матеріалоємністю виробництва напівфабрикатів для чорної металургії, зростаючою залежністю від світового ринку чорних металів, а отже й від результатів зовнішньо-економічної діяльності. При цьому, інтерес держави полягає в забезпеченості якомога повного задоволення потреб національної металургії на основі адаптації сукупності операцій на зовнішньому та внутрішньому ринках ЗРС до коливань валютного курсу, спрямованої на забезпечення пропорційності доходів від експортованої ЗРС та спожитої внутрішнім ринком напівфабрикатів чорної металургії. Водночас, з метою оптимізації величини обсягів експорту та внутрішнього споживання ЗРС для надрокористувачів власників окремих СОБ корпоративного типу і ОКСБ необхідно мати відповідний критерій щодо контролю достатньо необхідного рівня ефективності виробничо-господарської діяльності який би виокремлював аспект стійкості підприємства до оновлення.

Запропонований методичний підхід до оцінювання виробничо-економічних стратегічних рішень СОБ корпоративного типу залізорудної галузі щодо їх стійкості до оновлення та гнучкого розвитку в умовах трансформаційних процесів світової економіки дозволяє врахувати сукупність ключових чинників, на яких відображається вплив фінансово-економічних ризиків, при прогнозуванні та оптимізації стратегії стабільного економічного розвитку галузі в цілому.

 

Література.

1. Афанасьєв Є.В. Стратегічні напрямки гірничо-металургійного комплексу щодо вирішення завдань Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України [Електронний ресурс] / Є.В. Афанасьєв, В.Я. Нусінов // Ефективна економіка. – 2013. – № 5. – Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua.

2. Вакульчик О.М. Аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства [Текст] / О.М. Вакульчик, Д.П. Дубицький // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Економіка, 2012. – № 2. - С. 75-82.

3. П’ятницька Г.Т. Управління підприємством в епоху глобалізму: Монографія / Г.Т. П’ятницька. – К.: Логос, 2006. – 568 с.

4. Самочкин В.Н. Гибкое развитие предприятия: Анализ и планирование. – 2 изд., испр. и доп. – М.: Дело, 2000. – 376 с.

5. Афанасьєв Є.В. Проблеми та особливості стратегічного розвитку залізорудної галузі / Є.В. Афанасьєв, О.А. Куліш // Проблеми та перспективи розвитку економіки освіти регіону: Х Міжнародна науково-практична конференція аспірантів, молодих учених та науковців (24 квітня 2015 р.). - Кременчук, 2015. - С. 44-45.

6. Афанасьєва М.Г. Теоретико-ігровий підхід оптимізації змішаної фінансово-економічної стратегії гірничорудного підприємства / М.Г. Афанасьєва, В.Ю. Попов // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Економіка». Науковий журнал. – 2011. – Вип. 5 (4). – Т. 19. – № 10/1. – С. 138-143.

7. Афанасьєв Є.В. Теоретичні та прикладні аспекти формування механізму стратегії управління прогресивним розвитком залізорудної галузі України / Є.В. Афанасьєв, О.А. Куліш // Науковий вісник Херсонського державного університету Серія: Економічні науки. – Випуск 15. – Частина 1. – Херсон, 2015. – С. 28-31.

8. Афанасьєв Є.В. Моделювання фінансового ризику багатоцільових рішень в управлінні прибутковістю промислового підприємства / Є.В. Афанасьєв // Фінанси України. – 2006. – № 3 (124). – С. 46-55.

 

References.

1. Afanasiev, Ye.V. and Nusinov, V.Ya. (2013), "Stratehichni napriamky hirnycho-metalurhiinoho kompleksu shchodo vyrishennia zavdan Zahalnoderzhavnoi prohramy rozvytku mineralno-syrovynnoi bazy Ukrainy", Efektyvna ekonomika, [Online], vol . 5, available at: http://www.economy.nayka.com.ua.

2. Vakulchyk, O.M. and Dubytskyi, D.P. (2012), "Analiz efektyvnosti zovnishnoekonomichnoi diialnosti pidpryiemstva", Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy. Ser. : Ekonomika, vol. 2, pp. 75-82.

3. Piatnytska, H.T. (2006), Upravlinnia pidpryiemstvom v epokhu hlobalizmu [], Lohos, Kyiv, Ukraine, p.568.

4. Samochkin, V.N. (2000), Gibkoe razvitie predprijatija: Analiz i planirovanie [], 2nd. ed., Delo, Moscow, Russia, p. 376.

5. Afanasiev, Ye.V. and Kulish, O.A. (2015), " Problems and features of the strategic development of iron industry", X Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia aspirantiv, molodykh uchenykh ta naukovtsiv (24.04.2015), Problemy ta perspektyvy rozvytku ekonomiky osvity rehionu [Problems and prospects of economic development of education in the region], Kremenchuk,Ukraine, pp. 44-45.

6. Afanasieva, M.H. and Popov, V.Yu. (2011), "Teoretyko-ihrovyi pidkhid optymizatsii zmishanoi finansovo-ekonomichnoi stratehii hirnychorudnoho pidpryiemstva", Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia «Ekonomika». Naukovyi zhurnal, vol.. 5 (4), no. 19, # 10/1, pp. 138-143.

7. Afanasiev, Ye.V. and O.A. Kulish (2015), "Teoretychni ta prykladni aspekty formuvannia mekhanizmu stratehii upravlinnia prohresyvnym rozvytkom zalizorudnoi haluzi Ukrainy", Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu Seriia: Ekonomichni nauky, vol. 15, part 1, Kherson, Ukraine, pp. 28-31.

8. Afanasiev, Ye.V. (2006), "Modeliuvannia finansovoho ryzyku bahatotsilovykh rishen v upravlinni prybutkovistiu promyslovoho pidpryiemstva", Finansy Ukrainy, vol. 3 (124), pp. 46-55.

 

 Стаття надійшла до редакції 20.12.2015 р.