УДК 339.56

 

О. В. Ходан,

студентка IV курсу кафедри міжнародної економіки,

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ

Я. І. Глущенко,

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародної економіки,

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ

 

ОЦІНЮВАННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

 

O. V. Khodan,

student of the International Economics Department,

National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv

Y. I. Glushchenko,

Candidate of Economics, Associate Professor of the International Economics Department,

National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv

 

AGRICULTURE EXPORT POTENTIAL EVALUATING OF UKRAINE

 

У статті визначено роль агропромислового комплексу для національної економіки. Проведено аналіз тенденцій українського експорту сільськогосподарської продукції за її видами та географічною структурою. Встановлено, що в останні роки Україна нарощує експорт продукції аграрного сектору на зовнішніх ринках. Виявлено види продукції, які можуть забезпечити конкурентні переваги у світовому вимірі за допомогою індексу фактичних порівняльних переваг. Визначено, що найбільш конкурентоспроможною є продукція рослинного походження: кукурудза, ячмінь, ріпак, пшениця, крім того, результати аналізу доводять наявність конкурентних переваг меду. Виявлено, що інша продукція тваринного походження є не конкурентоздатною на світових ринках. У підсумку визначено напрями підвищення експортного потенціалу агропромислового комплексу України.

 

In the article authors determined the role of agricultural sector to the national economy. Analyzed agricultural export trends of Ukraine by product and geographical structure. It is noted that in recent years, Ukraine have increased agriculture exports in foreign markets. Were found products that can provide a competitive advantage in the global by using Relative Comparative Advantage Index. So determined that the most competitive is the plant products, such as corn, barley, rape, wheat, the export of honey shows comparative advantage, as well. However, the results reveals that other livestock products are not competitive in world markets. The authors have identified ways to improve the agriculture export potential.

 

Ключові слова: агропромисловий комплекс, експортний потенціал, зовнішньоторговельна діяльність, конкурентні переваги.

 

Keywords: agriculture, export potential, foreign trade, comparative advantage.

 

 

Постановка проблеми. В умовах глобалізації та інтеграції жодна країна не може існувати відокремлено від інших. Всі держави інтегровані за допомогою зовнішньоекономічних зв’язків. Для України пріоритетним та стратегічно важливим сектором економіки традиційно залишається агропромисловий комплекс. Саме тому повноцінне використання експортного потенціалу агропромислового комплексу країни відіграватиме ключову роль в її інтеграції в світовий економічний простір, що актуалізує питання оцінювання експортного потенціалу АПК України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження розвитку агропромислового комплексу, проблеми зовнішньоторговельної діяльності сільськогосподарською продукцією та забезпечення її конкурентоспроможності вивчались у працях В. Гавриша, І. Банєвої, І. Гончаренко, О. Боднар, О. Гаркуші, О. Гудзинського, М. Маліка,  О. Котикової, М. Дубініної, Ю. Лопатинського, Л. Радченко, О. Єрмакова, І. Кіщака,  В. Зіновчука, І. Іртищевої, Л. Катан, С. Кваші, А. Ключник, О. Луки, Ю. Лупенка, О. Олійника, П. Макаренка, Л. Мармуль, О. Новікова, В. Шебаніна та інших науковців. Однак сучасні тенденції розвитку потребують подальших досліджень експортного потенціалу.

Формулювання цілей статті. Метою статті є аналіз сучасних тенденцій експорту продукції аграрного сектору, з’ясування видів продукції АПК, які є найбільш конкурентоспроможними у світовому вимірі; визначення пріоритетних ринків збуту та шляхів підвищення експортного потенціалу агропромислового комплексу України.

Результати дослідження. Аграрний сектор України, базовою складовою якого є сільське господарство, виступає системоутворюючою складовою національної економіки, формує продовольчу та у визначених межах економічну, екологічну та енергетичну безпеку, забезпечує розвиток технологічно пов’язаних галузей національної економіки та створює соціально-економічні умови сільського розвитку [6].

За даними Світового банку в Україні земля відведена для сільського господарства складає 71,2% всієї території [11]. М’який клімат та високопродуктивні земельні ресурси є детермінантами, що визначають сприятливі умови для сільського господарства.

Агропромисловий комплекс забезпечує близько 16 відсотків робочих місць, є одним з основних бюджетоутворюючих, експортоорієнтованих  секторів національної економіки, частка якого у зведеному бюджеті України за останні роки становить в середньому 20 відсотків, формує близько 10 відсотків ВВП та приблизно 30 відсотків експорту товарів [6].

 

Таблиця 1.

Частка сільськогосподарського виробництва у структурі ВВП та частка сільськогосподарської

продукції у товарній структурі експорту

*Джерело: побудовано автором за даними [1-5]

 

З наведених даних видно, що частка продукції сільського господарства у товарній структурі експорту з кожним роком зростає, у 2015 році експорт сільгосппродукції взагалі складав майже третину всього експорту товарів (табл. 1).

Доцільно розглянути зовнішньоторговельний оборот України за продукцією, яка складає найбільшу частку експорту аграрної продукції. Передусім, це зернові та технічні культури. Загалом Україна посідає восьме місце в світі за обсягами експорту зернових культур та одинадцяте – з експорту технічних культур. Для України зернові та технічні культури є найбільш експортоорієнтованою продукцією, частка яких в експорті агропромисловою продукцією становила у 2015 році майже 63%, а в сукупному експорті товарами майже 20%.

 

Таблиця 2.

Динаміка виробництва та зовнішньоторговельного обороту зернових культур України, тис. т

*Джерело: побудовано автором за даними [1-5, 8]

 

З наведених даних видно, що обсяги виробництва пшениці кожного року ростуть, а обсяги виробництва всіх інших культур зменшуються (табл. 2), найбільше негативна динаміка відмічається у виробництві гречки, у порівнянні з 2011 роком обсяги її виробництва знизились на 55%, втім обсяги експорту гречки збільшились на 13%. Найбільші темпи росту експорту у порівнянні з 2011 роком спостерігаються серед таких культур, як овес – 14 450%, пшениця – 328%,  кукурудза – 244% та ячмінь – 216%.

Доцільно розглянути обсяги експорту України за цими видами продукції у грошовому вимірі.

 

Таблиця 3.

Динаміка експорту зернових культур України, млн дол. США

*Джерело: побудовано автором за даними [10]

 

Найбільшими імпортерами пшениці з України у 2015 році були: Єгипет (310,8 млн дол. США), Таїланд (260,1 млн дол. США), Індонезія (157,7 млн дол. США), Республіка Корея (156,5 млн дол. США), Бангладеш (136,8 млн дол. США), Іспанія (135,1 млн дол. США) Італія (107,3 млн дол. США), Туніс (105,9 млн дол. США) та Філіппіни (102,9 млн дол. США). За прогнозами УкрАгроКонсалт експорт пшениці у 2016 році може скласти 14,8 млн т., що дозволить Україні забезпечити собі 6 місце в рейтингу світових експортерів пшениці. Єгипет залишається найбільшим імпортером української пшениці з 2011 року, втім експорт пшениці до Єгипту у 2014 році становив 650,6 млн дол. США, таким чином у 2015 році обсяги скоротилися вдвічі. Таїланд з кожним роком нарощує імпорт пшениці з України, ще у 2014 році Таїланд був на 10 місці серед інших країн з обсягами імпорту 79,0 млн дол. США. Також країною, яка стрімко нарощує імпорт української пшениці є Індонезія, яка ще у 2014 році була на 12 місці з обсягами імпорту 68,8 млн дол. США.

Найбільшими імпортерами жита були такі країни, як Бангладеш (1,0 млн дол. США), Литва (0,7 млн дол. США), Ізраїль (0,5 млн дол. США), Іспанія (0,3 млн дол. США) та Єгипет (0,3 млн дол. США). У 2015 році Єгипет відновив імпорт жита з України після чотирьох років. Також варто зазначити, що Іспанія почала імпортувати українське жито лише у 2014 році та відразу стала найбільшим її імпортером - 5,1 млн дол. США, проте у 2015 році обсяги експорту жита до Іспанії значно знизились (у 17 раз). До Бангладеш Україна почала експортувати жито лише у 2015 році.

Ячмінь Україна найбільше експортує в Саудівську Аравію (398,6 млн дол. США), Китай (134,3 млн дол. США), Лівію (78,0 тис. т), Японію (36,1 млн дол. США) та Іспанію (24,4 млн дол. США). Примітним є те, що частка експорту ячменю до Саудівської Аравії становить 52% сукупного експорту ячменю. Щороку обсяги експорту ячменю до Пакистану коливаються в межах 400 – 540 млн дол. США. Експортувати ячмінь до Китаю Україна почала лише у 2014 році – 38,1 млн дол. США, темпи росту експорту ячменю до Китаю становлять 352%. Також варто зазначити, що Україна відновила експорт ячменю до Японії, куди не експортувала ячмінь з 2010 року (окрім 2013 року – 12,2 млн дол. США).

Овес Україна експортує здебільшого до Пакистану (4,8 млн дол. США), Індії (0,8 млн дол. США) та Туреччини (0,4 млн дол. США). Варто відмітити, що у 2010 році експорт вівса до Пакистану становив 2,1 млн дол. США, потім обсяги експорту значно знижуються до 0,07 млн дол. США у 2011 році, 0,2 млн дол. США у 2012 році, 0,1 млн дол. США, у 2013 році і вже у 2014 обсяги експорту збільшуються в 9 разів та становлять 0,9 млн дол. США. Таким чином темпи росту експорту вівса до Пакистану у 2015 році складають 533% у порівнянні з 2014 роком. Індія почала імпортувати український овес лише у 2015 році, а Туреччина у 2014 році – 0,07 млн дол. США.

Найбільшим імпортером кукурудзи з України у 2015 році був Китай –  542,6 млн дол. США, варто відмітити, що Китай почав імпортувати українську кукурудзу у 2013 році (26,1 млн дол. США), і вже у 2014 році експорт кукурудзи до Китаю становив 330,6 млн дол. США, таким чином темпи росту експорту становлять 2 079%. Другою країною за обсягами імпорту був Єгипет – 445,9 млн дол. США, далі йдуть: Іспанія (430,0 млн дол. США), Нідерланди (277,9  млн дол. США) та Італія (193,7 млн дол. США). Слід додати, що темпи росту експорту кукурудзи до Італії становили 390%, Нідерландів – 253%, Іспанії – 144%,  Єгипту – -0,7%. У 2016 році компанією SGS Group (Швейцарія) були представлені вимоги до якості зернових культур деяких країн-експортерів, зокрема ЄС, Єгипту, Індонезії, Ізраїлю, Бангладеш. Згідно результатів дослідження, якість української кукурудзи за останні роки покращилась. Показник вологості в серпні 2015 року склав 13,9 проти 14,2 у серпні 2014 року, кількість домішок зменшилась з 2,89 до 1,72, також при аналізі експортованої кукурудзи було виявлено, що жоден із досліджених лотів не містить ГМО більше 0,1%, а більш ніж 15% кукурудзи взагалі не містить ГМО [7].

Гречку у 2015 році Україна найбільше експортувала до Польщі (0,3 млн дол. США), Німеччини (0,2 млн дол. США), Литви (0,2 млн дол. США), як видно, обсяги експорту гречки є досить не значними (табл. 3).

Позитивним є те, що експорт деяких культур зернових культур з кожним роком значно росте. Наприклад, експорт пшениці у 2015 році порівняно з 2011 роком виріс в 3,3 рази, жита – 3,6 рази, ячменю – 2,2 рази, вівса в 144,5 разів, кукурудзи в 2,5 рази (табл. 2). Таким чином, зрозумілим є те, що Україна кожного року нарощує свої експортні потужності в даній галузі, а також значно знижує обсяги імпорту.

 

Таблиця 4.

Динаміка виробництва та зовнішньоторговельного обороту технічних культур України, тис. т

*Джерело: побудовано автором за даними [1-5, 8]

 

З наведених даних видно, що виробництво більшості культур щороку збільшується, скоротилось лише виробництво картоплі (табл. 4). Також в останні роки спостерігається зниження імпорту даних видів продукції. Динаміку експорту технічних культур у грошових одиницях наведено у табл. 5.

 

Таблиця 5.

Динаміка експорту технічних культур України, млн дол. США

*Джерело: побудовано автором за даними [10]

 

З кожним роком відмічається різке зменшення обсягів експорту насіння соняшника, у порівнянні з 2011 роком обсяги експорту скоротилися у 8,5 раз. Найбільшими імпортерами соняшнику з України в 2015 році були: Португалія (6,7 млн дол. США), Німеччина (3,1 млн дол. США), Нідерланди (1,5 млн дол. США), Грузія (1,4 млн дол. США) та Молдова (1,3 млн дол. США).

Насіння льону найбільше Україна експортувала до В’єтнаму (5,9 млн дол. США), Єгипту (0,9 млн дол. США), Німеччини (0,9 млн дол. США) та Польщі (0,8 млн дол. США).

Насіння ріпаку Україна переважно експортувала в такі країни, як Франція (178,3 млн дол. США), Бельгія (101,6 млн дол. США), Португалія (101,3 млн дол. США), Пакистан (53,8 млн дол. США).

Картоплю Україна експортувала у більшості до Білорусі (1,2 млн дол. США), Грузії (0,4 млн дол. США), Об’єднаних Арабських Еміратів (0,4 млн дол. США), Азербайджану (0,2 млн дол. США) та Молдови (0,2 млн дол. США).

Далі розглянемо не менш важливу галузь для економіки України - тваринництво. У товарній структурі експорту продукція тваринного походження складає 2,2% від сукупного.

 

Таблиця 6.

Зовнішньоторговельний оборот України продукцією тваринництва

*Джерело: побудовано автором за даними [1-5, 9]

 

Динаміка експорту м’яса та субпродуктів худоби і птиці є неоднозначною. В 2013 році експорт стрімко зростає, а потім зменшується (табл. 6). Основними імпортером м’яса у 2015 році залишається Російська Федерація, а субпродуктів – В’єтнам. Варто зазначити, що основну частку в структурі імпорту України є субпродукти тварин, які Україна імпортує з країн Європи. М’ясо та їстівні субпродукти птиці Україна переважно експортує до Нідерландів, Узбекистану, Іраку та Єгипту.

 

Таблиця 7.

Динаміка експорту деякої продукції тваринного походження України, млн дол. США

*Джерело: побудовано автором за даними [10]

 

Основним імпортером української яловичини є Російська Федерація – 64,5 млн дол. США, частка експорту яловичини до Росії становить майже 86% сукупного експорту яловичини України (табл. 7). В Україні виробництво яловичини кожного року скорочується, причиною цього є збитковість виробництва через низький попит та ціни на внутрішньому ринку. Отже, стимулюючим фактором для виробництва цієї продукції може бути відкриття для України ринків ЄС. Однак,  Україна ще не отримала дозвіл на експорт яловичини та свинини до країн ЄС, хоча в рамках Зони вільної торгівлі з ЄС для України встановлені безмитні квоти на експорт яловичини в обсязі 12 тис. т.

Також Росія є основним ринком збуту української свинини, куди у 2015 році Україна експортувала даної продукції на суму 52,8 млн дол. США, тобто майже 93% всього експорту свинини (див. рис. 7).

Найбільшими імпортерами м’яса свійської птиці з України у 2015 році були: Ірак (58,2 млн дол. США), Нідерланди (37,5 млн дол. США), Німеччина (16,9 млн дол. США), Казахстан (15,9 млн дол. США) та Єгипет (10,5 млн дол. США). Позитивним є те, що Україна отримала дозвіл на експорт м’яса птиці до країн ЄС, проте високе ввізне мито на м'ясо птиці не дозволяє виробникам курятини вийти на ринки ЄС з обсягами, що перевищують виділені їм украй обмежені квоти – 16 тис. т.

Молоко Україна найбільше експортує до Молдови, Грузії та Лівії. Молоко згущене експортується перш за все в країни СНД (Туркменістан, Казахстан, Вірменія, Азербайджан, Молдова), також згущене молоко імпортують Грузія, Бангладеш, Єгипет, Нігерія та ін. Варто додати, що з січня 2016 року 10 українських виробників мають право експортувати молочну продукцію до ЄС.

Експорт яєць з України у 2015 році порівняно з 2011 роком зменшився аж 39 раз. Також видно, що починаючи з 2013 року імпорт яєць перевищує експорт, таким чином, у 2015 році сальдо складає -156 404,8 млн. шт. Варто зазначити, що Україна імпортує яйця домашніх курей, а експортує яйця свійських курей. Найбільшими імпортерами яєць з України є Ірак (40,1 млн дол. США), Об’єднані Арабські Емірати (23,6 млн дол. США), Ізраїль (3,4 млн дол. США), Катар (2,6 млн дол. США), Молдова (2,2 млн дол. США). Варто зазначити, що ОАЕ кожного року збільшують експорт яєць свійських курей з України, у 2014 році експорт складав 11,9 млн дол. США, а ще у 2011 році – 0,1 млн дол. США. Також значну частку складав експорт до Російської Федерації (до 10%), однак з 2014 року експорт яєць до Росії почав стрімко зменшуватись та у 2015 році Україна експортувала яєць всього на суму 300 дол. США.

Наступний вид продукції, який ми розглянемо – мед. Найбільшим імпортером меду у 2015 році була Німеччина – 27,7 млн дол. США, наступними йдуть США (19,4 млн дол. США), Польща (13,1 млн дол. США), Литва (3,2 млн дол. США), Іспанія (3,0 млн дол. США), Угорщина (2,5 млн дол. США), Чехія (2,5 млн дол. США), Словаччина (2,5 млн дол. США), Франція (2,4 млн дол. США), інші країни імпортують мед з України не в таких великих обсягах. У 2015 році Україна посіла третє за обсягами експорту меду в Європі та дев’яте місце у світі.

Позитивна тенденція спостерігається в експорті рослинної олії. Так, Україна вже декілька років є найбільшим світовим експортером соняшникової олії, у 2015 році її експорт складав 2 868,3 млн дол. США, що становить 35% всього світового експорту соняшникової олії. Найбільшими імпортерами соняшникової олії були: Індія, Іспанія, Нідерланди, Китай, Туреччина, Єгипет та Франція. Також Україна нарощує експорт соєвої олії, який у 2015 році склав 110,9 млн дол. США, а ще у 2011 році становив 44,3 млн дол. США, найбільшим імпортером в 2015 році був Китай – 57,0 млн. дол. США, при цьому Україна почала експортувати соєву олію в Китай лише у 2013 році, в якому експорт становив всього 0,07 млн дол. США. Україна експортує свиріпову, ріпакову та гірчичну олію, сукупний експорт яких у 2015 році складав 109,7 млн дол. США. Слід додати, що соняшник є найбільш маржинальною культурою. Також відбувається тенденція до збільшення переробки олійних культур, відтак на внутрішніх переробних потужностей у 2015 році було перероблено 98,8% урожаю соняшника, 19,8% ріпаку, 33,1% сої, у 2014 році ці показники складали 97,6%; 12,1%; 25,8%, відповідно [7].

Виявити види продукції, які можуть забезпечити конкурентні переваги у світовому вимірі можна за допомогою індексу фактичних порівняльних переваг. Для цього нам необхідно використати значення обсягів експорту за кожним із розрахованих товарів в Україні та сукупний експорт України, а також експорт даного товару в світі та сукупний світовий експорт.

 

Таблиця 8.

Динаміка індексу фактичних порівняльних переваг України за видами продукції

*Джерело: власні розрахунки автора

 

Отримані результати свідчать про те, що серед досліджуваних видів продукції спостерігається зниження індексу фактичних порівняльних переваг аграрного сектору України (табл. 8). Проте такі значення є досить задовільними та свідчать про наявність конкурентних переваг української продукції на світових ринках. Хоча серед деяких видів продукції (картопля, м’ясо, молоко та яйця) спостерігається негативна тенденція, яка свідчить про неконкурентоспроможність даної продукції на світових ринках.

Також ми можемо розрахувати коефіцієнт чистого експортного потенціалу агропромислового комплексу, який розраховується за формулою:

 

 

де К_екс – коефіцієнт чистого експортного потенціалу;

Е – експорт продукції аграрного сектору України;

І – імпорт продукції аграрного сектору України;

ЗТО – зовнішньоторговельний оборот України продукцією аграрного сектору.

Отже, коефіцієнт чистого експортного потенціалу у 2015 році становив 0,73; у 2014 році – 0,65; у 2013 році – 0,46; у 2012 році -  0,51; у 2011 році – 0,49. Таким чином, можна простежити динаміку зростання коефіцієнта чистого експортного потенціалу агропромислового комплексу України практично з кожним роком.

 На вітчизняному аграрному ринку зараз спостерігається так званий маржинальний парадокс. Це явище, при якому девальвація національної валюти стала стимулюючим фактором експорту сільськогосподарської продукції та призвела до того, що прибутки від експортної діяльності залишаються надвисокими, навіть в умовах глибокої економічної кризи та високих ризиків. До прикладу, у 2015 році сільгоспвиробники закуповували насіння, паливо, добрива за курсом 14,18 грн/дол., а через 5-7 місяців продавали продукцію за курсом 21-22 грн/дол [7]. Проте, це явище призводить до чималої залежності агровиробників від валютних коливань, таким чином, зміцнення національної валюти може призвести до значних збитків у даному секторі.

Висновки і пропозиції. Повноцінна реалізація експортного потенціалу може значно посилити позиції українських виробників на зовнішніх ринках. Зав’язкою виконання цього завдання може бути нарощення обсягів виробництва продукції рослинництва та тваринництва, за умови збільшення урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби, що можливе лише за здійснення державою ефективної політики щодо розвитку аграрного сектору. Передусім, на нашу думку, стимулюючим фактором може бути надання недорогих кредитів для агровиробників, користування якими дасть змогу оновити технічну базу підприємств, запровадити модернізовані технології, що оптимізують процеси виробництва, переробки побічних продуктів, закуповувати якісне насіння, тощо. Також, на нашу думку, доцільно впровадити пільгові ціни на пальне, які би виключали збір за користування вітчизняними дорогами, оскільки агровиробники використовують пальне практично лише для оброблення сільськогосподарських угідь. Важливим напрямом розвитку експортного потенціалу агропромислового комплексу є налагодження інфраструктури, якісна підготовка фахівців аграрного спрямування, створення іміджу української аграрної продукції.

На нашу думку, сприяючим інструментом для розвитку зовнішньоекономічної діяльності України, зокрема в агропромисловій сфері могло б стати створення   державного порталу з науковою, аналітичною та практичною базою знань, який би допомагав українським виробникам виходити на нові світові ринки. Такий портал повинен містити вимоги та стандарти виробництва продукції, законодавчі аспекти та особливості проведення торгової політики різних країн; аналітичні розробки щодо забезпеченості окремих країн продовольством; теоретико-практичні надбання щодо розробки ефективних стратегій експортної діяльності.

 

Література.

1. Зовнішня торгівля України товарами та послугами у 2011 році: стат. зб. / [за ред. А.О. Фризоренка]. – К. : Державна служба статистики України, 2012. – 160 с.

2. Зовнішня торгівля України товарами та послугами у 2012 році: стат. зб.: у 2 т. Т. 1. / [за ред. А.О. Фризоренка]. – К. : Державна служба статистики України, 2013. – 138 с.

3. Зовнішня торгівля України товарами та послугами у 2013 році: стат. зб. / [за ред. А.О. Фризоренка]. – К. : Державна служба статистики України, 2014. – 156 с.

4. Зовнішня торгівля України товарами та послугами у 2014 році: стат. зб. / [за ред. А.О. Фризоренка]. – К. : Державна служба статистики України, 2015. – 153 с.

5. Зовнішня торгівля України товарами та послугами у 2015 році: стат. зб. / [за ред. А.О. Фризоренка]. – К. : Державна служба статистики України, 2016. – 155 с.

6. Концепція Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року (проект) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт  Міністерства аграрної політики та продовольства. – Режим доступу: http://minagro.gov.ua/apk?nid=16822.

7. Международная конференция «Зерно Причерноморья 2016»: Полный отчет о конференции [Электронный ресурс] / Консалтинговое агентство "УкрАгроКонсалт" – Режим доступа: http://www.ukragroconsult.com/news/zerno-prichernomorya-trade-must-go-on-polnyi-otchet-o-konferencii

8. Рослинництво України 2015: стат. зб. / [за ред. О.М. Прокопенка]. – К. : Державна служба статистики України, 2016. – 180 с.

9. Тваринництво України 2015: стат. зб. / [за ред. О.М. Прокопенка]. – К. : Державна служба статистики України, 2016. – 211 с.

10. Trade statistics for international business development [Electronic resource] / International Trade Centre. – Mode of access: http://www.trademap.org/Country_SelProduct_TS.aspx?nvpm=1|||||TOTAL|||2|1|1|2|2|1|2|1|1

11. World Development Indicators [Electronic resource] / The World Bank data. – Mode of access: http://databank.worldbank.org/data/reports.aspx?source=2&Topic=1

 

References.

1. State Statistics Service of Ukraine (2012), “Zovnishnia torhivlia Ukrainy tovaramy ta posluhamy u 2011 rotsi. Statystychnyj zbirnyk” [Foreign trade with goods and services of Ukraine 2011. Statistical yearbook], Derzhkomstat, Кyiv, Ukraine.

2. State Statistics Service of Ukraine (2013), “Zovnishnia torhivlia Ukrainy tovaramy ta posluhamy u 2012 rotsi. Statystychnyj zbirnyk” [Foreign trade with goods and services of Ukraine 2012. Statistical yearbook], Derzhkomstat, Кyiv, Ukraine.

3. State Statistics Service of Ukraine (2014), “Zovnishnia torhivlia Ukrainy tovaramy ta posluhamy u 2013 rotsi. Statystychnyj zbirnyk” [Foreign trade with goods and services of Ukraine 2013. Statistical yearbook], Derzhkomstat, Кyiv, Ukraine.

4. State Statistics Service of Ukraine (2015), “Zovnishnia torhivlia Ukrainy tovaramy ta posluhamy u 2014 rotsi. Statystychnyj zbirnyk” [Foreign trade with goods and services of Ukraine 2014. Statistical yearbook], Derzhkomstat, Кyiv, Ukraine.

5. State Statistics Service of Ukraine (2016), “Zovnishnia torhivlia Ukrainy tovaramy ta posluhamy u 2015 rotsi. Statystychnyj zbirnyk” [Foreign trade with goods and services of Ukraine 2014. Statistical yearbook], Derzhkomstat, Кyiv, Ukraine.

6. Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine (2015), “The concept of the State Target Program of the agricultural sector development by 2020”, available at: http://minagro.gov.ua/apk?nid=16822.

7. The official site of Consulting agency UkrAgroConsult (2016), “Report of the XIIІ International Conference Black Sea Grain – 2016”, available at:  http://www.ukragroconsult.com/news/zerno-prichernomorya-trade-must-go-on-polnyi-otchet-o-konferencii (Accessed 19 June 2016).

8. State Statistics Service of Ukraine (2016), “Roslynnytstvo Ukrainy 2015. Statystychnyj zbirnyk” [Crop production of Ukraine 2015. Statistical yearbook], Derzhkomstat, Кyiv, Ukraine (Accessed 19 June 2016).

9. State Statistics Service of Ukraine (2016), “Tvarynnytstvo Ukrainy 2015. Statystychnyj zbirnyk” [Animal production of Ukraine 2015. Statistical yearbook], Derzhkomstat, Кyiv, Ukraine (Accessed 19 June 2016).

10. International Trade Centre (2016), “Trade statistics for international business development 2011-2015”, available at: http://www.trademap.org/Country_SelProduct_TS.aspx?nvpm=1|||||TOTAL|||2|1|1|2|2|1|2|1|1 (Accessed 19 June 2016).

11. The World Bank data (2014), “World Development Indicators 2009-2013”, available at: http://databank.worldbank.org/data/reports.aspx?source=2&Topic=1 (Accessed 19 June 2016).

 

Стаття надійшла до редакції 20.06.2016 р.