EnglishНа русском

Ефективна економіка № 1, 2016

Переглянути у форматі pdf

РЕЙТИНГОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТАРІЙ СТРАТЕГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ГАЛУЗЕЙ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
Д. Д. Плинокос

УДК 330.3

 

Д. Д. Плинокос,

к. е. н., доцент, доцент кафедри управління персоналом і економіки праці,

Запорізький національний технічний університет, м. Запоріжжя

 

РЕЙТИНГОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТАРІЙ СТРАТЕГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ГАЛУЗЕЙ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

 

D. D. Plynokos,

Ph.D. in Economics, Associated Professor, Associate Professor of Personnel Management and Labour Economics Department,

Zaporizhzhya National Technical University, Zaporizhzhya

 

RATING EVALUATION AS STRATEGIC MONITORING TOOL OF SECTORS OF NATIONAL ECONOMY

 

Досліджено необхідність проведення рейтингового оцінювання підприємств галузей для здійснення їх моніторингу. Визначено, що рейтингова оцінка проводиться на основі кластерного аналізу впливу різних факторів. Досліджено алгоритм проведення кластерного аналізу. Охарактеризовані етапи розробки комплексної порівняльної рейтингової оцінки, яка використовується в процесі дослідження стану підприємств галузі. Визначено, що підсумкова рейтингова оцінка повинна враховувати всі важливі параметри розвитку підприємств галузі.

Побудовано модель рейтингового оцінювання, яка може використовуватись як інструментарій стратегічного моніторингу галузей національного господарства.

 

The necessity for rating evaluation of the enterprises is investigated in order to carry out their monitoring. It is determined that rating evaluation is based on cluster analysis of various factors. The algorithm of cluster analysis is studied. The stages of developing a comprehensive comparative rating evaluation are characterized which is used to study the state of the industry. It is identified that the final rating evaluation should take into account all important parameters of the enterprises’ development.

The model of rating evaluation that can be used as a monitoring tool of strategic monitoring of the sectors of the national economy is designed.

 

Ключові слова: моніторинг, рейтинг, кластерний аналіз, ризик, галузі національного господарства.

 

Keywords: monitoring, rating, cluster analysis, the risk, sector of the national economy.

 

 

Постановка проблеми. На сьогодні у світі спостерігається зростання рівня недовіри до оприлюднених спеціалізованими установами рейтингів країн, підприємств, організацій, брендів, товарних марок тощо. Варто констатувати, що значною мірою рейтинги перетворились на об'єкти маніпуляцій, вони все частіше мають замовний характер, формуються під впливом зацікавлених суб'єктів (власників і менеджерів підприємств, державних органів влади, лобістів тощо). Вказані проблеми найбільш яскраво окреслились у період світової фінансово-економічної кризи, коли необ'єктивними виявились високі результати рейтингування низки світових промислових гігантів, що, з одного боку, не дало змоги передбачити загрозу банкрутства цих підприємств, а з іншого – поставило під сумнів доцільність проведення рейтингового оцінювання спеціалізованими агентствами в умовах сьогодення. Така ситуація зумовлюється насамперед непрозорістю та незрозумілістю методичного забезпечення процедур рейтингування, що не дає змоги відстежити параметри та інструментарій, взяті за основу для формування рейтингових списків. В таких умовах важливим завданням стає формування обґрунтованого та уніфікованого науково-теоретичного підґрунтя з метою удосконалення та розвитку методико-прикладних засад рейтингування, зокрема в напрямку систематизації й структуризації способів рейтингового оцінювання залежно від зовнішніх і внутрішніх умов функціонування досліджуваних суб'єктів господарювання [5, с. 84-85].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням рейтингового оцінювання підприємств галузей національного господарства займаються такі вчені, як: Є.В. Афанасьєв [1], В.В. Вітлінський [2], С.І. Миснік [6, 7] та ін.

Метою статті є дослідження питання рейтингового оцінювання як інструментарію стратегічного моніторингу галузей національного господарства.

Виклад основного матеріалу. Аналіз досліджень в області стратегічного моніторингу показує, що серед сукупності трактувань, узагальнено, стратегічний моніторинг визначається як комплексна система стратегічних досліджень, що призначена для спостереження, аналізу та оцінки середовища у реальному масштабі часу, прогнозування тенденцій розвитку окремих складових середовища, діагностики, стану середовища та вибору засобів урегулювання відхилень фактичного стану середовища від прогнозованого.

Під рейтингом ми розуміємо комплексну характеристику підприємств галузі, яка проводиться згідно з певною шкалою. Тобто під значенням рейтингу ми розуміємо елемент лінійно напівупорядкованої множини.

Рейтингова оцінка проводиться на основі кластерного аналізу впливу різних факторів [2, с. 197]. За загальновідомими джерелами, кластерний аналіз проводиться за таким алгоритмом:

1. Формулювання проблеми.

2. Вибір міри відстані.

3. Вибір методу кластеризації.

4. Прийняття рішення про якість кластерів.

5. Інтерпретація і профілювання кластерів.

6. Оцінка достовірності кластерів.

Найважливіший аспект рішення проблеми кластеризації – це адекватний вибір змінних, які служать для проведення кластеризації. Включення однієї або декількох некоректно вибраних змінних спотворює результати проведеної кластеризації. Завдання полягає в тому, щоб відповідний набір змінних описував подібність об'єктів з точки зору найбільш впливових ознак. Змінні вибираються, виходячи з прогнозних значень на основі минулих досліджень, гіпотези або теоретичних положень.

Метою кластеризації завжди служить групування об'єктів зі схожими властивостями. Для оцінки схожості використовується певна одиниця вимірювання. Поширений метод введення такої одиниці вимірювання полягає в тому, що в її якості використовується відстань між об'єктами. Схожість об'єктів характеризується мінімізацією такої відстані. Як правило, на практиці використовується загальновідома міра подібності – евклідова відстань або евклідова метрика.

Використовуються різні способи знаходження відстані. Одним із них є відстань міських кварталів (city-block) або манхеттенська відстань. Аналітично це модуль суми різниць значень кожної змінної. Іншим способом аналітичного представлення відстані між двома об'єктами є відстань Чебишева (Chebychev distance). Вона являє собою модуль максимальної різниці значень для змінної. Для адекватної кластеризації всі змінні повинні бути представлені однією одиницею вимірювання. У разі, коли ця умова не виконується, перед процедурою кластеризації необхідно провести нормалізацію даних. Шкала вимірювання змінних нормалізується відносно середньої величини, яка повинна дорівнювати нулю, та стандартного відхилення, яке дорівнює одиниці. Процедура нормалізації також зменшує відмінності між згрупованими змінними, які найкращим чином характеризують групи або кластери. Однією з умов успішної кластеризації є видалення нетипових значень. Перераховані методи вимірювання відстані можуть давати різні результати кластеризації. Ми вважаємо за доцільне використання різних мір вимірювання відстані, або схожості, і порівняння результатів. Тільки вибравши оптимальну для досліджуваного процесу міру подібності, ми можемо зробити правильний вибір методу кластеризації.

Розрізняють ієрархічні та неієрархічні методи кластеризації. У свою чергу, ієрархічні методи поділяються на агломеративні (об'єднавчі) та дивізійні. Агломеративна кластеризація (agglomerative clustering) характеризується початковим вибором об'єкта в певному кластері. Проводиться поетапне об'єднання кластерів щоразу у все більші великі, допоки всі об'єкти не стануть елементами єдиного кластеру за певною групувальною ознакою. Розділяюча або дивізівна кластеризація (divisive clustering) має у своїй основі обернений процес, коли кластери розділяются на більш дрібні, поки кожен об'єкт не стане елементом окремого кластера.

У дослідженнях виробничих систем частіше використовуються агломеративні методи кластеризації, які враховують  методи зв'язку між об'єктами. Такі методи зв'язку діляться на методи одиночного, повного або середнього зв'язку. В основі методу одиночного зв'язку (single method) лежить правило найближчого сусіда. В кластері об'єднують перших два об'єкта з мінімальною відстанню. Далі визначають наступну найкоротшу відстань до третього об'єкта і т.д. Відстань між сусідніми кластерами являє собою відстань між їх найближчими точками.

Відміна кластерного аналізу від комбінаційних угруповань у тому, що кластерний аналіз розбиває множину елементів на групи з урахуванням усіх ознак одночасно. Наприклад, якщо кожен об'єкт характеризується ознаками Х1 і Х2, то при проведенні комбінаційного групування сукупність об'єктів розбивається на групи ознаці Х1, а потім у кожній виділеній групі утворюються підгрупи за ознакою Х2. Такий підхід ще називають монотетичним. У кластерному аналізі принцип утворення груп відрізняється. Використовується так званий політетичний підхід. Усі ознаки разом беруть участь у побудові угруповання, тобто їх врахування залежить від множини ознак групи повністю. При цьому на практиці не зазначаються чіткі межі кожної групи та неможливо заздалегідь оцінити кількість груп, котрі будуть виділені в сукупності, що досліджується.

Наприклад, якщо в дослідженні беруть участь  характеристик (ознак, факторів), а метрична відстань між елементами множини визначається функцією , то цільова функція максимальної близькості має вигляд:

 

,                                              (1)

 

де  – кількість елементів досліджуваної множини (кластера);  – елементи множини або їхньої координати, один із яких може бути прийнятий за центр групування, але, за бажанням дослідника, ці елементи можуть бути і незалежними.

Техніка кластеризації застосовується у найрізноманітніших областях. Хартиган (Hartigan, 1975) дав прекрасний огляд багатьох опублікованих досліджень, що містять результати, отримані методами кластерного аналізу. Відомі широкі застосування кластерного аналізу в маркетингових дослідженнях. Загалом, усякий раз, коли необхідно класифікувати "гори" інформації до придатного для подальшої обробки вигляду, кластерний аналіз виявляється дуже корисним і ефективним.

Методи проведення кластерного аналізу вирішують наступні завдання:

- класифікація об'єктів з урахуванням наявних ознак, які відображають сутність і природу об'єктів. Рішення завдання, в першу чергу, приводить до узагальнення знань про наявну сукупність об'єктів, які піддаються класифікації;

- перевірка гіпотез про наявність певної структури в сукупності об'єктів, що досліджуються;

- побудова класифікацій для явищ, які вивчені мало, коли необхідно установити наявність певних звязків у сукупності, і спроба привнести в неї виявлену структуру.

Вузловим моментом у кластерному аналізі вважається вибір метрики (або міри близькості об'єктів), від якого вирішальним чином залежить остаточний варіант розподілу об'єктів на групи при заданому алгоритмі розбивки. У кожному конкретному завданні цей вибір проводиться по-своєму, з урахуванням головної мети дослідження, фізичної і статистичної природи використаної інформації і т.п.

Рейтингова оцінка за допомогою кластерного аналізу вирішує завдання виділення типових груп і розробку для таких груп заходів забезпечення підвищення ефективності господарювання. Проблемами застосування кластерного аналізу ми вважаємо вибір класифікаційних ознак і міри відстані, тобто показника близькості об'єктів, а також інтерпретація результатів класифікації. Кількість критеріїв для проведення кластерного аналізу теоретично необмежена, але частіше за все побудова моделі потребує врахування лише найбільш значимих [1; 2, с. 197-198].

Зазначена оцінка стану підприємств галузі передбачає такі етапи розробки комплексної порівняльної рейтингової оцінки:

- збір і аналітична обробка вихідної інформації;

- вибір системи економічних показників;

- визначення оптимальних напрямів зміни показників;

- розрахунок підсумкових показників рейтингової оцінки;

- розрахунок та оцінка впливу окремих показників на зміну рейтингової оцінки;

- класифікація періодів (рік, квартал) за рейтинговими оцінками.

Підсумкова рейтингова оцінка повинна враховувати всі важливі параметри розвитку підприємств галузі. Тому об'єктивна оцінка результатів можлива тільки при правильному виборі відповідних показників. Правильний вибір показників важливий для проведення подальших розрахунків.

В Україні розроблена й використана низка методик, зокрема, щодо рейтингової оцінки діяльності підприємств. Разом з тим, важливим питанням є подальше удосконалення єдиної методології і методики рейтингового аналізу діяльності господарських одиниць, які були б узгоджені із західною системою стандартів і водночас ураховували б особливості вітчизняного соціально-економічного буття.

Факторизація показників здійснюється шляхом заміни певної групи показників на інтегровану комплексну оцінку. Основними критеріями, що висуваються до кожної такої оцінки, є [6, с. 264]:

Критерій 1: інтегрована комплексна оцінка має бути загальновизнаною.

Критерій 2: інтегрована комплексна оцінка повинна бути зрозумілою, тобто повинно бути ясно, які характеристики та в яких пропорціях зосереджені в ній.

На наш погляд, найбільш доцільною математичною моделлю аналізу множини показників розвитку підприємств галузі є система , що визначається як -арне відношення. Знаходження рейтингу впливу показників моніторингу зводиться до факторизації множини вихідних показників, де результатом факторизації є елемент лінійно впорядкованої множини. Найбільш доцільним засобом процесу знаходження рейтингу на основі аналізу комплексних оцінок ми вважаємо його результат у вигляді певного дискретного перетворення . Вхідними даними такого перетворення є -мірний масив , де   відповідна кількість комплексних характеристик [2, с. 197; 6, с. 264-265].

Кожен індекс такого масиву відповідає певній комплексній характеристиці, а значення такого індексу обчислюються за відповідною шкалою.

Перетворювач  функціонує наступним чином. Якщо кількість характеристик не менша розмірності масиву, то  перетворювач  здійснює вибір відповідного елемента масиву. Якщо  кількість характеристик менша, ніж така розмірність, то перетворювач  функціонує за таким алгоритмом.

Для функціонування перетворювача задається множина значень,  або відповідних характеристик, які визначаються присвоєними індексами . Для функціонування перетворювача задається набір значень, характеристик, що визначаються індексами.

Вихідними даними перетворювача  за відповідних вхідних даних  є такі числа  та , що  - максимум множини допустимих значень,  - відповідно мінімум значень , а  - середнє значення, або математичне сподівання. Числа  та  називають оптимістичним і песимістичним рейтингами. Трійка  може бути трансформована в один зі своїх аргументів залежно від обраної методики.

Значну роль при переході від системи  до перетворювача  мають методи статистичного та експертного прогнозування, правильно обрана класифікація економічних об'єктів для проведення кластерного аналізу.

Для ситуацій, що характеризуються багатокритеріальністю прийняття рішень за умов невизначеності, питання узгодження і групування об’єктів певної природи та раціональне обґрунтування рішень щодо їх функціонування, у такому середовищі, розглядаються у низці наукових праць [1, с. 31-39; 3, с. 205-212; 4, с. 265-293 та ін.].

Визначення аналітичного значення рейтингового оцінювання включає в себе такі етапи [6, с. 265]:

1. Відбір, упорядкування, систематизація інформації (статистичної, експертної). Її аналітичне опрацювання та нормалізацію за обраний для аналізу період.

2. Обґрунтування відповідної системи аналітичних показників для знаходження рейтингової оцінки, їх початкове групування та структуризація.

3. Розроблення та застосування певної методології та інструментарію знаходження інтегрованого показника для рейтингової оцінки.

4. Сортування об'єктів (елементів вибірки) відповідно з аналітичним значенням інтегрованого показника для кожного з них.

Для дослідження аналітичних показників діяльності підприємств галузі складемо матрицю з елементів , де рядки визначають номер відповідного показника якості об’єкта, а стовпчики – номер відповідного об’єкта оцінювання. Тобто вибірка складається з  об’єктів, що характеризуються  – максимально деталізованими показниками рейтингового оцінювання -го об’єкта.

Рейтингове оцінювання здійснюється з урахуванням пріоритетності показників та їх підмножини і, на наш погляд, може визначатись наступними модифікаціями [2, с. 201-205; 6, с. 266-270].

У першій модифікації рейтинг визначається шляхом врахування максимального значення  інтегрованого показника. Тобто на першому місці за рейтингом буде об’єкт, який має в сумі найвищий результат. Інтегрований показник у цьому випадку визначається за співвідношенням:

 

                                  (2)

 

де  - інтегрований показник якості функціонування -го об’єкта,

Така модифікація оцінки рейтингу формує  деталізовані показники, які домінують у сукупності незалежно від їх ваги та вірно характеризує окремі сторони й аспекти функціонування об'єкта дослідження.

Друга модифікація враховує вагу та вплив деталізованих показників, :

 

                               (3)

 

де  - інтегрований показник функціонування -го об’єкта, ;  - вага показника, .

Така модифікація враховує вагу кожного деталізованого показника. Головним недоліком такої модифікації можна назвати значний внесок деталізованих показників, котрі мають велике на загальному фоні аналітичне значення. Це випливає з того, що функція (2.2) адитивна.

Для реалізації принципу співвимірності показників відповідно деталізованих проводиться порівняння таких показників з показниками того об’єкта, де такий деталізований показник має максимальне значення у вибірці. Тобто показники нормалізуються відповідно до значення максимального показника у вибірці. Такий принцип, тобто третя модифікація, описується співвідношенням:

 

                   (4)

 

де  - нормалізовані деталізовані показники.

Рейтингова оцінка в такому випадку знаходиться за формулою:

 

                                                         (5)

 

де  - інтегрований показник функціонування -го об’єкта,

Мінімальному значенню об'єкта  у вибірці відповідає найвищий рейтинг.

Порівняно з двома попередніми, третя модифікація більш адекватно може описати вплив окремих факторів на загальний економічний результат та економічну безпеку підприємства. Але в такому випадку не враховуються експертні оцінки вагомості показників.

Такий недолік відсутній у четвертій модифікації оцінювання рейтингу.  Вона має в своїй основі  врахування ваги деталізованого показника, який порівнюється з його експертною оцінкою:

 

                                                         (6)

 

де  - інтегрований показник функціонування -го об’єкта, ;  ‒ вага деталізованого показника, .

Всі наведені модифікації знаходження оцінки рейтингу за допомогою інтегрованого показника мають свої недоліки та позитивні сторони, які впливають на об’єктивність такої оцінки. Для їх нівелювання можна запропонувати інші модифікації. Наприклад, на практиці можна використати модифікацію, яка ґрунтується на використанні міри ризику відхилення стандартного відхилення від певної величини, можливо, експертної оцінки:

 

                                                        (7)

 

де  - математичне сподівання -го показника у вибірці.

Ми вважаємо, що найбільш адекватною оцінкою величини інтегрованого показника оцінки рейтингу повинна бути оцінка, в основі якої лежить мультиплікативний підхід, а за вагу деталізованого показника береться зважене середньогеометричне:

 

                                              (8)

 

де  - інтегрований показник функціонування -го об’єкта,

За умови максимізації -го показника:

 

                                      (9)

 

де  - підмножина показників із додатнім інгредієнтом;  - мінімальне значення -го показника у вибірці ; ;  - максимальне значення -го показника у вибірці ; .

За умови мінімізації -го показника:

 

                                            (10)

 

де  - підмножина показників, які мають від'ємний інгредієнт.

Вагові коефіцієнти , в (8) необхідно нормалізувати за умовою:

 

.                                            (11)

 

Аналізуючи співвідношення (8), можна зробити висновок, що об'єкти дослідження ранжуються по зниженню аналітичних значень інтегрованого показника . На першому місці буде об'єкт  з вибірки, для якого  буде максимальним:

 

.                        (12)

 

Проблема багатокритеріального оцінювання рейтингу та ранжування елементів вибірки, або вибіркової множини, представляється трійкою чинників: , де  — метод нормалізації,  — співвідношення пріоритету (вагомість),  — критерій згортки.

Для реалізації таких чинників існують різні методи врахування пріоритету, алгоритми нормалізації та різні критерії згортки.

У цілях нашого дослідження ми використаємо метод аналізу ієрархій. Такий метод розбиває проблему на більш дрібні складові і, таким чином, її структурує та спрощує. Тобто проводиться декомпозиція проблеми з побудовою ієрархії за вибраними критеріями.

Всі сходинки ієрархії являють собою впливаючи аспекти завдання. На першому етапі для групування даних розглядаються як матеріальні, так і нематеріальні чинники, кількісні вхідні дані та якісні характеристики об’єктів структури, фактичні дані, прогнозні та експертні оцінки.

Для вирішення завдань дослідження ми пропонуємо узагальнений метод аналізу ієрархій:

1. Будується багаторівнева ієрархічна структура, на нижньому рівні якої знаходяться деталізовані показники, подальша деталізація яких неможлива або не має сенсу. На верхньому рівні ієрархії знаходиться інтегрований показник рейтингового оцінювання. На середніх рівнях ієрархії знаходяться часткові показники, показники з недостатньою деталізацією, блоки показників тощо.

2. Будуються матриці порівнянь елементів структури, які розміщуються на певному рівні ієрархії. Критерієм порівняння служить наступний вищий рівень ієрархії, який деталізується порівнювальними показниками. Відповідно найвищий рівень не розглядається.

3. Знаходяться вектори вагових значень елементів певного рівня ієрархічної системи. Критерієм для обчислення координат такого вектору слугує елемент, який розміщений на вищому безпосередньо рівні ієрархії з оцінкою адекватності, а також аналітичної оцінки пріоритетів.

4. Обчислюється вектор ваг деталізованих показників нижнього рівня за алгоритмом, описаним у п. 3.

5. Знаходиться на верхньому рівні ієрархії інтегрований показник оцінки рейтингу , . Він визначає метод упорядкування об’єктів досліджуваної множини.

Інтегрований показник оцінки рейтингу управлінських рішень ми пропонуємо обчислювати за формулою [6, с. 269-270; 7, с. 129]:

 

                                       (13)

 

де ,  - вагові коефіцієнти об’єктів дослідження;  - коефіцієнт (міра) ризику;  - коефіцієнт варіації.

зокрема, якщо обчислювати коефіцієнт ризику за формулою:

 

                                                                                         (14)

 

де ,  - математичне сподівання і стандартне відхилення, то інтегрований показник оцінки рейтингу обчислюється за формулою:

 

         (15)

 

Це не єдина методика обчислення значення коефіцієнту ризику. Існує ряд формул, які дозволяють знайти його аналітичне значення [4, с. 168-170].

Отже, придамо отриманій моделі рейтингового оцінювання універсальну форму:

 

                                      (16)

 

Таким чином, вагові коефіцієнти деталізованих показників визначаються за допомогою згладженої функції ризику, де при обчисленні рейтингової оцінки коефіцієнт ризику  надають значення обчислені за відповідними формулами в залежності від певних умов прийняття рішення.

Висновки. Отже, під рейтингом ми розуміємо комплексну характеристику підприємств галузі, яка проводиться згідно з певною шкалою. Визначено, що рейтингова оцінка проводиться на основі кластерного аналізу впливу різних факторів. Досліджено алгоритм проведення кластерного аналізу. Охарактеризовані етапи розробки комплексної порівняльної рейтингової оцінки, яка використовується в процесі дослідження стану підприємств галузі. Побудовано модель рейтингового оцінювання, яка може використовуватись як інструментарій стратегічного моніторингу галузей національного господарства.

 

Література.

1. Афанасьєв Є.В. Моделювання системи рейтингового управління стратегією розвитку гірничорудних підприємств з урахуванням ризику / Є.В. Афанасьєв // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ: Наук. зб. – Кривий Ріг, 2006. – № 8. – С. 30-40.

2. Вітлінський В.В. Моделювання економіки: Навч. посібник / В.В. Вітлінський. – К.: КНЕУ, 2003. – 408 с.

3. Вітлінський В.В. Ризик у менеджменті / В.В. Вітлінський, С.І. Наконечний . – К.: Борисфен-М, 1996. – 336 с.

4. Вітлінський В.В. Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія / В.В. Вітлінський, Г.І. Великоіваненко. – К.: КНЕУ, 2004. – 480 с.

5.    Мельник О. Г. Методи рейтингування діяльності підприємств [Електронний ресурс] / О. Г. Мельник, Ю. Л. Логвиненко // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 12. - С. 84-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2012_12_12.

6. Миснік С.І. Концептуальні положення щодо моделювання рейтингового оцінювання та управління на підприємстві / С.І. Миснік // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. – Вип. 265. –Т. 1. – С. 263-271.

7. Миснік С.І. Моделювання економічного ризику та рейтингове оцінювання в системі моніторингу підприємства / С.І. Миснік // Проблеми моделювання структури і процесів економічних систем: Зб. тез доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції, Черкаси, 17-18 квітня 2014 р. – Черкаси : СУЕМ, 2014. – С. 128-129.

 

References.

1. Afanasiev, Ye.V. (2006), " Modeling rating systems management strategy of mining companies by risk", Visnyk Kryvorizkoho ekonomichnoho instytutu KNEU, vol. 8, Kryvyi Rih, Ukraine, pp. 30-40.

2. Vitlinskyi, V.V. (2003), Modeliuvannia ekonomiky [Simulation economy], KNEU, Kyiv, Ukraine, p. 408.

3. Vitlinskyi, V.V. and Nakonechnyi, S.I. (1996), Ryzyk u menedzhmenti [Risk in menedzhmente], Borysfen-M, Kyiv, Ukraine, p. 336.

4. Vitlinskyi, V.V. and Velykoivanenko, H.I. (2004), Ryzykolohiia v ekonomitsi ta pidpryiemnytstvi [Ryzykolohiya in economics and entrepreneurship], KNEU, Kyiv, Ukraine, p. 480.

5. Melnyk, O. H. and Lohvynenko, Yu. L. (2012), " Methods of rating companies", Aktualni problemy ekonomiky, vol. 12, pp. 84-94, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2012_12_12.

6. Mysnik, S.I. (2010), " Conceptual modeling of provisions on rating evaluation and management of the company", Ekonomika: problemy teorii ta praktyky,  vol. 265, no. 1, DNU, Dnipropetrovsk, Ukraine, pp. 263-271.

7. Mysnik, S.I. (2014), "Economic modeling and risk assessment rating system monitoring company", Zbirka dopovidej  [Conference Proceedings], Problemy modeliuvannia struktury i protsesiv ekonomichnykh system [Problems of modeling the structure and processes of economic systems], 17-18.04.2014, SUEM, Cherkasy. pp. 128-129.

 

 Стаття надійшла до редакції 09.01.2016 р.