УДК 658.14/.17.011.4

 

Н. В. Потриваєва,

д. е. н., професор, професор кафедри обліку і аудиту,

Миколаївський національний аграрний університет

 

СИСТЕМА ЗБАЛАНСОВАНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯК АНАЛІТИЧНИЙ ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

 

N. V. Potryvaieva,

Doctor of Economics, Professor, Professor of the Department of Accounting and Audit

Mykolayiv National Agrarian University

 

BALANCED SCORECARD AS AN ANALYTICAL TOOL OF INCREASE OF EFFICIENCY OF FUNCTIONING OF ENTERPRISES

 

У статті розглянуто теоретичні та методологічні аспекти розробки системи збалансованих показників. Зазначені основні етапи створення системи збалансованих показників для вітчизняних підприємств. Детально висвітлено переваги застосування даного аналітичного засобу підвищення ефективності функціонування суб’єктів господарювання, серед яких одним із ключових є можливість пов’язати стратегічне управління з поточним і оперативним на основі ключових показників ефективності і причинно-наслідкових зв’язків між ними та підвищити ефективність функціонування підприємства.

 

The article deals with theoretical and methodological aspects of the development of the balanced scorecard. Shows the main steps of creating a balanced scorecard for the domestic enterprises. Discussed in detail the benefits of applying the analytical tools of increase of efficiency of functioning of economic entities, among which one key is the ability to link strategic management with current and operational on the basis of key performance indicators and causal relationships between them and to increase the efficiency of functioning of the enterprise.

 

Ключові слова: система збалансованих показників, ефективність функціонування, стратегія підприємства, аналітичні засоби.

 

Keywords: balanced scorecard, effective activity, business strategy, analytical tools.

 

 

Постановка проблеми. Функціонування вітчизняних підприємств в умовах конкурентного середовища, притаманного ринковій економіці, вимагає від суб’єктів господарювання пошуку найбільш результативних аналітичних засобів та інструментів управління, які б забезпечили підтримання їх сталого розвитку та підвищення ефективності діяльності. Одним з таких аналітичних засобів, ще не достатньо розповсюджених у вітчизняній господарській практиці, але добре відомих у міжнародній, є система збалансованих показників. У зв’язку з цим, для підприємств усе більшої актуальності набувають питання доцільності та особливостей використання системи збалансованих показників в практичній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологічні та практичні аспекти розробки і впровадження системи збалансованих показників в діяльність підприємства були досліджені та поглиблені в працях багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених, зокрема, таких, як: Р. Каплана, Д. Нортона,  Т.В. Батанової, Н.О. Лоханової,  О.А. Лаговської та інших. Проте окремі питання щодо впровадження та застосування системи збалансованих показників на підприємстві потребують удосконалення та подальшого розвитку.

Формулювання цілей статті. Метою статті є обґрунтування необхідності впровадження та практичного використання вітчизняними підприємствами системи збалансованих показників як дієвого аналітичного засобу підвищення їх ефективності функціонування.

Виклад основного матеріалу. Посилення процесів глобалізації та інтеграції України у світове співтовариство обумовлює необхідність впровадження нових аналітичних засобів підвищення ефективності функціонування вітчизняних підприємств. Одним із таких аналітичних засобів є система збалансованих показників (BSC), розроблена Р. Капланом та Д. Нортоном для вимірювання ефективності реалізації стратегії підприємства. Вони стверджують, що система збалансованих показників є інструментом стратегічного планування та управління, який слугує для встановлення стратегічних цілей та оцінки ефективності діяльності підприємства з точки зору реалізації стратегії за допомогою визначених ключових показників результативності  [1, с. 247].

Основною метою застосування збалансованої системи показників є забезпечення кількісної та якісної узгодженості між різними показниками, що допомагають цілісно визначити успішність діяльності підприємства.

BSC трансформує стратегію в показники, згруповані за чотирма різними напрямами: «фінанси», «клієнти», «внутрішні бізнес-процеси», «навчання та розвиток персоналу».

Процес розробки збалансованої системи показників починається з визначення конкретних стратегічних завдань на основі ухваленої стратегії. Для визначення фінансових завдань необхідно вибрати головну мету, якою може бути або збільшення прибутковості і завоювання ринку, або генерування потоку готівки. Фінансові показники оцінюють економічні наслідки діяльності і є індикаторами відповідності стратегії компанії загальному плану удосконалення підприємства. Досягнення таких цілей як прибутковість зайнятого капіталу, рентабельність інвестицій і створення економічної доданої вартості оцінюється загальними показниками успіху фінансової стратегії, а саме збільшенням прибутковості, скороченням витрат і розширенням використання активів.

Клієнтська складова розглядається як споживча база і сегмент ринку, в яких конкурує підприємство, а також як показник результативності його діяльності в цільовому сегменті ринку. Ключовими показниками цієї складової є задоволення потреб клієнта, його лояльність, прибутковість, збереження і розширення клієнтської бази дозволяють визначити споживчу цінність пропозицій та є найважливішими індикаторами при оцінці результатів роботи з клієнтами.

Складова внутрішніх бізнес-процесів визначає види діяльності, найбільш важливі для досягнення цілей споживачів і акціонерів. Головними показниками є виконання замовлень, постачання, планування виробництва і контроль, витрати, якість, продуктивність тощо. Складова навчання і розвитку персоналу визначає інфраструктуру, яку необхідно створити, щоб забезпечити довготривале зростання та вдосконалення. Для оцінювання кадрової ситуації будь-якого підприємства використовують три ключових показника: задоволеність працівника, збереження кадрової бази, ефективність працівника [2, c. 80].

BSC орієнтована на вирішення двох важливих проблем: 1) ефективну оцінку результатів діяльності підприємства, що базується на синтезі фінансових показників із нефінансовими; 2) сприяння досягненню стратегічної мети діяльності підприємства.

Для вдалого впровадження системи збалансованих показників на підприємстві слід ретельно розробити кожний з її етапів (рис.1). До першого етапу можна віднести постановку цілі та переведення її у стратегію підприємства. Це дає змогу управлінцям найбільш чітко розуміти організацію та її стратегію, яку вони безперешкодно та чітко зможуть донести до працівників нижчих рівнів. Для робітників нижчих рівнів така інформація повинна бути виражена у вигляді конкретної інтегрованої системи цілей та показників, яка виражає довгострокові фактори успіху.

На другому етапі потрібно звернути увагу на комунікацію та зв’язок. Це дозволить керівникам поширити стратегію на всіх рівнях організації, тобто від вищого до нижчого, та пов’язати її з особистими цілями окремих підрозділів та конкретними цілями кожного співробітника. Тому кожен підрозділ оцінюється за своїми фінансовими показниками, а цілі робітників пов’язані з короткостроковими фінансовими винагородами. Система збалансованих показників мотивує всіх робітників підприємства, не залежно від рівня, до досягнення корпоративних цілей. Кожен працівник повинен розуміти як взаємодіють окремі підрозділи і як їх робота впливає на роботу підприємства. Саме система мотивації надає найбільшу ефективність кожного робітника, який рухається у зазначеному напрямі.

 

Рис. 1. Модель системи збалансованих показників на підприємстві

Джерело: побудовано автором з використанням [3]

 

На третьому етапі відбувається планування та постановка цілі, яка дає змогу підприємствам об’єднувати бізнес та фінансові плани. Сьогодні багато компаній проводять різні організаційні зміни та програми, що сконцентровані на підвищенні ефективності функціонування підприємства або окремих його процесів. Інколи управлінцям важко поєднати різні ініціативи, щоб отримати поставлені стратегічні цілі, що призводить до непорозумінь та негативних очікувань у разі впровадження таких програм. Тому важливою умовою є чітке розуміння цілі та бажання координувати та вести компанію до досягнення її довгострокових цілей.

На четвертому етапі важливим є стратегічний зв’язок та навчання. Підприємство дає змогу для стратегічного навчання. За допомогою  системи збалансованих показників підприємство може стежити за досягненням короткострокових результатів, а саме: стосунках з клієнтами, внутрішніх процесах підприємства, навчанні та розвитку працівників.

На п’ятому етапі практичне застосування системи збалансованих показників відбувається при чіткому вирішенні корпоративної стратегії та етапів її реалізації. До таких з них можна віднести: розроблення показників, які відображають найважливішу ефективність діяльності підприємства, цінності причинно-наслідкових відносин; стосуються як всього підприємства, так і кожного його підрозділу. Також вважаємо за доцільне розробити системи винагород для працівників, хто має успіхи в системі збалансованих показників; перевірити інфраструктуру інформаційних технологій, тобто зібрати дані про звітність у відповідності до BSC, вміти наладжувати та управляти системними складовими, які необхідні для створення об’єднаної системи.

Система збалансованих показників дозволяє:

– пов’язати стратегічне управління з поточним і оперативним на основі ключових показників ефективності і причинно-наслідкових зв’язків між ними та підвищити ефективність функціонування підприємства;

– враховувати основні аспекти діяльності підприємства, а саме: фінансовий, споживчий, господарський та інноваційний;

– перевести цілі, поставлені перед підприємством, у кількісні показники, тобто зробити їх більш зрозумілими для всіх співробітників;

– виявити бізнес-процеси, які здійснюють позитивний або негативний вплив на результати діяльності підприємства;

– графічно інтерпретувати фінансові та нефінансові сторони діяльності підприємства;

– ініціювати позитивні процеси на підприємстві в про­цесі розроблення та впровадження BSC;

– забезпечити прив’язку механізму заохочення як до фінансових, так і до інших показників діяльності підприємства.

Система збалансованих показників має цілу низку переваг, які дозволяють керівництву підприємства не лише результативно управляти ним, але й підвищувати його ефективність функціонування (рис.2).

 

 

Рис. 2. Переваги застосування підприємствами системи збалансованих показників

Джерело: побудовано автором з використанням [4, с. 75]

 

Огляд основних переваг системи збалансованих показників показав, що в цілому вона представляє інтерес для вітчизняних підприємств, оскільки забезпечує вирішення основного завдання: комплексну ув’язку стратегії підприємства з оперативним і поточним управлінням та підвищити його ефективність функціонування.

Система збалансованих показників є загальною моделлю функціонування бізнесу як системи, що дозволяє: розробити стратегію розвитку організації; донести розроблену стратегію до кожного рівня компанії; адаптувати або трансформувати під неї систему організації бізнесу; спроектувати стратегічні цілі; забезпечити систему контролю досягнення стратегічних цілей.

Висновки. У сучасному динамічному середовищі діяльності підприємств, яке характеризується високим ступенем невизначеності, вирішальне значення має пошук та практичне використання результативних аналітичних засобів підвищення їх ефективності функціонування. Одним із найбільш перспективних аналітичних засобів є система збалансованих показників, що дозволяє співвіднести між собою фінансові і нефінансові показники і перевести стратегію діяльності компанії в конкретну площину.

Ефективне використання даної системи передбачає необхідність використання значного обсягу інформації, який може бути генерований бухгалтерським обліком за умови організації відповідних розрізів його аналітики.

Результати проведеного наукового дослідження можуть бути покладені в основу подальшого розвитку науково-методичних засад, формування системи збалансованих показників, впровадження альтернативних моделей формування та вибору стратегій розвитку на вітчизняних підприємствах.

 

Список літератури.

1. Каплан Р. Сбалансированная система показателей. От стратеги к действию /  [Р. Каплан, Д. Нортон; пер. С анг.]. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Олимп-Бизнес, 2004. – 320 с.

2. Батанова Т. В. Методологічні аспекти розробки системи збалансованих показників діяльності підприємства / Т. В. Батанова. // Вісник соціально-економічних досліджень. – 2014. – №3. – С. 79-83.

3. Лоханова Н. О. Застосування системи збалансованих показників у системі стратегічного управлінського обліку закладів ресторанного господарства [Електронний ресурс] / Н. О. Лоханова // Ефективна економіка. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4600.

4. Лаговська О. А. Система збалансованих показників у вартісно-орієнтованому управлінні: напрями використання / О. А. Лаговська. // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – 2014. – №2. – С. 70–80.

 

References.

1. Kaplan R. Sbalansyrovannaia systema pokazatelej. Ot stratehy k dejstvyiu /  [R. Kaplan, D. Norton; per. S anh.]. – 2-e yzd., yspr. y dop. – M.: Olymp-Byznes, 2004. – 320 s.

2. Batanova T. V. Metodolohichni aspekty rozrobky systemy zbalansovanykh pokaznykiv diial'nosti pidpryiemstva / T. V. Batanova. // Visnyk sotsial'no-ekonomichnykh doslidzhen'. – 2014. – №3. – S. 79-83.

3. Lokhanova N. O. Zastosuvannia systemy zbalansovanyz pokaznykiv u systemi stratehichnoho upravlins'koho obliku zakladiv restorannoho hospodarstva [Elektronnyj resurs] / N. O. Lokhanova // Efektyvna ekonomika. – 2015. – Rezhym dostupu do resursu: http://vvv.etsonomy.nayka.tsom.ua/?op=1&z=4600.

4. Lahovs'ka O. A. Systema zbalansovanykh pokaznykiv u vartisno-oriientovanomu upravlinni: napriamy vykorystannia / O. A. Lahovs'ka. // Problemy teorii ta metodolohii bukhhalters'koho obliku, kontroliu i analizu. – 2014. – №2. – S. 70–80.

 

Стаття надійшла до редакції 18.12.2015 р.