EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2014

УДК 657.22

 

Т. С. Осадча,

к. е. н, доцент, докторант Житомирського державного технологічного університету, м. Житомир

 

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЕКОНОМІЧНОЇ РЕНТИ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ

 

T. Osadcha,

Ph.D., Associate Professor, doctoral candidate of Zhytomyr state technological university, Zhytomyr

 

ACCOUNTING ECONOMIC RENT: METHODOLOGY AND ORGANIZATION

 

Категорія ренти з розвитком засобів виробництва одержала значного поширення і визнання в економіці, що спровокувало виникнення різних її видів. Дослідження спрямовано на виявлення видів економічної ренти на мікрорівні економіки та формування методології та організації їх бухгалтерського обліку. Встановлено, що економічна рента в частині її складових, фінансової та інтелектуальної ренти, є обʼєктом бухгалтерського обліку і повинна та може бути відображена на бухгалтерських рахунках та у звітності підприємства.

Фінансова рента – це рента сформована фінансовими ресурсами. Об'єктом бухгалтерського обліку є додатковий дохід від використання фінансових інструментів, зокрема дохід від цінних паперів і відсотки за розміщений в установі банку депозит. Інтелектуальна рента як додатковий дохід виникає в результаті використання об'єктів інтелектуальної власності і вимагає сучасної і достовірної інформації для управління нею.

Окреслено порядок визначення суми фінансової та інтелектуальної ренти при цьому запропоновано форми первинних документів, які можуть бути застосовані в якості управлінських звітів. Запропоновано порядок відображена на рахунках бухгалтерського обліку фінансової та інтелектуальної ренти залежно від джерел їх формування.

Застосування наведених пропозицій дозволить надавати необхідну управлінському персоналу підприємства інформацію для управління рентою, так як вона є одним з видів доходу підприємства.

 

Category rents with the development of production and distribution has received considerable recognition in the economy, triggered the emergence of various kinds. The study aims to identify the kinds of economic rent at the micro level of the economy and the formation of their methodology and accounting. Found that economic rent as part of its components, financial and intellectual rents are subject to accounting and and should be reflected in accounting records and in statements.

Financial rent - rent is generated financial resources. The object of accounting are the additional income from the use of financial instruments, income from securities and interest is in a Bank deposit. Intelligent rent as additional income resulting from the use of intellectual property and the demands of modern and reliable information for management.

Outlined the procedure for determining the amount of financial and intellectual rent with the proposed forms of primary documents that can be used as the management reports. An order shown on the accounts of the financial and intellectual rent depending on the sources of their formation.

The application of these proposals will provide necessary administrative personnel to manage information-seeking, as it is a type of turnover.

 

Ключові слова: рента, фінансова рента, інтелектуальна рента, економічна рента, облік ренти.

 

Keywords: rent, rent financial, intellectual rent, economic rent, rent accounting.

 

 

Постановка проблеми. Рента – це фундаментальне поняття економічної науки, яке постійно знаходиться у науковій розробці, що обумовлено наявністю безлічі потенційних можливостей застосування теорії ренти в певних умовах господарювання. Категорія ренти виникла в рамках теорії земельної або сільськогосподарської ренти, але з розвитком засобів виробництва одержала значного поширення і визнання в економіці, що спровокувало виникнення різних її видів. До нових видів ренти та квазіренти можна віднести: інтелектуальну, інвестиційну, екологічну, туристичну, політичну, соціальну, транснаціональну тощо. Отже, питання ренти та рентних відносин не втратили своєї актуальності, а навіть набули нової гостроти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвивали теорію ренти та досліджували види ренти А.І. Амоша, І.Д. Андрієвський, М.М. Коржнев, П.І. Пономаренко, О.О. Веклич, В.В. Витвицький, Ю.В. Вакулина, О.В. Врублевська, П.І. Гайдуцький, Т.В. Гуровська, А.М. Стельмащук, Д.С. Добряк, І.А. Розумний, О. Длугопольський, Н.В. Жикаляк, М. Колесник, М.А. Комаров, Ю.П. Белов, О.С. Монастирних, І.М. Кирилюк, Н.С. Кручок, В. Міщенко, Ю.А. Наврозова, Ю.В. Разовський, П.Т. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк, А. Сазонов, А.Є. Черпак, А.А. Шустіков, Ю.В. Яковець, И.А. Яковлева та інші. Переважна більшість вказаних авторів дослідження спрямовували виключно на певний вид ренти.

Постановка завдання. Метою дослідження є виявлення видів економічної ренти на мікрорівні економіки та формування методології та організації їх бухгалтерського обліку.

Виклад основного матеріалу дослідження. На сьогодні найбільш розповсюдженими у наукових дослідженнях є такі види ренти:

1) природна рента – це надлишковий (додатковий) доход, що виникає при використанні різноякісних обмежених природних ресурсів (земельна, гірнича, водна, лісова, промислова, транспортна, будівельна (міська), рекреаційно-туристична, аеротранспортна, екологічна рента тощо) [4];

2) економічна (неприродна) рента – це додатковий доход, отриманий без підприємницьких зусиль та витрат праці, що виникає у результаті використання тих ресурсів, які не належать до природних багатств (природних ресурсів) – фінансових, інтелектуальних та адміністративних (владних) ресурсів (фінансова, монополістична, торговельна, спекулятивна, виробнича, майнова, дарована (дарча), експортно-імпортна, історико-культурна, “гонорарна” тощо) [10].

Економічну ренту в економічній енциклопедії [2] потрактовано як ціну, яка виплачується за використання землі та інших природних ресурсів, кількість яких (їх запаси) обмежена. Таке розуміння економічної ренти вважаємо неточним у зв’язку з тим, що природні ресурси беруть участь у формуванні природної ренти.

Ґрунтовні дослідження щодо класифікації видів ренти провів Ю.В. Разовський [11], який під рентою розуміє прибуток, отриманий без матеріальних і трудових затрат. Виходячи з цього, рента, як незароблена частина прибутку, виникає не тільки у процесі експлуатації природних ресурсів, але й при здійсненні різних видів діяльності, розподілі та передачі майна. Тому автор виділяє природну та економічну ренту. До економічної ренти Ю.В. Разовський [11] відносить монопольну, фінансову, майнову, дарувальну, спекулятивну, експортно-імпортну, інтелектуальну, історико-культурну.

Монопольна рента формується у результаті домінуючої позиції підприємства-виробника чи продавця, яка характеризується можливістю такого підприємства диктувати свої умови покупцям. Така рента є об’єктивною і вважаємо за необхідне відображати її в бухгалтерському обліку.

Фінансова рента виникає у результаті фінансових операцій, що відбуваються у підприємстві, і підлягає відображенню в бухгалтерському обліку.

Майнова рента формується при передачі майна підприємства в оренду є доходом такого підприємства і відображається в бухгалтерському обліку.

Дарувальна рента передбачає отримання доходу у вигляді спадку, подарунку або знайденого скарбу. Такий вид ренти у підприємстві може проявлятися у випадку безоплатного отримання майна.

Спекулятивна рента виникає при завищенні цін та присвоєнні доходу від спекулятивних операцій. Спекуляція в Україні – протизаконна дія [3], тому такі операції у дослідженні не розглядаємо.

Причиною виникнення експортно-імпортної ренти є різниця в економіко-географічних умовах виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг у різних країнах. Така рента є об’єктом бухгалтерського обліку.

Використання результатів творчої праці формує інтелектуальну ренту, яка відображається в бухгалтерському обліку.

Історико-культурна рента спричинена використанням при виробництві та реалізації продукції, товарів, робіт, послуг історико-культурних цінностей і є об’єктом бухгалтерського обліку.

Підтримуючи позицію Ю.В. Разовського [11], вважаємо, що економічна рента – це прибуток, отриманий без матеріальних і трудових затрат і без експлуатації природних ресурсів. Класифікація видів економічної ренти підприємства наведена у табл. 1.

 

Таблиця 1.

Класифікація економічної ренти для її відображення в бухгалтерському обліку підприємства

Тип

Вид

Різновид

Характеристика

Економічна

Фінансова

Від цінних паперів

Це сума дивідендів, отриманих в результаті володіння цінними паперами

Від депозитів

Це сума процентів, отриманих в результаті розміщення вільних грошових коштів на депозит

Інтелектуальна

Рента від продажу інноваційних продуктів

Дохід, сформований у результаті продажу інноваційних продуктів

Рента від продажу патентів і ліцензій на використання об’єктів інтелектуальної власності

Дохід, сформований у результаті продажу патентів і ліцензій на використання об’єктів інтелектуальної власності

Рента, що базується на гудвілі

Дохід, сформований у результаті виникнення різницю між ринковою ціною компанії і ціною заміщення її реальних активів

 

Ринкові відносини підвищують відповідальність і самостійність підприємств та інших суб’єктів ринку в підготовці та прийнятті управлінських рішень. Ефективність цих рішень багато в чому залежить від об’єктивності, своєчасності та всебічності аналізу існуючих й очікуваних фінансових результатів (прибутку/збитку) та фінансового стану підприємства. Однак в процесі аналізу часто виникає ситуація, коли необхідно оцінити розподіл у часі платежів. Така проблема з’являється під час оцінки показників інвестиційних процесів, отриманні та погашенні довгострокового кредиту окремими платежами, виплат страхових сум, нагромадженні коштів на депозитах у банках, шляхом внесків платежів протягом певного періоду тощо. Зазначені операції формують грошові потоки від фінансової діяльності і тому постає питання про оцінку та облікове відображення фінансової ренти як доходу від фінансових активів.

Дослідження особливостей бухгалтерського відображення фінансової ренти не здійснювалося. Частина вчених (Ю.П. Лукашин [6], В.І. Малигін [7], Є.М. Четиркін [12]) висвітлювала питання сутності та видів фінансової ренти з точки зору фінансової математики. Недостатнє приділення уваги ренті (рентному доходу) значно збільшує ризик недостовірної оцінки фінансового стану підприємств, та впливає на об’єктивність і ефективність прийняття управлінських рішень. Як наслідок, виникає необхідність у розробці організаційно-методичних положень бухгалтерського обліку ренти, що дозволить сформувати вичерпну та достовірну інформацію для управління підприємством. Таким чином, можна стверджувати, що дане питання залишається нерозкритим і потребує подальшого дослідження, що і підтверджує актуальність теми.

В сучасних умовах господарювання фінансова рента у підприємства може виникати у двох випадках: при розміщенні тимчасово вільних коштів на депозит і отриманні відсотків за депозит рівними частинами через рівні проміжки часу, а також при випуску цінних паперів з однаковою дохідністю через рівні проміжки часу.

Вихідним положенням для облікового відображення операцій з фінансовою рентою є визначення об’єктів обліку. У випадку фінансової ренти об’єктом бухгалтерського обліку є додатковий дохід від використання фінансових інструментів, зокрема дохід від цінних паперів та відсотки за розміщений в установі банку депозит.

Фінансова рента, що підлягає отриманню від фінансових інвестицій, відображають як фінансовий дохід інвестора. Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковують за методом участі в капіталі) на дату балансу відображають за справедливою вартістю. Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображають на дату балансу за їх первісною вартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції [1].

Одним з проблемних питань на сьогодні є те, що чинним законодавством не передбачено методики розрахунку фінансової ренти для підприємств України. Однак, слід підкреслити, що інформація про фінансову ренту є важливою для управління фінансовими потоками підприємства. Виходячи з цього, запропоновано робочі бухгалтерські документи для визначення суми фінансової ренти та відображення її в бухгалтерському обліку (табл. 2, 3).

 

Таблиця 2.

Розрахунок суми фінансової ренти від цінних паперів

№ з/п

Вид цінного паперу

Номінальна вартість цінного паперу

Відсоток доходу від цінного паперу

Дата отримання доходу від цінного паперу

Сума доходу, грн.

Кореспондуючі рахунки

Дата закінчення надходження доходу від цінного паперу

Д

К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.

Розрахунок суми фінансової ренти від депозитних вкладів

№ з/п

Дата розміщення вкладу

Строк вкладу

Валюта депозиту

Сума депозиту

Сума відсотків за депозитом

Кореспондуючі рахунки

Д

К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запропоноване інформаційне наповнення розрахунків сум фінансової ренти надасть необхідну інформацію для ефективного управління фінансовими потоками підприємства. Наведені розрахунки можуть бути застосовані як форми управлінської звітності щодо рентного доходу.

Враховуючи особливості фінансової ренти як об’єкта бухгалтерського обліку, важливим організаційно-методичним питанням, яке покликано вирішити проблему бухгалтерського відображення фінансової ренти, є формування інформації про неї в системі бухгалтерських рахунків. Для обліку фінансової ренти запропоновано використовувати рахунок 79 “Фінансові результати”. Аналітичні рахунки до рахунку 79 доцільно відкривати у розрізі джерел формування фінансової ренти: 792.1 “Фінансова рента”, 792.11 “Фінансова рента у вигляді відсотків одержаних”, 792.12 “Фінансова рента у вигляді дивідендів одержаних”.

Кореспонденції рахунків для бухгалтерського обліку фінансової ренти з урахуванням джерел її формування наведено в табл. 4.

 

Таблиця 4.

Кореспонденції рахунків для відображення формування фінансової ренти

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Д

К

Фінансова рента від депозиту

1

Передано кошти з поточного рахунку підприємства на депозитний рахунок

3131

3111

2

Нараховано відсотки за депозитом

373

732

3

Перераховано відсотки підприємству

3111

373

4

Повернута основна сума депозиту

3111

3131

5

Визначено суму фінансової ренти*

732

792.11 “Фінансова рента у вигляді відсотків одержаних”*

Фінансова рента від цінних паперів

6

Нараховані дивіденди до отримання

373

731

7

Отримано суму дивідендів на поточний рахунок

311

373

8

Визначено суму фінансової ренти*

731

792.12 “Фінансова рента у вигляді дивідендів одержаних”*

* Пропозиція автора

 

Таким чином, наведена сукупність кореспонденцій рахунків для обліку фінансової ренти є найбільш доцільною та в повній мірі розкриває економічну сутність такого виду ренти.

Для задоволення інтересів користувачів інформації про діяльність підприємства складається фінансова звітність. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” [9] визначає, що фінансова звітність містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. В таблиці 5 наведено перелік показників фінансової звітності підприємства, які містять інформацію щодо фінансової ренти.

 

Таблиця 5.

Відображення фінансової ренти у фінансовій звітності підприємства

№ з/п

Найменування рядка

Код рядка

Сутність необхідної інформації

Баланс (Звіт про фінансовий стан) ф. № 1

1

Дебіторська заборгованість за нарахованими доходами

190

Сума заборгованості за нарахованими дивідендами та відсотками за вкладеним депозитом

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ф. № 2

2

Інші фінансові доходи

120

Сума нарахованих до отримання дивідендів, відсотків за вкладеним депозитом

Звіт про рух грошових коштів ф. № 3

3

Отриманні дивіденди

220

Безпосередньо суми надходжень у вигляді дивідендів

4

Інші надходження

330

Суми надходжень відсотків за розміщені депозитні вклади

 

Інформація про фінансову ренту у фінансовій звітності підприємства розкривається достатньо звужено, що дозволяє зберегти комерційну таємницю підприємства.

В сучасних умовах сума інтелектуальної ренти зростає з року в рік, і набуває все більшої популярності. Тому питання облікового відображення освіти, розподілу і використання інтелектуальної ренти в сучасних умовах господарювання стоїть досить гостро і вимагає вирішення.

Значного розвитку виробничих сил і виробничих відносин привело до появи нового фактора виробництва – інформації і знання, які лежать в основі всіх видів інтелектуальних продуктів.

Слід зазначити, що інтелектуальна рента виникає при реалізації виробленого інноваційного продукту, легалізується за допомогою патентів, ліцензій та інших угод. Таким чином, інтелектуальна рента – це частина вартості, яка утворюється працею «інтелектуальних» працівників і привласнюється суб’єктом права інтелектуальної власності [5]; це надприбуток, одержуваний при використанні інтелектуального капіталу.

На рівні підприємства бухгалтерський облік ренти необхідний для ефективного управління самим підприємством. Тобто власник або користувач ресурсів, який отримує високий рентний дохід від певного виду ресурсів, не вкладатиме додаткових коштів на покращення цих ресурсів, а витратить їх на покращення інших видів ресурсів, які гірші за своїми властивостями і не приносять додаткового доходу (ренти). Таким чином, рента повинна стати об’єктом бухгалтерського обліку з метою формування інформації для управління зазначеним доходом. Однак більшість підприємців не розуміє важливості значення цього показника і не може виділити рентний дохід із загального доходу. Складність полягає й у визначенні розміру ренти від певного факту господарського життя. Вирішення зазначених проблемних питань дозволить усунути інформаційну невизначеність при управлінні доходами підприємства.

Вихідним положенням облікового відображення операцій, пов’язаних з інтелектуальною рентою, є визначення об’єктів бухгалтерського обліку. Інтелектуальна рента являє собою дохід, що отримується від використання інтелектуальних здібностей. Виходячи з вищесказаного, основним об’єктом бухгалтерського обліку в даному випадку є дохід. Однак, слід підкреслити, що інтелектуальна рента як дохід тісно пов’язана з нематеріальними ресурсами, на основі яких цей дохід і виникає.

Перш ніж досліджувати питання бухгалтерського відображення інтелектуальної ренти, необхідно чітко визначити її складові елементи. В результаті досліджень встановлено, що інтелектуальна рента має певні види, наведені в табл. 6.

 

Таблиця 6.

Види інтелектуальної ренти як об’єкта бухгалтерського обліку

№ з/п

Вид ренти*

Порядок визначення величини ренти

Рахунок бухгалтерського обліку

1

Рента від продажу інноваційних продуктів

Визначається різницею між вартістю інноваційного продукту, витратами на його виробництво і нормальним прибутком підприємства, одержуваним від реалізації типового, відносно широковживаного продукту даного виду

791.11 “Рента від продажу інноваційних продуктів”

2

Рента від продажу патентів і ліцензій на використання об’єктів інтелектуальної власності

Визначається різницею між доходом від реалізації патентів і ліцензій на використання об’єктів інтелектуальної власності, витратами, пов’язаними з їх отриманням, і нормальним прибутком підприємства

791.12 “Рента від продажу патентів і ліцензій на використання об’єктів інтелектуальної власності”

3

Рента, що базується на гудвілі

Визначається різницею між ринковою ціною компанії і ціною заміщення її реальних активів

19 “Гудвіл”

* Узагальнено на основі [8]

 

Запропонований порядок визначення величини ренти за її видами відповідає положенням П(С)БО 15 “Дохід”, яким передбачено що, оцінка доходу, отриманого від реалізації товарів, робіт, послуг здійснюється за справедливою вартістю, яка була отримана або підлягає отриманню.

Таким чином, сума інтелектуальної ренти по підприємству в цілому може бути визначена шляхом додавання сум по рахунках: 791.11 “Рента від продажу інноваційних продуктів”, 791.12 “Рента від продажу патентів і ліцензій на використання об’єктів інтелектуальної власності”, 19 “Гудвіл”, що забезпечить необхідною інформацією управлінський персонал підприємства з метою прийняття рішень щодо розподілу та використання інтелектуальної ренти.

Порядок формування інформації на запропонованих аналітичних рахунках до рахунку 79 “Фінансові результати” наведено в табл. 7.

 

Таблиця 7.

Порядок відображення інтелектуальної ренти на рахунках бухгалтерського обліку*

з/п

Зміст господарської операції

Сума, тис. грн.

Кореспонденція рахунків

Д

К

1

Відображено дохід від реалізації інноваційних продуктів

1200

36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

70 "Доходи від реалізації"

2

Відображено суму ПДВ з доходу

200

70 "Доходи від реалізації"

641 "Розрахунки за податками"

3

Відображено собівартість реалізованих інноваційних продуктів

150

90 "Собівартість реалізації"

26 "Готова продукція"

4

Списано собівартість реалізованих інноваційних продуктів на фінансові результати

150

79 "Фінансові результати"

90 "Собівартість реалізації"

5

Списано доходи від реалізації інноваційних продуктів на фінансові результати

1000

70 "Доходи від реалізації"

79 "Фінансові результати"

6

Відображено суму інтелектуальної ренти (1000 - 150 - 100**)

** Нормальний прибуток підприємства – 100 тис. грн.

750

79 "Фінансові результати"

791.121 "Рента від продажу інноваційних продуктів"

* Власна розробка

 

Інтелектуальна рента як дохід від реалізації об’єктів інтелектуальної власності знаходить відображення у фінансовій звітності суб’єктів господарювання, а саме у ф №. 2 Звіт про фінансові результати (Звіт про прибутки і збитки) в частині доходу від реалізації продукції. На нашу думку, додаткову інформацію щодо інтелектуальної ренти доцільно розкривати виключно в управлінській звітності підприємства. Такою формою звітності може бути розроблений Звіт про інтелектуальну ренту (табл. 8).

 

Таблиця 8.

Розрахунок інтелектуальної ренти*

з/п

Вид об’єкта інтелектуальної власності

Витрати на створення об’єкта інтелектуальної власності

Сума, тис. грн.

Загальна сума витрат, тис. грн.

Виручка від реалізації об'єктів інтелектуальної власності, тис. грн.

Нормальна норма прибутку, грн.

Інтелектуальна рента, тис. грн

Кореспонденція рахунків

Д

К

1

Ноу-хау

Матеріальні ресурси

50,0

150,0

1000,0

100,0

750,0

79 "Фінансові результати"

791.121 "Рента від продажу інноваційних продуктів"

Оплата праці

70,0

Амортизація

15,0

Загальновиробничі витрати

5,0

Інші витрати

10,0

* Власна розробка

 

Інформацію з даного звіту доцільно використовувати управлінському персоналу для аналізу ефективності функціонування підприємства, адже саме розмір інтелектуальної ренти є основним індикатором того як продуктивно спрацювало підприємство в певному періоді.

Висновки. Отже, економічна рента в частині її складових, фінансової та інтелектуальної ренти, є обʼєктом бухгалтерського обліку і повинна та може бути відображена на бухгалтерських рахунках та у звітності підприємства.

Фінансова рента – це рента сформована фінансовими ресурсами. Об'єктом бухгалтерського обліку є додатковий дохід від використання фінансових інструментів, зокрема дохід від цінних паперів і відсотки за розміщений в установі банку депозит. Окреслено порядок визначення суми фінансової ренти при цьому запропоновано форми первинних документів, які можуть бути застосовані в якості управлінських звітів. Запропоновано порядок відображена на рахунках бухгалтерського обліку фінансової ренти залежно від джерел її формування. Пропозиції дозволять підвищити інформативність системи бухгалтерського обліку для управлінського персоналу з метою управління ефективністю діяльності підприємства.

Інтелектуальна рента як додатковий дохід виникає в результаті використання об'єктів інтелектуальної власності і вимагає сучасної і достовірної інформації для управління нею. Застосування запропонованої методики бухгалтерського відображення формування та розподілу інтелектуальної ренти дозволить надавати необхідну управлінському персоналу інноваційно активного підприємства інформацію для управління рентою, так як вона є одним з видів доходу підприємства.

 

Список літератури.

1. Бухгалтерський облік: навч. посібник / В.Й. Плиса, З.П. Плиса. – К.: Каравела, 2010. – 480 с.

2. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.

3. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III зі змінами та доповненнями [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page14?text=%F1%EF%E5%EA%F3%EB%FF%F6%B3%FF

4. Кузык Б. Н. Россия – 2050: стратегия инновационного прорыва / Б. Н. Кузык, Ю. В. Яковец. – М. : Экономика, 2004. – 632 с.

5. Литвиненко Н.И. Интеллектуальная рента: сущность и функции // Экономический вестник [электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.nmu.org.ua/ua/content/infrastructure/institutes_faculties/IE/EconomVisnik/2009_4.pdf.

6. Лукашин Ю.П. Фінансова математика: Навчальний посібник / Ю.П. Лукашин. - М.: МФПА, 2004. – 81 с.

7. Малихін В.І. Фінансова математика / В.І. Малихін. - М.: Юніті - Дана, 2003. - 237с.

8. Назарычева Т.М. Инновационная рента: сущность, виды, механизм формирования и распределения в инновационной экономике [электронный ресурс]. – Режим доступа: http://uecs.ru/uecs49-492013/item/1934-2013-01-15-06-56-41?pop=1&tmpl=component&print=1

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0391-99/print1332741424327845

10. Разовский Ю. В. Горная рента: экономика и законодательство / Ю. В. Разовский. – М. : Экономика, 2000. – 221 с.

11. Разовский Ю.В. Горная и другие виды рент (классификация) / Разовский Ю.В. // Горный информационно-аналитический бюллетень (научно-технический журнал). – 1995. – № 2. – С. 115-119

12. Четыркин Е.М. Финансовая математика: Учеб. – М.: Дело, 2000. – 400 с.

 

References.

1. Plisa V. and Plisa Z. (2010), Bukhhalters'kyj oblik [Accounting], Karavela, Kyiv, Ukraine.

2.Ekonomichna entsyklopediia: U tr'okh tomakh. T. 1. [Economic Encyclopedia: In three volumes. T. 1.], Akademiia, Kyiv, Ukraine.

3. The Verkhovna Rada of Ukraine (2001), Criminal codex of Ukraine, available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page14?text=%F1%EF%E5%EA%F3%EB%FF%F6%B3%FF

4. Kuzyk B.N. and Yakovets Y. (2004), Rossyia – 2050: Stratehyia ynnovatsyonnoho proryva [Russia - 2050: Strategy of Innovative Breakthrough], Ekonomyka, Moscow, Russia.

5. Litvinenko N.I. (2009), “Intelligent rent: the nature and function”, Ekonomycheskyj vestnyk, [Online], available at: http://www.nmu.org.ua/ua/content/infrastructure/institutes_faculties/IE/EconomVisnik/2009_4.pdf.

6. Lukashin Y.P. (2004), Finansova matematyka: Navchal'nyj posibnyk [Mathematical finance: training accomplice], MFPA, Moscow, Russia.

7. Malihіn V.І. (2003), Finansova matematyka [Mathematical finance], Yuniti, Moscow, Russia.

8. Nazarycheva T.M. “Innovative rent: the nature, types, mechanism of formation and distribution in the innovation economy”, Upravlenye ekonomycheskymy systemamy: elektronnyj nauchnyj zhurnal, [Online], available at: http://uecs.ru/uecs49-492013/item/1934-2013-01-15-06-56-41?pop=1&tmpl=component&print=1 (Accessed 10 Apr. 2014).

9. Cabinet of Ministers of Ukraine (1999) “Resolution Ministry of Finance of Ukraine “Regulation (Standard) 1 "General Requirements for Financial Reporting”, available at: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0391-99/print1332741424327845

10. Razovskyy Y.V. (2000), Hornaia renta: ekonomyka y zakonodatel'stvo [Mountain Rental: economics and law], Ekonomyka, Moscow, Russia.

11. Razovskyy Y.V. (1995), “Mining and other types of annuities (classification)”, Hornyj ynformatsyonno-analytycheskyj biulleten' (nauchno-tekhnycheskyj zhurnal), vol. 2, pp. 115-119

12. Chetyrkin E.M. (2000), Finansova matematyka [Mathematical finance], Delo, Moscow, Russia.

 

Стаття надійшла до редакції 19.12.2014 р.