EnglishНа русском

Ефективна економіка № 10, 2015

Переглянути у форматі pdf

ОСНОВНІ ВИДИ ІНВЕСТИЦІЙ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ
О. І. Сахненко

УДК 331.101.262

 

О. І. Сахненко,

старший викладач кафедри економічних дисциплін,

Національна академія Національної гвардії України, м. Харків

 

ОСНОВНІ ВИДИ ІНВЕСТИЦІЙ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ

 

O. I. Sakhnenko,

Senior teacher of the department of economic subjects,

Academy of Internal Troops of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, Kharkiv

 

THE MAIN TYPES OF INVESTMENT IN HUMAN CAPITAL

 

У статті автором розглянуто фактори формування якісного людського капіталу. Визначено роль інвестицій у формуванні людського капіталу. Виділено основні елементи людського капіталу. Надано характеристики основним видам інвестицій у людський капітал. Проаналізовано вигоди від інвестування в людський капітал для працівника, працедавця та держави. Названі специфічні особливості інвестицій в людський капітал, що відрізняють їх від інших видів інвестицій.

 

In the article the author deals with factors of forming the quality of human capital. The role of investment in formation of human capital is determined. The main elements of human capital are stated. The characteristics of the main types of investment in human capital are presented. The benefits of investing in human capital for the employee, employer and the state are analyzed. The specific features of investment in human capital that distinguish them from other types of investments are provided.

 

Ключові слова: людський капітал, якість, інвестиції, витрати, ефективність.

 

Keywords: human capital, quality, investment, costs, effectiveness.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. В наукових економічних колах широко обговорюються питання, пов’язані зi створенням умов стійкого економiчного розвитку й прiоритету людського капiталу в економіці знань. Актуальнiсть цих питань обумовлена підвищеним інтересом до творчих здатностей людини, їх активізації, iнтелектуальної діяльності, що вiдповідає загальній закономiрності розвитку сучасної науки. Тому гостро постає питання ефективного iнвестування в людський розвиток, формування якiсного нацiонального людського капіталу і необхідності розробки спеціальних управлiнських iнструментів і методів з метою формування дiєвих органiзаційно-економiчних механізмів нагромадження й збiльшення національного людського капіталу України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми конкурентних переваг економiки, можливостi її модернізації завдяки накопиченим в країні і задiяним людським капіталом дослiджувалися відомими вченими України і всього світу. Серед захiдних фахівців даній тематицi присвятили свої роботи Г. Беккер, Ф. Махлуп, У. Петтi, А. Смiт, Р. Солоу, Е. Тоффлер, Т. Шульц та інші. Серед вiтчизняних науковців найбільший внесок в дослідження рiзних аспектiв економіки знань внесли: Антонюк Л. Л., Березiна О. Ю., Геєць В. М., Грішнова О. А., Лiбанова Є. М., Мочерна О. С., Насипайко Д. С., Сазонець І. Л., Сазонець О. М., Стрижак О. О., Хамiніч С. Ю., Ястремська О. М. та інші. Проте, не дивлячись на зростаючу увагу як науковцiв, так і практикiв усього світу до людського капiталу, дослiдження в цьому руслi не можна на сьогодні вважати вичерпаними. Iснує ще безлiч питань, які потребують ґрунтовних наукових розробок та дослiджень.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є визначення ролі інвестицій у формуванні людського капіталу, з’ясування основних особливостей інвестування у людський капітал, надання характеристики основним видам інвестицій у людський капітал.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів. В сучасних умовах розвиток економіки безпосередньо залежить від накопичення і впровадження людського капіталу. Саме люди з їх освітою, соціокультурним і духовним рівнем розвитку, кваліфікацією, професійним досвідом визначають можливості та межі необхідних змін [1, с. 127]. Головним змістом людського капiталу є обґрунтування і визнання людини як об’єкта капiтальних вкладень, як об’єкта економiчної дiяльності, оскільки капiтальні вкладення в людину настiльки ж прибуткові, як i інвестиції в будь-який інший фактор виробництва.

Н. Р. Макконел, С. Л. Брю, відзначивши провідну і визначальну роль інвестицій в людський капітал в підручнику «Економікс», зазначили: «Інвестиції в людський капітал – це будь-яка дія, яка підвищує кваліфікацію робітників» [2]. Нами розвивається визначення, дане С. А. Дятловим, що людський капітал – це запас і потік знань, здібностей, накопиченого досвіду, культури, мотивацій, використовуваних продуктивно, приносять дохід людині, підприємству, суспільству в цілому [3].

Формування людського капіталу – це процес творення продуктивних здібностей людини за допомогою інвестицій у конкретні процеси її життєдіяльності. При цьому інвестування здійснюється двояко: як вкладення коштів та ресурсів, і як витрати часу та сили, тобто як певні види людської діяльності [4]. Отже, на нашу думку, можна виділити двоїстий характер витрат: конкретні витрати на формування людського капіталу (матеріальні та нематеріальні) та абстрактні витрати (сил, енергії, мозку, нервів, часу).

Інвестиції в людський капітал прийнято класифікувати [5, с. 311]: по-перше, на речові (усі витрати, необхідні для фізичного формування і розвитку людини) і неречові (нагромаджені витрати на освіту і професійну підготовку, частина витрат на охорону здоров’я і мобільність робочої сили); по-друге, на втілені і не втілені у людях.

Iнвестиції в людський капітал надiлені рядом специфiчних властивостей, а саме: тривалий перiод iнвестування; високий ступiнь ризику; висока вiддача за трьома напрямками: для держави – у виглядi ВВП, для пiдприємства – у виглядi основних технiко-економiчних показників, для людини – у виглядi заробiтної плати; залежнiсть від історичних, нацiональних, культурних особливостей. Варто зауважити, що вiддача від інвестиції в людський капiтал супроводжуються трьома групами ефектiв: прямі матерiальні зиски, непрямi матерiальні зиски і моральнi зиски.

Видiлимо основні елементи людського капiталу:

а) знання, що представляють собою доцiльну форму інформації, використовувану в економiчній діяльностi, що дозволяє підвищити її ефективність;

б) здiбності – вмiння успішно виконувати будь-яку дiяльність. Розрiзняють такі рiвні розвитку здібностей: відсутнiсть здатностi (нульовий рiвень), частковi здiбності, середнi здібностi, талант, генiй;

в) навички дiї, майстернiсть виконання конкретних трудових операцій тривалий час;

г) культура – принципи і стереотипи поведiнки в рамках iснуючих в суспільствi знань, правил, традицiй, моралi;

д) мотивацiя спрямованiсть діяльностi, її iнтенсивність, задоволенiсть процесом і результатами.

Саме дані якостi особистостi виступають основою для базової класифікацiї видів людського капіталу, а, відповідно, й інвестицій в людський капітал, включаючи вітальний капітал, капітал здоров’я, культурно-моральний капітал, трудовий капітал, інтелектуальний капітал, організаційно-підприємницький капітал, соціальна мобільність, інформаційний культура.

Таким чином, виділимо наступні основні види інвестицій в людський капітал:

1. Інвестиції у вітальний капітал – оскільки вiтальний капітал – це вроджена складова людини, з’являється таке багатство з народження та передається із поколiння в поколiння, то інвестиції у такий капiтал здійснюються ще задовго до народження дитини (інвестиції в батьків, дідів та прадідів). Отже, інвестиції у вітальний капітал – це сукупність витрат, понесених батьками щодо власного здоров’я (фізичного та психологічного), які були спадково отриманi та набутi в результаті витрат самої людини і суспiльства, властивості й тип характеру й закладені в людині таланти, та передані дитинi в майбутньому при народжені.

2. Інвестиції у здоров’я – це iнвестиції, які виражаються в збереженнi працездатностi людини за рахунок зменшення захворюваностi і збільшення продуктивного перiоду життя. Рiвень здоров’я багато в чому залежить від якостi послуг охорони здоров’я, яке супроводжує людину з самого народження до його пенсiйного віку. Так гарне здоров’я це запорука бiльшої тривалості життя, бiльш високої продуктивностi праці, отже, витрати на охорону здоров’я – це вигiдні інвестиції з довгостроковою і постiйно зростаючою віддачею.

3. Інвестиції у культурно-моральний розвиток. Культурно-моральний капiтал є також досить важливим для людини і суспільства. Культура – це складне і багатогранне поняття, яке в широкому сенсi можна визначити як матерiальний, створений людиною свiт, що оточує його, що знаходиться в безпосередній взаємодiї з ним, фiзичні та духовні носiї якого передаються з поколiння в поколiння. У сучасному суспiльстві культура тісно і нерозривно пов’язана з моральнiстю. Стосовно до людини культуру можна визначити як сукупнiсть принципів, стереотипiв поведінки в рамках закону і моралi, правил, методiв і способів досягнення поставлених цiлей, рівня освiти. Можна видiлити культуру поведiнки, культуру працi, дiлову культуру, культуру бiзнесу і т.д.

Отже, інвестиції в культурно-моральний розвиток – це сукупність витрат (фінансових, розумових, часу тощо), призначених для духовного та морального збагачення людини (наприклад, походи до місць відпочинку, туризм, придбання необхідної літератури з етики поведінки, відвідування школи з етикету тощо).

4. Інвестиції у трудовий капітал. Найважливішим видом людського капiталу є трудовий капiтал. Формується вiн все життя по мiрі накопичення досвiду, трудових навичок, умiнь і, найголовніше, освіти.

Отже, інвестиції у трудовий капітал – це сукупність витрат (фінансових, розумових, часу тощо) на формування інтелектуальної складової людського капiталу, поліпшуючи якiсть, підвищуючи рiвень і запас знань, досвіду людини, а також витрати, пов’язані з мотивацією працівників до підвищення якості своєї праці, тобто зростання значення внутрiшніх стимулiв до праці (можливість самореалізації, задоволення від успіхів у роботі тощо).

5. Інвестиції в інтелектуальний капітал. Інтелектуальний капітал як вид людського капiталу отримав свою актуальнiсть порівняно недавно. У сучасному свiті саме люди, які володiють великим обсягом знань, інформації, займають бiльш вигідні місця в життi. Талановитi висококваліфіковані науковцi, вчені отримують високi доходи від інтелектуальної власності. Ця сфера в даний час розвивається швидкими темпами і є досить перспективною і високо прибуткової галуззю економiчної дiяльності.

Таким чином, інвестиції в інтелектуальний капітал – це сукупність витрат (фінансових, розумових, часу тощо) щодо пошуку та отримання необхідної інформації, її аналізу, систематизації, перетворення її у знання, витрати, пов’язані з навчанням, отриманням виробничого досвіду.

6. Інвестиції до організаційно-підприємницького капіталу один з найбiльш перспективних і важливих видiв людського капіталу. Iнвестиції в його розвиток є все більш продуктивними. Пiдприємливістю володiють не всі люди. Умiння керувати, органiзовувати, створювати і вести успiшний бізнес – складна здатнiсть, вивченням якої займаються психологи, соцiологи, економісти.

Отже, інвестиції до організаційно-підприємницького капіталу – це сукупність витрат (фінансових, розумових, часу тощо), пов’язаних з відвідуванням тренінгів, семінарів, курсів ораторського мистецтва, участь у відповідних проектах щодо формування та розвитку економічного мислення, підприємницьких здібностей та навичок.

7. Інвестиції у соціальну мобільність – це сукупність витрат (фінансових, розумових, часу тощо) на мiграцію і пошук економiчно значимої iнформації, що сприяє перемiщенню робочої сили на пiдприємства і в регiони, де праця краще оплачується, тобто туди, де людський капiтал використовується продуктивніше, а цiна за його послуги вища [4].

8. Інвестиції в інформаційну культуру. Основою iнформаційної культури є знання про iнформаційне середовище, закони його функцiонування, умiння орієнтуватися в інформацiйних потоках. Iнформаційна культура вносить якiсно нові риси до складу життя людини, призводить до змiн багатьох соціально-економiчних, полiтичних і духовних уявлень. На даний час інформацiйна культура є ще показником не загальної, а, радше, професiйної культури, але у майбутньому повинна стати важливим чинником розвитку кожного індивiда.

Отже, iнвестиції в інформацiйну культуру – це сукупнiсть витрат (фiнансових, розумових, часу тощо), пов’язаних з пошуком необхiдної iнформації (наприклад, економічно значущої iнформації про цiни і заробiток), аналiзом, систематизацією, причому інформаційну культуру складає інформація із різних сфер людської діяльності.

9. Інвестиції у фундаментальні наукові розробки. До інвестицiй у людський капітал деякі вченi відносять і витрати на фундаментальнi наукові розробки. Адже в процесi розвитку науки не лише створюються iнтелектуальні новації, на основі яких потiм формуються нові технологiї виробництва і спо­соби споживання, а й вiдбувається перетворення самих людей як суб’єктiв господарювання, бо саме вони внаслiдок цього стають носiями нових здiбностей і потреб. Наука перетворюється на своєрiдний генератор людського капiталу [4].

Отже, інвестиції у фундаментальнi наукові розробки – це сукупність витрат (фінансових, розумових, часу тощо), пов’язаних з проведенням фундаментальних наукових дослiджень з найважливiших проблем науково-технічного, соціально-економiчного, суспільно-політичного, людського потенцiалу для забезпечення конкурентоспроможностi України у світі та сталого розвитку суспiльства й держави; розвитком найважливiших для держави напрямiв досліджень, у тому числі в інтересах нацiональної безпеки та оборони; оновленням матерiально-технічної та технологiчної бази наукових установ тощо.

Деякі автори [6, с. 98] окремо виділяють серед видів інвестицій в людський капітал витрати на екологію та здоровий спосіб життя, а також культуру і дозвілля. Ми поділяємо цю точку зору, оскільки ці активи мають прямий вплив на формування чи відтворення людського капіталу, залежать від людини (наприклад, дозвілля, здоровий спосіб життя) чи не залежать від людини (наприклад, екологія, яка склалася у місці народження чи проживання людини). Хоча потрібно зазначити, що стан навколишнього середовища напряму залежить від людини, від раціональної чи нераціональної її діяльності. Але вважаємо за доцільне віднести ці види інвестицій до витрат у культурно-моральний розвиток.

В ринкових умовах складною є проблема прийняття рішення про інвестування. Інвестори будуть вкладати кошти тільки у випадку впевненості мінімального ризику від проекту і достатньо високого рівня окуп­ності. Величини доходів та інвестицій в різні категорії персоналу повинна прогнозуватися з врахуванням ком­пенсації найбільш ймовірного ризику. Співставлення величин терміну окупності і рівня рентабельності інвестицій в різні категорії персоналу дозволяє точніше визначати об’єкти пріоритетного інвестування [7].

Для визначення ефективності інвестицій у людський капітал економісти звертаються до техніки аналізу «витрати-вигоди». Суть його полягає у тому, що оцінка ефективності витрачених ресурсів на рівні суспільства чи індивіда передбачає порівняння витрат і вигід. Вигоди для індивіда – це приріст доходів у майбутньому, а для суспільства – економічне зростання і підвищення добробуту населення [8].

Інвестування в людський капітал передбачає переслідування для інвестора вигод для себе безпосередньо, та для третіх осіб. Так, для працівників – це: підвищення рівня доходiв; задоволення від роботи; поліпшення умов працi; зростання самоповаги; полiпшення якості життя.

Для працедавця – це: підвищення продуктивності праці; скорочення втрат робочого часу і зростання ефективності виробництва, що зрештою, сприяє підвищенню конкурентоспроможності.

Для держави – це: підвищення добробуту громадян; зростання валового доходу; підвищення економічної активності громадян [9, с. 343].

За умови комплексного, обґрунтованого, одночасного та своєчасного здійснення різних видів інвестицій у людський капітал можна досягнути найбільшого синергетичного ефекту.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Виходячи з вищенаведеного, людський капітал має певний ряд особливостей, які потрібно враховувати при використанні даного виду капіталу та формуванні стратегічних перспектив його розвитку, а саме:

– людський капітал є основною цінністю суспільства, а також визначальним фактором економічного розвитку;

– формування людського капіталу потребує значних витрат усіх видів ресурсів, як матеріальних, так і не матеріальних;

– людський капітал має накопичувальний характер;

– як і будь-який інший вид капіталу, людський капітал може змінювати свої економічні та фізичні властивості;

– людський капітал є невід’ємним від його носія, який також повністю контролює його використання [10].

На думку автора, серед особливостей людського капiталу значне місце слід вiднести ризикованому характеру даного капiталу у порівнянні з іншими видами капiталу (наприклад, фізичним), оскільки невiдомо, чи зможе людина окупити витрати, наприклад, на отримання додаткової освiти, чи зможе вона використати цi знання.

Вiдповідно до даних особливостей, стає зрозумiлим, що для подальшого iснування та функцiонування, людський капiтал потребує залучення інвестицій. Саме iнвестування дає можливiсть постійного розвитку, модернiзації, відповідно до рiвня сучасного стану розвитку суспiльства, а також формування перспективних напрямiв подальшого iснування.

 

Література.

1. Квитка А. Особенности воспроизводства человеческого капитала в трансформационной экономике / А. Квитка // Бизнесинформ. – № 11. – 2009. – С. 127–129.

2. Макконелл К. Р., Брю Л. С. Экономикс. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.alleng.ru/d/econ/econ007.htm

3. Добрынин А. Н., Дятлов Н. Е. Человеческий капитал. – М. : Издательство «Экзамен», 2002.

4. Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. Управління трудовим потенціалом. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://buklib.net/books/31309/

5. Марцінковська О. Людський капітал та шляхи його відтворення / О. Марцінковська, О. Легкий // Економічний аналіз. – 2010. – Випуск 7. – С. 310–312.

6. Крисанова Т. Н. Загальна модель аналізу вигід і витрат при інвестиціях в людський капітал / Т. Н. Крисанова // Харків: Фенікс, 2001. – 298 с.

7. Кобилянко Т. В., Кошулаб Н. В. Інвестиції в людській капітал: основні особливості, проблеми та перспективи розвитку. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://worldukraine.abwo.biz/?p=1746

8. Бриндзя І. М., Река Г. В., Семеряк Ю. А. Людський капітал – основна складова інтелектуального капіталу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=25660

9. Танасійчук Ю. В. Теоретичні аспекти інвестування в людський капітал / Ю. В. Танасійчук // Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2012. Вип. 81(2). – С. 342–348.

10. Змієнко М. О. Інвестування людського капіталу: сутність, значення та види. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.confcontact.com/20101008/8_zmienko.htm

 

References.

1. Kvitka A. (2009) “Features of reproduction of the human capital in the transformational economy”, Biznesinform, vol. 11, pp. 127–129.

2. McConnell K.R., Brue L.S. “Economics”, [Online], available at: http://www.alleng.ru/d/econ/econ007.htm

3. Dobrunin A.N., Djatlov N.E. (2002) “Human capital”, Izdatel'stvo “Jekzamen”.

4. Vasilchenko, V.S., Grinenko, A.M., Grishnova, O.A. and Kerb, L.P. “Management of work potential”, [Online], available at: http://buklib.net/books/31309/

5. Marcinkovska, O. and Legkiy, O. (2010) “Human capital and ways to reproduction”, Ekonomichnyj analiz, vol. 7, pp. 310–312.

6. Krisanova T.N. (2001) “The general model analysis of benefits and costs of investing in human capital”, Kharkiv: Feniks, p. 298.

7. Kobuljanko, T.V. and Koshylab, N.V. “Investing in human capital: the main characteristics, problems and development prospects”, [Online], available at: http://worldukraine.abwo.biz/?p=1746

8. Brundzya, I.M., Reka, G.V. and Semerjak Yu.A. Human capital - the main component of intellectual capital”, [Online], available at: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=25660

9. Tanasiuchyk Yu.V. “Theoretical aspects of investing in human capital”, Zbirnyk naukovykh prats' Umans'koho natsional'noho universytetu sadivnytstva [Proceedings of Uman National University of Horticulture], National University of Horticulture, Uman, Ukraine, vol. 81(2), pp. 342–348.

10. Zmienko M.O. “Human capital investment: the nature, significance and types”, [Online], available at: http://www.confcontact.com/20101008/8_zmienko.htm

 

Стаття надійшла до редакції 20.10.2015 р.