English • На русском
Електронний журнал «Ефективна економіка» включено до переліку наукових фахових видань України з питань економіки (Категорія «Б», Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.07.2019 № 975)
English • На русском
Електронний журнал «Ефективна економіка» включено до переліку наукових фахових видань України з питань економіки (Категорія «Б», Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.07.2019 № 975)
Ефективна економіка № 8, 2015
УДК 330.3
А. О. Татарульєва,
здобувач кафедри економіки, організації та управління підприємствами,
ДВНЗ «Криворізький національний університет», м. Кривий Ріг
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЛУЧЕННЯ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ У ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
A. O. Tatarulyeva,
External PhD student, Department of Economics, Organization and Management of Enterprises,
SHEE «Kryvyi Rih National University», Kryvyi Rih
METHODOLOGICAL APPROACHES TO EFFECTIVE SYSTEM FORMATION OF STATE REGULATION OF RAISING FOREIGN DIRECT INVESTMENT FOR TECHNICAL ASSISTANCE IN METALLURGICAL INDUSTRY OF UKRAINE
Для активізації залучення прямих іноземних інвестицій у технічне забезпечення металургійної галузі України буде доцільним законодавче закріплення інвестиційних стимулів у вигляді податкових пільг при виконанні інвестором вимог щодо обсягу інвестицій, терміну дії проекту, створення нових робочих місць.
Визначено вплив інвестиційного клімату на приплив іноземних інвестицій в металургійну галузь України.
Автором відмічена стимулююча роль внутрішніх інвестицій по відношенню до іноземних.
Вищеперелічені заходи як інституційні, так і економічні дозволять посилити економічний розвиток України шляхом зменшення надходження псевдоефективних інвестицій та інтенсифікації припливу ефективних іноземних інвестицій. Проте можемо констатувати, що за допомогою ефективного іноземного інвестування можливим є досягнення модернізації та інтенсифікації розвитку підприємств металургійної галузі.
Legislative strengthening of investment incentives in the form of tax benefits in case investors are carrying out the requirements on investments volume, their effective duration, new job formation will make economic sense for enhancing foreign direct investment for technical assistance in metallurgical industry of Ukraine.
The effect of the investment climate on foreign investment inflow into metallurgical industry of Ukraine is determined.
The author noted stimulating role of domestic investment as against foreign ones.
The measures named supra of both institutional and economic, will strengthen Ukraine's economic development by reducing the flow of pseudo effective investments and intensification effective inflow of foreign investment. However, we can state that through effective foreign investment it is possible to achieve modernization and intensification of metallurgical industry.
Ключові слова: пряме іноземне інвестування, Центрально-Східна Європа, псевдоефективні інвестиції, міжнародна інвестиційна позиція, металургійна галузь.
Keywords: foreign direct investment, Central Eastern Europe, pseudo effective investment, international investment position, steel industry.
Постановка проблеми. Активізація інвестиційної діяльності є важливою передумовою економічного зростання. В сучасних умовах інвестиції відіграють важливу роль як засіб виходу з економічної кризи, оскільки сприяють структурним зрушенням в економіці, забезпеченню технічного і технологічного прогресу, підвищенню якісних показників господарської діяльності. Уряд до ключових завдань, згідно державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 рр., відносить якнайширше залучення інвестиційних капіталів, які стануть джерелом нових знань, технологій і принципів управління, підвищення зайнятості [3].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні та прикладні аспекти державного регулювання залучення прямих іноземних інвестицій розглядали у своїх працях такі вчені, як: А. Анісімова, Є. Афанасьєв, Ю. Бажало, І. Бланк, Т. Васильців, М. Герасимчук,. Дорогунцов, І. Д'яконова, В. Ковальов, Т. Коупленд, О. Моліна, В. Шевчук та ін.
Разом із тим, незважаючи на величину та значимість наукових досліджень, присвячених цій проблемі, окремі питання державного регулювання залучення прямих іноземних інвестицій у технічне забезпечення металургійної галузі України залишаються недостатньо вивченими й потребують подальшого дослідження.
Метою статті є дослідження методичними підходами до формування ефективної системи державного регулювання залучення прямих іноземних інвестицій у технічне забезпечення металургійної галузі України.
Виклад основного матеріалу. При надходженні прямих іноземних інвестицій важливу роль відіграє організаційно-економічний механізм регулювання припливу іноземних фінансових ресурсів для забезпечення стабільного економічного розвитку галузі. Під цим механізмом ми розуміємо сукупність організаційних, економічних, правових, грошово-кредитних державних заходів, які активно впливають на процес та якість залучення іноземних інвестицій в металургійну галузь. На рис. 1 наведена структурна схема організаційно-економічного механізму регулювання залучення прямих іноземних інвестицій в металургійну галузь України.
Рис. 1. Структурна схема
організаційно-економічного механізму
регулювання залучення прямих
іноземних інвестицій в металургійну галузь України
Сама структура механізму складається із декількох підсистем: організаційної, законодавчої та економічної. До організаційної підсистеми відносяться інституції, які керують надходженням прямих іноземних інвестицій: Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України, Міністерство економіки, Міністерство фінансів. Законодавча підсистема представлена законами та нормативними актами, які регулюють надходження іноземних інвестицій: “Про режим іноземного інвестування”, “Про інвестиційну діяльність”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про зовнішньоекономічну діяльність”, Господарським кодексом, а також іншими нормативно-правовими документами. До економічної підсистеми можемо віднести макроекономічне середовище: ставки оподаткування, пільги, дотації. Враховуючи діяльність цих підсистем сукупність інструментів забезпечення соціально-економічного розвитку при надходженні іноземних інвестицій можна поділити на дві категорії: адміністративні та економічні.
Таким чином, згідно цієї класифікації, пропоновані заходи задля посилення економічного розвитку металургійної галузі містять таку послідовність: пропозиції щодо удосконалення законодавства; застосування податкових важелів; використання зваженої монетарної політики; оновлення роботи СЕЗ/ВЕЗ; реформування діяльності Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами.
Методом, що дозволить мінімізувати приплив псевдоефективних інвестицій, є зобов’язання щодо стабільності законодавства. Такі зобов’язання, щодо стабільності законодавчого поля формують впевненість інвестора в збереженні сприятливих умов для функціонування його інвестицій, навіть якщо відбудуться негативні зміни в політиці і законодавстві. В такому випадку відбуватиметься компенсування інвесторам втрат, яких вони можуть зазнати.
Дані зобов’язання можуть бути забезпечені за рахунок:
– національного законодавства, що буде стосуватися всіх інвесторів чи окремих категорій;
– угод, що укладені між державою та інвестором, в яких стабілізаційні моменти прописані лише щодо визначеного інвестора.
Ефективність зобов’язань щодо стабілізації не є однозначною. З однієї сторони, вони збільшують стабільність і передбачуваність умов роботи інвестора і таким чином стимулюють залучення інвестицій у довгострокові та середньострокові проекти. З іншої сторони, стабілізаційні зобов’язання становлять ризик для реалізації суверенних прав держави-акцептора інвестицій щодо управління економікою і запровадженню законодавчих і регулюючих заходів.
У Законі України “Про режим іноземного інвестування” у статті 10 [4] прописана компенсація збитків іноземним інвесторам, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиціями, відповідно до законодавства України. Збитки повинні бути відшкодовані на основі поточних ринкових цін та/або обґрунтованої оцінки, підтверджених аудитором чи аудиторською фірмою. Компенсація, що виплачується іноземному інвестору, визначається на час фактичного здійснення рішення про відшкодування збитків.
Україні при здійсненні реформ щодо приваблення іноземного капіталу в металургійну галузь України варто звернутися до міжнародного досвіду адресного підходу до пошуку та залучення іноземних інвестицій чи до політики таргетування. Політика таргетування відноситься до проактивних методів стимулювання інвестицій і полягає у ретельному та спланованому аналізі компаній, що є потенційними інвесторами для країни-реципієнта. Таргетування – техніка залучення інвестицій, яка покликана покращити їхню якість. Методика полягає у дослідженні стратегічних пріоритетів та мотивів підприємств у тих галузях, що володіють перспективами розвитку. До таких галузей відноситься металургійна. Політика таргетування інвестицій дає переваги в умовах загостреної конкуренції за інвестиції та слугує важливим інструментом для досягнення пріоритетних завдань в країні.
Слушним є розпорядження кабінету міністрів України про затвердження переліку пріоритетних галузей економіки, у які варто залучати іноземні інвестиції [9]. Також здійснюється акцент на необхідності забезпечення високої динаміки промислового зростання при одночасній модифікації джерел його конкурентоспроможності, технологічному оновленні виробничої бази, що пов'язується з інноваційною діяльністю [8, с. 70].
До методів, якими варто залучати ефективні інвестиції можна віднести надання державної допомоги суб’єктам господарювання, що може полягати у зниження ставок оподаткування, дотації за новостворені робочі місця, дотації за навчання персоналу. Надання допомоги при інвестуванні галузей, що є важливими для економічного розвитку держави, практикує Угорщина, Чехія, Польща. Доцільним для України видається використання досвіду Угорщини та Чехії та встановлення мінімального розміру інвестицій задля отримання державної допомоги. Мінімальна тривалість інвестиційного проекту повинна становити 4-5 років, що дозволить отримати економічні та соціально значимі результати для регіону здійснення проекту. Подібні положення прописані у законі України “Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць” [5]. Однак обсяги інвестиційних проектів, при яких надаються пільги, залежать від розміру підприємства. На нашу думку, доцільніше надавати пільги зважаючи на галузі (реальний сектор, сфера послуг тощо), що дозволить посилити ефективний вплив на конкурентоспроможність металургійної галузі. Також можливим виглядає заборона на репатріацію прибутків від інвестованого псевдоефективного капіталу терміном на 3 роки, що дозволить скоротити його обсяги в Україні.
Подібні законодавчі обмеження існують в Аргентині, Чилі, Коста-Риці.
В цих країнах забороняється вивезення інвестованого капіталу протягом трьох років від початку інвестування. Найбільш дієвий інструментарій спостерігається в Чилі, де застава за всіма іноземними інвестиціями. включаючи кредити, не повертається протягом одного року. Даний інструмент можна прирівняти до податку на приплив капіталу. Цей податок найбільш високий саме для короткострокових інвестицій (менше одного року). В то же час, Перу гарантує вільну репатріацію прибутків після сплати податків, але обмежує цей обсяг 20% від загального обсягу вкладеного капіталу.
Податкові пільги можна запровадити при здійсненні інвестором проекту, що має на меті створення нових виробничих потужностей, тобто при здійсненні інвестування в технічне забезпечення металургійної галузі. У такому випадку можна порекомендувати зниження ставки оподаткування прибутків підприємств на половину. Задля отримання пільг, що надаються при створенні нових робочих місць інвестор зобов’язаний створити 300 робочих місць у рамках інвестиційного проекту, 150 робочих місць – у менш розвинених регіонах, 20 – на слаборозвинених територіях.
Окремі дослідники вважають, що податкові стимули не здійснюють вагомого впливу на залучення прямих іноземних інвестицій [2]. Подальші дослідження [1] виявили відсутність трансформації припливу прямих іноземних інвестицій, що залучається за допомогою податкових ставок, в економічне зростання. Дана тенденція засвідчує приваблення не “грінфілд” інвестицій, а іноземних фінансових ресурсів, які зацікавлені в отриманні права власності. Можна відмітити, що податкові стимули, особливо преференційне отримання податкових знижок, відіграють роль замінника інвестиційного клімату у тих країнах, де формування ринкового середовища остаточно не завершилося.
Окрім вищенаведених методів збільшення припливу прямих іноземних інвестицій у технічне забезпечення металургійної галузі України варто звернути увагу на інвестиційний клімат країни. Україна не використовує ефективно потенційні можливості зростання інвестиційних потоків з економічно розвинених країн, що формує загрозу для стабільного соціально-економічного розвитку. Основним фактором, що перешкоджає припливу інвестицій є несприятливий інвестиційний клімат.
Інвестиційний клімат здійснює вагомий вплив на приплив іноземних інвестицій в металургійну галузь України, оскільки він представляє характеристику політичного, соціального, економічного становища в країні, зокрема державну політику щодо іноземних інвестицій, традиції дотримання міжнародних угод, схильність до націоналізації іноземної власності, участь в системі міжнародних договорів, сталість державних інституцій і спадковість політичної влади, прагматичність економічної політики держави, ефективність роботи державного апарату [7, с. 173].
Поліпшення інвестиційного клімату в Україні пов’язують, насамперед, з підвищенням рівня політичної стабільності. Також важливою складовою є підвищення стабільності законодавчого поля. До чинників, які мали негативний вплив можна віднести відсутність системного підходу до змін у законодавстві, проведення судової реформи, яка не породжує єдність судової практики та призводить до правових протиріч, низька якість законів, що забезпечують захист прав інвесторів та права на інтелектуальну власність. В економічному аспекті зростання швидкості процесів трансформації економіки зумовлює покращення інвестиційного клімату. Особливу роль відіграє фінансова інфраструктура, оскільки завдяки їй встановлюється контакт між інвестором та іншими фінансовими організаціями (банками, страховими компаніями, пенсійними фондами), а також консалтинговими та юридичними компаніями.
Передумовою ефективного використання переваг фінансової глобалізації для країн з нестабільними фінансовими ринками є якість регулювання цих ринків (зокрема, саме слабка система регулювання була однією з основних причин кризи 2008 р.) та забезпечення розкриття належної інформації. Загалом, метою державної політики, спрямованої на регулювання інвестиційного процесу, має бути не тільки залучення інвестицій, а й активізація підприємницької діяльності, стабілізація фінансового ринку і зростання доходів населення. Однак на даному етапі механізм ефективного використання фінансових ресурсів не створено, а грошово-кредитній політиці в Україні властива певна спрямованість на розв’язання внутрішніх проблем фінансового ринку. Це пояснюється тим, що у центрі уваги цієї політики була стабілізація курсу національної валюти і збільшення привабливості ринку державних цінних паперів для іноземних інвесторів, внаслідок чого фінансово-кредитна політика держави часто була відірваною від реального сектора економіки. Таким чином відбувається активне інвестування банківського сектору, що пов’язано із низькою привабливістю реального сектора. Потенційних інвесторів приваблює вкладання коштів у набагато дохідніші, надійніші та ліквідніші фінансові активи, зокрема в цінні папери. Для виходу із такої ситуації доцільним видається усунення штучних переваг фінансового сектору перед реальним за допомогою зваженої кредитної і процентної політики.
Також можемо відмітити стимулюючу роль внутрішніх інвестицій по відношенню до іноземних. Іноземні інвестиції активно надходять у ті галузі, де інтенсивно функціонують національні інвестиції, що дозволяє забезпечувати швидке зростання економіки, динамічне вдосконалення інфраструктури. Таким чином, внутрішні інвестиції слугують каталізатором припливу іноземних інвестицій, демонструючи можливість одержання прибутків. Отож, якщо держава створить сприятливі умови для діяльності внутрішніх інвестицій, то це дозволить привабити й іноземних інвесторів в металургійну галузь України.
Ще одним можливим варіантом приваблення іноземних інвестицій є відновлення функціонування СЕЗ/ВЕЗ. Однак можна виявити декілька дискусійних положень. Для того щоб СЕЗ/ВЕЗ була привабливою для ефективних іноземних інвестицій необхідною є, в першу чергу, розвинена інфраструктура, починаючи від автомобільних шляхів, закінчуючи високошвидкісним Інтернетом. Орієнтацію вітчизняних СЕЗ/ВЕЗ на залучення будь-яких інвестицій – без чіткого акцентування доцільності залучення саме технологічних компаній – слугує не менш переконливим негативним прикладом [10]. Доцільним та ефективним буде відновлення СЕЗ/ВЕЗ в тому випадку, якщо відбуватиметься залучення технологічних експортно-орієнтованих компаній на ці території. Розміщення технологічного виробництва дозволить посилити сприятливий ефект пільгового оподаткування СЕЗ/ВЕЗ. Як ще один вихід, можемо запропонувати переорієнтувати приплив інвестицій на розвиток промисловості через запровадження “промислових майданчиків”: територій із створеною інфраструктурою та підведеними комунікаціями.
Жодна держава не може утриматися від використання вигод від інтеграції своєї економіки у світове господарство, альтернативним варіантом розвитку може бути економічний занепад. Однак використання вигод глобалізації припускає активний внесок кожної країни в мінімізацію пов’язаних із цим процесом ризиків. Йдеться про дисципліну макроекономічної політики для підтримки привабливого інвестиційного клімату для іноземних інвесторів. Хоча іноземні інвестиції мають важливе значення для економіки окремих держав, перетворення його в основне джерело фінансування може призвести до серйозних деструктивних наслідків. Основним фінансовим джерелом для економічного розвитку держави повинні бути внутрішні нагромадження. Тому стабільна фінансова система держави продовжує залишатися основним засобом для запобігання ринковим потрясінням національного й міжнародного характеру. Це повною мірою стосується не тільки країн, що розвиваються і країн із перехідною економікою, що усунули валютні обмеження і беруть уже безпосередню участь у процесі глобалізації, але і розвинутих держав. Ослаблення внутрішньої фінансової дисципліни, виникнення проблем макроекономічного характеру в цих країнах здійснюють деструктивний вплив на нього [6, c. 14].
Висновки. Отже, Україні при здійсненні реформ щодо приваблення іноземного капіталу в металургійну галузь України варто звернутися до міжнародного досвіду адресного підходу до пошуку та залучення іноземних інвестицій чи до політики таргетування. Для активізації залучення прямих іноземних інвестицій у технічне забезпечення металургійної галузі України буде доцільним законодавче закріплення інвестиційних стимулів у вигляді податкових пільг при виконанні інвестором вимог щодо обсягу інвестицій, терміну дії проекту, створення нових робочих місць.
Визначено вплив інвестиційного клімату на приплив іноземних інвестицій в металургійну галузь України. Автором відмічена стимулююча роль внутрішніх інвестицій по відношенню до іноземних.
Вищеперелічені заходи як інституційні, так і економічні дозволять посилити економічний розвиток України шляхом зменшення надходження псевдоефективних інвестицій та інтенсифікації припливу ефективних іноземних інвестицій. Проте можемо констатувати, що за допомогою ефективного іноземного інвестування можливим є досягнення модернізації та інтенсифікації розвитку підприємств металургійної галузі.
Література.
1. Klemm A. Empirical Evidence on the Effects of Tax Incentives / A. Klemm, S. V. Parys // IMF Working Paper – 2009. – WP/09/136, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imf. org/external/pubs /ft/wp/2009/ wp09136.pdf.
References.
1. Klemm A. Empirical Evidence on the Effects of Tax Incentives / A. Klemm, S. V. Parys // IMF Working Paper – 2009. – WP/09/136, [Online], available at: http://www.imf. org/external/pubs /ft/wp/2009/ wp09136.pdf.
2. Rondinelli D. Do Government Incentives Attract Attract and Retain International Investment/ D. Rondinelli, W. Brupit // Policy Sciences. – 2000. – #33. – P.181-205.
3. Derzhavna prohrama aktyvizatsii rozvytku ekonomiky na 2013-2014 rr. [Online], available at: http://www.me.gov.ua /control/uk/ publish/ article?art_id=197032&cat_id=197031.
4. The Verkhovna Rada of Ukraine, The Law of Ukraine "On Foreign Investment", [Online], available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%D1%80?test=XX7MfyrCSgkyWOTIZiA6KoxLHI4eos80msh8Ie6.
5. The Verkhovna Rada of Ukraine, The Law of Ukraine "On stimulation of investment in priority sectors of the economy to create new jobs", [Online], available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws /show/5205-17.
6. Kovbasiuk, Yu. V. (2005), "Economic policy of Ukraine's cooperation with international financial organizations", Ph.D. Thesis, 25.00.02 "governance arrangements", Kyiv, Ukraine, p. 27.
7. Mokii, A. (1996), Rehionalno-sektoralna model zovnishnoekonomichnoi intehratsii: peredumovy i stratehiia realizatsii [Regional-sectoral integration of foreign models: background and strategy implementation], Kooposvita, Lviv, Ukraine, p. 346.
8. Annual Message of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine (2012), "On the internal and external situation of Ukraine in 2012", NISD, Kyiv, Ukraine, p. 256.
9. Cabinet of Ministers of Ukraine (2013), “On the list of priority economic sectors", [Online], available at: http://http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/843-2013-%D1%80/paran7#n7.
10. Shevchuk, V. and Cherkas, N. "Features Renaissance domestic SEZ / FEZ on investment and innovation base in Ukraine", [Online], available at: // http://mev.lac.lviv.ua/downloads/vyklad /cher-kas/ Shevchuk-07-6SEZ.pdf.
Стаття надійшла до редакції 19.08.2015 р.