EnglishНа русском

Ефективна економіка № 10, 2016

УДК 657

 

Т. В. Голобородько,

асистент кафедри обліку, оподаткування, публічного управління та адміністрування,

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

 

ВИКОРИСТАННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

 

T. V. Holoborodko,

Teaching Assistant at the Department of Accounting, Taxation, Management and Public Administration

SHEE «Kryvyi Rih National University»

 

THE USE OF INTERNATIONAL FINANCIAL REPORTING STANDARDS IN FOREIGN COUNTRIES

 

Метою статті є дослідження використання Міжнародних стандартів фінансової звітності у зарубіжних країнах. У статті визначено складові Міжнародних стандартів фінансової звітності, елементи фінансових звітів. Розглянуто переваги ведення обліку та складання фінансової звітності за міжнародними стандартами, основною з яких є розширення можливостей доступу до міжнародних ринків капіталу. Визначено перелік країн, що застосовують Міжнародні стандарти фінансової звітності, затвердивши їх на законодавчому рівні. Розглянуто склад обов’язкових форм фінансової звітності у зарубіжних країнах. Досліджено етапи впровадження Міжнародних стандартів обліку та звітності в Україні.

 

The purpose of the article is to study the use of International Financial Reporting Standards (IFRS) in foreign countries. The components of International Financial Reporting Standards, the elements of financial statements are defined in the article. The advantages of accounting and financial reporting according to international standards, the basis of which is the empowerment of access to international capital markets are considered. The list of countries that legally use International Financial Reporting Standards is identified. The components of the required financial reporting forms in foreign countries are analyzed. The stages of implementation of international accounting and reporting standards in Ukraine are examined.

 

Ключові слова: бухгалтерський облік, фінансова звітність, Міжнародні стандарти фінансової звітності, національні стандарти обліку, фінансова звітність у зарубіжних країнах.

 

Keywords: accounting, financial reporting, IFRS, national accounting standards, the financial statements of foreign countries.

 

 

Постановка проблеми. Фінансова звітність підприємств різних країн має певні відмінності, зумовлені соціальними, економічними та політичними чинниками. Відмінності у підходах до змісту фінансових звітів значно ускладнювали аналіз інформації та прийняття рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі, транснаціональних корпорацій, глобалізації фінансових ринків [10, с. 148]. Саме тому більшість країн використовують Міжнародні стандарти фінансової звітності та затвердили їх на законодавчому рівні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням питання використання Міжнародних стандартів фінансової звітності займалось досить велика кількість науковців. Проте подальшого дослідження потребує визначення особливостей складання фінансової звітності за міжнародними стандартами у зарубіжних країнах. В процесі написання роботи використовувались праці таких науковців, як: Корчак В. С. [2], Пасько О. В. [6], Піддубна К. С., Тимчина Л. І. [8], Ціцька Н. Є. [9], Шипіна С. Б. [10].

Метою статті є дослідження використання Міжнародних стандартів фінансової звітності у зарубіжних країнах.

Виклад основного матеріалу. У зв’язку з тим, що ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності ускладнювали аналіз інформації для прийняття рішень на міжнародному рівні, у 1973 році була створена спеціальна некомерційна організація – Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, функціонування якого здійснювалось на основі угоди професійних організацій бухгалтерів десяти країн: Австралії, Великобританії, Німеччини, Ірландії, Канади, Нідерландів, Мексики, США, Франції і Японії.

У 2000 р. Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку реструктурувано та перейменовано на Раду з міжнародних стандартів фінансової звітності, фінансування якої здійснюється за рахунок фінансової підтримки професійних організацій бухгалтерів, аудиторських та транснаціональних компаній, а також виручки від реалізації власних публікацій і розробок. Так, відповідно до [6] основним джерелом фінансування Фонду МСФЗ є добровільні внески.

Міжнародні стандарти фінансової зві́тності (МСФЗ; англ. IFRS – International Financial Reporting Standards) – стандарти, що затверджуються Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (англ. International Accounting Standard Board, скорочено IASB), розташована в Лондоні.

Цю систему стандартизації відносять до англо-саксонської традиції фінансового обліку. МСФЗ характеризуються як стандарти, що ґрунтуються на принципах (principles based standards), на відміну, наприклад, від прийнятої у США системи ГААП, яка визначається як стандарти, що ґрунтуються на правилах (rules based standards). Це означає, що стандартизація МСФЗ не ставить на меті деталізувати всі процедури та механізми фінансового обліку, в багатьох випадках віддаючи перевагу довірі до професійної самостійності бухгалтерів, які при вирішенні багатьох питань мають покладатися на службове сумління та особисті професійні судження [3].

Перший Міжнародний стандарт фінансової звітності (МСФЗ 1) було затверджено 19 червня 2003 р. Він поширюється на фінансову звітність, починаючи з 2004 р. Водночас стандарти, випущені до цього, зберігають свою колишню назву (МСБО) і будуть замінюватися МСФЗ поступово. МСФЗ включають у себе: 

- Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS); 

- Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS);

- Інтерпретації, розроблені Комітетом з інтерпретації міжнародних стандартів фінансової звітності (IFRIC) або раніше діючим Постійним Комітетом з інтерпретації (SIC) [9].

Для розуміння і практичного застосування стандартів важливе значення має Концептуальна основа фінансової звітності. Концептуальна основа фінансової звітності не є МСФЗ і, відповідно, не визначає стандарти для певної оцінки або розкриття інформації. Ніщо в Концептуальній основі фінансової звітності не спростовує жодного конкретного МСФЗ. Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності визнає, що в окремих випадках можливі суперечності між Концептуальною основою фінансової звітності та окремим МСФЗ. В разі наявності такої суперечності вимоги МСФЗ є домінуючими і переважають вимоги Концептуальної основи фінансової звітності. Але, оскільки Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності керуватиметься Концептуальною основою фінансової звітності при розробці майбутніх і при перегляді існуючих стандартів, кількість випадків виникнення суперечності між Концептуальною основою фінансової звітності та МСФЗ з часом зменшуватиметься [4].

Концептуальна основа охоплює: мету фінансових звітів; якісні характеристики, які визначають корисність інформації, наведеної у фінансових звітах; визначення, визнання та оцінку елементів, з яких складаються фінансові звіти; концепції капіталу та збереження капіталу [4].

Відповідно до МСФЗ [4] метою фінансової звітності є надання інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб’єкта господарювання, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.

Повний комплект фінансової звітності включає: звіт про фінансовий стан на кінець періоду; звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період; звіт про зміни у власному капіталі за період; звіт про рух грошових коштів за період; примітки, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення; порівняльну інформацію стосовно попереднього періоду; звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного попереднього періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності відповідно. Суб’єкт господарювання може використовувати інші назви для звітів, аніж ті, що використовуються у МСФЗ [4].

Відповідно до Концептуальної основи фінансової звітності [4], фінансові звіти відображають фінансові результати операцій та інших подій, об’єднуючи їх в основні класи згідно з економічними характеристиками. Ці основні класи мають назву «елементи фінансових звітів». Елементами, що безпосередньо пов’язані з визначенням фінансового стану в балансі, є активи, зобов’язання та власний капітал. Елементами, які безпосередньо пов’язані з оцінкою діяльності в звіті про прибутки та збитки, є доходи та витрати.

МСФЗ не є домінуючими над законодавчими актами будь-якої країни. Однак вони сприяють гармонізації та поліпшенню фінансової звітності для всіх країн. Вони можуть використовуватися в якості базових вимог різними країнами, які розробляють власні національні стандарти; в якості національних стандартів; різними суб’єктами підприємницької діяльності на вимогу відповідних органів (Світового банку, фондовими біржами, Європейської комісії тощо).

Практика свідчить, що ухвалення і дотримання МСФЗ забезпечує:

- зменшення ризику для кредиторів і інвесторів;

- зниження витрат кожної країни на розробку власних стандартів;

- поглиблення міжнародної кооперації у сфері бухгалтерського обліку;

- однозначне розуміння фінансової звітності і зростання довір’я до її показників у всьому світі [2].

Сьогодні МСФЗ обов'язкові для всіх суб'єктів господарської діяльності в 91 країні світу, для частини суб'єктів – в 6 країнах, дозволені до застосування поряд з національними стандартами – у 25 країнах. При цьому, в більшості країн звітність відповідно до МСФЗ зобов'язані готувати публічні компанії, цінні папери яких обертаються на відкритих торгах [1].

У табл. 1 наведено перелік країн, які складають звітність за міжнародними стандартами.

 

Таблиця 1.

Перелік країн, що застосовують Міжнародні стандарти фінансової звітності

Рік прийняття МСФЗ на законодавчому рівні

Країни

1981 рік

Кіпр

2002 рік

Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Таджикистан, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швеція

2004 рік

Азербайджан

2005 рік

Грузія, Туреччина

2006 рік

Канада та Південна Корея

2007 рік

Білорусь, Хорватія

2008 рік

Вірменія, Молдова, США

2009 рік

Японія

2010 рік

Індія, Туркменістан

2011 рік

Росія

Джерело: побудовано автором за матеріалами [7]

 

Введення МСФЗ в практику організації бухгалтерського обліку та при складанні фінансової звітності у різних країнах проходило у різні періоди та терміни. Більшість країн, що прийняли стандарти на законодавчому рівні, ввели їх в дію з 2005 року по 2007 рік. Введення міжнародних стандартів протягом 1 року здійснювалось у Киргизстані (2007 рік), у Білорусії (2008 рік), у Вірменії та Канаді (2011 рік), у Росії та Молдові (2012 рік).

Застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в європейських країнах здійснюється згідно з Регламентом Європейського Союзу від 19.07.2002 № 1606/2002. У ст. 4 Регламенту визначено обов’язковість складання консолідованої фінансової звітності відповідно до МСФЗ компаніями, що перебувають у лістингу. Іншим компаніям також дозволено застосовувати МСФЗ при складанні річної звітності [5, с. 10].

Застосування МСФЗ у розвинутих країнах представлено у табл. 2.

 

Таблиця 2.

Застосування МСФЗ у розвинутих країнах

Країна

Застосування МСФЗ

Великобританія

У Великобританії не було введено в дію закони, подібні до прийнятих в Австрії, Німеччині чи Фінляндії, які дають змогу використовувати МСФЗ для складання консолідованої звітності. Компанії Великобританії тривалий час продовжували керуватися британськими законами, включаючи Четверту і Сьому Директиви ЄС. Хоча у Великобританії стандарти фінансової звітності юридично не мали обов’язкового характеру, їх дотримання найчастіше вважалося необхідним для того, щоб фінансова звітність надавала прозору та достовірну інформацію і не містила викривлень. Таким чином, на практиці компанії додержувалися облікових стандартів. На перший погляд, стандарти Великобританії були доволі схожими на МСФЗ, однак існувало багато серйозних і менш суттєвих відмінностей, певні з яких наводилися наприкінці кожного британського стандарту. Тільки у 2002 р. Рада з фінансової звітності розпочала процес широкомасштабної конвергенції національних облікових стандартів із МСФЗ. Сьогодні у Великобританії публічні компанії зобов’язані складати звітність за міжнародними стандартами. Усім іншим компаніям, окрім благодійних організацій, також дозволено складати звітність за ними. Однак наявність одночасно двох типів фінансової звітності, як основаної, так і не основаної на МСФЗ, ускладнює порівняльний аналіз її показників.

Франція

У Франції МСФЗ та прийняті в США правила застосовувалися досить широко до середини 1990-х років. У 1998 р. був прийнятий закон, що дав змогу використовувати МСФЗ замість національних правил при складанні консолідованої звітності компаніями, акції яких котируються на біржах. Однак цей закон так і не набрав чинності. З тієї причини, що на кінець 1990-х років вимоги МСФЗ були жорсткішими, ніж національні стандарти, лише деякі ділові групи у Франції добровільно погодилися перейти на МСФЗ. У 2002 р. МСФЗ були ухвалені на законодавчому рівні. Відповідно до законодавства Франції нині МСФЗ є обов’язковими для застосування публічними компаніями та дозволені для використання іншими компаніями

Німеччина

У Німеччині, починаючи з 1993 р., цінні папери лише деяких великих компаній почали котируватися на біржах і стали застосовуватися МСФЗ або американські Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку для складання консолідованої звітності. У 1998 р. набув чинності закон, яким було офіційно задекларовано зазначені положення, і до 1999 р. переважна частина найбільших німецьких компаній скористалися цією можливістю. Починаючи з 2002 р., німецькі публічні компанії складають фінансову звітність за міжнародними стандартами, тоді як усі інші компанії – за національними стандартами бухгалтерського обліку. Незважаючи на це, їм дозволено також застосовувати міжнародні стандарти, що сприяє посиленню прозорості та підвищенню порівнюваності показників фінансової звітності не лише у Німеччині, але й серед компаній різних країн.

Японія

Орган з розроблення стандартів для приватного сектору – Рада зі стандартів фінансової звітності – був створений в Японії у 2001 р. унаслідок тенденцій до стандартизації та гармонізації національних правил ведення обліку та складання звітності відповідно до міжнародних вимог. Незважаючи на тривалий процес запровадження, нині Міжнародні стандарти фінансової звітності дозволені для використання лише публічними компаніями.

США

У вересні 2002 р. Фінансова рада зі стандартів фінансової звітності разом із Правлінням Комітету з міжнародних стандартів фінансової звітності оголосила про початок проекту конвергенції американських та міжнародних стандартів. У зв’язку з цим планується в майбутньому ліквідувати відмінності між GAAP та МСФЗ. У 2000 р. Комісія з цінних паперів і бірж США (КЦПБ) випустила довідковий документ, в якому розглядалося питання необхідності приймання звітів, складених відповідно до МСФЗ, від нерезидентів, особливо тих, акції яких котируються на біржах США. Жодного виваженого рішення оголошено не було. Однак КЦПБ підтримала Правління КМСФЗ, і було оголошено про намір здійснювати подальшу конвергенцію американських та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Нині Міжнародні стандарти фінансової звітності дозволені для використання американськими компаніями.

Джерело: побудовано автором за матеріалами [5, с. 13-16].

 

Перехід на ведення обліку за міжнародними стандартами не припиняє, а навпаки, прискорює розробку національних стандартів обліку. У них повинні бути розкриті особливості методики й техніки обліку національних об'єктів, але з урахуванням принципів, передбачених міжнародними стандартами [9, с. 183].

Аналіз практики складання фінансової звітності у зарубіжних країнах дав можливість зробити висновок, що на відміну від затверджених стандартів та відповідно форм фінансової звітності в Україні (Баланс (Звіт про фінансовий стан); Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід); Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом); Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом); Звіт про власний капітал; Примітки до фінансової звітності), у різних країнах структура форм звітності може відрізнятись навіть в межах однієї країни, маючи або розширений або спрощений вигляд.

Проте, до складу обов'язкових елементів фінансової звітності включають (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Склад обов’язкових форм фінансової звітності у зарубіжних країнах

Форма звітності

Країна

Баланс

Великобританія, Італія, Естонія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Росія, США, Франція, Швейцарія, Азербайджан, Ізраїль, Китай

Звіт про прибутки і збитки

Великобританія, Італія, Естонія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Росія, США, Франція, Швейцарія, Азербайджан, Ізраїль, Китай

Звіт про рух грошових коштів

Азербайджан, Великобританія, Італія, Польща, Португалія, Росія, США

Пояснювальна записка

Великобританія, Італія, Нідерланди, Португалія, Росія

Операційний звіт, звіт внутрішніх аудиторів, звіт президента компанії

Італія

звіт про рух (зміни) капіталу

Італія, Росія, Азербайджан

Звіт ради директорів

Італія, Польща, Нідерланди

Аудиторські висновки

Італія, Португалія, Росія, Ізраїль

Примітки до річного звіту

Естонія, Люксембург, Німеччина, Франція, Швейцарія, Азербайджан

Звіт про нерозподілений прибуток, звіт про акціонерний капітал

США

Консолідована звітність

Великобританія, Португалія

Звіт про розрахунок оподатковуваного прибутку, звіт про інфляційну індексацію, звіт про транспортні витрати, звіт про основні фонди і розрахунок амортизації

Ізраїль

Звіт про зміни у фінансовому становищі

Китай

Звіт директорів та аудиторів

Люксембург

Джерело: побудовано автором за матеріалами [10, с. 148].

 

Використання фінансових звітів, складених за міжнародними стандартами мають ряд переваг:

1. Об’єктивність, зіставність та відповідність потребам користувачів фінансових звітів, складених за міжнародними стандартами;

2. Задоволення потреб користувачів фінансової звітності;

3. Полегшення процесу гармонізації стандартів шляхом зі ставності і прозорості, незалежно від країни або галузі;

4. Сприяння підвищенню довіри і зрозумілості серед іноземних користувачів;

5. Доступ до міжнародних ринків капіталу [2].

Переваги застосування МСФЗ для різних категорій користувачів представлено в табл. 4.

 

Таблиця 4.

Переваги застосування МСФЗ для різних категорій користувачів [8]

Користувачі

Переваги застосування МСФЗ

Компанії

Підвищення якості інформації для прийняття рішень менеджерами; полегшення доступу до капіталу, в тому числі з іноземних джерел; зниження вартості капіталу.

Інвестори

Підвищення якості інформації для прийняття рішень; зміцнення довіри до поданої інформації; краще розуміння ризиків і прибутковості.

Державні діячі

Зміцнення ринку капіталу й підвищення його привабливості; полегшення доступу до світових ринків капіталу.

Національні органи регулювання

Зміцнення нагляду й правозастосування органами регулювання; підвищення стандартів розкриття фінансової інформації; більш широкі можливості щодо залучення й моніторингу лістингу іноземних компаній.

Інші заціплені особи

Підвищення довіри й поліпшення економічних перспектив для бухгалтерської та аудиторської професій; поліпшення звітності за новими та іншими аспектами бізнесу.

 

Розглядаючи питання складання фінансової звітності у зарубіжних країнах, автор вважає доцільним також відобразити етапи впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні (рис. 1). Як показує досвід, Україна обрала шлях розробки національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (НП(С)БО), які ґрунтуються на основних концепціях МСФЗ [9, с. 183].

 

Рис. 1. Етапи впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні

Джерело: побудовано автором за матеріалами [9]

 

Таким чином, Законом від 12.05.2011 р. №3332-VI «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що Міжнародні стандарти фінансової звітності з 1 січня 2012 року для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності обов’язково застосовують публічні акціонерні товариства, банки, страхові компанії та добровільно – інші підприємства (суб’єкти господарювання, крім бюджетних установ), які самостійно визначили доцільність застосування міжнародних стандартів; з 1 січня 2013 року – усі компанії, наступних видів діяльності: надання фінансових послуг та недержавне пенсійне забезпечення, а з 1 січня 2014 року – компанії, що надають допоміжні послуги у сфері фінансового посередництва та страхування.

Текст Міжнародних стандартів фінансової звітності, включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та Тлумачення, виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та Концептуальна основа фінансової звітності зі змінами станом на 1 січня 2015 року опубліковано на сайті Міністерства фінансів України [4].

Висновки. Проведений аналіз використання Міжнародних стандартів фінансової звітності у зарубіжних країнах дав можливість зробити висновок, що усі країни, що входять до ЄС затвердили МСФЗ на законодавчому рівні. Розглянуті переваги ведення обліку та складання фінансової звітності за міжнародними стандартами свідчать про те, що основною з них є розширення можливостей доступу до міжнародних ринків капіталу.

 

Список літератури.

1. Впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності: Краща світова практика, українські реалії та досвід країн СНД [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://nabu.ua/upload/file/msfo.pdf– Назва з екрану.

2. Корчак В. С. Переваги складання фінансової звітності за міжнародними стандартами [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://konf.amsfo.com.ua/perevagi-skladannya-finansovoї-zvitnosti-za-mizhnarodnimi-standartami/. – Назва з екрану.

3. Міжнародні стандарти фінансової звітності (International Financial Reporting Standards) [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://buchuchet.uabs.sumdu.edu.ua/ua/component/zoo/item/mizhnarodni-standarty-finansovoi-zvitnosti-international-financial-reporting-standards. – Назва з екрану.

4. Міжнародні стандарти фінансової звітності. Концептуальна основа фінансової звітності [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/news/view/mizhnarodni-standarty-finansovoi-zvitnosti-versiia-perekladu-ukrainskoiu-movoiu---rik?category=bjudzhet. – Назва з екрану.

5. Нормативно-методичне забезпечення бухгалтерського обліку в умовах застосування міжнародних стандартів фінансової звітності / за заг. ред. Л. Г. Ловінської. – К. : ДННУ «Акад. фін. управління», 2013. − 294 с.

6. Пасько О.В. Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку як ключовий суб’єкт глобального управління в сфері обліку: проблема легітимності [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://magazine.faaf.org.ua/rada-z-mizhnarodnih-standartiv-buhgalterskogo-obliku-yak-klyuchoviy-sub-ekt-globalnogo-upravlinnya-v-sferi-obliku-problema-legitimnosti.html. – Назва з екрану.

7. Перелік країн, що застосовують МСФЗ [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://msfz.minfin.gov.ua/uk/IfrsOtherCountries/AboutIFRSInOtherCountries/Pages/ListCountriesUsingIFRS.aspx. – Назва з екрану.

8. Піддубна К.С., Тимчина Л.І. Впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.rusnauka.com/36_PWMN_2010/Economics/76294.doc.htm. – Назва з екрану.

9. Ціцька Н. Є. Етапи впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні [Електронний ресурс] / Н. Є. Ціцька // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. - 2014. - Вип. 46. - С. 182-185. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlca_ekon_2014_46_37.

10. Шипіна С. Б. Зарубіжний досвід розкриття інформації про фінансові результати у фінансовій звітності за МСФЗ [Електронний ресурс] / С. Б. Шипіна // Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. : Економічні науки. - 2016. - Вип. 17(4). - С. 147-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_en_2016_17(4)__38.

 

References.

1. Implementation of International Financial Reporting Standards: The best international practice, Ukrainian reality and experience of the CIS countries, [Online], available at:  http://nabu.ua/upload/file/msfo.pdf.

2. Korchak, V. S. "Advantages of the financial statements according to international standards", [Online], available at: http://konf.amsfo.com.ua/perevagi-skladannya-finansovoi-zvitnosti-za-mizhnarodnimi-standartami/.

3. International Financial Reporting Standards, [Online], available at: http://buchuchet.uabs.sumdu.edu.ua/ua/component/zoo/item/mizhnarodni-standarty-finansovoi-zvitnosti-international-financial-reporting-standards.

4. International Financial Reporting Standards. Financial reporting framework, [Online], available at: http://www.minfin.gov.ua/news/view/mizhnarodni-standarty-finansovoi-zvitnosti-versiia-perekladu-ukrainskoiu-movoiu---rik?category=bjudzhet.

5. Lovinska, L. H. (2013), Normatyvno-metodychne zabezpechennia bukhhalterskoho obliku v umovakh zastosuvannia mizhnarodnykh standartiv finansovoi zvitnosti [Regulatory and methodological support accounting in terms of the application of IFRS], DNNU «Akad. fin. upravlinnia», Kyiv, p. 294.

6. Pasko, O.V. "The International Accounting Standards as a key subject of global governance in the field of accounting: the problem of legitimacy", [Online], available at: http://magazine.faaf.org.ua/rada-z-mizhnarodnih-standartiv-buhgalterskogo-obliku-yak-klyuchoviy-sub-ekt-globalnogo-upravlinnya-v-sferi-obliku-problema-legitimnosti.html.

7. The list of countries that adopt IFRS, [Online], available at: http://msfz.minfin.gov.ua/uk/IfrsOtherCountries/AboutIFRSInOtherCountries/Pages/ListCountriesUsingIFRS.aspx.

8. Piddubna, K.S. and Tymchyna, L.I. "Implementation of IFRS in Ukraine", [Online], available at: http://www.rusnauka.com/36_PWMN_2010/Economics/76294.doc.htm.

9. Tsitska, N. Ye. (2014), "Stages of implementation of international standards of accounting and financial reporting in Ukraine", Visnyk Lvivskoi komertsiinoi akademii. Seriia ekonomichna, vol. 46, pp. 182-185, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlca_ekon_2014_46_37.

10. Shypina, S. B. (2016), "International Experience disclosure statement in IFRS financial statements", Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Ser.: Ekonomichni nauky, vol. 17(4), pp. 147-150, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_en_2016_17(4)__38.

 

Стаття надійшла до редакції 20.10.2016 р.