УДК 130.122:137.013.338

 

І. М. Зеліско,

д. е. н., професор,

Національний університет  біоресурсів і природокористування України

 

РОЛЬ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ В ДІЯЛЬНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ СУБ’ЄКТІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

 

I. Zelisko,

Doctor of Science (Economics), Professor,

National University of  Life and Environmental Sciences of Ukraine

 

ROLE OF FINANCIAL RESOURCES IN ECONOMIC SUBJECTS: THEORETICAL ASPECTS

 

Необхідність системного реформування економіки України, трансформаційні перетворення економічних і фінансових відносин, що відбуваються в суспільстві, потребують переосмислення розуміння економічної сутності та значення фінансових ресурсів в економічному просторі, їх ролі у процесах суспільного відтворення. Еволюція економічної категорії «фінансові ресурси» презентує залежність від концептуальних підходів до визначення ролі фінансів у економічній системі та їх місця у відтворювальному процесі. Для держави та економічного суб’єкту найважливішим індикатором його діяльності є позитивна результативність використання фінансових ресурсів. Через механізми формування, мобілізації, нагромадження, розподілу, перерозподілу і використання фінансових ресурсів реалізується фінансова політика на макро- та мікрофінансових рівнях. В свою чергу фінансова політика має на меті досягнення економічної мети функціонування економічних суб’єктів.

Фінансові ресурси є досить популярною економічною категорією, яка дуже часто застосовується в дослідженнях вчених. Для розкриття фінансових ресурсів як економічної категорії використовується значна кількість концепцій,  поглядів та підходів щодо їх сутності та значення.

За часів існування планової, адміністративно-командної економіки роль фінансів і грошових ресурсів зводилася до посередницької, а фінансові ресурси застосовувалися в процесі планування, регулювання, розподілу перерозподілу результатів відтворювальних процесів в суспільстві в якості рахункового фактору. Тобто фінансові ресурси надавали можливості оцінити матеріальні показники та виступали засобом розподілу та перерозподілу матеріальних благ, що створені в суспільстві в процесі відтворення.

Ринкові економічні перетворення, які відбувалися із набуттям незалежності в Україні стали значним поштовхом до світоглядних змін в науці, в тому числі в фінансовій теорії. У зв’язку із цим, фінансові ресурси набули нового сутнісного змісту та ролі в процесах суспільного відтворення за часів зародження нових економічних умов господарювання.

Суттєвими характеристиками фінансових ресурсів економічних суб’єктів є їх розуміння як економічних ресурсів, що забезпечують господарську діяльність та здатність погашати фінансові зобов’язання перед суб’єктами фінансових відносин, а також віддзеркалюють фінансовий результат відтворювального процесу. Ринкові умови господарювання характеризуються набуттям фінансовими ресурсами кардинально іншої ролі та значення у зв’язку із відірваністю їх руху від матеріально-речового відтворення.

 

Global transformation processes in all areas of social life, globalization principles of the world economy and European integration vector of development of the national economy necessitates systemic reform Ukraine's economy. Reformatting economic and financial relations in society is reflected in the dynamism of the financial basis of social reproduction that requires rethinking the nature and understanding of the economic importance of financial resources. Financial resources are the determining basis of the process of social reproduction and functioning of the state and the enterprises of any legal form and ownership.

The purpose of this article is to identify the relationship evolution of views on the nature and importance of the economic category “financial resources” and financial relations existing in society. Research object – a set of economic phenomena, processes and relationships that take place in the national economy. Subject of investigation – a set of theoretical and applied aspects of the formation and use of financial resources in the process of social reproduction. The methodological basis of research the dialectical method of knowledge of social and economic phenomena, systematic approach and research results of leading scientific economic schools. Applied logical and historical methods to track the evolution of views on the nature and economic substance of financial resources and the abstract - logical - for composite summarizing the results and drawing conclusions.

Evolutionary determinants of economic category “financial resources” should be considered in the context of understanding the concepts of “economic category”, “finance” and “resources”. We consider it appropriate to consider the financial resources of enterprises as money and other liquid current assets that accumulated and advances of their own borrowed and borrowed sources in the business enterprise to meet economic needs and interests of its owners and other stakeholders.

Analysis of evolutionary determinants of economic category “financial resources” in the context of understanding the concepts of “economic category”, “finance” and “resources” revealed dependence defined definitions of financial relations prevailing in society, economic status and level of development, the model of financial relations in society. Is found that the acquisition of financial resources radically different role and value of market economic conditions, due to the isolation of the movement of the material – the material reproduction, which leads to a financial crisis at the level of national economies and the scale of the global economy.

 

Ключові слова: економічна категорія, фінансові ресурси, ліквідність, суспільне відтворення, економічні відносини, фінансові відносини, фінансовий механізм.

 

Keywords: economic category, financial resources, liquidity, social reproduction, economic relations, financial relations, financial mechanism.

 

 

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Фінансові ресурси є важливою складовою системи пізнання економічних явищ та процесів і знаходяться у тісному зв’язку з економічним станом та рівнем розвитку економічних суб’єктів. Переформатування характеру фінансових відносин між економічними суб’єктами, державою, домогосподарствами, фінансовими інституціями приводить до заміщення традиційних економічних механізмів новими, краще адаптованими до трансформаційних економічних реалій.

Необхідність системного реформування економіки України, трансформаційні перетворення економічних і фінансових відносин, що відбуваються в суспільстві, потребують переосмислення розуміння економічної сутності та значення фінансових ресурсів в економічному просторі, їх ролі у процесах суспільного відтворення.

 Визначальним трендом господарської діяльності економічних суб’єктів є забезпеченість фінансовими ресурсами та позитивна результативність їх використання. Надзвичайна складність і багатогранність фінансових ресурсів потребують нового надійного теоретичного та практичного фундаменту для  розробки  і здійснення практичних рішень щодо функціонування механізму забезпечення фінансовими ресурсами діяльності й розвитку економічних суб’єктів.

Подальший розвиток фінансових відносин супроводжується динамізмом  фінансових ресурсів, які набувають якісно нових ознак, кількісно різноманітних властивостей та характеристик. Об’єктивна необхідність системного підходу щодо  визначення сутності фінансових ресурсів  через призму еволюції поглядів на цю економічну категорію, пояснюється органічним взаємозв’язком існуючих фінансових відносин в суспільстві із фінансовими ресурсами, що концентрують в собі їх матеріальний  зміст.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

Дослідженню фінансових ресурсів, як важливої економічної категорії, приділено значну увагу в наукових дослідженнях багатьох вчених. Так, Л. Окунєва [10], О. Бірман [2] і В. Сенгачов [12] за радянських часів презентували фінансові ресурси в якості грошових засобів та  фондів грошових ресурсів, що утворилися в процесі первинного та вторинного перерозподілу вартості ВВП, в результаті чого створюється національний дохід.

Під час зародження ринкового економічного механізму І. Зятковський [8] презентував фінансові ресурси як економічну категорію та  В. Ковальов [9] розглядав фінансові ресурси як ресурс, що має здатність трансформуватися в інший вид ресурсів.

Західна фінансова теорія ґрунтується на різноаспектному позиціонуванні фінансових ресурсів. Дж. Ван Хорн [5] презентує фінансові ресурси в системі фінансового управління,  Р. Брілій та С. Майерс [4] розглядає їх як ресурсний базис корпоративних фінансів,  Е. Брігхем та Дж. Хьюстон [14], як важливу складову фінансового менеджменту.

Сучасне бачення фінансових ресурсів українськими вченими наступне.

І. Бланк [3] розглядає фінансові ресурси з точки зору права власності, джерел формування та термінів використання, О. Гудзь [7] з позиції ліквідності активів та П. Стецюк [13] через призму управління процесами їх формування і використання, що є цілком правомірним з точки зору потреб та економічної мети функціонування економічних суб’єктів.

Проте, недостатньо уваги у наукових працях приділено фінансовим ресурсам, як досить складній економічній категорії, яка змінює сутність, функції та роль у суспільному відтворені  відповідно до економічних трансформацій, що відбуваються в суспільстві.

ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ

Метою дослідження  є визначення парадигми еволюції поглядів на сутність і значення економічної категорії «фінансові ресурси» та виявлення зв’язку між трактуванням змісту економічної категорії «фінансові ресурси» та економічними трансформаціями, що відбуваються в суспільстві.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Економічні категорії відображують суспільні виробничі відносини, вони відповідають певним  історичним умовам, мають об'єктивний характер і віддзеркалюють економічне життя людства. Кожна нова економічна категорія втілює в собі квінтесенцію динамізму розвитку суспільства, збагачує інші існуючі економічні категорії та набуває нових характеристик в подальшому.

Економічна категорія – це теоретичне вираження, мислена форма виробничих відносин, економічних явищ і процесів, які реально існують [1]. Тобто, це теоретичне поняття, яке узагальнено презентує суттєві властивості економічних явищ і процесів.

Термін «ресурси» походить від французького слова «ressourсe», яке означає засіб, що застосовується для досягнення результату. Ресурси застосовуються у багатьох сферах та галузях: від біології, математики, медицини, психології, соціології, до економіки, техніки, політології тощо. Термінологія багатьох наук пов’язана із словом ресурс, щодо економіки, виділяють наступні ресурси – природні, трудові, матеріальні, економічні та фінансові [11].

Товарні та грошові відносини були наявні до виникнення  терміну «фінанси». Подальший розвиток товарно-грошових відносин та виникнення держави, державних інституцій призвів до виникнення фінансів. Для виконання функцій, покладених на державу, необхідною передумовою є акумуляція і розподіл ресурсів, тобто валовий внутрішній продукт та національний дохід є матеріальним джерелом існування фінансів. Тому під фінансами розуміють економічні відносини, які виникають у зв’язку із об’єктивною необхідністю розподілу і перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту [6]. Матеріальний зміст фінансів розкривається завдяки існуванню фінансових ресурсів.

Еволюція економічної категорії «фінансові ресурси» презентує залежність від концептуальних підходів до визначення ролі фінансів у економічній системі та їх місця у відтворювальному процесі [13]. Для держави та економічного суб’єкту найважливішим індикатором його діяльності є позитивна результативність використання фінансових ресурсів. Через механізми формування, мобілізації, нагромадження, розподілу, перерозподілу і використання фінансових ресурсів реалізується фінансова політика на макро- та мікрофінансових рівнях. В свою чергу фінансова політика має на меті досягнення економічної мети функціонування економічних суб’єктів.

Серед вчених не склалося єдиної думки щодо віднесення фінансових ресурсів до економічної категорії та навпаки існують протилежні міркування з цього приводу.

І. Зятковський зазначає: «…хоча в економічній літературі й на сьогодні немає єдності щодо визначення фінансових ресурсів, але усі дослідники єдині в тому, що не визнають їх економічною категорією» [8]. Л. Окунєва дотримується протилежної позиції та визначає, що фінансові ресурси являються надзвичайно важливою економічною категорією [10].

Фінансові ресурси являються важливою складовою системи пізнання фінансових відносин і знаходяться у тісному зв’язку з економічним станом та розвитком держави та економічних суб’єктів. Вони поєднують історичні процеси з їх логічним наповненням, відображають динамізм економічного буття, знаходяться в русі  та постійній зміні у відповідності до явищ, що відбуваються. Тому цілком логічним є визнання фінансових ресурсів економічною категорією.

Аналіз наукової економічної літератури свідчить про те, що фінансові ресурси є досить популярною економічною категорією, яка дуже часто застосовується в дослідженнях вчених. Для розкриття фінансових ресурсів як економічної категорії використовується значна кількість концепцій,  поглядів та підходів щодо їх сутності та значення.

Вважаємо за необхідне виділити наступні етапи  еволюції економічної категорії «фінансові ресурси». За часів існування планової, адміністративно-командної економіки роль фінансів і грошових ресурсів зводилася до посередницької, а фінансові ресурси застосовувалися в процесі планування, регулювання, розподілу перерозподілу результатів відтворювальних процесів в суспільстві в якості рахункового фактору. Тобто фінансові ресурси надавали можливості оцінити матеріальні показники та виступали засобом розподілу та перерозподілу матеріальних благ, що створені в суспільстві в процесі відтворення.

За радянських часів О. Бірман визначав фінансові ресурси як виражену в грошах частину національного доходу, що може бути використана державою (безпосередньо або через підприємства) з метою розширеного  відтворення і на загальнодержавні витрати [2]. Наведений макроекономічний підхід бачення сутності фінансових ресурсів, ілюструє існуючу в ті часи концепцію зв'язку  виникнення фінансових ресурсів з процесами розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту  і національного доходу, в якому керуюча роль належить державі.

В. Сенгачев при визначенні поняття фінансових ресурсів вказує, що «…фінансові ресурси народного господарства являють собою сукупність грошових нагромаджень, амортизаційних відрахувань та інших засобів, які формуються в процесі створення, розподілу і перерозподілу сукупного продукту» [12]. Таке трактування фінансових ресурсів охоплює економічні відносини пов’язані з формуванням, розподілом і перерозподілом сукупного суспільного продукту.

Сформульоване за радянських часів бачення економічної сутності фінансових ресурсів було двох векторне: один напрям ґрунтувався на розподільній, інший на відтворювальній концепції фінансів.

Розподільна концепція фінансів базувалася  на виникненні фінансів  в процесі розподілу і перерозподілу вартості сукупного суспільного продукту та національного доходу. Відтворювальна концепція передбачала врахування всіх стадій відтворювального процесу.

В залежності від моделі фінансових відносин в суспільстві (за послідовністю розподілу валового внутрішнього продукту) – ринкової або адміністративної, різниться розуміння сутності та застосування економічної категорії фінансові ресурси як на рівні держави, тобто макроекономічному рівні, так і на рівні економічних суб’єктів – мікрорівні. Для фінансової моделі адміністративної економіки характерним було втручання держави у первинний розподіл валового внутрішнього продукту та наявність елементів перерозподілу, а у ринковій моделі навпаки переважає участь держави у перерозподілі валового внутрішнього продукту та присутність у первинному розподілі за допомогою непрямих податків.

Серед запропонованих вченими  визначень фінансових ресурсів превалюють наступні напрями їх розуміння – фонди грошових ресурсів, доходи і надходження, накопичення. Наявним є підхід щодо об’єднання визначень фінансових ресурсів держави та економічних суб’єктів, а також узагальнене розуміння цієї економічної категорії як фінансових ресурсів суб’єктів господарювання та держави, що є достатньо  суперечливим. Погоджуємося з існуючим розмежуванням у визначеннях фінансових ресурсів на макро- та мікроекономічному рівнях.

Ринкові економічні перетворення, які відбувалися із набуттям незалежності в Україні стали значним поштовхом до світоглядних змін в науці, в тому числі в фінансовій теорії. У зв’язку із цим, фінансові ресурси набули нового сутнісного змісту та ролі в процесах суспільного відтворення за часів зародження нових економічних умов господарювання.

Новий тренд у поглядах багатьох вчених на фінансові категорії сформувався під час зародження ринкового економічного механізму. В ті часи актуальним було правило: «финансовые ресурсы – это единый вид ресурсов субъекта хозяйствования, который имеет способность трансформироваться непосредственно и с минимальным временным лагом в любой другой вид ресурсов» [9].

Зароджувалися тільки певні орієнтири щодо сутності ринкових механізмів та важелів господарювання, тому перед економічними суб’єктами постало завдання використання джерел існування та розвитку. Функціонування на засадах комерційного розрахунку, який передбачав принципи самофінансування, саморегулювання та самоокупності змінило  бачення джерел фінансування та зосередило увагу на внутрішніх витоках – прибуток, амортизаційні відрахування. Проте, внутрішні джерела або задовольняли частково потреби діяльності, або були майже відсутні в перехідний період, під час становлення ринкових засад господарювання. Тому, залучення банківських кредитів та інших інструментів запозичень було актуальним питанням фінансування потреб діяльності та розвитку багатьох економічних суб’єктів різноманітних форм власності.

Саме в цей час, науковці почали відмічати зміни у визначеннях фінансових ресурсів. Їх з’явилась  велика кількість, що свідчило про те, що як на державному рівні, так і в наукових колах не була сформована теоретична концепція змін, що відбувались та не розроблено практичних заходів реалізації цих процесів. Крім того, науковці  у своїх поглядах розділилися: на прихильників швидких змін за існуючою моделями фінансових відносин в західних  країнах; на ярих опонентів нових перетворень та на тих, що вбачали поступові, еволюційні зміни з урахуванням економічних умов в державі за тих часів [13].

Значна різнобарвність та багатогранність  вбачається у трактуванні фінансових ресурсів економічних суб’єктів за ринкових умов господарювання. Простежується ототожнення фінансових ресурсів з грошовими засобами, активами, капіталом економічних суб’єктів, що є не зовсім економічно коректним та однозначним. Ці економічні категорії достатньо самостійні,  хоча мають певні точки перетину та взаємозв’язок.

Суттєвими характеристиками фінансових ресурсів економічних суб’єктів є їх розуміння як економічних ресурсів, що забезпечують господарську діяльність та здатність погашати фінансові зобов’язання перед суб’єктами фінансових відносин, а також віддзеркалюють фінансовий результат відтворювального процесу. Ринкові умови господарювання характеризуються набуттям фінансовими ресурсами кардинально іншої ролі та значення у зв’язку із відірваністю їх руху від матеріально-речового відтворення. Підтвердженням  хибності та негативним проявом такої тенденції, є фінансова нестабільність як в світі, так і в Україні. Існуючий розрив між фінансово-грошовою та матеріально-фінансовою складовими  економічного розвитку призвів до фінансових проблем, розв’язання яких є конче необхідним, шляхом збалансування та узгодженості всіх складових суспільного відтворення.

Сучасні трактування фінансових ресурсів відображають проблеми та тенденції  економічного сьогодення, найбільш яскравими з яких є наступні.

П. Стецюк презентує фінансові ресурси через призму фінансового управління: «Встановлення якісних характеристик та цільової функції фінансових ресурсів дозволяє дати наступне їх визначення: фінансові ресурси підприємства (суб’єкта  господарювання) – це його найбільш ліквідні активи, що забезпечують неперервність руху грошових потоків» [13]. Відмінність такого трактування фінансових ресурсів від інших існуючих визначень науковців, пов’язана з розкриттям фінансових ресурсів через призму фінансового управління. Тобто, головний акцент робиться на забезпеченні неперервності руху грошових потоків з метою передбачення та недопущення фінансових проблем на підприємстві на основі планування, прогнозування, аналізу і оцінки ефективності використання фінансових ресурсів підприємств.

Заслуговує на увагу визначення фінансових ресурсів економічних суб’єктів з точки зору ліквідності активів, яке запропоновано О. Гудзь: «... фінансові ресурси підприємства – це сукупність усіх високоліквідних наявних активів, які перебувають у розпорядженні підприємства й призначені для виконання фінансових зобов’язань і розширеного відтворення» [7].

І. Бланк класифікацію фінансових ресурсів презентує наступним чином: за правом власності (власні та позикові); за джерелами формування – на внутрішні та зовнішні; за термінами ( короткострокові та довготермінові) [3].

Таким чином, вважаємо за доцільне розглядати фінансові ресурси економічних суб’єктів як грошові та інші ліквідні оборотні засоби, що нагромаджені й авансовані з власних, позикових та залучених джерел у господарську діяльність економічних суб’єктів задля задоволення економічних потреб та інтересів його власників та інших зацікавлених осіб.

Для глибшого розуміння економічного змісту фінансових ресурсів економічних суб’єктів представимо функції, які вони виконують. Отже, комплексний підхід до розгляду сутності економічної категорії «фінансові ресурси економічних суб’єктів» припускає виділення наступних функцій.

Створення фінансового базису для стартової діяльності економічного суб’єкту. На першому етапі створення економічного суб’єкту, фінансові ресурси можуть формуватися без позикових коштів, а за рахунок внесків засновників, які набувають форм грошових ресурсів, майнових внесків, емісії цінних паперів.

Забезпечення простого або розширеного відтворення та безперервності виробничого процесу. Просте відтворення ґрунтується на використанні амортизаційних відрахувань, а розширене – за рахунок отриманого прибутку та здійснення капіталовкладень. Безперервність виробничого процесу реалізується з одного боку забезпеченістю фінансовими ресурсами, з іншого – результатами їх використання у процесі виробництва.

Підтримка фінансової стійкості й збалансованості. Такий фінансовий стан економічних суб’єктів можливо забезпечити за рахунок оптимального якісного складу фінансових ресурсів.

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження ролі економічної категорії «фінансові ресурси» в діяльності економічних суб’єктів можна зробити наступні висновки. Аналіз еволюції економічної категорії «фінансові ресурси» в контексті розуміння понять «економічна категорія», «фінанси» та «ресурси» виявив залежність сформульованих визначень від фінансових відносин, що склалися в суспільстві, економічного стану та рівня розвитку країни, моделі фінансових відносин в суспільстві.

Визначено вагомість і значимість фінансових ресурсів в соціально-економічному розвитку країни та в управлінні діяльністю економічних суб’єктів. Існуюча суперечливість трактування цієї економічної категорії, зміни в поглядах вчених на економічну сутність та значимість фінансових ресурсів у суспільному відтворенні в процесі еволюційного розвитку, підтверджують їх багатогранну та різноаспектну економічну будову.

Виявлено функції фінансових ресурсів економічних суб’єктів: створення фінансового базису для стартової діяльності економічного суб’єкту; забезпечення простого або розширеного відтворення та безперервності виробничого процесу; підтримка фінансової стійкості й збалансованості економічного суб’єкту.

Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі можуть бути наукові розвідки щодо впливу різноманітності видів фінансових ресурсів на фінансове забезпечення та розвиток економічних суб’єктів.

 

Література.

1. Академічний тлумачний словник української мови. htpp://www.sum.in.ua/s/ghenezys.

2. Бирман А. М. Очерки теории советских финансов / А.М. Бирман.– М.: Финансы, 1968. – 207 с.

3. Бланк І.О., Ситник Г.В. Фінансове забезпечення розвитку підприємств / І.О. Бланк, Г.В. Ситник та ін. / За ред. проф. Бланка І.О. – К.:КНТЕУ, 2011. –344 с.

4. Брілей Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов. – Москва: Олимп-бизнес,1997. –1008с.

5. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами: Пер. с англ. - Москва: Финансы и статистика, 2003. –800с.

6. Говорушко Т. А. Фінанси для фінансистів [текст]: підручник. / Т. А. Говорушко. - К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 612с.

7. Гудзь О.Є. Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств: монографія / О.Є. Гудзь .– К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 578 с.

8. Зятковський І. В. Теоретичні засади фінансів підприємств / І. В. Зятковський // Фінанси України. – 2000. – № 4. – С. 17 - 26.

9. Ковалёв В.В. Финансовый анализ. Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности / В.В. Ковалёв – М.: Финансы и статистика, 1996. – 318 с.

10. Окунева Л.П. Финансовые ресурсы буржуазного государства / Л.П. Окунева // Финансы СССР. - 1980. - № 3. - С. 63 - 75.

11. Ресурсы. htpp://www.glossary.ru/cgibin/gl_sch2.cgi?RQlxzwx:# gltop.

12. Сенгачев В. К. Финансовые ресурсы народного хозяйства / под ред. В. К. Сенчагова. М.: Финансы и статистика, 1982.- 255 с.

13. Стецюк П.А. Теорія і практика управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств: монографія / Стецюк. П.А. – К.: ННЦ ІАЕ, 2008. – 386 с.

14. Brigham E.F., Houston J.F. Fundamentals of financial management. Mason: Cengage Learning print Publ, 2009. – 752 р.

 

References.

1. Akademichnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [Academic dictionary of the ukrainian language], Retrieved from htpp://www. sum.in.ua/s/ghenezys.

2. Birman, A. M. (1968), Ocherki teorii sovetskih finansov [Essays on the theory soviet finance], Moscov: Finansy (in Russ.).

3. Blank, I. O. (2011), Finansovе  zabezpechennya rozvytku pidpryjemstv [Financial support enterprise development], Kyiv: KNTEU (in Ukr.).

4. Brealey, R. & Myers S. (1997), Principles of corporate finance, Moscow: Olimp-biznes (in Russ.).

5. Van Horn, J.K. (2003), Osnovy upravleniya finansami [Fundamentals of financial management], Moscow: Finansy i statistika (in Russ.).

6. Hovorushko, Т. А. (2013), Finansy dlia finansystiv : pidruchnyk [Finance for financiers], Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury (in Ukr.).

7. Gudz, O. Y. (2007), Finansovi  resursy  sil`s`kogospodars`kyh pidpryjemstv [Financial resources of agricultural enterprises]. Kyiv: NNC IAE (in Ukr.).

8. Ziatkovskii, I. V. (2000), Teoretychni zasady finansiv pidpryiemstv [Theoretical principles of enterprises finance], Finansy Ukrainy (Finance Ukraine ), 4, 24-27 (in Ukr.).

9. Kovalov, V. V. (1996), Finansovyi analiz [Financial analyze], Moscov:  Finansy i statistika (in Russ.).

10. Okunievа, L. P. (1980), Finansovye resursy burzhuaznogo gosudarstva [Financial resources of  bourgeois state], Finansy SSSR, 3, 63-75 (in Russ.).

11. Resursy. [Resources], Retrieved from: htpp://www.glossary.ru/cgi-bin/gl_sch2.cgi?RQlxzwx:#gltop.

12. Sengachov, V. K. (1982), Finansovye resursy narodnogo hoziaistva [Financial resources of national economy],   Moscov:  Finansy i statistika (in Russ.).

13. Stetsiuk, P. A. (2008), Teoriia i praktyka upravlinnia finansovymy resursamy  [Theorу and practice of financial resources management],  Kyiv: NNC IAE (in Ukr.).

14. Brigham E.F., Houston J.F. (2009), Fundamentals of financial management. Mason: Cengage Learning print рubl.

 

Стаття надійшла до редакції 19.12.2016 р.