English • На русском
Електронний журнал «Ефективна економіка» включено до переліку наукових фахових видань України з питань економіки (Категорія «Б», Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.07.2019 № 975)
Ефективна економіка № 2, 2017
УДК 332.01:332.021
О. Ю. Чуріканова,
кандидат економічних наук, доцент кафедри електронної економіки та економічної кібернетики,
Державний ВНЗ «Національний гірничий університет»
К. А. Загорулько,
аспірант, Державний ВНЗ «Національний гірничий університет»
СВІТОВИЙ ДОСВІД МОДЕЛЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ
O. Y. Churikanova,
PhD, Associate Professor, Department of e-Economy and Economic Cybernetics
State Universities «National Mining University»
K. A. Zahorulko,
graduate student, State Universities «National Mining University»
THE INTERNATIONAL MODELING EXPERIENCE OF REGIONAL SUSTAINABLE DEVELOPMENT
В статті проведено стислий історичний аналіз економічної сталості. Наведено причини виникнення та розвитку цілей розвитку тисячоліття та цілей сталого розвитку. Авторами розкрито та проаналізовано три основні цілі сталого розвитку. За допомогою сервісу Google Scholar досліджено наукові публікації за напрямками: сталий розвиток, моделювання сталого розвитку, сталий розвиток міст та регіонів. Моделі, які мали б стосунок до моделювання сталого розвитку були розглянуті. Була зазначена специфіка моделювання сталого розвитку на регіональному рівні. Основні напрямки впровадження сталого розвитку на регіональному рівні, на прикладі моделі контролю динаміки екологічної системи, моделі сталого міста, села були наведені. В дослідженні було розкрито основні напрямки моделювання сталого розвитку на прикладі одного з проектів Європейської комісії, аналізу моделі впливу регіонального споживання на навколишнє середовище та аналізу моделі дослідження сталого розвитку когнітивним підходом. Крім того, було закцентувано увагу на вирішенні проблеми метрики для впровадження сталого розвитку. Авторами визначено основну низку проблем, пов’язаних із моделюванням сталого розвитку в регіонах та окреслено перспективи подальших наукових досліджень в цьому напрямку.
The brief historical analysis of economic sustainability was given. The causes of development the Millennium Development Goals and Sustainable Development Goals were reviewed. The brief analysis of the three most important goals of sustainable development was held. Using the Google Scholar service, studied scientific publications in the directions of sustainable development, modeling of the sustainable development, sustainable development of the cities and regions. Models which would be relevant to modeling sustainability were reviewed. The specifics of modeling sustainable development at the regional level was specified. The main directions of sustainable development implementation at the regional level, by examples of the control model of ecological systems dynamics, models for sustainable cities, villages were given. The main directions of modeling sustainable development, by examples of the project of the European Commission, analysis models the impact of regional consumption on the environment, the research and analysis model of sustainable development using cognitive approach are described. The problem solving of the metrics for the implementation of sustainable development was underlined.
The authors identified some of the basic problems related to the modeling of sustainable development in the regions and outlined the prospects for further research in this area.
Ключові слова: сталість, економічне зростання, моделювання сталого розвитку, ЦРТ, ЦСР, Сакс, Ріо+20, Границі розвитку.
Keywords: sustainability, economic growth, modeling of sustainable development, MDG, SDG, Sachs, Rio+20, The Limits to Growth.
Постановка проблеми. Сьогодні існує небезпечна тенденція до невідновлюваного забруднення біосфери, все більшого загострення соціальних конфліктів не лише в бідних, а й в розвинених країнах.
На порядок денний ставляться питання про перехід до нового етапу цивілізаційного розвитку, що ґрунтується на зміні цінностей і цілей сучасного суспільства. Найоптимальнішим варіантом подальшого прогресу людства є сталий розвиток.
У практичному аспекті інтерес до проблеми підсилюється тим, що Україна має державну доктрину – 12 січня 2015 року Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020» [1].
Згідно циклів Кондратьєва, економічний занепад і зростання постійно чергуються [2]:
1) 1780 – 1830 роки, виникнення парового двигуна; 1837-1843 роки, депресія внаслідок паніки 1837 року;
2) 1830 – 1880 роки, виникнення залізничних шляхів, сталі; 1873-1879 роки, довга депресія;
3) 1880 – 1930 роки, електрифікація та розвиток хімії; 1929-1939 роки , Велика депресія;
4) 1930 – 1970 роки, виникнення автомобілів та бензину; 1974 – 1980 роки, перша та друга нафтові кризи;
5) 1970 – 2010 роки, інформаційні та комунікаційні технології; 2007 – 2009 роки, фінансові кризи;
6) 2010 – 2050 роки, інтелектуальні технології.
Саме шостий цикл має дістати назву циклу сталого розвитку.
В Україні наразі відбувається реформування базових інституцій. Тому саме сталий розвиток, який може забезпечити довгострокову, зрозумілу та взаємовигідну стратегію модернізації продуктивних сил та реформ, є нагальною потребою для дослідження.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У 1940-их роках, Вернадський зазначив, що економічна діяльність людини має сильніший вплив на навколишнє середовище, аніж стихійні явища [3]. Перша глобальна конференція з навколишнього середовища і розвитку відбулася в Стокгольмі в 1972 році й одночасно було опубліковано «The Limits to Growth» [4]. Завдання з економічного розвитку та екологічної стійкості були сформульовані згідно з прогнозом зробленим у публікації. Наступна світова зустріч на вищому рівні відбулася в Ріо в 1992 році, де було прийнято 3 основні договори [5], які окреслили чітке підґрунтя для «Цілей розвитку тисячоліття» (ЦРТ) [6]. Внаслідок проведення Саміту тисячоліття ООН в 2000 році та прийняттям Декларації тисячоліття ООН, були прийняті вищезгадані ЦРТ, які описували шлях розвитку людства до 2015 року [7].
У червні 2012 року лідери країн усього світу зібралися на зустрічі «Ріо + 20», підвели підсумки щодо виконання ЦРТ. Тоді вони визначили, що боротьба з граничною бідністю є найбільш пріоритетним напрямком без якого неможливо завершити складні завдання по іншим аспектам сталого розвитку. Доказом цієї тези є факт: 7 мільйонів дітей помирають щороку до свого п'ятого дня народження в умовах, які можна повністю або частково запобігти. Результатом тієї зустрічі став перехід від ЦРТ до «Цілей сталого розвитку» (ЦСР) [8].
Мета дослідження. Метою авторського дослідження є аналіз концепції сталого розвитку, світового досвіду моделювання сталого розвитку регіонів та визначення головних проблем, пов’язаних із впровадженням сталого розвитку в регіонах.
Виклад основного матеріалу. Аналізуючи основні ЦСР можна відзначити, що найбільш пріоритетною ЦСР і наразі залишається боротьба з граничною бідністю. Наступна ЦСР полягає в забезпеченні розвитку, враховуючого обмеження з боку самовідновлення природних ресурсів. Інша, одна з трьох найважливіших ЦСР – забезпечення ефективного навчання всім дітям та молоді. Один з провідних вчених у галузі економіки, професор Чиказького університету Джеймс Хекман, лауреат Нобелівської премії з економіки, вивчає питання інвестування в людський капітал протягом всієї своєї кар'єри. У своєму дослідженні він дійшов до висновку, що максимальної ефективності інвестиції в людський капітал досягають при інвестуванні в дошкільну освіту. А найвищої ефективності інвестиції досягають в роки становлення мозкової активності [9]. Також зміна технологій вимагає зміни структури знання і методів її сприймання, аби забезпечити шляхи до гідної праці.
Перші моделі, які мали б стосунок до моделювання сталого розвитку, розробила група вчених у Массачусетському технологічному інституті під керівництвом Денніса і Донелли Медоуз у 1972 році. Їх дослідження були опубліковані в книзі «The Limits to Growth» на замовлення Римського клубу [10]. У тому дослідженні було застосоване комп'ютерне моделювання процесу розвитку цивілізації за допомогою моделі World3, розробленої з використанням методології системної динаміки Джея Форестера. Описуючи бажаний стан глобальної рівноваги, автори шукали вихідні дані моделі, яка являє собою світову систему, є сталою без раптового і неконтрольованого колапсу і здатна задовольнити основні матеріальні вимоги всіх людей.
Як вже було зазначено, світова спільнота шукає оптимальний шлях впровадження сталого розвитку. Тому, кожен міжнародний договір супроводжується економічно-екологічно-соціальною аргументацією щодо певних цілей чи стратегій розвитку.
Найбільш розповсюджена проблема – забруднення водоймищ. Першочерговість її вирішення очевидна внаслідок негативного впливу: загрози життю населення, спаду рівня туризму і т. д.
У статті «A system dynamics approach for regional environmental planning and management: A study for the Lake Erhain Basin» висвітлено дослідження, зроблене групою вчених з університетів Китаю, Канади та США. Модель динаміки екологічної системи (ErhaiSD) була розроблена для екологічного планування і управління в басейні озера Ерхай (Китай). Розглянуто взаємозв'язки між декількома динамічними компонентами системи терміном до 15 років. Модель також імітує економічні та екологічні наслідки різних альтернатив системи в залежності від екологічних і соціально-економічних умов. Результати моделювання безпосередньо корисні для оцінки різних дій, прийняття рішень. Це дослідження було підтримано проектом під програмою державних фундаментальних досліджень і розробок контрактом № G1999043603, програмою ООН з навколишнього середовища і природних наук, інженерною дослідницькою радою Канади.
Професор Інго Мос з Університеті Ольденбурга, займається дослідженням регіонального управління, сталого туризму на прикладі сільського простору Європи. Також він розробляє стратегію територіальної охорони сільського простору Німеччини. У книзі «Protected Areas and Regional Development in Europe: Towards a New Model for the 21st Century» він пропонує найбільш інноваційні та успішні способи використання територій, що охороняються, для регенерації та сталого регіонального розвитку [11].
З вище наведених прикладів можна зробити висновок, що основні напрямки впровадження сталого розвитку – це покращення, захист природи та створення «сталих міст».
Професор Джеффрі Сакс, директор Інституту Землі при Колумбійському університеті у своєму дослідженні аналізує досвід втілення сталого розвитку. Він виділяє найбільш результативні технологічні зміни:
• переробка вуглецю в енергетичній системі приводить до виключної енергоефективності;
• використання інновацій в сільському господарстві надзвичайно збільшує економію використання земельних ресурсів та знижує потоки азоту і фосфору;
• зниження витрат на використання сили вітру і сонячної енергії до ціни використання традиційних технологій [12].
Інша проблема впровадження сталого розвитку – це збір даних та метрика прогресу. За словами Бьорна Ломборга, директора Центру Копенгагенського консенсусу, збір даних є надзвичайно дорогим. Це коштує приблизно $ 1,5 млрд на кожну з цілей ЦСР; вимір всіх 169 запропонованих цілей поглине 12,5% від загального обсягу міжнародної допомоги в цілях розвитку. Пан Ломборг зазначає, що мати 169 цілей – це як не мати цілей взагалі. Професор Сакс погоджується з паном Бьорном щодо необхідності зменшення кількості ЦСР, адже успіхом ЦРТ завдячує концентрації ресурсів навколо основних цілей [13].
Джозе I. Барреда і Лука Демічелі з Європейської комісії генерального директорату Об'єднаного дослідницького центру Інституту навколишнього середовища і сталого розвитку аналізують сталість міст в країнах, що розвиваються. Вони опублікували певні результати з моделювання і прогнозування майбутнього зростання міст на прикладі міста Лагос в Нігерії [14]. У першій частині роботи зазначена потреба в інструментах управління міським господарством, які охоплюють всю складність міської системи.
Друга частина цієї статті описує використання прототипу динамічної просторової моделі для моделювання росту міста Лагос. Автори зазначають, що модель була відкалібрована і протестована з використанням даних, а саме часових рядів по землекористуванню, проаналізованих за допомогою набору просторових метрик і Каппа коефіцієнтів.
Апробацією моделі стала двадцятирічна симуляція до 2020 року. Результати моделювання виявилися реалістичними і достатньо точними, що підтвердило ефективність запропонованої моделі. Ця робота була виконана в рамках проекту Європейської комісії MOLAND (Monitoring Land Cover / Use Dynamics) [14].
Томас В’єдманн і Джон Барретт з Інституту навколишнього середовища в Стокгольмі, Манфред Ленземб з Комплексний аналіз в галузі сталого розвитку Університету в Сіднеї, Карен Тьюрнерс з Департаменту економіки Університету Стратклайда досліджують вплив регіонального споживання на навколишнє середовище. Їх робота описує три типи моделей на базі моделі Леонтьєва: для одного регіону, для декількох регіонів та з урахуванням аналізу петлі зворотного зв'язку. Вони можуть надати інструменти для аналізу грошових і негрошових (фізичних) величин. Однак вони не дуже добре підходять для прогнозу, тому що здебільшого не містять реалістичного опису поведінки агента (наприклад, попит виробника і споживча). Останнє може бути відображено через функцію, що володіє властивістю постійної еластичності заміщення [15].
Досліджує регіональний розвиток й Роберта Капелло (Департамент з питань управління, економіки і організації промислового виробництва, Політехнічний університет Мілану). У своїй публікації [16], він аналізує регіональний розвиток та його супутні ефекти, використовуючи когнітивний підхід. R2 дорівнює 0.30, що є невеликим в абсолютному вираженні, але прийнятним з урахуванням специфікації опису явища. Результати моделювання зазначають, що просторові зовнішні фактори мають в цілому позитивний вплив на регіональне зростання. Зростаюча область має тенденцію залучати ресурси (більш продуктивних і високооплачуваних робочих, ефективні і динамічні фірми, більше фінансових вкладень) з сусідніх регіонів, збільшуючи перепад в темпах економічного зростання по відношенню до них.
Висновки
Проаналізувавши світовий досвід моделювання сталого розвитку регіонів можна дійти до наступних висновків:
1. Аналіз концепції сталого розвитку показав, що основними цілями розвитку є “Світ без бідності”, “Світ без голоду”, “Хороше здоров'я”. Це свідчить про те, що головним чином усі зусилля треба сконцентрувати на боротьбу з граничною бідністю, забезпечення самовідновлення природних ресурсів під час розвитку промисловості та забезпечення ефективного навчання всім дітям та молоді.
2. Світовий досвід моделювання сталого розвитку регіонів полягає у використанні методології системної динаміки Форестера, набору просторових метрик і Каппа коефіцієнтів, різних модифікацій моделі Леонтьєва, когнітивного підходу.
3. Головними проблемами сталого розвитку в світі є обмеження існуючих моделей, порівняно висока вартість збору та аналізу даних. Також лише деякі зі згаданих вище моделей мають змогу контролювати процес розвитку в реальному часі.
4. Світовий досвід є придатним для України, але існує декілька обмежень щодо застосування вищезгаданих моделей. Найголовніше полягає у тому, що існуючі моделі зазвичай вирішують специфічну задачу. Тому треба багато часу аби модифікувати або переосмислити існуючі рішення до потреб України. Наразі необхідно створити найпримітивнішу модель, яка б дозволила зрозуміти існуючи взаємозв’язки між компонентами сталого розвитку.
5. Перспективи подальших досліджень окреслюються доопрацюванням моделі Роберта Капелло для аналізу та прогнозу в межах України. Ця модель досліджує супутні ефекти сталого розвитку з використанням когнітивного підходу. Цей підхід отримав досить широке застосування через доволі просте застосування, за існуючих засобів збору та обробки даних. Саме тому автор даної публікації ставить за мету розробити універсальну модель з використанням когнітивного підходу, яка б описувала розвиток регіону, зважаючи на його особливості, фактор сталості та узагальнила б певні характерні для конкретної країни особливості.
Виходячи з проведеного дослідження за потрібне підкреслити, що незважаючи на достатньо велику кількість досліджень в напрямку моделювання сталого розвитку регіонів й досі не вироблено єдиної чіткої методики яка була би універсальною для будь якої країни та враховувала особливості її розвитку. А отже питання подальших розробок в напрямку моделювання сталого розвитку регіонів й досі залишається не вирішеним та ініціює подальші дослідження в цьому напрямку.
Список літератури.
1. Указ Президента України Про Стратегію сталого розвитку “Україна – 2020” м. Київ 12 січня 2015 року № 5/2015. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5/2015#n10
2. International Growth Centre public lecture “The Age of Sustainable Development” by Jeffrey D. Sachs, Jonathan Leape.
3. Вернадский В. И. “Несколько слов о ноосфере” [Текст] / В. И. Вернадский // Успехи современной биологии. – 1944. – № 18, вып. 2. – с. 113–120.
4. Meadows, D. H.; Meadows, D. L.; Randers, J.; Behrens III, W. W. (1972), “The Limits to Growth: a report for the Club of Rome's project on the predicament of mankind”, Universe Books, ISBN 0-87663-165-0, p.158
5. United Nations Conference on Environment and Development (UNCED), Rio de Janeiro, 3-14 June 1992, official website - Режим доступу: http://www.un.org/geninfo/bp/enviro.html
6. The Millennium Development Goals, official website - Режим доступу: http://www.un.org/millenniumgoals/
7. The Millennium Summit (6-8 September 2000), official website - Режим доступу: http://www.un.org/en/events/pastevents/millennium_summit.shtml
8. The Sustainable Development Goals, official website - Режим доступу: http://www.un.org/sustainabledevelopment/
9. “The Economics of Inequality: The Value of Early Childhood Education, by James J. Heckman, American Educator”, Spring 2011, p. 31-35
10. Meadows, D. H.; Meadows, D. L.; Randers, J.; Behrens III, W. W. (1972), “The Limits to Growth: a report for the Club of Rome's project on the predicament of mankind”, Universe Books, ISBN 0-87663-165-0, p.158
11. Ingo Mose “Protected Areas and Regional Development in Europe: Towards a New Model for the 21st Century” Routledge, Apr 15 2016, 268 pages
12. Jeffrey D. Sachs. Foreword by Ban Ki-moon “The Age of Sustainable Development”, Columbia University Press, March 2015, p.502-506
13. “The economics of optimism”. The Economist. Jan 24th 2015. From the print edition: Finance and economics.
14. “Urban sustainability in developing countries’ megacities: J I Barredo and L Demicheli”, 2003 Elsevier Ltd., Cities, Vol. 20, No. 5, p. 297–310
15. “Examining the global environmental impact of regional consumption activities — Part 2: Review of input-output models for the assessment of environmental impacts embodied in trade” T.Wiedmanna, M. Lenzenb, K. Turnerc, J. Barretta Ecological Economics 61 (2007) p.15 – 26
16. “Spatial Spillovers and Regional Growth: A Cognitive Approach” Roberta Capello, European Planning Studies Vol. 17, No. 5, May 2009
Список літератури в романському стилі.
1. Poroshenko, P. O. (2015), Order of the President of Ukraine on the Strategy for Sustainable Development “Ukraine – 2020”, Kyiv
2. Sachs, J. D.; Leape, J. (2015), International Growth Centre public lecture “The Age of Sustainable Development”, LSE events, UK.
3. Vernadsky, V. I. (1944), Neskolko slov o noosfere [A Few Words on the Noosphere], Achievements of Modern Biology, Moscow: Nauka Publishing House.
4. Meadows, D. H.; Meadows, D. L.; Randers, J.; Behrens III, W. W. (1972), The Limits to Growth: a report for the Club of Rome's project on the predicament of mankind, Universe Books
5. United Nations Conference on Environment and Development (1992), Rio de Janeiro, 3-14 June, official website
6. The Millennium Development Goals (2000), official website
7. The Millennium Summit (2000), official website
8. The Sustainable Development Goals, official website
9. Heckman, J. J. (2011), The Economics of Inequality: The Value of Early Childhood Education, American Educator
10. Meadows, D. H.; Meadows, D. L.; Randers, J.; Behrens III, W. W. (1972), The Limits to Growth: a report for the Club of Rome's project on the predicament of mankind, Universe Books
11. Mose, I. (2016), Protected Areas and Regional Development in Europe: Towards a New Model for the 21st Century, Routledge
12. Sachs, J. D. (2015), The Age of Sustainable Development, Columbia University Press
13. The economics of optimism, The Economist. Jan 24th 2015. From the print edition: Finance and economics.
14. Barredo, J. I.; Demicheli, L. (2003), Urban sustainability in developing countries’ megacities, Elsevier Ltd., Cities
15. Wiedmanna, T.; Lenzenb, M.; Turnerc, K.; Barretta, J. (2007), Examining the global environmental impact of regional consumption activities — Part 2: Review of input-output models for the assessment of environmental impacts embodied in trade, Ecological Economics
16. Capello, R. (2009), Spatial Spillovers and Regional Growth: A Cognitive Approach, European Planning Studies
Стаття надійшла до редакції 29.01.2017 р.