EnglishНа русском

Ефективна економіка № 2, 2017

УДК 658.14/.15

 

Н. О. Піскунова,

аспірантка кафедри фінансів,

Дніпропетровський національний університет імені О.Гончара, м. Дніпропетровськ

 

ПОШУК ОПТИМАЛЬНОЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ

 

N. O. Piskunova,

graduate student of chair of finance,

Dnipropetrovsk national university Oles Honchar,  Dnipropetrovsk

 

SEARCH FOR OPTIMAL MODEL OF CASH FLOWS MANAGEMENT

 

Сучасним умовам господарювання вітчизняних підприємств властиві постійні зміни в законодавстві, кризові фінансові явища, нестабільність, виникнення нових фінансових інструментів тощо. Все це впливає на якість та ефективність проведення аналізу та оцінки господарської діяльності в цілому, й, зокрема, на менеджмент грошових потоків, а також на точність побудови перспективних прогнозів. Брак фінансових ресурсів – проблема, яку постійно відчувають господарюючі суб’єкти. В таких умовах надзвичайно гостро постають питання самофінансування, оптимізації фінансової дисципліни, а також пошуку оптимальної моделі менеджменту грошових потоків, оптимізації середнього залишку грошових активів, оптимізації платіжного обороту. Тому тема дослідження не викликає сумніву щодо своєї своєчасності та актуальності.

 

The current economic conditions of work domestic firms are characterized by constant changes in legislation, by financial crisis effects, by the instability, by the emergence of new financial instruments and more. All this affects the quality and efficiency of the analysis and evaluation of economic activity in general, and in particular the management of cash flows, as well as the accuracy of constructing perspective forecasts. Lack of financial resources is problem that is constantly experiencing economic entities. Under such conditions acute problem of self-financing, optimization of financial discipline and of search the optimal model of management of cash flows, of optimizing the average balance of financial assets, of optimization of payments. Therefore, the research topic is timely and relevant.

 

Ключові слова: модель, алгоритм, управління грошовими потоками, оптимізація, механізм управління грошовими потоками.

 

Keywords: model, algorithm, cash flow management, optimization, mechanism of cash flow management.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. В нестабільних умовах здійснення господарської діяльності тема пошуку ефективної моделі управління фінансовими ресурсами та грошовими потоками однозначно заслуговує значної уваги. Використання сучасних моделей оптимізації середнього залишку та платіжного обороту дозволить підвищити ефективність використання фінансових ресурсів суб’єкта господарювання та приведе до росту прибутковості бізнесу в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Управління грошовими потоками є одним з найважливіших аспектів фінансового менеджменту, оскільки грошові кошти є найбільш ліквідними активами підприємства.

Слід наголосити, що при величезній практичній значущості проведених досліджень проблема пошуку сучасних моделей управління грошовими потоками лишається невирішеною.

Тема сутності грошових потоків, управління грошовими потоками, моделей оптимізації управління грошовими потоками достатньо розгорнуто представлена в науковій літературі. Їй присвятили свої праці такі науковці, як І.О. Бланк, Р.Б. Тян, Л.О. Лігоненко, Н.Ю. Невмержицька, В.М. Опарін,  О.В. Павловська, А.М. Поддерьогін, Н.М. Притуляк, Л.М. Ремньова, Т.С. Смовженко, О.М. Сорокіна, О.О. Терещенко, Л.Г. Рындин,  Г.А. Шамаев, О.Д. Шеремет, М. Бертонеш, Ю. Брігхем, Б. Коласс та ін.

Незважаючи на широкий спектр проведених досліджень у даному напрямку, у вітчизняній практиці бракує комплексних досліджень з приводу формування моделей управління грошовими потоками, які б відповідали викликам сьогодення – враховували мінливість виду діяльності, ефект масштабу тощо.

Дослідження та розв’язання ряду зазначених вище проблем обумовило тему дослідження та визначає його актуальність.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є розгляд існуючих моделей управління та оптимізації руху грошових потоків, висвітлення їх переваг та недоліків застосування. Крім цього необхідно забезпечити формування такого алгоритму проведення оцінки грошових потоків, який би враховував специфічні особливості господарюючих суб’єктів – волатильність господарської діяльності та розмір підприємства.

При написанні дослідження використано значний перелік методів наукового дослідження, а саме абстрагування, аналіз, синтез, групування, порівняння, узагальнення, систематизація, моделювання тощо.

Об’єктом дослідження виступають економічні відносини, що виникають у процесі управління грошовими потоками підприємства. Предметом дослідження є теоретичні засади методології управління грошовими потоками підприємств.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Основною метою управління грошовими потоками є інвестування надлишку грошових коштів (маючи на меті отримання прибутку у вигляді відсотків з депозиту, курсової різниці, отримання доходу від продажу цінних паперів, нерухомості тощо), але при цьому господарюючий суб’єкт повинен мати таку кількість грошових коштів на рахунках (у касі), яка дасть змогу  виконати усі необхідні зобов’язання за платежами, строк сплати яких настав, та буде слугувати страховим резервом на випадок непередбачуваних термінових ситуацій. Тому одним з найбільш важливих і складних етапів управління грошовими потоками підприємства є їх оптимізація. Оптимізація грошових потоків зазвичай полягає у оптимізації середнього залишку грошових активів та оптимізації платіжного обігу (обороту) підприємства.

Постійний дефіцит грошових коштів на підприємствах, який відчувається при здійсненні господарської та інвестиційної діяльності, є основною проблемою при використанні моделей оптимізації грошових коштів у вітчизняній практиці на сучасному етапі розвитку. Брак оборотних коштів не дає змоги суб’єктам господарювання формувати залишок грошових коштів в необхідних розмірах.

Оптимізація грошових потоків являє собою процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з врахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності [1, с. 651]. Основні напрями оптимізації грошових потоків підприємства зображені на рис. 1 [1, с. 652].

 

Рис. 1. Основні напрями оптимізації грошових потоків підприємства [1, с. 652]

 

Для ефективного управління грошовими потоками і розрахунку мінімального, максимального та середнього залишків грошових засобів (на рахунках у банку та в касі) використовуються моделі та прийоми цільового регулювання грошових потоків, у тому числі модель Баумоля, модель Міллера-Орра, модель Стоуна, модель Ю.В. Козиря, модель Л.Т. Снітко, модель Є.Ю. Крижевської  ін. [2, 23-24].

Основні вихідні положення зазначених моделей оптимізації грошових потоків, їх переваги та недоліки, особливості застосування наведено в таблиці 1.

 

Таблиця 1.

Загальна характеристика моделей оптимізації грошових потоків

Назва моделі

Вихідні умови

Переваги

Недоліки

Особливості впровадження

Модель  Баумоля

Допускається наявність постійних та фіксованих грошових потоків: вхідний потік передбачається запланованим та контрольованим, вихідний потік – незапланованим та контрольованим

Легкість застосування; усі  кошти зберігаються у формі короткострокових цінних паперів.

Ідеалізація ринку, штучні визначені умови функціонування. Відсутність значної волатильності цінних паперів та сезонних коливань доходу від реалізації. Хронічний брак оборотних активів не дає змогу підприємствам формувати залишок грошових коштів у необхідному розмірі з врахуванням їх резерву. Уповільнення грошового обороту призводить до значних (іноді непередбачуваних) коливань в розмірі грошових надходжень, що відповідно позначається на сумі залишку грошових активів,

обмежений перелік короткострокових фондових інструментів, що є в обігу, та низька їх ліквідність ускладнюють використання в розрахунках показників, пов’язаних з короткостроковими фінансовими вкладеннями

На практиці застосування моделі ускладнено: контроль як над вхідним, так і над вихідним грошовим потоком не може бути абсолютним.

Модель Міллера-Орра

Передбачається  наявність певного розміру страхового запасу і певна нерівномірність в надходженні та витрачанні грошових коштів, а відповідно і залишку грошових активів. Мінімальна межа формування залишку грошових активів приймається на рівні страхового залишку, а максимальна – на рівні трикратного розміру страхового залишку. Грунтується на припущені, що притоки та відтоки будуть здійснюватись часом одночасно, а іноді притоки будуть більше відтоків. Приймається до уваги можлива невизначеність грошових надходжень та виплат. Модель дає змогу  оптимізувати величину грошових коштів, оцінити загальний обсяг грошових коштів, частини, які слід тримати на розрахунковому рахунку та в цінних паперах,  обсяг і необхідність здійснення взаємної трансформації грошових коштів та фінансових активів, що швидко реалізуються. В моделі встановлюються дві контрольні точки – нижня межа – мінімально допустимий залишок грошової готівки, верхня межа – сума коштів, втрати від зберігання яких дорівнюють максимально можливим втратам від нестачі ліквідності. Наявність зовнішніх та внутрішніх контрольних лімітів – при їх досягненні одразу здійснюються контрольні дії.

Стахостична модель, яка покращує розуміння проблеми управління коштами, вважаючи, що ефект невизначеності виражається відхиленням чистих грошових притоків.

Передумова незмінності курсу цінних паперів (по суті дохідність цінних паперів є середньою за період, який може не співпадати з періодичністю їх купівлі/продажу). Не враховує інші (крім цінних паперів) джерела отримання готівки. Відсутність значної волатильності цінних паперів та сезонних коливань виручки. Хронічний брак оборотних активів не дозволяє підприємствам формувати залишок грошових коштів у необхідному розмірі з врахуванням їх резерву. Уповільнення платіжного обороту приводить до значних (іноді непередбачуваних) коливань в розмірі грошових надходжень, що відповідно позначається на сумі залишку грошових активів,

обмежений перелік короткострокових фондових інструментів, що є в обігу, та низька їх ліквідність ускладнюють використання в розрахунках показників, пов’язаних з короткостроковими фінансовими вкладеннями.

Ідеалізація ринку, припущення про стійкість та передбачуваність ринка. Для врахування сезонних коливань змінюється дисперсія потоку грошових коштів за необхідністю та бажанню менеджера в залежності від стабільності умов господарювання на підприємстві та здійснюється перерахунок параметрів цієї моделі.

Модель Стоуна

Ґрунтується на припущені, що притоки та відтоки будуть здійснюватись часом одночасно, а іноді притоки будуть більше відтоків. В моделі встановлюються дві контрольні точки – нижня межа – мінімально допустимий залишок грошової готівки, верхня межа – сума коштів, втрати від зберігання яких дорівнюють максимально можливим втратам від нестачі ліквідності. Наявність зовнішніх та внутрішніх контрольних лімітів – при їх досягненні не одразу здійснюються контрольні дії.

Стахостична модель. Врахування характеристики вірогідності грошових потоків та їх відхилення, врахування витрат на зберігання готівки, переведення цінних паперів в готівку та навпаки. Дія фірми при досягненні контрольних лімітів в поточний час визначаються прогнозами на найближче майбутнє, що знижує кількість конвертаційних операцій та витрати на них. Врахування сезонних коливань.

Складність розрахунків, суб’єктивність при прийнятті рішень, неточність інформації про майбутні грошові потоки

Оптимальне значення цінних паперів, що реалізуються, зростає з ростом дисперсії грошового потоку, оскільки зростання дисперсії означає вірогідність більш частого проведення операцій купівлі/продажу цінних паперів. Зростання оптимального значення пов’язане із зростанням витрат  на ці операції. Розмір залишку коштів на рахунку  зменшується при зростанні банківського відтоку, що підвищує економічні результати вкладень, а не зберігання коштів.

Модель
Ю.В. Козиря

Модифікована модель Баумоля та Міллера-Орра до національних умов господарювання, вихідними положеннями є набір змінних гіпотетичної функції ліквідності: серед ринкових котирувань активів, постійні витрати конвертації, ставка процента за цінними паперами, альтернативна ставка процента та час, необхідний для конвертації з одного активу в інший.

визначає, що вигідніше в кожному конкретному випадку: зберігати активи в грошовій формі чи у формі цінних паперів.

Не вирішує проблему розподілу активів між готівкою та цінними паперами, тобто між ліквідним портфелем та іншими активами.

Підлягає використанню у випадках інвестиційного вибору між грошовими засобами та облігаціями, вибору між грошовими засобами та будь-якими іншими активами, що приносять дохід (наприклад, нерухомість).

Модель
Є.Ю. Крижевської

Є перетвореною моделлю Міллера-Орра для планування запасу грошових коштів відповідно у періоди високої інфляції, що перевищує ставку доходності за ліквідними фінансовими інструментами, та при відсутності державних гарантій на вкладення в інвестиційні фонди коштів у валюті з метою уникнення знецінювання;  в періоди з нормальним темпом інфляції підприємствам рекомендовано обирати ті фінансові інструменти, вкладення в які є менш рискованими; підприємства, що мають стабільних грошовий приток, рекомендовано здійснювати вкладення у валютні депозити.

Враховує нестабільні умови здійснення господарювання

Складність розрахунків. Основна порада – інвестування грошових коштів у валютні збереження, що є досить небезпечним у періоди ревальвації, певна специфіка даного типу інвестування є для імпортерів та експортерів.

Модель є окремим випадком підходу, сформульованого Баумолем та Міллером-Орром для практичного використання у періоди високої інфляції та при нульовому оптимальному залишку грошових коштів.

Модель
Л.Т. Снітко

Встановлення двох платіжних днів на тиждень, в інші дні – гроші зберігаються на депозиті.

Дозволяє використовувати вихідні дні тижня для отримання відсоткового доходу з депозитного вкладення (методика розрахунку відсотків виходячи із календарних днів)

Обмеження у кількості платіжних днів та їх однозначна фіксація неточно округляють оцінку цільового залишку. При неспівпадінні платіжного дня та строку обов’язкових платежів – обіговість грошових коштів знижується. Можливість виникнення загрози фінансових санкцій за несвоєчасну оплату.

При суворому обмеженні платіжних днів значно спрощується обґрунтування рішень по управлінню грошовим залишком, забезпечуючи його раціоналізацію.

[розроблено на підставі 2, с.24-26; 1, с. 649-650; 3, с. 75; 5, с. 341]

 

Встановлено, що відомі моделі залишком грошових коштів не можуть бути визнані відповідними реальним процесам внаслідок:

орієнтації на нормальний закон розподілу (моделі Міллера-Орра, Стоуна, Є.Ю. Крижевської та ін..),

використання значного обсягу суб’єктивних даних (лінії повернення, стабільності динаміки валютних курсів, цінних паперів та ін.),

ігнорування значних відмінностей фактичних притоків грошових коштів від очікуваних,

недостатність інформаційного забезпечення [2, с. 26].

Ефективність застосування запропонованих моделей залежить від того, наскільки ретельно та регулярно підприємство аналізує свою фінансову діяльність і вчасно виявляє наявні проблеми. Незважаючи на складність використання розглянутих моделей на сучасному етапі розвитку вітчизняних підприємств, вони заслуговують на подальше їх дослідження з метою усунення багатьох недоліків і модифікацію для потреб управління та аналізу грошових коштів [3, с. 77].

Одночасно з пошуком моделі оптимізації менеджменту грошових потоків автором побудовано типовий алгоритм проведення аналізу грошових потоків, який зазначений на рис. 2. Застосування даного алгоритму підвищить якість аналізу та полегшить вибір та застосування необхідної моделі оптимізації.

Алгоритм побудовано для трьох типів суб’єктів господарювання відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України: суб’єкти малого, середнього та великого підприємництва [4]. У алгоритмі окремо не виділено такий вид суб’єктів господарювання, як суб’єкти мікропідприємництва. Це пов’язано з тим, що практично всі такі суб’єкти господарювання є платниками єдиного податку, що не ведуть класичний бухгалтерській облік діяльності. Відсутність звітів спричиняє неможливість проведення аналізу, який неможливо провести лише за даними Податкової декларації платника єдиного податку. До таких суб’єктів належать фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання, у яких середня кількість працівників за звітний період не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро.

Першим етапом проведення аналізу грошових потоків виступає проведення горизонтального, вертикального  аналізу. На цьому етапі вирішальним фактором є достатність первинних даних, що міститься у фінансових звітах, податкових звітах, оборотно-сальдових відомостях, внутрішній аналітичній інформації тощо. Від якості первинних даних та їх адекватності залежать результати подальшого аналізу грошових потоків, його глибина та змістовність.

 

Рис. 2. Типовий алгоритм проведення аналізу грошових потоків

[розроблено автором]

 

 Наступним етапом є побудова трендів, для чого може бути необхідним наявність спеціального програмного забезпечення.

Проведення коефіцієнтного аналізу може бути обмеженим та розширеним. Під час розрахунку можуть знадобитись спеціальні програмні комплекси.

Оцінка волатильності виду діяльності та розмір підприємства впливають на інтерпретацію результатів, пошук причинно-наслідкових зв’язків між висновками аналізу та вихідними даними, та побудову перспективних прогнозів.

Одними із основних напрямів оптимізації управління грошовими потоками є зменшення операційних потреб господарюючих суб’єктів у необхідних грошових коштах шляхом вдосконалення технології фінансових розрахунків; підвищення якості ретроспективного аналізу як підґрунтя для перспективних прогнозів; забезпечення ліквідності тощо.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Проведене дослідження дозволяє виділити суттєві переваги та недоліки, особливості застосування існуючих моделей оптимізації грошових потоків суб’єктів господарювання.

Подальшим розвитком моделей оптимізації управління грошовими потоками є врахування таких специфічним характеристик суб’єктів господарювання, як волатильність виду економічної діяльності та розмір підприємства. Зазначені фактори суттєво впливають на якість проведення аналізу грошових потоків суб’єктів господарювання, але не враховані при використанні моделей оптимізації грошових потоків на підприємтвах.

Використання запропонованого алгоритму проведення аналізу грошових потоків дасть змогу врахувати зазначенні змінні фактори та обрати для оптимізації необхідну модель, що в цілому приведе до точніших висновків аналізу, ефективних перспективних прогнозів тощо.

 

Література.

1. Бланк И.А. Управление денежными потоками. – 2-е изд., перераб. и доп.- К.: Ника-Центр, 2007. – 752 с.

2. Терехин В.И., Подгорнова Н.А. Эффективность моделирования денежных средств на российских предприятиях // Финансовый менеджмент. – 2011. – № 2. – С. 23-31.

3. Завора Т.М. Теоретичні основи аналізу та оптимізації грошових потоків підприємства / Т.М.Завора, О.С. Берест // Економіка і регіон. - № 4 (47). – 2014. – С. 74–79.

4. Господарський Кодекс України від 16.01.03 № 436-4 // ВВР. – К., 2003. – № 18, № 19–20, № 21–22. – С. 144.

5. Барыкин С.Е. Логистическая методология управления финансами корпорации / С.Е. Барыин // Аудит и финансовый анализ. – 2007. – № 5. – С. 330-348.

6. Єрешко Ю. О. Моделі оптимізації грошових потоків підприємства / Ю.О. Єрешко // Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». – 2013. – № 10. – С. 197–205. – Режим доступу:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/evntukpi_2013_10_34.

 

References.

1. Blank, Y.A. (2007), Upravlenye denezhnymy potokamy [Management of cash flows], Nyka-Tsentr, Kyiv, Ukraine.

2. Terekhyn, V.Y. and Podhornova, N.A. (2011), “The effectiveness of monetary funds simulation at the Russian enterprises”, Fynansovyj menedzhment, vol. 2, pp. 23-31.

3. Zavora, and Berest, O.S. T.M. (2014), “The theoretical basis for analysis and cash flow optimization company”, Ekonomika i rehion, vol. 4 (47) , pp. 74–79.

4. Verkhovna Rada of Ukraine (2003), “Commercial Code”, VVR, vol. 18, 19–20, 21–22.

5. Barykyn, S.E. (2007), “Logistics methodology of financial management corporation”, Audyt y fynansovyj analyz, vol. 5, pp. 330-348.

6. Yereshko, Yu. O. (2013), “Models of cash flow optimization of the enterprise”, Ekonomichnyj visnyk Natsional'noho tekhnichnoho universytetu Ukrainy «Kyivs'kyj politekhnichnyj instytut» , vol. 10, pp. 197–205.

 

Стаття надійшла до редакції 20.02.2017 р.