УДК 330.34

 

К. Ю. Ягельська,

к. е. н., доцент, доцент кафедри міжнародної економіки і бізнес-адміністрування,

ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», м. Красноармійськ

 

КОНЦЕПЦІЯ ВИПЕРЕДЖАЮЧОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД

 

К. Yu. Yagelska,

Ph.D. in Economics, Docent, Donetsk National Technical University, Krasnoarmiysk

 

THE CONCEPT OF ADVANCED NATIONAL ECONOMIC DEVELOPMENT: ENERGY APPROACH

 

В роботі запропоновано концепцію випереджаючого національного економічного розвитку, яка ґрунтується на положеннях енергетичного підходу, що досліджує динаміку економічних систем через призму синтетичної методології, яка синтезує принципи синергетики, неоінституціоналізму та еволюційної теорії економічного розвитку. Концепція розкривається на теоретико-методологічному, методичному, інструментальному, організаційному рівнях, закладаючи системну і цілісну основу державного стратегічного управління випереджаючим розвитком національної економіки. В складі запропонованої концепції розкрито методологічну специфіку енергетичного підходу, подано систематизоване уявлення щодо структури макроекономічної системи з позиції енергетичного підходу, сформовано концептуальну основу організаційно-методичного підходу до формування стратегічних цілей національного економічного розвитку задля забезпечення його випереджаючого характеру, наведено принципи випереджаючого національного економічного розвитку, визначено зміст резонансного управління та сформульовано вихідний постулат забезпечення випереджаючого національного економічного розвитку на засадах енергетичного підходу.

 

The paper presents the concept of advanced national economic development, based on the provisions of the energy approach that explores the dynamics of economic systems through the lens of synthetic methodology that synthesizes principles of synergy, neo-institutionalism and evolutionary theory of economic development. Concept is revealed at the theoretical and methodological, methodical, instrumental, organizational level, laying the basis for a coherent system and government stewardship of advanced development of the national economy. As part of the proposed concept the following has been done: methodological specifics of the energy approach were disclosed, a systematic understanding of the structure of the macroeconomic system from the perspective of the energy approach was applied, the conceptual basis for the organizational and methodical approach to the formation of strategic objectives of the national economic development for its advanced nature was formed, the principles of advanced national economic development were given, the resonant management was defined and the initial postulate for ensure the advanced national economic development based on energy approach was formulated.

 

Ключові слова: розвиток, система, економічна енергія, фактор, конструкція, резонансне управління.

 

Keywords: development, system, economic energy, factor, construction, resonant management.

 

 

Постановка проблеми. Системні перетворення у світі характеризуються прискоренням, непередбачуваністю та невизначеністю соціально-економічного розвитку, тому трансформаційні процеси у господарській системі України відбуваються в умовах швидкої мінливості світового господарства та посилення тиску глобальної конкуренції. В цей же час в Україні спостерігається уповільнення еволюційних процесів господарської системи, що підкреслює нагальність вирішення проблем економічного відставання.   

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження прискореного та випереджаючого економічного розвитку взяли початок з праць таких науковців, як Л. Бальцерович [1], Я. Корнаї [2], Д. Норт [3], Р. Норгаард [4], А. Ослунд [5] та продовжувались у пізніших роботах Л. Чаби [6], Д. Єфремова [7], О. Москаленко [8] та інших науковців. Проте при всій значущості результатів досліджень, гострою залишається проблематика концептуальних підходів до забезпечення випереджаючого національного економічного розвитку, наочна недостатня обґрунтованість його методів та інструментарію, суттєвого доопрацювання потребує проблема розвитку національного господарства в просторі та часі.

Постановка завдання. Метою роботи є розробка концепції випереджаючого національного економічного розвитку на засадах енергетичного підходу, яка б наблизила Україну до вирішення проблеми перманентного відставання від розвинених країн світу.

Виклад основного матеріалу. Неспроможність держави протягом багатьох років вивести національну економіку на вектор стабільного розвитку вимагає нової моделі національної економіки, орієнтованої на випереджаючий темп якісних структурних змін з метою надолужити час та скоротити відставання України від розвинених країн світу. Оскільки прискореного руху за лідерами та їх наслідування недостатньо для задекларованої мети, доцільним вважається звернення до енергетичної теорії розвитку, зокрема, енергетичного підходу, згідно якого випередження стає можливим за умов активізації внутрішньої енергії країни, дієвість якої свого часу підтвердили країни сходу, продемонструвавши світу низку економічних див. В цьому ракурсі, концептуальний задум випереджаючого національного економічного розвитку звертається до базових аспектів оновленої парадигми розвитку, яка, перш за все, відмовляється від статичної економічної рівноваги та інерційної ринкової самоорганізації, а також пов’язує процес розвитку з енергетичним початком.

Відповідно, концепція випереджаючого національного економічного розвитку уявляється як рівнева конструкція, що поглиблює розуміння предмету в результаті систематизації дескрипторів динаміки макроекономічних систем,  формує його методологію та визначає шляхи і засоби досягнення ключової мети. В основу теоретико-методологічного рівня такої концепції закладено онтологізацію випереджаючого національного економічного розвитку, результат пошуків його ключових детермінантів (серед яких виявлено темпоральний фактор та фактор результативності), а також положення енергетичного підходу, що розкривають ресурсний та праксеологічний аспекти випереджаючого національного економічного розвитку.  

Методологічна специфіка енергетичного підходу полягає в тому, що пропонований підхід передбачає дослідження розвитку економічної системи з позиції оцінки її економічної енергії, що є драйвером економічного розвитку, та орієнтується на пошук імпульсів, спроможних викликати поштовх цієї енергії, який своїми коливаннями виведе систему з певного стійкого стану. Зазначене актуалізує вивчення резонансу, спроможного призвести до позитивного економічного руху і підтримання динамічної рівноваги, та наголошує на значущості резонансного управління. Під резонансним управлінням національним економічним розвитком розуміється діяльність держави щодо забезпечення узгодження в просторі і часі характеристик зовнішніх збурень і внутрішніх властивостей економічної системи з метою різкого збільшення амплітуди її внутрішніх коливань, здатних сформувати енергоімпульс її переходу з одного стану динамічної рівноваги в інший, якісно новий, за рахунок синергетичного ефекту поведінки різних носіїв економічної енергії в результаті впливу держави.

Іншими словами, енергетичний підхід, інтегруючи концепції самоорганізації, інституційних змін, макрогенерацій та ноосферну, дозволяє розглядати національну економіку як систему, в якій закладено власну потенційну економічну енергію (Е_p), що, в свою чергу, складається зі здібностей різних ресурсів (e_1, e_2, e_n), наприклад e_mon – здібності грошей, які формують економічну масу системи. Перехід потенційної економічної енергії в кінетичну, що забезпечує динаміку економічної системи, відбувається під впливом економічної сили (), вектор якої виступає одним з основних факторів розвитку системи, якщо її дія призводить до накопичення економічної енергії або результативного її перетворення. В іншому випадку відбувається втрата економічної енергії системи, в тому числі – за рахунок її дисипації у зовнішнє середовище, що означає деградацію економічної системи. Зміна напрямку розвитку, перехід на нову стадію відбувається за допомогою механізму зворотних зв’язків (F_pos – позивний зв’язок, F_neg – негативний зв’язок), що лежить в основі процесів самоорганізації системи (рис. 1).

 

Рис. 1. Структура макроекономічної системи з позиції енергетичного підходу

Джерело: розроблено автором

 

T_Т, T_л1, T_л2 на рис. 1 позначають тривимірний час та демонструють варіативність руху економічної енергії в тотальному (природному, об’єктивному) (T_Т) і локальному часі (властивому конкретній економічній системі). T_л2 описує більш ущільнений час, коли економічні процеси відбуваються в ньому більш прискорено, що відповідає процесу розігріву економіки. T_л1 - менш насичений корисними подіями, що стимулюють розвиток, розріджений та відповідає процесам стагнації. Ефективність використання часу як економічного ресурсу описує економічне прискорення зростання національної економіки (g), що визначає, на яку кількість грошей збільшується профіцит платіжного балансу (за виключенням кредитів та інших зобов’язань) в середньому за період, та в поєднанні з економічною масою характеризує економічну силу, що діє в системі. Відтак, час розглядається як концептуальний системоутворюючий фактор розвитку (поряд з енергетичним) в складі генон-фактору випереджаючого національного економічного розвитку, під яким запропоновано розуміти цілісний комплекс рушійних сил якісної трансформації економічної системи, який зосереджує в собі повний набір факторів зміни стану системи, представлених на двох рівнях залежно від ступеня об’єктивності і системотвірної здатності в економічній системі. Викладене розгортає концептуальну ідею у наступному: забезпечення випереджаючого національного економічного розвитку вбачається у реалізації резонансного державного управління економічним рухом (поведінкою) елементів економічної системи-носіїв економічної енергії на основі генон-фактору за рахунок трансформації темпоральних і енергетичних параметрів національної економічної системи та її структурних складових.

Реалізація резонансного управління потребує визначення стратегічних цілей національного економічного розвитку задля забезпечення його випереджаючого характеру. Підходи до визначення цілей виходитимуть із проблематики сучасних умов господарювання та вимог глобальної конкуренції, що на сьогодні залишається ключовим фактором формування нового вектору руху світових економічних систем. Визначений Урядом України курс на побудову відкритої конкурентоспроможної економіки обумовлює зосередження на ґрунтовному обранні напрямів міжнародної і міжрегіональної економічної інтеграції країни на конкурентній основі, для чого постане необхідність виявлення або створення ключових конкурентних переваг на засадах інноваційності, а також у формуванні інституціонального і правового середовища для стратегічного розвитку, наступності стратегічного планування і програмування випереджаючого національного економічного розвитку, дебюрократизації  управління тощо.

Виходячи з сутності енергетичного підходу, стимулювання міжнародної і міжрегіональної інтеграції економічних суб’єктів означає створення державою сприятливих умов руху системи будь-якого рівня до певного атрактору в економічному полі, що неминуче супроводжуватиметься виникненням і різким посиленням біфуркацій високої амплітуди, здатних створити енергоімпульс переходу системи з одного стану динамічної рівноваги в інший. Тому комплекс стратегічних цільових настанов випереджаючого національного економічного розвитку має включати також виокремлення існуючих найбільш потужних носіїв економічної енергії, діяльність яких, селективно підтримана державними планами і програмами стійкого розвитку, здатна забезпечити прийнятний рівень економічної і соціальної безпеки на весь період трансформування національної економічної системи. В першу чергу, це експортоорієнтовані галузі господарювання, які забезпечують найбільший приток валютних коштів; сфери НДДКР,  в яких створюються конкурентоспроможні розробки світового рівня; швидкозростаючі сектори надання високоінтелектуальних послуг; суспільно-політична стабільність; розвиток людського капіталу.

Система поглядів на трансформацію національної економіки, націлену на випередження, доповнюється принципами випереджаючого економічного розвитку, що формують підґрунтя методичного рівня даної концепції та спираються на положення енергетичного підходу, тобто на базові аспекти національної економіки як відкритої дисипативної системи, що є елементом загальносвітового еволюційного процесу та має альтернативні шляхи розвитку, обумовлені чергуванням порядку та хаосу внаслідок руху її внутрішньої енергії. Отже, справедливо наполягати, що основними вимогами до формування системи принципів випереджаючого національного економічного розвитку мають стати відповідність меті, своєчасність у глобалізаційних процесах та умовах постіндустріальних формацій, а також конвергенція економічного конструктивізму та трансцендентних реалій економічних систем. Таким вимогам відповідають наступні принципи: динамізму, що самопідтримується (економічний розвиток можливий внаслідок впливу випадкових факторів, але штучне спрямування керуючої сили збільшує вірогідність розвитку системи за новим (очікуваним, бажаним) вектором якісних зрушень); дифузії (мутація різновидів економічних систем, взаємне проникнення їх елементів); синхронізації господарських перетворень (необхідність у ретельному аналізі внутрішнього механізму господарської системи та коригування важелів й інструментарію, що впливають на її формування та розвиток); наукового забезпечення (необхідність співпраці економічної думки з органами влади та впровадження в практику новітніх розробок); ефективного стимулювання (активізація імпульсів розвитку та енергії початку є необхідною умовою ефективних якісних змін економічної системи); державного сприяння (виважений підхід до державного управління); єдності (інтегрування інтересів суб’єктів господарювання різних рівнів); культурного вдосконалення (формування та підтримка раціональних історичних та культурних традицій); примату національного інтересу (інтегральне якісне функціонування політичної, економічної та соціальної систем суспільства); суспільно-політичної стабільності (розбалансованість виступає гальмом становлення й розвитку міжнародних відносин та національної економіки в цілому; економії часу (час як обмежений ресурс має все більшу цінність);  довгостроковості (програмування розвитку і його оцінка мають здійснюватись в довгостроковій перспективі).

Методичний рівень концепції також включає низку підходів:   міждисциплінарний (дозволяє поглибити осмислення зв’язків економічної теорії з іншими суспільними та природничими науками), системний (дозволяє розглядати  структуру  економіки  як систему, що формується з окремих відносно самостійних елементів, взаємодія яких призводить до виникнення органічної єдності), процесний (доцільний через необхідність управляти процесом розвитку економічної системи, зокрема, життєвим циклом), ситуаційний (враховує конкретний стан обставин), комплексний (поєднує цілі, завдання, способи з метою їх гармонізації та досягнення синергійного ефекту).

Визначені підходи дозволяють сформувати комплекс загальнонаукових, конкретно-наукових, спеціальних і специфічних методів наукових досліджень, за якими пропонується дослідження динаміки макроекономічної системи, зокрема її розвитку. Так, кількісна оцінка темпоральних характеристик розвитку дозволить визначати ефективність використання часу як невідновлюваного ресурсу та розробити механізм впорядкування часу на національному рівні. Сценарне моделювання ущільнення локального часу носіїв економічної енергії орієнтовано на пошуки оптимальної кількості економічно корисних подій та достатньої щільності локального часу, які забезпечать реалізацію оптимістичного сценарію розвитку. Комбінований метод аналізу національного економічного розвитку на основі індикаторів за типами: «стан», «реакція», «рушійна сила» передбачає комплексне дослідження структури динаміки економічної системи та ставить на меті виявити її слабкі напрями.

Ефективність економічного інструментарію, що посідає окремий рівень в концепції, залежатиме, передусім, від функціональності організаційних механізмів та якості інформаційно-аналітичне забезпечення, тому за актуальне вважається створення Координаційної ради із забезпечення випереджаючого національного економічного розвитку при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України як постійно діючого консультативно-дорадчого органу, а також створення недержавних органів управління окремими сферами діяльності з наданням їм повноважень ЦОВВ, особливістю якого є функціональна спрямованість на реалізацію випереджаючого розвитку національної економіки на засадах енергетичного підходу в умовах розгортання інтеграційних процесів і посилення глобальної конкуренції.

Отже, концепція випереджаючого національного економічного розвитку, основоположні засади якої представлені і деталізовані на чотирьох ієрархічних рівнях: теоретико-методологічному, методичному, інструментальному і організаційному, окреслює принципи, методичні підходи, аналітико-прогностичні методи, інструменти і організаційні засади реалізації енергетичного підходу до забезпечення випереджаючого розвитку національної економічної системи (рис. 2).

 

Рис. 2. Концепція випереджаючого національного економічного розвитку України на засадах енергетичного підходу

Джерело: розроблено автором

 

Висновки. Таким чином, концепція випереджаючого національного економічного розвитку на основі енергетичного підходу базується на резонансному державному управлінні економічним рухом елементів національної економічної системи, що передбачає пошуки та активізацію енергоімпульсів системи, спроможних стимулювати її до якісних структурних трансформацій. В частині практичної реалізації концепції випереджаючого економічного розвитку постає необхідність у формуванні відповідного економічного механізму реалізації випереджаючого національного економічного розвитку, в чому вбачаються перспективи подальших наукових розвідок.

 

Література.

1. Бальцерович, Л. Социализм, капитализм, трансформация: Очерки на рубеже веков / Л. Бальцерович. – М.: Наука, УРАО, 1999. – 352 с.

2. Корнаи Я. Путь к свободной экономике: десять лет спустя (переосмысливая пройденное) // Вопросы экономики. – 2000. – № 12. – С. 41–55.

3. North D. C. Understanding the Process of Economic Change / D.C. North. – Princeton: Princeton University Press, 2005.

4. Norgaard R. B. Development Betrayed: The End of Progress and a Co-Evolutionary Revisioning of the Future / R.B. Norgaard. – UK : Routledge, Chapman & Hall, Incorporated, 1994.

5. Aslund A. The Last Shall Be the First: The East European Financial Crisis / A. Aslund. – Washington: Peterson Institute for International Economics, 2009.

6. Чаба Л. Политико-экономические основы стратегии реформ сравнение опыта Китая и стран Центральной и Восточной Европы / Л. Чаба // Вопросы экономики. – 1995. – №12. – С. 45-53.

7. Єфремов Д. П. Формування стратегії прискореного економічного розвитку України: дис. … канд. екон. наук: 08.00.01 / Єфремов Дмитро Петрович. – Київ, 2008. – 217 с.

8. Москаленко О. М. Ключові чинники випереджаючого економічного розвитку в системі координат сучасного неоінституціоналізму / О.М. Москаленко // Європейський вектор економічного розвитку. – 2012. – № 2(13). – С. 403-406.

 

References.

1. Baltserowicz, L. (1999). Sotsializm, kapitalizm, transformatsiia: Ocherki na rubezhe vekov [Socialism, Capitalism, Transformation: Essays on the turn of the century]. Moscow: Nauka, URAO [in Russian].

2. Kornai, Ya. (2000). Put k svobodnoi ekonomike: desiat let spustia. Pereosmyslivaia proidennoie [Road to a Free Economy: ten years later. Rethinking covered]. Voprosy ekonomiki – Economic issues, 12, 50-56 [in Russian].

3. North, D.C. (2005). Understanding the Process of Economic Change. Princeton: Princeton University Press [in English].

4. Norgaard, R.B. (1994). Development Betrayed: The End of Progress and a Co-Evolutionary Revisioning of the Future. UK: Routledge, Chapman & Hall, Incorporated [in English].

5. Aslund, A. (2009). The Last Shall Be the First: The East European Financial Crisis. Washington: Peterson Institute for International Economics [in English].

6. Chaba, L. (1995). Politiko-ekonomicheskiie osnovy stratehii reform sravneniie opyta Kitaia i stran Tsentralnoi i Vostochnoi Evropy [The political and economic foundations of the reform strategy comparing the experiences of China and the countries of Central and Eastern Europe]. Voprosy ekonomiki – Economic issues, 12, 45-53 [in Russian].

7. Efremov, D.P. (2008). Formuvannia stratehii pryskorenoho ekonomichnoho rozvytku Ukrainy [Forming a strategy for accelerated economic development of Ukraine]. Candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].

8. Moskalenko, O.M. (2012). Klyuchovi chynnyky vyperedzhaiuchoho ekonomichnoho rozvytku vsystemi koordynat suchasnoho neoinstitutsionalizmu [Key factors ahead of economic development in the coordinate system of the modern neo-institutionalism]. Evropeyskyi vektor ekonomichnoho rozvytku - European vector of economic development, 2(13), 403-406 [in Ukrainian].

 

Стаття надійшла до редакції 11.09.2015р.