EnglishНа русском

Ефективна економіка № 1, 2017

УДК 378.147

 

Г. Ф. Мартинюк,

кандидат педагогічних наук, Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж

 

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ ЕЛЕКТРОННОГО ПІДРУЧНИКА

 

G. F. Martynyk,

Candidate of Pedagogical Science, Rivne College of Economics, Humanities and Engineering

 

FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCIES OF FUTURE SPECIALISTS IN DOCUMETTARY AND INFORMATION STUDIES IN THE ELECTRONIC TEXTBOOK DESIGN

 

Стаття присвячена формуванню професійних компетентностей майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності з використанням програмного комплексу Macromedia Authorware 7.0. Зазначено, що структура професійних компетентностей майбутніх фахівців під час використання програми Macromedia Authorware включає реалізацію моделі навчального комплексу з використанням мультимедійних засобів.

 

The article is devoted to the formation of professional competencies  of future specialists in documentary and information studies in the electronic textbook design in use of software Macromedia Authorware 7.0. It is noted that the structure of these competences when using Macromedia Authorware program includes implementation of the model training center with the use of multimedia means.

 

Ключові слова: формування професійних компетентностей, майбутні фахівці з документознавства та інформаційної діяльності, програмний комплекс Macromedia Authorware 7.0., електронний підручник.

 

Keywords: formation of professional competencies, future specialists in documentary and information studies, complex Macromedia Authorware 7.0., electronic textbook.

 

 

Постановка проблеми. Важливою умовою конкурентоспроможної країни на сучасному етапі є інформатична освіта майбутнього спеціаліста. Професійна підготовка майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності вимагає гнучких знань видів документопотоків, які циркулюють в організації; особливостей формування організаційної структури, штатного складу діловодних служб; функціональні можливості систем електронного документообігу та ін. З огляду на вище сказане, майбутнім спеціалістам необхідно навчитися формулювати цілі впровадження систем електронного документообігу; визначати потреби організації у впровадженні систем електронного документообігу; здійснювати аналіз документообігу підприємства. Усі ці знання та вміння уможливлять застосування інформаційно-комунікаційних технологій під час навчання у ВНЗ.

Доступ до навчальної інформації та освітніх послуг в умовах сучасного навчального закладу наразі здійснюється із використанням інформаційно-освітніх середовищ. Адаптація умов навчального процесу до сучасних тенденцій отримання та опрацювання інформації вимагає від вищих навчальних закладів зміни принципів створення освітнього контенту. Саме вони створюють інформаційні ресурси, що стають основою розбудови нового інформаційного суспільства.

Динамічне зростання інформаційних потоків викликає потребу адаптувати засади організації навчального процесу до вимог суспільства у потребі засвоєння нових знань. Модель формування сучасних фахівців з документознавства та інформаційної діяльності корегується факторами суспільного життя країни. Перспективи розбудови відкритого суспільства потребують постійного удосконалення та синхронізації освітніх програм із загальносвітовими освітніми тенденціями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні система вищої освіти потребує позитивних змін, пов'язаних із інформатизацією суспільства. В Україні, має місце орієнтація на зарубіжні освітні стандарти. Відтак, розширюється спектр спеціальностей, орієнтованих на підготовку кадрів для інформаційної сфери, сфери документально-інформаційних комунікацій.

Теоретичний аналіз наукових студій дозволив констатувати, що  професійній  підготовці майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності присвячено чимало досліджень відомих вчених, як-от: Н. Гайсинюк, С. Дубова,  С. Кулешов, Н. Кушнаренко, І. Прокопенко, М. Слободяник та інші).

Розвиток глобальної комп'ютерної мережі доказав перспективність і необхідність навчання студентів-документознавців за допомогою інтерактивних електронних посібників, встановлюваних на серверах, підключених до локальної комп'ютерної мережі чи мережі Інтернет. Гнучке розповсюдження таких інформаційних технологій в освіті дозволяє не тільки підвищити інтенсивність і ефективність процесу навчання, але й значно розширити аудиторію слухачів.

Електронний посібник є однією з нових інформаційних технологій, які використовують в навчальному процесі.

Останнім часом у педагогічних студіях з’явилися низка досліджень в означеній галузі. Відзначимо наукові доробки, пов’язані з розглядом питань щодо створення і застосування електронного підручника в навчальному процесі  таких учених, як-от:  Е. Аленічева, В. Бабич, А. Гончаров, С. Волков, В. Іванов, О. Єрмоленко, В. Левін,  М. Меламуд та ін. Дослідження цих науковців дають змогу констатувати, що перехід вищих навчальних закладів на нові стандарти освіти потребує, насамперед, упровадження інформаційних освітніх технологій навчання. Слід підкреслити, що впровадження таких технологій у навчальний процес має ґрунтуватися на їх педагогічно обґрунтованому поєднанні з традиційними методичними системами навчання та при обов’язковому обґрунтуванні педагогічної доцільності їх застосування.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є розроблення структури, змісту та оформлення навчальної інформації в кадрах електронного підручника, що відповідає вимогам, які сформовані в психолого-педагогічній науці.

Виклад основного матеріалу. Обговорення вимог до створення сучасного електронного підручника інтенсивно здійснюється у науково-педагогічних студіях. У психолого-педагогічній літературі представлено різні аспекти його застосування – від фрагментарного, до системного.

Як зазначає О. Єрмоленко, електронний підручник – це новий жанр навчальної літератури, основне навчальне електронне  видання, створене на високому науковому і методичному рівні, що повністю відповідає дидактичним одиницям стандарту та навчальній програмі [3]. М. Меламуд, аналізуючи методику формування електронних підручників, виділяє такі переваги, як  відсутність обмежень на обсяг тем; електронний підручник – не заміна викладача – це тільки потужний засіб навчання, що дозволяє покращити методику викладання і може використовуватися, як довідково-енциклопедичний посібник [5]. Електронний підручник включає такі складові: інформаційну (представлення навчальної інформації); практичну (представлення навчальних завдань для закріплення знань, умінь і навичок); діагностичну (контролювання знань студентів). В. Бабич у науковій студії [1] подає методичні рекомендації по написанню комп’ютерних підручників. Науковець зазначає, що комп’ютерний підручник (КП) – це єдиний комплекс комп’ютерних програм, що містить певний обсяг навчального матеріалу, достатнього для підготовки учнів із усього навчального курсу, і методичні вказівки, що визначають послідовність навчання.

Узагальнивши вищевказані дослідження, сформулюємо наступні вимоги щодо створення електронних підручників:

1. Змістовне наповнення обраного курсу має бути структуроване. Фрагменти курсу – змістовно пов’язані з обмеженим числом нових понять.

2. Поєднання аудіо інформації з текстовим поясненням, які є основою змістовної частини підручника.

3. Додаткова текстова інформація може розкривати зміст відео матеріалів.

4. Діюча модель електронного підручника має супроводжуватися системою підказок, які спрямовують дії користувача, доповнюють його інтуїтивні наміри, розкривають схему навчальних траєкторій, запропонованих викладачем.

5. Текстові фрагменти курсу поєднуються гіпертекстовими посиланнями, що дозволяє зменшити відведений час на пошук необхідної інформації. Досконала навігаційна система дозволяє самостійно обирати схему ознайомлення з навчальним матеріалом, а потужна пошукова процедура робить її більш ефективною.

6. Глосарій або тлумачний словник – обов’язковий елемент електронного підручника.

7. Пояснення окремих явищ та процесів здійснюється через використання відео чи анімаційних фрагментів.

Доступні сучасні технології дозволяють створення електронних підручників у двох аспектах:

- через глобальну комп'ютерну мережу Internet;

- використання у процесі навчання (для персонального комп’ютера).

Серед існуючих на ринку програмних засобів, призначених для створення електронних підручників виділимо: AutoPlay Media Studio, eAuthor, SunRav BookEditor, Macromedia Authorware  та інші. Запропоновані засоби створення електронних підручників поділяємо на групи за їхніми функціональними особливостями. У таблиці наведено порівняльні характеристики вказаних середовищ, за параметрами, що представляють інтерес під час вивчення технологій створення електронних підручників. Аналіз порівняльної таблиці дозволяє визначити суттєві переваги використання системи Macromedia Authorware.

№ п/п

Елементи системи

AutoPlay Media Studio

SunRav BookEditor

eAuthor

Macromedia Authorware

1.

Можливість створювати проект призначений для використання на персональному комп’ютері (ехе).

так

так

ні

так

2.

Можливість створювати систему контролю (тести).

ні

ні

обмежені

так

3.

Можливість побудови навігаційної системи.

обмежені

обмежені

обмежені

суттєві

4.

Можливість створювати проект в html форматі.

ні

так

так

так

5.

Можливість імпортувати відео та аудіо файли.

так

так

так

так

6.

Можливість використання  флеш анімації.

так

так

так

так

7.

Можливість створення пошукової системи

ні

так

ні

так

Відтак, кожну з вище запропонованих програм можна використати як автоматизоване робоче місце (АРМ) майбутнього фахівця з документознавства та інформаційної діяльності для підготовки електронного підручника. За визначенням Н. Кузьміної «…АРМ майбутнього спеціаліста – це навчальний програмно-технічний комплекс, призначений для комп’ютерної підтримки навчання відповідних дисциплін…»  [4].

Перелік АРМ майбутнього фахівця можна сформувати на основі аналізу його компетентностей. З метою формування компетентностей майбутнього документознавця нами включено вивчення спеціалізованих технологій створення електронних підручників та методик його використання. Повний цикл курсу передбачає вивчення методик моделювання та засобів створення електронних підручників.

Автор навчального посібника із вивчення Macromedia Authorware  вважає, що в  команду розробників повинно бути залучено як мінімум троє: перший – методист, готує навчальні матеріали і займається методичними питаннями, другий – дизайнер, відповідає за художнє оформлення курсу, третій – проектувальник, працює над розробленням логічної схеми курсу і забезпечує об’єднання мате­ріалів в єдине ціле [2]. Реалізований нами спецкурс спрямований на формування професійних компетентностей майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, в процесі підготовки до виконання функцій керівника проекту із створення електронного підручника. Процес створення електронного підручника умовно розділяємо на три етапи: підготовчий, основний, завершальний. На підготовчому етапі здійснюємо: вибір навчального курсу; написання тексту  навчального  курсу; підбір ілюстративного і довідкового  матеріалу; створення ескізів інтерфейсу та мультемедійних ресурсів; написання сценарію програми та логіки навігаційних переходів; підготовка матеріалів для створення довідки та контролюючих засобів.

На основному етапі реалізовуємо: розроблення просторової моделі навчального курсу з врахуванням технологічних можливостей програми Macromedia Authorware; впровадження запропонованої моделі інструментальними засобами програмного комплексу; тестування системи навігації та системи контролю знань.

На завершальному етапі виконуємо: доопрацювання електронного посібника; реєстрацію мультимедіа-курсу, як інтелектуальної власності; тиражування; супровід курсу.

Програма вивчення Macromedia Authorware  здійснюється нами за таким планом: загальна характеристика та технологічні можливості програми; створення моделі електронного підручника; створення системи навігації; формування контенту вибраного курсу; створення системи тестування та перевірки знань; створення глосарію, довідкової та пошукової систем підручника; ознайомлення з елементами програмування в системі Macromedia Authorware.

Вивчення технологічних можливостей програмного комплексу розпочинаємо із вивчення режимів роботи та інструментарію середовища. Головне вікно програми Macromedia Authorware подано на рисунку 1. Робочі вікна проекту розрізняють, в першу чергу, за рівнем вкладення – Lavel 1,  Lavel  2, і т. д. Кожне з таких вікон містить логічно завершену підсистему моделі навчального курсу. Властивості окремих елементів моделі можуть бути задані у службовому вікні Properties.

Режими роботи панелі Control Panel використовують для перевірки дієздатності моделі, відпрацювання робочих ефектів та уточнення параметрів моделі. Кінцевим продуктом, який отримуємо після виконання команди Publish (F12), є завершений проект у вигляді набору файлів, що зберігаються у папках Web або Local в залежності від параметрів діалогового вікна Publish Settings.

 

Рис. 1.

 

Основні «інструменти», призначені для побудови моделі курсу, зосереджені на панелі «Icons». Умовно їх можна розділити на такі: інструменти створення навігаційної системи та системи управління, відображення контенту, створення анімаційних ефектів, програмовані інструменти.

Створення педагогічної моделі електронного підручника найбільш копіткий етап роботи, який вимагає системного аналізу змісту навчального матеріалу, мети та завдань вивчення курсу. Найбільш зручно розробити модель курсу, використовуючи запропоновані у Authorware  поняття «кадр» та «шар» (Lavel). Подавання навчальної інформації здійснюють через інстументальний засіб Display. Інструменти Erase, Wait, Decision та Motion дають можливість створювати анімаційні ефекти, що супроводжують виведення інформації. Інструмент Map дає можливість програмісту створювати нові поверхні, на яких можуть розміщуватися логічно об’єднані компоненти моделі курсу. Поєднання інструментів Framework, Navigate, Interaction  та Map розкриває унікальні можливості створювати ефективну систему навігації курсу. Текстова навчальна інформація виводиться безпосередньо у кадрі Display. При цьому, можуть використовуватися різні технології перенесення такої інформації. Окремий набір команд, об’єднані у меню Text, уможливлюють форматувати текст та компонувати змістовні фрагменти згідно ергономічних вимог.

Суттєвим доповненням до інструментів програми є можливість використовувати внутрішню мову програмування. Фрагменти програми розташовують у кадрі, що створює інструмент Calculation. Увесь перелік операторів та функцій, що можуть бути використані під час написання програми подано у просторому довіднику. Приклад, наведений на рисунку 2, дає можливість вивести системне повідомлення та здійснити вибір наступного переходу.

 

Рис. 2.

 

Відтак, модель навчального курсу складається із множини структурованих інформаційних кадрів об’єднаних навігаційною системою, розбудованою на основі гіпертекстових посилань із використанням програмних засобів середовища.

Висновки. Відтак, вагомість підготовки спеціалістів із документознавства та інформаційної діяльності викликана відповідальністю управлінських рішень, значним обсягом інформації, яку необхідно обробити для ухвалення правильного рішення.

Таким чином, ми запропонували структуру, зміст та оформлення навчальної інформації в кадрах електронного підручника, що відповідає вимогам, які сформовані в психолого педагогічній науці. Структура професійних компетентностей майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності під час вивчення програми Macromedia Authorware охоплює такі складові:  освоєння технології побудови навігаційної системи; реалізацію моделі навчального комплексу з використанням мультимедійних засобів; формування системи перевірки результатів навчання через використання запрограмованих об’єктів; тестування і публікацію навчального курсу; створення раціонального глосарію та ефективної пошукової системи, що підвищує продуктивність електронного підручника; уміння формалізувати педагогічні проблеми, які можуть бути реалізовані засобами програмування, що суттєво розширює потенціал електронного підручника.

 

Література.

1. Бабич В. И. Методическое руководство по написанию педагогических программных средств / В. И. Бабич. – Львов, 1987. – 96 с.

2. Гультяев А. К. Macromedia Authorware 6.0. Разработка мультимедийных учебных курсов / А. К. Гультяев // СПб. : КОРОНА принт, 2007. – 400 с.

3. Єрмоленко О. Кому і навіщо потрібен електронний підручник / Оксана Єрмоленко // Освіта. Технікуми. Коледжі : навчально-методичний журнал. – № 1 (22). – 2009. – С. 43–45.

4. Кузьміна Н. М. Автоматизоване робоче місце майбутнього вчителя економіки / Н. М. Кузьміна, О. В. Струтинська // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. – Серія № 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання : Зб. Праць / Редрада. –К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – № 10 (17). – С.175.

5. Меламуд М. Р. Методические указания к проектированию компьютерного учебника / Меламуд М. Р. – М. : Изд-во РЭА им. Г. В. Плеханова, 1998. – 68 с.

 

References.

1. Babich, V. I. (1987),  Metodicheskoye rukovodstvo po napisaniyu pedagogicheskikh programmnykh sredstv [Methodical guide for writing pedagogical software], L'viv, Ukraine.

2. Gul'tyayev, A. K. (2007), Macromedia Authorware 6.0. Razrabotka mul'timediynykh uchebnykh kursov [Macromedia Authorware 6.0. Development of multimedia training courses], KORONA print, StPitersburg, Russia.

3. Ermolenko, O. (2009), “Who and why you need an electronic textbook”, Osvíta. Tekhníkumi. Koledzhí: navchal'no-metodichniy zhurnal, vol. 1 (22), pp. 43-45.

4. Kuz'mína, N. M. And Strutins'ka, O. V. (2011), “Automated workplace of the future teachers of economy”,  Naukoviy chasopis NPU ímení. P. Dragomanova Seríya № 2. Komp'yuterno-oríêntovaní sistemi navchannya, vol. 10 (17), pp.175.

5. Melamud, M. R. (1998), Metodicheskiye ukazaniya k proyektirovaniyu komp'yuternogo uchebnika [Methodical instructions for designing a computer textbook], Izd-vo REA im. G. V. Plekhanova, Moscow, Russia.

 

Стаття надійшла до редакції 20.01.2017 р.