EnglishНа русском

Ефективна економіка № 2, 2017

УДК 378.147

 

Г. Ф. Мартинюк,

кандидат педагогічних наук, «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж»

 

ВИВЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ ЗА ДИСТАНЦІЙНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

G. F. Martynyk,

Candidate of Pedagogical Science, Rivne College of Economics, Humanities and Engineering

 

DISTANCE LEARNING OF ELECTRONIC DOCUMENTARY USING THE INFORMATION COMMUNICATION TEHNOLOGIES

 

У статті обґрунтовано можливості вивчення навчальної дисципліни «Електронний документообіг» за дистанційною формою навчання із використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Виокремлено основні переваги дистанційного навчання на основі інформаційно-комунікаційних технологій. Запропоновано комплекс завдань для дистанційної форми навчання з використанням глобальної мережі Інтернет для вивчення  електронного документообігу.

 

In the article the possibilities of studying electronic documentary using ICT are determined. Benefits of distance learning through ICT are pointed out. The exercises' complex for distance learning electronic documentary using the Internet is proposed.

 

Ключові слова: електронний документообіг, інформаційно-комунікаційні технології, дистанційне навчання, глобальна мережа Інтернет.

 

Keywords: information and communication technologies, distance learning, the Internet, electronic documentary.

 

 

Постановка проблеми. Оперативне отримання потрібної інформації на сьогодні можливе лише за допомогою сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій. Ефективність державного управління у сучасних умовах значною мірою залежить від вирішення завдань оперативного створення електронних документів, контролю за їх виконанням, від організації збереження, а також пошуку і використання. Електронний документообіг дозволяє суттєво підвищити ефективність роботи, можливість скоротити часові витрати на виконання завдань, пов’язаних із професійною діяльністю фахівців різних профілів.

Потреби оперативного одержання і оброблення значних обсягів різнопланової інформації, клопіткої роботи з підготовки документів, створення і надання електронних адміністративних послуг визначають об’єктивну необхідність впровадження в управлінській діяльності комплексної автоматизації документів.

Національна вища освіта відзначається динамічними змінами і мобільністю. В умовах інформатизації все більшої ваги набуває дистанційне навчання. Освіта, отримана в межах традиційної системи навчання, не може впродовж життя забезпечувати майбутнього фахівця потрібними знаннями і вміннями. Для ефективного виконання професійних обов’язків спеціалісту необхідно повсякчас поповнювати свої знання. Із появою інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема глобальної мережі Інтернет з’явилася нова форма навчання – дистанційна. Дистанційна освіта характеризується як якісно новий, прогресивний вид навчання, завдяки новим технологічним можливостям. В основу цього виду навчання покладено самостійну інтерактивну роботу студента зі спеціально розробленими навчальними матеріалами.

Відкриття дистанційної освіти вирішує низку проблем – від компактності до прискореності навчання, відтак і потребує детальнішого вивчення. Дистанційне навчання альтернатива традиційним формам професійної підготовки майбутніх фахівців. На даний час, оцінити його переваги вже змогла значна кількість студентів, що отримали першу чи другу вищу освіту за  обраною спеціальністю. Актуальність дистанційного навчання підсилюється тим, що процес навчання зорієнтовано на творчий пошук навчальної інформації, вміння самостійно набувати потрібних знань і застосувати їх до вирішення практичних завдань, використовуючи сучасні інформаційно-комунікаційні технології.

Мета статті – схарактеризувати можливості вивчення дисципліни «Електронний документообіг» за дистанційною формою навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У зв’язку із динамічними змінами в інформаційному суспільстві розвиток дистанційної форми навчання є одним із перспективних напрямків удосконалення системи освіти. Організаційно-педагогічні засади дистанційного навчання відображено в працях таких вчених, як-от: С. Авдошина, С. Архіпова, В. Бикова, Ф. Ривкінда, М. Мартиненка, А. Хуторського та інших. Психолого-педагогічні аспекти означеної форми навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій досліджено у наукових студіях (М. Жалдак, Н. Консурська, Ю. Москаль, Т. Олійник, В. Семенець,  П. Стефаненко).

Розгляд наукових розвідок вище названих авторів дає змогу констатувати, що зміст педагогічної діяльності під час дистанційного навчання вкрай відрізняється від традиційної. Змінюється роль та функції викладача. Виникає необхідність розроблення навчальних курсів із використанням інформаційно-комунікаційних технологій; змінюється роль студента в навчальному процесі.

Виклад основного матеріалу. Завдання вищого навчального закладу – підготувати висококваліфікованих, конкурентноспроможних, із належним інтелектуальним потенціалом фахівців. До майбутніх спеціалістів поставлено вимоги, які полягають не тільки в досконалому знанні фаху, належному володінні іноземними мовами, але й у вмінні здійснювати пошук, оброблення і зберігання потрібної інформації з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які мають значні переваги над традиційними формами навчання.

На сьогодні існують різні визначення сутності поняття «дистанційне навчання». В. Шевченко потрактовує дистанційну форму навчання, як організаційно-педагогічний процес, відмінністю якого є опосередкована взаємодія тих, хто надає освітні послуги з користувачами цих послуг в створеному навчальним закладом інформаційному навчальному середовищі з метою досягнення та підтвердження тими, хто навчається відповідного цензу освіченості, яка в майбутньому стане основою їх творчої і трудової діяльності [4].

Дистанційна освіта – це універсальна форма навчання, що базується на використанні як традиційних, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також телекомунікаційних засобів, що створюють для студентів умови вільного вибору освітніх дисциплін, які відповідають стандартам діалогового обміну з викладачем. При цьому процес навчання не залежить від місця знаходження того, хто навчається [2, с. 49].

В. Семенець стверджує, що сучасні інформаційно-комунікаційні технології змінюють шлях до засвоєння змісту освіти, але не можуть замінити сам процес отримання освіти. Нині у суспільстві чітко окреслюється перехід до відео, інтернет-ресурсів та інших електронних засобів навчання, а це вимагає від студента та викладача нових вмінь як вчитися так і вчити, використовуючи новітні технології. Наявність стандартів побудови та опису інформаційно-освітніх ресурсів є найважливішим чинником забезпечення цілісності інформаційно-освітнього середовища [3].

Вчені вирізняють переваги і недоліки дистанційного навчання. До переваг відносять:

- високу інтерактивність учасників;

- їх адаптивність до темпу занять;

- мобільність і гнучкість у виборі місця, часу й темпу просування у навчанні;

- значні дидактичні переваги [1, с. 41].

Серед посутніх недоліків дистанційної форми навчання вчений Н. Клокар  виокремлює такі:

- обмеженість прямого контакту з викладачем і колегами-слухачами;

- відсутність розвитку почуття емпатії, уміння чути й розуміти партнера, проявляти толерантність і делікатність у стосунках;

- недостатній рівень володіння комп’ютерною технікою, навичками роботи в Інтернеті, використання інтерактивних технологій навчання;

- не сформованість навичок самоосвіти, саморозвитку, саморегуляції, професійної рефлексії;

- складність у розробці навчальних програм, підручників, посібників, недостатня варіативність;

- значний спротив викладачів упровадженню дистанційного навчання [1, с. 41].

Послуговуючись науковими доробками вчених, ми виокремили прерогативи вивчення  дисципліни «Електронний документообіг» під час дистанційного навчання на основі інформаційно-комунікаційних технологій:

- можливість набуття теоретичних знань та практичних навичок з документообігу у системі управління без відриву від трудової діяльності або зміни місця постійного проживання;

- мінімальный набір умов, що уможливлює успішно навчатися: наявність комп’ютера, можливості виходу в глобальну мережу Інтернет, для отримання навчально-методичних матеріалів і консультацій викладачів;

- встановлення оптимального строку навчання, в залежності від  рівня базової підготовки студента;

- можливість використання дистанційного навчання для отримання першої або другої  вищої  освіти;

- гнучкість навчальної технології;

- прийнятна оцінка вартості дистанційного навчання.

Під час дистанційного навчання студент має змогу у вигляді файлу отримати комплект навчальних матеріалів із дисципліни, а також перевірити свої знання самостійно.

В умовах дистанційної форми навчання великого значення має тьютор дистанційного навчання. Як свідчить аналіз досвіду зарубіжних університетів,  тьютор, у більшості випадків є викладачем, що допомагає вивчати курс і також являється розробником курсу. За результатами тестів тьютор подає студенту необхідні рекомендації для кращого засвоєння навчального матеріалу.

Відтак, студент може вивчати дисципліну в оптимальному для нього режимі, у відповідності до своїх індивідуальних особливостей і обставин.

Курс вивчення дисципліни «Електронний документообіг» передбачає знання видів документопотоків, які циркулюють в організації та функціональних можливостей систем електронного документообігу. Фахівці з документознавства повинні вміти визначати потреби організації у впровадженні систем електронного документообігу та здійснювати аналіз документообігу у  професійній діяльності. Їм доводиться за короткий час опрацьовувати значну кількість інформації. Основною формою перевірки знань, умінь і навичок студентів є завдання. Під час створення тесту в Moodle можуть бути використані різні типи контрольних запитань: багатокритеріальний вибір, істина/хибність, коротка відповідь, числове запитання, обчислювальне, опис, випадкова коротка відповідь на відповідність, вкладені відповіді, есе та ін. При дистанційні формі навчання ми пропонуємо такі види завдань: виконання завдань за допомогою електронної пошти, яка економічно є одним із ефективних засобів дистанційного навчання. Викладачі мають змогу передавати творчі завдання, надавати консультації. Таким чином забезпечується зворотній зв'язок студента і викладача. Для обговорення нагальних проблем навчального процесу слід використовувати відео конференції, які можна проводити не з одним студентом, а з невеликими групами. За допомогою відео конференцій, семінарів студенти матимуть можливість отримання образної інформації. Як відомо, така інформація засвоюється краще, ніж текстова.

Відтак під час дистанційної форми навчання з’являється новий принцип – інформативності, який розкриває переваги навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, оскільки студент має можливість отримати максимальну кількість інформації з мережевих ресурсів і здійснити її оброблення та збереження за незначні проміжки часу.

Висновок. Отже, використання у навчальному процесі університету комп'ютерних засобів забезпечить підвищення результатів навчальної діяльності студентів, які позбавлені можливості регулярним чином особисто відвідувати університет, а також студентів дистанційної форми навчання за таких умов, як-от: організації дистанційного навчання як завершеного психолого-педагогічного процесу; автоматизація комп'ютерними засобами навчальної діяльності з обов'язковим забезпеченням оперативного зворотного зв'язку про результати діяльності, а також, за необхідністю, можливості самокорекції результатів діяльності студентами; створення для викладачів резерву часу для організації та проведення творчих видів пізнавальної діяльності студентів, які вивчають електронний документообіг.

 

Література.

1. Клокар Н. Методологічні основи запровадження дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації / Н. Клокар // Шлях освіти. – 2007. – № 4 (46). – С. 38–41.

2. Потапова Р. К. Новые информационные технологии и лингвистика : молнография / Р. К. Потапова. – М. : Москв. лингв. ун-т., 2002. – 573 с. (Серия «Б-ка лингвиста»).

3. Семенець В. Впровадження технологій дистанційного навчання у навчальний процес / В. Семенець, В. Каук, О. Аврунін // Вища школа. – № 5. – 2009. – С. 40 – 57.

4. Шевченко В. Л. Основи дидактичного проектування комп’ютерно-орієнтованих електронних навчальних комплексів для дистанційної освіти : навчально-методичний посібник / В. Л. Шевченко. ­–  Київ, 2008. – 152 с.

 

References.

1. Klokar, N. (2007), “Methodological basis of the introduction of distance learning system professional development”, Shlyakh osvity, vol. 4 (46), pp. 38–41.

2. Potapova, R. K. (2002), Novye informatsyonnye tekhnolohyi y linhvistika [New information technologies and linguistics], Moskv. lynhv. un-t, Moscow, Russia.

3. Semenetsʹ, Kauk, V. V. And Avrunin, O. (2009), “The introduction of distance learning technologies in the educational process”, Vyshcha shkola, vol. 5, pp. 40 – 57.

4. Shevchenko, V. L. (2008), Osnovy dydaktychnoho proektuvannya kompʺyuterno-oriyentovanykh elektronnykh navchalʹnykh kompleksiv dlya dystantsiynoyi osvity [Fundamentals didactic design computer-oriented e-learning systems for distance education], Kyyiv, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 20.02.2017 р.