EnglishНа русском

Ефективна економіка № 7, 2017

УДК 336.763

 

О. В. Левкович,

Асистент кафедри фінансів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

 

ІНФОРМАЦІЙНІ СИГНАЛИ В ЕКОНОМІЧНИХ СУБСИСТЕМАХ

 

O. V. Levkovich,

Assistant of the department of finance, Dnipropetrovsk national university named after Oles Gonchar

 

INFORMATION SIGNALS IN ECONOMIC SUBSYSTEMS

 

У даній статті досліджуються особливості інформаційних сигналів в економічних субсистемах. Поглиблено сутнісну інтерпретацію поняття «макроекономічний інформаційний сигнал». Макроекономічний інформаційний сигнал – це параметр (або сукупність параметрів), що відображає стан (зміни у стані) макроекономічної системи та генерується нею при субсистемних чи міжсистемних взаємодіях. Макроекономічні сигнали в контексті формування реакції ринку акцій на їх інформаційний зміст поєднують такі властивості, як єдність стаціонарності та нестаціонарності, тригерність і динамічність. Доповнено систему ознак для класифікації макроекономічних інформаційних сигналів. Класифікацію макроекономічних інформаційних сигналів доповнено ознаками за: субсистемою, яка генерує інформаційний сигнал (монетарні та немонетарні сигнали; носієм інформаційного сигналу (відсоткові, валютні, кредитні, цін фінансових активів тощо з групи монетарних сигналів та інфляційні, інвестиційні, ринку праці, боргові тощо з групи немонетарних сигналів); часовими закономірностями появи (постійні макроекономічні інформаційні сигнали, періодичні й епізодичні); способом опису (континуальні та дискретні). У межах кожної окремої класифікаційної ознаки сигнали мають якісні відмінності властивостей залежно від специфіки групи.

 

In this paper we study the features of information signals in economic subsystems. We developed in-depth interpretation of the concept of "macroeconomic information signal". Macroeconomic information signal is a parameter (or set of parameters) that reflects the state (state changes) of the macroeconomic system and is generated by it in subsystem or intersystem interactions. Macroeconomic signals in context of formation of stock market reaction on their information content combine such properties as the unity of stationary and non-stationary, trigger and dynamism. The system of attributes for classification of macroeconomic information signals is supplemented. The classification of macroeconomic information signals is supplemented by the following: a subsystem generating information signal (monetary and nonmonetary signals); information signal bearer (interest rates, currency, credit, financial asset prices, etc. from group of monetary signals and inflation, investment, labor market, debt, etc. from group of nonmonetary signals); time laws of appearance (constant macroeconomic information signals, periodic and occasional); method of description (continuous and discrete). Within each separate classification, the signals have qualitative differences in properties depending on the specifics of the group.

 

Ключові слова: інформаційні сигнали, економічні субсистеми, канали впливу, ринок акцій тригерність.

 

Keywords: information signals, economic subsystems, channels of influence, stock market trigger.

 

 

Постановка проблеми. Дискусійною є сама сутність інформаційного сигналу. Зміст дискусії полягає перш за все в інтерпретації поняття сигналу. Проте, якісні зміни властивостей інформаційних сигналів для окремих економічних субсистем особливо проявляються при розмежуванні змісту сигналу на певні складові. Кожна класифікаційна група інформаційних сигналів формує свій канал впливу на відповідні еономічні субсистеми (наприклад, ринок акцій). Отже обраний напрямок дослідження в статті є актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливостям економічних інформаційних сигналів присвячена значна кількість робіт, зокрема: А. Спенса, Дж. Стиглера, Дж. Стиглица, та ін. Проте, незважаючи на суттєвий вклад науковців у дослідження інформаційних сигналів в контексті розвитку інформаційної економіки, потребує уточнення сутність макроекономічних  інформаційних сигналів з урахуванням їх властивостей та впливу на окремі економічні субсистеми.

Мета статті. Поглибити сутнісну інтерпретацію поняття «макроекономічний інформаційний сигнал» та доповнити ознаки для класифікації макроекономічних інформаційних сигналів

Виклад основного матеріалу.

Під сигналом, як правило, розуміють будь-який процес, параметри якого змінюються відповідно до змісту цього процесу [19-21; 26-28]. Отже, сутність сигналу полягає у повній відповідності процесу і змін параметрів процесу. Також під сигналом розуміють сукупність кодів, знаків, що генерується певною системою (сукупністю систем при їх  взаємодії). Джерелом сигналу є присутність певної динаміки системи. Інформаційний сигнал − це здатність системи таким чином змінювати свої параметри, що  інша система розуміє сутність змін [19; 21; 27]. Інакше кажучи, сигнал існує тільки за умови існування передавача сигналу та його акцептора.

Виходячи з наведеного розуміння сутності сигналу, він повинен мати властивості стаціонарності, динамічності та тригерності. Під динамічністю розуміється виникнення сигналу під час зміни системи. Стаціонарність сигналу полягає у повній його відповідності стану системи. Тригерність виникає тоді, коли існує приймач сигналу. Існує також і нестаціонарність інформаційних сигналів, яка виникає в тих випадках, коли параметри системи змінюються випадково чи переважно випадково.

Таким чином, сама сутність поняття інформаційного сигналу розкривається в межах поняття системи, має складний комплексний характер та тісно пов’язана з функціонуванням системи [20-21; 26-28]. Для інформаційних сигналів, які генерують і приймають економічні системи, при збереженні розуміння сутності інформаційних сигналів інтерпретація їх властивостей значно ускладнюється (рис. 1).

Специфіка інформаційних сигналів в економіці полягає у:

1. Відсутності повної відповідності змісту економічних процесів та параметрів цих процесів. Оскільки економічні процеси є наслідком комплексу закономірних та стохастичних явищ (причому випадкова складова є досить значущою), виокремити стохастичну змінювану частку процесу достатньо складно [19; 27]. Це особливо стосується ринкових взаємодій з урахуванням практично повної стохастичності взаємодій на ринку. Таким чином, інформаційні сигнали для економічних систем у цілому поєднують властивості стаціонарності та нестаціонарності. Інформаційні сигнали на ринку акцій переважно є нестаціонарними;

2. Певній різноспрямованості тенденцій розвитку окремих елементів, що призводить до її поступового перетворення, внаслідок чого стан системи є неповторюваним. Ринок акцій, як особливо багатокомпонентна та великою мірою стохастична система, піддається значним трансформаціям за короткі проміжки часу. Сигнал, які генерує сам ринок, та реакція ринку на інформаційні сигнали також є неповторюваними. Властивість динамічності породжує, таким чином, властивість неповторюваності інформаційного сигналу [20; 26]. У свою чергу, неповторюваність інформаційного сигналу посилює його нестаціонарність;

3. Мінливому характері, оскільки переважна більшість економічних систем є відкритими (отже, існує зворотність причинно-наслідкових зв’язків) та складно організованими (отже, існує гетерархія у структурній організації систем). Ринок акцій є більш ієрархічним, ніж гетерархічним, з огляду на специфіку його структурної організації. Однак при досить жорсткій ієрархії зв’язків між рівнями організації ринку акцій на кожному окремому сегменті рівні організації взаємодії є практично стохастичними [19; 27], що також обумовлює більшу нестаціонарність інформаційних сигналів. Це стосується і акцепції сигналу. Суб’єкти ринку по-різному сприймають, інтерпретують та реагують на зміст інформаційного сигналу, що визначає, крім того, неповторюваність реакції ринку на однакові інформаційні сигнали, навіть якщо стани системи будуть якомога близькими якісно;

4. Тригерності (економічна система, що породжує інформаційний сигнал, може бути тригером сама для себе). Справді, більшість економічних систем є відкритими, вони породжують інформаційні сигнали, які приймаються іншими економічними системами.

Через те що для відкритих систем властиві не тільки прямі, але і зворотні впливи, економічна система приймає ті самі інформаційні сигнали, які і породжує, а також додаткові інформаційні сигнали [19-21; 26-28]. У зв’язку із зазначеним властивість тригерності інформаційного сигналу для економічних систем набуває ширшого значення.

 

 

Рис. 1. Інтерпретація властивостей інформаційних сигналів в економічних системах загалом і на ринку акцій зокрема

(складено автором)

 

Ринок акцій реагує не тільки на прямі інформаційні сигнали від інших економічних систем, але і на власні інформаційні сигнали. Причому різні його сегменти мають різну реакцію, що спричиняє додаткові взаємодії та додаткові сигнали.

Таким чином, властивості інформаційних сигналів для економічних систем у цілому є більш широкими, ніж для інших типів систем: єдність стаціонарності та нестаціонарності, динамічність, неповторюваність, тригерність. Для ринку акцій при збереженні загального переліку властивостей інформаційних сигналів суттєво змінюється їх якість. Зокрема, при поєднанні стаціонарності та нестаціонарності домінує нестаціонарність сигналу. Тригерність інформаційних сигналів є більш активною тощо.

Виходячи із способів інтерпретації поняття інформаційного сигналу загалом, поняття макроекономічного інформаційного сигналу може бути сформульоване таким чином: це параметр (або сукупність параметрів), що відображає стан (зміни у стані) макроекономічної системи та генерується нею при субсистемних або міжсистемних взаємодіях.

На основі виокремлення елементів поняття макроекономічного інформаційного сигналу введено додаткові ознаки їх класифікації за:

1) субсистемою, що генерує інформаційний сигнал, − монетарні інформаційні сигнали, які генеруються в субсистемі, яка функціонує при здійсненні обмінно-перерозподільних відносин, пов’язаних із купівлею-продажем грошових ресурсів, та немонетарні сигнали, які генеруються в субсистемі, що функціонує при здійсненні обмінних, розподільних, перерозподільних відносин, пов’язаних із функціонуванням реального сектору економіки;

2) носієм інформаційного сигналу − відсоткові, валютні, кредитні, цін фінансових активів (із групи монетарних інформаційних сигналів) та інфляційні, інвестиційні, ринку праці, боргові, міжнародної торгівлі, споживання, ринку нерухомості та ін. (із групи немонетарних інформаційних сигналів);

3) часовими закономірностями появи − постійні макроекономічні інформаційні сигнали (виникають та піддаються спостереженню постійно, є об’єктом моніторингу), періодичні (виникають та піддаються спостереженню регулярно, через приблизно рівні проміжки часу) та епізодичні (виникають час від часу, не мають певної часової закономірності виникнення);

4) способом опису − континуальні (сигнали, що найбільш точно описуються за допомогою безперервних функцій) та дискретні (сигнали, що найбільш точно описуються за допомогою перервних функцій).

У межах кожної окремої класифікаційної групи інформаційні сигнали мають якісні відмінності властивостей залежно від специфіки групи. Якісні зміни властивостей інформаційних сигналів для ринку акцій особливо яскраво проявляються при розщепленні змісту сигналу на монетарні та немонетарні.

Монетарні сигнали, як правило, мають вартісне вираження (або вираження, пов’язане з вартісним), більшу стаціонарність, більшу повторюваність та меншу тригерність. Реакція ринку на монетарні сигнали є більш прогнозованою та передбачуваною. Немонетарні сигнали рівною мірою можуть мати або не мати вартісне вираження, тому суб’єктивізм у їх сприйнятті, розумінні, інтерпретації є порівняно вищим. Передбачуваність реакції ринку на історично більш рідкісні немонетарні сигнали значно менша, а отже, тригерність ринку до таких сигналів є вищою. Однак і монетарні, і немонетарні сигнали на ринку акцій формують його реакцію, використовуючи один і той самий механізм.

Формування реакції ринку акцій України залежить від його специфічних умов, хоча сам процес виникнення реакції є стандартним та реалізує звичайні канали незалежно від конкретної національної економіки (рис. 2).

Макроекономічні інформаційні сигнали можуть генеруватись у різних субсистемах, що і визначає їх розподіл на монетарні та немонетарні. Монетарні та немонетарні сигнали не є цілком відокремленими один від одного та мають споріднені властивості.

Проте реакція ринку акцій формується для різних типів сигналів через різні канали. Монетарні інформаційні сигнали впливають на ринок акцій через такі канали: валютний, кредитний, відсотковий, цін фінансових активів. Так, відсотковий канал є носієм інформаційного сигналу номінальної вартості грошової маси та визначає передбачувану швидкість обігу грошей. Ступінь ендогенності даного каналу залежить від рівня відкритості економіки, впливу рівня фінансової залежності процесу формування грошової маси від зовнішньої заборгованості. Саме вартість грошової маси [15; 17-18] визначає сподівання вартості ресурсів для вкладення їх у акції. Однак даний канал спричиняє похідний вплив на структуризацію грошової маси та на канали, за якими формується вплив немонетарних інформаційних сигналів.

 

 

Рис. 2. Система взаємодій на ринку акцій України з урахуванням впливу макроекономічних інформаційних сигналів

(складено автором)

 

Валютний канал, з одного боку, є джерелом інформаційних сигналів про волатильність реального наповнення вартості національної грошової одиниці, з іншого – генерує сподівання зовнішніх інвесторів та найбільш активних внутрішніх економічних агентів на довгострокові зміни цієї вартості. Водночас валютний канал є найбільш керованим з точки зору впливу державних інституцій у короткостроковій динаміці [5-6; 16], а також одним із найбільш екзогенних і визначає рівень екзогенності інших монетарних та немонетарних каналів.

Значущість кредитного каналу обумовлена його впливом на структурування грошової маси [9; 10; 23], що також залежить від конкретного уособлення відсоткового каналу, її спрямування на здійснення інвестицій в акції. Водночас кредитний канал визначає мінімальну можливу доходність вкладень в акції при існуючому обсязі фінансових ресурсів. Безпосередньо на ринок акцій впливають ціни на інші фінансові активи та інформаційні сигнали щодо активності на відповідних ринках [3-4; 8; 11].

Переважна більшість монетарних каналів залежить від таких специфічних рис ринку акцій України, як нерозвиненість і високий ризик інвестицій [30]. Відповідно існують обмежені можливості диверсифікації вкладень. Ризикованості вкладенням в акції також додає висока вартість вільних фінансових ресурсів [12-13; 22; 25], що робить ринок акцій України дуже чутливим до найменших змін у субсистемі, яка функціонує при здійсненні обмінно-перерозподільних відносин, пов’язаних із купівлею-продажем грошових ресурсів. Через нестабільність відносин на грошовому ринку нестабільними є самі монетарні канали, їх вплив на ринок акцій стає слабко передбачуваним, що визначає його волатильність. За таких умов та з урахуванням значущості валютного каналу і високого рівня відкритості економіки України інвестори на ринку акцій гіпотетично повинні більш активно реагувати на зовнішні монетарні інформаційні сигнали.

На рис. 2 також відображено канали впливу немонетарних інформаційних сигналів на ринок акцій України (неповний перелік). Зазначені канали наводяться і в працях зарубіжних науковців, однак їм передусім надається монетарний (або близький до такого) зміст. Так, інфляційний канал пов’язується з вартістю грошей [27] та вважається екзогенним. Проте автори роботи [26] вважають даний канал перш за все ендогенним і його вплив пов’язують із динамікою цін на товарних ринках та споживчих цін, що визначається стабільністю/нестабільністю ринків.

Інший, один із найбільш значущих каналів – інвестиційний, або «канал багатства». Його дія реалізується через характеристики економічної активності реальної економіки. Крім того, дія каналу визначається зростанням рівня багатства економічних агентів, збільшує їх споживання, приводить до зростання інвестиційної активності [25-28] та здешевлення ресурсів (трансмісія впливу на монетарні канали). Борговий канал стосується визначення поточної та потенційної залежності монетарних каналів від екзогенних впливів, а також обмежує дію інвестиційного каналу. Значущість боргового каналу є особливо високою для економік, які перебувають у стані спаду.

Висновки. Слід зауважити, що оскільки немонетарні інформаційні сигнали стосуються функціонування, перш за все, реального сектору економіки, остільки їх вплив на функціонування ринку акцій реалізується відтерміновано та у більш довгостроковій перспективі. Специфічні риси ринку акцій України, що визначаються низьким рівнем прозорості та нестабільністю функціонування економічних агентів в економіці, яка перебуває на стадії спаду, спричиняють мінливу тривалість фінансових циклів. Таким чином, виходячи з вищезазначеного, реакція ринку акцій України багато в чому має об’єктивні передумови до неповної відповідності змісту макроекономічних інформаційних сигналів, тобто ринок акцій в Україні має невисокий рівень інформаційної ефективності.

 

Литература.

1. Fama E. Stock Returns, Real Activity, Inflation, and Money / E. Fama // American Economic Review. – 1981. – Vol. 71, № 4. – Р. 545-565.

2. Fisher I. The Theory of Interest, as determined by Impatience to Spend Income and Opportunity to Invest it / I. Fisher. – New York: The Macmillan Co., 1930. – 183 p.

3. Абакуменко О. В. Розвиток кон’юнктури фінансового ринку України: монографія / О.В. Абакуменко. – Чернігів : ПАТ «ПВК «Десна», 2013. – 464 с.

4. Азаренкова Г. Основні тенденції розвитку фондового ринку в посткризовий період / Г. Азаренкова, І. Шкодіна // Вісник Національного банку України. – 2012. – №2(192). – С. 3-7.

5. Бідюк П.І. Інформаційна система для прогнозування волатильності валютних курсів / П.І. Бідюк, М.М. Коновалюк // Искусственный интеллект. – 2012. – № 4. – С. 292-302.

6. Бідюк П.І. Прогнозування волатильності фінансових процесів за альтернативними моделями / П.І. Бідюк, О.М. Трофимчук, О.А. Кожухівська // Наукові вісті НТУУ «КПІ». – 2012. – № 6. – С. 36-45.

7. Бобиль В. В. Трансформація корпоративних структур в умовах становлення сучасного ринкового господарства України / В. В. Бобиль // Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. – 2009. – № 26. – С.182-186.

8. Вовчак О.Д. Структуризація фінансового ринку України / О.Д. Вовчак, І.А. Канцір // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – 2012. – № 2(14). – С. 7-9.

9. Вовчак О.Д. Функції фінансових посередників / О.Д. Вовчак, Л.М. Крентовська // Інноваційна економіка. – 2013. – № 5. – С. 125-131.

10. Грабчук О. М. Фінансове регулювання розвитку економіки України у стані глибокої рецесії / О. М. Грабчук // Економічний аналіз. – 2014. – Вип. 18. – № 2. – С. 134-142.

11. Дєєва Н. Е. Капіталізація фондового ринку України: проблеми оцінки й реакція на кризу / Н. Е. Дєєва // Економічний вісник Донбасу. – 2009. – № 4 (18). – С. 115-121.

12. Діденко В. М. Тенденції, проблеми та перспективи діяльності фондового ринку в Україні / В. М. Діденко, В. В. Олійник // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного університету. Економічні науки: зб. наук. праць. – Чернівці : Технодрук, 2009. – Вип. 2. – С. 168-180.

13. Жилякова О. В. Проблеми розвитку фондового ринку України / О. В. Жилякова, А. О. Поставний // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі і послуг. – 2010. – Вип. 2 (12). – С. 485-490.

14. Козоріз М. А. Капіталізація фондових бірж України: особливості та проблеми / М. А. Козоріз, К. С. Калинець // Регіональна економіка. – 2008. – № 4. – С. 157-162.

15. Козьменко С. М. Моделювання руху фінансових потоків у контексті співвідношення реального та фінансового секторів / С. М. Козьменко, О. М. Грабчук, М. В. Корнєєв // Сучасний стан, проблеми та тенденції розвитку суб’єктів фінансового ринку : колективна монографія / під заг. ред. К. Ф. Ковальчука. – Павлоград : АРТ СИНТЕЗ-Т, 2014. – С. 134-143.

16. Колодізєв О. М. Прогнозування валютних курсів: макро- та мікроекономічні аспекти : монографія / О. М. Колодізєв, С. С. Погасій, Є. Г. Федоров. – Х. : ВД ІНЖЕК, 2008. – 350 с.

17. Корнєєв М. В. Оптимізація динамічних фінансових потоків у контексті сучасного розвитку фінансового сектора / М. В. Корнєєв // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка». – 2013. – Вип. 24. – С. 220-223.

18. Корнєєв М. В. Управління дисбалансами руху фінансових ресурсів в економіці / М. В. Корнєєв // Економіка. Фінанси. Право. – 2015. – № 6. – С. 28-30.

19. Куликовский Л. Ф. Теоретические основы информационных процессов/ Л. Ф. Куликовский, В. В. Молотов. – М.: Высшая школа, 1987. – 248 с.

20. Маслов А. О. Теорія інформаційних сигналів М. Спенса в контексті теорії інформаційної економіки / А. О. Маслов // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – № 4 (130). – С. 21-32.

21. Матвеев И. А. Информационные сигналы: сущность и виды [Электрон. ресурс]/ И. А. Матвеев//Управление экономическими системами. – 2012. – № 7. – Режим доступа – http://uecs.ru/uecs43-432012/item/1432-2012-07-04-06-57-56.

22. Мацелюх Н.П. Ринок цінних паперів та необхідність його збалансованого розвитку у сучасних умовах / Н. Мацелюх// Бізнес Інформ. – 2015. – №11. – С.299–305.

23. Рекуненко І. І. Вплив маркет-мейкерів на формування ціни фінансового інструменту / І. І. Рекуненко, М. Ю. Куссий // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: зб. наук. праць. – Суми: ДВНЗ УАБС НБУ, 2013. – Т. 37. – Вип. 39. – С. 147-157.

24. Рогач О.І. Світові фінанси: сучасні тенденції та перспективи розвитку: монографія / [О.І. Рогач та ін.]; за заг. ред. О.І. Рогача. – К.: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2013. – 351 с.

25. Савицька О. І. Проблеми і перспективи розвитку фондового ринку України / О. І. Савицька, А. А. Фурсова // Економіка і регіон. – 2009. – № 2. – С. 136-139.

26. Спенс А. М. Передача сигналов в ретроспективе и информационная структура рынков: Нобелевская лекция 8 декабря 2001 года / А. М. Спенс // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков: в 5 т. / Сопред. научно-ред.совета Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов. – Т. 5: в 2 кн. – Всемирное признание: Лекции нобелевских лауреатов / отв. ред. Г. Г. Фетисов. – М. : Мысль, 2005. – Кн. 2. – С. 484-534.

27. Стиглер Дж. Экономическая теория информации / Дж. Стиглер // Вехи экономической мысли: Теория фирмы. – СПб: Экономическая школа, 2000. – т. 2. – С. 507-529.

28. Стиглиц Дж. Е. Информация и смена парадигмы в экономической науке: Нобелевская лекция 8 декабря 2001 года / Дж. Е. Стиглиц // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков: в 5 т. / Сопред. научно-ред. совета Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов. – Т. 5: в 2 кн. – Всемирное признание: Лекции нобелевских лауреатов / отв. ред. Г. Г. Фетисов.– М. : Мысль, 2005. –Кн. 2. – С. 535-629.

29. Тарасюк Д. С. Особенности формирования рынка корпоративных ценных бумаг в Украине / Д. С. Тарасюк // Экономика и предпринимательство. – 2014. – №10. – С. 45-51

30. Юркевич О. Рівень ліквідності фондового ринку: значення та підходи до визначення / О. Юркевич, А. Шинкаренко // Вісник Національного банку України. – 2012. – №4 (194). – С. 94-97.

 

References.

1. Fama E. (1981),Stock Returns, Real Activity, Inflation, and Money”, American Economic Review, vol. 71(4), pp. 545-565.

2. Fisher I. (1930), The Theory of Interest, as determined by Impatience to Spend Income and Opportunity to Invest it, The Macmillan Co., New York.

3. Abakumenko O.V. (2013), Rozvytok kon'iunktury finansovoho rynku Ukrainy [Development of the financial market conditions in Ukraine], PAT «PVK «Desna», Chernihiv, Ukraine.

4. Azarenkova H. (2012), “Osnovni tendentsii rozvytku fondovoho rynku v postkryzovyj period”, Visnyk Natsional'noho banku Ukrainy,. vol. 2(192), pp. 3-7.

5. Bidiuk P.I. (2012), “Informatsijna systema dlia prohnozuvannia volatyl'nosti valiutnykh kursiv”, Yskusstvennyj yntellekt, vol. 4, pp. 292-302.

6. Bidiuk P.I. (2012), “Prohnozuvannia volatyl'nosti finansovykh protsesiv za al'ternatyvnymy modeliamy”,  Naukovi visti NTUU «KPI», vol. 6, pp. 36-45.

7. Bobyl' V. V. (2009), “Transformatsiia korporatyvnykh struktur v umovakh stanovlennia suchasnoho rynkovoho hospodarstva Ukrainy”, Visnyk Dnipropetrovs'koho natsional'noho universytetu zaliznychnoho transportu imeni akademika V. Lazariana,vol. 26, pp.182-186.

8. Vovchak O.D. (2012), “Strukturyzatsiia finansovoho rynku Ukrainy”,  Visnyk Universytetu bankivs'koi spravy Natsional'noho banku Ukrainy, vol. 2(14), pp. 7-9.

9. Vovchak O.D. (2013), “Funktsii finansovykh poserednykiv”, Innovatsijna ekonomika, vol. 5, pp.125-131.

10. Hrabchuk O. M. (2014), “Finansove rehuliuvannia rozvytku ekonomiky Ukrainy u stani hlybokoi retsesii”, Ekonomichnyj analiz, vol. 2, pp. 134-142.

11. Dieieva N. E. (2009) “Kapitalizatsiia fondovoho rynku Ukrainy: problemy otsinky j reaktsiia na kryzu”, Ekonomichnyj visnyk Donbasu, vol. 4 (18), pp. 115-121.

12. Didenko V. M. (2009) “Tendentsii, problemy ta perspektyvy diial'nosti fondovoho rynku v Ukraini”,  Naukovyj visnyk Bukovyns'koho derzhavnoho finansovo-ekonomichnoho universytetu, Ekonomichni nauky: zb. nauk. prats', Chernivtsi, Tekhnodruk, vol. 2, pp. 168-180.

13. Zhyliakova O. V. (2010) “Problemy rozvytku fondovoho rynku Ukrainy”, Ekonomichna stratehiia i perspektyvy rozvytku sfery torhivli i posluh, vol. 2 (12), pp. 485-490.

14. Kozoriz M. A. (2008) “Kapitalizatsiia fondovykh birzh Ukrainy: osoblyvosti ta problemy”, Rehional'na ekonomika, vol. 4, pp. 157-162.

15. Koz'menko S. M. (2014), Modeliuvannia rukhu finansovykh potokiv u konteksti spivvidnoshennia real'noho ta finansovoho sektoriv [Modeling the flow of financial flows in the context of the ratio of real and financial sectors], ART SYNTEZ-T, Pavlohrad, Ukraine.

16. Kolodiziev O. M. (2008), Prohnozuvannia valiutnykh kursiv: makro- ta mikroekonomichni aspekty [Forecasting exchange rates: macro and microeconomic aspects], VD INZhEK, Kyiv, Ukraine.

17. Kornieiev M. V. (2013), “Optymizatsiia dynamichnykh finansovykh potokiv u konteksti suchasnoho rozvytku finansovoho sektora”, Naukovi zapysky Natsional'noho universytetu «Ostroz'ka akademiia». Seriia «Ekonomika», vol. 24, pp. 220-223.

18. Kornieiev M.V. (2015), “Upravlinnia dysbalansamy rukhu finansovykh resursiv v ekonomitsi”, Ekonomika. Finansy. Pravo., vol. 6, pp. 28-30.

19. Kulykovskyj L. F. (1987), Teoretycheskye osnovy ynformatsyonnykh protsessov [Theoretical foundations of information processes], Vysshaia shkola, Moscow, Russia.

20. Maslov A. O. (2012) “Teoriia informatsijnykh syhnaliv M. Spensa v konteksti teorii informatsijnoi ekonomiky”,  Aktual'ni problemy ekonomiky, vol. 4 (130), pp. 21-32.

21. Matveev Y. A. (2012), Information signals: essence and types”, Upravlenye ekonomycheskymy systemamy, [Online], vol. 7, available at: http://uecs.ru/uecs43-432012/item/1432-2012-07-04-06-57-56.

22. Matseliukh N.P. (2015) “Rynok tsinnykh paperiv ta neobkhidnist' joho zbalansovanoho rozvytku u suchasnykh umovakh”, Biznes Inform, vol.11, pp.299–305.

23. Rekunenko I. I. (2013), “Vplyv market-mejkeriv na formuvannia tsiny finansovoho instrumentu”,  DVNZ UABS NBU, vol.. 39, pp. 147-157.

24. Rohach O.I. (2013), Svitovi finansy: suchasni tendentsii ta perspektyvy rozvytku: monohrafiia [World finances: current trends and prospects], Kyiv. nats. un-t im. Tarasa Shevchenka, Kyiv, Ukraine.

25. Savyts'ka O. I. (2009), “Problemy i perspektyvy rozvytku fondovoho rynku Ukrainy”, Ekonomika i rehion, vol. 2, pp. 136-139.

26. Spens A. M. (2005), “Peredacha syhnalov v retrospektyve y ynformatsyonnaia struktura rynkov: Nobelevskaia lektsyia 8 dekabria 2001 hoda”, Myrovaia ekonomycheskaia mysl'. Skvoz' pryzmu vekov, vol. 2, pp. 484-534.

27. Styhler Dzh. (2000), “Ekonomycheskaia teoryia ynformatsyy”, Vekhy ekonomycheskoj mysly: Teoryia fyrmy., vol. 2, pp. 507-529.

28. Styhlyts Dzh. E. (2005), “Ynformatsyia y smena paradyhmy v ekonomycheskoj nauke: Nobelevskaia lektsyia 8 dekabria 2001 hoda”,  Myrovaia ekonomycheskaia mysl'. Skvoz' pryzmu vekov, vol. 2, pp. 535-629.

29. Tarasiuk D. S. (2014), “Osobennosty formyrovanyia rynka korporatyvnykh tsennykh bumah v Ukrayne”, Ekonomyka y predprynymatel'stvo, vol.10, pp. 45-51.

30. Yurkevych O. (2012), “Riven' likvidnosti fondovoho rynku: znachennia ta pidkhody do vyznachennia”, Visnyk Natsional'noho banku Ukrainy, vol. 194, pp. 94-97.

 

Стаття надійшла до редакції 30.06.2017 р.