EnglishНа русском

Ефективна економіка № 7, 2017

УДК 657.446

 

І. Є. Волошенюк,

здобувач, Харківський державний університет харчування та торгівлі, м. Харків

 

УДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

 

I. Voloshenyuk,

аspirant, Kharkiv State University of Food Technology and Trade, Kharkiv

 

IMPROVEMENT ACCOUNTING OF CALCULATIONS OF PROFIT TAX

 

Опрацьовано теоретичні аспекти податку на прибуток як інструменту для розвитку підприємництва та країни. Визначено методологічні принципи формування зобов’язання з податку на прибуток підприємства в умовах податкової реформи. Досліджено організаційно-методичні та нормативно-правові засади порядку розрахунків з податку на прибуток. Розглянуто архітектоніку процесу формування та розподілу прибутку підприємства. Обґрунтовано концептуальну основу бухгалтерського обліку як інформаційної системи розрахунків з податку на прибуток. Розвинуто методичні засади організації обліку розрахункових платежів з податку на прибуток підприємства. Удосконалено систему регістрів аналітичного обліку податку на прибуток із оптимізацією контролю інформаційного забезпечення податкових розрахунків. Підвищено ефективність обліково-аналітичної інформації для оптимізації порядку оподаткування діяльності суб’єктів господарювання при організації бухгалтерського обліку.

 

Theoretical aspects of profit tax as a tool for development of entrepreneurship and country are worked out. The methodological principles of formation of liability of profit tax for enterprise in the conditions of tax reform are determined. Organizational and methodological,regulatory legal principles of calculation procedure of profit tax are investigated. Architectonics of process of formation and division profit of enterprise is considered. Conceptual basis of accounting as information system for calculations of profit tax is substantiated. Methodical principles of accounting organization of settlement payments of profit tax of enterprise are developed. System of registers of analytical accounting of profit tax has been improved with optimization of control of information provision of tax calculations. Efficiency of accounting and analytical information for optimization of the procedure of taxation of business entities at organization of accounting is improved.

 

Ключові слова: податок на прибуток, бухгалтерський облік, розрахунки, податкова база, обліково-аналітична інформація.

 

Keywords: profit tax, accounting, calculations, tax base, accounting and analytical information.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Механізм справляння податку на прибуток підприємств зазнав суттєвих змін згідно з положеннями податкового кодексу України, що позначилось на організації та провадженні обліку податкових розрахунків. але організацію податкових розрахунків і платежів необхідно здійснювати не лише відповідно до нормативного регулювання системи оподаткування, а й керуючись методичними засадами формування у бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов’язання з податку на прибуток, що потребують актуалізації, враховуючи мінливість фінансово-економічних відносин економічних систем. Тoму порядок оптимізації та спрощення методів відображення в обліку податку на прибуток спонукає до удосконалення його синтетичного та аналітичного обліку, формалізації облікових регістрів для потреб складання податкової звітності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз сучасних вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень дозволив зробити висновок про багатогранність досліджень у розрізі організації системи оподаткування, оптимізації податкових розрахунків і зниження податкового навантаження на мікроекономічному рівні. Досліджено проблеми оподаткування прибутку підприємств в умовах податкової реформи [1]. Проведено порівняння застосовуваних методів визначення доходів і витрат при розрахунку фінансового результату діяльності підприємства в бухгалтерському обліку та системі оподаткування [2]. Розглянуто порядок нарахування та сплати податку на прибуток у вітчизняній практиці оподаткування [3]. Проаналізовано проблеми реформування податку на прибуток у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України [4]. Обгрунтовано розвиток нормативно-праовової основи організації бухгалтерського обліку [5]. Проаналізовано сучасний порядок нарахування і сплати податку на прибуток підприємств, що справляється в Україні з підприємств на загальній системі оподаткування [6]. Об'єднання в одному нормативно-правовому акті норм права, якими врегульовано відносини в сфері оподаткування [7]. Визначено методологічні принципи формування у бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання по податку на прибуток і її розкриття у фінансовій звітності [8]. Розкрито механізм визначення прибутку відповідно до норм національних стандартів обліку та об’єкта оподаткування податком на прибуток за податковим кодексом України [9]. Затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств [10].

Учені заклали теоретико-методологічну основу для активізації податкових реформ, пропозицій і рекомендацій щодо теорії та методології бухгалтерського обліку податкових розрахунків. Однак, актуальною залишається потреба в систематизації наукових розробок щодо організації обліку розрахунків з податку на прибуток.

Формулювання цілей статті. Мета дослідження – удосконалення організаційно-методичних положень обліку розрахунків за податком на приуток в умовах реформування податкової системи на макро- та мікрорівнях.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

– сформувати методичні підходи щодо порядку розрахунку податку на прибуток з урахуванням змін та реформ у податковій системі на макрорівні із їх адаптуванням до мікрорівня;

– розробити пропозиції з інформаційно-аналітичного забезпечення порядку відображення в обліку податку на прибуток.

Виклад основного матеріалу дослідження. Одним із найважливіших факторів економічного зростання будь-якої країни, а також підвищення соціально-економічних показників держави є, насамперед, активна діяльність суб'єктів господарювання, зокрема, вітчизняних підприємств, які прагнуть максимізувати свій прибуток, що можливо лише за умови існування оптимальної системи оподаткування прибутку [1].

Сучасне підприємництво орієнтоване на отримання максимального прибутку, що відображає інтереси підприємців-інвесторів. Прибуток є не лише результатом діяльності підприємства, а інструментом та механізмом для розвитку діяльності суб’єкта господарювання та задоволення інтересів його учасників [2]. Запропонований в бухгалтерській звітності прибуток – це узагальнений результатний показник, який багато в чому впливає на оцінку положення справ економічного суб’єкта зацікавленими користувачами. Тому процес розрахунку оподатковуваного прибутку займає важливе місце в діяльності будь-якого підприємства, оскільки від правильності  його визначення, повноти і своєчасності перерахування до бюджету відповідних коштів залежить його діяльність в майбутньому.

Податок на прибуток підприємств є одним з основних бюджетоутворюючих податків, але надмірне податкове навантаження мотивує платників шукати законні способи оптимізації оподаткування, розвиває тіньовий сектор, збільшує корупційні прояви, тощо [3]. Ніякі інші податки, у тому числі і прямі, не мають такої залежності від кінцевих результатів діяльності суб’єктів і громадян, як прибуткові податки. [4]

Розрахунок суми податку на прибуток, на яку виникає зобов’язання перед бюджетом, здійснюється за правилами податкового законодавства. У той же час бухгалтерський облік повинен мати інформацію про фінансовий стан підприємства та результати його діяльності незалежно від правил та вимог податкового законодавства, а сучасні трансформації механізму справляння податку на прибуток потребують нового підходу до аналізу порядку його нарахування й сплати, який доцільно здійснювати з метою обґрунтування шляхів його удосконалення.

Підвищення інформативної місткості управлінських даних i сприяння комплексності сценаріїв реалізації облікових завдань супроводжується розвитком організації бухгалтерського обліку, що, в повній мірі, відноситься й до обліку податкових розрахунків і платежів. Величину бухгалтерського прибутку визначають наступним чином: «...це сума, що відображає бухгалтерську оцінку ефективності роботи фірми, оцінку, що служить результатом застосування набору певних методологічних прийомів, які обираються регулятивами або самою компанією з досить об’ємного» меню «підходів до трактування господарських фактів, запропонованих теорією обліку» [5]. Необхідно відмітити, що порядок визначення сум прибутку з метою його оподаткування недостатньо гармонізовано з обліковими правилами обчислення прибутку підприємств [6].

Зобов’язання перед бюджетом з податку на прибуток формуються відповідно до Податкового кодексу України, що визначено у розділі 111 «Податок на прибуток підприємств» (ст. 133-142) [7]. Платниками податку – резидентами є: суб’єкти господарювання – юридичні особи, які проваджують господарську діяльність як на території України, так і за її межами, окрім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5, до яких відноситься управитель фонду операцій з нерухомістю щодо операцій і результатів діяльності із довірчого управління, що здійснюється таким управителем через фонд. Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (ст. 134.1.1). Відповідно до ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Архітектоніка процесу формування та розподілу прибутку підприємства показана на рис. 1.

Облікові дані для оподаткування повинні відображати: порядок формування суми доходів і витрат; порядок визначення частки витрат, що враховуються для цілей оподаткування в поточному податковому (звітному) періоді; суму залишку витрат (збитків), що підлягає віднесенню на витрати в наступних податкових періодах; порядок формування сум створюваних резервів; суму заборгованості за розрахунками з бюджетом з податку.

Необхідно відмітити, що порядок визначення суми прибутку з метою його оподаткування недостатньо гармонізовано з обліковими правилами обчислення прибутку підприємств, не дивлячись на те, що з прийняттям Податкового кодексу України було проведено велику роботу щодо такої гармонізації.

Так, оподатковуваний прибуток, який відображається в податковій декларації, і прибуток у Звіті про фінансові результати, як правило не збігається, оскільки відбуваються відмінності між податковим та обліковим прибутком (збитком) в бухгалтерському обліку, на що впливають відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов’язання, а також інші операції.

 

Рис. 1. Архітектоніка процесу формування та розподілу прибутку підприємства

 

Відповідно до визначення термінів П(С)БО 17 відстрочений податковий актив – сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок [8]:

- тимчасової податкової різниці, що підлягає вирахуванню;

- перенесення податкового збитку, який не включається до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;

- перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо.

Відстрочене податкове зобов’язання – сума податку на прибуток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню.

Різниці можуть бути постійними і тимчасовими. Так, амортизація невиробничих основних засобів впливає на фінансові результати в бухгалтерському обліку, але не впливає на оподатковуваний прибуток. Отже, ця різниця буде постійною. Навпаки, включення авансів до складу доходів створює тимчасову різницю. Потім при відвантаженні раніше оплачених товарів, ця сума буде включена до складу доходу в бухгалтерському обліку. Саме тому тимчасові різниці є причинного відображення в бухгалтерському обліку відстроченого податкового активу та відстроченого податкового зобов’язання.

Відстрочені податкові активи створюються тільки тоді, коли відмінності мають тимчасовий характер, тобто одна і та ж величина впливає на податковий і обліковий прибуток в різних звітних періодах.

Найчастіше причинного виникнення відстроченого податкового активу та відстроченого податкового зобов’язання можуть бути авансові платежі. Сам факт отримання авансу не може бути розцінений в бухгалтерському обліку як дохід, а нарахований податок на прибуток – витратою (видатком) в момент отримання авансу. Оскільки отримання авансу не є доходом, нарахований податок на прибуток не може визнаватися витратою (видатком) з податку на прибуток, але є активом. Однак цей актив визначається не як дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом, оскільки нарахована сума не є передоплатою, а обумовлена податковим законодавством, тобто такий актив є відстроченим. Надалі він буде включений в дохід і в бухгалтерському обліку коли буде здійснено відвантаження. Ось чому сума отриманого авансу помножена на податкову ставку і становить відстрочений податковий актив.

У майбутньому отриманий аванс не обов’язково призведе до доходів в бухгалтерському обліку. Зрештою, аванс може бути і повернутий. Тоді в для системи оподаткування оподатковуваний прибуток буде зменшений, а в бухгалтерському обліку аванс так і не буде віднесено на фінансовий результат. Тобто можлива ситуація, коли отриманий аванс так і не стане доходом, і тому нарахований податок на прибуток в декларації з бухгалтерської точки зору не стане активом. В результаті повернення авансу тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню, перестає бути такою і повинна сторнуватись.

Для відображення різниць між бухгалтерським і податковим прибутком використовуються рахунки 17 «Відстрочені податкові активи» і 54 «Відстрочені податкові зобов’язання». На рахунку 17 «Відстрочені податкові активи» ведеться облік суми податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах внаслідок:

- тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка використовується з метою оподаткування;

- перенесення податкових збитків, які не використано для зменшення податку на прибуток у звітному періоді.

За дебетом 17 «Відстрочені податкові активи» відображається сума перевищення податку на прибуток, що підлягає оплаті в поточному звітному періоді над витратами, які пов’язані з нарахуванням податку на прибуток у поточному звітному періоді, за кредитом – зменшення відстрочених податкових активів в рахунок витрат, які пов’язані з нарахуванням податку на прибуток у поточному звітному періоді [9].

У проміжній фінансовій звітності відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання згідно з п. 15 П(С)БО 17 не вказуються і відповідно на цю дату не нараховуються [8]. Протягом року в обліку та фінансовій звітності вказуються лише суми поточного податку на прибуток, а на дату річного балансу здійснюється відповідне коригування (збільшення, зменшення) суми витрат з податку на прибуток відповідно до облікового прибутку (збитку) за звітний рік.

Відповідно до п. 17 П(С)БО 17 відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання згортаються, якщо сплата податку на прибуток контролюється одним і тим же податковим органом. Окрім того, згідно з додатком до стандарту, згортання відстрочених податкових активів і зобов’язань полягає у визначенні різниці між вказаними сумами для того, щоб у балансі було відображено щось одне, оскільки відстрочені податкові активи і зобов’язання є величинами, що виключають одна одну. У зв’язку з цим, вважаємо, що застосування двох окремих рахунків для відображення відстроченого податку на прибуток (активного 17 «Відстрочені податкові активи» і пасивного 54 «Відстрочені податкові зобов’язання») є нераціональним, оскільки у кінці звітного періоду бухгалтеру необхідно здійснювати зайвий аналіз із метою визначення суми, яку необхідно відкладати.

Таким чином, очевидною є необхідність спрощення методів відображення в обліку податку на прибуток. Наявність двох окремих рахунків для обліку відстроченого податку на прибуток (17 «Відстрочені податкові активи» і 54 «Відстрочені податкові зобов’язання») призводить до зайвої трудомісткості робіт при відображені тимчасових різниць в обліку. Тому пропонується відстрочений податок на прибуток обліковувати не на двох рахунках активному 17 «Відстрочені податкові активи» і пасивному 54 «Відстрочені податкові зобов’язання», а на одному активно-пасивному, в дебеті якого відображались би відстрочені податкові активи, а в кредиті зобов’язання. Сальдо рахунку автоматично повідомлятиме бухгалтера, що йому слід відкладати активи чи зобов’язання без здійснення зайвого аналізу. Пропонуємо з цього приводу в Плані рахунків відкрити субрахунок 795 «Відстрочені податкові активи / зобов’язання з податку на прибуток».

Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства складають за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 [10]. Дані, наведені в декларації, мають підтверджуватись первинними документами, даними фінансового обліку і відповідати податковій звітності. Визначення різниць податкового та облікового прибутку формуються з регістрів аналітичного та синтетичного обліку відповідних рахунків.

Для узагальнення даних з метою проведення необхідного аналізу і як регістру аналітичного обліку податку на прибуток пропонуємо використання відповідної відомості (табл. 1). Запропонований регістр аналітичного обліку сприяє певній систематизації даних та є необхідним для достовірного і точного відображення податку на прибуток у фінансовій звітності.

Завдання контрою правильного обчислення податкової бази з податку на прибуток для системи оподаткування та розрахунку величини податку на прибуток є завданнями більш високого рівня, ніж завдання контролю правильності кваліфікації, визнання й оцінки будь-якого виду доходів або витрат, їх прийняття для цілей обчислення податкової бази.

 

Таблиця 1.

Регістр аналітичного обліку податку на прибуток

Показник

№ рядка

Синтетичний (аналітичний) рахунок

Рух за рахунком,
тис.грн

Сума (відхилення), тис.грн

Сальдо

Оборот

На поч. року

На кін. року

1

2

3

4

5

6

7

1. Прибуток

Бухгалтерський прибуток

1

79

 

 

200

200

Податковий прибуток

2

ПД

 

 

270

270

Загальне відхилення

(ряд. 2 – ряд.1)

3

 

 

 

 

+70

2. Постійні різниці

Витрати на утримання соціальної інфраструктури

4

949

 

 

32

+32

Витрати на паливо-мастильні матеріали для автомобілів

5

201

 

 

5

+5

Перевищення звичайної ціни продажу товарів за ціною їх реалізації пов’язаній особі

6

ПД

 

 

8

+8

Загальне відхилення

(ряд.4+ряд.5+ряд.6)

7

 

 

 

 

+45

3. Тимчасові різниці

Резерв сумнівних боргів

8

38

0

10

 

+10

Отримані аванси

9

681

54

74

 

+20

Видані аванси

10

371

41

53

 

-12

Амортизація основних засобів у фінансовій звітності

11

131

78

103

 

+25

Амортизація основних засобів у податковій звітності

12

ПД

 

 

 

-18

Амортизація основних засобів (ряд.11+ряд.12)

13

 

 

 

 

+7

Загальне відхилення

(ряд.8+ ряд.9+ ряд.10+ + ряд.13)

14

 

 

 

 

+25

4. Податок на прибуток

Поточний податок на прибуток (ряд.2 × 18%)

15

 

 

 

 

81

Відстрочений податковий актив (за позитивного значенняряд.14)

(ряд.14 × 18%)

16

 

 

 

 

7,5

Відстрочене податкове зобов’язання (за від’ємного значення ряд. 14)

(ряд. 14 × 18%)

17

 

 

 

 

0

 

Оскільки кожен економічний суб’єкт може застосовувати для окремих видів діяльності, різні режими оподаткування (можливість використання різних пільг, виключення з податкової бази доходів та витрат за видами діяльності, звільненим від оподаткування податком на прибуток), то до деталізації завдань внутрішнього контролю доцільно застосовувати інші критерії їх класифікації та постановки.

Висновки та перспективи подальших досліджень.

1. Для вирішення завдань щодо виконання податкових зобов’язань, що вимагає ефективної організації обліку розрахункових платежів, реформовано механізм справляння податку на прибуток. З метою забезпечення нової якості облікового процесу із розвитком його функціональних можливостей щодо податкових розрахунків і платежів запропоновано удосконалити поточне групування бухгалтерського обліку на підставі відкриття активно-пасивного рахунку, призначеного для відображення відстрочених податкових активів і зобов’язань. Це дозволило оптимізувати інформаційну базу щодо податкових розрахунків і здійснити підтримку роботи облікового апарату.

2. Сучасна парадигма бухгалтерського обліку податкових розрахунків має особливості, пов’язані із активізацією податкових реформ. Запроваджені в процесі оптимізації системи оподаткування нові облікові інструменти для забезпечення вибору застосовуваних методів обліку для точності та правильності виконання податкових зобов’язань. Для узагальнення даних з метою проведення необхідного аналізу і як регістру аналітичного обліку податку на прибуток запропоновано регістр аналітичного обліку, в якому передбачено систематизацію даних для достовірного і точного відображення податку на прибуток у фінансовій звітності.

У подальшому планується розширити дослідження в напрямі оптимізації системи оподаткування щодо податку на прибуток із імплементацією кращого досвіду та розробки пропозицій для податкового реформування на мікрорівні, що дозволить налагодити ефективну податкову систему із уникненням викривлень у податкових розрахунках.

 

Література.

1. Подзега О. П. Порядок здійснення податкових розрахунків з податку на прибуток підприємства / О. П. Подзега // Економічний форум. – 2011. – № 2. – С. 16–19.

2. Дяченко Н. М. Визначення фінансового результату діяльності підприємства за Податковим кодексом України / Н. М. Дяченко, Н. М. Марченко // Облік і фінанси АПК. – 2011. – № 1. – С. 54.

3. Мелень О. В. Актуальні питання оподаткування прибутку /
О. В. Мелень, С. В. Лукаш // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». – 2013. – № 67. – С. 107–111. – (Серія «Технічний прогрес та ефективність виробництва»).

4. Кисельова О. М. Податок на прибуток в координатах податкового кодексу: плюси і мінуси / О. М. Кисельова // Бухгалтерський облік і аудит. – 2011. – № 3. – С. 40–51.

5. Пятов M. Л. Правовые основы бухгалтерского учета. Практическое руководство. Справочник руководителя и главного бухгалтера / M. Л. Пятов. – М. : Эксмо, 2006. – 224 с.

6. Непочатенко О. О. Оподаткування прибутку підприємств в Україні /
О. О. Непочатенко, П. М. Боровик, Б. Р. Щепелюк [Електронний ресурс] // Економіка. Управління. Інновації. – 2015. – № 1. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2015_1_28.

7. Податковий кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

8. Податок на прибуток : положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 27 від 25.01.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0047-01.

9. Борович О. В. Аналіз сучасного стану обліку розрахунків за податком на прибуток / О. В. Борович // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. – 2014. – № 10. – С. 176–182.

10. Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств [Електронний ресурс] : затв. Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1415-15.

 

References.

1. Podzeha, O. P. (2011). Poryadok zdiysnennya podatkovykh rozrakhunkiv z podatku na prybutok pidpryyemstva [Procedure for tax calculations from the corporate profit tax]. Ekonomichnyy forum, 2, 16–19.

2. Dyachenko, N. M., Marchenko, N. M. (2011). Vyznachennya finansovoho rezultatu diyalnosti pidpryyemstva za Podatkovym kodeksom Ukrayiny [Determination of the financial result of the enterprise under the Tax Code of Ukraine]. Oblik i finansy APK, 1, 54.

3. Melen, O. V., Lukash, S. V. (2013). Aktualni pytannya opodatkuvannya prybutku [Topical issues of profit taxation]. Visnyk Natsional'noho tekhnichnoho universytetu «KhPI», Seriya «Tekhnichnyy prohres ta efektyvnist vyrobnytstva», 67, 107–111.

4. Kyselova, O. M. (2011). Podatok na prybutok v koordynatakh podatkovoho kodeksu: plyusy i minusy [Profit tax in the tax code coordinates: the pros and cons]. Bukhhalterskyy oblik i audyt, 3, 40–51.

5. Pyatov, M. L. (2006). Pravovyie osnovyi buhgalterskogo ucheta. Prakticheskoe rukovodstvo. Spravochnik rukovoditelya i glavnogo buhgaltera [Legal basis of accounting. Practical guidance. Directory of the head and chief accountant]. Moskow, 224.

6. Nepochatenko, O. O., Borovyk, P. M., Shchepelyuk, B. R. (2015). Opodatkuvannya prybutku pidpryyemstv v Ukrayini [Profit taxation of enterprises in Ukraine]. Ekonomika. Upravlinnya. Innovatsiyi, 1. – Access mode : http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2015_1_28.

7. Tax Code of Ukraine [Electronic resource]. – Access mode : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

8. Income tax: accounting provision (standard) 17 [Electronic resource]. – Access mode : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0047-01.

9. Borovych, O. V. (2014). Analiz suchasnoho stanu obliku rozrakhunkiv za podatkom na prybutok [Analysis of modern state of accounting for calculations of profit tax]. Naukovo-informatsiynyy visnyk Ivano-Frankivskoho universytetu prava imeni Korolya Danyla Halytskoho, 10, 176–182.

10. On Approving the Form of the Tax Return on Enterprise Profit Tax [Electronic resource]. – Access mode : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1415-15.

 

Стаття надійшла до редакції 12.07.2017 р.