EnglishНа русском

Ефективна економіка № 4, 2017

УДК 338.27

 

Т. М. Попович,

к. е. н., доцент кафедри менеджменту та публічного управління,

Тернопільський національний економічний університет

 

МЕТОДОЛОГІЧНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ЗАСАДИ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

 

T. Popovych,

Ph.D., Associate Professor of Management and Public Administration Department,

Ternopil National Economic University

 

METHODOLOGICAL, ORGANIZATIONAL AND ADMINISTRATIVE PRINCIPLES OF REGIONAL DEVELOPMENT FORECASTING

 

У статті досліджуються актуальні питання забезпечення комплексності прогнозування регіонального розвитку, що передбачає створення належної методологічної бази розроблення прогнозів, організаційного забезпечення процесів прогнозування, вироблення дієвих процедур та технологій прогнозування. Акцентується увага на проблемах підвищення результативності системи регіонального управління, яке має бути зорієнтоване на впровадженні прогнозної моделі регіонального розвитку та виробленні сценарних варіантів такого розвитку. Розроблена структурно-логічна схема прогнозування розвитку регіонів.

 

The article analyses the urgent issues of ensuring the complexity of the forecasting of regional development, which involves development of an appropriate methodological basis for the forecasts, the organizational provision of forecasting processes, the development of efficient procedures and forecasting technologies. The emphasis is on the problems of increasing the effectiveness of the regional management system, which should be oriented towards the implementation of the forecast model of regional development and the development of scenario options for such development. Structural-logical scheme of forecasting development of regions is developed.

 

Ключові слова: регіональний розвиток, прогнозування регіонального розвитку, сценарне прогнозування, сценарні варіанти, методи прогнозування, прогнозне моделювання, процедури прогнозування, сценарії прогнозування, форсайтинг

 

Key words: regional development, forecasting of regional development, scenario forecasting, scenario variants, forecasting methods, forecasting modeling, forecasting procedures, forecasting scenarios, foresight.

 

 

Постановка проблеми. В умовах реформування системи управління на всіх рівнях та актуалізації децентралізаційних процесів підвищується роль та зростає значення прогнозування, як важливого інструменту наукового обґрунтування цілей і завдань державної регіональної політики в середньо- та довгостроковій перспективі та вибору варіантів її реалізації. Через правильно вибудувану систему прогнозування на регіональному рівні: створюються можливості для формування перспективної моделі стратегічного розвитку регіону; забезпечується науковий пошук найбільш ймовірних шляхів розв’язання проблем, що супроводжують такий розвиток; формується методичне підґрунтя для розроблення стратегії регіонального розвитку; забезпечується прогнозованість наслідків реалізації прийнятих управлінських рішень в рамках сформованої моделі регіонального розвитку; підвищується якість регіонального управління.

На актуальності проблематики підвищення якості і дієвості прогнозної роботи органів управління та необхідності консенсусного узгодження прогнозних параметрів регіонального розвитку, які розробляються на всіх рівнях управління, наголошується у прийнятій Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020р.[3]. Зокрема, нормами документу передбачається сформувати цілісну (єдину) систему стратегічного, середньо- та короткострокового прогнозування на державному, регіональному і місцевому рівнях, оптимізувати нормативно-правову базу та виробити чіткі процедури розроблення прогнозних і планових документів, забезпечити належну координацію і синхронізацію реалізації планових заходів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку методології та організації прогнозування економічного і соціального розвитку регіону перебуває у центрі уваги багатьох вчених. Цим питанням присвячені праці таких вчених, як Богомазова В. М.; Глівенко С.В.; Лучик В. Є.; Сухоруков А. І.; Чмир О. С. та ін.

В рамках означеної проблематики в наукових джерелах найбільш аргументовано і повно виписані методологічні засади процесу прогнозування та алгоритмізації процедур розроблення прогнозів регіонального розвитку. Водночас питання організаційного забезпечення та управлінського впливу процесу розроблення і реалізації прогнозних документів у наукових джерелах є малодослідженими і вимагають відповідного наукового обґрунтування на засадах стратегічного форсайтингу та впровадження новітніх технологій прогнозування регіонального розвитку.

Метою статті є дослідження сучасного стану методологічного та організаційного забезпечення процесу розроблення прогнозів та підвищення дієвості управлінського супроводу реалізації обраної моделі регіонального розвитку.

Виклад основного матеріалу. В системі прогнозування важливе місце займає методологічна складова розрахунку прогнозних показників, яка сьогодні представлена різноманіттям інструментальних засобів, методів та моделей прогнозування, типології прогнозів, базових принципів тощо. Для того, щоб прогноз був надійним, забезпечував відносну точність прогнозних оцінок і відповідав реальним процесам і явищам, він повинен розроблятися з використанням правильно підібраного методу прогнозування, що залежить, передусім, від: цілей прогнозу та його завдань; специфіки об’єкту прогнозування, його масштабу, складності; періоду, на який формується прогнозу; вірогідності та повноти вихідної інформації про об’єкт прогнозування, вимог до точності і результативності прогнозу; обмежуючих факторів, якими є відсутність алгоритмів та прикладних програм, ресурсів, відповідної кваліфікації працівника тощо[7;2]. Всі вищенаведені чинники, що впливають на вибір методу прогнозування, повинні розглядатися в системній єдності і в певній послідовності, визначеній стосовно об’єкту прогнозування [10].

Оскільки прогнозування регіонального розвитку пов’язане з великими керованими системами, які характеризуються специфічними внутрішніми взаємозв’язками і взаємовпливами, включають різноманіття специфічних об’єктів, для яких властивим є багатовекторність розвитку та різна ступінь інтенсивності їхньої динаміки, доцільним є використання арсеналу методів математичної статистики, експертних методів та методу аналогів, а також економетричного, імітаційного, сценарного та просторового моделювання. Важливо зазначити, що використання таких методів має ґрунтуються на широкому застосуванні інтегральних, багатокритеріальних сценарних та варіантних підходів.

В контексті викладеного, слід зазначити, що процес розроблення прогнозів регіонального розвитку має будуватися на нових принципах, які відповідають сучасній теорії і практиці наукового обґрунтування сценарних варіантів регіонального розвитку і суттєво змінилися з часу прийняття Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України». До таких принципів слід віднести: системності, комплексності, узгодженості, науково-методологічної обґрунтованості, практичного спрямування; варіативності та ймовірнісного характеру прогнозних індикаторів. Тобто, при розробленні прогнозів мають: враховуватися всі взаємозв’язки та узгоджуватися показники розвитку економічних систем регіону та країни в цілому; використовуватися новітні технології і методики прогнозування, зокрема форсайтингу та нейромережеві технології; забезпечуватися безперервність та системність в прогнозуванні, що дозволить своєчасно відображати зміни, що відбуваються в економічних системах різних рівнів та оцінювати їх наслідки та корегувати дії; отримані результати прогнозування мають використовуватися для розроблення стратегічних орієнтирів регіонального розвитку. Варіативність прогнозів реалізується шляхом вироблення відповідних сценаріїв розвитку, вихідними умовами для моделювання яких є характер та інтенсивність розвитку складених у минулому та очікуваних в майбутньому тенденцій економічних та соціальних процесів. Як правило, варіанти сценарних умов визначаються переважно через експертне оцінювання, а вибір сценарію регіонального розвитку здійснюється з урахуванням реальних можливостей регіону досягти поставлених цілей [5].

В практиці сценарного моделювання розглядаються три можливі варіанти сценарного розвитку подій: песимістичний (інерційний), реалістичний (базовий) та оптимістичний (інноваційний) [7]. Характерними ознаками песимістичного сценарію є посилення нестабільності та поглиблення диспропорцій і асиметрії регіонального розвитку, погіршення умов підприємницької діяльності та інвестиційного клімату, розвиток кризових явищ, посилення негативного впливу неконтрольованих, передусім, зовнішніх чинників тощо. Такий сценарій є небажаним для прийняття його як можливого варіанту майбутнього розвитку. Реалістичний сценарій базується на збереженні складених в минулому тенденцій розвитку, які сформувалися під впливом системи внутрішніх і зовнішніх факторів. Даний сценарій передбачає, що у прогнозному періоді така тенденція буде незмінною і приймається до впровадження тоді, коли є реальні очікування посилення впливу зовнішніх факторів та розвитку кризових явищ. Найбільш прийнятним є оптимістичний (або як його трактують науковці – інноваційний) сценарний варіант розвитку. За своїм змістом він передбачає активізацію економічної діяльності, покращання інвестиційного клімату та розширення джерел надходження інвестицій, реалізацію нових інвестиційних та інноваційних проектів, проведення структурних реформ, бюджетну стабілізацію, підвищення конкурентоспроможності регіону тощо. При даному сценарії посилюється вплив інноваційної компоненти економічного зростання.

Побудова на регіональному рівні узагальнюючого прогнозу неможлива без вироблення відповідних організаційних процедур його формування та чіткого порядку виконання комплексу аналітичних і діагностичних робіт. Опираючись на логіку та виписані в наукових джерелах процедури прогнозування, сформулюємо алгоритм сценарного прогнозування регіонального розвитку [4]. В узагальненому виді він передбачає виконання таких етапів комплексних робіт:

1. Аналіз сучасного стану регіонального розвитку, оцінка складених в минулому тенденцій та наслідків кризових явищ, оцінка впливу домінуючих чинників, визначення проблем та структурних диспропорцій і дисбалансів розвитку.

2. Формування переліку стратегічних цілей економічного і соціального розвитку регіону та їх актуалізація. Розроблення та консенсусне узгодження прогнозних параметрів регіонального розвитку.

3. Вироблення варіантів та обґрунтування прогнозних сценаріїв регіонального розвитку.

4. Вибір найбільш ймовірного (раціонального) сценарію розвитку та здійснення розрахунків перспективної моделі соціально-економічного розвитку.

5. Розроблення комплексу управлінських заходів, які забезпечать реалізацію обраної моделі регіонального розвитку. Вироблення механізмів реалізації прогнозу.

6. Оцінка впливу результатів реалізації прогнозних заходів на потенціал регіонального розвитку.

Слід зазначити, що обов’язковою умовою процесу розроблення прогнозу регіонального розвитку є досягнення збалансованості показників та їх взаємоузгодження. Якщо така збалансованість, а скоріше, комплексність розвитку, не була досягнута, а тенденції розвитку супроводжуються негативною динамікою, то з метою їхньої зміни актуалізується завдання управлінського впливу на їх динаміку. В таких випадках найбільш доцільним є використання технологій форсайту.

Структурно-логічна схема прогнозування регіонального розвитку, яка включає вищеописані впливи, проілюстрована на рис. 1.

Проведений аналіз теоретичних досліджень та практики прогнозування регіонального розвитку дозволив нам систематизувати ключові проблеми методологічного, організаційно-процедурного та управлінського характеру, які виникають у процесі здійснення прогностичних робіт. Такі проблеми лежать, передусім, в площині відсутності механізмів узгодження прогнозних параметрів економічного і соціального розвитку регіонів та країни в цілому. Побудова регіональних прогнозів сьогодні здійснюється на основі затверджених цільових індикаторів, які закладаються в Програму економічного і соціального розвитку, що унеможливлює їхнє коригування. На сьогодні відсутніми є єдині підходи та загальноприйнята схема прогнозування регіонального розвитку, не вироблене чітке методологічне та інструментальне забезпечення системи прогнозування, не виписані процедури та технології регіонального прогнозування. Процес розроблення прогнозів економічного і соціального розвитку регіонів носить формальний характер, його результати не приймаються до уваги при визначенні стратегічних орієнтирів регіонального розвитку.

 

Рис. 1. Структурно-логічна схема прогнозування регіонального розвитку

 

Висновки. Проведені дослідження дозволяють констатувати, що прогнозування є складним видом діяльності і вимагає створення потужного методичного базису та інструментарію забезпечення прогнозної роботи уже на етапі формулювання та актуалізації цілей і завдань стратегічного розвитку регіону, запровадження узгоджувальних процедур та консенсусних підходів при виробленні сценарних варіантів регіонального розвитку та прийнятті відповідного пакету управлінських заходів, які дозволять реалізувати обрану модель регіонального розвитку. Головним завдання прогнозування має стати підвищення надійності та якості управлінських рішень, які приймаються за його результатами, та здійснення детального аналізу можливих наслідків їх реалізації в майбутньому.

 

Література.

1. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України. Закон України від 23.03.2000 № 1602-III / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws

2. Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385 / [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/

3. Богомазова В. М. Методичні підходи до прогнозування показників регіонального розвитку / В. М. Богомазова // Формування ринкових відносин в Україні. - 2013. - № 6. - С. 199-207 

4. Глівенко С.В. Економічне прогнозування: навч. пос. / С.В. Глівенко, М.О .Соколова, О.М. Теліженко – К.: Суми.: “Університетська думка”, 2001.

5. Завьялов П.С. Прогнозирование: методологии и процедуры / П.С. Завьялов – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.marketing.spb.ru/lib-research/methods/forecasting.htm.

6. Лучик В. Є. Методологія сценарного прогнозування соціального та економічного розвитку регіонів / В. Є. Лучик, С. Д. Лучик // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки. - 2015. - Вип. 3. - С. 40-51.

7. Моделювання соціально-економічного розвитку територій : наук.-метод. розробка / [С. М. Ромашко, І. З. Саврас, Р. Г. Селівестов, Р. В. Юринець]. – К. : НАДУ, 2013. – 44 с.

8. Національна економіка: навч. посібник / А.Ф.Мельник, Т.Л.Желюк, Т.М.Попович, А.Ю.Васіна – К.: Знання, 2011.– 463с.

9. Сухоруков А. І. Моделювання та прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів України / А. І. Сухоруков // Стратегічні пріоритети. – 2014. - № 1. - С. 199-201.

10. Чмир О. С. Системний підхід до прогнозування розвитку регіонів / О. С. Чмир, Я. В. Хоменко // Університетські наукові записки. - 2008. - № 3. - С. 445-451.

 

References.

1. The Verkhovna Rada of Ukraine (2000), The Law of Ukraine "On state forecasting and development of programs of economic and social development of Ukraine", available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1602-14 (Accessed 23  March 2017)

2. Cabinet of Ministers of Ukraine (2014), “Resolution " On Approval of the State Strategy for Regional Development for the period up to 2020",  Ofitsijnyj visnyk Ukrainy, vol. 70., p. 23.

3. Bogomazova, V.M. (2013) “Methodological approaches to forecasting of indicators of regional development”,  Formuvannya rynkovykh vidnosyn v Ukrayini, vol 6,pp. 199-207

4. Glivenko, S.V. Sokolova, M.O and Telizhenko, O.M. (2001), Ekonomichne prohnozuvannya [Economic forecasting], Universytetska dumka, Sumy, Ukraine

5. Zav`yalov, P.S. (2007)  “Forecasting: methodologies and procedures”, Entsiklopediya marketinga, [Online],  available at: http://www.marketing.spb.ru/lib-research/methods/forecasting.htm

6. Luchyk, V.Ye. and  Luchyk, S.D. (2015) “Methodology of scenario forecasting of social and economic development of regions”, Visnyk Chernivetskoho torhovelno-ekonomichnoho instytutu. Ekonomichni nauky, vol 3, pp. 40-51

7. Romashko, S.M. Savras, I.Z. Selivestov, R.G. and Yurynets, R.V. (2013), Modelyuvannya sotsial’no-ekonomichnoho rozvytku terytoriy [Modeling of socio-economic development of territories], NADU, Kyiv, 2013

8. Melnyk, A.F. Zhelyuk, T.L. Popovych, T.M. and Vasina, A.Yu. (2011), Natsional’na ekonomika [Nateional economy], Znannya, Kyiv, Ukraine

9. Suhorukov, A.I. (2014) “Modeling and forecasting of socio-economic development of regions of Ukraine”, Stratehichni priorytety, vol 1, pp. 199-201

10. Chmyr, O.S. and Homenko, Ya.V. (2008) “System approach to forecasting regional development”, Universytetski naukovi zapysky, vol 3, pp. 445-451

 

Стаття надійшла до редакції 20.04.2017 р.