EnglishНа русском

Ефективна економіка № 9, 2017

УДК 336.143.2

 

О. Ю. Швець,

аспірант Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, м. Чернівці

 

ВПЛИВ  ПОЛІТИКИ НБУ НА СТАН ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РИНКУ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

 

O. Y. Shvets,

рostgraduate student of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi

 

INFLUENCE THE POLICY NBU ON THE MONETARY MARKET OF UKRAINE IN THE MODERN CONDITIONS OF TRANSFORMATION OF BANKING SYSTEMS

 

Стаття присвячена  дослідженню теорії і практики категорії «грошово-кредитний ринок» та «грощово-кредитна політика». Охарактеризовано сучасний стан банківського сектору України. Проведено оцінку та аналіз динаміки основних показників та інструментів грошово-кердитного ринку. Проаналізовано основні проблеми розвитку грошово-кредитного ринку, та подано шляхи вирішення.

 

The article is dedicated to the research  the theory and practice of  «monetary market» and  «monetary policy» category. Characterize the current state of the banking sector of Ukraine. The evaluation and analysis of monetary market indicators and tools are shown. The basic problem of the money market and presents solutions are shown.

 

Ключові слова: банк, Національний банк України, грошово-кредитний ринок, грошово-кредитна політика, грошова маса, нормативи НБУ.

 

Key words: bank,  the National Bank of Ukraine, monetary market, monetary policy, money supply, NBU standards.

 

 

Постановка проблеми. Відносини, які виникають на грошово-кредитному ринку мають велике значення для кожної країни, оскільки шляхом регулювання пропозиції грошей відбувається забезпечення ефективного функціонування економіки. В Україні сьогодні залишається багато проблем, які стосуються проведення розвитку і становлення  грошово-кредитного ринку,  а саме: дослідження теоретичних аспектів та загальних характеристик грошово-кредитного ринку та політики в період кризи,  визначення та систематизування можливих заходів монетарної політики. Саме недостатнє дослідження теоретичної основи, а також нестабільність на грошовому ринку, і визначають актуальність даної тематики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичним та практичним питанням організації системи грошово-кредитної політики НБУ, пошуку ефективних рішень в системі управління банками присвячено дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких слід зазначити: А. Гальчинського, А. Даниленка, Е. Долан, К. Кемпбелл, Р. Кемпбелл, В. Литвицького, А. Мороза, М. Пуховкіної та О. Шарова.

Постановка завдання. Виявити тенденції розвитку грошово-кредитного ринку та політики і обґрунтувати пропозиції щодо вирішення проблем ефективності роботи грошово-кредитного ринку в Україні.

Виклад основного матеріалу. Грошово-кредитна політика трактується як комплекс  заходів  у  сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на забезпечення стабільності грошової одиниці України через використання визначених даним законом засобів та методів. Що стосується грошово-кредитний ринку, то  це частина грошового ринку, яка знаходиться під безпосереднім впливом центрального банку, та включає ряд  інструментів та методів, завдяки яким можлива реалізація грошово-кредитної політики держави.

На основі підходів визначення поняття виділяють ряд принципів, які доцільні при визначенні структури грошово-кредитного ринку:

1) даний ринок включатиме у себе ті сегменти фінансового ринку, на яких НБУ може здійснювати власні операції або опосередковано впливати на їх кон’юнктуру за допомогою інструментів грошово-кредитної політики;

2) інформація про кон’юнктуру грошово-кредитного ринку та про результати діяльності ключових його суб’єктів повинна відображатись у аналітичних матеріалах та статичній звітності Національного банку України;

3) включення сегментів фінансового ринку не повинно суперечити функціям та напрямкам діяльності НБУ, які визначені законом «Про Національний банк України».

В Україні поступово формуються правові норми грошово-кредитного ринку. Слід зрозуміти основні положення того, що економічні відносини, які складаються на грошово-кредитному ринку, повинні регулюватися законодавчо. Закони, що регулюють ринок і встановлюють над ним контроль, створюються поступово, по мірі розвитку ринкових відносин в цілому і фінансових відносин зокрема. В країнах з ринковою економікою норми грошово-кредитного ринку створювалися протягом десятиріч.

Розглянемо детальніше ієрархію нормативного регулювання грошово-кредитного ринку України (рис. 1).

 

Рис. 1. Схема правового регулювання грошово-кредитного ринку

 

Окрім розгляду теоретичних аспектів функціонування грошово-кредитного ринку України, відповідно до поставлених завдань, слід здійснити аналіз основних показників діяльності банків протягом  2014-2016 років.

Переглянемо табл. 1, де відображається кількість комерційних банків України, у тому числі з іноземним капіталом.

 

Таблиця 1.

Аналіз кількості комерційних банків України

Назва показника

 2014

рік

2015 рік

2016

 рік

Відхилення (+,-)

звітного періоду до

2014 року

2015 року

Кількість банків, які мають банківську ліцензію

163

117

93

-70

-24

з них: з іноземним капіталом

51

41

38

-13

-3

у т.ч. зі 100% іноземним капіталом

19

17

17

-2

0

частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків, %

32,5

43,3

54,1

26,1

10,8

 

Аналізуючи данні таблиці, можна зробити висновок, що в 2016 році суттєво зменшилась кількість комерційних банків на 24 банки в порівнянні з 2015 роком, та на 70 банки порівняно з 2014 роком. Проте поступово збільшується частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків, в порівнянні з 2014 роком на 26,1%, та порівняно з 2015 на 10,8%.

Так, протягом 2014-2016 років НБУ прийняв рішення про відкликання ліцензій 55 банківських установ в тому числі двох у зв’язку з анексією Криму (так як наслідок, неможливістю здійснювати банківський нагляд з метою регулювання). Окрім того,  Правлінням Національного банку України було прийнято 80 рішень про ліквідацію банків, у 2016 році.

У 2015 році структура власності активів банківської системи України була представлена наступним чином: банки з приватним українським капіталом складають близько 22%;  банки з іноземним капіталом (крім російських) -17%; банки з російським капіталом - 21%; державні банки – 40%. (рис.2).

В результаті набуття чинності Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» змінено визначені ЗУ «Про банки і банківську діяльність» мінімальні обсяги статутного та додаткового капіталу банків. Так, мінімальний розмір статутного капіталу банку збільшено зі 120 млн.грн. до 500 млн.грн. Згідно з Концепцією реформування банківської системи, підготовленою НБУ, докапіталізація банків має завершитися до 2024 року. Станом на 11.01.2017 року статутний капітал банку повинен становити 300 млн. гривень.

Збільшення мінімального обсягу статутного капіталу банку не є достатньо ефективним заходом регулювання та підвищення стабільності банківської системи України, адже набагато більш важливими є регулювання напрямків вкладання капіталу, тобто якість активів банку. В Законі «Про внесення змін до деяких законів України щодо упередження (мінімізації) негативного впливу на стабільність банківської системи» уточнюється, що у випадку відсутності з боку власників істотної участі у банку дій щодо збільшення обсягу статутного капіталу з метою приведення діяльності проблемної установи у відповідність із вимогами законодавства, до них застосовується штраф у розмірі від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Рис. 2. Структура власності активів комерційних банків України за 2016 рік

 

Останнім часом виникли суттєві деформації у розподілі грошової маси між населенням та підприємствами й організаціями. В Україні проявилася тенденція до зростання частки грошової маси у населення, що відображає кризову ситуацію із погіршенням фінансового стану підприємств. Серйозні деформації у грошовому обороті характерні для співвідношення між готівковою і безготівковою частинами грошової маси. Чим нижча частка М0 у загальній грошовій масі, тим ефективнішою та розвиненішою вважається дана національна грошова система. І навпаки, перевищення темпів зростання М0 порівняно з іншими грошовими агрегатами свідчать про негативні процеси в грошові сфері. Динаміка грошових агрегатів у 2014-2016 роках  подана у табл. 2.

 

Таблиця 2.

Динаміка грошових агрегатів за 2013-2015 роки

Роки

М0

М1-М0

М2-М1

М3-М2

Зобов’я-зання, що не включа-ються

до М3

Акції та

інші форми

участі в

капіта-лі

Інші

статті

(чисті)

Чисті

зовні-шні

активи

Внутріш-ній

кредит

Залишки коштів на кінець періоду, млн. грн.

2013

237777

146044

522416

2758

189

300224

76231

79796

1205843

2014

282947

152528

519874

1379

209

356060

179014

-20692

1512703

2015

282673

189544

521594

250

635

323097

234386

45773

1506405

Операції за період, млн. грн.

2013

34532

26064

73188

678

47

9417

-4300

-27959

167584

2014

506

-576

-29473

-716

31

-10351

35789

-24568

19777

2015

9698

14968

-3358

-133

-1784

-20104

-3702

3959

-8374

Зміна залишків коштів у річному обчисленні, %

2013

17,0

21,7

16,6

33,1

34,0

0,3

-

-

16,4

2014

19,0

4,4

-0,5

-50,0

11,0

18,6

-

-

25,4

2015

-0,1

24,3

0,3

-81,8

203,3

-9,3

-

-

-0,4

 

З даних табл. 2 видно, що такі грошові агрегати, як М0 та М3 зменшились в 2015 році, порівняно з 2014, М0 – на 0,1% , М3 – на 81,9%, а грошовий агрегат М1 та М2 збільшились, М1 збільшився на 24,3%, а М2на  0,3%.

За дослідженнями аналітиків, сьогодні на руках у приватних осіб сконцентровано, за різними оцінками, від $40 до $60 млрд. готівкової іноземної валюти. Сума готівки й безготівкових доларів та євро, які є в обігу в Україні, порівнянна за розміром із гривневою грошовою масою, а можливо, і перевищує її. Це ускладнює НБУ регулювання грошової маси, оскільки активне скуповування й продаж іноземної валюти підприємцями та приватними особами здатні швидко змінювати баланс на грошовому ринку.

Дана тенденція також свідчить про те, що довіра до гривні підірвана і функцію заощадження перебирають на себе інші валюти – долар США і євро. А вивільнена гривнева маса буде провокувати інфляцію. Це означає, що Україна віддає свої товари, роботи, послуги іншим країнам, покриваючи їх дефіцит, а підтримка власної валюти здійснюється за посередництва валют інших держав.

У контексті сказаного, збільшення гривневої маси також можна пояснити неефективним застосуванням НБУ інструментів грошово-кредитної політики, зокрема виділенням значної суми гривневої маси для рефінансування комерційних банків, а ті в свою чергу використали їх на валютному ринку що призвело до різкого знецінення національної грошової одиниці.

Завдання формування оптимальної схеми і конкретних механізмів регулювання грошової маси в обігу є сьогодні надзвичайно актуальним. Старі випробувані монетарні інструменти – касовий і кредитний плани – вже не придатні для ринкових умов. Необхідно навчитись ефективно використовувати нові ринкові монетарні інструменти.

В Україні головною уповноваженою державою інституцією, яка відповідає за розробку і реалізацію грошово-кредитної політики, є Національний банк України. Конституцією України передбачено, Рада НБУ самостійно розробляє і затверджує «Основні засади грошово-кредитної політики» на кожний рік та здійснює контроль за її проведенням. Центральні банки країн з ринковою економікою мають у своєму розпорядженні досить широкий набір інструментів грошово-кредитного регулювання. Інструменти грошово-кредитної політики – це такі регулятивні заходи, які перебувають у повному розпорядженні Центрального банку, безпосередньо ним контролюються і використання яких впливає на цільові орієнтири грошово-кредитної політики. Також існують ще різноманітні інструменти грошово-кредитної політики, які розглянуто в табл. 3.

 

Таблиця 3.

Основні інструменти грошово-кредитної політики НБУ

Інструменти

Мета

Регулюючі функції

Процентна політика

- сприяти зростанню економіки шляхом низьких ставок на кредити

- стримувати ріст інфляції

- забезпечити стабільність гривні на валютному ринку шляхом помірного підвищення процентних ставок

- регулювання рівня заощаджень та інвестицій

- регулювання рівня ділової активності банків

- вплив на рівень інфляції

- вплив на ринок капіталів

Політика обов’язкових резервів

- збільшити контроль за ліквідністю установ банків для забезпечення здійснення поточних платежів

- посилити залежність банків від рефінансування з боку НБУ

- регулювання грошової маси

- вплив на рівень мультиплікації депозитів

- вплив на динаміку грошової пропозиції

- вплив на фінансовий результат банку

Операції на відкритому ринку

- зміна величини та структури банківських ліквідних коштів

- регулювання ліквідності банку

- збільшення обсягів рефінансування та міжбанківського кредитування

Політика рефінансування

- підтримання ліквідності банків

- участь у процесі відтворення

- регулювання грошової пропозиції

- збільшення масштабів кредитування

Курсова політика

- забезпечення стабільності національної валюти

- регулювання динаміки валютного курсу

- регулювання імпорту та експорту капіталу

 

В останні десятиріччя центральні банки країн із розвинутою ринковою економікою віддають перевагу такому інструменту грошово-кредитної політики, як проведення операцій із цінними паперами на відкритому ринку, що відповідає загальній тенденції переважного використання ринкових інструментів регулювання економіки.

Національний банк України врегульовує ставки рефінансування в залежності від економічної ситуації в країні. Також одним з головних факторів, що впливають на рівень процентної ставки є рівень необхідності в отриманні миттєвих кредитних ресурсів, рівень ризику банку в отриманні додаткових коштів та безпосередньо центрального банку в отриманні процентного доходу.

Облікова ставка є ціною, за якою НБУ емітує гроші у процесі первинної безготівкової емісії. Облікову ставку можна вважати офіційною ціною грошей, на яку орієнтуються всі інші суб’єкти грошового ринку. Змінюючи рівень облікової ставки, Національний банк України має змогу впливати на пропозицію грошей.

За даними НБУ облікова ставка в Україні за останній період значно коливалась, що можемо простежити в табл. 4.

 

Таблиця 4.

Динаміка облікової ставки в Україні

Період

Ставка

Відхилення (+/-) до попереднього періоду

з 10.08.2010 по 22.03.2012

7,75%

-0,75

з 23.03.2012 по 09.06.2013

7,5%

-0,25

з 10.06.2013 по 12.08.2013

7,0%

-0,50

з 13.08.2013 по 14.04.2014

6,5%

-0,50

з 15.04.2014 по 16.07.2014

9,5%

+3,00

з 17.07.2014 по 12.11.2014

12,5%

+3,00

з 13.11.2014 по 05.02.2015

14,0%

+1,50

з 06.02.2015 по 03.03.2015

19,5%

+5,50

з 04.03.2015 по 27.08.2015

30,0%

+10,50

з 28.08.2015 по 25.09.2015

27,0%

-3,0

 з 25.09.2015 по 22.04.2016

19%

-8

з 22.04.2016 по 27.05.2016

18%

-1

з 27.05.2016 по 24.06.2016

16,5%

-1,5

з 24.06.2017 по 29.07.2016

15,5%

-1

з 29.07.2016 по  16.09.2016

15%

-0,5

з 16.09.2016 по 14.04.2017

14%

-1

з 14.04.2017 по 03.08.2017

12,5%

-1,5

 

Якщо проаналізувати облікову ставку НБУ, то можна стверджувати, що у 2012 році порівняно з 2010 (у 2011 році вона не змінилась порівняно з 2010 роком та залишилась на рівні 8,5%) та у 2013 році порівняно з 2012 роком вона зменшилась на 1 в.п. (від 8,5% у 2010 та 2011 роках до 7,5% у 2012 році та від 7,5% у 2012 році до 6,5% у 2013 році відповідно). У 2014 році облікова ставка зросла на 7,5 в.п. (від 6,5% у 2013 році до 14% у 2014 році). Найбільше її значення було досягнуте у 2015 році (30%), що насамперед пов’язане з кризовим станом економіки країни та агресивною політикою НБУ, щодо виведення неплатоспроможних банків з банківського сектору. Проте починаючи з 2016 року облікова ставка зменшилась до позначки 12,5% і стала на рівні 2014 року. Це пов’язано з стабілізацією економічної ситуації в Україні та проведення ефективної політики НБУ.

Такий значний ріст облікової ставки НБУ у 2014 році можна пояснити наступними причинами:

- відтік капіталу з банківської сфери у т.ч. іноземного;

- запобігання скупки валюти комерційними банками при різкому падінні національної валюти.

Наочно динаміку зміни облікової ставки зображено на рис. 4.

 

 

Рис. 4. Динаміка зміни облікової ставки НБУ

 

Змінюючи облікову ставку, Національний банк  України впливає на відсоткові ставки  міжбанківського кредитного ринку. З цією метою основні операції з регулювання ліквідності здійснюються за обліковою ставкою, а враховуючи облікову ставку встановлюються межі ставок овернайт за постійно діючими інструментами регулювання ліквідності.

Для ефективної реалізації грошово-кредитної політики, необхідно чітко визначити її цілі та виділити інструменти для досягнення цих цілей. Механізм грошово-кредитної політики дає змогу ЦБ впливати на різні сфери діяльності. Вплив здійснюється за допомогою сучасних інструментів грошово – кредитної політики.

Зокрема це встановлення норм обов’язкових резервів, процентна політика, операції з цінними паперами,у тому числі з казначейськими зобов’язаннями, на відкритому ринку, регулювання імпорту та експорту капіталу. Від ефективного їх застосування і буде залежати фінансова стійкость банківської системи України.

В Україні перед грошово-кредитною політикою ставиться принципово нове завдання монетарного стимулювання економічного зростання: більш чітке визначення ролі, обов'язків та завдань НБУ, здійснення ефективного розподілу грошових ресурсів, забезпечення прозорості і чистоти монетарних процесів, підвищення ефективності банківської системи щодо довгострокового кредитування й інвестування процесу виробництва тощо [6, с. 108].

Головною проблемою сучасного грошово-кредитного ринку України є нестабільність її національної валюти і зростання темпів інфляції. Саме за таких умов, зазвичай, надається перевага тій іноземній валюті, яка є резервною у світі, або до якої існує висока довіра. Для України і багатьох держав СНД – це американський долар. Незважаючи на те, що долар в Україні не є офіційним платіжним засобом, більшість великих угод, а саме купівля нерухомості та цінного рухомого майна – здійснюється за посередництва долара. Результатом обігу двох валют в Україні стало формування бімонетарної системи, що призводить до певних негативних наслідків [2,с. 93].

По-перше, в умовах часткової доларизації економіки НБУ втрачає монетарні важелі управління, а також можливість повноцінно реалізувати грошово-кредитну політику. Це означає, що до показника пропозиції грошей включається нова складова – певний обсяг іноземної валюти в обігу, яким не може управляти Центральний банк [5, с. 159].

По-друге, знижується ефективність фіскальної політики. За теперішнього стану економіки України доцільно застосовувати стимулювальну фіскальну політику, однак можливість її застосування нейтралізується двома проблемами: лагом функціонування та політичною проблемою.

Основними напрямками оптимізації грошово-кредитного ринку є:

запровадження стимулюючої державної політики, орієнтованої на структурну перебудову національної економіки; створення сприятливого бізнес-клімату; стимулювання інвестиційної активності підприємств; зменшення енергозалежності економіки, розвиток державних підприємств на інноваційній основі;

проведення компанії на повернення довіри до банку та пожвавлення депозитної активності;

удосконалення чинної законодавчої бази.

Для вирішення цих проблем та поліпшення стану грошово-кредитного ринку України доцільним було б змінити грошово-кредитну політику на більш жорстку та послідовну, за допомогою наступних методів:

- зниження ставки рефінансування комерційних банків;

- запровадження адміністративного регулювання процентних ставок задля запобігання корупції й зловживань, встановлення банківської маржі по операціях за кредитом;

- виконання Національним банком України функції «кредитора останньої інстанції» та забезпечення рефінансування вибірково, залежно від вкладу банку в розвиток економіки країни;

- здійснення націоналізації активів проблемних банків;

- використання керованого плаваючого курсу з поступовим переходом до режиму вільного обмінного плаваючого курсу;

- задля недопущення швидкого вичерпування офіційних золотовалютних резервів центрального банку внаслідок активних валютних інтервенцій необхідно вжити певних обмежувальних заходів щодо збільшення пропозиції іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку і скорочення попиту на неї;

- необхідно вжити рішучих заходів щодо зниження рівня доларизації вітчизняної економіки, адже підрив довіри до національної грошової одиниці, а, отже, і до банківської системи, зумовлений передусім виконанням грошових функцій на території нашої країни іноземною валютою [7, с. 3].

Як показує світовий досвід, сьогодні центральні банки багатьох країн широко  застосовують для регулювання грошово-кредитного ринку операції щодо купівлі-продажу цінних паперів, які впливають на резерви комерційних банків, їхню кредитоспроможність, а, відповідно, й на вартість кредитів і пропозицію грошей. Серед операцій на відкритому ринку в країнах з розвиненою ринковою економікою переважають операції з короткостроковими зобов'язаннями казначейства. Так, у США пріоритетними є операції з казначейськими векселями з тримісячним строком погашення. В деяких країнах, таких, як Японія та Франція, широко застосовуються операції з недержавними цінними паперами [3, с. 69].

У сучасних умовах у країнах з розвиненою кредитною інфраструктурою найбільш широко застосовується дисконтна політика та операції на відкритому ринку. В умовах трансформації ринкової економіки суттєвим є застосування такого інструменту грошово-кредитного регулювання, як норма обов'язкових резервів, що дає можливість гарантувати стабільність діяльності комерційних банків на основі забезпечення їхньої ліквідності.

Сучасний етап розвитку економічних відносин в Україні висуває нові вимоги до рівня прозорості грошово-кредитної політики Національного банку України. Належний рівень прозорості має забезпечити основне підґрунтя її ефективності щодо досягнення цінової стабільності - високу довіру суспільства та відповідність ринкових очікувань загальному сектору грошово-кредитної політики [4, с. 98].

Висновки з попереднього дослідження. Таким чином, проведений аналіз ефективності грошово-кредитної політики та грошово-кредитного ринку вцілому виявив низку проблемних питань, що свідчить про необхідність у їх перегляді та чіткому кількісному визначенні за усіма цільовими пріоритетами політики регулятора. Оцінка ефективності грошово-кредитної політики за «широким цільовим підходом» дозволила констатувати недостатній її рівень як за досягненням усієї ієрархії цілей грошово-кредитної політики центрального банку, визначених чинним законодавством, так і за дотриманням проголошених цільових пріоритетів. Аналіз грошово-кредитного ринку в розрізі зарубіжного досвіду визначив шляхи розвитку та покращення ситуації, яка склалась на даний момент.

 

Література.

1. Про Національний банк України[Електронний ресурс].: Закон України, від 20.05.1999 р. №679-XIV із змінами і доповненнями / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua.

2. Аналіз банківської діяльності : [підручник] / А.М. Герасимович,     М.Д.Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін..; За ред.А.М.Герасимовича. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2010. – 600с.

3. Апарова О. В. Регулювання грошово-кредитної політики в Україні / О. В. Апарова // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2013. – №3. – С. 150-156.

4. Арбузов С. Основні засади грошово-кредитної політики на 2013 рік: нотатки на полях / С. Арбузов, О. Щербакова // Вісник Національного банку України. – 2013. – №1. – С. 3-6.

5. Банківські операції : [підручник] / за ред. д.е.н. проф. О.В. Дзюблюка. –Тернопіль: Вид-но ТНЕУ „Економічна думка”, 2009. – 696 с.

6. Болдуєва О. В. Економічні методи державного регулювання ринку цінних паперів та вплив на грошовий ринок за допомогою кредитно-грошових інструментів / О. В. Болдуєва // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2010. – №4. – С. 53-58.

7. Дзюбалюк О. Грошово-кредитна політика як ключовий інструмент подолання фінансової кризи у розвинутих країнах / О. Дзюбалюк, Т. Запаранюк // Банківська справа. – 2013. – №6. – С. 3-17.

8. Матеріали офіційного сайту Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/

 

References.

1. Verkhovna Rada of Ukraine (1999), The Law of Ukraine "On National Bank of Ukraine", available at: http://zakon.nau.ua (Accessed 30 Aug 2017).

2. Herasymovych, A.M. Alekseienko, M.D. and Parasij-Verhunenko, I.M. (2010), Analiz bankivs'koi diial'nosti [Analysis of banking activities], 2-d ed., KNEU, Kyiv, Ukraine.

3. Aparova, O.V. (2013), “Regulation of monetary policy in Ukraine”, Derzhava ta rehiony. Seriia: Ekonomika i pidpryiemnytstvo, vol. 3, pp. 150-156.

4. Arbuzov, S. and Scherbakova, O. (2013), “Main Principles of Monetary Policy for 2013: Notes on the Fields”, Visnyk Natsional'noho banku Ukrainy, vol. 1, pp. 3-6.

5. Dziubliuk, O.V. (2009), ankivs'ki operatsii [Bank operations], Vyd-no TNEU Ekonomichna dumka, Ternopil', Ukraine.

6. Bolduieva, O.V. (2010), “Economic methods of state regulation of the securities market and the impact on the money market with the help of monetary instruments”, Derzhava ta rehiony. Seriia: Derzhavne upravlinnia, vol. 4, pp. 53-58.

7. Dziubaliuk, O. and Zaparaniuk, T. (2013), “Monetary policy as a key tool to overcome the financial crisis in developed countries”, Bankivs'ka sprava, vol. 6, pp. 3-17.

8. National Bank of Ukraine (2017), available at: http://www.bank.gov.ua/ (Accessed 30 Aug 2017).

 

Стаття надійшла до редакції 30.08.2017 р.